Організаційно-територіальна структура дитячо-юнацького спортивного туризму в Кіровоградській області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організаційно-територіальна структура дитячо-юнацького спортивного туризму в Кіровоградській області

Данило Назаренко

студент ІІ курсу

другого (магістерського) рівня вищої освіти

природничо-географічного факультету

Науковий керівник

кандидат географічних наук, доцент

Онойко Ю.Ю.

Анотація

юнацький спортивний туризм

У статті розглянуті функціональні особливості туристської-спортивної діяльності серед дітей та юнацтва, розкриті найбільш поширені організаційні форми та просторові закономірності розвитку дитячо-юнацького спортивного туризму в Кіровоградській області, проаналізовано рівень розвитку спортивного туризму в регіоні у порівнянні із туристсько-краєзнавчим та військово-патріотичним напрямками туристської діяльності серед молоді.

Ключові слова: туризм, туристсько-спортивна діяльність, дитячо-юнацький спортивний туризм, організаційно-територіальна структура спортивного туризму, географія спортивного туризму, Кіровоградська область.

Актуальність теми

Спортивний туризм - це один із найбільш ефективних на сьогодні видів рекреаційно-туристської діяльності, який об'єднує в собі як елементи оздоровчого, так і пізнавального туризму. Він відображає характерну тенденцію сучасності, коли перевага віддається активному відпочинку на природі, у процесі якого відновлення працездатності поєднується з пізнавальною діяльністю. Цей сегмент туризму в геопросторовому вимірі впевнено займає третє місце після відпочинково-розважального та пізнавального туризму [8; 13].

Мета статті

Головною метою статті є розкриття найважливіших соціальних функцій дитячо-юнацького спортивного туризму, дослідження специфіки спортивного туризму як своєрідного напрямку туристської діяльності, вивчення організаційно-територіальної структури спортивного туризму серед молоді в межах Кіровоградської області.

Аналіз досліджень і публікацій

Організаційно-територіальні особливості, ресурси, проблеми та перспективи розвитку спортивного туризму в Україні та Кіровоградській області в своїх працях розглядали О.В. Колотуха [8; 10], О.В. Колотуха та Н.І. Щербатюк [9], Ю.А. Грабовський, О.В. Скалій та Т.В. Скалій [5], О.А. Зінченко і А.А. Біла [7], М.В. Тонкошкур і В.В. Абрамов [12], В.М. Зігунов [6] та ін.

Виклад основного матеріалу

Згідно словника О.О. Бейдика [2] спортивний туризм - це вид рекреаційної діяльності оздоровчого характеру з особливими вимогами до природно-територіального комплексу району подорожі, із високим рівнем споживання природних цінностей. Спортивний туризм поєднує значні фізичні та психофізіологічні навантаження на організм людини, висуває підвищені вимоги до витривалості, спортивно-туристського вміння, прикладних навичок, загально фізичної та теоретичної (в тому числі географічної) підготовки.

Важливим є залучення учнівської та студентської молоді до туристсько-спортивної діяльності. Адже такий вид діяльності сприятиме фізичному розвитку підростаючого покоління, загартовуванню молодого організму, формуванню фізичної та психічної витривалості юнаків, вміння долати труднощі та перешкоди, працювати в колективі, застосовувати знання про природні умови і способи орієнтування на місцевості.

Спортивний туризм поділяється [9; 13] на види (підвиди) за різними ознаками (рис. 1), зокрема за засобами, способами та середовищем пересування - на пішохідний, автомобільний, велосипедний, вітрильний, водний, гірський, лижний, мотоциклетний, спелеологічний, комбінований та нетрадиційний. За складністю спортивний туризм може бути одно-дводенний, ступеневий та категорійний.

Рис. 1. Класифікація туристсько-спортивної діяльності [9]

Різноманітною є і організаційна структура туристсько-спортивної діяльності, до якої може бути залучена учнівська та студентська молодь. Формально спортивний туризм може бути стаціонарним та маршрутним. Головними стаціонарними формами організації спортивного туризму серед молоді є туристські змагання і зльоти та туристсько-спортивні збори, а маршрутними - спортивно-туристські маршрутні подорожі.

Туристські зльоти, змагання та збори учнів є однією з важливих стаціонарних форм підготовки і перевірки готовності туристських груп до здійснення безаварійного, змістовного туристичного походу, а також формою обміну туристичним досвідом та пропаганди всього нового, що з'явився в туризмі за останній час [2; 5]. Туристичні зльоти і змагання слугують не тільки для перевірки отриманих учнями спортивно- туристичних навичок, а й серйозною школою підготовки педагогів, які організовують туристсько-спортивну роботу.

Спортивно-туристська маршрутна подорож - це захід, пов'язаний із пересуванням людини в природному середовищі на будь-яких технічних засобах та без них, наодинці або в складі групи з пізнавальними, оздоровчими, спортивними та іншими цілями [5; 9]. Подорожі повинні проводитися відповідно до законодавства країн, на території яких прокладено маршрут, та із урахуванням вимог «Гаагської декларації з туризму» [3], «Хартії туризму» [14] та інших міжнародних документів з туризму. До спортивно-туристських подорожей відносять (рис. 1) [9] туристські прогулянки, оздоровчі екскурсії, туристсько-спортивні походи, туристсько-спортивні експедиції.

Туристська прогулянка - найпростіша форма туристсько-спортивної діяльності, яка полягає у проходженні короткого маршруту, тривалістю, як правило, до 4 годин. Туристські прогулянки найчастіше проводяться з молодшими школярами, туристами-початківцями.

Оздоровча екскурсія - туристська подорож тривалістю до 24 годин з використанням активних форм пересування, яка передбачає відвідування точно відібраних об'єктів із метою задоволення інформаційних, духовних та пізнавальних потреб туристів.

Більш тривалими і водночас складнішими формами організації спортивного туризму є туристсько-спортивний похід та експедиція, які являють собою групове проходження туристського спортивного маршруту з використанням різних засобів пересування визначеної протяжності з подоланням природних перешкод (перевалів, порогів, печер тощо) різної категорії або ступеня складності за нормативний час. До туристсько-спортивних походів та експедицій залучаються переважно школярі старших класів та студенти з відповідним рівнем туристської і фізичної підготовки.

Питання територіальної організації спортивного туризму вивчає географія туризму, яка лише порівняно недавно сформувалася як самостійна географічна дисципліна з власним об'єктом та предметом дослідження [4], окремим підрозділом якої є географія спортивного туризму. Місце географії спортивного туризму в системі географічних наук подаємо за Є.Б. Алаєвим (таблиця 1) [1].

Таблиця 1. Місце географії спортивного туризму в ієрархічній структурі географічних наук (за Є.Б. Алаєвим [1])

Предметом дослідження географії спортивного туризму є територіальна організація (самоорганізація) туристсько-спортивної діяльності. А.Ю. Александрова [4] визначає географію спортивного туризму як галузеву дисципліну соціально-економічної (суспільної) географії про просторові закономірності та особливості функціонування і розвитку територіальних систем організації (самоорганізації) туристсько-спортивної діяльності.

Отже, географія спортивного туризму перш за все розкриває такі просторові особливості як:

закономірності в розміщенні та використанні спортивних туристських ресурсів, розробка критеріїв їх оцінки та обліку;

територіальні відмінності в розвитку та використанні матеріальної бази спортивного туризму;

різноманітність мережі спортивних туристських маршрутів, напрямків та інтенсивності потоків туристів, їх вплив на ландшафти;

регіональну специфіку туристського обслуговування, спортивну туристську спеціалізацію різних регіонів, районування певних територій за характером провадження туристсько-спортивної діяльності.

Надзвичайно важливим напрямом досліджень в географії спортивного туризму є вивчення організаційно-територіальних особливостей функціонування дитячо-юнацького спортивного туризму на різних масштабних рівнях.

Дитячо-юнацький спортивний туризм в Кіровоградській області має давні традиції розвитку. Географія подорожей кіровоградських туристів серед дітей та юнацтва досить широка - від Карпат до Камчатки. Значний спортивно-туристський потенціал наш регіон має в пішохідному, водному туризмі та автомототуризмі.

Головним координуючим органом у сфері дитячо-юнацького спортивного туризму в області є комунальний заклад «Кіровоградський обласний центр туризму, краєзнавства та екскурсій учнівської молоді» (КЗ «КОЦТКЕУМ»), методистом якого є автор даної публікації. В структурі центру нині налагоджено роботу трьох відділів:

туристсько-спортивного, в межах якого діють 26 груп дітей та юнаків;

краєзнавчого, де організовано роботу 15 груп;

національно-патріотичного виховання - 7 груп та методичний кабінет.

Проаналізуємо мережу туристсько-спортивних гуртків учнівської молоді Кіровоградської області та порівняємо з мережею гуртків туристсько-краєзнавчого і національно-патріотичного (військово-патріотичного) напрямків, які функціонують в регіоні (за даними КЗ «КОЦТКЕУМ» [11]).

У 2019/2020 навчальному році в освітніх закладах Кіровоградської області працювало 77 гуртків туристсько-спортивного напряму (таблиця 2), в яких спортивним туризмом займалися 1446 учнів та студентів (26% від загальної кількості всіх туристичних гуртків та 24,1% від загальної кількості всіх юнаків, які задіяні в туристській діяльності) [11; 13]. При обласному центрі туризму, краєзнавства та екскурсій діє 26 туристсько-спортивних гуртків: найбільше гуртків з пішохідного туризму (7), скелелазіння (4), велотуризму (3), вітрильного туризму (3) та спортивного орієнтування (3). Середня наповнюваність груп центру туризму становить 20-25 вихованців у гуртках початкового та основного рівнів, 15-20 вихованців у гуртках вищого рівня.

Окрім того в межах Кіровоградської області найактивніше дитячо-юнацька туристсько-спортивна діяльність здійснюється [11] в містах Кропивницький, Знам'янка, Світловодськ, Олександрія, Новгородківському, Олександрівському, Онуфріївському, Петрівському, Світловодському районах, Великосеверинівській, Первозванівській та Попельнастівській об'єднаних територіальних громадах (ОТГ). В розрізі різних типів закладів освіти (див. таблиця 2) найбільше туристсько-спортивних гуртків створено при позашкільних установах (67 гуртків або 87% від загальної кількості), значно менше - у закладах загальної середньої освіти (10 гуртків або 13%).

Таблиця 2. Мережа туристичних гуртків учнівської молоді в Кіровоградській області в навчальному 2019-2020 році (за даними КЗ «кОцТкЕуМ» [11])

Аналізуючи профільність гуртків туристсько-спортивного напряму в Кіровоградській області (див. таблицю 2), слід зазначити, що користуються популярністю у школярів та студентства гуртки пішохідного (34,5% від загальної кількості юнаків, які займаються туристсько-спортивною діяльністю), власне спортивного туризму (19,6%), спортивного орієнтування (17,6%). Значно менш популярні в області гуртки скелелазіння (8%), велотуризму (6%), вітрильного (4%), гірського (3%) та водного туризму (1,6%).

Достатньо близькими до туристсько-спортивного напряму за специфікою своєї діяльності є гуртки військово-патріотичного спрямування. Окрім фізичної підготовки вони забезпечують патріотичне виховання молоді, формування молодої людини-захисника своєї Вітчизни. У зв'язку із актуальністю патріотичного виховання молоді в останні роки їх кількість в регіоні значно зросла: 99 гуртків та 29% вихованців від загальної кількості всіх юнаків, які займаються туристською діяльністю.

Висновки

Отож, туристсько-спортивна діяльність серед дітей та юнацтва виконує дуже важливі соціальні функції, зокрема сприяє фізичному, патріотичному вихованню молоді, формує психологічну стійкість, дисциплінованість, вміння долати труднощі. Найважливішими організаційними формами дитячо-юнацького спортивного туризму є спортивно-туристські змагання, маршрутні подорожі та експедиції. В Кіровоградській області туристсько-спортивні гуртки за кількістю поступаються туристсько-краєзнавчим та військово-патріотичним гурткам. Найбільша кількість вихованців зайнята в гуртках пішохідного, власне спортивного туризму та спортивного орієнтування. В просторовому відношенні дитячо-юнацький спортивний туризм в області розвивається нерівномірно: найбільша кількість молоді до даного напряму залучена в містах та Новгородківському, Олександрівському, Онуфріївському, Петрівському, Світловодському і Кропивницькому районах.

Бібліографія

1. Алаев Э.Б. Социально-экономическая география. Понятийно-терминологический словарь / Э.Б. Алаев. - М.: Мысль, 1983. - 325 с.

2. Бейдик О.О. Словник-довідник з географії туризму, рекреалогії та рекреаційної географії / О.О. Бейдик. - К.: Палітра, 1998. - 130 с.

3. Гаагська декларація Міжпарламентської конференції з туризму (Гаага, 10-14 квітня 1989 р.) [електронний ресурс]. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/995_904#Text. - Назва з екрану.

4. География туризма: учебник / под ред. А.Ю. Александровой. - М.: КНОРУС, 2008. - 592 с.

5. Грабовський Ю.А. Спортивний туризм / Ю.А. Грабовський, О.В. Скалій, Т.В. Скалій. - Тернопіль: Навчальна книга-Богдан, 2019. - 304 с.

6. Зігунов В.М. Проблеми та перспективи розвитку пішохідного туризму в Україні / В.М. Зігунов // Сучасні проблеми фізичного виховання і спорту школярів та студентів України. - 2008. - № 8. - С. 470-474.

7. Зінченко О.А. Стан та перспективи розвитку спортивного туризму в Україні / О.А. Зінченко, А.А. Біла // Економічний вісник Запорізької державної інженерної академії. - Запоріжжя. - Випуск 4-1 (04). - 2016. - С. 49-53.

8. Колотуха О.В. Геопросторова організація спортивного туризму: монографія / О.В. Колотуха. - Кіровоград: ФОП Александрова М.В., 2015. - 448 с.

9. Колотуха О.В. Організація краєзнавчо-туристичної діяльності / О.В. Колотуха, Н.І. Щербатюк. - Кіровоград: Авангард, 2012. - 186 с.

10. Колотуха О.В. Спортивні рекреаційно-туристські ресурси України / О.В. Колотуха. - К.: ФСТУ, 2006. - 207 с.

11. Комунальний заклад «Кіровоградський обласний центр туризму, краєзнавства та екскурсії учнівської молоді». Офіційний сайт [електронний ресурс]. - Режим доступу: https://onedrive.live.com/.

12. Тонкошкур М.В. Спортивний туризм / М.В. Тонкошкур, В.В. Абрамов. - Х.: ХНАМГ, 2010. - 31 с.

13. Федерація спортивного туризму України. Офіційний сайт [електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.fstu.com.ua/.

14. Хартія туризму [електронний ресурс]. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_640#Text. - Назва з екрану.

Размещено на Allbest.ru