Можливість інтенсифікації спеціальної силової підготовки весляра-байдарочника

Тесунов В.А.,

викладач кафедри освітніх, педагогічних технологій

весляр байдарочник тренажер

У статті розглянуто систему поглядів на проблему підготовки веслярів-байдарочників. Представлено тренувальну платформу для розвитку спеціальної сили весляра-байдарочника. Описано спосіб виконання вправ на «байдарковій» платформі. Визначено дозування навантаження під час виконання вправи з використанням «байдаркової» тренувальної платформи. Наведені результати контрольних змагань веслярів-байдарочників після використання тренажеру. Доведено можливість інтенсифікації спеціальної силової підготовки спортсменів - байдарочників з використанням винайденого тренажеру, який дав змогу зафіксували позитивні результати та показати кращі часові показники під час весняних контрольних змагань на дистанціях 200 і 500 м. Пропоноване тренувальне нововведення допоможе вирішити проблему пошуку способів і засобів розвитку спеціальної сили в умовах хронічного дефіциту тренувального часу, водночас не форсуючи загальної фізичної підготовки весляра.

Ключові слова: тренажер, технічна підготовка, спеціальна сила, силова витривалість.

Abstract

Khodinov V., Borysiuk S., Khrypliuk O., Sakharuk I., Krot A, Tesunov V. Possibility of Special Strength Training Intensification of the Rower-kayaker. The system of views on the problem of training kayakers has been considered in the article. It has been found that special strength developing using only traditional methods is insufficient and ineffective. As a result, some scientists and coaches have begun to implement various devices and simulators to provide, develop and support strength training of athletes at different training stages. A training platform for the development of a special strength of a kayaker is presented. The training device for kayakers' special strength development consists of a platform mounted vertically in its upper longitudinal space of the cross-bar (barbell). In the lower part of the platform there is a plate. The lower end of the cross-bar is inserted into the hole of the plate. The lower part of the platform is made of densely packed boards and is the base of the device. The upper part of the platform is made of two boards at a distance of 80 mm one from another along the entire length of the device. Between the upper and the lower parts of the platform (in the short part) there are limiters - wooden blocks, i.e. plate slip limiters. The collars are an element that reinforces the connection between the upper and the lower parts of the platform. The method of performing exercises on a «kayak» platform is described. To prove the effectiveness of the give device the research was being performed. The group of 19 people aged 15-18 years old specializing in competitions at 200 and 500 meters distances was under investigation. The dosage of the load during the exercise using the «kayak» training platform is determined. The results of control competitions of kayakers after using the simulator are given. The possibility of intensification of special strength training of kayakers using the invented simulator has been proved, which allowed to record positive results and show the best time indicators during spring control competitions at distances of 200 and 500 m. in conditions of chronic shortage of training time, without forcing the general physical training of the rower. The given training knowhow will help to resolve the problem of searching new ways and methods of the special strength development in terms of chronic training time deficit without forcing the general physical condition of a rower.

Keywords: simulator, technical training, special strength, strength endurance.

Основна частина

Постановка проблеми. У сучасному спорті, практично в усіх його дисциплінах, в лідерів світового рівня результати настільки високі й подібні, що їх досягнення під час змагань і тренувань граничить, вочевидь, з межею людських можливостей. Показники лідерів на чемпіонатах світу та Олімпійських іграх свідчать про наявність у їхніх тренувальних програмах нестандартних напрямів у методичному та технічному забезпеченні кожного етапу. У веслуванні на байдарках цей фактор безпосередньо пов'язаний з підвищенням ефективності використання спеціальної сили, можливістю аеробного енергозабезпечення та кінетичними можливостями серцево-судинної системи в умовах активізації метаболічного ацидозу. У циклічних дисциплінах спорту напрям тренувального процесу аналізується з огляду на вимоги до спеціальної сили і витривалості, де вирішальне значення мають тривалість та інтенсивність зусилля в період підготовки та змагань.

У веслуванні на байдарках радикальні зміни відбулися в дев'яностих роках минулого століття, коли на головних міжнародних змаганнях дистанція 10000 м поступилася місцем спринтерським 200 м, що значно підвищило вимоги до силової підготовки спортсменів. Виявилося, що розвивати спеціальну силу тільки за допомогою традиційних методів недостатньо та мало ефективно. У зв'язку з цим групи науковців і тренерів почали впроваджувати різні пристосування і тренажери для забезпечення, розвитку і підтримки силової підготовки спортсменів на різних етапах тренувань.

Аналіз літературних джерел. Проблемами підготовки веслярів-байдарочників займалися багато науковців. Так, зміст теоретичної підготовки веслярів-байдарочників описаний у працях Ю. Бріскіна, М. Пітина, В. Богуславської [2]. Дослідженням проблем підвищення спортивної майстерності з веслування на байдарках і каное описаний у працях В. Богуславської [і]. Питання удосконалення техніко-тактичної підготовки веслування відображенні у наукових дослідженнях таких авторів як О. Жирова, Л. Харченко-Баранецької [5,7]. Вивченню педагогічних компонент функціональної підготовки веслярів-байдарочників присвячені праці Н. Єременко [4]. Такі науковці як В. Самуйленко, Г. Гатилова, Н Єременко (Спичак), Л. Сологуб займалися дослідженнями методики створення рухового стереотипу на дистанційних швидкостях [6].

Однак проблема можливості інтенсифікації спеціальної силової підготовка весляра-байдарочника на сьогоднішній день є недостатньо вивченою, що і зумовила тему нашого дослідження.

Мета дослідження - визначити ефективність розвитку спеціальної сили з використанням розробленого тренажера на тренуваннях під час підготовчого періоду.

Виклад основного матеріалу дослідження. Об'єктом дослідження є надзвичайно простий з погляду конструкції та, водночас, надзвичайно ефективний пристрій, призначений для розвитку спеціальної сили весляра - байдарочника (рис. 1).

Тренувальний пристрій для розвитку спеціальної сили весляра-байдарочника складається з платформи і встановленого вертикально в повздовжнім отворі її верхньої частини грифа штанги. У нижній частині платформи вміщений диск від штанги. Нижній кінець грифа вставлений в отвір диска. Вага диска залежно від потреби може бути 5, 10, 15, 20 кг. Нижня частина платформи (2000Х880Х50 мм) виготовлена із щільно укладених дошок і є базою пристрою. Верхня частина платформи виготовлена з двох дошок (Розміром 2000Х400Х50 мм), закріплених одна від одної на відстані 80 мм по всій довжині пристрою. Між верхньою і нижньою частинами платформи (в короткій частині) закріплені обмежувачі - дерев'яні бруски (розміром 120Х120Х880 мм), які спиняють ковзання диска. Обмежувачі є елементом, що зміцнює з'єднання між верхньою і нижньою частинами платформи.

Рис. 1. Пристрій для розвитку спеціальної сили весляра-байдарочника

Спортсмен займає позицію, широко розставивши ноги на одному боці верхньої частини платформи обличчям до зазору між двома дошками (див. рисунок). Гриф штанги утримується вертикально. Нижній кінець грифа вставляється у зазор між дошками верхньої частини платформи і встромляється в отвір диска, що лежить на нижній частині платформи. Одна рука, яка штовхає, утримує гриф вгорі, а друга, яка тягне, - знизу (позиція нагадує хват весла перед початком гребка). Спортсмен за допомогою м'язового зусилля пересуває гриф з диском з одного крайнього бічного положення в інше. Наприкінці кожного циклу руху диск має впертися в обмежувач, після чого спортсмен змінює положення рук (рука, яка штовхає, переміщається вгору, а та, яка тягне, - вниз) і повторює рух у зворотному напрямку.

Дозування навантаження під час виконання вправи з використанням «байдаркової» тренувальної платформи

Суть виконання вправи полягає в пересуванні грифа штанги разом з диском визначеної ваги якомога більшу кількість разів поперемінно від одного обмежувача до іншого протягом заданого часу (наприклад за 15, 20, 30, 40 і більше секунд). Вага диска і час виконання вправи обирається залежно від багатьох чинників (віку, статі, рівня підготовки спортсмена, його соматичних параметрів, рівня сили, рівня оволодіння технікою виконання вправи, поставленого завдання, етапів підготовки та ін.).

У дослідженні брала участь група веслярів-байдарочників, яка складається з 19 чоловік віком 15-18 років, що спеціалізуються на змаганнях з дистанціями 200 і 500 метрів. У перший місяць експерименту був визначений найбільш зручний тренувальний діапазон (час виконання вправи і вага обважнювачів) для кожного спортсмена.

Одним із завдань дослідження було з'ясування можливості збільшення силового потенціалу в результаті спеціалізованих тренувань у підготовчий період й успішне перенесення його у тренування і змагання на воді. Спортсменів умовно поділили на дві групи. У групу «А» (експериментальну) входили байдарочники, які включали в підготовчий період вправи на представленому тренажері двічі на тиждень. У групі «Б» (контрольній) тренувальна програма була подібною, за винятком обов'язкових вправ на тренажері. Натомість спортсмени групи «Б» у цей час тренувалися зі штангою та іншими обважнювачами.

Тренування групи «А» з використанням тренажера проводилися за певним планом. У вівторок спортсменам були поставлені завдання пересувати великі обважнювачі протягом відносно короткого часу (15-30 сек.), причому без обмежень в часі для відпочинку. У п'ятницю використовувалися менші обважнювачі, але вправа виконувалася довше - від 30 до 45 секунд за один підхід, переважно, за методом кругового тренування, тобто з фіксованим (обмеженим) часом для відпочинку. Програму доповнювали заняття з традиційного набору вправ для загального розвитку весляра (підтягування на перекладині, жим штанги лежачи на спині, тяга штанги лежачи на грудях, тяга і ривок гирі, удари молотом або важким ломом по вкопаному автомобільному скату, обертання молота і важкого ланцюга, повороти тулуба сидячи з обважнювачами в руках, вправи на перекладині і т. п.). Кожен результат фіксувався і підсумовувався самим спортсменом, що в свою чергу стимулювало прагнення до поліпшення власного показника на наступних тренуваннях.

Головне навантаження за принципом кругового тренування передбачало 40-секундне зусилля, що характерно для навантаження субмаксимальної потужності, й такої самої тривалості відпочинок (5-7 вправ - одне коло). Перерви між колами складалися з пасивного відпочинку тривалістю 5-8 хв. Зважаючи на те, що спортсмени мали різний зріст і масу тіла, під час кругових тренувань вага обважнювачів підбиралася індивідуально (в межах 5-20 кг).

У тренуваннях, пов'язаних з виконанням вправи протягом короткого часу з майже граничною вагою, ставилося завдання плавного пересування грифу з найбільшим обважнювачем без спотворення структури руху.

Результати спортсменів у виконанні специфічної вправи постійно росли, тому не було підстав збільшувати час її виконання. Паралельно, в перший місяць освоєння нового тренажера одна частина спортсменів виявила бажання тренуватися в короткому часовому режимі виконання вправи (15-30 сек.), інша - більш тривалому (30-45 сек.). Причому було відмічено, що в коротких тренувальних серіях (15-25 сек.) вага диска могла бути дещо більшою, ніж у більш тривалих. Надалі ця «перевага» буде прямо пов'язана зі зміною результату у веслуванні на дистанції 200 м та 500 м.

За основу були взяті результати осінніх (жовтневих) контрольних змагань на дистанції 200 і 500 м. Другі контрольні змагання були проведені у травні наступного року на тих самих дистанціях з метою аналізу зміни спортивних результатів після застосування описаного тренажера (спортсменами групи «А») у тренуваннях веслярів-байдарочників в підготовчий період (табл. 1-6).