Ставлення учнів до засобів боксу у фізичному вихованні в ліцеях із посиленою військово-фізичною підготовкою

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ставлення учнів до засобів боксу у фізичному вихованні в ліцеях із посиленою військово-фізичною підготовкою

Ільницький І., Окопний А., Палатний А.

Львівський державний університет фізичної культури, Комітет Верховної Ради України з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму

У статті з'ясовано ставлення учнів до засобів боксу у фізичному вихованні в ліцеях з посиленою військово-фізичною підготовкою. Результати. Учні характеризують свій стан здоров'я як середній та добрий (33,96 та 62,26% респондента), визначаються спрямованість занять як різнобічний розвиток (52,83%), вказують на потребу додаткових самостійних занять (92,45%), потребують занять 3-4 рази на тиждень або щодня (50,94% та 49,06% респондента відповідно). Найбільший вплив на мотивацію учнів до занять фізичною культурою мають друзі (50,94%); найбільш популярними видами рухової діяльності є спортивні єдиноборства (73,58% респондента відповідно). Переконані в наявному позитивному впливові занять з боксу на фізичну підготовленість (73,58%), серед основних переваг занять боксом визначають появу впевненості в собі (81,13%), нових силових характеристик (62,26%) та прикладних навичок (56,60%), впевнені у продовжені занять боксом у подальшій професійній та побутовій діяльності (69,81% респондента відповідно).

Ключові слова: учні, анкетування, фізичне виховання, бокс, ставлення, ліцей.

Ильницкий И., Окопный А., Палатный А. Отношение учащихся к средствам боксу в физическом воспитании в лицеях с усиленной военно-физической подготовкой. В статье показано отношение учащихся к средствам бокса в физическом воспитании в лицеях с усиленной военно-физической подготовкой. Результаты. Ученики характеризуют свое состояние здоровья как среднее и хорошее (33,96 и 62,26% респондента), определяют направленность занятий на разностороннее развитие (52,83%), указывают на необходимость дополнительных самостоятельных занятий (92,45%), указывают необходимость занятий 3-4 раза в неделю или ежедневно (50,94% и 49,06% респондента соответственно). Наибольшее влияние на мотивацию учащихся к занятиям физической культурой имеют друзья (50,94%); наиболее популярными видами двигательной деятельности являются спортивные единоборства (73,58% респондента соответственно). Убеждены в имеющемся положительном воздействии занятий по боксу на физическую подготовленность (73,58%), среди основных преимуществ занятий боксом определяют появление уверенности в себе (81,13%), новых силовых характеристик (62,26%) и прикладных навыков (56, 60%); уверены в продолжении занятий боксом в дальнейшей профессиональной и бытовой деятельности (69,81% респондента соответственно).

Ключевые слова: ученики, анкетирование, физическое воспитание, бокс, отношение лицей.

Ilnytskyi I., Okopnyi A, Palatnyy A. Students attitudes for boxing use during physical education in lyceum with increased military and physical training Considering the appearance of a significant number of possible types of motor activity for use in the structure and content of physical education is relevant justification of ways for correction of educational process by means of boxing in lyceums with increased military and physical training. Aim: to find out the students attitude for use of boxing means during physical education in lyceums with increased military and physical training. Methods and organization. Theoretical analysis and generalization, questionnaire, method of mathematical statistics were used. Were questioned 53 students of lyceums with increased military and physical training (Lviv and Mukachevo). Questionnaire was set up of seventeen mostly closed or semi-closed type questions for respondents. Results. According to questionnaire of lyceum students with increased military and physical training it can be argued that most students consider next: they describe their health as average and good (33,96 and 62,26% of respondents), mostly determine the optimal structure and content of physical education in their educational institution (98,11%), determine orientation of classes as a versatile development (52,83%), indicate the need for additional independent classes (92,45%), need conduction of 3-4 classes a week or every day classes (50,94% and 49,06% of respondents respectively). Greatest influence on the motivation of students for physical education classes have friends (50.94%); most popular types of motor activity are martial arts (73,58% of respondents respectively). Convinced of the positive effects of boxing training on physical fitness (73,58%), among the main benefits of boxing determine the emergence of self-confidence (81,13%), new strength characteristics (62,26%) and applied skills (56, 60%), confident of further use of boxing in professional and everyday activities (69,81% of respondents, respectively).

Key words: students, questionnaire, physical education, boxing, attitudes, lyceum.

Постановка проблеми

Фізичне виховання в умовах ліцеїв з посиленою військово-фізичною підготовкою має закласти основи забезпечення та розвитку фізичного і морального здоров'я, комплексного підходу до формування розумових і фізичних якостей особистості, вдосконалення фізичної та психологічної підготовленості до активного життя і професійної діяльності на принципах індивідуального підходу, пріоритету оздоровчої спрямованості, широкого використання різноманітних засобів і форм постійного фізичного удосконалення [1, 2, 4, 5, 6, 7].

Від рівня розвитку фізичних якостей залежать адаптаційні можливості до фізичних навантажень, тому недостатній рівень фізичної підготовленості ускладнює успішне оволодіння учнями ліцею військово-професійними навичками [4, 10, 12]. Сучасні вимоги до високого рівня фізичної підготовленості учнів ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою спричинені необхідністю виконання в майбутньому своїх обов'язків в обраній галузі трудової діяльності, існує залежність рівня фізичного здоров'я від фізичної підготовленості, необхідність високого рівня фізичної підготовленості для абітурієнтів вищих військових навчальних закладів [10-14].

Нерозв'язаною проблемою залишається питання розроблення технологій фізичного виховання у військових ліцеях, яка могла б забезпечити можливість гарантовано досягти запланованого результату.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

учень фізичне виховання

Упродовж останніх років проведено низку досліджень, в яких розглядається ефективність пріоритетного застосування різних засобів у процесі фізичного виховання учнів [1, 4, 13, 14]. Загальноприйнятим в останні роки є підхід застосування у процесі викладання фізичної культури у школі варіативних модулів [3, 5, 6]. Вони базуються на вираженому змісті пов'язаному із тим чи іншим вилом спорту, видом рухової активності. Новітніми є зокрема варіативні модулі з корфболу, шейпінгу тощо [10, 11, 12].

Таким чином використання схожих підходів до фізичного виховання в умовах спеціалізованих на військово-фізичній підготовці навчальних закладах має наукові перспективи.

Мета дослідження: з'ясувати ставлення учнів до засобів боксу у фізичному вихованні в ліцеях з посиленою військово-фізичною підготовкою.

Методи та організація дослідження. Використано методи теоретичного аналізу та узагальнення, опитування шляхом анкетування, методи математичної статистики. Проведено опитування шляхом анкетування 53 учнів ліцеїв із посиленою військово-фізичною підготовкою (м. Львів та м. Мукачева). Опитування передбачало постановку сімнадцяти запитань до респондентів здебільшого закритого чи напівзакритого типу.

Виклад основного матеріалу

Аналізування відповідей респондентів та визначення ставлення учнів ліцеїв з посиленою військово-фізичною підготовкою в подальшому дає підстави для обґрунтування корекції навчально-вихованого процесу з фізичного виховання в зазначених спеціалізованих освітніх закладах.

Послідовне аналізування відповідей учнів ми розпочали із суб'єктивної оцінки респондентами свого стану здоров'я. Із запропонованих нами чотирьох рівнів оцінки (поганий, середній, добрий, відмінний) жодної відповіді із зазначенням поганого рівня здоров'я не було. Найбільші частки оцінок спостерігаються для середнього та доброго рівня здоров'я (33,96 та 62,26% опитаних). Відзначимо наявність досить малої частини учнів, які вказали на відмінний, за суб'єктивними відчуттями, рівень свого здоров'я (3,77%). Це свідчить, що учні загалом задоволені наявним у них станом здоров'я та не мають явних передумов для незадовільної оцінки. Таку ситуацію ми можемо пов'язати тим, що контингент учнів пов'язав своє навчання із сферою діяльності, яка безпосередньо вимагає якісного рівня здоров'я.

Наступне питання анкетування стосувалося рівня задоволення вимог зі сторони фізичного виховання реалізованого у формі занять фізичною культурою в відповідних спеціалізованих навчальних закладах. Отримані результати дають загалом позитивну оцінку організованому в зазначених навчальних закладах процесу фізичного виховання. Більшість учнів ліцеїв із посиленою військово-фізичною підготовкою вказали на повне або часткове задоволення їхніх суб'єктивних вимог зі сторони занять фізичною культурою. Таких виявилося 98,11% респондентів. Значно менша частка (1,89%) висловила думку про невідповідність процесу фізичного виховання, реалізованого у формі урочних занять з фізичної культури їхнім суб'єктивним вимогам.

Зазначене певною мірою було передбачуване, адже зміст фізичного виховання реалізований в межах урочних форм фізичної культури визначається на основі базових завдань для військово-прикладної діяльності. Окрім того, кожен з учнів ліцею вступом у навчальний заклад цього типу задекларував зацікавленість змістом визначеної діяльності загалом.

Організація навчально-виховного процесу в ліцеях з посиленою військово-фізичною підготовкою значною мірою має виражене спрямування. Однак, на наш погляд, постає необхідність з'ясування, чи учні відповідних навчальних закладів розглядають зміст занять фізичною культурою і в інших, окрім суто прикладного, напрямах. З цією метою у межах анкети було поставлене завдання оцінити уроки з фізичної культури в контексті засобів певної спрямованості. На підставі отриманих результатів встановлено наявність кількох різноспрямованих думок щодо додаткової спрямованості уроків фізичної культури. Запропоновані нами варіанти були сконцентровані на кількох вузлових напрямах (рис. 1). Серед них зміцнення здоров'я, розвага (тобто проведення дозвілля у яскравий та доступний спосіб), різнобічний розвиток (поєднання фізичних, психофізіологічних та розумових навантажень), суто спортивне удосконалення (досягнення результатів у тому чи іншому виді спорту).

Рис. 1. Розподіл думок учнів щодо спрямованості уроків із фізичної культури (%, п=53)

З-поміж запропонованих варіантів найбільш представленою є спрямованість на зміцнення здоров'я (39,62% респондентів) та різнобічний розвиток (52,83% респондентів). Це погоджується із даними значної кількості досліджень з фізичного виховання різних груп населення щодо основних завдань цього процесу [1, 4, 5, 6]. Серед варіанту «інше» великої різноманітності та відповідно й частки не виявлено. Усього 3,77% учнів вказали на цю відповідь. При цьому вони зазначали переваги суб'єктивного рівня, тобто престиж та популярність серед оточуючих. Досить незначна частина респондентів (16,98%) уважають уроки фізичної культури як засіб спортивного удосконалення у тому чи іншому виді спорту, зокрема боксі. Також незначна кількість респондентів (9,43%) пов'язують заняття (уроки) з фізичної культури із розвагою.

На відміну від загальноосвітніх навчальних закладів у ліцеях з посиленою військово-фізичною підготовкою кількість годин виділених на заняття фізичною культурою є більшою. Згідно проаналізованої на попередніх етапах дослідження інформації (структура навчального процесу, програми з дисципліни тощо) у навчальних закладах цього типу м. Львова та м. Мукачева обов'язковими є п'ять уроків на тиждень [2]. При цьому згідно розкладу в окремих випадках вони можуть бути об'єднані (по два уроки). Наявною кількістю уроків з фізичної культури задоволені 79,25% учнів. Висловили своє незадоволення 11,32% учнів, при цьому тут були думки як щодо зменшення так і щодо збільшення кількості уроків. Не змогли визначитися ще 9,43% учнів. Практично усі респонденти висловили загалом бачення необхідності додаткових самостійних занять в межах режиму свого дня. Більш детальне спілкування з респондентами вказало на різне бачення учнів щодо місця цих занять у добовому режимі. Одні схилялися до потреби виконання самостійних фізичних навантажень у вільний час, інші вказували на потребу виділення окремого часу із цільовою спрямованістю, ще частина зупинилася на потребі індивідуальних занять з інструктором чи керівником зі спрямованістю в окремому виді спорту.

Отже систематично (регулярно) проводять самостійні заняття (тієї чи іншої спрямованості) з фізичної культури та спорту 33,96% респондентів. До них варто додати також певну частину (28,30% учнів), які іноді за наявності часу та можливостей долучаються до таких занять. Цікавим є наявність групи учнів із прихованим бажанням до самостійних занять фізичною культурою та спортом. Так 30,19% опитаних учнів загалом вважають важливим проведення таких занять, але самі до них не залучаються.

У розрізі попередніх запитань до респондентів ми не могли залишити поза увагою чинники, які формують відповідальне ставлення учнів ліцеїв з посиленою військово-фізичною підготовкою до систематичних занять та загалом фізичної культури та спорту (рис. 2).

На підставі отриманих результатів ми можемо говорити про відсутність одного домінуючого чинника впливу на ставлення учнів зазначених спеціалізованих навчальних закладів до фізичної культури та спорту. Серед домінантних варто виокремити друзів. Відзначимо значно менші показники впливу на думки наших респондентів зі сторони інших суб'єктів, безпосередньо та опосередковано пов'язаних зі сферою фізичної культури та спорту.

Рис. 2. Розподіл думок учнів щодо суб'єктів впливу на ставлення до систематичних занять фізичним вихованням та спортом (%, n=53)

Специфіка нашої роботи викликала необхідність об'єктивного аналізування ситуації щодо популярності тих чи інших видів рухової активності та занять окремими видами спорту. Вибір варіантів відповідей був зумовлений найбільш популярними серед молоді видами. Саме наявність в навчальних закладах різного рівня таких секцій як атлетизм, спортивні ігри (узагальнена група), єдиноборства, нетрадиційні види рухової активності на думку значної кількості науковців є пріоритетними [1, 4, 5, 6, 8, 11]. Однак цей перелік не є вичерпним, що дало нам можливість запропонувати у якості окремого варіанту - власну пропозицію респондента (рис. 3).

Незважаючи на охоплення кількох достатньо популярних серед цивільного населення видів спортивних ігор (футбол, баскетбол, волейбол тощо) частка учнів які б хотіли мати додаткові заняття з цих видів спорту є відносно невисокою - 39,62%.

Рис. 3. Розподіл думок учнів щодо пріоритетів додаткових спортивних (фізкультурно-оздоровчих) занять (%, п=53).

Ми передбачали, що серед контингенту учнів ліцеїв з посилено військово-фізичною підготовкою окремі варіанти відповідей на це питання не наберуть значної підтримки. Це зокрема стосувалося варіанту нетрадиційних видів рухової активності. Частка респондентів, які б хотіли долучитися до таких занять становила 11,32%. Певна частина респондентів (22,64% учнів) підтримала серед додаткових занять з фізичної культури та спорту - атлетизм. Найбільшу підтримку серед учнів ліцеїв з посиленою військово-фізичною підготовкою серед видів для додаткових занять з фізичної культури та спорту зайняли єдиноборства. Цей варіант відповіді отримав підтримку 73,58% респондентів.

Рішення змінити чи обрати спортивну секцію з боксу є наслідком урахування сукупності чинників. Однак загалом специфіка прийняття цього рішення може бути пов'язана зі стратегічним розумінням впливу занять на різні сфери діяльності учнів. Це дало підстави для включення до змісту анкети питання пов'язаного із суб'єктивною думкою щодо наявності чи відсутності позитивного впливу занять боксом для учнів

Розуміння позитивного впливу занять в секції боксу на їхній професійно-прикладний рівень та фахові компетенції виявили 73,58% респондента. Окрему цінність становить частина учнів, які не мають визначеного ставлення до занять у секції з боксу (26,42%). Це можна розглядати з кількох позицій. Згідно першої у них недостатній досвід занять (або відсутній), тому вони не знають що очікувати власне від занять у секції боксу. Друга може бути пов'язана із достатньо високим індивідуальним рівнем підготовленості окремих учнів. Тобто вони не зовсім впевнені щодо можливості підвищення за допомогою засобів боксу свого рівня підготовленості.

Ми припустили, що частка учнів ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою, які ствердно відповіли про наявність позитивного ефекту від занять боксом керувалися певними переконаннями. З метою їхнього з'ясування ми запропонували відповісти на чергове запитання анкети, яке стосувалося конкретизованих переваг від занять боксом.

Найбільша частка респондентів переконана, що заняття у секції боксу є одним із визначальних чинників формування впевненості у собі (81,13% учнів). На другому місці за відсотковими значеннями у респондентів опинилися дві характеристики. Одна з них пов'язана із набуттям нових силових можливостей (62,26% учнів) та інша - прикладних навичок (56,60% учнів). Ці дві характеристики при відмінних властивостях мають схожі механізми формування та дії.

Лише незначна частина учнів ліцеїв з посиленою військово-фізичною підготовкою (7,55% респондентів) обрали для відповіді варіант «інші». Тобто вони пов'язують своє залучення до занять боксом з змістовно іншими чинниками. Додаткове опитування таких респондентів вказало, що це формування нового кола знайомств, переключення видів діяльності, задоволення побажань батьків тощо. Це спостерігалося в поодиноких випадках.

У продовження обговорення ефекту від занять боксом ми запропонували наступне запитання. Воно стосувалося доповнення загального ефекту урочних форм занять фізичною культурою в ліцеях з посиленою військово-фізичною підготовкою позаурочними заняттями боксом. Домінуюча більшість респондентів однозначно надає додаткових переваг заняттям боксом (83,02% учнів).

Поставлене окреме запитання щодо з'ясування думки учнів щодо доцільності отриманих у заняттях з боксу навиків в подальшій професійній діяльності. Виявлено, що 67,92% учнів ліцеїв із посиленою військово-фізичною підготовкою переконані, що отримані на заняттях з боксу навички знадобляться їм у професійній діяльності. Ще 20,75% учнів не можуть чітко визначитися та лише 11,32% переконані, що не будуть застосовувати набуті навики в своїй професії.

За допомогою опитування встановлено потребу проведення занять із удосконалення навиків боксу 3-4 рази на тиждень (50,94% респондентів) або кожного дня (49,06% респондентів). Таким чином можна говорити про певну невідповідність навчально-вихованого процесу з фізичного виховання в ліцеях із посиленою військово-фізичною підготовкою зокрема щодо застосування засобів боксу.

Підсумовуючи опитування, ми намагалися зрозуміти, наскільки сформованою виявилася потреба в учнів ліцеїв з посиленою військово-фізичною підготовкою в заняттях із боксу. З цією метою ми запропонували респондентам спрогнозувати та визначити своє бажання до подальших занять боксом. Вважаємо позитивним те, що більшість респондентів (69,81% учнів) вказали на бажання й надалі продовжувати свої заняття боксом. Беззаперечно, що в молоді є багато різних можливостей підтримувати та удосконалювати свої навички. Сьогодні відкривається багато спортивних клубів «для аматорів», у яких кваліфіковані інструктори проводять заняття, у тому числі з боксу. Окрім того, ті учні, які успішно вступлять та будуть продовжувати своє навчання у вищих закладах освіти зможуть долучатися до секційної роботи в вишах. Для цього функціонує ціла система студентського спорту, де одним з провідних видів спорту визначено власне бокс. Незначна частина респондентів (7,55% учнів) висловила думки про відсутність подальшого бажання занять боксом. Третій варіант відповіді, згідно якого відсутня визначеність респондентів становив 22,64% учнів.

Висновки

Фізичне виховання в ліцеях з посиленою військово-фізичною підготовкою в сучасних соціально- економічних та політичних умовах України отримує нові завдання, розв'язання яких впливає на формування майбутніх фахівців військової справи.

З огляду на появу значної кількості можливих видів рухової активності для застосування в структурі та змісті фізичного виховання актуальним є обґрунтування напрямів корекції навчально-вихованого процесу засобами боксу в ліцеях з посиленою військово-фізичною підготовкою.

Згідно проведеного опитування учнів ліцеїв з посиленою військово-фізичною підготовкою можна стверджувати, що більшість учнів вважать таке: характеризують свій стан здоров'я як середній та добрий (33,96 та 62,26% респондента), здебільшого визначають оптимальною структуру та зміст фізичного виховання у їхньому освітньому закладі (98,11%), визначаються спрямованість занять як різнобічний розвиток (52,83%), вказують на потребу додаткових самостійних занять (92,45%), потребують занять 3-4 рази на тиждень або щодня (50,94% та 49,06% респондента відповідно). Найбільший вплив на мотивацію учнів до занять фізичною культурою мають друзі (50,94%); найбільш популярними видами рухової діяльності є спортивні єдиноборства (73,58% респондента відповідно).

Переконані в наявному позитивному впливові занять з боксу на фізичну підготовленість (73,58%), серед основних переваг занять боксом визначають появу впевненості в собі (81,13%), нових силових характеристик (62,26%) та прикладних навичок (56,60%), впевнені у продовжені занять боксом у подальшій професійній та побутовій діяльності (69,81% респондента відповідно).

Перспективи подальших досліджень передбачають обґрунтування структури та змісту програми застосування засобів боксу в фізичному виховання учнів ліцеїв з посилено б військово-фізичною підготовкою з метою удосконалення їхньої фізичної підготовленості.

Література

1. Балушка Л. Вплив засобів спортивної боротьби на показники фізичної підготовленості ліцеїстів / Людмила Балушка // Спортивна наука України. - 2014. №5 (63). С. 17-21.

2. Ільницький І. Рівень фізичної підготовленості учнів ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою / Ільницький І., Окопний А. / Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова. Серія № 15. “Науково-педагогічні проблеми фізичної культури / Фізична культура і спорт” зб. наукових праць / За ред. О. В. Тимошенка. - К. : Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2017. - Випуск 9 (91) 17. - С. 30-34.

3. Круцевич Т.Ю. Контроль у фізичному вихованні дітей, підлітків і молоді: навч. посіб. / Т.Ю.Круцевич, М.І.Воробйов, Г.В.Безверхня. - Київ : Олімп.л-ра, 2011. - 224 с.

4. Методика фізичного виховання в ліцеях з посиленою військово- фізичною підготовкою : навч. посіб. / Єдинак Г., Рощук О., Мисів В. [та ін]. - Кам'янець-Поділ., 2003. - 196 с.

5. Мисів В.М. Технологія оптимізації фізичного стану учнів ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня к. фіз. виховання та спорту : 24.00.02 / В.М.Мисів. - Львів: ЛДІФК. 2006. - 21 с.

6. Фізична культура. Експериментальна програма Кам'янець- Подільського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою / за ред. Г. А. Єдинака. - Кам'янець-Поділ., 2004. - 54 с.

7. Щирба В. Оцінка фізичної підготовленості учнів ліцеїв із посиленою військово-фізичною підготовкою / В. Щирба // Фіз. виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві. - 2016. - № 4 (36). - С. 53-59.

8. Charles B. Concepts of Physical Fitness / Charles B., Corbin, R. Lindsay. - Toronto, ON: Brown & Benchmark, 1997.

9. Innovative Management Education Pedagogies for Preparing Next-Generation Leaders // Advances in Logistics, Operations, and Management Science. - IGI Global, 2015. - 313 р.

10. Interdisciplinary Teaching through Physical Education / T. Purcell, P. Werner, Stephen L. Cone, A. M. Woods. - Champaign, IL: НКР, Inc., 1998.

11. Justification of theoretical and methodological system of students sports in Ukraine in the XXI century / Prystupa E., Briskin Y., Melnyk M., Pityn M. // Спортивний вісник Придніпров'я. - Дніпро, 2016. - № 2.- С. 105-111.

12. Pedagogical colleges students readiness formation for sport and recreation activity / O. Romanchyshyn, Y. Briskin, O. Sydorko, M. Ostrovs'kyy, M. Pityn // Journal of Physical Education and Sport. - 2015. - 15 (4). - pp. 815 - 822.

13. Problem of information transfer in sportsmen theoretical training in XXI century / Briskin Y., Pityn M., Prystupa T., Skaliy T. // Stan, perspektywy I rozwoi ratownictwa, kultury fizycznej i sportu w XXI wieku : red. M. Napierala, A. Skaliy. - Bydgoszcz, 2015. - T. II. - P. 55-67.

14. Sport specialists attitude to structure and contents of theoretical preparation in sport / M. Pityn, Y. Briskin, A. Perederiy, Y. Galan, O.Tsyhykalo, I. Popova // Journal of Physical Education and Sport (JPES). - 2017. - 17 (Supplement issue 3). - pp. 988-994.

Размещено на Allbest.ru