Комплексна оцінка туристичного потенціалу Кіровоградської області

студентка II курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти природничо-географічного факультету

Актуальність теми дослідження. Туристичний потенціал території визначається передусім наявністю природних або історико-культурних туристичних ресурсів, а також їх гармонійним поєднанням, рівнем вивченості та освоєння даних ресурсів. Чим більше різноманіття природних та історико-культурних ресурсів, тим більш розмаїтим буде спектр організації різних видів туризму в межах краю.

Водночас наявність туристичних ресурсів остаточно ще не встановлює рівень атрактивності для туристів тієї чи іншої території. Туристична привабливість часто мінлива і може змінюватися залежно від багатьох чинників, зокрема від розвитку туристичної інфраструктури.

Кіровоградська область розташована в центральній частині України, відзначається вигідним географічним розташуванням, різноманітними природними, суспільно-історичними умовами. Однак за рівнем розвитку туристичної сфери регіон значно поступається навіть своїм сусідам: Черкаській, Херсонській, Полтавській та іншим областям. Зрозуміло, що розвиток певних видів туризму неможливий без виявлення, вивчення й оцінки туристичних ресурсів. З даних суджень випливає важливість дослідження туристичного потенціалу Кіровоградської області та проблем його освоєння.

Аналіз попередніх досліджень. Окремі сторони туристичного потенціалу Кіровоградської області частково вивчені у роботах О.В. Колотухи (2002; 2006), Л.Л. Семенюк і А.В. Зарубіної (2010), О.В. Медведєвої та Т.П. Мірзак (2012), Н.В. Столярчук і О.М. Остапенко (Кіровоград, 2015), Ю.Ю. Онойко і В.С. Кролік (2014; 2017), А.О. Домаранського (2017) та інших дослідників.

Мета та завдання даного дослідження. Метою цієї публікації є комплексна оцінка туристичного потенціалу Кіровоградської області, розкриття проблем та перспектив його освоєння.

Викладення основного матеріалу дослідження. Кіровоградська область знаходиться в центрі країни, в межиріччі Дніпра і Південного Бугу. Площа регіону - 24,6 тис. кв. км. Область знаходиться на межі двох природних зон - лісостепової і степової. Таке пограничне розташування краю обумовлює його значне біотичне і ландшафтне різноманіття [3; 4]. Рельєф височинний, розчленований, яружно-балковий. Найбільший ступінь розчленування характерний для схилів річкових долин.

Клімат краю помірно-континентальний. Територією області з південного заходу на північний схід проходить смуга високого атмосферного тиску (вісь Воєйкова), на північ від якої переважають вологі повітряні маси, що їх приносять західні вітри з Атлантичного океану, на південь - континентальні повітряні маси. Зима м'яка, з частими відлигами, літо тепле і сухе. Середня липнева температура для міста Кропивницького становить +21°С, а середня січнева складає -5,5°С [7]. Середньорічна кількість опадів в межах області змінюється від 499 до 582 мм, максимальна їх кількість випадає у теплий період року (близько 70%) [3; 7]. Сніговий покрив встановлюється в третій декаді листопада, а сходить в другій декаді березня [3]. Серед несприятливих кліматичних явищ краю, які зокрема негативно впливають на туристичну діяльність, слід відмітити посухи, суховії, пилові бурі, град, зливи.

Річки краю типові рівнинні, належать до басейнів Дніпра (Інгулець, Цибульник) і Південного Бугу (Інгул, Синюха, Синиця та ін.). Прорізаючи кристалічний фундамент Придніпровської височини, річки часто формують каньйоноподібні долини, мають пороги і скельні відслонення на схилах. На схилах та по долинах рік часто проростають природні лісові масиви, площі яких найбільш значні в північно-східній частині області [4]. Лісоформуючими видами дерев є акація, сосна, клен, береза, вільха. Водний стік рік здебільшого зарегульований численними ставками та водосховищами, на берегах яких спостерігаються комфортні для відпочинку і оздоровлення населення мікрокліматичні умови [2].

Природно-заповідний фонд області представлений 221 заповідним об'єктом [1]. Однак в структурі природно-заповідного фонду відсутні об'єкти найвищого рівня заповідання заповідники та національні природні парки, що не може сприяти розвитку туризму в регіоні.

Серед найбільш атрактивних заповідних об'єктів, які можуть забезпечити рекреаційні потреби туристів, слід згадати Чорноліський заказник, Онуфріївський парк, парк-пам'ятку садово-паркового мистецтва «Хутір Надія», заказник «Панські гори», витоки річок Інул та Інгулець, заказники «Монастирище», «Редьчине», «Аджамський» орнітологічний заказник, урочище «Каскади», дендрологічний парк «Веселі Боковеньки». Останній закладений ще у 1893 р. за типом ландшафтних парків навколо річки Боковеньки і балки Скотоватої в Долинському районі. Нині тут створено п'ять основних пейзажних груп, які в мініатюрі відтворюють ландшафти певної природної зони. Флористична колекція парку налічує близько 1000 видів дерев і чагарників, у тому числі рідкісних і екзотичних [1; 6].

Кіровоградська область - єдина в Україні, де немає жодного заповідника чи національного природного парку, хоча в країні їх понад 50. Взимку 2018 року розпочався процес створення національного природного парку «Чорноліський», який ініціювала наукова спільнота краю та місцева громада. 1 березня 2018 року відбувся круглий стіл на якому обговорювали передумови та доцільність формування парку у верхів'ях Інгульця [6]. Одним із аргументів на користь створення парку є те, що Чорнолісько-Дмитрівський лісовий масив, який проростає в межах області, включено до найважливіших ботанічних територій Європи, а масиви грабово-дубових лісів в північно-східній частині краю віднесено до переліку біотопів, що підлягають охороні згідно із Бернською конвенцією. Тут зберігається реліктова флора, у складі якої виявлено 12 видів рослин із Червоної книги України, 13 регіонально рідкісних видів, шість лісових рослинних угруповань із числа занесених до Зеленої книги України [1].

Територія Кіровоградської області має давню історію розвитку, яка тягнеться ще з VI-V століття до нашої ери, коли тут панували племена скіфів. Кожен з історичних етапів розвитку регіону залишив по собі певні культурні пам'ятки, які зараз є історичним надбанням нашої області.

За даними статистичної звітності [5] встановлено, що загальна кількість пам'яток культурної спадщини на території області складає 5653 одиниць, з них 24 - об'єкти національного значення. Переважають археологічні об'єкти (2574 одиниць) та пам'ятки історії (2186 одиниць), що вказує на давню історію заселення та освоєння краю. Пам'ятків архітектури і містобудування - 857, а об'єктів монументального мистецтва значно менше - 32. Найбільша концентрація історико-культурних пам'яток спостерігається в містах Кропивницькому, Знам'янці і однойменних районах, Олександрійському, Олександрівському, Петрівському, Онуфріївському та Долинському районах.

Найбільш цікавими історико-культурними об'єктами краю для туристів є фортеця Святої Єлизавети, державний музей-заповідник І. Карпенка-Карого (Тобілевича) «Хутір Надія», будівля в стилі модерн обласного краєзнавчого музею, обласний академічний музично-драматичний театр імені М.Л. Кропивницького, музична школа імені Генріха Нейгауза, Кропивницький художньо-меморіальний музей О.О. Осмьоркіна тощо.

До найбільш атрактивних сакральних туристичних об'єктів регіону, на нашу думку, слід віднести Свято-Миколаївський храм та Свято-Вознесенський собор у Бобринці, чоловічий монастир Федора Студита в селі Сорочанове Миколо-Бабанської громади Бобринецького району, Свято-Богоявленський жіночий монастир в селі Диківка Знам'янського району, храм Івана Богослова в селищі Голованівськ, церква Ікони Казанської Божої Матері села Надєждівка Голованівського району, Хресто-Воздвиженський храм в селі Іскрівка Петрівського району, Покровська церква села Могильне Гайворонського району, церква Святого Апостола Луки в селі Новоселиця Благовіщенського району, храм Святого Дмитра Миротворця в селі Великі Трояни Благовіщенського району та деякі інші.

Територія Чорноліського масиву унікальна не лише в природному плані, а й в історико-культурному: тут знайдено кілька скіфських городищ, великий масив зі 250 скіфських курганів, поселення землеробів чорноліської археологічної культури [6]. На цих землях відбувалися і події Української революції 19171921 рр., формувалась повстанська Холодноярська республіка, а в урочищі Пальчикове Олександрівського району знаходиться могила легендарного ватажка повстанців Миколи Скляра (Чорного Ворона).

Наразі в межах Кіровоградської області, особливо в місті Кропивницькому, активно розвивається подієвий туризм, переважно мистецького та господарського спрямування. Багато років поспіль проходять мистецькі фестивалі «Вересневі самоцвіти», «Кропфест», міжнародна агропромислова виставка «Агроекспо». Саме ці заходи відвідує велика кількість туристів: як українців, так і іноземців.

Висновки. Таким чином, проаналізувавши туристичний потенціал Кіровоградської області, ми можемо зробити висновок про те, що регіон характеризується доволі різноманітними природними та історико-культурними туристичними ресурсами. Однак певні труднощі у становленні туристичної галузі в області пов'язані передусім із низьким рівнем розвитку виробничої та соціальної інфраструктури (зокрема туристичної), відсутністю чітко сформованої регіональної стратегії розвитку туризму, недостатньою рекламно-інформаційною підтримкою даної галузі, незадовільним станом значної частини природних та історико-культурних туристичних об'єктів, не надто продуманими і розрекламованими туристичними маршрутами тощо.

Регіональна політика в галузі туризму в області на найближчі роки має бути спрямована передусім на розробку та впровадження ефективних дієвих методів і шляхів популяризації і просування туристичного продукту краю на національному і міжнародному ринках, зокрема активізацію інформаційно-рекламної, презентаційної та виставкової діяльності, сприяння підвищенню конкурентоспроможності туристичного продукту та якості туристичного сервісу в області, налагодження механізмів співпраці державних органів влади із суб'єктами туристичної діяльності всіх форм власності, раціоналізацію використання і збереження туристично-рекреаційного та історико-культурного потенціалу, організацію загальнодоступного та повноцінного відпочинку й оздоровлення населення, створення сприятливого інвестиційного клімату, оптимізацію ефективності фінансування і кредитування в туристично-рекреаційній галузі регіону.

Бібліографія

кіровоградський туристичний рекреаційний область

1. Заповідні куточки Кіровоградської землі / під заг. ред. Т.Л. Андрієнко. - Кіровоград: ТОВ «Імекс-ЛТД», 2008. - 245 с.

2. Колотуха О.В. Ресурсно-туристський потенціал Кіровоградської області / О.В. Колотуха. - Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2002. - 68 с.

3. Національний атлас України / НАН України, Інститут географії, Державна служба геодезії, картографії та кадастру; голов. ред. Л.Г. Руденко; голова ред. колегії Б.Є. Патон. - К.: ДНВП «Картографія», 2007. - 435 с.

4. Онойко Ю.Ю. Сільський туризм: сутність, проблеми розвитку на теренах Кіровоградської області та шляхи їх вирішення / Ю.Ю. Онойко, В.С. Кролік // Обласна науково-практична конференція «Природничо-наукові дослідження Кіровоградської області: музеєзнавчі аспекти». - Кропивницький, 2017. - С. 105-113.

5. Офіційний сайт Головного управління статистики у Кіровоградській області [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.kr.ukrstat.gov.ua.

6. Офіційний сайт Кіровоградської обласної державної адміністрації. Департамент культури, туризму та культурної спадщини [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.kr-admin.gov.ua/start.php? q=Struktur/Ua/kult.html.

7. Офіційний сайт Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://cgo-sreznevskyi.kiev.ua.

Размещено на Allbest.ru