Взаємозв’язок техніки другого попереднього обертання молоту з технікою першого обертання з молотом у кваліфікованих метальниць
Представлені результати дослідження взаємозв’язку показників техніки, які мають провідні метальниці молоту, наприкінці другого попереднього обертання молоту із біомеханічними параметрами техніки, які мають метальниці, під час першого обертання з молотом.
| Рубрика | Спорт и туризм |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 18.03.2022 |
| Размер файла | 22,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Взаємозв'язок техніки другого попереднього обертання молоту з технікою першого обертання з молотом у кваліфікованих метальниць
Рожков В.О.
кандидат наук з фізичного виховання і спорту Харківська державна академія фізичної культури, м. Харків
У статті представлені результати дослідження взаємозв'язку показників техніки, які мають провідні метальниці молоту, наприкінці другого попереднього обертання молоту із біомеханічними параметрами техніки, які мають метальниці, під час першого обертання з молотом. В ході роботи було виявлено, що на техніку першого обертання з молотом найбільше впливають такі параметрами техніки, які мають спортсменки наприкінці другого попереднього обертання з молотом як: кут в лівому колінному суглобі, кут нахилу тулуба, висота підйому шару молоту, час другого попереднього обертання молоту. Під час технічних тренувань спортсменкам слід намагатися якомога швидше виконувати попередні обертання молоту, слідкувати за кутом в лівому колінному суглобі та кутом нахилу тулуба наприкінці другого попереднього обертання молоту.
Ключові слова: метальниці молоту, біомеханічні параметри, техніка, попередні обертання, перше обертання з молотом.
Рожков В.А. Взаимосвязь техники второго предварительного вращения молота с техникой первого вращения с молотом у квалифицированных метательниц. В статье представлены результаты исследования взаимосвязи показателей техники ведущих метательниц молота в конце второго предварительного вращения молота с биомеханическими параметрами техники, которые они имеют во время первого вращения с молотом. В ходе работы было выявлено, что на технику первого вращение с молотом наибольшее влияние имеют такие параметры техники, которые имеют спортсмены в конце второго предварительного вращения как: угол в левом коленном суставе, угол наклона туловища, высота подъема шара молота, время второго предварительного вращения молота. Во время технических тренировок спортсменкам следует пытаться как можно быстрее выполнить предварительные вращения молота, следить за углом в левом коленном суставе и углом наклона туловища в конце второго предварительного вращения молота.
Ключевые слова: метательницы молота, биомеханические параметры, техника, предварительные вращения, первое вращение с молотом
Rozhkov V. Relationship between biomechanical parameters technique of the second preliminary swings and biomechanical parameters technique of the first turn among elite woman hammer throwers. Article describes relationship between technique of the second preliminary swings and biomechanical parameters technique of the first turn among elite woman hammer throwers. Research was attending by 8 qualified woman hammer throwers, which was a finalis t of the World Championship and European cups, during 2016-2019 years.
As result of this research was determined strong correlation between angles in the left knee which had female athletes at the end of the second preliminary swing and such biomechanical parameters at the end firs turn as angles in the left knee r=-0,747, and angles in the left hip joint r=0,733. The correlation coefficient show that if research women hummer throwers have the higher angle in the left knee at the end of the second preliminary swing they will have less angles in the left knee and more angles in the left hip joint at the end first turn. High relationship was observed between angles of the incline torso which had female athletes at the end of the second preliminary swing and time of the first turn with hammer r=-0,787. The correlation coefficient show that if research women hummer throwers have the higher angle of the incline torso at the end of the second preliminary swing they will have less time of the first turn
High relationship was observed between height of the hammer female athletes at the end of the second preliminary swing and time of the first turn with hammer r=0,737. It show that if research women hummer throwers have the higher height of the hammer at the end of the second preliminary swing they will have more time of the first turn. High relationship was observed between time of the second preliminary swing and time of the first turn with hammer r=0,712. It show that if research women hummer throwers do faster second preliminary swing they will have less time of the first turn.
During research was established that at the techniques training female athletes she should try faster do preliminary swing, look after angle in the left knee and angles of the incline torso at the end of the second preliminary swing.
Keywords: hammer throwers, biomechanical parameters, technique, preliminary swing, first turn.
Постановка проблеми. Аналіз останніх досліджень і публікацій
Метання молоту є складним координаційним видом легкоатлетичних метань. Попередні обертання з молотом є однією з ключових фаз, оскільки саме під час неї відбувається входження у ритм метання, допущення помилок унеможливлює ефективне виконання метання з молотом [1].
Дослідженнями техніки метання молоту займалися R. Isle [8], G. Davila [9], L. Judge [10]. Дослідженню особливостей виконання попередніх обертань молоту присвячені роботи Л. Є Шестерової [2], В. О. Рожкова [1], W. Shuai [3]. L. Judge, G. McAtee [7] займалися вдосконаленням техніки попередніх обертань молоту. Аналізу техніки обертань з молоту займалися J. Silvester [4], K. Bartonietz [5]. Дослідженнями швидкісних параметрів молоту підчас його попередніх обертань та обертань з молотом займалися K. Murofushi, S. Sakurai, K. Umegaki [6].
Однак, незважаючи на значну кількість робіт присвячених техніці метання молоту, особливостям техніки метання молоту жінок приділено недостатньо уваги, що зумовлює необхідність досліджень параметрів техніки у кваліфікованих метальниць молоту.
Мета роботи: дослідити вплив біомеханічних показників техніки другого попереднього обертання молоту на техніку першого обертання з молотом.
Методи дослідження: аналіз та узагальнення науково-методичної літератури, аналіз матеріалів відеозйомки, методи математичної статистики.
обертання молот метальниця
Виклад основного матеріалу дослідження
Досліджувалася техніка 8 висококваліфікованих метальниць молоту, фіналісток Чемпіонату світу та Кубків Європи впродовж сезонів 2016 -2019 рр.
Показники техніки досліджуваних спортсменок наприкінці попередніх обертань молоту представлено в таблиці 1.
Таблиця 1
Біомеханічні показники техніки кваліфікованих метальниць наприкінці другого попереднього обертання молоту (n=8)
|
Показники техніки |
Х |
Т |
V % |
|
|
Кут в правому колінному суглобі (') |
155,5 |
9,9 |
6,4 |
|
|
Кут в лівому колінному суглобі (°) |
155,2 |
9,0 |
5,8 |
|
|
Висота підйому п'ятки лівої ноги від опори (см) |
9,18 |
4,47 |
48,67 |
|
|
Кут згинання в правому ліктьовому суглобі (°) |
108,2 |
10,1 |
9,4 |
|
|
Кут згинання в лівому ліктьовому суглобі (°) |
107,9 |
10,0 |
9,3 |
|
|
Кут нахилу тулуба (°) |
8,9 |
4,1 |
46,2 |
|
|
Висота підйому шару молоту (м) |
1,98 |
0,07 |
3,37 |
|
|
Лінійна швидкість молоту (м * с ') |
9,94 |
1,42 |
14,30 |
|
|
Кутова швидкість молоту (рад * с ') |
6,54 |
1,59 |
24,26 |
|
|
Відцентрована сила молоту (кг) |
37,6 |
10,19 |
27,10 |
|
|
Тривалість другого попереднього обертання молоту (с) |
1,20 |
0,05 |
4,13 |
У більшості досліджуваних параметрів техніки другого попереднього обертання молоту спостерігалися однорідні біомеханічні показники V= 3,37-9,4%. Середня однорідність та неоднорідність біомеханічних показників техніки спостерігалася в швидкісних показниках техніки, куті нахилу тулуба та висоті підйому п'ятки лівої ноги від опори V=14,30- 48,67%. Неоднорідність та середня однорідність цих показників пов'язана з індивідуальною особливістю техніки виконання попередніх обертань молоту кваліфікованими метальницями.
Біомеханічні показники техніки наприкінці першого обертання з молотом представлено у таблиці 2
Таблиця 2
Біомеханічні показники техніки кваліфікованих метальниць наприкінці першого обертання з молотом (n=8)
|
Показники техніки |
Х |
Т |
V % |
|
|
Кут в правому колінному суглобі ( ) |
115,6 |
10,3 |
8,9 |
|
|
Кут в лівому колінному суглобі ( ) |
103,9 |
7,5 |
7,2 |
|
|
Кут згинання в правому тазостегновому суглобі ( ) |
119,5 |
5,9 |
5,0 |
|
|
Кут згинання в лівому тазостегновому суглобі ( ) |
128,4 |
5,5 |
4,3 |
|
|
Кут повороту метальниці з молотом ( ) |
194,2 |
12,6 |
6,5 |
|
|
Лінійна швидкість молоту (м * с ') |
13,57 |
0,65 |
4,79 |
|
|
Кутова швидкість молоту (рад * с ') |
9,56 |
0,46 |
4,79 |
|
|
Відцентрована сила молоту (кг) |
65,1 |
7,6 |
11,7 |
|
|
Тривалість першого обертання з молотом (с) |
1,08 |
0,04 |
4,12 |
В усіх досліджуваних параметрах техніки, окрім відцентрованої сили молоту, спостерігалися однорідні біомеханічні показники. Коефіцієнти варіації знаходилися в проміжку V = 4,12-8,9%. Однорідність показників свідчить про відсутність значних відмінностей в біомеханічних показниках техніки між кваліфікованими метальницями молоту.
В показнику відцентрована сила молоту спостерігалася середня однорідність результатів V=11,7%. Середня однорідність пов'язана в першу чергу індивідуальними морфологічними показниками, адже вага спортсмена є одним з чинників що впливає на відцентровану силу. Для визначення взаємозв'язків між технікою другого попереднього обертання молоту з техніко першого обертання з молотом у кваліфікованих метальниць проводився кореляційний аналіз за методом парної кореляції Пірсона. Отримані результати взаємозв'язку представлені у таблиці 3. Аналіз результатів кореляційного взаємозв'язку не виявив значного впливу кута в правому колінному суглобі, які мають метальниці наприкінці другого попереднього обертання молоту, на біомеханічні параметри першого обертання з молотом, коефіцієнти кореляції знаходилися в проміжку від r=0,019 до r=-0,509.
Кут в лівому колінному суглобі, який мали метальниці наприкінці другого попереднього обертання молоту, найбільший вплив мав на кут в лівому колінному r= -0,747 та лівому тазостегновому r=0,733 суглобах, що мали метальниці наприкінці першого обертання з молотом. Отримані дані вказують на зменшення кута в лівому колінному суглобі та збільшенню кута в лівому тазостегновому суглобі наприкінці першого обертання з молотом вразі зменшення згинання лівої ноги в колінному суглобі метальницями наприкінці другого попереднього обертання молоту.
Висота підйому п'ятки лівої ноги над опорою наприкінці другого попереднього обертання молоту суттєвого впливу на техніку першого обертання з молотом не мала. Коефіцієнти кореляції становили від r=0,017 до r=-0,507.
Кореляційний аналіз також не виявив суттєвого взаємозв'язку між кутами в лівому і правому ліктьових суглобах які мають висококваліфіковані метальниці наприкінці другого попереднього обертання молоту та біомеханічними параметрами техніки наприкінці першого обертання з молотом. Між кутом в лівому ліктьовому суглобі, що мали метальниці наприкінці другого попереднього обертання молоту та біомеханічними параметрами техніки наприкінці першого обертання з молотом спостерігався слабкий, або помірний взаємозв'язок.
Таблиця 3
Взаємозв'язок техніки другого попереднього обертання з молотом із технікою першого обертання з молотом (n=8)
|
Показники техніки наприкінці другого попереднього обертання молоту |
Показники техніки наприкінці першого обертання з молотом |
|||||||||
|
Кут в правому колінному суглобі |
Кут в лівому колінному суглобі |
Кут згинання правого тазостегнового суглобу |
Кут згинання лівого тазостегнового суглобу |
Кут повороту метальниць з молотом |
Лінійна швидкість молоту |
Кутова швидкість молоту |
Відцентрована сила молоту |
Тривалість першого обертання з молотом |
||
|
Кут в правому колінному суглобі |
0,019 |
0,278 |
0,231 |
-0,031 |
-0,436 |
-0,105 |
-0,103 |
-0,509 |
-0,430 |
|
|
Кут в лівому колінному суглобі |
-0,012 |
-0,747 |
-0,426 |
0,733 |
0,099 |
0,088 |
0,093 |
0,100 |
-0,347 |
|
|
Висота підйому п'ятки лівої ноги від опори |
-0,111 |
-0,231 |
-0,306 |
-0,507 |
0,017 |
0,118 |
0,112 |
0,163 |
0,375 |
|
|
Кут згинання в правому ліктьовому суглобі |
0,324 |
-0,259 |
0,017 |
0,409 |
0,510 |
-0,326 |
-0,325 |
0,053 |
0,144 |
|
|
Кут згинання в лівому ліктьовому суглобі |
0,309 |
-0,245 |
0,019 |
0,386 |
0,516 |
-0,349 |
-0,349 |
0,034 |
0,135 |
|
|
Кут нахилу тулуба |
-0,488 |
-0,224 |
-0,548 |
-0,324 |
-0,041 |
-0,671 |
-0,669 |
-0,592 |
-0,787 |
|
|
Висота підйому шару молоту |
0,446 |
0,552 |
0,629 |
-0,438 |
-0,247 |
0,452 |
0,448 |
0,416 |
0,737 |
|
|
Лінійна швидкість молоту |
0,104 |
-0,053 |
0,229 |
0,288 |
0,478 |
-0,445 |
-0,442 |
-0,155 |
-0,052 |
|
|
Кутова швидкість молоту |
-0,318 |
-0,351 |
-0,213 |
0,246 |
0,543 |
-0,515 |
-0,509 |
-0,097 |
-0,379 |
|
|
Відцентрована сила молоту |
0,119 |
-0,025 |
0,292 |
0,291 |
0,594 |
-0,418 |
-0,415 |
-0,010 |
0,074 |
|
|
Тривалість другого попереднього обертання молоту |
0,480 |
0,198 |
0,686 |
0,127 |
0,109 |
0,132 |
0,135 |
0,630 |
0,712 |
Примітка. r > r кр, при r > (0,707)
Коефіцієнти кореляції становили r=0,019-0,516. Помірний та слабкий взаємозв'язок, також спостерігався між кутом в правому ліктьовому суглобі, що мали метальниці наприкінці другого попереднього обертання молоту та біомеханічними параметрами техніки наприкінці першого обертання з молотом. Коефіцієнти кореляції становили r=0,017-0,510.
Величина нахилу тулуба наприкінці другого попереднього обертання молоту найбільше впливає на тривалість першого обертання з молотом. Між цими показниками було зафіксовано високу ступінь взаємозв'язку r=-0,787. Коефіцієнт кореляції вказує на зменшення тривалості першого обертання з молотом із збільшенням кута нахилу тулуба у досліджуваних спортсменок.
Висота підйому шару молоту наприкінці першого попереднього обертання молоту також найбільше впливала на час першого обертання з молотом. Між цими показниками спостерігалася висока ступінь взаємозв'язку r=0,737. Коефіцієнт кореляції свідчить про збільшення тривалості першого обертання з молотом вразі збільшення метальницями висоти підйому шару молоту наприкінці другого попереднього обертання молоту.
Кореляційний аналіз не виявив значного впливу показників лінійної та кутової швидкостей молоту, які мали досліджувані спортсменки наприкінці другого попереднього обертання молоту на біомеханічні параметри техніки наприкінці першого обертання з молотом. Коефіцієнти кореляції становили r=-0,052-0,543.
Відцентрована сила молоту, яка спостерігалася наприкінці другого попереднього обертання молоту, також не мала тісного взаємозв'язку із біомеханічними параметрами техніки, які мали досліджувані спортсменки наприкінці першого обертання з молотом. Коефіцієнти кореляції становили r=-0,010-0,594.
В результаті кореляційного аналізу було встановлено, що час другого попереднього обертання молоту найбільше впливає на час першого обертання з молотом r=0,712. Коефіцієнт кореляції свідчить про зменшення тривалості виконання першого обертання з молотом вразі зменшення часу виконання другого попереднього обертання молоту.
Висновки
Аналіз наукової та методичної літератури показав, що не дивлячись на значну кількість робіт присвячених техніці метання молоту, недостатньо уваги приділяється визначенню впливу техніки другого попереднього обертання молоту на біомеханічні показники першого обертання з молотом у кваліфікованих метальниць молоту.
Результати дослідження виявили, що техніка виконання першого обертання з молотом найбільше залежить від часу другого попереднього обертання з молото, кута в лівому колінному суглобі, кута нахилу тулуба та висоти підйому шару молоту, які мають спортсменки наприкінці другого попереднього обертання молоту.
Для ефективного виконання першого обертання з молотом спортсменкам під час другого попереднього обертання молоту слід зменшувати висоту підйому шару молоту, намагатися якомога швидше виконати попередні обертання молоту, слідкувати за кутом в лівому колінному суглобі та кутом нахилу тулуба наприкінці другого попереднього обертання молоту.
Перспектива подальших досліджень. Передбачається визначити взаємозв'язок біомеханічних параметрів техніки попередніх обертань молоту у висококваліфікованих метальниць.
Література
1. Рожков В. О. Особливості виконання попередніх обертань молоту кваліфікованими метальниками // Науковий часопис НПУ ім. Драгоманова. Серія 15: Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт). - 2018. - № 10 (104). - С. 75-81.
2. Шестерова Л. Є., Рожков В. О. Взаємозв'язок техніки замаху молоту з технікою його попередніх обертань у висококваліфікованих метальників // Слобожанський науково-спортивний вісник. - 2018. - № 6 (68). - С. 16-20.
3. Shuai W., Jihe Z., Chong J. Kinematics Analysis on the Throwing Skills of Elite Chinese Male Hammer Athletes. Japan Journal of Physical Education, Health and Sport Sciences. - 2014. - № 950 (4). - P. 91-92.
4. Silvester J. Complete book of throws. - South Australia: Human Kinetics, 2003. - 176 p.
5. Bartonietz K. Hammer throwing: problems and prospects. United Kingdom: Blackwell Science, 2000. - 487 p.
6. Murofushi K., Sakurai S., Umegaki K. Hammer acceleration due to the thrower and hammer movement patterns // Sports biomechanics. - 2007. - №6 (3). - P. 301-314.
7. Judge L., McAtee G. Detecting and correcting technical flaws in the hammer throw // Modern athlete and coach: a journal of track and field athletics. - 1999. - № 37 (2). - Р. 9-13.
8. Isele R., Nixdorf E. Biomechanical analysis of the hammer throw at the 2009 IAAF World Championships in Athletics // New studies in athletics. -2010. - № 25. - Р. 37-60.
9. Davila G., Fjavier R. Comparative biomechanical analysis between of different performance levels // Journal of Human Movement Studies. -2005. - № 49 (1). - Р. 31 - 47.
10. Judge L. The hammer throw for men & women // Соасії and athletic director. - 2000. - № 69 (7). - Р. 36-41.
Reference
1. Rozhkov, V. V. (2018), "Peculiarities of execution previous rotations hammer of qualified throwers", Naukovyi chasopys NPU im. Drahomanova. Seriia 15: Naukovo-pedahohichni problemy fizychnoi kultury (fizychna kultura i sport), Vol. 10, no. 104, pp. 75-81.
2. Shesterova, L. Ye. and Rozhkov, V. O. (2018), "Relationship of technique of the backswing of hammer with his previous rotation at the qualified throwers", Slobozhanskyi naukovo-sportyvnyi visnyk), Vol. 6, no. 68, pp. 16-20.
3. Shuai, W., Jihe Z. and Chong J. (2014), Kinematics Analysis on the Throwing Skills of Elite Chinese Male Hammer Athletes, Japan Journal of Physical Education, Health and Sport Sciences, Vol. 950, no. 4, pp. 91-92.
4. Silvester, J. (2003), Complete book of throws. South Australia, SA: Human Kinetics, p. 176.
5. Bartonietz, K. (2000), Hammer throwing: problems and prospects. United Kingdom: Blackwell Science, p. 487.
6. Murofushi, K., Sakurai, S. and Umegaki, K. (2007), Hammer acceleration due to the thrower and hammer movement patterns, Sports biomechanics, Vol. 6, no. 3, pp. 301-314.
7. Judge, L. and McAtee, G. (1999), Detecting and correcting technical flaws in the hammer throw, Modern athlete and coach: a journal of track and field athletics, Vol. 37, no. 2, pp. 9-13.
8. Isele, R. and Nixdorf, E. (2010), Biomechanical analysis of the hammer throw at the 2009 IAAF World Champi onships in Athletics, New studies in athletics, Vol. 25, pp. 37-60.
9. Davila G., Fjavier, R. (2005), Comparative biomechanical analysis between of different performance levels, Journal of Human Movement Studies, Vol. 49 no. 1
10. Judge, L. (2000), The hammer throw for men & women, Coach and athletic director, Vol. 69 no. 7, pp. 36-41.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Розгляд проблеми управління процесом навчання руховим діям техніки гри в гандбол, як складової фахової підготовки майбутніх вчителів фізичної культури та тренерів з гандболу. Роль викладача та взаємозв'язок між учасниками навчально-виховного процесу.
статья [141,6 K], добавлен 18.12.2017Методи виконання основних прийомів гри. Навчання техніки удару по м’ячу та її вдосконалення. Типові помилки футболістів. Удари по м’ячу головою. Планування навчально-тренувального процесу. Ведення та відбір м’яча. Техніка пересування і її вдосконалення.
курсовая работа [198,7 K], добавлен 12.11.2014Правила та закономірності фізичної підготовки футболістів. Основи техніки футболу: пересування, удари, зупинки та ведення м'яча, обманні рухи. Навчання техніці пересування і роботи з м'ячем, її удосконалювання. Особливості техніки та підготовки воротаря.
курсовая работа [272,8 K], добавлен 26.09.2010Витривалість: характеристика, фактори, що її зумовлюють. Навчання техніки бігу. Особливості техніки бігу на середні дистанції. Обсяг інтенсивності навчально-тренувальних навантажень у видах витривалості в залежності від етапів. Біг на середні дистанції.
курсовая работа [2,3 M], добавлен 25.09.2010Аналіз методик тренувань і техніки провідних спринтерів. Процес навчання техніці спринтерського бігу дітей середнього шкільного віку. Завдання, засоби і методики розвитку швидкісних здібностей. Методика удосконалювання техніки бігу учнів 8 класу.
курсовая работа [198,2 K], добавлен 20.02.2010Використання біомеханічного аналізу різних видів спорту для визначення просторових характеристик спортивного руху. Біомеханіка веслування на байдарках і каное, відеокомплекси. Біомеханічний аналіз техніки веслування веслярів різної кваліфікації.
курсовая работа [968,5 K], добавлен 21.03.2011Естафетний біг - командний вид легкої атлетики, організаційно-методичні заходи навчання. Оволодіння технікою передачі естафетної палички та старту на етапах естафети. Особливості складання команди для естафетного бігу 4 х 100 м, розстановка бігунів.
контрольная работа [420,6 K], добавлен 05.06.2010Аналіз проявів силових якостей боксерів. Підвищення ефективності засвоєння техніки боксу на основі розробки концентрованої системи спеціальної силової підготовки на етапі спеціалізованої базової підготовки в змагальному періоді річного циклу тренувань.
дипломная работа [139,4 K], добавлен 20.03.2012Історія виникнення масажу. Російська, шведська, фінська, східна система масажу. Прийоми класичного розминання тіла, показання та протипоказання. Фізіологічний ефект розминки. Результати ефективності застосування попереднього масажу в спортивному плаванні.
курсовая работа [63,5 K], добавлен 15.05.2014- Дослідження рівня реакції антиціпації у кваліфікованих кікбоксерів індивідуальних стилів ведення бою
Аналіз показників між кваліфікованими кікбоксерами індивідуальних стилів ведення бою. Дослідження рівня реакції антиципації спортсменів. Розрахунок стану "напруженості сенсомоторної сфери". Характеристика основних показників усіх реакцій антиципації.
статья [20,3 K], добавлен 18.12.2017 Характеристика швидкості як фізичної якості людини, визначення факторів та засобів її розвитку та вдосконалення. Вивчення техніки спринтерського бігу. Виявлення особливостей біохімічних процесів, які спостерігаються при бігу на короткі дистанції.
курсовая работа [592,6 K], добавлен 26.09.2010Поняття і суть інформаційних технологій в туризмі – засобів перетворення інформації з використанням сучасної комп'ютерної техніки. Системи резервування та автоматизації документоотбору. Можливості супутникових технологій. Управління діяльністю турфірми.
реферат [55,3 K], добавлен 27.04.2011Поняття та визначення основної мети прикладного плавання, принципи та методи його викладання, значення в фізичному розвитку. Техніки плавання правильним та неправильним способами, їх відмінності. Порядок та правила виконання брасу на грудях та на спині.
контрольная работа [20,4 K], добавлен 25.03.2010Основи спортивної підготовки юних волейболістів. Вікові особливості дітей та лікарський контроль за їх фізичним станом. Суть спеціальної фізичної підготовки. Перспективи та розвиток гри у волейбол. Основні прийоми поводження з м'ячем і переміщень.
курсовая работа [86,4 K], добавлен 13.07.2009Історія та основні етапи виникнення та розвитку акробатики як спортивного напрямку в світі та в Росії. Поняття акробатичних вправ, їх різновиди та групи, особливості техніки виконання та необхідний рівень підготовки. Значення акробатичних вправ.
реферат [14,8 K], добавлен 08.10.2010Спрямованість активного туризму на зміцнення здоров'я, розвиток фізичних, морально-вольових та інтелектуальних здібностей людини. Проведення спортивних походів різної складності, змагань з техніки спортивного туризму, самодіяльних туристичних подорожей.
реферат [30,2 K], добавлен 21.11.2010Зміст навчального матеріалу, державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, орієнтовних навчальних нормативів. Обладнання для проведення модулів "Баскетбол", "Волейбол", "Гандбол", "Гімнастика", "Футбол". Техніки виконання фізичних вправ.
методичка [70,3 K], добавлен 12.12.2010Вікові особливості фізичного розвитку жінок різних періодів зрілого віку. Структурно-функціональний компонент здоров’я. Діагностика морфофункціональних показників організму жінок першого зрілого віку. Вплив оптимальних навантажень на організм жінок.
дипломная работа [134,0 K], добавлен 19.09.2012Методика виховання гнучкості. Фактори, що визначають її рівень. Виховні та оздоровчі аспекти ушу, вправи для роботи над гнучкістю. Експериментальне дослідження ефеективності програми виховання гнучкостi на тренуваннях з ушу у першому роцi навчання.
контрольная работа [375,7 K], добавлен 22.11.2010Особливості готельного обслуговування індивідуальних туристів і організованих туристичних груп. Взаємозв'язок між якістю послуг і ефективністю готельного бізнесу. Ефективність обслуговування, методи оцінки якості послуг. Характеристика асортименту послуг.
дипломная работа [181,4 K], добавлен 18.01.2015
