Критерії і показники проектувальної майстерності майбутніх фахівців з туризму

Размещено на http://www.allbest.ru

Критерії і показники проектувальної майстерності майбутніх фахівців з туризму

Критерии и показатели проектировочного мастерства будущих специалистов туризма

Волошина О.В.

В статье рассматриваются критерии и показатели проектировочного мастерства будущих специалистов туризма на основе системного подхода. Сформулированы требования к знаниям проектанта, раскрыты компоненты системы педагогических умений, которые составляют его проектировочное мастерство.

Ключевые слова: проектировочное мастерство, педагогические умения, системный подход, будущий специалист туризма.

Abstract

Criteria and indicators of designing skills of future tourism specialists

Voloshyna O.V.

The article examines the criteria and indicators of designing skills of future tourism specialists on the basis of a systematic approach. The requirements for knowledge of the designer are formulated, the components of the system of teaching skills are revealed, which make up his design skills. The design of professional phenomena is carried out by a tourism specialist with the help of mechanisms of self-knowledge, self-organization, self-education as a desire for professional-creative self-realization, where creativity is a way of intensifying the process.

We have defined criteria and indicators of designing skills of future specialists in tourism: autonomy, professionally oriented thinking, creative attitude to designing activities, value orientation towards design activity, level of development of professional qualities and abilities, the ability to design tourist activities using advanced innovation and information technologies. The experimental study confirmed the conclusion that modern tasks of education modernization required the designer of competent complex actions aimed at changing the functions of the elements of tourism activities.

The role of their design has been intensified, in particular purposeful change in the ratio of hours allocated to the practical and lecture work towards reducing the latter.

This allowed us to change our character organization of the educational system, to identify new functions of its subjects. The design skills of the future specialist in tourism are considered effective if, firstly, the projects created do not require additional resources; secondly, they can be applied to other tourism specialists, regardless of their experience and teaching skills; Thirdly, there are potential opportunities to reduce the cost of its operation without losing the quality of work.

Key words: designing skills, teaching skills, systematic approach, the future specialist of tourism.

Постановка проблеми. Впровадження в освітній процес інноваційних систем вимагає детального й ретельного проектування, не лише попереднього планування майбутніх змін, а й передбачення наслідків їх впливу на життя і здоров'я суб'єктів навчального процессу [3; 5]. Це виводить проблему проектування на одне з перших місць у теорії педагогіки і практиці діяльності майбутнього фахівця з туризму. Установка на розвиток проектувальної майстерності майбутнього фахівця з туризму означатиме перехід від переважно адаптивного ставлення до навчальної системи, яке передбачає перманентне лаштування її під інші соціальні інститути, до креативно-активного, яке передбачає перетворення її в один з головних рушіїв розвитку професійної культури майбутнього фахівця з туризму.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз сучасної психолого-педагогічної літератури показує, що удосконалення проектувальної майстерності фахівців з туризму як напрям наукових досліджень у даний час переживає процес становлення, узагальнення емпіричних фактів. Ряд сучасних досліджень присвячені проектуванню виховних систем, зокрема, психолого-педагогічному проектуванню виховного процесу у ВНЗ (О.М. Коберник), формуванню у майбутніх фахівців умінь проектувати виховну діяльність (І.І. Коновальчук), шляхи формування готовності майбутніх фахівців до проектування організаційних форм виховної діяльності (О.В. Безпалько) [1] та ін.

Слід відзначити, що проектування тісно пов'язується із педагогічною діяльністю, оскільки деякі автори, розкриваючи функції педагога (інформаційну, комунікативну, організаторську, конструктивну, прогностичну тощо), обґрунтували важливість проективних знань, умінь і навичок. Сучасні дослідники вказують на проектування не лише відчуженої від актуалізованого стану свідомості суб'єкта форми дії вихователя і змісту загальної виховної мети, а й її поетапного досягнення, що забезпечує таку операційну систему впливів, яка робить виховний процес достатньо прогнозованим і керованим. Ми погоджуємося із розглядом проектування педагогічної діяльності як побудови можливої моделі взаємодії суб'єктів, коректування якої здійснюється на основі педагогічного передбачення, прогнозування процесу взаємодії та його результатів (О.М. Коберник [2]).

Метою даної статті є дослідження теоретичних засад розвитку проектувальної майстерності, необхідної у сучасних умовах в професійної діяльності фахівців з туризму.

Задачі дослідження. 1. Визначити критерії і показники проектувальної майстерності майбутніх фахівців з туризму на основі системного підходу. 2. Сформулювати вимоги до знань майбутнього фахівця з туризму, які передують появі проектувальної майстерності, та побудувати систему професійних умінь, які становлять структуру проектувальної майстерності.

Виклад основного матеріалу дослідження. Проектування професійних явищ здійснюється фахівцем з туризму за допомогою механізмів самопізнання, самоорганізації, самоосвіти як прагнення до професійно-творчої самореалізації, де творчість є способом інтенсифікації процесу.

Виходячи із системного підходу, нами визначені критерії і показники проектувальної майстерності майбутніх фахівців з туризму:

- самостійність, що була початком підготовки майбутнього фахівця з туризму до проектування і містила у собі: здатність особистості адекватно оцінювати рівні вмінь проектування систем професійної навченості, професійної мотивації, задоволення своєю діяльністю; здатність раціонально організовувати і планувати свою роботу, саморегуляцію в освітній діяльності, організаційні і комунікативні здібності під час роботи в колективі; самостійне оволодіння знаннями, вміннями і навичками зі своєї спеціальності, розширення і поглиблення професійно значимих якостей і здібностей, постійна готовність до професійного відновлення;

- професійно орієнтоване мислення, вміння використовувати прийняті прийоми вирішення завдань, виробляти тактику і стратегію проектувальних дій, до якого входили: раціонально-логічне мислення (здатність до виявлення закономірностей, правил професійної діяльності; цілісне бачення, системний аналіз і прогнозування); значеннєва професійна пам'ять (розвинуті мнемонічні здібності, що виконували не тільки функцію збереження значимої інформації, а й функції її активного розумового опрацювання, установлення логічних і асоціативних зв'язків); вербальні здібності (професійно-семантичне розуміння, вербальне мислення і здатність до словесних аналогій, ерудиція, здатність до професійного діалогу);

- творче ставлення до проектувальної діяльності, розвинута здатність до інновацій у діяльності фахівця з туризму, збагачення досвіду професії за рахунок особистої творчості, яке передбачало: творчу уяву й інтуїтивне мислення; образну професійну пам'ять; акторське мистецтво (мовну імпровізацію, мистецтво перевтілення, здатність до емпатії, впливу на особистість через спілкування);

- ціннісна орієнтація на проектувальну діяльність, установка на самовдосконалення; мотиваційна спрямованість на суб'єкт-суб'єктну взаємодію у туристичної діяльності; прагнення до творчої самореалізації;

- рівень розвитку професійних якостей і здібностей, необхідних для проектування систем туристичної діяльності: готовність до рівноправної особистісної взаємодії з різними віковими групами туристів; громадянська зрілість, високий моральний рівень; рефлексивна саморегуляція: воля, імпровізація в діях, організаційна гнучкість; розвинута здатність до інновацій у професійної праці; володіння методами аналітико-синтетичної переробки інформації й алгоритмами інформаційного пошуку; інформаційна грамотність; володіння технологіями підготовки й оформлення результатів навчально-методичної, дослідно-експериментальної, науково-дослідної роботи; здатність до освоєння програмних продуктів;

- вміння проектування систем туристичної діяльності з використанням перспективних інноваційних та інформаційних технологій: знання їхніх можливостей; уміння адаптувати і застосовувати програмні засоби з урахуванням особливостей туризму.

Виділені критерії і показники використовувалися у підготовці програм навчання майбутніх фахівців з туризму відображали необхідний рівень знань, умінь і навичок для успішного проектування систем туристичної діяльності.

Науково-пошукова діяльність майбутнього фахівця з туризму спрямована на навчальну діяльність туристів та її зорганізованість. Важливість проектування у професійній діяльності майбутнього фахівця з туризму полягає в обґрунтуванні і реалізації процесів «практизації» теоретичних розробок.

Стосовно другого завдання дослідження - з'ясування вимог до проектанта - ми встановили, що діяльність майбутнього фахівця з туризму передбачає певне співвідношення й інтеграцію традицій і новаторства, норми і творчості. З одного боку, високий професіоналізм проектантів означає бездоганне знання апробованих методів і засобів своєї роботи, їх оптимальне використання, з іншого боку, має носити творчий характер, передбачаючи прагнення розвивати й удосконалювати як свій власний досвід у цій галузі, так і інтегрований досвід співтовариства колег - фахівців з туризму, тренерів і педагогів. У професійній діяльності майбутнього фахівця з туризму проектування відіграє винятково важливу роль, воно обґрунтовує і водночас реалізує процеси «практизації» теоретичних розробок. Ось чому у зрілому науковому мисленні міркування суб'єкта про об'єкт завжди приймають образ проекту і є універсальною формою не лише його пізнання, критики, нормування, а й конструювання та творення. При цьому попередні вчинкові діяння проектанта здебільшого є матеріалом описового методологічного аналізу, а майбутня миследіяльність стає об'єктом рефлексивного проектування [4, с. 4-5].

Нами з'ясовано, що проектувальна майстерність майбутніх фахівців з туризму потребує синтезу різноманітних знань: педагогічних, психологічних, філософських, соціологічних, історичних, екологічних, медичних, правових, технічних, інформаційних тощо. Це викликане колосальною відповідальністю не лише за технологічну сторону виховного процесу, а й за життя і психічний стан людей, що беруть участь у реалізації даного проекту.

Проектна діяльність фахівця з туризму є інтегральним інтелектуальним засобом, який опосередковує розгортання процесу трансформації теоретичного в практичне, минулого в майбутнє, потенційного в актуальне, природного в штучне. При цьому головним знаряддям миследіяння тут є схеми і проекти рефлексивної діяльності. Саме проект маніфестує неподільність прикладних і стратегічних завдань, забезпечує режим ефективності та оптимальність функціонування рукотворної сфери дійсності, так званого штучного універсума, утверджує інноваційну формопобудову - ідеологію прийняття продуктивно-реалізуючих рішень, обіймає ідеї програми та гіпотетичні моделі конструювання виробів і зразків [3].

Ми погоджуємося з висновком деяких сучасних дослідників, що проектування мети, завдань, процедури, методу, засобів, вихідного матеріалу, продукту миследіяння дає змогу здолати вузькість дослідницького підходу і на певному етапі наукової творчості реалізуватися як повноцінна проектно-нормативна діяльність [4, с. 4-5].

Суб'єкт проектування (майбутній фахівець з туризму або група фахівців) має володіти: творчим мисленням і здатністю до винахідництва; професіоналізмом і високою працездатністю; суспільно значимими ціннісними орієнтаціями; здатністю передбачати наслідки перспективних змін дійсності, реалізовані у проекті. Нами виявлена наявність тісного зв'язку прогностичних, проектувальних і управлінських функцій фахівця з туризму, які визначають рівень його проектувальної майстерності.

Процесуальний компонент як спеціально організований процес виховної діяльності вимагав орієнтації на групові форми роботи, спільну діяльність. Врахування індивідуальних особливостей туристів означало створення позитивної мотивації туриської роботи, потреби в ній та інтересу до процесу проектування системи інтенсивних тренувань. Поряд із традиційними методами занять здобули поширення моделювання й аналіз практичних ситуацій, вирішення професійних завдань, ділові ігри, тренінги тощо. Вони сприяли появі самостійності, розвитку здібностей і задатків, формуванню індивідуального стилю діяльності майбутніх фахівців з туризму. Включення управлінського компонента дало змогу розглядати процес підготовки майбутніх фахівців з туризму як рефлексивне управління: фахівець туризму - зміст (проектування системи інтенсивних тренувань) - розвиток діяльності проектування.

Результативний компонент визначав ефективність системи підготовки майбутніх фахівців з туризму, що пов'язувалося з розробкою відповідних критеріїв і показників. Основні перехідні стани процесу підготовки фахівця з туризму до проектування системи інтенсивного тренування можна діагностувати різними способами: шляхом самоконтролю, взаємоконтролю, експрес-контролю, рубіжного вхідного або підсумкового контролю. Ми визначили критерії підготовки майбутніх фахівців з туризму до проектування системи інтенсивного тренування, професійного розвитку особистості й індивідуального стилю [6; 8].

Проектування майбутнім фахівцем з туризму системи інтенсивного тренування - багатостадійний (багатокомпонентний і багатоетапний) динамічний, послідовний процес, що відбувається в часі. Як процес, проектування цієї системи передбачало ряд етапів, а його результатом був розроблений проект. Він здійснювався за допомогою механізмів самопізнання, самоорганізації, самоосвіти як прагнення до творчої самореалізації в діяльності проектування. При цьому творчість використовувалася як спосіб інтенсифікації процесу. Забезпечуючи завдання збереження відносної стабільності виховної системи, майбутні фахівці з туризму, які володіли проектувальною майстерністю, як правило, проектували такі об'єкти і процеси, які не порушували, а сприяли її цілеспрямованості. Науково-практичні конференції, семінари, обмін досвідом з колегами давали значний фактичний матеріал щодо удосконалення проектувальної майстерності [7].

Висновки

психологічний педагогічний освітній

Експериментальне дослідження підтвердило висновок, що сучасні завдання модернізації освіти вимагали від проектанта компетентних комплексних дій, спрямованих на зміну функцій елементів систем туристичної діяльності. Підсилювалася роль їх проектування, зокрема, цілеспрямована зміна співвідношення годин, виділених на практичну і лекційну роботу убік зменшення останніх, дозволило нам змінити характер організації виховної системи, виявити нові функції її суб'єктів. Проектувальну майстерність майбутнього фахівця з туризму вважаємо ефективною, якщо, по-перше, створені проекти не вимагають додаткових ресурсів; по-друге, їх можна застосувати іншим фахівцям з туризму, не зважаючи на їхній досвід і педагогічну майстерність; по-третє, є потенційні можливості для зниження витрат на його експлуатацію без втрати якості роботи.

Перспективи подальших досліджень. Розглянути компоненти проектувальної майстерності майбутніх фахівців з туризму, виділити етапи створення професійного проекту, виявити закономірності і механізми процесу проектування.

Література

1. Безпалько О.В. Формування готовності студентів педвузу до проектування організаційних форм виховної діяльності: Дис... канд. пед. наук: 13.00.01 / О.В. Безпалько. - К., 1998. - 197 с.

2. Коберник О.М. Навчально-виховний процес у сільській загальноосвітній школі: сутність, проектування, організація / О.М. Коберник. - К.: Знання, 1998. - 274с.

3. Коновальчук І.І. Формування у майбутніх учителів умінь проектувати виховну діяльність: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.01 / І.І. Коновальчук // Національний пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 1999. - 19 с.

4. Фурман А. Наукове проектування як складова професійної методологічної роботи / А. Фурман // Наукове проектування інноваційних та економічних систем національної освіти. - Тернопіль: Економічна думка, 2003. - 41 с.

5. Barron F. Creativity, intelligence and personality / F. Barron., D. Harrington // Annual Review of Psychology. - 1981. - Vol. 32. - P. 439-476.

6. L. : Open University Press, 1991. - 139 p.

7. Diamond C. T. Teacher Education as Transformation / Diamond C.T. Patric. - L. : Open University Press, 1991. - 39 p.

8. Rogers C. R. Freedom to learn for the 80 s. / C. R Rogers.; With special contri-butions by J. A. Allender. - Columbus, Ohio : Merrill Publ. Cmpany, 1983. - 312 p.

9. Tones E. Teaching Practice: Problems and Perspectives / E. Tones, S. Morris. - London : Methuen, 1972. - 300 p.

Размещено на Allbest