Характеристика рухової активності студентів музичного мистецтва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Придніпровська державна академія фізичної культури і спорту

Дніпропетровська академія музики імені М. Глінки

ХАРАКТЕРИСТИКА РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА

Степанова І.В. к.фіз.вих., доцент

Алфьоров О.А. професор

Коряка Є.О. викладач, Жорова О.Ю. викладач

Куслій В.М. викладач

Дніпро

Анотація

руховий активність студент оздоровчий

В статті представлено дослідження рівня рухової активності студентів музичного мистецтва із використанням Фремінгемської методики та визначено шляхи його підвищення через застосування заходів оздоровчо-рекреаційного спрямування та формування навиків раціональної організації вільного часу.

Виявлено значне зниження показників середнього і відсутність взагалі високого рівнів рухової активності студентів музичного мистецтва. Сумарне значення добової рухової активності базового, сидячого і малого рівнів дорівнювало серед студентів 91,6%. Оцінка рухової активності показала, що на I і ІІ курсах високого рівня рухової активності не спостерігається. На III курсі студенти показали дуже низьку рухову активність.

З'ясовано, що дефіцит рухової активності студентів музичного мистецтва пов'язаний із постійним перебуванням в статичному положенні внаслідок вдосконалення професійної майстерності та нераціонального розподілу вільного часу.

Отримані результати доводять важливість потреби підвищення мотивації студентів музичного мистецтва до занять фізичною культурою і спортом.

Ключові слова: рухова активність, Фремінгемська методика, студенти музичного мистецтва, заклад вищої освіти, фізичне виховання, мотивація, оздоровчо-рекреаційна діяльність.

Аннотация

Степанова И.В., Алферов А.А., Коряка Е.А., Жорова О.Ю., Куслий В.Н. Характеристика двигательной активности студентов музыкального искусства. В статье представлено исследование уровня двигательной активности студентов музыкального искусства с использованием Фремингемской методики и определены пути его повышения за счет применения мероприятий оздоровительно -рекреационного направления и формирование навыков рациональной организации свободного времени.

Выявлено значительное снижение показателей среднего и отсутствие вообще высокого уровня двигательной активности студентов музыкального искусства. Суммарное значение суточной двигательной активности базового, сидящего и малого уровней среди студентов составило 91,6%. Оценка двигательной активности студентов музыкального искусства показала, что у студентов I и II курсов высокого уровня двигательной активности не наблюдается. У студентов III курса наблюдается очень низкая двигательная активность.

Дефицит двигательной активности студентов музыкального искусства связан с постоянным пребыванием в статическом положении вследствии совершенствования профессионального мастерства и нерационального распределения свободного времени.

Полученные результаты доказывают важность необходимости повышения мотивации студентов музыкального искусства к занятиям физической культурой и спортом.

Ключевые слова: двигательная активность, Фремингемского методика, студенты музыкального искусства, учреждение высшего образования, физическое воспитание, мотивация, оздоровительно -рекреационная деятельность.

Annotation

Stepanova I., Alforov O., KoriakaY., Zhorova O., Kusii V. Motor activity of musical arts students. The article examines the motor activity of students of musical arts using the Framingham method and identifies the ways to increase it th rough organized recreational activity and rational organization of free time.

The data revealed a significant decrease of average indicators and lack of higher levels of motor activity for students of musical art. The total value of daily motor activity at basic, sedentary, and small levels is 91.6% among students. The assessment of motor activity showed that students of I and II year do not exhibit high levels of motor activity. Students in their third year of study showed very low motor activity.

It is revealed that a lack of motor activity in students of music arts is associated with the static standing/sitting position to improve professional skills and the irrational distribution of free time.

The results obtained prove that it is highly important to increase the motivation of students of musical arts to exercise and engage in sports.

Key words: motor activity, Framingham method, students of musical, institution of higher education, Physical Education, motivation, recreational activity.

Постановка проблеми та аналіз останніх досліджень

Музиканти - це одна із небагатьох професій, якій людина присвячує себе з дитинства. Для розвитку і підтримки майстерності музиканта необхідно безперервно збагачувати її новими технічними навичками і вдосконалювати щоденними систематичними тренуваннями з раннього дитинства до днів віртуозної зрілості. В типовій освітній програмі елементарного підрівня початкової мистецької освіти з музичного мистецтва [11] рекомендована середня норма занять музикою в день для дітей 6 -7 років одна-дві години, до 8-9 років ця норма поступово збільшується до трьох годин, після десяти років мова йде вже про 3 -4 години щоденних занять, а для студентів-музикантів щоденні заняття музикою сягають більше 6 годин. При цьому необхідно враховувати і велике навчальне навантаження, яке юні музиканти мають ще й в навчальних закладах освіти.

Для студентів музичних спеціалізацій, які вирішили стати професіоналами та вирішили пов'язати свою майбутню професійну діяльність з музичним мистецтвом, слабке здоров'я і низька психофізична підготовленість стають перешкодою в удосконаленні професійної майстерності, призводять до виникнення професійних захворювань [2]. Професійна діяльність фахівців музичного мистецтва багатоаспектна. Вона включає організаторську, педагогічну, виконавську, художньо - творчу роботу з людьми. Професія музиканта з боку психофізичних вимог до особистості відноситься до найбільш складних. Поряд з музичними здібностями музиканти повинні володіти розвинутими психофізичними якостями: швидкістю реакції, гнучкістю, координацією рухів, статичної витривалістю, силою, спритністю, рівновагою, рухливістю і стійкістю нервових процесів, здатністю до активної саморегуляції психічного стану, а також хорошим станом функціональних систем (серцево -судинної, дихальної, нервової), опорно-рухового апарату [6; 12].

Гра на музичному інструменті вимагає контрольованих, повторюваних рухів і часто передбачає роботу в неприродній позі, стоячи або сидячи, протягом довгих годин репетицій і виступів (яскраво виражена гіподинамія).Здоров'я і працездатність поряд з професійною майстерністю є основними факторами успішної діяльності в будь -якій професії. У сучасних соціально-економічних умовах здоров'язбереження студентів музичного мистецтва є досить актуальною проблемою [1; 2].

На етапі навчання у закладі вищої освіти завдання збереження і зміцнення здоров'я покликане вирішуватися в процесі фізичного виховання, де студенти повинні придбати стійку мотивацію до занять фізичною культурою і спортом, наукове розуміння взаємозв'язку рухової активності і здоров'я людини, готовність ведення здорового способу життя, розвиток основних фізичних якостей до необхідного рівня, оптимізацію функціонального стану організму, володіння системою практичних умінь в зміцненні здоров'я [6; 7; 9].

Для студентів, які вирішили стати високопрофесійними музикантами, стан здоров'я і низька рухова активність стають гальмом у вдосконаленні виконавської техніки, що вимагає певного ступеня розвитку фізичних якостей і функцій, і нерідко призводять до виникнення професійних захворювань [2].

Рухова активність є важливим чинником формування, збереження і зміцнення здоров'я студентів музичного мистецтва. Отже, проблема рухової активності студентів музичного мистецтва і шляхи її вдосконалення до сьогодні вивчені недостатньо й потребують подальших досліджень [3; 5].

Сьогодні проблема дефіциту рухової активності молоді є однією з найбільш актуальних у всьому світі і обумовлена прогресом в багатьох областях науки і сферах виробництва матеріальних благ [1; 8].

Мета статті - оцінити рухову активність студентів музичного мистецтва та визначити шляхи її вдосконалення.

Виклад основного матеріалу дослідження

Невід'ємною частиною способу життя та поведінки студентської молоді є рухова активність. Іі'рівень у студентів залежить від організаціі'фізичного виховання в закладі вищої освіти, участі в спеціально організованих та самостійних заняттях фізичною культурою і спортом у позанавчальнии час [3].

Для визначення добової рухової активності студентської молоді ми використовували методику хронометражу, розроблену науковцями Фремінгемського університету, засновану на реєстрації діяльності людини протягом доби. Вона дає змогу отримати повну інформацію про тривалість окремого виду діяльності, відпочинку, фізичних навантажень тощо. У студентів виокремлено такі рівні рухової активності: базовий (БР) - сон, відпочинок лежачи; сидячий (СИР) - перегляд телепередач, читання, підготовка до занять в академії, малювання,поїздка в транспорті сидячи, настільні й комп'ютерні ігри, прийом їжі; малий (MP) - особиста гігієна, заняття в закладі освіти (крім занять фізичною культурою), стояння із невеликою рухливістю, пересування всіма видами транспорту та пішки; середній (СР) - домашня робота по господарству, прогулянки, ранкова гімнастика; високий (ВР) - участь у спеціально організованих заняттях фізичними вправами, інтенсивні ігри, біг, катання на ковзанах, велосипеді тощо. Для визначення ІФА множили час (у хвилинах), витрачені на м'язові зусилля певної інтенсивності на ваговий коефіцієнт (у ккал-хв^-1), що відповідає рівню цих зусиль і енерговитрат [4].

Дослідження проводилося на базі комунального вищого начального закладу «Дніпропетровська академія музики імені М. Глінки» Дніпропетровської обласної ради. Об'єктом дослідження були студенти І -ІІІ курсів музичного факультету, спеціальності музичне мистецтво, різних музичних спеціалізацій: „Фортепіано, орган”, „Оркестрові струнні інструменти”, „Оркестрові духові та ударні інструменти”, „Народні інструменти”, „Академічний спів”, „Естрадний спів”, „Хорове диригування”, „Музикознавство”, „Музичне мистецтво естради”. Усього обстежено 60 осіб (38 дівчат і 22 юнака).

На рисунку 1 зображено співвідношення часу, що студенти музичного мистецтва використовують для занять фізичною культурою і спортом на тиждень.

Рис. 1 Співвідношення часу, який студенти І-ІІІ курсів приділяють для занять фізичною культурою і спортом на тиждень (години)

При оцінці рухової активності студентів музичного мистецтва, ми виявили протиріччя між високими можливостями фізкультурно-оздоровчої діяльності в закладі вищої освіти та яскраво вираженою відсутністю сформованої мотивації до фізкультурно-оздоровчих занять.

У Дніпропетровській академії музики імені М. Глінки створені сприятливі умови для забезпечення необхідного об'єму рухової активності студентів музичного мистецтва, а саме обов'язкові 4 години занять фізичним вихованням на тиждень, щоденні секційні заняття з атлетизму, бадмінтону та настільного тенісу [5]. Науковцями, А.Г. Сухаревим, Т.Ю. Круцевич, А.Г. Хрипковим, визначено, що об'єм цілеспрямованих занять фізичними вправами у студентів повинен складати 8-10 годин на тиждень [4; 5].

Але більшість студентів (74%) музичного мистецтва не пов'язують успішність занять музичним виконавством з функціональними можливостями організму, розвитком фізичних якостей. Причин тут декілька: стан здоров'я студентів, боязнь отримання травм (особливо рук, кісті, пальців), низький рівень фізичної підготовленості, відсутність знань про користь фізичної культури і здорового способу життя. Це можна пояснити тим, що резервів здоров'я в 18 -20 років студентам поки вистачає для професійної музично-виконавської діяльності

Результати опитування дозволили нам визначити, що більшу частину часу студенти музичного мистецтва проводять в закладі вищої освіти та удосконалюють свою музичну майстерність 52 %, в інтернет-мережі та за переглядом телепрограм 23%, в спілкуванні з друзями, проведення часу в розважальних закладах становить 20%. З числа опитуваних 9% студентів музичного мистецтва займаються оздоровчо -рекреаційною діяльністю в позанавчальний час: пішохідні прогулянки на свіжому повітрі, відвідування оздоровчих центрів, самостійно виконують ранкову гімнастику, відвідують секційні заняття в закладі вищої освіти.

За результатами нашого дослідження, студенти музичного мистецтва більше часу знаходяться на малому рівні рухової активності, в середньому на ці види діяльності вони витрачають 10 годин 16 хвилин (таблиця 1). Базовому та сидячому рівням рухової активності студенти виділяють добового часу в середньому 7 годин 50 хвилин та 4 години 20 хвилин відповідно. Середня тривалість середнього рівня добової рухової активності у студентів становить 1 годину 40 хвилин. Добовий час фізичної активності досліджуваного контингенту, яка відповідає високому рівню, було зафіксовано лише у 5 студентів третього курсу, тому середній показник становить 20 хвилин і це ті 9% студентів, які займаються спеціально організованими формами рухової активності в позанавчальний час. Це не відповідає нормам рухової активності для студентської молоді. Фізичною активністю студенти музичного мистецтва займаються лише за розкладом занять закладу вищої освіти. Реєстрували діяльність студенти протягом доби коли за розкладом не було заняття фізичним вихованням.

Сумарне значення добової рухової активності базового, сидячого і малого рівнів дорівнювало серед студентів 91,6%. Оцінка рухової активності показала, що на I і ІІ курсах високого рівня рухової активності не спостерігається, а на III курсі студенти показали дуже низьку рухову активність.

Можна констатувати, що рівень рухової активності студентів музичного мистецтва низький і потребує включення до режима дня заходів, спрямованих на підвищення рухової активності, що відповідає середньому, і особливо, високому рівнів.

Таблица 1

Рівень рухової активності студентів музичного мистецтва І-ІІІ курсів