Перспективи цифрової трансформації туристичного сектора економіки України

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПЕРСПЕКТИВИ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ТУРИСТИЧНОГО СЕКТОРА ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Ярослав МАРИНЯК, Надія СТЕЦЬКО

Анотація

Визначено пріоритетність туристичного сектору для економіки України. Проаналізовано основні положення сучасного стану туристичної галузі у світі. Встановлено, що в усьому світі економічне значення туризму є значним і зростаючим. Міжнародні організації та національні уряди однаково сприймають туризм як рушій економічного зростання та майбутнього розвитку. Основними методами дослідження були компаративний аналіз та широкий спектр статистичних методів із застосуванням прийому збору інформації та їх оцифровізації. Розроблено рекомендації щодо конкретних проектів та основних напрямків, де співпраця держави буде представляти особливу цінність і визначити потенційні організаційні структури для співпраці. Найпоширенішою темою цієї співпраці є набутті знання та обмін інформацією як природне місце для співпраці.

Ключові слова. туристична політика, цифрова економіка, туристична статистика.

Аннотация

Я. Марыняк, Н. Стецко. ПЕРСПЕКТИВЫ ЦИФРОВОЙ ТРАНСФОРМАЦИИ ТУРИСТИЧЕСКОГО СЕКТОРА ЭКОНОМИКИ УКРАИНЫ

Определена приоритетность туристического сектора для экономики Украины. Проанализированы основные положения современного состояния туристической отрасли в мире. Установлено, что во всем мире экономическое значение туризма является значительным и растущим. Международные организации и национальные правительства одинаково воспринимают туризм как двигатель экономического роста и дальнейшего развития. В Украине большое внимание уделяется разработки методики оценки мультипликативного эффекта развития туристического сектора экономики. Сателлитные счета представляют собой набор статистический показателей, которые предназначены для углублённого изучение какой-либо отдельной экономической проблемы. Основными методами исследования были компаративный анализ и широкий спектр статистических методов с применением приема сбора информации и их оцифровизации. Выявлено, что на сегодняшний день в практике статистического учёта в Украине отсутствует единый подход к сбору данных о результатах функционирование субъектов туристской сферы, что осложняет проведение объективного анализа параметров, оценивающих реальное состояние туристкой сферы. Разработаны рекомендации по конкретным проектам и основных направлений, где сотрудничество государства будет представлять особую ценность и определить потенциальные организационные структуры для сотрудничества. Самой распространенной темой этого сотрудничества является приобретении знания и обмен информацией как естественную для сотрудничества.

Ключевые слова: туристическая политика, цифровая экономика, туристическая статистика.

Abstract

Ya. Maryniak, N. Stetsko. PERSPECTIVES OF DIGITAL TRANSFORMATION OF THE TOURIST SECTOR OF THE ECONOMY OF UKRAINE

The role and meaning of tourism in development of national economy are estimated. Today in practice of the statistical accounting of Ukraine is absent the common approach to data collection of results of functioning of subjects of the tourist sphere. This reason complicates carrying out the objective analysis of the parameters estimating a real condition of a tourist industry.

The impossibility of tracking of values of the specific indicators estimating a tourism status in dynamics and space, leads to the fact that planning of development of tourist sphere at the level of regions and all country usually perform verbally. Such approach complicates planning of all national economy due to the lack of a comparability of data with the main macroeconomic indicators accepted and used around the world. The reasons for need of forming the common system of the statistics and analysis of tourism in the Ukraine, conforming to requirements of modern macroeconomic accounting and the analysis, created prerequisites for a system research of the international experience accumulated and approved in this sphere by the international organizations and the certain countries.

Nowadays Ukraine pays much attention to the development of methodology for the estimation of the multiplier effect of tourism and hospitality industry. Satellite accounts represent a set of statistics which are intended for profound studying of any separate economic problem. Tourism satellite accounts allow calculating the share of tourism in GDP, employment, investment, government revenues and supposing calculation of the following specific macroeconomic aggregates: value added of the tourism industry, tourism value added, and tourism gross domestic (regional) product. Indicators of satellite accounts allow calculating the multiplier effect of tourism development. In foreign practice the tourist multiplier is divided into three main types - the multiplier output, employment and income.

In conducted research are revealed the main approaches to forming the system of the statistics and the analysis used in world practice, capable to be adapted and fragmentary implemented in the Ukraine statistics system.

The article revealed that now at the level of specific regions are already developed and implemented the own systems of collection and handling of the statistical data of tourism sphere. Observed statistics systems are allow carrying out the multidimensional and deep analysis of a status and development of regional tourism and corresponding to the researched approaches of modem international methods of statistics and analysis of the tourist sphere. Authors offered the alternative methods of calculation of number of tourists, which can be added to approve systems of the regional tourism statistics.

Key words: tourism policy, digital economy, tourism statistics.

Постановка науково-практичної проблеми

Туристична сфера України тривалий час не розглядалася як галузь, що здатна вплинути на формування економіки країни. Незважаючи на перешкоди (світові кризи, ряд природних катаклізмів та загострення політичних конфліктів), що виникали на шляху розвитку туризму, за економічною ефективністю та темпами зростання галузь була на передових позиціях. Сучасні виклики Пандемія коронавірусу COVID-19 -- це найбільше випробування, з яким зіткнувся світ сьогодні. Власне через неї туризм, ресторанний бізнес, спорт та транспорт зазнали найбільших втрат. Ще однією важливою місією туризму є кроскультурна та іміджева. Імідж держави залежить від змісту, характеру і координації дій її державних органів та суспільства як на міжнародній арені, так і в середині країни. Приватний та державний бізнес багатьох країн отримують великі доходи від надання туристичних послуг, а в державний бюджет їх частка є вагомою при формуванні податків та зборів. Мультиплікаційний вплив туризму полягає у процесі його функціонування та залучення інших суміжних галузей різних секторів економіки. Інформаційний ресурс країни на міжнародному рівні повинен бути ефективним. Тому його розвиток, може значно вплинути на імідж України, зробити її більш відомою, зрозумілою та цікавою. Здійснення на національному рівні комплексу заходів з поліпшення іміджу України можливий шляхом пропаганди її туристичного потенціалу, зокрема, створення бренду України як туристичної держави. Використання свого великого туристично-рекреаційного потенціалу країна може увійти до числа найбільш розвинених щодо туризму країн світу. Однак за обсягами туристичного обміну, які дають змогу Україні посідати за цими показниками чільні місця у Європі, наша держава має мізерні (навіть у порівнянні із нашими сусідами) надходження від туризму. Якщо, у світі ВВП туризм займає близько 10%, то в Україні за різними розрахунками 3-4%. На регіональному рівні простежується пряма залежність показників розвитку інфраструктури від стану туристичної галузі, що в умовах України є дуже важливим.

Сучасна економічна та політична ситуація в Україні повинна чітко реагувати на зміни, що відбуваються як на зовнішніх, так і внутрішньому ринку держави, а також орієнтації українців на споживання національних товарів та послуг. Очевидно, що відсутність державної підтримки розвитку туристичної галуззі та недосконалість системи управління нею є головним негативним чинником розвитку туризму. Доповнюють цей перелік і незадовільний стан туристичних об'єктів природної та культурної спадщини. Однак найбільшого покращення вимагає його суттєвого низький рівень інформаційного супроводу туристичної діяльності.

З початку 2020 р. туристична галузь та супутні його види послуг зазнали істотного впливу. У цих умовах український споживач туризму поступово переорієнтовується на внутрішній туризм. Відсутність єдиної системи статистичної обліку та аналізу аналітичного апарату оцінки рівня параметрів функціонування та росту туризму дуже ускладнює не лише аналіз, але і, як наслідок, прогнозування розвитку цієї сфери.

Актуальність і новизна дослідження

В Україні статистичний облік у сфері туризму, як інших галузей економіки, здійснює статистична служба України. Деякі додаткові дані про результати діяльності туристичних підприємств здійснює Державне агентство розвитку туризму, а також займається формуванням нових стандартів статистичного обліку в туризмі, у тому числі сателітних розрахунків.

Система сателітних розрахунків лише починає діяти. Інформацію щодо відвідування України іноземцями та виїзду громадян України за кордон надає Адміністрація Державної прикордонної служби. Сплату туристичного збору фіксує Державна податкова служба. До найважливіших результатів та новизною цього дослідження є:

- обґрунтування необхідності запровадження цифрової економіки як платформи розвитку національної економіки України на прикладі туристичного сектору;

- формування стратегічного бачення щодо побудови моделі інклюзивного зростання економіки країни на засадах використання можливостей ключових глобальних трендів цифрової трансформації економіки та інших сфер життєдіяльності;

- з'ясувати основні проблеми на сучасному етапі цифрової трансформації як нового економічного явища, що передбачає перехід від традиційної економіки до цифрової, яка базується на електронній інфраструктурі, електронному бізнесі, електронній комерції, електронних грошах та електронному уряді;

- розроблено рекомендації щодо введення цифровізації для обліку статистичної інформації для туризму.

Зв'язок теми статті з важливими науково-практичними завданнями

Стаття виконана згідно з планами науково-дослідницьких робіт кафедри географії України і туризму Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. В публікації розглядаються такі основні завдання: а) з'ясувати особливості стратегічного напрямку розвитку туризму через призму туристичної політики держави; б) визначити стан статистики міжнародного туризму на глобальному, регіональному та національному рівні; в) проаналізувати системи статистичного обліку у сфері туризму у світі та в Євросоюзі та можливості застосування їх для розробки основ статистичного обліку сфери туризму в Україні; г) запропонувати визрілу необхідність формування сучасної ефективної системи статистичного обліку та аналізу української туристичної галузі, необхідно розглянути методики статистичного обліку, розроблені й застосовані на рівні регіону; д) розглянути рекомендації щодо введення цифровізації для обліку статистичної інформації для туризму.

Аналіз останніх публікації за темою дослідження

Методологічною основою дослідження є праці зарубіжних та вітчизняних вчених економістів, туризмологів, географів суспільників. Головним та вихідним є положення інституційних установ тобто органів, що забезпечують діяльність туристичної сфери світу, Європи та національної економіки. Проблемі розвитку цифрової економіки та трансформаційним процесам, що відбуваються в суспільстві під впливом цифровізації, значну увагу приділяли вітчизняні вчені. У суспільно- географічні дослідження ця ідея проникла завдяки працям М.В. Багрова, В.С. Грицевича, К.О. Немца, О.І. Шаблія [1,2,12,17]. В економічній літературі: В.С. Куйбіда, С.В.Коляденко, Д. Лайон, В.І. Ляшенко, А.О.Маслов, Л.О. Матвейчук, К.А. Семячков, Піжук О.І. та ін. [4,5,8,9,13] Однак бачення концепції цифровізації економіки, дефініції «цифрова економіка», напрямів її розвитку залишаються недостатньо розкритими. Проблеми статистики туризму знаходять своє відображення у працях Я.О. Мариняка [6,7].

Основними методами дослідження були компаративний аналіз та широкий спектр статистичних методів із застосуванням прийому збору інформації та їх оцифровізації. Цей аналіз включав дослідження існуючих літературних та інших джерел про туризм: національна політика та законодавство, академічні звіти, галузевий аналіз та інша інформація, що стосується туристичного сектору.

Викладення основного матеріалу

Доконаним фактом є те, що стратегічний напрям розвитку туризму залежить від стану туристичної політики держави. Тобто створення необхідної нормативної бази забезпечення туристичної діяльності, яка могла активно впливати та створювати умови для бізнесового середовища, а також доступна інформація про вказані чинники є необхідною умовою її реалізації.

За даними Світової туристичної організації UNWTO частка України в туристичних потоках Європи становить близько 4 % та близько 0,9 % в загальноєвропейських надходженнях від туристичної діяльності [20, С. 7]. Ці дані свідчать про значний розрив між ефективністю української туристичної сфери та рівнем використання наявних туристичних ресурсів. Одночасно можна стверджувати про відсутність адекватної системи статистичного аналізу туризму в Україні, що призвело до багатьох погрішностей його оцінки та економічного значення. З іншого боку це зумовлено використанням різних методологічних баз обліку, а також значною тінізацією галузі. У 2020 р. за даними Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства рівень тіньової економіки в Україні склав 31 % ВВП, а в період 2010 - 2020 рр. мав такий варіаційний розмах: максимальний - 34%, а мінімальний - 20%. Слід нагадати, що суб'єктами підприємницької діяльності у сфері туризму є підприємства, які за розміром основному малі та середні, де рівень тінізації становив в окремі роки більше 80%. Тобто можна стверджувати, що точно визначити ємність туристичного ринку нині є не можливою. Так для прикладу, проілюструємо це твердження статистичними даними за 2010 р., де обсяги споживання забезпечені туристичними потоками становлять близько 3,8 млрд. дол. США в рік (з яких лише 1,1 млрд. дол. США припадає на ліцензованих операторів ринку) [20 с 3], тобто рівень тінізації становить 69%. Як, відомо туристична галузь в Україні окремо не розглядається. У публікаціях з цієї тематики є спроби оцінити туристичний сектор економіки за ко-дами КВЕДу.

Однак виходячи із складених обставин спостерігається певний перегляд розвитку туристичної галузі шляхом поступового перегляду відношень до неї, не як допоміжної, а саме самостійної, та також переоцінки її ролі та вкладу у ВВП. Одночасно необхідно визнати, що економіка неможлива без реальних цифр, які ґрунтуються на статистичних спостереженнях та аналізі, власне це вимагає формування адекватної відповідно до сучасних вимог методики збору даних для проведення дослідження стану туризму, відповідно до загальноприйнятих міжнародних систем статистичного обліку. Для цього необхідно застосувати самостійну систему обліку на основі зарубіжного досвіду.

На міжнародному рівні статистичного обліку в туризмі є сателітні розрахунки. Вони дозволяють чітко визначити внесок туризму в економіку та є порівняльними статистичними показниками його розвитку в різних країнах світу, що є основним чинником міжнародної інтеграції.

Нині на міжнародному рівні оцінка туризму в різних країнах світу проходить під впливом таких організацій: Всесвітньої туристичної організації (ЮНВТО), Організації економічного розвитку та співробітництва (ОЕРР), Статистичного відділу Організації Об'єднаних Націй (ООН), Статистичного бюро Європейського співтовариства (Євростат). У них вміщені зібрані, оброблені й аналізовані дані про стан туристичної галузі [18,19,21-23]. туризм цифровий економіка туристичний

За останні роки на міжнародному рівні оцінка стану туризму в різних країнах світу здійснюється на основі Системи національних рахунків (СНР), та різноманітними рейтингами міжнародних організацій, а саме:

- Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ) за рівнем конкурентоздатності мандрівок та туризму;

- Всесвітньої туристичної організації (ЮНВТО) за даними барометра міжнародного туризму.

Державною службою статистики України СНР) визначається як сукупність макроекономічних показників, що використовуються для послідовного та взаємопов'язаного опису найважливіших процесів і явищ економіки: виробництва, доходів, споживання, нагромадження капіталу, фінансів. Національні рахунки України відповідають міжнародному стандарту СНР, що прийнятий міжнародними організаціями у 1993 році з подальшими доповненнями [7].

У світі СНР, прийнято ООН понад 50 років. Зміст, завдання, теоретичні засади побудови СНР. Зміст СНР можна розглядати як макроекономічну модель національної економіки, в якій з допомогою зведених рахунків відображені відносини між національною економікою та іншим світом, а також внутрішні відносини між секторами економіки та взаємозв'язки між відповідними показниками. Завдяки СНР можна порівняти показники національного доходу, простежити тенденції розвитку, виміряти обсяги виробництва за визначений проміжок часу. Макроекономічні показники такої інформації повинні відповідати Системі національних рахунків ООН 2012 р. (СНР - 2012).

ЮНВТО - організація ООН займається розвитком стійкого та загальнодоступного туризму. Розрахований нею барометр міжнародного туризму враховує розвиток туризму в короткостроковому періоді для забезпечення сектора сучасною інформацією. Вона складається з трьох складових [21-24]:

1. Огляд даних з туризму з країн прибуття та вибуття.

2. Ретроспективна та перспективна оцінка з туризму, яка складається групою експертів ЮНВТО.

3. Збір додаткових економічних даних, необхідних для оцінки стану й розвитку туризму.

Збір статистичних даних ЮНВТО здійснюється через національні туристичні організації з туризму та власних експертів, які реєструють дані про міжнародні туристичні прибуття, доход від міжнародного туризму та міжнародних туристичних втрат, а також залучають дані відносно польотів повітряного транспорту та його розміщення. Одночасно проводяться прогнози на наступний період на основі аналізу цих даних та думок експертів.

ВЕФ відомий рейтинговими даними країн світу за рівнем конкурентоздатності мандрівок та туризму. Цей індекс складається кожні два роки та включає у свій перелік 141 країну [26].

Подальший розвиток статистики туризму залежить від досвіду конкретної країни, лідерів за параметрами розвитку туризму, свідчить про те, що успішний розвиток туризму напряму залежить від стану туристичного сектору та наскільки користується підтримкою держави.

Євростат видає щорічні статистичні щорічники, де у 10 розділі вміщені дані про туризм Європи. Більш детальні характеристики туристичної сфери доповнюють статистичні щорічники конкретної країни.

В Україні працюють над розробкою методики оцінки мультиплікаційного ефекту розвитку індустрії туризму та гостинності. Згідно рекомендацій Статистичної комісії ООН мультиплікаційний ефект туризму у по-над 60 країнах світу оцінюється за допомогою сателітних розрахунків, які дозволяють розраховувати частку туризму у ВВП, зайнятості, інвестиціях, доходах бюджету.

Сателітні розрахунки туризму дозволяють проаналізувати всі аспекти попиту на туристичні товари та послуги, пов'язані з економічною активністю відвідувачів; визначити й описати взаємодію туризму з іншими видами економічної діяльності; сприяють оперативній взаємодії суб'єктів туристичної діяльності [18].

Отже, можна стверджувати, що всі вищезазначені світові організації вже декілька років працюють над побудовою сателітних рахунків, до яких долучаються національні статистичні служби та науковці цієї галузі.

Сателітні розрахунки передбачають такі макроекономічні агрегати:

- додаткова вартість туристичного сектора;

- туристична додана вартість;

- туристичний валовий внутрішній (регіональний) продукт.

Всі ці агрегати є важливими позаяк вони забезпечують міжнародні порівняння статистичних показників. З'ясуємо основні вище зазначені показники подані у таблиці 1.

Таблиця 1

Тлумачення обов'язкових показників статистики туризму [18]