Дослідження технологічного критерію готовності майбутніх тренерів та вчителів фізичної культури до формування здорового способу життя учнів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО КРИТЕРІЮ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ТРЕНЕРІВ ТА ВЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ УЧНІВ

Борщенко Валерія Володимирівна кандидат педагогічних наук, доцент, Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського», м. Одеса

Анотація

В роботі висвітлено проблему підготовки майбутніх спеціалістів з фізичної культури та спорту до формування здорового способу життя в учнів закладів середньої освіти. Показано, що традиційна система підготовки спеціаліста з фізичної культури та спорту вирішує переважно завдання функціонального освоєння педагогічної професії та недостатньо спрямована на формування здорового способу життя школярів. Мета дослідження: вивчити ступінь теоретичної підготовленості майбутніх фахівців з фізичної культури та спорту до формування здорового способу життя в школярів.

Методи дослідження: аналіз, експеримент, педагогічне тестування, самооцінка. Аналіз літератури дозволив охарактеризувати змістовний компонент підготовки майбутніх тренерів та вчителів з фізичної культури. Це комплекс теоретичних знань, розуміння сутності здорового способу життя, його значення в підтримці здоров'я та взаємозв'язку фізичної культури, спорту та здоров'я. Показниками цього технічного критерію є повнота та системність професійних знань про здоров'я та здоровий спосіб життя: терміни та поняття; факти, що виступають основою інших видів знань і відображають властивості та зв'язки об'єктів та процесів реальної дійсності, а також закони їхнього протікання; закони, що відбивають зв'язки фактів; теорії, що поєднують значну сукупність фактів та пов'язують їх закони; методологічні знання про методи, процес та історію пізнання, різні способи діяльності; знання оцінки.

Дослідження показало, що значна частина студентів (58,2%) не орієнтується в структурі та функції педагогічної діяльності. Теоретична підготовка більшості студентів до формування здорового способу життя школярів засобами фізичної культури та спорту відповідає недостатньому рівню, що не дозволяє якісно виконувати цю роботу. Дані, отримані в результаті самооцінки, показують, що найнижче студенти оцінюють свій рівень сформованості рефлексивних, комунікативних, організаторських умінь.

Ключові слова: професійна підготовка, здоровий спосіб життя, теоретична підготовка, студенти, фізичне виховання.

Abstract

Borshchenko Valeriia Volodymyrivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, State Institution «South Ukrainian National Pedagogical University named after KD Ushinsky», Odesa

STUDY OF THE TECHNOLOGICAL CRITERIA OF THE READINESS OF FUTURE COACHES AND TEACHERS OF PHYSICAL CULTURE TO FORM A HEALTHY LIFESTYLE OF STUDENTS

The paper highlights the problem of preparing future specialists in physical culture and sports to form a healthy way of life among students. It is shown that the traditional system of training specialists in physical culture and sports solves mainly the problem of functional mastering of the teaching profession and is not sufficiently aimed at the formation of healthy lifestyles of schoolchildren. Purpose of the study: to study the degree of theoretical preparedness of future specialists in physical culture and sports for the formation of a healthy way of life among students. Research methods: analysis, experiment, pedagogical testing, self-assessment. Analysis of the literature allowed to characterize the content component of the training of future coaches and physical education teachers. This is a set of theoretical knowledge, understanding of the essence of a healthy lifestyle, its importance in maintaining health and the relationship of physical culture, sport and health. Indicators of this technical criterion are completeness and systematicness of professional knowledge about health and healthy lifestyles: terms and concepts; facts acting as a basis for other types of knowledge and reflecting properties and links of objects and processes of real reality, as well as laws of their course; laws reflecting links of facts; theories uniting a significant set of facts and linking their laws; methodological knowledge about methods, process and history of knowledge, different ways of activity; evaluative knowledge. The study showed that a significant proportion of students (58.2%) are not oriented in the structure and function of pedagogical activity. Theoretical training of the majority of students in the formation of a healthy lifestyle of schoolchildren by means of physical culture and sports corresponds to an insufficient level, which does not allow qualitatively perform this work. The data obtained as a result of self-assessment show that the students estimate their level of formation of reflexive, communicative, organizational skills the lowest.

Keywords: professional training, healthy lifestyle, theoretical training, students, physical education.

Постановка проблеми

Державна політика по відношенню до дитинства визначається як діяльність, яка спрямована на створення безпечних умов для навчання, виховання, розвитку та самореалізації дітей та підлітків [1]. Важлива роль у цьому належить висококваліфікованим фахівцям з фізичної культури та тренерам ДЮСШ, які мають знання щодо здоров'язбережувальних технологій, різних засобів і форм рухової активності та здатні не тільки залучити дітей до занять фізичною культурою і спортом, а й організувати їхнє здорове активне дозвілля.

Однак підготовка тренерів та вчителів фізичної культури в закладах вищої освіти все ще орієнтована, в основному, на вирішення завдань спортивної підготовки та розвитку фізичних якостей школярів. При цьому недооцінюється роль формування здорового способу життя дітей та необхідність підготовки майбутнього тренера та вчителя фізичної культури до такої діяльності. Це негативно позначається на забезпеченні цілісності підготовки майбутніх фахівців, їхньої націленості на формування в школярів усвідомленої потреби у фізичному вдосконаленні, вихованні у навичок здорового способу життя в учнів. Звідси випливає необхідність спеціальної підготовки майбутніх тренерів і вчителів фізичної культури до формування здорового життя школярів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Загальнотеоретичним питанням підготовки майбутнього вчителя присвячені праці, де автори висвітлюють окремі аспекти здорового способу життя у взаємозв'язку з фізичною культурою [2], вплив здорового способу життя на індивідуальне здоров'я людини з позиції педагогіки та фізичної культури [3].

Автори збігаються в думці, що оптимальні результати можуть бути досягненні в разі сформованості всіх таких компонентів та відносин між ними: мотиваційно-ціннісний, змістовий, технологічний [2, 4, 5].

Мотиваційно-ціннісний компонент достатньо повно та різнобічно висвітлений у великій кількості наукових праць. Цей компонент підготовки майбутнього вчителя спрямовано формування усвідомленого ставлення до освоєння суспільно-педагогічних та фізкультурних цінностей, включених у мотиваційно-потребову сферу особистості педагога. [6, 7, 8].

Щодо змістового компоненту готовності майбутніх фахівців в сфері фізичної культури і спорту до формування здорового життя учнів, то публікації на цю тему розрізнені і не дають повної картини теоретичної підготовки студентів у цьому напрямі. Але факт, що теоретична підготовка є одним із вирішальних факторів формування готовності спеціаліста у сфері фізичної культури і спорту є загальновизнаним. У межах теоретичної підготовки забезпечується збагачення майбутнього тренера і вчителя фізичної культури знаннями, що розкривають уявлення про фізичні вправи як найважливіший засіб зміцнення здоров'я школярів [3, 4, 9], зміст оздоровчої фізкультурної діяльності та способи її використання в життєдіяльності людини та формування здорового способу життя школярів [2, 7].

Зміст теоретичної підготовки представлений в літературі трьома основними блоками:

1. психолого-педагогічні знання [6] - визначають рівень професійно-педагогічної підготовки майбутнього тренера і вчителя фізичної культури, від якої залежить його результативність в організації формування здорового способу життя школярів засобами фізичної культури та спорту.

2. медико-біологічні знання [3] - забезпечують обґрунтування методики фізкультурної діяльності в умовах школи, дозволяють грамотно впливати засобами рухливих та спортивних ігор на організм учнів. Цей блок включає знання закономірностей організації та проведення заходів з оздоровчою спрямованістю в школі, умов оптимального дозування навантаження на основі обліку вікових і статевих особливостей розвитку, стану здоров'я і рівня фізичної підготовленості школярів.

3. технологічні знання [7] - дозволяють тренеру і вчителю грамотно застосовувати різні методики організації оздоровчих заходів з урахуванням реальних умов функціонування сучасних ДЮСШ та загальноосвітніх шкіл.

Технологічний компонент передбачає сформованість системи умінь, необхідні успішного формування здорового способу життя учнів.

Мета дослідження. Вивчити ступень теоретичної підготовленості майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту до формування здорового способу життя в учнів.

Завдання дослідження:

1. Охарактеризувати змістовний компонент підготовки студентів до формування здорового способу життя в учнів.

2. Визначити сформованість технологічних знань, необхідних для формування здорового способу життя школярів.

Виклад основного матеріалу. Змістовий компонент у структурі підготовки тренера і вчителя фізичної культури до формування здорового способу життя (ЗСЖ) визначає рівень компетентності студентів, який проявляється в комплексі теоретичних знань, розуміння сутності здорового способу життя, його значення у підтримці здоров'я та взаємозв'язку фізичної культури, спорту та здоров'я [10]. Це передбачає опору на фундаментальні, узагальнені методологічні знання, що дають орієнтир та дозволяють прогнозувати провідні тенденції формування ЗСЖ учнів засобами фізичної культури і спорту; інтеграцію змісту як системи взаємопов'язаних смислових одиниць, що забезпечує цілісне розуміння педагогічного процесу та передбачає різні види взаємодії між дисциплінами на різних етапах підготовки майбутніх спеціалістів до формування ЗСЖ школярів від простих міжпредметних зв'язків до інтеграції високого рівня.

Технологічна готовність базується на характеристиках змістовного та технологічного компонентів готовності. Показниками цього критерію є повнота і системність професійних знань про здоров'я і ЗСЖ, його формування та збереження засобами спорту та фізичної культури, повнота засвоєння та доцільність застосування необхідних умінь у підготовці майбутнього вчителя.

Теоретичне дослідження показало, що становлення професіоналізму на етапі здобування вищої освіти істотно залежить від системного об'єднання дисциплін, насамперед профілюючих, з орієнтацією на цілісну професійну діяльність, де окрема дисципліна має бути засобом досягнення цієї мети. А також те, що знання не можуть бути системними, якщо їхня структура відповідає структурі наукової теорії, і тому зрозуміло, що без досвіду структурування засвоєних знань, тобто без навичок таких дій, якість знань студентів залишатиметься низькою. Сьогодні кожна дисципліна швидше виступає як мета, яка знижує ефективність роботи. Процес засвоєння студентами знань про технологію формування ЗСЖ школярів засобами фізичної культури і спорту ускладнюється тим, що недостатньо літературних джерел, в яких описані конкретні методи, способи та прийоми організації цього процесу.

Регуляцію професійної діяльності вчителя фізичної культури до формування здорового способу життя школярів засобами фізичної культури і спорту забезпечує синтез таких видів знань:

• терміни та поняття, які служать для позначення конкретного виду об'єктів чи сукупності знань (це й мовлення, з допомогою якого оформляється думка);

• факти, які виступають основою інших видів знань і які відбивають властивості та різноманітні зв'язки об'єктів і процесів реальної дійсності, і також закони їхнього протікання;

• закони, які відображають зв'язки фактів;

• теорії, які поєднують значну сукупність фактів і пов'язують їх закони, що вносять в систему уявлення особистості, допомагаючи їх осмислити;

• методологічні знання про методи, процес та історію пізнання, різні способи діяльності;

• оцінні знання, які характеризують норми ставлення до об'єктів.

Усі названі види знань простежуються у змісті підготовки фахівця з фізичної культури і спорту до формування ЗСЖ школярів. Вони взаємопов'язані, впливають один на одного і на особистість, яка їх засвоює.

З метою підтвердження думки фахівців і нашого припущення про недостатню готовність майбутніх тренерів і вчителів фізичної культури до формування ЗСЖ школярів був проведений констатувальний експеримент, у якому взяло участь 78 студентів старших курсів ІФКС та РДЗ Університету Ушинського.

В процесі проведення експерименту використовувалися діагностичні завдання, які включали комплекс проектувальних запитань стосовно окремих сторін шкільної фізкультурно-спортивної діяльності. Зокрема, випробуваним пропонувалося відповісти на запитання, які пов'язані з визначенням основних понять: «здоров'я», «здоровий спосіб життя», особливостями проведення спортивних заходів, виявленням засобів фізичної культури та спорту, що забезпечують оздоровчий ефект.

Отже, дослідження показало, що навіть до кінця навчання у ЗВО значна частина студентів не орієнтується у структурі та функціях педагогічної діяльності, не вникла в її сутність та значення. Багато студентів не змогли впевнено пояснити, за допомогою яких засобів фізичної культури можна формувати ЗСЖ школярів, не змогли навести приклади формування ЗСЖ методами, прийомами фізичного виховання та спорту, обґрунтувати їхню логічну послідовність тощо. У той же час були продемонстровані знання методики викладання рухливих та спортивних ігор у школі. Спостерігалися хороші знання про педагогічну діяльність. Це говорить про слабку методологічну підготовку студентів до формування ЗСЖ школярів.

Так, навіть у полегшених умовах (при виборі правильних відповідей із чотирьох - п'яти можливих варіантів) 58,2% студентів відповіли неправильно та 41,8% піддослідних - неповно на діагностичні питання, які пов'язані зі специфікою засобів.

На питання, пов'язані з інтеграцією знань щодо формування здорового способу життя школярів засобами рухливих та спортивних ігор, студенти відповіли точніше. Правильно відповіли на №4 та №5-питання (табл.) відповідно 34,5%. На нашу думку, це пояснюється тим, що питанням фізичного виховання школярів приділяється достатня увага в процесі професійної підготовки майбутнього тренера або вчителя фізичної культури та надається провідного значення у процесі практичної діяльності в умовах школи.

Найнижчі оцінки отримали відповіді студентів, які відображали знання особливостей проведення спортивних заходів у школі (52,2% неправильних та 33,7% неповних відповідей); функцій цієї діяльності у шкільництві (49,4 - неправильних, 28,5% - неповних); сутності здорового способу життя (73,1% - неправильних відповідей).

Аналіз сформованості технологічних знань показав, що теоретична підготовка більшості студентів до формування здорового способу життя школярів засобами фізичної культури та спорту відповідає недостатньому рівню, що не дозволяє якісно виконувати цю роботу.

Таблиця 1. Ступінь сформованості спеціально-методичних знань студентів