Функціональна підготовленість борців греко-римського стилю на етапі попередньої базової підготовки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Функціональна підготовленість борців греко-римського стилю на етапі попередньої базової підготовки

Євтушенко О.В.

аспірант кафедри гімнастики та спортивних єдиноборств

ДЗ "Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського" вул. Старопортофранківська, 26, Одеса, Україна

Одинець Т.Є.

доктор наук з фізичного виховання та спорту, професор,

завідувач кафедри фізичної терапії, ерготерапії та фізичної культури і спорту Хортицька національна академія вул. Наукового Містечка, 59, Запоріжжя, Україна

Анотація

Система підготовки борця на всіх етапах багаторічного удосконалення зумовлена сукупністю завдань індивідуалізації підготовки спортсмена з урахуванням ґендерних особливостей, віку, функціонального стану, змістом тренувального процесу, особливостями змагальної діяльності для досягнення високих спортивних результатів. Мета - визначити особливості функціональної підготовленості борців греко-римського стилю на етапі попередньої базової підготовки у підготовчому періоді. Методи дослідження. Були використані теоретичні методи дослідження (теоретичний аналіз наукової та методичної літератури) та емпіричні: дослідження анаеробної працездатності за Вінгейт-тестом та фізичної працездатності - за тестом PWC₁₇₀, а також методи математичної статистики. Результати. Значення абсолютної пікової потужності у досліджуваних борців греко-римського стилю на початку підготовчого періоду становило 466,78 ± 11,78 Вт, відносної пікової потужності - 10,64±0,25 Вт/кг, абсолютної середньої потужності - 349,02 ± 9,00 Вт, відносної середньої потужності - 7,96±0,20 Вт/кг, мінімальної потужності - 231,26 ± 8,57 Вт, відносної мінімальної потужності - 5,28 ± 0,19 Вт/кг. Звертає на себе увагу підвищений коефіцієнт стомлення, який перевищував нормативні значення для борців та був на рівні 50,22 ± 1,57%, що зумовлює необхідність включення засобів для збільшення адаптивних можливостей організму та поліпшення відновлювальних процесів. Результати тестування показників фізичної працездатності борців на початку дослідження показали дані, нижчі за середні, характерні для цього виду спорту абсолютні та відносні значення. Абсолютні значення aPWC_l70 і bPWC₁₇₀ становили в досліджуваній групі борців 559,08 ±9.85кгм/хв і 12,79 ± 0,26 кгм/хв/кг, що відповідало рівню, нижчому за середній. Середньому рівню відповідала також величина вМПК - 52,58 ± 0,67 мл/хв/кг. Висновки. Знижені показники анаеробної та аеробної працездатності є важливими передумовами розробки програми удосконалення функціональної підготовленості борців греко-римського стилю на етапі попередньої базової підготовки у підготовчому періоді.

Ключові слова: борець стомлення римський

FUNCTIONAL PREPAREDNESS OF GRECO-ROMAN STYLE WRESTLERS AT THE PRELIMINARY BASIC TRAINING STAGE

Ievtushenko O. V.

Postgraduate Student at the Department of Gymnastics and Martial Arts

State Institution "South-Ukrainian State Pedagogical University

named after K. D. Ushinskogo"

Odynets T. Ye.

Doctor of Physical Education and Sports, Professor,

The system of wrestler training at all stages of long-term improvement is determined by a set of tasks of individualization of the athlete's training taking into account gender, age, functional status, content of the training process, features of competitive activities to achieve high sports results. At the stage of preliminary basic training Greco-Roman wrestlers undergo sports training for three or more years in training groups. Objective is to determine the features of the functional readiness of Greco-Roman wrestlers at the stage of preliminary basic training in the preparatory period. Research methods: the study used theoretical research methods (theoretical analysis of scientific and methodological literature) and empirical: studies of anaerobic performance by the Wingate test and physical performance - by the test PWC170, as well as methods of mathematical statistics. Results. The value of absolute peak power in the studied Greco-Roman style wrestlers at the beginning of the preparation period was 466.78 ± 11.78 W, relative peak power - 10.64 ± 0.25 W/kg, absolute average power - 349.02 ± 9.00 W, relative average power - 7.96 ±0,20 W/kg, minimum power - 231.26 ± 8.57 W, relative minimum power - 5.28 ± 0.19 W/kg. The increased coefficient of fatigue, which exceeded the normative values for wrestlers and was at the level of 50.22 ± 1.57%, was noteworthy, which necessitated the inclusion of tools to increase the body's adaptive capacity and improve recovery processes. The results of testing the physical performance of wrestlers at the beginning of the study showed below average data, typical for this sport, absolute and relative values. The absolute values of aPWC₁₇₀ and pWC₁₇₀ in the study group of fighters were 559.08 ±9,85kgm/min and 12.79 ± 0.26 kgm/min/kg, which corresponded to below average level. The average level also corresponded to the value of MPC - 52.58 ± 0.67 ml/min/kg. Conclusions. Reduced anaerobic and aerobic performances are important prerequisites for the development of a program to improve the functional fitness of Greco-Roman wrestlers at the stage of preliminary basic training in the preparatory period.

Key words: wheelchair fencing, equipment, foil, pricks.

Постановка проблеми. Система підготовки борця на всіх етапах багаторічного удосконалення зумовлена сукупністю завдань індивідуалізації підготовки спортсмена з урахуванням ґендерних особливостей, віку, функціонального стану, змістом тренувального процесу, особливостями змагальної діяльності для досягнення високих спортивних результатів. На етапі попередньої базової підготовки борці греко-римського стилю проходять спортивну підготовку упродовж трьох і більше років у навчально-тренувальних групах. У спортивному тренуванні борців греко-римського на етапі попередньої базової підготовки успішно поєднуються та вирішуються як загальні завдання, так і завдання спеціальної підготовки, що зумовлені вимогами змагальної діяльності. Разом із тим у практиці підготовки борців греко-римського стилю наявні різні підходи до організації тренувального процесу в річному циклі, що зумовлені календарем змагань та регламентацією тренувального навантаження [1, с. 44; 4, с. 26].

Деякі науковці [7, с. 321; 8, с. 1411; 9, с. 125], які займаються вивченням питань підготовки борців, вважають, що врахування індивідуальних особливостей борців обов'язково має розглядатися у різних аспектах фізичної, технічної, тактичної, теоретичної та психічної підготовленості. Більшість з них вважає, що необхідність врахування вагової категорії борців дозволить дотримуватися принципу групової індивідуалізації чи диференціації навантажень та інших впливів тренувального та змагального процесу.

У науковій базі представлено поодинокі програми диференційованої фізичної підготовки борців, що розроблені з урахуванням індивідуальних можливостей спортсмена [10, с. 423; 12, с. 45], його психофізіологічного стану [8, с. 1412] та змагальної діяльності [13, с. 29].

В.В. Шияном [6, с. 166] встановлено факторну структуру спеціальної витривалості борців, за якою показано, що аеробні здібності становлять лише 10% у загальній дисперсії, а внесок анаеробних компонента енергозабезпечення - 90%. Внесок окремих метаболічних функцій у загальний прояв витривалості борців змінюється у такому порядку, як: алактатна анаеробна потужність; гліколітична анаеробна ємність; гліколітична анаеробна потужність; гліколітична анаеробна ефективність; аеробна ємність; аеробна потужність; аеробна ефективність. Окрім цього, автором встановлено наявність тісного кореляційного зв'язку між анаеробною потужністю та кидком манекена, що свідчить про важливість цього механізму енергозабезпечення м'язової діяльності.

Експертне опитування фахівців [11, с. 245] дозволило виявити значущість розвитку функціональної підготовленості борців греко-римського стилю залежно від специфічних вимог, що висуваються до рухових можливостей у кожній ваговій категорії. Результати кореляційного аналізу дозволили узагальнити думки експертів та проранжувати за значущістю ступінь важливості окремих фізичних якостей. Спеціальна витривалість є пріоритетною для легкої, середньої та важкої вагової категорії. Для борців легкої та середньої категорій найбільший вплив на результат експертами надано швидкісно-силовим та координаційним здібностям; для важкої вагової категорії - загальній витривалості, силі та швидкісно-силовим здібностям. Врахування вагової категорії борців греко-римського стилю дозволить цілеспрямовано впливати на розвиток певних фізичних здібностей спортсмена, інтенсифікувати тренувальний процес та тактико-технічну підготовку.

Результати дисертаційного дослідження М.В. Никитюка [5, с. 20] свідчать про необхідність покращення спортивної підготовки борців греко-римського стилю за рахунок удосконалення фізіологічних механізмів адаптації до фізичних навантажень різної спрямованості і врахуванні визначальних та лімітуючих умов розвитку механізмів енергозабезпечення м'язової діяльності.

Теоретичний аналіз сучасних публікацій [2, с. 20; 3, с. 20] засвідчив, що функціональний стан серцево-судинної системи відіграє значну роль у результативності змагальної діяльності борців, а також є визначальним у забезпеченні фізичної працездатності та адаптаційних можливостей організму спортсменів до фізичних навантажень.

У зв'язку з цим проблема підготовки борців греко-римського стилю на етапі попередньої базової підготовки привертає дедалі більшу увагу науковців, що зумовлює необхідність пошуку нових шляхів удосконалення функціональної підготовленості борців з урахуванням їх індивідуальних особливостей, тому вивчення функціональної підготовленості борців є актуальним.

Мета - визначити особливості функціональної підготовленості борців греко-римського стилю на етапі попередньої базової підготовки у підготовчому періоді.

Завдання:

0. Проаналізувати сучасні дані щодо підготовки борців греко-римського стилю на етапі попередньої базової підготовки.

1. Визначити особливості показників функціональної підготовленості борців греко-римського стилю на етапі попередньої базової підготовки у підготовчому періоді за показниками Wingate та PWC₁₇₀ тестів.

Дослідницька робота проводилася на базі Державного закладу "Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського" на кафедрі гімнастики та спортивних єдиноборств, а також комунального закладу "Обласна дитячо-юнацька спортивна школа боротьби" Одеської обласної ради та КДЮСШ № 16 м. Одеса за участю 46 борців греко-римського стилю на етапі попередньої базової підготовки, середній вік досліджуваних 12,5 ± 0,4 роки.

Педагогічне тестування застосовувалось на констатувальному етапі дослідження (початок підготовчого періоду) з метою оцінки функціональної підготовленості борців греко-римського стилю.

З урахуванням вимог змагальної діяльності борця греко-римського стилю був застосований анаеробний тест Wingate для визначення анаеробної працездатності борця. Борці були завчасно повідомлені про обов'язкову умову для проведення Wingate-тесту: прийом їжі не менше, ніж за

2 години та не більше ніж за 4 години до тестування, що було зумовлено необхідністю виконання фізичного навантаження високої інтенсивності. Після проведення тестування всі спортсмени були забезпечені необхідною кількістю питної води.

Перед початком дослідження кожен спортсмен був докладно проінструктований про методику тестування, правила безпечної поведінки під час проходження тесту, а також про отримані результати. Кожен борець був також ознайомлений щодо необхідності зупинки проведення тестування у разі виникнення таких симптомів, як: різка слабкість, утруднення дихання, запаморочення тощо. Лікар зі спортивної медицини, що здійснював тестування, уважно спостерігав за досліджуваними та у разі появи будь-яких симптомів, що є індикаторами припинення тесту за медичними показаннями, припиняв тестування. Згідно з даними лікарських спостережень, у учасників експерименту були відсутні медичні протипоказання до навантажувальних тестувань.

Всі борці та їхні батьки були проінструктовані про мету та методику тестування, протипоказання та можливі ускладнення перед тим, як у них було отримано письмову поінформовану згоду на участь у дослідженні та подальшому опублікуванні отриманих даних.

Тестування анаеробної працездатності відбувалося на велоергометрі Monark 894Е Ergomedic Peak Bike (Monark, Швеція) з реєстрацією вихідної потужності, розмір навантаження розраховувався індивідуально для кожного борця та становив 7,5% від маси тіла. Тривалість виконання навантаження становила ЗО с. Для забезпечення підготовки організму до роботи та розігріву м'язів з метою запобігання травм колінного суглоба перед тестуванням борці виконували загальнорозвивальні вправи. Крім того, для кожного борця з урахуванням антропометричних даних проведено регулювання сидіння по висоті таким чином, щоб у нижній точці положення стопи у разі педалювання коліно було випрямлено, відрегульовано рукоятки для найбільш зручного хвату руками, а також за допомогою спеціальних ременів зафіксовано стопи на педалях.

За командою борець повинен зробити максимально швидкий набір обертів і педалювати

3 максимально можливою для нього потужністю протягом ЗО секунд. Таким чином, максимальна потужність (пікова потужність - ПМ) відповідає максимальній швидкості обертання педалей.

Після досягнення максимальної потужності відзначається рівномірне зниження потужності до моменту закінчення тесту. Пікова потужність повинна дорівнювати максимальному алактатному компоненту анаеробної потужності [14, с. 2598].

Вихідна потужність вимірюється протягом тесту кількістю обертів, які спортсмен може зробити на ергометрі протягом цих ЗО секунд. Зафіксована пікова потужність - це максимальна вихідна потужність, досягнута зазвичай за перші 5 секунд (Вт). Анаеробна потужність, або середня потужність, записується та усереднюється протягом усіх ЗО секунд тесту. Найнижча вихідна потужність - це середнє значення за найнижчі 5 секунд під час тесту, зазвичай за останні 5 секунд. Нарешті, різниця максимальної та найнижчої потужності реєструється як індекс втомлення.

Таким чином, за результатами виконання тесту Вінгейта у борців розраховували абсолютні та відносні (з розрахунку на масу тіла) показники пікової, середньої та мінімальної потужності упродовж виконання тесту, а також коефіцієнт стомлення, що розраховувався за формулою (1):

КС = (Wmax-Wmin)/Wmax х 100%, (1)

де Wmax - максимальна потужність роботи у тесті (Вт);

Wmin - мінімальна потужність роботи за 5 с у тесті (Вт);

КС - коефіцієнт стомлення (%).

Тест PWC_17g. Максимальне поглинання кисню (МПК) визнається найбільш об'єктивним та інформативним показником функціонального стану кардіореспіраторної системи спортсмена та надійно характеризує фізичну (або, точніше, так звану аеробну) працездатність людини, що важливо у спортивних єдиноборствах.

Індивідуальні значення МПК визначаються біологічними особливостями індивіда (статтю, віком та ін.), станом його здоров'я, рівнем фізичного розвитку та умовами навколишнього середовища. Проба PWC_17g є непрямим методом оцінювання максимального поглинання кисню під час виконання субмаксимальних навантажень. Проба PWC_17g заснована на визначенні потужності м'язового навантаження, за якої ЧСС підвищується до 170 уд/хв. Цей тест позначається як PWC₁₇₀ (від перших букв англійського терміна "Фізична працездатність" - Physical Work Capacity). Борці виконували 2 навантаження різної потужності по 5 хвилин кожна з інтервалом відпочинку 3 хвилини між ними.

В останні 30 секунд кожного з навантажень у борця реєструвалися значення частоти серцевих скорочень (ЧСС ₁ - після першого навантаження; і ЧСС ₂ - після другого). Потужність першого і другого навантажень (N₁ і N₂) залежала від маси борця та його реакції на перше навантаження відповідно.

Розрахунок абсолютного значення фізичної працездатності (aPWC₁₇₀) проводився за загальноприйнятою формулою 2.

aPWC₁₇₀ = N₁ + (N₂ - N₁) * (170 - ЧСС ₁) /

ЧСС ₂ - ЧСС ₁ (кгм/хв), (2)

де

N1 - потужність першого навантаження;

N2 - потужність другого навантаження;

ЧСС ₁ - значення частоти серцевих скорочень після першого навантаження уд/хв);

ЧСС ₂ - значення частоти серцевих скорочень після другого навантаження, уд/хв.

Абсолютний розмір максимального поглинання кисню розраховувався за формулою 3, а відносний - за формулою 4.

аМПК = (2,2 * aPWC₁₇₀) + 1070 (3)

оМПК = аМПК / кг (4)

Математико-статистичну обробку результатів дослідження проводили з використанням описової статистики: середнє арифметичне та похибка середнього арифметичного.

Результати дослідження та їх обговорення. Дослідження функціонального організму борців греко-римського стилю є невід'ємною частиною планування навчально-тренувальних занять, адже сучасна боротьба характеризується високою інтенсивністю фізичних навантажень, підвищеними вимогами до системи вегетативного енергозабезпечення, серцево-судинної та дихальної, що забезпечують адаптацію організму.

Знання особливостей формування функціонального стану та функціональної підготовленості борців у процесі їхніх навчально-тренувальних занять має велике значення для діагностики втоми та перенапруження, а відповідно й добору ефективних відновлювальних заходів. У зв'язку з цим у нашому дослідженні проаналізовано особливості анаеробної та аеробної працездатності борців греко-римського стилю. На початку підготовчого періоду етапу попередньої базової підготовки проведено дослідження функціональної підготовленості борців греко-римського стилю.

Результати 30-секундного Вінгейт-тесту у борців греко-римського стилю представлені в таблиці 1. Доцільність використання цього тесту зумовлена необхідністю визначення потужності анаеробних механізмів енергозабезпечення, які є домінуючими в змагальній діяльності борців.

Таблиця 1

Показники Вінгейт-тесту у борців грекоримського стилю на початку дослідження

(n=46)