Аналіз паломницьких туристичних ресурсів Волинської області

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Паломницький туризм за всіх часів розвивався і мав свою визначену нішу в розвитку економіки окремих країн. Деякі із форм даного туризму залишаються загадкою ще для багатьох народів світу. В Україні за останні десятиріччя з'явилося безліч нових туристичних організацій, які спеціалізуються на паломницьких турах.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких запропоновано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор, виділення раніше невирішених частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. Досліджували особливості паломницького туризму ряд вчених, як українських так і зарубіжних. Так, в нашому досліджені ми використали праці вчених, присвячених змісту та значенню паломницького туризму, а саме: Кифяк В.Ф., Бейдик О.О., Школа І.М., Ореховська Т.М., Козьменко І.Д., Лошенюк І.Р., Кравчук Р.В., Мальська М.П., Божук Т.І та інших українських і зарубіжних науковців. Більшість таких досліджень присвячені вирішенню проблем теоретичного характеру розвитку окремих напрямків паломницького туризму. Проте подальших досліджень, на наш погляд потребують питання систематизації паломницьких туристичних ресурсів Волинського регіону.

Формулювання цілей статті. Метою дослідження є пошук перспективних напрямів розвитку та паломницького туризму в регіоні.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих результатів.

В ХХ столітті індустрія туризму стрімко пішла вгору у своєму розвитку. В суспільства з'явилося все більше можливостей подорожувати, відкривати для себе щось нове, пізнавати світ не лише свій а й інших народів, загалом робити те що раніше здавалося б неможливим. Найбільше зацікавило віруючих людей вивчення та пізнання досягнень власної віри чи інших релігій. За статистикою Всесвітньої туристичної організації, понад 300 млн. осіб, кожного року здійснюють паломництво. Даний вид туризму присутній в усіх країнах, конфесіях і культах. Хоча паломництво набирає популярності все більше з кожним днем, але його різновиди залишилися досконало не вивчені.

Паломництво - явище культурного життя людства, специфічна духовна потреба безпосереднього спілкування зі святинями. У більшості релігій паломництво відіграє традиційну місіонерську роль, сприяючи утвердженню релігійних істин в суспільстві. Виникнення цього поняття (від лат. Palma - пальма) пов'язують зі словом «палома» - пальмова гілка, з якою мешканці Єрусалиму зустрічали Ісуса Христа. В сучасній науковій літературі частіше зустрічається таке визначення як похід віруючих до святих місць (місця паломництва) в надії отримати божественну святість[1, с. 214].

З давніх часів в Україні приймали паломників в святих для різних релігій місцях, в тому ж числі українці також подорожували до інших країн з метою паломництва. В той період часу поїздки не можна було назвати туризмом, але вже тоді були закладені усі функції які йому належать, такі як: інформативні, соціальні, комунікативні та інші. Давні літописи затверджують, що на українські землі прибувало багато прочан із східних та західних земель.

Науковець Ковальчук А.С., до основних функцій в паломницькому туризмі відносить: духовно-просвітницьку, місіонерську, благодійницьку та загальноосвітню, саме ці функції допомагають сформувати основу паломницького туризму для суспільства загалом і індивідуалів зокрема (рис. 1) [2].

Паломницький туризм є одним з видів, який розвивається з кожним роком, оскільки кількість бажаючих відвідати та поклонитися святим місцям в Україні щороку зростає на 10-15%.

Рис. 1. Основні функції паломництва [2]

Важливими об'єктами при розробленні туристично-екскурсійних маршрутів в України є значна кількість храмів і монастирів, де зберігаються мощі святих та інші реліквії, чудотворні образи. Цінність цих об'єктів визначається не їх місцезнаходженням (столичні чи провінційні), а мистецьким рівнем. Це стосується як архітектури, так і живописних та скульптурних робіт на біблійні сюжети, створених відомими художниками і невідомими майстрами.

На сьогодні в Україні розміщені всі необхідні ресурси та є всі можливості для розвитку внутрішнього паломницького туризму, як бачимо з рис.2 кількість сакрально-туристичних об'єктів в регіонах України є достатня кількість, хоча і розміщені вони нерівномірно, серед лідерів є Львівська область - перша в рейтингу і на останньому місці Запорізька - 24 в рейтингу.

Рис. 2. Рейтинг регіонів за кількістю сакрально-туристичних об'єктів

Також Україна відома світу своїми найбільше привабливими релігійними об'єктами а саме: Києво-Печерська та Почаївська Лаври.

Якщо розглядати Волинську область в контексті релігійних підпросторів, які об'єднують у собі громади всіх конфесій, щодо них входять, то найчисленнішим тут буде православний підпростір, який налічує 935 громад, що складає 72% від конфесійного простору області.

Цікавим є також те, що на другому місці за чисельністю зареєстрованих релігійних громад знаходиться протестантський конфесійний підпростір, що налічує 325 громад, які складають 25% від всього конфесійного простору області. Лише на третьому місці за кількістю громад у Волинській області знаходиться католицький підпростір, з 31 громадою він становить всього 2,4% від 274 загальної кількості всіх чинних в області громад. Інші релігійні підпростори займають лише 0,8% у питомій вазі від релігійного простору області та складають 9 громад. У межах Волинської області є достатня кількість сакральних пам'яток, що в свою чергу привертає туристів до регіону (табл. 1).

Іль'їна О., Луговська Ю. у своїй науковій розвідці «Релігійно-паломницькі об'єкти Волинської області та перспективи їх використання в туристичній діяльності», вважають, що «архітектурні споруди, які є основою сакральних пам'яток, розміщені в межах Волинської області нерівномірно. Деякі із них є настільки унікальними, що охороняються державою як пам'ятки архітектури та містобудування» [4].

Таблиця 1

Територіальне поширення сакральних пам'яток Волинської області

Сформовано на основі [4].

Отже, найбагатший район які містить найбільше релігійно паломницьких об'єктів національного значення - Луцький, на другому місці - Ковельський і на третьому місці - Володимир-Волинський. Згідно проведеного аналізу, можемо сказати, що Волинська область має всі можливості та перспективи для розвитку паломницького туризму, оскільки має достатню кількість сакральних пам'яток, розвинену інфраструктуру та цікаві туристичні маршрути, що в свою чергу притягує туристів до регіону.

Незважаючи на те що Волинська область має великий ресурсний потенціал для розвитку паломницького туризму, проте туристично-паломницький комплекс є слабким і не розвинутим в наданні сервісних послуг. Інфраструктура області та її матеріально-технічна база потребує розширення та удосконалення, тому що розвиваючи туризм до світового рівня, потрібні умови наближені до іноземних, особливо це стосується комфорту.

Поряд з цим, досить важко встановити реальну кількість мандрівників, які подорожували з метою паломництва в Україні неможливо, оскільки з цього виду туризму відсутні як статистика такі аналітичні дослідження. В державному статистичному бюлетені з туризму враховуються лише організовані туристи і екскурсанти, які оформили путівки в українських туристичних підприємствах; самодіяльні туристи і екскурсійні бюро в облік не потрапляють.

Висновки. Паломницький туризм - самостійний вид туризму, і являє собою поїздки людей різних вірувань до поклоніння святим місцям і має тісну соціально-психологічну базу та її географічний напрям. На сьогодні в Україні розміщені всі необхідні ресурси та є всі можливості для розвитку внутрішнього паломницького туризму. У межах Волинської області перебуває понад тисячу сакральних пам'яток, що робить її перспективним регіоном держави. Для піднесення паломницького туризму в області є великі перспективи та вагомий ресурсний потенціал, який приваблює велику кількість паломників. Попри все, для області є необхідним покращення інфраструктури та розвиток сфери туристично-паломницьких структур.

паломницький туризм ресурси волинська

Перелік джерел посилання

1. Сергійко В.Ф. Свобода совісті - правова гарантія розвитку паломницького туризму. Наукові записки Київського університету туризму, економіки і права. Серія: філософські науки. 2011. Випуск 11. С.208-221.

2. Ковальчук А. С. Формування понятійно-термінологічного апарату релігійного туризму і паломництва. Вісник Львівського університету. Серія міжнародні відносини, 2012. Вип. 29. Ч. 2. С. 86-92.

3. Костащук І.І. Формування релігійного простору та його вплив на суспільні процеси. Київ. 2019. 286 с.

4. Іль'їна О., Луговська Ю. Релігійно-паломницькі об'єкти Волинської області та перспективи їх використання в туристичній діяльності. URL: https ://konfgeolutsk.wordpress.com/2017/04/05/

Размещено на Allbest.ru