Тенденції розвитку інфраструктури туризму в західних регіонах Україні

Размещено на http://www.allbest.ru

Луцький національний технічний університет

Тенденції розвитку інфраструктури туризму в західних регіонах Україні

Н.М. Ясюк - ст. гр. ТРм-61

В статті проведено аналіз розвитку інфраструктури туризму в Західних регіонах України (Львівська, Закарпатська, Волинська). Визначено фактори впливу на стан та розвиток інфраструктури туризму в західних регіонах..

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Для багатьох регіонів України інфраструктура туризму є пріоритетним напрямом розвитку. В даному випадку належні умови розвитку інфраструктури туризму визначаються зовнішніми та внутрішніми факторами регіону (наявність туристичної інфраструктури, фахівців відповідної кваліфікації, соціальні та економічні процеси в регіоні тощо). Зазначені фактори впливають й на якість інфраструктури туризму, а якість в свою чергу визначає контингент відвідувачів, обсяг надходжень, розвиток допоміжних інфраструктур.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких запропоновано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор, виділення раніше невирішених частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. Аналіз наукової літератури засвідчив, що дослідження процесів розвитку інфраструктури туризму висвітлено в працях таких науковців, а саме: Дядін А.С., Власенко І.В., Кот О.В., Лук'янець А.В., Онищук Н.В., Рябенька М.О., Сідоров М.В, Юрченко О.С., Шталь Т.В. та інші. Проте більшість висновків та пропозицій зазначених досліджень стосується загальних тенденцій, не враховуючи регіональний аспект та сучасні фактори впливу на якість послуг.

Формулювання цілей статті. Метою дослідження є аналіз розвитку інфраструктури туризму в Західних регіонах України та пошук найоптимальніших шляхів її удосконалення.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих результатів. Аналіз світових тенденцій розвитку інфраструктури туризму демонструє, що ця сфера діяльності має високий дохід і швидкі темпи розвитку. Інфраструктура туризму генерує значні доходи від продажів своїх послуг та товарів. Пропонуємо аналіз тенденцій розвитку інфраструктури туризму в Україні розпочати з визначення структури та змісту інфраструктури туризму та послуг, що ним надаються [1].

Перед проведенням дослідження тенденцій розвитку інфраструктури туризму в Україні, визначимо основні чинники впливу на якість зазначених послуг. Виділимо дві основні групи чинники впливу - стимулятори та дестимулятори [2]:

Стимулятори:

достатнє ресурсне забезпечення розвитку інфраструктури туризму;

цікава та автентична кухня в більшості регіонів України;

підвищення рівня культури споживання інфраструктури туризму, особливо інноваційних;

наявність достатнього потенціалу кадрового забезпечення;

достатня кількість навчальних закладів, які готують відповідних фахівців;

розвиток різних видів туризму, в тому числі івентивних заходів (фестивалів тощо);

підвищення рівня ділової активності українців тощо.

Дестимулятори:

поширення пандемії та карантинні обмеження;

низька платоспроможність більшості населення;

нестабільна економічна та політична ситуація;

недостатньо розвинена туристична інфраструктура в деяких регіонах України;

недосконалість нормативно-правового забезпечення якості інфраструктури туризму;

низький рівень державної підтримки малого та середнього бізнесу.

Достовірність аналізу залежить від наявної інформації. Державна служба статистики сьогодні не веде облік усіх суб'єктів туризму. Звітна інформація представлена окремо туристичними та іншими колективними засобами розміщення. В експрес випусках статистичної інформації можна знайти інформацію про кількість туристичних господарств. Зважаючи на зазначене, пропонуємо аналіз якості інфраструктури туризму проводити в двох напрямках: аналіз ресторанних послуг та аналіз готельних послуг.

Сьогодні майже 90% закладів інфраструктури туризму зареєстровані як фізичні особи-підприємці та приблизно 10% зареєстровані саме як підприємства (юридичні особи). Кількість закладів ресторанного господарства в Україні на початок 2020 ріку становила 46391 об'єкт, що на 2007 об'єктів менше ніж у 2019 році, що пояснюється поширенням пандемії та впровадженням карантинних обмежень. Кількісні показники ресторанного господарства в Україні мали позитивну динаміку розвитку та найвищого рівня досягли на початку 2019 року (48398 закладів), і до поширення пандемії, активно розвивалось. Пік такого розвитку припав на 2017 -2018 роки.

Аналіз кількісних показників розвитку готельного господарства в Україні засвідчив, що з 2016 року досліджувана сфера активно розвивалась до 2019 року. Падіння кількісних показників починаючи з 2013 року

пояснюється з закриттям закладів розміщення після проведення Євро-2012. Наразі також спостерігаємо тенденцію до закриття ряду таких суб'єктів господарювання .

Відгуки та характеристики номерного фонду деяких закладів готельного господарства засвідчують невідповідність наявної інфраструктури сучасним вимогам. Так доцільно імплементувати міжнародні стандарти та нормами проживання і відпочинку в нормативно-правове забезпечення діяльності інфраструктури туризму України. Таким чином, основними проблемами сучасної інфраструктури туризму є:

застаріле матеріально-технічне забезпечення частини закладів;

незначна кількість закладів інфраструктури туризму високої якості;

низький рівень впровадження новинок та інновацій індустрії гостинності;

низький рівень адаптації до нових викликів та умов;

нестача кваліфікованих кадрів та низький рівень самоосвіти та підвищення кваліфікації персоналу;

відсутність чітких норм та правил діяльності;

нестабільна економічна та політична ситуація в країні;

поширення пандемії та введення обмежень в діяльність закладів інфраструктури туризму тощо.

Визначені проблеми демонструють потребу модернізації ряду обєктів та суб'єктів індустрії гостинності України, що є обов'язковою умовою надання послуг високого рівня. Доцільно також застосовувати інновації в діяльності досліджуваних підприємств, що починаємо спостерігати в деяких регіонах країни. Наприклад, на допомогу інфраструктурі туризму активно започатковуються тимчасово діючі засоби розміщення - глемпінги, які забезпечують житлом туристів упродовж короткого періоду часу в період сезонних фестивалів, концертів тощо. інфраструктура туризм західний

Аналіз розвитку інфраструктури туризму в Західному регіоні України розпочнемо з визначення забезпеченості такими закладами в розрізі областей. Адже достатня забезпеченість закладами проживання та харчування свідчитиме про високий рівень пропозиції та відповідно конкуренції, яка заставляє власників закладів інфраструктури туризму підвищувати рівень якості пропонованих послуг.

До Західного регіону, згідно загальних принципів районування країни, віднесемо західні області України. Пропонуємо дослідження якості послуг інфраструктури туризму Західного регіону проводити в розрізі трьох областей, а саме: Волинської, Львівської та Закарпатської.

За інформацією Державної служби статистики кількісні показники інфраструктури туризму у визначених областях представлено в таблиці 1.

Таблиця 1.

Примітка: складено за статистичною інформацією Державної служби статистики України

Аналіз забезпеченості населення досліджуваних областей України закладами інфраструктури туризму станом на 01.12.2019 р. засвідчив, що найбільша кількість ресторанів характерна для Львівської області - 3606 закладів, проте забезпеченість, ними 10 тис. осіб найвищою є в Закарпатській області - 22,72. Волинська область в даному рейтингу є на останньому місті.

Кількість готельних господарств у 2019 році була найбільшою також, як і ресторанних закладів, у Львівській області - 130 закладів, проте показник забезпеченості 10 тис. осіб найвищий для Волинської області. Зазначимо що такий показник є суб'єктивним, адже заклади інфраструктури туризму в першу чергу розраховані на подорожуючих, а не на місцеве населення.

Аналіз забезпеченості саме закладами, які мають статус інфраструктури туризму у вибраних областях проведено за даними сервісу Google Maps.

Аналіз цінової політики комплексів гостинності у вибраних областях проведено за даними сервісів Booking та Google Maps. Закономірним є те, що найвища середня ціна характерна для Львівської області та становить - 1476 грн, на другому місці знаходиться Закарпатська область, середня ціна на готельні послуги становить 1360 грн. На третьому місті опинилась Волинська область з середньою ціною досліджуваних послуг у 1027 грн.

Аналіз асортименту послуг інфраструктури туризму засвідчила, що безумовними лідерами є Львівська та Закарпатська області. Закарпатська область є однією з найпопулярніших регіонів України в плані туризму. Послуги туризму на Закарпатті відрізняються своєю колоритністю та самобутністю. В ресторанах Закарпаття традиційно популярною є місцева кухня. На якість Закарпатських гастрономічних послуг вплинули угорці, закарпатські румуни, словаки, чехи, роми та євреї. Їх підходи змішувалися з локальними традиціями, і «на виході» отримано кілька десятків якісних та унікальних страв, характерних саме для Закарпаття. Улюбленими ресторанними стравами в туристів є «банош» та «бограч». Туристи відгукуються про якість гастрономічних послуг як неймовірно смачних страв з дещо пряним смаком (зелень, паприка, часник, кмин, чебрець). Для закарпатської кухні, властиве використання різноманітних соусів та поливок.

У Львові також асортимент послуг інфраструктури туризму є значним. На увагу заслуговують заклади, а саме: «Kumpel Group» (ресторація Бачевських, пивна ресторація «Кумпель», пивне ательє «Craft&Kumpel'», ресторан галицької кухні «Голодний Микола», винотека «Cafe1» та ін.); «Veronica Family» (ресторан-кондитерська «Вероніка», кондитерська-аптека Іонових «Під золотою зіркою», ресторан-паб «Чорний кіт» ресторан «Amadeus») та Холдинг емоцій «!FEST», власники якого заснували цілий ряд часто відвідуваних у Львові, Україні та світі концептуально -тематичних закладів, що є чудовим прикладом розвитку зазначених закладів інфраструктури туризму.

На відміну від Львівської та Закарпатської області, Волинь є менш популярною областю серед туристів. Проте, суб'єкти туризму, які популяризують місцеву кухню є надзвичайно популярними серед місцевих жителів та гостей Волинської області.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку

Аналіз кількісних показників розвитку інфраструктури туризму в Україні засвідчив, що з 2016 року досліджувана сфера активно розвивалась до 2019 року. Падіння кількісних показників починаючи з 2013 року пояснюється з закриттям закладів розміщення після проведення Євро- 2012. В Україні у 2019 році кількість закладів готельного господарства та аналогічних засобів розміщення була достатньо (7884 об'єкти). На початок 2020 року таких об'єктів було 7621 одиниця, що на 263 готельних підприємств менше ніж у попередньому році. Інфраструктура туризму в Україні мало позитивну динаміку розвитку та найвищого рівня досягло на початку 2019 року (48398 закладів).

Аналіз цінової політики готельно-ресторанних комплексів у західних областях проведено за даними сервісів Booking та Google Maps. Найбільша кількість таких закладів функціонує в Львівській області - 34 об'єкти, у Закарпатській області таких закладів 32, а у Волинській - 26. На нашу думку, кількість закладів інфраструктури туризму в Західному регіоні є недостатньою, потенціал для розвитку такого виду діяльності є великий для досліджуваних територій.

Перелік джерел посилання

Алексєєва Т. А. Сучасні тенденції розвитку готельно-ресторанного бізнесу в Україні. Вісник Харківського політехнічного інституту. 2017. № 2. С. 89-92

Власенко І.В., Рябенька М.О., Лук'янець А.В. Динаміка розвитку закладів готельного господарства та їх вплив на економіку держави. Концептуальні засади та тенденції розвитку соціально -економічних процесів: монографія. Opole: The Academy of Management and Administrationin Opole, 2020.

Діяльність колективних засобів розміщення в регіонах України у 2019 році: статистичний бюлетень, 2019. 37 с.

Колективні засоби розміщування в Україні у 2019 році. Статистичний збірник: Державна служба статистики України. Київ, 2020. 142 с. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/ publicat/kat_u/2018/zb/05/zb_kzr_2017. pdf

Онищук Н.В. Розвиток індустрії гостинності в Україні та світі. Східна Європа: економіка, бізнес та управління. 2019. № 4 (21). 297 -304.

Сідоров М.В, Юрченко О.С. Україна на світовому ринку туристичних послуг: сучасний стан та перспективи розвитку. Харків: ХНУ імені В. Каразіна, 2017. 256 с.

Сучасні тенденції розвитку індустрії гостинності: зб. матеріалів наук.-практ. сем. (3 жовтня 2019 р., с. Гута). Львів: ЛДУФК ім. Івана Боберського, 2020. 64 с.

Шталь Т.В., Кот О.В., Дядін А.С. Сучасний стан та тенденції розвитку ресторанного господарства України та Харківського регіону. Вісник Львівської комерційної академії. Серія Економічна. 2011. Вип. 38. С. 137-141.

Размещено на Allbest.ru