Рекреаційні ресурси Ковельського району Волинської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Луцький національний технічний університет

Рекреаційні ресурси Ковельського району Волинської області

О.С. Хлуд - ст. гр. ТРмз -11

В статті проведено аналіз туристично-рекреаційних ресурсів Ковельського району Волинської області.

Вступ

Постановка проблеми. Ковельський район завдяки своєму вигідному розташуванню щодо природніх «скарбів» регіону та інфраструктурних вузлів має колосальні можливості розвитку рекреації та внутрішнього і зовнішнього туризму, багатий на рекреаційні ресурси: річки, озера, ландшафти, ліси, історико-культурні пам'ятники. Для ефективного використання варто вивчити природно-рекреаційні, історико-культурні та соціально-економічні напрямки розвитку Ковельщини. Розвитку туристичної сфери сприятиме проведене дослідження. Ковельський район та прилеглі території мають потенціал у туристичні сфері.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вагомі теоретико-методичні засади досліджуваної теми висвітлені у працях таких науковців: О. О. Бейдика [1], І. В. Єрко [8], Р. Є. Качаровського [10], О. В. Міщенко [8], Я. Б. Олійника [5], Л. М. Черчик [8], Л. Т. Чижевської [9], Н. В. Чир [10]. Продовженням наукових пошуків стане дослідження рекреаційних ресурсів у межах Ковельського району Волинської області.

Мета дослідження полягає у визначенні рекреаційно-туристичного потенціалу Ковельського району Волинської області.

Результати дослідження

Ковельський район розташований на рівнинній території Західного Полісся. Прикордонне положення позитивно впливає на туризм та економіку, оскільки район має доступ до кордонів Польщі та Білорусії.

Особливостями рельєфу є переважання низин та багато водних природних і антропогенних об'єктів. В межах Ковельського району нараховується 13 мальовничих річок, а саме: Турія, Воронка, Чорна, Стохід, Ставкова, Рокитниця, Суха, Широка, Бобрівка, Рудка, Дурниця, Закревщина, Осина [2]. Для розвитку туризму та рекреації на берегах річок створюються бази відпочинку, облаштовуються причали для човнів та байдарок [9].

Серед водних ресурсів варто відмітити систему Шацьких озер: Світязь, Пулемецьке, Люцимер та Пісочне. нВажливими є озера Святе, Добре, Заболоцьке, Наболоцьке, Сомин та Нечимне, наявні інші водні об'єкти, як водосховища: Новомосирське, Кричевичівське, ставки та інші. Така розвинута водна мережа позитивно впливає не лише на інфраструктуру регіону, а і на туризм у всіх його проявах [3-4].

Біля міста Ковель є джерело, що не має аналогів в Україні. Це хлоридно-натрієво-йодобромні води. Експлуатаційний водоносний горизонт залягає на глибині понад 1300 м. Просвердлено дві свердловини, експлуатаційні запаси яких оцінені в кількості 90 м3/добу на 25 -річний термін.

Велике значення для розвитку туризму та рекреації мають ландшафтні заказники, що використовуються для організації екологічних стежок та проведення екскурсій школярам. Ландшафтний заказник «Волошки» - природний комплекс із домінуванням дуба черешчатого. Вік лісових насаджень понад 120 років, місцями трапляється ялина звичайна та вільха чорна. «Літинський» - типовий ландшафтний заказник із потужними сосново-дубовими насадженнями високого генофонду, вік дерев сягає 70-100 років, «Прирічний» розташований на горбистому рельєфі, простягається вздовж правої надзаплавної тераси р. Турії. Для ландшафтного заказника типовими є соснові насадження віком до 50 років. Ландшафтний заказник «Радовичівський» - лісовий масив із переважанням березових і дубово- соснових насаджень 2 бонітету, віком близько 100 років, «Скулинський» - молодий лісовий масив сосново-березових насаджень, віком 30-50 років, що зростають на слабкозволожених, супіщаних і суглинистих ґрунтах. «Стохід» знаходиться у заплаві р. Стохід, включає водний потік, десятки його рукавів, заплавні та узбережгі ліси на терасах. Серед лісових насаджень переважає вільха чорна, сосна звичайна. На сьогодні заказник є одним із найпривабливіших у районі для поціновувачів природи [6,9].

Соснові ліси та бори займають велику площу району (73,7 тис. га), що складає 25% від загальної площі. значну ресурсну базу, а санаторно - лікувальні установи використовують виділений кисень та фітонциди в оздоровчих цілях. У лісах створюється мережа екологічних стежок, набуває популярності пішохідний та велосипедний види туризму. Від час прогулянок лісом туристи можуть споглядати типових представників місцевої фауни - лосів, козуль, диких кабанів, борсуків, куниць, видр, ондатр, вовків, зайців - русаків, лисиць, тхорів. Серед пернатої фауни трапляються тетеруки, глухарі, рябчики, сірі куріпки та водоплавні птахи. Територію Ковельського краю пролягають міграційні шляхи птахів. У межах району набула розвитку та поширення природоохоронна діяльність, що проявляється у створенні й організації функціонування відповідних територій та об'єктів. Наявний природно-заповідний фонд не тільки сприяє збереженню довкілля, а й є передумовою для розвитку наукового, екологічного, пізнавального та спортивного видів туризму [9]. Також вагомий вклад в туристичну сферу відіграють особливості місцевої флори та фауни, що приваблюють туристів на Ковельщину. Адже саме тут одні з найкращих в Україні умов для «тихого полювання» та риболовлі. рекреаційний ковельщина туризм

Держава та місцева влада активно сприяють поліпшенню вже згаданих туристично-рекреаційних пунктів та створенню нових. На території Ковельського району функціонує багато пізнавальних, культурно -історичних, спортивно-оздоровчих та туристично-рекреаційних утворень, що позитивно впливають на динаміку внутрішнього туризму Ковеля і прилеглих територій.

На території району знаходиться велика кількість історико-культурних пам'яток різних епох, що зберігають багато таємниць та історій та мають різний стан збереження. Найвідомішим є Літературно-меморіальний музей-садиба Лесі Українки в с. Колодяжне зі своїм сектором “Лісова пісня” в урочищі Нечимне.

Село має давню історію, згадується в документальних джерелах 1583 року у зв'язку з перебуванням на Волині князя Андрія Курдського. Збереглися перекази про те, що в центрі села були два великі колодязі, їх вода славилась чудовим смаком. На місці Косачівської господи волиняни мають комплекс споруд на території 6,3 га землі - Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки, який було відкрито у 1949 році і який є філіалом Волинського краєзнавчого музею [2].

Не менш цікавими в архітектурному плані є Резиденція Вільгів в с. Голоби. Це пам'ятник архітектури підйому парадного палацового будівництва. Садибний будинок, поч. ХХ ст. В другій половині XVIII ст. в центрі сучасного парку знаходився палаццо дворян Вільгів, пам'ятник архітектури піднесення парадного палацового будівництва. Садибний будинок поч. XX ст. побудований на фундаменті зруйнованого палацу, пізніше він перебудовувався. Цегляний, двоповерховий, у плані складної конфігурації [2].

Ковельщина має велику кількість старовинних релігійних споруд, що збереглись до наших днів. Зокрема, це Свято-Георгіївська церква та костел св. Михаїла у с. Голоби, церква Покрови Пресвятої Богородиці у с. Любитів та багато інших храмів.

Свято-Успенський храм знаходиться у с. Доротище. Як фортеця вже 230 років стоїть - цегляна, оштукатурена, трьохчастинна по типу. Середня частина в плані наближена до квадрату з симетрично прямокутними рівновисокими апсидою і передньою частиною храму. В результаті склалась композиція, що характерна для українських дерев'яних церков. Вирішення внутрішнього простору відповідає схемі інтер'єру дерев'яної споруди і традиціям бароко XVIII ст. Низька без природного освітлення передня частина будівлі з хрестоподібним перекриттям підкреслює високо розкритий під напівсферичним верхом простір нефа. Над центральною частиною перекриття півциркулярне. Храм покритий двосхилим дахом, увінчаною по коньку в центральній частині стилізованою маківкою (др. пол. XIX ст.). Фасади притвору і абсиди мають утоплені панелі з фігурним вирішенням їх кутів. В комплексі з церквою, на південь від неї, розташована цегляна, двохярусна дзвіниця (четверик на четверику) кінця XIX ст.. [2].

Художню цінність має збережений в інтер'єрі настінний темперний розпис кінця XVIII ст., виконаний в іллюзіоністичній манері, зображення католицького вівтаря в стилі бароко і Архістратига Михаїла в нижньому ярусі. Професіоналізм виконання розпису дозволяє віднести її до майстрів Львівської школи монументального іллюзіоністського живопису, заснованої І. Строїнським, на північній і південних стінах апсиди збереглись два погрудних зображення євангелістів в медальйонах [2].

Також на території району є декілька зон відпочинку та агросадиб, що не пов'язані з Шацькими озерами, проте не поступаються в своїх рекреаційних властивостях, агросадиба “Несухоїжі” в с. Тойкут поблизу річки Турія серед цілющого соснового лісу, за 800 метрів від автодороги Ковель-Любешів та в кілометрі від залізничної станції “Несухоїжі”. Популярною є гостинна садиба «Вербиченька» с. Воля Любитівська пропонують туристам круглорічний відпочинок. Варто згадати про гостинна садиба «Володар» в с. Кричевичі [6].

Ковельський район є досить потужним центром рекреаційного туризму, що, не використовує весь свій потенціал вповні, що негативно відображається на розвитку туризму в регіоні. Важливими напрямками розвитку туристичної інфраструктури є:

- розбудова національної мережі міжнародних транспортних коридорів та основних транспортних магістралей;

- відкриття туристичних маршрутів, які б охоплювали прикордонні області трьох держав;

- розвиток екологічного туризму;

- розвиток туризму в історичних містах;

- впровадження нових інвестиційних проектів;

- розвиток цілісної системи державного управління туристичною інфраструктурою у регіоні;

- розширення та вдосконалення будівництва нових елементів туристичної інфраструктури;

- створення потужної туристсько-інформаційної системи.

Розвиток туристичної інфраструктури є одним із активних та ефективних засобів вдосконалення сфери туризму. Максимальне освоєння та використання елементів туристичної інфраструктури, в умовах вільної конкуренції, забезпечить насичення ринку високоякісними послугами і сприятиме комплексному соціально-економічному розвитку.

Ковельський район має всі об'єкти передумови, щоб стати одним з передових рекреаційно-туристичних районів України, однак аналіз сучасного стану функціонування вітчизняної рекреаційної сфери свідчить про те, що ефективність її діяльності стримується через невирішеність низки проблем. Окрім інфраструктурних, це проблеми нормативно-правового забезпечення функціонування галузі, для вирішення яких необхідно внески відповідні зміни та доповнення до чинного законодавства; затвердження національних стандартів усіх видів рекреаційній і туристичних послуг.

Для подолання проблем туристсько-рекреаційної галузі Ковельського району необхідно вирішити такі першочергові завдання у розвитку туризму:

- проведення наукових досліджень щодо виявлення й оцінки рекреаційних ресурсів і перспективного рекреаційного фонду;

- проведення інвентаризації всіх видів ресурсів;

- складання кадастру земель оздоровчого призначення;

- реконструкція та модернізація існуючої інфраструктури туризму;

- залучення як внутрішніх, так і іноземних інвесторів до розбудови туристично-рекреаційного комплексу регіону;

- утворення інфраструктури туризму в зонах міжнародних і внутрішніх транспортних коридорів на території області та району;

- створення туристично-рекреаційної системи сервісу на рівні європейських стандартів у Шацькому національному природному парку;

- формування сучасної системи інформаційно-рекламного забезпечення туристично-рекреаційного бізнесу Волині та Ковельщини;

- створення вільних рекреаційних (туристських) економічних зон із широким залученням коштів і технологій зарубіжних країн як експериментальних лабораторій для поетапного входження рекреаційного потенціалу області до світового ринку туристських послуг;

- розширення мережі заповідних об'єктів, які забезпечують раціональне й екологічно безпечне використання рекреаційних ресурсів.

- створення центру розвитку туризму з метою підготовки кадрів наукових, економічних, соціальних і маркетингових досліджень в інтересах регіону та держави, розвиток співпраці в галузі туризму в рамках транскордонного об'єднання «Єврорегіон Буг».

Висновки

Ковельський район має значні природні рекреаційні та історико-культурні ресурси, що сприяють розвитку туристично-рекреаційної сфери. Основою розвитку туризму та рекреації у Ковельському районі, безумовно, є лісові насадження, велика кількість водних та історико-культурних об'єктів. Серед сприятливих чинників розвитку досліджуваної сфери варто вказати унікальність природних ландшафтів, порівняно чисте довкілля, наявність можливостей так званого відокремлення від благ цивілізації, різноманітність проведення вільного часу.

Проблемою на шляху до повноцінного туристично-рекреаційного використання території району є недостатній розвиток туристичної інфраструктури, низький рівень поінформованості населення області та всієї України про місцезнаходження та переваги відпочинку у тих чи інших його куточках, не кажучи вже про іноземних громадян. Таким чином, результати даного дослідження сприятимуть удосконаленню туристсько-рекреаційної сфери у Ковельському районі й, відповідно, покращенню соціально - економічних умов життя населення.

В період загальних обмежень в зв'язку з поширенням Covid-19, відпочинок з користю для здоров'я в віддалених від шуму та галасу місцинах, що надихають своєю незайманістю і в той же час містять в собі всі блага цивілізації є надзвичайно актуальним, як для наших співвітчизників, так і для громадян з інших країн.

Перелік джерел посилання

1. Бейдик О. О. Рекреаційно-туристські ресурси України: Методологія та методика аналізу, термінологія, районування: монографія. - К.: ВПЦ «Київ. ун-т», 2001. - 397 с.

2. Екологічний паспорт Ковельського району [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://voladm.gov.ua/article/ ekologichniy-pasport-kovelskogo- rayonu/

3. Громик О. М. Природні ресурси озер Ковельського адміністративного району / О. М. Громик, О. В. Ільїна // Природа Західного Полісся та прилеглих територій: Зб. наук. пр. - 2018. - № 15. - С. 39-42.

4. Громик О. М. Туристично-рекреаційний потенціал Волинської області / О. М. Громик // Рекреаційно-туристичний потенціал регіонів України, сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку: матеріали II Всеукр. наук.-практ. інтернет-конференції (м. Луцьк, 15-16 трав. 2018 р.). - Луцьк: 2018. - С. 34-36.

5. Олійник Я. Б. Суспільно-географічне дослідження туристичної інфраструктури Волинської області: монографія / Я. Б. Олійник, І. В. Єрко. - Луцьк: ПрАТ «Волин. обл. друкарня», 2014. - 164 с.

6. Офіційний сайт Волинської обласної ради. Ковельський район [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://volynrada.gov.ua/map/kovelskii- raion

7. Туристичне краєзнавство Волинської області: підручник / О.О. Вісин, О.М. Громик, Ю.Є. Дащук, Б.І. Колісник, М.І. Лепкий, Л.Ю. Матвійчук, за редакцією проф. Матвійчук Л.Ю., доц. Лепкого М.І. - Луцьк: РВВ Луцького НТУ, 2019. - 228 с.

8. Черчик Л. М. Туристично-рекреаційний комплекс Волинської області: передумови розвитку: монографія. Ч. 1 / Л. М. Черчик, О. В. Міщенко, І. В. Єрко. - Луцьк: Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2014. 128 с.

9. Чижевська Л. Т., Дацюк В. О., Поторась О. В. Туристсько- рекреаційні ресурси Ковельського району Волинської області // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Луцьк, 2020. - № 5(409): Серія: Географічні науки. - С. 126-132.

10. Чир Н. В. Оцінка сучасного стану та перспектив розвитку туристичної інфраструктури в окремих об'єднаних територіальних громадах Волинської області / Н. В. Чир, Р. Є. Качаровський // Наук. записки Тернопіл. нац. пед. ун-ту ім. Володимира Гнатюка. Серія: географія. - Тернопіль: СМП «Тайп». - 2017. - № 2 (вип. 43). - С. 107-113.

Размещено на Allbest.ru