Сакральні об'єкти в розвитку релігійного туризму Закарпатської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський університет бізнесу та права

Сакральні об'єкти в розвитку релігійного туризму Закарпатської області

Янковська Л.А. доктор економічних наук, професор, Заслужений працівник освіти України, професор кафедри фінансів, банківської справи та страхування

Пинда Ю.В. доктор економічних наук, професор, декан факультету готельно-ресторанної справи та туризму

Анотація

Розглянуто сакральні об'єкти, підходи різних науковців до розуміння сакральних об'єктів. Обґрунтовано, що релігійний туризм посідає гідне місце в Закарпатській області. Окреслено ключові функції релігійного туризму. Визначено роль сакральних об'єктів у релігійному туризмі. Проаналізовано особливості існування дерев'яних церков, які відіграють важливу роль у розвитку релігійного туризму Закарпаття.

Ключові слова: релігійний туризм, сакральні об'єкти, релігійні споруди, Закарпаття.

Annotation

We considered sacred objects, approaches of various scientists to understanding sacred objects and substantiated that religious tourism occupies a worthy place in the Transcarpathian region. The critical functions of religious tourism are outlined. Furthermore, we defined the role of sacred objects in religious tourism. We analyzed the peculiarities of the existence of wooden churches, which play an essential role in developing religious tourism in Transcarpathia.

The work aims to explore the concept and content of sacred objects, consider the most important sacred objects of Transcarpathia, and determine their role in the development of religious tourism in the Transcarpathian region.

In the scientific literature, there are debatable issues related to determining the independence of sacred objects and sacred tourist resources in the classification structure of recreational and tourist resource potential. For example, in the classification of recreational and tourist resources, monuments of sacred (cult) architecture are architectural and historical and belong to the resource hyperblock "Socio-historical recreational and tourist resources".

Religious tourism is an essential part of the modern tourism industry. Cathedrals, mosques, religious museums and spiritual centers are tourist attractions that are in growing demand. Today, religious tourism occupies a worthy place in the Transcarpathian region. There are many religious buildings on the territory of Transcarpathia, which are distinguished by their historical-cultural and sacral-artistic appeal. Therefore, it is important to determine the role of sacred objects in developing religious tourism in the Transcarpathian region.

Religious tourism is one of the oldest types of tourism. Its origins date back to the formation of major world religions. At the beginning of the XXI century, religious tourism became a priority area of tourism development, both in Ukraine and in the Transcarpathian region. In particular, its development largely depends on the sacred and tourist resources of the territory, their condition and practical use. Therefore, for the development of religious tourism, the territory must have sacred objects, the main advantage of which is the ability of tourists to visit them throughout the year, regardless of weather conditions and religion.

Key words: religious tourism, sacred objects, religious buildings, Transcarpathia.

Вступ

Важливою складовою частиною сучасної індустрії туризму є релігійний туризм. Собори, мечеті, культові музеї та духовні центри являють собою туристичні об'єкти, які користуються все зростаючим попитом. Сьогодні релігійний туризм посідає гідне місце в Закарпатській області. На території Закарпаття є величезна кількість релігійних споруд, які вирізняються історико-культурною та сакрально-мистецькою привабливістю. Важливим є визначення ролі сакральних об'єктів для розвитку релігійного туризму Закарпатської області.

Релігійний туризм належить до найдавніших видів туризму. Його витоки сягають часів формування основних світових релігій. "Релігійний туризм, - зазначає дослідник Т. Христов, - це люди, які виїжджають за межі традиційного середовища проживання на термін не більше року для відвідування святих місць і центрів релігій" [8]. Питання релігійного туризму вивчають географи, економісти, теологи. Сакральні об'єкти Закарпаття та їх роль у релігійному туризмі досліджувалися багатьма науковцями. Зокрема, відомий закарпатський історик А. Кралицький, у “Временнику Ставропигийского института” описав деякі сакральні ресурси Закарпатської області, серед яких Зарічанський, Боронявський та Імстичівський монастирі, які і сьогодні залишаються одними з найважливіших релігійних об'єктів Закарпаття [4].

Метою роботи є дослідити поняття та зміст сакральних об'єктів, розглянути найважливіші сакральні об'єкти Закарпаття та визначити їх роль у розвитку релігійного туризму Закарпатської області.

Результати

У науковій літературі залишаються дискусійними питання, пов'язані із визначенням самостійності сакральних об'єктів і сакрально-туристичних ресурсів у класифікаційній структурі рекреаційно-туристського ресурсного потенціалу. Наприклад, у класифікації рекреаційно-туристських ресурсів О. Бейдик [1] пам'ятки сакральної (культової) архітектури включає до архітектурно-історичних і відносить до ресурсного гіперблоку "Суспільно-історичні рекреаційно-туристські ресурси". Подібну думку підтримують науковці В. Кравців, Л. Гринів, М. Копач, С. Кузик [3] і зазначають, що сакральні об'єкти входять до складу історико-культурних туристичних ресурсів. О. Лесик [5] запропонував класифікувати всі замки і монастирі України за придатністю цих пам'яток для розміщення в них функціональних груп приміщень закладів відпочинку й туризму. До складу релігійних об'єктів Т. Христов [8] відносить: культові споруди (монастирі, святилища, храми і храмові комплекси, капели, каплиці і каплички, ступи); природні об'єкти - святі джерела, колодязі, гори, водойми (ріки, ставки), бори; невеликі об'єкти культу - придорожні хрести, алтарі божеств на узбіччі доріг і стежок.

О. Мацюк [6] у класифікації оборонних споруд України виділяє такі сакральні об'єкти: оборонні монастирі, церкви, костели, синагоги, оборонні дзвіниці. Відповідно до державної класифікації (Закон України "Про охорону культурної спадщини") сакральні об'єкти знайшли своє місце як історичні (за видом) і поділяються на споруди, ансамблі, визначні місця (за типом).

На нашу думку, до сакральних об'єктів доцільно віднести: храми, храмові комплекси, церкви, лаври, монастирі, дзвіниці, а також місця, пов'язані з життям і діяльністю визначних представників церкви.

Сакральні об'єкти Закарпаття є основою для розвитку релігійного туризму. Релігійний туризм сьогодні виконує багато функцій (рис.1.) [2], серед яких можна виділити такі основні функції, як інтеграційна, яка полягає в об'єднанні людей за конфесійною належністю та підтримці рівноваги релігійних відносин; регулятивна, суть якої полягає у забезпеченні певної поведінки людей (норми, культові обряди); комунікативна, яка полягає у можливості спілкування людей з одновірцями; світоглядна, яка полягає в тому, що під час відвідування сакральних об'єктів, люди мають можливість зрозуміти сенс свого життя і місію людини на Землі; естетична функція, яка допомагає розвивати у людей естетичний і художній смак; рекреаційна (терапевтична) функція, основою якої є оздоровлення, зняття психофізіологічної втоми, відновлення фізичних і духовних сил людини; пізнавальна, яка полягає в ознайомленні з архітектурою, історією сакральних споруд, їхньою духовною сутністю; виховна функція, яка полягає в одержанні знань мандрівника про сакральні об'єкти у краєзнавчому, історико - архітектурному та мистецько-сакральному аспектах та ряд інших функцій [10]. релігійний туризм закарпатський сакральний

Рис. 1. Функції релігійного туризму

Джерело: Сформовано автором

Для кращого вивчення сакральних ресурсів, які відіграють найбільшу роль в розвитку релігійного туризму нашого регіону, доцільно проаналізувати дерев'яні церкви Закарпаття. Дані церкви є унікальними по своїй будові та ступенем збереженості (рис.2).

Церква Введення Пресвятої Богородиці, ХУШ ст., яка знаходиться в Іршавському районі, селі Локоть. Перша згадка про дану церкву датується 1690 роком. Внаслідок війн трансильванського князя Ракоці дерев'яна церква згоріла, але в 1733 році розпочалося будівництво нової церкви, яка описувалася, як «маленька і темна». Церква Введення Пресвятої Богородиці є тризрубною, збудована з дубових колод і датується 1734 роком. Є думки, що церкву перенесли в с. Локоть з іншого села. Місцевий краєзнавець В. Керечанин вважає, що церкву було спочатку споруджено в 1784 році в Заріччі, а вже потім у 1800 перенесено в село Локоть (про це свідчать зарубки та сліди кутових з'єднань на брусах). Дах церкви є двосхилим та вкриває аркові склепіння східної та центральної частин. Шпилеподібне завершення дозволяє зарахувати церкву до групи «готичних» храмів Закарпаття. У 1937 році у церкві проводився ремонт, і дерев'яне покриття дахів було замінено етернітом. Проте незважаючи на це, споруда зберігає своє стародавнє обличчя [9].

Рис.2. Дерев'яні церкви Закарпаття

Джерело: узагальнено автором

Церква Св. Михаїла, яка знаходиться в Іршавському районі, селі Івашковиця. Дана церква датується 1658 роком, і є однією з небагатьох уцілілих малих дерев'яних церков. П'ятигранний вівтарний зруб церкви було збудовано з дуба, інші два - з модрини. Над бабинцем знаходиться низька башта, завершена шпилем. З метою збільшення внутрішнього простору церкви, пізніше до бабинця було добудовано додаткове каркасне приміщення. Поруч з церквою розташована дерев'яна дзвіниця, яка є типовою для багатьох верховинських сіл [11].

Церква Св. Параскеви, XV ст., яка розташована в Хустському районі, селі Олександрівка. Церква Св. Параскеви датується 1753 роком. За місцевим переказом, перша церква стояла в урочищі Потік, а теперішня є другою. Відомо також, що церкву переносили в межах села. У 1751 році, за два роки до відновлення, так описано цю церкву: «дерев'яна, з вежею в дуже бідному стані, скоро розпадеться... Посвячена Св. Параскевії». Ця церква має свої неповторні особливості. Церква є двозрубною, тридільною, з нахилом стін до середини. На головному фасаді розташований відкритий ґанок. Перед головним фасадом церкви стоїть каркасна, двоярусна дзвіниця. В цьому храмі можна побачити багаті, та найкраще збережені настінні розписи, які датуються 1779 роком та виконані майстром Стефаном Теребельським. Вівтарний зруб церкви відгороджено чотирирядним іконостасом XVIII сторіччя [12].

Церква Св. Миколи, 1779 року. Розташована церква в Хустському районі, селі Данилово. Церква Св. Миколи Чудотворця є наймолодшою з готичних церков Хустщини. Можливо, це найгарніша і найдивовижніша церква. Храм утворюють два зруби, збудовані з дубових колод. Зруб церкви має високий двосхилий дах. На західному фасаді бабинець продовжений закритим ґанком. Всередині знаходиться дерев'яна ажурна арка, яка відділяє бабинець від вівтаря, перекритого високими арковими склепіннями. Збереглися настінні розписи, датовані 1828 роком та виконані художником І.Корнмаєром. Біля церкви розташована струнка дерев'яна каркасна дзвіниця, а в ній - три дзвони [13].

Висновки

Оскільки релігійний туризму, на початку ХХІ ст. став пріоритетним напрямком розвитку туризму, як в Україні, так і в Закарпатській області зокрема, його розвиток багато в чому залежить від сакрально-туристичних ресурсів території, їх стану та ефективного використання. Тому для розвитку релігійного туризму територія повинна мати сакральні об'єкти, основною перевагою яких є можливість туристів відвідувати їх протягом цілого року, незалежно від погодних умов та віросповідання.

Список використаних джерел

1. Бейдик О.О. Рекреаційно-туристські ресурси України: Методологія та методика аналізу, термінологія, районування / Бейдик О.О. // Монографія. - К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2001. - 395 с.

2. Божук Т.І. Оцінка сакрально-туристичних об'єктів / Тетяна Божук // Науковий Вісник Чернівецького університету. - Випуск 391. - 2008. - С. 76- 86.

3. Кравців В. Науково-методичні засади реформування рекреаційної сфери / Василь Кравців, Лідія Гринів, Микола Копач, Степан Кузик. - Львів: НАН України. ІРД НАН України. - 1999. - 78 с.

4. Кралицкий А.Ф. Временник Ставропигийского Института. - Львов. - 1871.

5. Лесик О.В. Замки та монастирі України / Лесик О.В. - Львів: Світ, 1993. - 176с

6. Мацюк О. Замки і фортеці Західної України: Історичні мандрівки / Орест Мацюк - Львів: Центр Європи, 2005. - 192 с.

7. Мироненко Д. Держава зацікавилася релігійним туризмом // Собор, №4, вересень, 2009. - С. 6.

8. Христов Т.Т. Религиозный туризм: Учебное пособие для студ. высш. учеб. Заведений / Христов Т.Т. - М.: Академия, 2005. - 288 с.

9. Кришунська О. Дерев'яні храми України. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.derev.org.ua./zakarp/lokit.htm

10. Lipych, L., Volynets, I., Khilukha, O., Matviichuk, I., Semchuk, Z. Model of management of the employees' innovative behavior at the industrial enterprises. Business Perspectives. Volume 16, 2018, Issue #3, pp. 197-206.

11. Кришунська О. Дерев'яні храми України. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.derev.org.ua./zakarp/ivashkovytsia.htm

12. Кришунська О. Дерев'яні храми України. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.derev.org.ua./zakarp/olexandrivka.htm

13. Кришунська О. Дерев'яні храми України. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.derev.org.ua./zakarp/danylove.htm

Размещено на Allbest.ru