Моделі та методи оцінки дієвості інституційних зрушень у сфері спортивно-оздоровчої діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Південноукраїнський національний педагогічний університет

імені К.Д. Ушинського

Моделі та методи оцінки дієвості інституційних зрушень у сфері спортивно-оздоровчої діяльності

С.С. Романенко, к. філос. н., доцент, доцент кафедри спортивних ігор

Анотація

Трансформаційні процеси, що постійно супроводжують національну економіку, спричинені постійними глобальними викликами, призводять до зміни в інституційному управлінні. Інституційні зрушення в управління відбуваються відповідно до сучасних вимог. Відповідно постійний аналіз інституційних зрушень дозволяє оцінити їх ефективність. Для здійснення аналізу необхідно дослідити моделі та методи оцінки дієвості інституційних зрушень, саме за допомогою визначених інструментів є можливість визначити результативність таких змін. Відповідно аналіз моделей та методів оцінки дієвості інституційних зрушень у сфері спортивно-оздоровчої діяльності в умовах глобалізації є важливим напрямом дослідження.

Здійснено дослідження моделей та методів формування й оцінки дієвості інституційних зрушень у сфері спортивно-оздоровчої діяльності. Здійснено аналіз основної діяльності у сфері спортивно-оздоровчої діяльності органів виконавчої влади, серед якої є формування державної політики, регулювання у сфері фізичної культури і спорту, суспільних відносин між державою та всіма учасниками спортивного руху, створення та прийняття законодавчо-нормативної бази, що дозволяє успішно її реалізовувати. Визначено важливу роль у сфері фізичної культури і спорту відіграють інституту громадського суспільства. Наведено класифікацію груп громадських організацій спортивно-оздоровчої, що поділяється на загальнонаціональні спортивні об 'єднання, фізкультурно-спортивні товариства, об'єднання, об'єднання соціальних груп, спортивні клуби різної організаційно-правової форми та колективи фізичної культури.

Розкрито, що до основних етапів методології побудови інтегрального індикатора інституційних зрушень в управлінні спортивно-оздоровчою діяльністю належить: формування абсолютних та відносних показників, систематизація відібраного переліку кількісних показників та їх групування, розрахунок часткових критеріїв та інтегрального індексу та здійснення бальної оцінки та проведення якісного аналізу. Визначено, що перспективами подальших досліджень є формування методів оцінювання ефективності інституційних зрушень у сфері спортивно-оздоровчої діяльності.

Ключові слова: інституційні зрушення, спортивно-оздоровча діяльність, методи, моделі, механізм.

Abstract

S. Romanenko,

PhD in Philosophy, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Sport Games, South Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushynsky, Odesa

MODELS AND METHODS OF EVALUATING THE EFFECTIVENESS OF INSTITUTIONAL CHANGES IN THE SPHERE OF SPORTS AND HEALTH ACTIVITIES

Transformational processes that constantly accompany the national economy, caused by constant global challenges, lead to changes in institutional management. Modern requirements carry out institutional management violations.

Accordingly, continuous analysis of institutional violations allows for assessing their effectiveness. To carry out the analysis, it is necessary to research the models and methods of evaluating the effectiveness of institutional abuses. With the help of the identified tools, there is a possibility of applying the point of such changes. Such an analysis of models and methods of assessing the effectiveness of institutional violations in the field of sports and health activities in the conditions of globalization is the direction of the research. The purpose of the article is to study the models and methods of formation and evaluation of the effectiveness of institutional violations in sports and health activities.

The study of models and construction methods and evaluation of the efficacy of institutional abuses in sports and recreational activities was carried out. An analysis of the main activity in the field of sports and health activities of the executive authorities was carried out, which included the formation of state policy, regulation in the field of physical culture and sports, social relations between the state and all participants of the sports movement, the creation, and adoption of a legislative and regulatory framework that allows successful implement it. The institute of civil society plays a vital role in the field of physical culture and sports. The classification of public sports and health organization groups is presented, divided into national sports associations, material culture and sports associations, associations of social groups, sports clubs of various organizational and legal forms, and physical culture teams.

It was revealed that the main stages of the methodology of building an integral indicator of institutional violations in the management of sports and health activities include: the formation of absolute and relative indicators, systematization of a selected list of several indicators and their grouping, calculation of partial criteria and an integral index, and formation of a point assessment and qualitative analysis. It is shown that the prospects for further research are the formation of methods for evaluating the effectiveness of institutional violations in sports and health activities.

Keywords: institutional shifts, sports and health activities, processes, models, mechanism

Постановка проблеми в загальному вигляді

Трансформаційні процеси, що постійно супроводжують національну економіку, спричинені постійними глобальними викликами, призводять до зміни в інституційному управлінні. Інституційні зрушення в управління відбуваються відповідно до сучасних вимог. Відповідно постійний аналіз інституційних зрушень дозволяє оцінити їх ефективність. Для здійснення аналізу необхідно дослідити моделі та методи оцінки дієвості інституційних зрушень, саме за допомогою визначених інструментів є можливість визначити результативність таких змін. Відповідно аналіз моделей та методів оцінки дієвості інституційних зрушень у сфері спортивно-оздоровчої діяльності в умовах глобалізації є важливим напрямом дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідженню інституційних змін в управлінні спортивно-оздоровчої діяльності присвячені праці відомих учених, зокрема: К. Богатирьова, І. Бошинди, І. Іртищевої, Ю. Наумко, М. Стегней, Р. Сіренко, В. Солопенко, М. Третьякової, І. Лапичка, С. Цимбалюк та ін. Однак здійснення оцінювання ефективності інституційних змін у сфері спортивно-оздоровчої діяльності не набуло достатньої уваги. Саме тому, дослідження моделей та методів формування й оцінки дієвості інституційних зрушень у сфері спортивно-оздоровчої діяльності в сучасних умовах є досить актуальним.

Мета статті. Метою статті є дослідження моделей та методів формування й оцінки дієвості інституційних зрушень у сфері спортивно- оздоровчої діяльності.

Виклад основного матеріалу

Корнєєв В.В. визначає, що «В економіці України інституційні зрушення є відображенням трансформаційних процесів, що відбуваються і спостерігаються в останні роки. Їх актуальність об'єктивно обумовлюється перманентним впровадженням нових форм і правил економічної, у тому числі й фінансової поведінки. Упорядкування змінного ринкового середовища, взаємне пристосування регулятивних вимог і можливостей співробітництва, співіснування економічних контрагентів формулюють функціональний абрис інституційних змін» [1]. Отже, інституційні зрушення відбувається у всіх сферах національної економіки та приводять до формування відкритого ринкового середовища. О. І. Колядич зазначає, що «пояснення і прогнозування їх траєкторії передбачає врахування багатовекторних зв'язків між господарством і суспільством, економічними і неекономічними змінними. Актуальність такої оцінки є значною при самих різних джерелах інституційних змін, будь то інституційне проектування, «трансплантація» (запозичення) інститутів, цілеспрямована інноваційна діяльність та ін. Така оцінка необхідна для вибору таких стратегій економічної і соціальної політики при здійсненні інституційних реформ, які сприяли б зростанню внеску останніх в підвищення конкурентоспроможності та життєздатності даного суспільства, підвищували б ефективність використання обмежених економічних ресурсів і людського потенціалу, зменшували соціальні витрати реалізації економічних реформ» [2]. Необхідно погодитися з думкою автора, що важливим в процесі інституційних змін є оцінювання їх ефективності, що проявляється у підвищенні конкурентоспроможності та життєздатності суспільства, ефективності використання обмежених економічних ресурсів і людського потенціалу, зменшенні соціальних витрат реалізації економічних реформ.

Горняк О. В. наголошує, що «Інституційні зрушення в контексті державних перетворень мають також інші аспекти. Йдеться про зростання ролі людського капіталу в сучасному суспільстві взагалі та економіки, зокрема. Механізми державного регулювання повинні бути модифікованими в напрямі врахування динаміки та біфуркаційності процесів, що регулюються, оскільки неефективність інститутів державного регулювання в сучасних умовах пояснюється, зокрема, і недостатнім врахуванням змін, що відбуваються з людським фактором, з його новою якістю та роллю. Слід відзначити також, що у державному регулюванні необхідно поступово відходити від економічного детермінізму і починати сприймати соціально- економічний простір як цілісність, де людина є не лише суб'єктом, але й об'єктом соціально-економічних змін і розвитку» [3]. Саме тому, взаємозв'язок формування людського капіталу з розвитком спортивно- оздоровчої діяльності має пряму залежність. Від здорового морального та фізичного стану залежить продуктивність та працездатність людини. Саме ці головні чинники формують в подальшому людський капітал та соціально- економічний простір в цілому.

Довготривалий час відбуваються позитивні інституційні зрушення в системі управління спортивно-оздоровчою діяльністю. Окрім створення органів виконавчої влади, для реалізації діяльності у сфері спортивно- оздоровчої діяльності поряд, функціонують інститути громадського суспільства.

Здійснено аналіз основної діяльності у сфері спортивно-оздоровчої діяльності органів виконавчої влади. Реалізації державної політики у сфері фізичної культури і спорту неможлива без координації дій усіх гілок влади (Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, центральні органи виконавчої влади в межах своїх повноважень, державні адміністрації та органи місцевого самоврядування). Основна діяльність у сфері спортивно-оздоровчої діяльності органів виконавчої влади наведено у таблиці 1.

Таблиця 1. Основна діяльність у сфері спортивно-оздоровчої діяльності органів виконавчої влади

Отже, основними видами діяльності у сфері спортивно-оздоровчої діяльності органів виконавчої влади є формування державної політики, регулювання у сфері фізичної культури і спорту, суспільних відносин між державою та всіма учасниками спортивного руху, створення та прийняття законодавчо-нормативної бази, що дозволяє успішно її реалізовувати.

Важливу роль у сфері фізичної культури і спорту відіграють інституту громадського суспільства. Класифікація груп громадських організацій спортивно-оздоровчої спрямованості наведено на рис. 1.

Рис. 1. Класифікація груп громадських організацій спортивно- оздоровчої спрямованості

Джерело: згруповано автором [4]

В Україні налічується значна кількість громадських організацій спортивно-оздоровчої спрямованості, нажаль точного обліку не має за рахунок проблем із їх реєстрацією. Відповідно громадські організації спортивно-оздоровчої спрямованості поділяються на загальнонаціональні спортивні об'єднання, фізкультурно-спортивні товариства, об'єднання, об'єднання соціальних груп, спортивні клуби різної організаційно-правової форми та колективи фізичної культури.

На сьогоднішній день існує чітке протиріччя між завданнями, які визначаються державою у сфері фізичної культури га спорту, задекларованих прав громадян на заняття фізичною культурою, оздоровленням свого організму та спортом, з одного боку, та умов діяльності, а особливо фінансових джерел діяльності, спортивних товариств та клубів, з іншого [4].

Для здійснення аналізу ефективності оцінювання інституційних зрушень у сфері спортивно-оздоровчої діяльності необхідно сформувати методи та інструменти дослідження.

Цимбалюк І. О. та Уніга О. В. пропонують, що «Задля комплексної оцінки необхідним є застосування різних методів - як формалізованих, в основі яких лежать аналітичні залежності (методи економічної статистики, математико-статистичні та економетричні методи), так і неформалізованих (метод експертних оцінок, формування системи показників і аналітичних таблиць)» [5]. Однак Цимбалюк С. М. вважає, що «Досить часто використовуваним, а отже, виправданим є метод інтегральної оцінки. Він передбачає розрахунок інтегрального індексу та розроблення формалізованої регресійної моделі для визначення тісноти взаємозв'язку та величини впливу основних чинників на розвиток досліджуваного об'єкта. Застосування цього методу задля оцінювання сталого розвитку спортивно-оздоровчої сфери регіонів надасть можливість визначити її стан, основні чинники, а також на основі інтегрального показника здійснити рейтингове оцінювання галузі у різних регіонах країни» [6, с. 100]. Вважаємо, що визначені авторами методи доцільно використовувати при аналізі структурних зрушень у сфері управління спортивно-оздоровчою діяльністю, зокрема методи економічної статистики, математико-статистичні та економетричні методи, метод експертних оцінок, формування інтегрального індексу та розроблення формалізованої регресійної моделі. Найбільш сприйнятливий метод це формування інтегрального індексу.

Формування математичної моделі для оцінки інституійних зрушень в управлінні спортивно-оздоровчою сферою здійснюється за наступними етапами, вона відображає вплив визначених передумов на рівень інтегрального показника (рис. 2).

Рис. 2. Етапи методології побудови інтегрального індикатора
інституційних зрушень в управлінні спортивно-оздоровчою діяльністю

До основних етапів методології побудови інтегрального індикатора інституційних зрушень в управлінні спортивно-оздоровчою діяльністю належить: формування абсолютних та відносних показників, систематизація відібраного переліку кількісних показників та їх групування, розрахунок часткових критеріїв та інтегрального індексу та здійснення бальної оцінки та проведення якісного аналізу. спортивний оздоровчий виконавчий влада

Інституційні зрушення в управлінні спортивно-оздоровчою сферою визначаються комплексом передумов, що склалися у конкретному країні у цілому (рис. 3). До основних передумов інституційних зрушень в управлінні спортивно-оздоровчою діяльністю належать: інституційно-правові, екологічні, економічні та соціально-демографічні.

Необхідно відмити, що Цимбалюк С.М., обґрунтував методику оцінки сталого розвитку спортивно-оздоровчої сфери регіону, практична значимість якої «полягає у формуванні наукового підґрунтя для визначення стратегічних перспектив сталого розвитку спортивно-оздоровчої сфери регіону, формуванні організаційно-економічного механізму та розробленні рекомендацій щодо розвитку спортивно-оздоровчої сфери в регіонах України за умов децентралізації» [6, с. 102]. Отже, в основні зазначеної методики є аналіз ефективності організаційно-економічний механізм сталого розвитку спортивно-оздоровчої сфери в регіоні.

Рис. 3. Передумови інституційних зрушень в управлінні спортивно-оздоровчою діяльністю

Автор запропонував «Організаційно-економічний механізм сталого розвитку спортивно-оздоровчої сфери в регіоні - це система методів та інструментів цілеспрямованого впливу на суб'єктів спортивно-оздоровчої діяльності в регіоні задля збільшення кількісних та якісних показників сталого розвитку галузі, що відображають стан спортивно-оздоровчої інфраструктури, економічні результати підприємницької діяльності, соціальні ефекти від підвищення рівня фізичної культури й зміцнення здоров'я населення, екологічну стабільність у регіоні» [7, с. 18]. Методи і інструменти організаційно-економічного механізму сталого розвитку спортивно-оздоровчої сфери регіону наведено на рисунку 4.

Рис. 4. Методи і інструменти організаційно-економічного механізму сталого розвитку спортивно-оздоровчої сфери регіону

Джерело: [7, с. 19].

Отже, оцінювання ефективності запропонованого механізму буде здійснюватися на підставі використанні податкових пільг суб'єктами господарювання у сфері спортивно-оздоровчої діяльності, обсягів програмно- цільового фінансування розвитку спорту в регіоні, рівнем підготовка кадрів відповідної кваліфікації.

Перспективами подальших досліджень є формування методів оцінювання ефективності інституційних зрушень у сфері спортивно- оздоровчої діяльності.

Висновки з проведеного дослідження

Здійснено дослідження моделей та методів формування й оцінки дієвості інституційних зрушень у сфері спортивно-оздоровчої діяльності. Здійснено аналіз основної діяльності у сфері спортивно-оздоровчої діяльності органів виконавчої влади, серед якої є формування державної політики, регулювання у сфері фізичної культури і спорту, суспільних відносин між державою та всіма учасниками спортивного руху, створення та прийняття законодавчо-нормативної бази, що дозволяє успішно її реалізовувати. Визначено важливу роль у сфері фізичної культури і спорту відіграють інституту громадського суспільства. Наведено класифікацію груп громадських організацій спортивно-оздоровчої, що поділяється на загальнонаціональні спортивні об'єднання, фізкультурно- спортивні товариства, об'єднання, об'єднання соціальних груп, спортивні клуби різної організаційно-правової форми та колективи фізичної культури.

Розкрито, що до основних етапів методології побудови інтегрального індикатора інституційних зрушень в управлінні спортивно-оздоровчою діяльністю належить: формування абсолютних та відносних показників, систематизація відібраного переліку кількісних показників та їх групування, розрахунок часткових критеріїв та інтегрального індексу та здійснення бальної оцінки та проведення якісного аналізу. Визначено, що перспективами подальших досліджень є формування методів оцінювання ефективності інституційних зрушень у сфері спортивно-оздоровчої діяльності.

Бібліографічні посилання

1. Корнєєв В. В. Інституційні орієнтири ринкових перетворень.

2. Колядич О. І. Реперні точки методологічної шкали інституційних змін у суспільстві, економіці, соціально-трудовій сфер. Парадигмальні зрушення в економічній теорії ХХІ ст.: матеріали ІІІ Міжнародної науково- практичної конференції (2-3 листопада 2017 р.). / відп. ред. О. П. Нестеренко. Київ, 2017. С. 108-112.

3. Горняк О. В. Особливості формування сучасної економічної політики держави: зовнішні та внутрішні впливи.

4. Ціпов'яз А. Т., Бондаренко В. В. Організація і управління фізичною культурою і спортом: навч. посіб. Кременчук: КПК, 2019. 128 с.

5. Цимбалюк І. О., Уніга О. В. Методичні підходи до оцінювання розвитку ринку праці прикордонного регіону. Причорноморські економічні студії. 2017. Вип. 18. С. 235-240.

6. Цимбалюк С. М. Методичний підхід до оцінювання сталого розвитку спортивно-оздоровчої сфери регіону. Причорноморські економічні студії. 2021. Вип. 66. С. 98-103.

7. Цимбалюк С. М. Організаційно-економічний механізм сталого Розвитку спортивно-оздоровчої сфери регіону. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. 2021 Вип. 2 (148). С. 16-21.

8. Крамаренко І. С., Козаченко Л. А., Стиценко О. В., Карабін К. О. Інклюзивний туризм - інвестиційна складова економіки регіону. Агросвіт. №11. С.83-89.

9. Zhuravel Y., Popadynets N., Irtyshcheva I., Stetsiv I., Stetsiv I., Hryhoruk I., Boiko Y., Kramarenko I., Hryshyna N., Trushlyakova A. Management Aspects in the Higher Education Quality Assurance System. International Conference on Human Interaction and Emerging Technologies. рр. 635-642.

10. Іртищева І. О., Крамаренко І. С., Іртищев О. С., Гарагуля А. В., Ставцов Р.В. Цифрова економіка в Україні: виклики сьогодення та завдання управління. Ефективна економіка. 2020. № 7.

11. Melikh, O., Irtyshcheva, I., Bogatyrev, K.. Organizational and economic fundamentals of development of sports tourism in the system of management of sports and health activities. Baltic Journal of Economic Studies, 2019. № 5(5). рр. 79-83.

12. Melikh, O., Bogatyrev, K., Irtyshcheva, I. Conceptual approaches to the development of health-improving tourism. Baltic Journal of Economic Studies, 2019. № 5(2). рр. 131-136.

References

1. Korneev, V. V. (2002), “Institutional guidelines of market transformations”

2. Kolyadych, O. I. (2017), “Reference points of the methodological scale of institutional changes in society, economy, social and labor spheres”, Materialy III Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii. Paradyhmal'ni zrushennia v ekonomichnij teorii XXI st [Conference Proceedings of the 3rd International Scientific and Practical Conference. Paradigmatic shifts in the economic theory of the 21st century], Kyiv, Ukraine, November 2-3, pp. 108-112.

3. Gornyak, O. V. (2018), “Peculiarities of the formation of modern economic policy of the state: external and internal influences”

4. Tsypovyaz, A. T. and Bondarenko, V. V. (2019), Orhanizatsiia i upravlinnia fizychnoiu kul'turoiu i sportom [Organization and management of physical culture and sports], KPK, Kremenchuk, Ukraine.

5. Tsymbalyuk, I. O. and Uniga, O. V. (2017), “Methodical approaches to assessing the labor market development of the border region”, Prychornomors'ki ekonomichni studii, vol. 18, рр. 235-240.

6. Tsymbalyuk, S. M. (2021), “Methodical approach to assessing the sustainable development of the sports and recreation sphere of the region”, Prychornomors'ki ekonomichni studii, vol. 66, рр. 98-103.

7. Tsymbalyuk, S. M. (2021). “Organizational and economic mechanism of sustainable development of the sports and recreation sphere of the region”,

8. Sotsial'no-ekonomichni problemy suchasnoho periodu Ukrainy, vol. 2 (148), рр. 16-21.

9. Kramarenko, I. S., Kozachenko, L. A., Stytsenko, O. V., and Karabin, K. O. (2020), “Inclusive tourism is an investment component of the region's economy”, Ahrosvit, vol. 11, рр. 83-89.

10. Zhuravel, Y., Popadynets, N., Irtyshcheva, I., Stetsiv, I., Stetsiv, I., Hryhoruk, I., Boiko, Y., Kramarenko, I., Hryshyna, N. and Trushlyakova, A. (2021), “Management Aspects in the Higher Education Quality Assurance System”, International Conference on Human Interaction and Emerging Technologies. рр. 635-642.

11. Irtyscheva, I. O., Kramarenko, I. S., Irtyschev, O. S., Harahulia, A. V., and Stavtsov, R. V. (2020), “Digital economy in Ukraine: current challenges and management tasks”, Effective economy, vol. 7

12. Melikh, O., Irtyshcheva, I. and Bogatyrev, K. (2019), “Organizational and economic fundamentals of development of sports tourism in the system of management of sports and health activities”, Baltic Journal of Economic Studies, vol. 5(5), рр. 79-83.

13. Melikh, O., Bogatyrev, K., and Irtyshcheva, I. (2019). “Conceptual approaches to the development of health-improving tourism”, Baltic Journal of Economic Studies, vol. 5(2), рр. 131-136.

Размещено на Allbest.ru