Теоретичні дослідження еволюції основних кількісних характеристик Ігор Олімпіад та Зимових Олімпійських ігор

Сучасний стан Ігор Олімпіад та Зимових Олімпійських ігор. Вивчення питання олімпійського руху, еволюційних змін у програмі Олімпійських ігор. Визначення співвідношення щодо представництва Національних Олімпійських комітетів в іграх і завойованих медалей.

Рубрика Спорт и туризм
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 09.12.2022
Размер файла 51,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка

ТЕОРЕТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕВОЛЮЦІЇ ОСНОВНИХ КІЛЬКІСНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ІГОР ОЛІМПІАД ТА ЗИМОВИХ ОЛІМПІЙСЬКИХ ІГОР

Балацька Л.В., канд. наук з фіз. вих. і спорту, доцент

кафедри теорії та методики фізичного виховання і спорту

Клюс О.А., канд. наук з фіз. вих. і спорту,

викладач кафедри фізичного виховання

Анотація

Сучасні Олімпійські ігри виглядають більш пристосованими до сучасних умов розвитку суспільства, орієнтовані на високі спортивні досягнення, де рекорди, перемоги розглядаються як основна цінність олімпійського руху. У статті дається характеристика основним кількісним показникам Ігор Олімпіад та Зимових Олімпійських ігор, до яких ми віднесли: кількість ігор, що відбулися; кількість національних Олімпійських комітетів (НОК) країн, які взяли участь в іграх; загальну кількість спортсменів-олімпійців; кількість чоловіків і жінок, які взяли участь в іграх; кількість розіграних комплектів нагород; кількість країн, які завоювали олімпійські медалі різного ґатунку.

Еволюція основних кількісних характеристик відбувається протягом усіх років проведення сучасних Ігор Олімпіад та Зимових Олімпійських ігор.

Натепер міжнародний олімпійський рух об'єднує 205 країн світу. Саме таку кількість команд було представлено на Іграх XXXІ Олімпіади 2016 року в Ріо-де-Жанейро. За 112 років проведення Ігор Олімпіад кількість НОК збільшилася майже в 15 разів.

Щодо кількості спортсменів, які виступали на Іграх Олімпіад, також спостерігається тенденція зростання. Так, у 2016 році в Ріо- де-Жанейро спортсменів було в 45 разів більше, ніж на Іграх I Олімпіади в 1896 році. Помітне зростання жінок-учасниць Ігор Олімпіад протягом усього періоду. Якщо в Атланті в 1996 році на XXVI Іграх жінки становили 34% від усіх учасників, то в 2016 році їх стало 42,5%.

Позитивна динаміка зафіксована і в кількості комплектів медалей, що розігрувалися. Якщо на Іграх I Олімпіади атлети змагалися в 47 видах програми, то в 2016 році в Ріо-де-Жанейро кількість комплектів нагород зросла до 306, тобто збільшилася в 15,5 раза.

З кожними черговими іграми зростає кількість НОК, чиї спортсмени завойовують медалі різного ґатунку. Якщо на Іграх I Олімпіади в 1896році таких країн було всього 114, то в 2016 році їх виявилося 205. Це більше, ніж в 6 разів. Позитивна динаміка очевидна.

Ключові слова: Олімпійські ігри, програма,, МОК, спортсмени, характеристики, НОК.

Annotation

THE TEORETICAL RESEARCH OF EVOLUTION OF THE MAIN QUANTITATIVE CHARACTERISTICS OF OLYMPIC GAMES

Modern Olympic Games look more adapted to modern conditions of society, oriented to high sports achievements, where records, victories are considered as the main value of the Olympic movement.

The article describes the main quantitative characteristics of the Olympics, which we have included: the number of games that took place; the number of National Olympic Committees (NOCs) took part in the Games; the total number of Olympic athletes; the number of men and women who participated in the games; the number of prize sets played; the number of countries that have won Olympic medals of different grades.

An evolution of the standard features take place during the years all the modern Olympics. Currently, the international Olympic movement is located in 205 countries. The same number of teams was represented at the XXXI Olympics 2016 in Rio de Janeiro. For 112 years of the Olympics, the number of NOCs has increased almost in 15 times. The number of athletes competing at the Olympics is also rising. So, in 2016 in Rio de Janeiro the number of athletes was 45 times more than at the Games I Olympics in 1896.

The visible growth of women-participants at the Olympics was observed throughout the period. For example, if in Atlanta in 1996 at the XXVI Games, the women accounted for 34% of all participants, then in 2016, they were 42.5%. Positive dynamics is also traced recorded and contained in the set of medals being played. If at Olympics athletes competed in 47 kinds of programs, then in 2016 in Rio de Janeiro the number of sets increased to 306, that is increased in 15.5 times.

With each regular games, the number of NOCs is growing and their athletes win medals of different grades countries. If there were only 114 countries at the Games of the I Olympiad in 1896, then there were 205 countries in 2016 more in six times. A positive dynamic is obvious.

Key words: Olympic Games, Programs, IOC, Athletes, Features, NOC.

Постановка проблеми у загальному вигляді

Фахівці вважають, що в Олімпійських іграх необхідно змінити етичні принципи олімпізму, зробити їх більш утилітарними, пристосованими до сучасних умов розвитку суспільства. Ігри мають бути орієнтовані на високі спортивні досягнення, де рекорди, перемоги вважатимуться основною цінністю олімпійського руху, а спортсмен високого класу, рекордсмен, переможець Олімпійських ігор - ідеалом [1, с. 91-112; 10, с. 384; 12, с. 45-47].

Природно, що в такій ситуації серед учених робляться найрізноманітніші, часом протилежні прогнози розвитку олімпійського руху, ідеалів, принципів олімпійського спорту і самих Олімпійських ігор [6, с. 46; 7, с. 384].

Сучасний стан Ігор Олімпіад та Зимових Олімпійських ігор відрізняється з кожним проведенням: змінюється кількість національних Олімпійських комітетів (НОК), збільшується кількість учасників, змінюється співвідношення чоловіків і жінок, що беруть участь; змінюється кількість комплектів нагород; кількість країн, які завоювали олімпійські медалі [2, с. 260; 3, с. 408].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Натепер питання олімпійського руху, еволюційних змін у програмі Олімпійських ігор вивчається багатьма фахівцями з фізичного виховання та спорту і надалі залишається актуальним для подальших досліджень [1, с. 91-112; 2, с. 260; 3, с. 408; 4, с. 641-640; 10, с. 384; 14, с. 43-56].

Науковому обґрунтуванню дослідження еволюції основних кількісних характеристик Ігор Олімпіад та Зимових Олімпійських ігор присвячені роботи таких учених: С. Бубки, М. Булатової, О. Вацеби, В. Єрмолової, Н. Москаленка, Ю. Олійника, В. Платонова, Я. Тимчака, О. Томенка, Ю. Юхимчук та ін. [2, с. 260; 3. с. 408; 4, с. 641-640; 10, с. 384].

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми

олімпійські ігри олімпіада зимовий

У статті представлена сучасна еволюційна характеристика Ігор Олімпіад та Зимових Олімпійських ігор, зібрана кількість учасників (чоловіків, жінок), кількість НОК, що збільшувались протягом років проведення. У статті вказано співвідношення щодо представництва НОК в іграх та завойованих медалей.

Мета статті - теоретично дослідити еволюцію основних кількісних характеристик Ігор Олімпіад та Зимових Олімпійських ігор.

Виклад основного матеріалу

Систематизовані й узагальнені кількісні характеристики Олімпійських ігор представлені в різних довідниках, енциклопедіях, окремих публікаціях [1, с. 91-112; 3, с. 408; 5, с. 5-15; 7, с. 384; 9, с. 180; 13, с. 16-21].

У таблиці 1 представлені основні кількісні характеристики Ігор Олімпіад з 1896 по 2016 рр.

Аналіз розглянутих характеристик показав, що кількість НОК країн, що беруть участь в Іграх Олімпіад, за 112 років їх проведення збільшилася майже в 15 разів. Так, на Іграх I Олімпіади в Афінах у 1896 році виступали спортсмени всього від 14 НОК країн, а в 2016 році в Ріо-де-Жанейро - від 207.

Однак збільшення кількості НОК країн, що беруть участь в Іграх Олімпіад, відбувалося не завжди лінійно. В історії проведення Олімпійських ігор траплялися періоди, коли на наступних Іграх Олімпіад учасників виявлялося менше, ніж на попередніх. Такий факт спостерігався чотири рази: в 1904 році на Іграх III Олімпіади в Сент-Луїсі (США), в 1932 році на Іграх X Олімпіади в Лос- Анджелесі (США), в 1976 році на Іграх XXI у Монреалі (Канада) і в 1980 році на Іграх XXII Олімпіади в Москві (СРСР).

Якщо причиною перших двох фактів може бути пояснення з позиції віддаленості місця проведення Олімпійських ігор від Європи, фінансових труднощів НОК і у спортсменів деяких європейських та азіатських країн, то наступні факти були зумовлені причинами виключно політичного характеру.

На XXI Олімпіаді 1976 року в Монреалі на знак протесту проти запрошення на Ігри Нової Зеландії, що підтримувала спортивні контакти з ПАР, 28 африканських країн (Ефіопія, Лівія, Туніс, Алжир і ін.) відмовилися від участі в змаганнях і покинули Монреаль.

У зв'язку із введенням радянських військ до Афганістану понад 30 країн (США, ФРН, Японія, КНР та ін.) бойкотували XXII Олімпійські ігри 1980 року в Москві.

Таким чином, можна констатувати, що кількість учасників НОК різних країн в Іграх Олімпіад раніше залежала від економічного стану самих країн і від політичної ситуації в світовому масштабі. На поточний момент у зв'язку з фінансовою допомогою МОК багатьом НОК і окремим талановитим спортсменам економічні проблеми, що перешкоджали збільшенню кількості НОК в Олімпійських іграх, багато в чому нівельовані. Політична ситуація в світі мало залежить від МОК (хоча такі спроби і робляться), але залишається досить вагомим чинником для кількісної характеристики ігор.

Кількість спортсменів, які змагаються на Іграх Олімпіад, так само, як і кількість НОК, що беруть участь в Олімпійських іграх, постійно зростала. Так, у 2016 році в Ріо-де-Жанейро спортсменів було в 45 разів більше, ніж на Іграх I Олімпіади в 1896 році. Однак останнім часом МОК намагається обмежувати кількість учасників Олімпійських ігор у межах 11000 осіб. Це зумовлено організаційними проблемами країн, які проводять Ігри, обмеженим часом проведення змагань, забезпеченням необхідної безпеки учасникам та вболівальникам і т.д.

Проте якщо загальна кількість олімпійців на останніх чотирьох Олімпіадах (за 12 років) зросла незначно (всього на 5,8%), то частка жінок спортсменок у ньому істотно збільшилася. Якщо в Атланті в 1996 році на XXVI Іграх жінки становили 34% від усіх учасників, то в 2016 році їх стало 42,5%. І це все при тому, що в Іграх I Олімпіади жінки не брали участь, а на Іграх II Олімпіади їх було всього 2,3% від загальної кількості атлетів.

Позитивна динаміка зафіксована і в кількості комплектів медалей, що розігрувалися на Іграх Олімпіад. Якщо на Іграх I Олімпіади атлети змагалися в 47 видах програми, то в 2016 році в Ріо- де-Жанейро кількість комплектів нагород зросла до 306, тобто збільшилася в 15,5 раза. Однак на останніх трьох Олімпіадах (за 8 років) ця кількісна характеристика практично не змінюється, вона зросла всього лише на 0,67%. Така ситуація також цілком з'ясовна з усталеною позиції МОК - не збільшувати в програмі Олімпійських ігор кількості видів спорту, кількості учасників змагань, а також кількості комплектів медалей, за які боротимуться атлети.

Таблиця 1

Основні кількісні характеристики Ігор Олімпіад

Олімпіада

Місто

Рік проведення

Кількість НОК країн

Учасників

усього

Учасники

чоловіки

Учасники

жінки

Комплекти і медалі

Кількість країн, що вибороли медалі

1

Афіни

1896

14

241

241

-

43

14

II

Париж

1900

24

997

972

22

95

24

III

Сент-Луїс

1904

12

651

681

6

91

10

IV

Лондон

1908

22

2008

1971

37

110

19

V

Стокгольм

1912

28

2407

2359

48

102

20

VI

Берлін

не відбулись

-

-

-

-

-

-

VII

Антверпен

1920

29

2626

2561

65

154

22

VIII

Париж

1924

44

3089

2954

135

126

27

IX

Амстердам

1928

46

2883

2606

277

109

33

X

Лос-Анджелес

1932

37

1332

1206

126

117

27

XI

Берлін

1936

49

3963

3632

331

129

32

XII

Токіо

не відбулись

-

-

-

-

-

-

XIII

Лондон

не відбулись

-

-

-

-

-

-

XIV

Лондон

1948

59

4104

3714

390

136

37

XV

Гельсінкі

1952

69

4955

4436

519

149

43

XVI

Мельбурн

1956

72

3314

2938

376

145

38

XVII

Рим

1960

83

5338

4727

611

150

44

XVIII

Токіо

1964

93

5151

4473

678

163

41

XIX

Мехіко

1968

112

5516

4735

781

172

44

XX

Мюнхен

1972

121

7134

6075

1059

195

48

XXI

Монреаль

1976

92

6084

4824

1260

198

41

XXII

Москва

1980

80

5179

4064

1115

203

36

XXIII

Лос-Анджелес

1984

140

6829

5263

1566

221

47

XXIV

Сеул

1988

159

8391

6197

2194

237

52

XXV

Барселона

1992

169

9356

6652

2704

257

64

XXVI

Атланта

1996

197

10320

6806

3512

271

79

XXVII

Сідней

2000

199

10651

6582

4069

300

80

XXVIII

Афіни

2004

201

10625

6296

4329

301

74

XXIX

Пекін

2008

204

10924

6305

4637

302

86

XXX

Лондон

2012

204

10500

6451

4049

302

50

XXXI

Ріо-де-Жанейро

2016

207

12 500

6809

5691

306

54

Таблиця 2

Основні кількісні характеристики Зимових Олімпійських ігор

Олімпіада

Місто

Рік

проведення

Кількість НОК країн

Учасників

усього

Учасники

чоловіки

Учасники

жінки

Комплекти і медалі

Кількість країн, що вибороли медалі

1

Шамоні

1924

16

258

247

11

14

10

II

Санкт-Моріц

1928

25

464

438

26

13

12

III

Лейк-Плесід

1932

17

252

231

21

14

10

IV

Гарміш-Партенкірхен

1936

28

646

566

80

17

11

V

Санкт-Моріц

1948

28

669

592

77

22

13

VI

Осло

1952

зо

694

585

109

22

13

VII

Кортіна-д'Ампеццо

1956

32

821

687

134

24

13

VIII

Скво-Веллі

1960

зо

665

521

144

27

14

IX

Інсбрук

1964

36

1091

892

199

34

14

X

Гренобль

1968

37

1158

947

211

35

15

XI

Саппоро

1972

35

1006

801

205

35

17

XII

Інсбрук

1976

37

1123

892

231

37

16

XIII

Лейк-Плесід

1980

37

1072

839

233

38

19

XIV

Сараєво

1984

49

1272

998

274

39

17

XV

Кал гарі

1988

57

1423

1122

301

46

17

XVI

Альбервіль

1992

64

1801

1313

488

57

20

XVII

Ліліхаммер

1994

67

1737

1217

520

61

22

XVIII

Нагано

1998

72

2176

1389

787

68

24

XIX

Солт-Лейк-Сіті

2002

77

2399

1513

886

78

24

XX

Турін

2006

80

2508

1548

960

84

26

XXI

Ванкувер

2010

92

2766

1558

1178

86

26

XXII

Сочі

2014

88

2800

1673

1127

98

26

XXIII

Пхьончхан

2018

92

2922

1680

1242

102

28

З кожними черговими Іграми Олімпіад зростає кількість НОК, чиї спортсмени завойовують медалі різного ґатунку. Якщо на Іграх I Олімпіади в 1896 році таких країн було всього 114, то в 2016 році їх виявилося 205. Це більше, ніж у 6 разів.

Однак якщо розглядати в процентному співвідношенні кількість НОК, які отримали олімпійські нагороди, і загальну кількість НОК, що взяли участь в Іграх Олімпіади, то ситуація виглядає прямо протилежно. На Іграх I і II Олімпіади жодна з країн- учасниць не залишилася без олімпійських медалей (100% результат), а в Ріо-де-Жанейро 2016 р. тільки 79 НОК (42,1%) могли радіти успіху своїх спортсменів. Причому в Римі в 1960 році 53,0% країн-учасників вибороли нагороди.

У таблиці 2 представлені основні кількісні характеристики Зимових Олімпійських ігор з 1924 по 2018 роки.

Аналіз розглянутих характеристик показав, що кількість НОК країн, що беруть участь у Зимових Олімпійських іграх, також постійно збільшується.

За 94 роки їх проведення цей показник виріс майже в 6 разів. Так, на I Зимових Олімпійських іграх в Шамоні в 1924 році виступали спортсмени всього від 16 НОК країн, а в 2018 році у Пхьонч- хан - 92. Значно розширюється і географія НОК. Якщо раніше в зимових іграх брали участь спортсмени з Європи, Північної Америки, то зараз вони представляють також Австралію, Південну Америку, Азію і Африку.

Як і у випадку з Іграми Олімпіад збільшення кількості НОК країн, що беруть участь у Зимових Олімпійських іграх, відбувалося не на кожних наступних змаганнях. Ця подія спостерігалася тричі: в 1932 році на III Зимових Олімпійських іграх у Лейк-Плесіді (США), в 1960 році на VIII Зимових Олімпійських іграх у Скво-Веллі (США) і в 1972 році на XI Зимових Олімпійських іграх в Саппоро (Японія). З огляду на дальність місця проведення Зимових Олімпійських ігор від більшості європейських країн, можна також пояснити ці факти з позиції фінансових труднощів НОК деяких країн, які не змогли делегувати своїх спортсменів.

Після 1980 року з кожним проведенням Зимових Олімпійських ігор кількість НОК, що беруть участь у змаганнях, постійно зростає.

Так, у 2018 році у Пхьончхані спортсменів було майже в 12 разів більше, ніж на I Зимових Олімпійських іграх у 1924 році. Однак і тут останнім часом МОК намагається обмежувати кількість спортсменів учасників Олімпійських ігор у межах 3000 осіб. Це пов'язано з тими ж проблемами, що і на Іграх Олімпіад, які проводяться в літній час.

Так, загальна кількість олімпійців на останніх трьох Зимових Олімпійських іграх (за 8 років) зросла лише на 15,3%. Однак кількість жінок спортсменів у них також істотно збільшилася. Якщо на I Зимових Олімпійських іграх у Шамоні в 1924 році жінки становили 4,3% від усіх учасників, то в 2018 році їх стало 42,6%, тобто стільки ж, як і на останніх Іграх Олімпіади 2008 року в Пекіні. Позиція МОК щодо участі жінок в Олімпійських іграх очевидна.

Послідовно збільшується і кількість комплектів медалей, що розігруються на Зимових Олімпійських іграх. Якщо на I Зимових Олімпійських іграх атлети змагалися в 14 видах програми, то в 2018 році у Пхьончхані кількість комплектів нагород зросла до 102, тобто збільшилася в 6,2 раза.

Однак на останніх трьох зимових Іграх (за 8 років) темпи приросту цієї кількісної характеристики сповільнилися. Її приріст становив усього 10,3%.

Така ситуація також цілком з'ясовна з усталеною позиції МОК: не збільшувати надалі в програмі Зимових Олімпійських ігор кількість видів спорту, кількість учасників змагань, а також кількість комплектів медалей, за які боротимуться атлети. Так само, як і на Іграх Олімпіад, що проводяться влітку, з кожними черговими Зимовими Олімпійськими іграми зростає кількість НОК, чиї спортсмени завойовують медалі різного ґатунку. Якщо на I Зимових Олімпійських іграх у 1924 році таких країн було всього 10, то в 2018 році у Пхьончхані їх стало 28, тобто більше в 2,6 раза. Однак на попередніх Зимових Олімпійських іграх у Сочі в 2014 році НОК, чиї спортсмени отримали олімпійські медалі було 26.

Це говорить про те, що темпи зростання такої кількісної характеристики зовсім сповільнилися.

Якщо розглядати в процентному співвідношенні кількість НОК, які отримали олімпійські нагороди, і загальну кількість НОК, які взяли участь в Зимових Олімпійських іграх, то ситуація виглядає інакше.

На перших трьох Олімпійських іграх частка НОК, що беруть участь у розподілі нагород, становила 63-85%, а на останніх XXIM Зимових Олімпійських іграх зменшилася до 30%. Тобто конкуренція на Зимових Олімпійських іграх серед НОК зростає, а кількість реальних претендентів на олімпійські нагороди не збільшується.

Висновки

Отже, повну інформацію про всі компоненти змісту Олімпійських ігор можна отримати, тільки вивчивши всю їх історію становлення і розвитку, використавши еволюційний підхід. У результаті вдалося виявити основні тенденції та закономірності розвитку сучасних Олімпійських ігор. Перш за все необхідно відзначити кількісне зростання як національних Олімпійських комітетів, так і спортсменів, що беруть участь в Олімпійських іграх. Також очевидно, що останніх років проведення Олімпійських ігор значно зросла кількість участі жінок у різних змаганнях.

Наступні перспективні дослідження у цьому напрямі можна пов'язати з еволюцією програми Олімпійських ігор, еволюцією популярності Ігор Олімпіад та Зимових Олімпійських ігор, еволюцією Олімпійського ритуалу, символіки та атрибутики.

Бібліографічний список

1. Аксьонов Г.М. Педагогічні ідеї Кубертена і їх сучасне значення: дис.. канд. пед. наук. Москва, 2003. С. 91-112.

2. Бубка С.Н. Олимпийский спорт в обществе: история развития и современное состояние. Киев: Олимп. лит., 2012. 260 с.

3. Булатова М.М. Культурное наследие Древней Греции и Олимпийские игры / М.М. Булатова, С.Н. Бубка. Киев: Олимп. лит., 2012. 408 с.

4. Булатова М.М. Женщины в олимпийском спорте / М.М. Булатова, В.Н. Платонов. Олимпийский спорт; под общ. ред. В.Н. Платонова. Киев: Олимп. лит., 2009. С.641-670.

5. Визитей Н. Олимпизм Пьера де Кубер- тена и исторические перспективы реализации его идей / Н. Визитей, В. Монолаки. Наука в олимп. спорте, 2013. № 3. С. 5-15.

6. Гуськов С.И. Организационные и социальноэкономические основы развития профессионального спорта в США на современном этапе: автореф. дис. на соискание учен. степени доктора пед. наук. Киев: КГИФК. 1992. 46 с.

7. Дэвис Д.А. Эффект Олимпийских игр. Москва: Рид Медиа, 2013. 384 с.

8. Ісаєв А.А. Олімпійська педагогіка. Москва, 1998. С. 19-20.

9. Кубертен де П. Олимпийские мемуары. Киев: Олимп. лит. 1997. 180 с.

10. Платонов В.Н. Олимпийский спорт: в 2 кн. / В.Н. Платонов, С.И. Гуськов. Киев: Олимп. лит., 1997. Кн. 2. 384 с.

11. Платонов В.Н. Проблема допинга в олимпийском спорте / В.Н. Платонов, С.А. Олейник. Олимпийский спорт; под общ. ред. В.Н. Платонова. Киев: Олимп. лит., 2009. С. 438-545.

12. Соболева Т.Г Женский спорт в свете экологогенеративного диссонанса. Теория и практика физ. культуры. 1997. № 10. С. 45-47.

13. Столяров В. Идеи Кубертена, имеют ли они ценность в настоящее время? Наука в олимп. спорте, 2013. № 3. С. 16-21.

14. Borish L.J. Women at the modern Olympic Games: an interdisciplinary look at American culture. Quest. 1996. N 48. P. 43-56.

15. Hargreaves J. Sporting Females. London: Routledge, 1994.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Виникнення Олімпійських ігор в Давній Греції. Особливості проведення Олімпійських ігор в Давній Греції. Відновлення Олімпійських ігор царем Еліди Іфітом і законодавцем Спарти Лікургом. Істмійські ігри, що влаштовувалися на честь Посейдона на Істмі.

    доклад [15,2 K], добавлен 23.03.2012

  • Ідея проведення Олімпійських ігор. Зимові види спорту та питання про окреме проведення Зимових Олімпійських ігор. Розвиток фігурного катання на ковзанах та інших зимових видів спорту в Україні. Історія олімпійських досягнень українських спортсменів.

    реферат [20,0 K], добавлен 07.04.2009

  • Історія розвитку олімпійських ігор: зародження та відродження. Олімпійська хартія (основні принципи, правила і положення олімпійських ігор). Функції Міжнародного і Національного олімпійського комітету (МОК). Участь спортсменів України в іграх у Турині.

    курсовая работа [52,5 K], добавлен 26.09.2010

  • Вивчення міфів про виникнення Олімпійських ігор. Олімпіади у Давній Греції. Учасники та програма ігор. Відродження Олімпійських ігор. Створення Міжнародного олімпійського комітету. Літні і зимові ігри. Звершення Національної команди України на Олімпіадах.

    реферат [517,9 K], добавлен 16.12.2014

  • Початок історії олімпійського руху в Україні. Національний олімпійський комітет України. ХХ зимові Олімпійські ігри у Турині (Італія). Талісмани та логотип Олімпійських Ігор в Турині, оригинальній вигляд медалей. Результати Туринських Олімпійських Ігор.

    реферат [893,9 K], добавлен 07.12.2008

  • Історія Олімпійських ігор, які були започатковані в Стародавній Греції. Програма, підготовка та участь давньогрецьких атлетів в перших Олімпійських іграх. Мета та цілі олімпізму. Відродження Олімпійського руху сучасності. Діяльність П’єра де Кубертена.

    реферат [40,6 K], добавлен 19.12.2013

  • Характерні ознаки проведення Олімпійських ігор починаючи з III-го періоду до сьогодення. Проблеми і протиріччя олімпійського спорту на світовій арені. Аналіз політичних і спортивних аспектів його розвитку. Успіхи українських спортсменів на Олімпіадах.

    курсовая работа [57,3 K], добавлен 12.10.2013

  • Олімпійський рух інвалідів як одне з масштабних соціальних явищ сьогодення. Історія виникнення і розвитку дефлімпійських ігор, особливості їх проведення. Дефлімпійський дебют самостійної збірної команди України на ХVІІ Всесвітніх літніх іграх глухих.

    реферат [20,1 K], добавлен 20.04.2012

  • Греція як спадкоємиця культури Стародавньої Греції, батьківщина світової демократії, західної філософії, мистецтва театру та Олімпійських ігор сучасності. Особливості географічних, політичних, економічних, соціальних аспектів розвитку туризму в Греції.

    дипломная работа [92,5 K], добавлен 01.06.2014

  • Фізична культура народу як частина його історії. Право брати участь в Олімпійських іграх. Відродження ідей олімпізму. Створення П'єром де Кубертеном основ олімпійського руху. Створення Міжнародного олімпійського комітету. Олімпійський вогонь та нагороди.

    реферат [22,7 K], добавлен 03.12.2016

  • Історія розвитку і становлення світового Паралімпійського руху. Класифікація спортсменів у паралімпійському спорті. Підготовка та організація Паралімпійських ігор. Формування і розвиток паралімпійського спорту в Україні, участь спортсменів в іграх.

    курсовая работа [66,8 K], добавлен 15.05.2012

  • Об’єднана олімпійська команда Співдружності Незалежних Держав. Зростання популярності зимових видів спорту та Білих Олімпіад. Тріумфальний виступ на Іграх представниць художньої гімнастики. Українські олімпійські чемпіони та їх спортивні досягнення.

    реферат [21,8 K], добавлен 16.11.2011

  • Розгляд основних етапів проведення шкільних змагань: розробка плану підготовки, затвердження програми, учасників, порядку і умов визначення особистої командної першості, нагородження, суддівство. Характеристика спортивних ігор для учнів молодших класів.

    курсовая работа [133,2 K], добавлен 04.05.2010

  • Особливості розвитку студентського футболу в Україні. Техніко-тактичні дії футболістів під час класифікаційних матчів та тренувальних ігор. Дослідження гостроти та швидкості зорових сприймань. Вікові критерії підготовки. Організація гри у захисті.

    дипломная работа [1,3 M], добавлен 01.07.2015

  • Погляди античних філософів на фізичну культуру як основу гармонійного розвитку особистості. Життєустрій та особливості поведінки громадянина: формування чеснот, прагнення публічного визнання. Ідея гармонії культу тіла й інтелекту в Олімпійських агонах.

    статья [29,7 K], добавлен 24.04.2018

  • Вимоги до рівня фізичної і психологічної підготовки спортсменів-баскетболістів. Методи технічного протоколювання ігор. Зміст експериментальної методики підготовки студентських баскетбольних команд. Вправи для вивчення і вдосконалення тактики гри.

    магистерская работа [6,3 M], добавлен 15.02.2014

  • Огляд літературних джерел про олімпійський рух. Сутність та ідеї олімпійського руху та олімпізму. Поняття та значення олімпійської хартії. Олімпійський рух і механізм його дії, міжнародні спортивні федерації. Факельна естафета в Торіно та Солт-Лейк-Ситі.

    курсовая работа [2,5 M], добавлен 06.09.2010

  • Застосування рухливих ігор і естафет у підготовці волейболістів. Ігри та естафети, які сприяють розвитку швидкості і спритності, швидкісно-силової витривалості, точності рухів, відчуттю простору і координації рухів. Акробатична підготовка волейболістів.

    курсовая работа [423,6 K], добавлен 11.03.2014

  • Особливості проведення масових змагань спортсменів Параолімпійських нозологій. Організаційні і соціальні аспекти розвитку спорту інвалідів. Відновлення і розширення у людини рухової активності. Реабілітація інвалідів засобами фізичного виховання.

    реферат [27,1 K], добавлен 20.04.2015

  • Футбол як одна з найдавніших ігор людства. Давні свідоцтва про жіночий футбол, етапи його становлення на початку ХХ ст. Розвиток жіночого футболу в післявоєнний час, його популярність у Англії. Особливості офіційного визнання та розповсюдження ігри.

    реферат [19,8 K], добавлен 10.05.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.