Дослідження історико-культурних туристичних ресурсів Луцького району

Размещено на http://www.allbest.ru

Луцький національний технічний університет

Дослідження історико-культурних туристичних ресурсів Луцького району

А.О. Поліщук - ст. гр. ТР-11

В статті проведено аналіз історико-культурних туристичних ресурсів Луцького району Волинської області. Розраховано коефіцієнт територіальної локалізації історико-культурних туристичних ресурсів Луцького району

Постановка проблеми. Для піднесення сучасного господарства України варто залучати ті галузі економіки, які спроможні забезпечити йому стійке зростання. Саме до таких галузей належить рекреаційно-туристична, ефективний приклад використання якої має місце у багатьох європейських країнах. Однак на даний час, якщо її природна компонента є достатньо вивченою і, відповідно, розвиненою, то історико-культурна складова отримала розвиток лише у великих містах України. Виходячи з цього, під час виявлення особливостей рекреаційних ресурсів, як Волинської області, так й інших регіонів нашої держави, основна увага й надалі звертається на вивченні природних рекреаційних ресурсів, тому детальний огляд та подальша оцінка історико-культурних рекреаційних ресурсів області стануть важливою умовою для поступальної динаміки економіки регіону. Більше того, історико- культурні рекреаційні ресурси можуть виступати тими цінними рекреаційними об'єктами, що впливатимуть на формування національної самосвідомості українського суспільства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вагомий внесок у теоретичні основи формування туристичного комплексу Волинської області, визначення сутності та типізації туристичних ресурсів регіону зробили Л. Черчик, О. Міщенко, І.Єрко, В. Павлов, А. Цьось, Р. Мазурець. Сучасний стан і перспективи розвитку туристичної та рекреаційної діяльності, релігійного, зеленого та пішохідного туризму в Волинській області розглянуто в роботах М.Мельнійчука та його співавторів, О. Гаталяк, Н. Чир, П. Романів.

Мета дослідження полягає в аналізі поточного стану історико- культурних туристичних ресурсів Луцького району Волинської області .

Виклад основного матеріалу. Велика та багатогранна історико- культурна спадщина являється фундаментом для створення різноманітних туристичних маршрутів, які покривають глибинне інформування мандрівників з різними сегментами матеріальної і духовної культури територіальних громад. Нелегкий та різносторонній розвиток району дослідження сприяв утворенню неповторної багатовекторної волинської культури [4]. Вона представлена різносторонніми історичними пам'ятками, місцевими пам'ятниками, народними промислами, музеями і т.д. До складу історико-культурних принад можна зарахувати можуть відноситися і історично цікаві природні місця - створені людиною парки з певною побудовою, окремі дерева, які пов'язані з відомими особистостями і т.д.

На основі дослідження різноманітних літературних джерел, даних Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації можна стверджувати, що в Луцькому районі є велика кількість різноманітних історико-культурних туристичних ресурсів, які охороняються в тому числі і державою.

На території Луцького району знайдено 81 пам'ятку археології, які охороняється державою і з них 6 мають статус національного значення (табл. 1).

Таблиця 1 Перелік деяких пам'яток археології Луцького району, які охороняються державою [2]

туристичний луцький пам'ятка

На основі аналізу табл. 1 можна побачити, що на території Луцького району знаходяться археологічні пам'ятки різних періодів з історії розвитку людства. Найбільше їх знаходиться в Горохівській (55), Ківерцівській (14), Луцькій (7), Рожищенській (5) територіальних громадах.

Наявність такої великої кількості розвіданих археологічних пам'яток, дає змогу скласти цікаві шляхи археологічних мандрівок, які на території Волинської області не є дуже популярними. Такі мандрівки потребують не тільки цікавості а й певних особливих знань. Дані місцевості можна також «задіяти до створення сукупних мандрівок, що дасть можливість залучити різні вікові категорії мандрівників, які збагатять свої знання про історію рідного краю» [1].

Ще одним різновидом історико-культурних туристичних ресурсів Луцького району можна вважати унікальні пам'ятки містобудування і архітектури. Під охороною держави знаходяться 9 об'єктів (табл. 2, рис. 1).

Рис. 1. Пам'ятки містобудування і архітектури Луцького району

Таблиця 2

Основні пам'ятки містобудування і архітектури Луцького району [2]

Замок Верхній (ХІ-XVI ст.), розташований по вул. Кафедральна, 1а. «Верхній замок - своєрідна історико-архітектурна емблема Луцька. Він добре зберігся і зараз реставрований. В народі, а подекуди і в краєзнавчій літературі цей замок називають Любартовим - за ім'ям литовсько- волинського князя Любарта, який одружився з волинською князівною Бушею і якому в 1340 р. дісталася Волинь. Цей замок є одним з найбільших і найдавніших в Україні. Разом з примикаючим Окольним замком, служив столичною резиденцією уряду і глави держави та був одним із основних елементів глибоко ешелонованої оборонної системи. У свій час він також вважався фортифікаційною пам'яткою старовини Литви, Польщі і Росії» [2].

Дзвіниця Троїцького костелу (мур.), Х^ІІ ст., м. Берестечко. «Розташована окремо, на південь від костелу. Кам'яна, прямокутна в плані, двоярусна. Нижній ярус - глуха стіна, розчленована пілястрами, які чергуються з плоскими нішами з напівциркульним завершенням, обрамленими архівольтами з замковими каменями. Другий ярус - три наскрізні відкриті арки, прикрашені рустованими пілястрами на п'єдесталах. Усередині арок ліпні кронштейни, що підтримують балку для підвіски дзвонів. Дзвіниця накрита чотирьохсхилим дахом, прикрашеним фігурним барочним фронтоном» [2].

Дзвіниця церкви Різдва Богородиці (мур.) 1869 р., розташована на південь від церкви в селі Воротнів. «Вона цегляна, триярусна, завершена куполом, декорованим. Являє широко поширений в російській архітектурі тип дзвіниці кінця XIX ст. У 1869 р. територія оточена цегляною огорожею з воротами. На дзвіниці четверо дзвонів. Всі вони відлиті 1927 р. в ливарні братів Фельчинських з бронзи. Найбільший прикрашений на шийці барельєфним рослинним орнаментом, барельєфною іконою Божої Матері та написом: «Цей дзвін офіроно Євставія Боднарчука. 1927 р.» Два менші, подібні до попереднього, але без написів, лише на шийках декоративні рослинні барельєфні орнаменти. Четвертий, найменший дзвін, без декорацій, але по формі лиття подібний до попередніх» [2].

Перлиною Луцького району є «народні промисли - писанкарство (с. Тростянець), столярство (смт. Цумань), бондарство (с. Городище, Хопнів), ткацтво, ковальство (с. Хопнів), гончарство (с. Кульчин) та різьба по дереву (м. Ківерці), осередки вишивання в селах Холоневичі, Журавичі, Скреготівка, Ромашківка та м. Ківерці». Їх можна використовувати для організації різноманітних майстер-класів під час туристичних мандрівок.

Для того, щоб побачити різноманітність у розташуванні історико- культурних туристичних ресурсів в Луцькому районі ми застосували формулу, що дозволяє розрахувати показник місцевого зосередження: Kl = Ax / Ap ,де Ах - відношення кількості об'єктів історико-культурної спадщини територіальної громади до їх загального числа в районі; Ар - відношення площі території територіальної громади до загальної площі району [3].

Висновки

На основі проведених досліджень можна зробити висновки, що найвищий показник місцевого зосередження історико-культурних туристичних ресурсів знаходиться в Горохівській територіальній громаді завдяки великому культурному надбанню. Високий показник в Луцькій, що пов'язано з розміщенням тут обласного центру, де є багато об'єктів культурної спадщини.

Перелік джерел посилання

Волинська обласна державна адміністрація. Офіційний веб-сайт. [Електронний ресурс]. URL: https://www.voladm.gov.ua (дата звернення 10.10.2021).

Звід пам'яток історії та культури України. Волинська область: Пам'ятки архітектури і містобудування (Матеріали до «Зводу пам'яток історії та культури України») / НАН України. Інститут історії України; Центр досліджень історико-культурної спадщини України [Електронний ресурс]. К., 2018. 495 с. URL.: http://resource.history.org.ua/item/0013728.

Миронюк Н.В. Суспільно-географічний аналіз культурної спадщини

Волинської області. Науковий вісник Волинського національного

університету імені Лесі Українки. Географічні науки. 2012. № 9. С. 108-114.

Скутар Т. Історико-культурні туристичні ресурси як основа розвитку пізнавального туризму в Чернівецькій області. Буковинський вісник державної служби та місцевого самоврядування. 2016. URL: http://buk- visnyk.cv.ua/naukova-dumka/727/

Размещено на Allbest.ru