Формування силових якостей учнів закладів загальної середньої освіти в структурі занять фізичної культури

Постановка проблеми

Розвиток сучасного суспільства потребує системних змін у всіх сферах життєдіяльності, особливо в освітній, на яку покладено реалізацію її оздоровчої функції. На оновлення змісту освіти з фізичної культури та фізичного виховання постійно впливає активізація процесу розвитку творчих і рухових здібностей учнів, умінь та навичок, застосування набутих знань із фізичної культури та фізичного виховання для вирішення освітніх, оздоровчих та розвивальних завдань. Актуальність означеного питання зумовлена необхідністю цілеспрямованого та системного фізичного виховання учнівської молоді, досягнення оздоровчих цілей, застосування дієвих методик розвитку фізичних здібностей, набуття міцного здоров'я та оптимізації їх рухової діяльності [2-7].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Фізична підготовка учнів являє собою педагогічний процес, що спрямований на виховання фізичних здібностей, серед яких слід відзначити силу. Питання теорії та методики фізичного виховання учнів у загальноосвітніх закладах розглядалися у наукових роботах В. Ареф'єва, А. Гужаловського, В. Григоренка, С. Жевага, М. Зубалій, М. Носко, Т Круцевич, В. Мудрик, Є. Столітенка, Б. Шияна, де викладено основи побудови навчального процесу з формування рухових навичок, активізації фізичної активності зі впровадженням у навчально-виховний процес сучасних методик та досвіду педагогів-новаторів. Питання визначення ступеня розвитку рухових здібностей учнів та методики їх формування й удосконалення розглядаються у роботах Л. Волкова, М. Дейкун, Т Круцевич, Г Лубишевої, М. Носко, Л. Сергієнка, А. Худолія.

Впровадження гирьового спорту у навчально-виховний процес як одного з видів спорту, що сприяє формуванню силових характеристик особистості, висвітлено у наукових працях В. Андрейчука, А. Горбова, А. Добровольського, В. Тихонова. Гирьовий спорт - це силовий вид спорту, основою якого є підйом гирь максимальну кількість раз за умовний проміжок часу в положенні стоячи. Вправами з гирями можна займатися на відкритому спортивному майданчику, в рекреації, приміщенні, спортивній залі, в домашніх умовах.

Багато науковців звертають увагу на те, що саме регулярне оновлення освітніх програм та корегування нормативних показників набутих учнями компетентностей сприяють творчому підходу вчителя до досягнення позитивних результатів з формування рухових навичок, зокрема силових. У навчальній програмі з фізичної культури для учнів загальноосвітньої школи в змістовій лінії «Здоров'я і безпека» акцентується увага на тому, що учні повинні «свідомо ставитися до власного здоров'я та здоров'я інших; вміти організувати гру чи інший вид рухової діяльності, спілкуватися в різних ситуаціях фізкультурно-спортивної діяльності, нівелювати конфлікти, здобувати чесну перемогу та з гідністю приймати поразку, дотримуватися правил чесної гри, усвідомлювати важливість дотримання санітарно-гігієнічних вимог під час виконання фізичних вправ, розуміти значення рухової активності в житті людини для покращення здоров'я, формувати навички самоконтролю в процесі занять фізичною культурою, дотримуватися правил безпечної поведінки під час уроків, змагань та інших форм фізичного виховання» [2].

Мета статті полягає у дослідженні процесу формування силових якостей учнів закладів загальної середньої освіти у структурі занять фізичної культури.

Виклад основного матеріалу

Здорова молода особистість є запорукою стабільного розвитку нашої країни. Саме на заклади освіти покладено виконання оздоровчої функції, яка потребує організації системної комплексної роботи. Вчителю важливо усвідомлювати, що сучасна високоякісна освіта спрямована на особистісно орієнтований розвиток людини, формування її самосвідомості, норм і цінностей, навичок спілкування та прийняття рішень, умінь управляти своїми бажаннями, долати перешкоди, впливати на діяльність інших; це набуття звичок, необхідних для успішного інтегрування у суспільні відносини та самостійне життя.

Гирьовий спорт - це циклічний силовий вид спорту, що спрямований на розвиток основних фізичних якостей людини, а саме сили та силової витривалості. Він дає змогу досягти максимального рівня фізичної працездатності, тобто сприяє зростанню функціональних можливостей організму людини [1; 2].

Для досягнення мети дослідження ми провели аналіз мотивації учнів до занять фізкультурою і спортом, удосконалення силових якостей. Під час дослідження було встановлено, що основними мотивами до систематичних занять учнів фізкультурою і спортом є удосконалення конституції тіла та особистого психосоматичного стану здоров'я; розвиток рухливої діяльності, особливо силових якостей, ведення активного способу життя, активна участь у змаганнях; досягнення упевненості у своїх можливостях; відмова від шкідливих звичок, здоровий спосіб життя, загартування організму; активна форма відпочинку, відновлення психічних і фізичних можливостей людини.

Задля цілеспрямованого вдосконалення рухових якостей учнів Міністерством освіти та науки України було удосконалено та затверджено Наказом від 23 жовтня 2017 року Програму з фізичного виховання загальноосвітніх закладів [2]. Навчальна програма забезпечує формування фізично та всебічно розвиненої особистості, побудована за модульною системою. Вона містить обов'язкову та варіативну складові частини. Враховувати треба те, що вчителі фізичної культури можуть розробляти свої варіативні модулі до цієї програми за вибраним видом спорту, але необхідно пройти їх експертизу та затвердження щодо впровадження, тому багато фахівців використовують запропоновані модулі програми фрагментарно або у роботі спортивних секцій та гуртків у навчальному закладі за наявності необхідного обладнання, інвентарю й за бажанням учнів.

Автори модулю «Вправи з гирями» А. Ребрина, Г. Коломоєць рекомендують починати його вивчення у 9 класі [2]. Ми згодні з цим акцентом на дев'ятикласників, враховуючи вікові особливості формування рухових навичок учнів-підлітків, а за необхідності з можливістю проводити їх індивідуальне корегування.

Опитування учнів (п = 58), яке було проведено нами у 9 класах загальноосвітніх закладів, показало, що бажання регулярно займатись вправами з гирями виявили 34,48% учнів; зацікавленість до занять - 32,75%; спочатку просто поспостерігати за тренуваннями та виконанням вправ побажали 20,68% учнів; не цікавляться цим видом спорту 12,06%.

Вважаємо, що саме у цьому віці достатньо багато учнів потребують цілеспрямованого та системного впливу на розвиток і вдосконалення рухових якостей (фізичної сили, спритності (координованості), витривалості, гнучкості тощо). Наведені дані дають нам змогу констатувати той факт, що більшість опитаних підлітків має бажання під керівництвом учителя займатися вправами з фізичного самовдосконалення на уроках та позаурочний час. Спираючись на орієнтовні навчальні нормативи для оцінювання розвитку фізичних (силових) якостей учнів 9 класів, ми визначили рівні їх компетентності, які наведені у табл. 1.

Представлені у табл. 1 дані були проаналізовані та дали нам змогу підібрати найбільш ефективні вправи з гирями для формування основних видів силових якостей у процесі групових, індивідуальних та самостійних занять для учнів означеної вікової групи. Під час формування в учнів силових якостей як у процесі навчальних, так і під час самостійних занять вчителю необхідно враховувати, яку силу треба визначити пріоритетною на заняттях фізичної культури (максимальну, абсолютну, швидкісну силу або силову витривалість). Отже, творчий підхід учителя до побудови уроку за умови додержання методик проведення уроку фізичної культури або тренування дає можливість проводити його так, що учні з нетерпінням чекають уроків, запропоновані вправи виконують організовано, чітко, а їх виконання вдосконалюють під час самостійних занять [3; 6].

Для розвитку силових якостей використовують фізичні вправи, тобто силові вправи, виконання яких потребує від учнів більшої величини зусиль, ніж звичайних. Складаючи комплекси вправ, маємо знати, що вправи повинні бути простими, доступними і безпечними [1]. Багаторазовий підйом гирі з урахуванням правильності техніки виконання вправи вимагає умінь ефективно й економно витрачати свої фізичні та функціональні можливості. Вправи за технікою виконання повинні бути нескладним, не потребувати страхування й допомоги. Вчителю треба вибирати ті вправи, які рекомендує програма з фізичної культури, доповнюючи та ускладнюючи їх залежно від підготовки учнів. Рухи, які вже добре засвоєні, є провідними під час заняття, тому що на їх вивчення не потрібно додаткового часу. Під час складання рекомендацій щодо спрямованості впливу силових вправ ми враховували їх специфіку, зокрема вид вправи, величину обтяження, кількість повторів, швидкість та темп виконання, тривалість відпочинку між підходами.

У гирьовому спорті існує багато вправ, але основними вважаються такі:

- поштовх двох гирь: закидаються на груди (вихідне положення) ^ гиря виштовхується за допомогою підсіда на повністю випрямлені руки над головою ^ гиря фіксується і після команди приймається вихідне положення (гирі на грудях);

- ривок гирі: безперервним рухом підняти гирю вгору на пряму руку і зафіксувати її ^ після команди, не торкаючись гирею тулуба, опустити гирю в замах для наступного підйому (у момент фіксації коліна і тулуб повинні бути випрямлені і нерухомі, вільна рука зупинена); під час старту або зміни рук додатковий замах для розгону [1].

Виконання цих вправ дає можливість розвитку різних груп м'язів, швидкісної сили, силової витривалості й комплексне визначення та формування індивідуальних силових здібностей. На нашу думку, досить доречним було впровадження у програму з фізичного виховання загальноосвітніх закладів змістовного модулю «Вправи з гирями» [2]. Основною метою означеного модулю є забезпечення мотивації до занять; опанування основами техніки і тактики вправ з гирями; розвиток індивідуальних загальнофізичних резервів організму і рухових навичок; формування морально-етичної і вольової поведінки.

Змістове наповнення занять формується вчителем фізичної культури самостійно з модулів варіативної складової частини. Плануючи свою роботу, вчитель надає учням необхідну теоретичну підготовку, включаючи техніку безпеки життєдіяльності під час проведення занять. Оволодіння спеціальною фізичною та техніко-тактичною підготовкою передбачає набуття знань, умінь та навичок виконання вправ з гирями. Саме ці види підготовки учнів спрямовані на розвиток та вдосконалення їх фізичних якостей та здібностей.

Спеціально-допоміжні, силові, оригінальні вправи, що рекомендовано виконувати учням, сприяють загальному фізичному розвитку та можуть виконуватись під час ранкової гімнастики, самостійних занять на спортивному майданчику, в рекреації [2]. Це можуть бути вправи з предметами та без предметів; вправи з інших видів спорту; вправи для розвитку сили, швидкості, спритності, гнучкості, координації рухів, витривалості. Можна також виконувати підтягування на перекладині, згинання та розгинання рук в упорі лежачи; колові рухи з гирею в руках; згинання та розгинання рук із гирею у ліктьових суглобах; нахили в боки з гирею в опущених руках, не забуваючи про безпеку під час виконання вправ. Силові вправи повинні виконуватись у поєднанні з вправами на розслаблення й розтягування. Для цього можна зробити кілька вільних розслаблених махів однією ногою в опорі на іншу ногу. Великі обсяги силових вправ можуть привести до короткочасної дискоординації в роботі м'язів учня. Рекомендується виконати вправи на точність і координацію рухів (декілька прискорень по 30-50 метрів тощо).

Таблиця 1

Показники розвитку силових якостей учнів 9 класів (п = 58)

1. Андрейчук В. Методичні основи гирьового спорту: навчально-методичний посібник. Львів, 2007. 500 с.

2. Навчальна програма «Фізична культура. 5-9 класи». URL: https://mon.gov.ua (дата звернення: 13.01.2022).

3. Григоренко Г., Григоренко Д. Формування позитивного ставлення учнів до фізичного виховання та здорового способу життя. Інноваційна педагогіка. 2019. Вип. 13. Т 2. С. 86-90.

4. Національна стратегія з оздоровчої рухової активності в Україні на період до 2025 року «Рухова активність - здоровий спосіб життя - здорова нація». URL: http://dsmsu.gov.ua (дата звернення: 10.01.2022).

5. Руховий розвиток та стан здоров'я школярів та студентів навчальних закладів / М. Носко, Ю. Гришко, Ю. Носко, М. Дейкун. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки. 2017. Вип. 142. С. 126-129.

6. Педагогічні технології особистісно орієнтованого формування в учнів загальноосвітньої школи культури здоров'я: теорія та практика: навчальний посібник / за ред. В. Григоренко, С. Омельченко. Слов'янськ: вид-во СДПУ, 2010. 346 с.

7. Rybalko L., Yopa T., Hagner-Derengowska M. Motor activity as an indicator of a healthy way of life. Journal of Physical Education and Sport. 2021. Vol. 21 (Suppl. issue 5). Art. 374. P 2813-2819.

Размещено на Allbest.ru