Наслідки впливу пандемії на розвиток готельного господарства Одеської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра туристичного та готельно-ресторанного бізнесу

Одеський національний економічний університет

Наслідки впливу пандемії на розвиток готельного господарства Одеської області

Шикіна О.В., кандидат економічних наук, доцент

Анотація

Ключові слова: готелі, аналогічні засоби розміщування, динаміка розвитку готельного господарства, готельна індустрія, місце Одеської області серед адміністративно-територіальних одиниць України, пандемія.

CONSEQUENCES OF THE PANDEMIC IMPACT ON THE DEVELOPMENT OF THE HOTEL INDUSTRY OF ODESSA REGION

Shykina Olga, Candidate of Economic Sciences, Associate Professor, Department of Tourism, Hotel and Restaurant Business, Odessa National Economic University, Odessa, Ukraine

Abstract

Keywords: hotels, similar accommodation, the dynamics of the hotel industry, the hotel industry, the place of the Odessa region among the administrative-territorial units of Ukraine, the pandemic.

Вступ

Постановка проблеми. Готельне господарство всього світу зіткнулося з необхідністю закрити велику кількість готелів і курортів у кожній окремій країні через впроваджені карантинні заходи для боротьби з COVID-19. Існують приклади готелів, що знайшли нішу та можливість продовжити надання послуг після березня 2020 року, але це стосувалось цільового ринку туристів, що були вимушені проходити самоізоляцію. Більш масовим кейсом для готельного бізнесу України було скорочення штату персоналу, пошук нових клієнтських сегментів та в деяких випадках перерозподіл ринку серед підприємств, що змогли перечекати локдаун.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Аналіз публікацій, щодо впливу пандемії COVID-19 на готельне господарство та здійснення операційної діяльності дозволив виокремити наступних науковців: Кулиняк І. Я., Жигало І. І., Ярмола К. М. [1] проаналізовали тенденції розвитку світового туристичного ринку в умовах пандемії COVID-19, а також систематизували заходи, які впроваджуються Україною та іншими країнами щодо стимулювання та підтримання туристичної галузі; Даниліна С. О., Коцюрубенко Г. М. [2] обґрунтували фінансово-економічні наслідки пандемії для світової туристичної галузі, з метою активізації економічної активності та забезпечення конкурентних переваг для вітчизняного ринку, окреслили напрями підтримки галузі туризму та готельної індустрії, а також висвітлили актуальне питання [3] визначення соціально-економічних наслідків впливу пандемії на безробіття в Україні, проаналізували динаміку безробіття в Україні та його вплив на економічне становище держави; Ярьоменко С. Г., Нєчева Н. В. [4] розглянули питання розвитку готельної індустрії як основи формування, функціонування та подальшого розвитку туристичної дестинації на прикладі Одеської області та дослідили [5] позиціонування Одеської області на ринку готельних послуг України; Поворознюк І. [6] дослідив антикризове управління на підприємствах індустрії гостинності в період пандемії COVID-19.

Відокремлення невирішених раніше частин загальної проблеми. Специфіка розподілу туристопотоку між різними видами туризму в Україні дала можливість відносно легше переносити наслідки пандемії COVID-l9. Це пов'язано з часткою внутрішнього та виїзного туризму, що історично значно перевищує показники в'їзного потоку туристів. Результати дослідження останніх тенденцій надали змогу виявити сучасний стан готельного господарства Одеської області та потенціал його розвитку.

Мета дослідження. Метою статті є аналіз наслідків впливу пандемії коронавірусу на розвиток готельного господарства Одеської області.

Основний матеріал

Вплив пандемії COVID-19 не обійшов Одеську область, яка займає лідируючі позиції у рейтингах показників готельного господарства України. Спостерігається загострення потреби в жорсткій оптимізації витрат вже з початку 2020 року. Тотальний контроль щодо підтримки чистоти всіх приміщень і демонстрація дотримання санітарно-епідеміологічних норм. Оптимізація функціоналу персоналу задля скорочення чисельності працюючих. Заміна шведських столів на обслуговування за меню, це робить обслуговування сніданків більш трудовитратним, але більш безпечним. Навіть повний перехід на обслуговування у номерах, що вирішувало питання заборони знаходитися у ресторані готелю, але надавало можливість здійснювати послугу харчування. Все це не повний перелік змін, що принесла пандемія у життя готелів України.

Що стосується фактичних змін, які можна виразити кількісно, то за кількістю колективних засобів розміщування Одеська область посідає перше місце, проте спостерігається скорочення кількості закладів на 21,4% у 2020 році порівняно з 2019 роком. Серед досліджуваних 10 перших регіонів за кількістю колективних засобів розміщування це було найбільше скорочення у абсолютному відношенні - на 40 закладів (табл. 1).

Таблиця 1 Місце Одеської області за кількістю колективних засобів розміщування за 2019-2020 рр.

Джерело: складено автором за даними [5, 7-9]

Загалом по Україні скорочення склали 17,8%, або 289 закладів, що припинили надавати послуги. Тобто у відносному значенні скорочення Одеської області перевищили середні за країною темпи на 3,6%.

Наступні 2-5 місця у 2020 році займали: м. Київ (зростання на 2,3% порівняно з 2019 роком), Запорізька (скорочення на 10,5% кількості закладів порівняно з 2019 р.), Львівська (скорочення на 14,6% порівняно з 2019 р.), Дніпропетровська область (скорочення на 17,9% порівняно з 2019 р.). Тільки м. Київ продемонстрував збільшення кількості колективних закладів розміщування на 3 заклади. Це можна пов'язати з тим, що готельний бізнес є дуже статичним у плані швидкого реагування на плани щодо будови чи відкриття нових об'єктів.

Важливим є відокремлення із загальної кількості закладів частки «готелів та аналогічних засобів розміщування» так як, саме вони виступають основними реципієнтами іноземних та ділових туристів. За кількістю готелів та аналогічних засобів розміщування Одеська область займає стабільне 3 місце, проте їх загальна кількість скоротилась на 6,9% - у 2019 році нараховувалось 72 заклади, у 2020 році - 67 закладів (табл. 2).

Таблиця 2

Місце Одеської області за кількістю готелів та аналогічних засобів розміщування за 2019-2020 рр., од.

Джерело: складено автором за даними [5, 7-9]

Серед колективних засобів розміщування частка готелів та аналогічних засобів розміщування у Одеській області у 2020 р. складає 45,6%. Значно вищі показники мають Хмельницька область (85,7%), Львівська область (82,9%), Харківська область (74,0%). Збільшення кількості готелів та аналогічних їм закладів розміщування серед досліджуваних регіонів спостерігалось лише у м. Києві - 10,5% (+ 9 закладів), Закарпатській області - 7,9% (+ 3 заклади) та у Дніпропетровській області - 1,7% (+ 1 заклад).

В цілому по Україні частка готелів та аналогічних засобів розміщування складає 54,5%, а загальне скорочення кількості закладів складає 8,1% у порівнянні з попереднім 2019 роком.

За місткістю колективних засобів розміщування Одеська область займає перше місце: 21707 місць у 2020 році (табл. 3). У загальних обсягах скорочення показника місткості складає 17,0% у 2020 році порівняно з 2019 р., а за останні 4 роки цей показник для Одеської області склав - 41,3%. Наступні місця займають: м. Київ (19,877 тис. місць у 2020 році при зростанні на 1,3%), Запорізька область (16,169 тис. місць та скорочення на 9,9%), Херсонська область (12,582 тис. місць та скорочення на 24,2%).

Таблиця 3 Місце Одеської області за місткістю колективних засобів розміщування 2019-2020 рр., місць

Джерело: складено автором за даними [5, 7-9]

Найбільше скорочення кількості місць характерне для Дніпропетровської області (38,4% у 2020 порівняно з 2019 р.). Для України характерне загальне скорочення місткості за період 2019-2020 на 17,0% (155 тис. у 2020 порівняно з 187 тис. у 2019 р.).

Показники місткості готелів та аналогічних засобі розміщування пов'язані з кількістю готелів та аналогічних засобів розміщування за регіонами. Так, м. Київ тримає перше місце за місткістю даних закладів розміщування (15,567 тис. місць у 2020 р. та 14,939 тис. місць у 2019 р.) при темпі зростання 4,2% у 2020 р. порівняно з 2019 роком (табл. 4).

Таблиця 4 Місце Одеської області за місткістю готелів та аналогічних засобів розміщування 20192020 рр., місць

Джерело: складено автором за даними [5, 7-9]

пандемія готельний

Одеська область займає третє місце (6,9 тис. місць у 2019 р., 6,4 тис. місць у 2020 р.), присутня тенденція до скорочення 7,2% у 2020 році порівняно з 2019 р. Питома вага місткості, що приходиться на готелі та аналогічні засоби розміщування в Одеській області складає 29,8%. Зростання місткості у готелях та аналогічних засобах розміщування спостерігається у Миколаївській області (+53,4%), м. Києві (+4,2%), Полтавській області (+2,0%) та Дніпропетровській області (+1,6%).

За кількістю обслугованих приїжджих у 2019-2020 роках, Одеська область займає 5 місце, а частка готелів та аналогічних засобів розміщування зменшилась з 71,6% у 2019 році до 66,9% у 2020 році (табл. 5). Скорочення обслугованих осіб склало 54,7%, що приблизно відповідає середньому рівню скорочення кількості обслугованих осіб загалом по Україні.

Таблиця 5 Місце Одеської області за кількістю обслугованих приїжджих за 2019-2020 рр.

Джерело: складено автором за даними [5, 7-9]

Найбільшу кількості розміщених має м. Київ - 567 тис. осіб, а частка розміщених у готелях та аналогічних засобів розміщування висока - 92,8%, у Львівській області - 222 тис. осіб (96,6% від загальної кількості розміщених у колективних засобах розміщування) у 2020 році. Київська область займає третє місце за кількістю обслугованих з істотним відставанням - 127 тис. осіб. З досліджуваних перших 10 регіонів за кількістю обслугованих туристів найбільше скорочення у 2020 році у порівнянні з 2019 роком було зафіксовано у Дніпропетровській області - 59,9% чи у абсолютному відношенні - 226 тис. осіб. Фактично найбільше скорочення у абсолютному відношенні сталося у м. Київ, який обслужив на 659 тис. осіб менше ніж у 2019 році. Наша область втратила 167 тис. осіб, чи мала скорочення на 54,7%.

Аналіз кількості іноземних туристів, що були обслуговані у 2019-2020 рр. показав стрімке падіння через пандемію COVID-19 (табл. 6).

Таблиця 6

Місце Одеської області за кількістю іноземців, що перебували у колективних засобах розміщування за 2019-2020 рр.

Джерело: складено авторОм за даними [5, 7-9]

Загалом по Україні зниження склало 73,1% у колективних засобах розміщування та 72,7% у готелях та аналогічних засобах розміщування. Як правило іноземці, що приїжджають до України обирають тільки заклади, що відносяться до категорії готелів та аналогічних їм, це обумовлено бажанням отримати комфортні умови проживання, якість підтверджену стандартами та бути захищеним від незаконних дій.

Одеська область займала третє місце за кількістю обслугованих іноземних туристів та за питомою вагою іноземних туристів у загальній кількості обслугованих туристів у 2019 році. Скорочення, що відбулося у 2020 році склало 84,6%, тобто кількість іноземних туристів, що відвідали Одеську область у 2020 році скоротилась на 45,9 тис осіб. Іншими словами готельний бізнес 2020 року у Одеській області майже повністю був орієнтований на внутрішнього туриста, його потреби, можливості та побажання. За показником питомої ваги іноземців серед загальної кількості обслугованих у колективних засобах розміщування туристів Одеська область у 2020 році посідала 6 місце.

Аналізуючи розподіл іноземців, які проживали у колективних засобах розміщування Одеської області можемо констатувати негативні зрушення. Послугами готелів Одеської області у 2020 р. скористалися 8,3 тис. іноземних туристів із 86 країн світу. Найбільша кількість іноземних туристів прибула зі Туреччини - 1,3 тис., що на 70,8% менше ніж у 2019 році (табл. 7).

Таблиця 7

Розподіл іноземців у колективних засобах розміщування за країнами світу, з яких вони прибули до Одеської області за 2019-2020 рр.

Джерело: складено авторами за [5, 7-9]

Варто зазначити, що за всіма приведеними країнами спостерігалося стрімке скорочення кількості туристів за 2019-2020 рр., що пов'язано з закриттям кордонів з 16 березня 2020 року, припиненням здійснення міжнародних перевезень з 17 березня 2020 року та введенням надзвичайної ситуації на території України з 25 березня 2020 року. Наприкінці 2020 року було введено карантин вихідного дня з 14 по 30 листопада 2020 року [10-12].

Так, кількість іноземців із Ізраїлю за 2019-2020 роки у абсолютному відношенні скоротилась майже на 5 тис осіб - що було максимальним рекордом. На другому місці за скороченням були туристи з Молдови (- 4823 особи, або на 82,4%). Третє місце займала Туреччина - скорочення на 3252 особи чи на 70,8%.

Важливим показником діяльності готельного господарства є тривалість перебування у засобі розміщування (Рис. 1). Так, найнижчі показники тривалості перебування у готелях та аналогічних засобах розміщування мають Волинська, Сумська та Хмельницька області (1,4 дня) та Черкаська (1,3 дня).

Рис. 1. Середня тривалість перебування осіб у готелях та аналогічних засобах розміщування за регіонами України у 2020 році, днях (Україна=1,9 днів) Джерело: розроблено авторами за [8]

В Одеській області цей показник складав 2,3 дня, тобто вище за середній рівень по країни (1,9 дня), але є потенціал для залучення додаткових послуг чи подій, які б стимулювали більш тривале перебування туристів у засобах розміщування.

У таблиці 8 розглянуто коефіцієнт використання місткості за регіонами України.

Найвищі показники у 2020 році характерні для Донецької області (0,32), Миколаївської області (0,28), Вінницької та Житомирської областей (0,26). Одеська область займає 18-19 місця за даним показником (0,17), що значно нижче середньо українського показника на рівні 0,2. Найнижчі показники характерні для Тернопільської області (0,1).

Коефіцієнт використання місткості для Одеської області за період 2019-2020 років знизився з 0,28 у 2019 р. до 0,17 у 2020 р., що у свою чергу зрушило Одеську область з 12-14 місця за цим показником до 18-19 у рейтингу всіх регіонів України. Звісно 2020 рік приніс значне падіння для всіх лідируючих регіонів, куди слід віднести м. Київ (був на 1 місці, опинився на 12-13), Київська область (була на 5 місці, опинилася на 8-10), Дніпропетровська область (була на 9-10 місці, опинилася на 14-17) та Хмельницька (була на 6-8 місці, опинилася на 14-17). Серед південних регіонів України Одеська область має відставання за показником від Херсонської області (0,25 та 5 місце у 2020 р.), Миколаївської області (0,28 та 2 місце), Запорізька область (0,24 та 6-7 місце).

Таблиця 8

Місце Одеської області за коефіцієнтом використання місткості за 2019-2020 рр. колективні засоби розміщування (юр. особи)

Джерело: розроблено авторами за [5, 7-9]

Хоча, заняття першого місця Донецькою областю за коефіцієнтом використання місткості наочно демонструє, що робити висновки тільки виходячи з цього показника у відриві від RevPar, RevPac було б недоцільним.

Висновок

Як висновок необхідно зазначити, що питання введення обмежень чи імовірності повного припинення міжнародних перевезень не закриті. Готельне господарство - як одна з чутливих до пандемії галузей повинна впроваджувати заходи, що допоможуть пережити тяжкі часи та відновити лояльність гостей. Як приклад можна зазначити заохочення ринку щодо заброньованих номерів, тобто можливість переоформлення бронювання або отримання компенсації повної вартості заброньованого номера, що залежить від діючих правил користування готелями та аналогічними засобами розміщування. Необхідно впроваджувати жорстку систему економії, тобто скорочувати довільні витрати, зарплати і преміальні виплати всіх рівнів менеджменту. У випадку впровадження обмежень червоної зони (повного припинення надання послуг розміщування) єдиною стратегією поведінки готелів має бути надання відпустки без збереження заробітної плати для всіх працівників терміном на 60-90 днів і закриття всіх нерухомих об'єктів. Це призведе до кадрового голоду, але дасть можливість продовжити функціонування готелів. Також цей час доцільно використовувати для реновації готелів, тому що, краще вийти після тимчасового припинення діяльності з обґрунтовано оновленим інтер'єром ніж проводити ці операції під час функціонування готелю. Потрібно не припиняти впровадження суворих правил охорони здоров'я та безпеки, що передбачає підтримання чистоти, гігієни рук, прибирання готельних номерів за новими стандартами попередження ризику ураження вірусом. Прикладом може служити програма Hilton CleanStay спільно з виробником антисептика Lysol.

Список літератури

1. Кулиняк І. Я., Жигало І. І., Ярмола К. М. Туристична галузь в умовах пандемії COVID-19: тенденції та заходи підтримання. Бізнес Інформ. 2021. №1. C. 177-184. URL: https://doi. org/10.32983/2222-4459-2021-1-177-184. (дата звернення: 24.09.2021).

2. Даниліна С. О., Коцюрубенко Г. М., Шикіна О. В. Фінансово-економічні наслідки пандемії для світової туристичної галузі. Причорноморські економічні студії. 2020. № 52. Ч. 1. С. 29-34.

3. Даниліна С.О., Коцюрубенко Г.М., Шикіна О.В. Соціально-економічні наслідки впливу пандемії на стан безробіття в Україні. Економіка та суспільство. 2021. № 29. URL: https:// economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/558 DOI: 10.32782/2524-0072/2021 29-22 (дата звернення: 24.09.2021).

4. Ярьоменко С.Г., Нєчева Н.В. Оцінка розвитку готельної індустрії локальної дестинації в Одеській області. Причорноморські економічні студії. 2021. № 67. С. 77-83.

5. Ярьоменко С.Г., Шикіна О.В., Нєчева Н.В. Позиціонування Одеської області на ринку готельних послуг України. Інфраструктура ринку. Одеса: Причорноморський науково- дослідний інститут економіки та інновацій. 2020. Вип. 48. С. 213-221.

6. Поворознюк, І. Формування та реалізація антикризового управління на підприємствах індустрії гостинності в період пандемії COVID-19. Економіка та суспільство. 2021. № 29. URL: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2021-29-18. (дата звернення: 24.09.2021).

7. Колективні засоби розміщування в Україні за 2019 рік (юридичні особи, відокремлені підрозділи юридичних осіб): статистична інформація // Державна служба статистики України. URL: http://ukrstat.gov.ua (дата звернення: 24.09.2021).

8. Колективні засоби розміщування в Україні за 2020 рік (юридичні особи, відокремлені підрозділи юридичних осіб): статистична інформація // Державна служба статистики України. URL: http://ukrstat.gov.ua (дата звернення: 24.09.2021).

9. Шикіна О. В., Гончаренко Я. Є. Динаміка розвитку готельного бізнесу Одеської області. Вісник соціально-економічних досліджень. 2018. № 4 (68). С.220-232.

10. Пандемія COVID-19 та її наслідки у сфері туризму в Україні. URL: http://www. ntoukraine.org/assets/files/EBRD-COVID19-Report-UKR.pdf (дата звернення: 24.09.2021).

11. Герасименко В. Г. Державне регулювання сфери туризму України в контексті процесів євроінтеграції / за заг. ред. В. Г. Герасименко, О. Л. Михайлюк. К.: ФОП Гуляєва В. М., 2019. 332 с.

12. Шикіна О. В., Гончаренко Я. Є., Ремігайло І. Ю. Шляхи розвитку ділового туризму у період пандемії. Інфраструктура ринку. 2020. № 50. С. 213-219.

References

1. Kulyniak, I. Ya., Zhyhalo, I. I., & Yarmola, K. M. (2021). Tourism Industry in the Context of the COVID-19 Pandemic: The Tendencies and Support Measures. Biznes Inform, 1, 177-184. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2021-1-177-184. [in Ukrainian].

2. Danilyna, S.O., Kotsiurubenko, G.M., & Shykina, O.V. (2020).Financial and economic consequences of the pandemic for the world tourism industry. Prychornomorski ekonomichni studii, 52, 29-34. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2021-1-177-184. [in Ukrainian].

3. Danilyna, S.O., Kotsiurubenko, G.M., & Shykina, O.V. (2021). Socio-economic consequences of the influence of the pandemic on the unemployment state in Ukraine. Ekonomika ta suspilstvo, 29. Retrieved from https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/558 DOI: 10.32782/2524-0072/2021-29-22. [in Ukrainian].

4. Iaromenko, S.G., Niecheva, N.V (2021). Assessment of the development of the hotel industry of the local destination in Odessa. Prychornomorski ekonomichni studii, 67, 77-83. [in Ukrainian].

5. Iaromenko S.G., Shykina O.V., & Niecheva N.V (2020) Positioning of Odessa region on the hotel service market of Ukraine. Infrastruktura rynku, 48, 213-221. DOI: https://doi.org/10.32843/ infrastruct48-40. [in Ukrainian].

6. Povorozniuk, I. (2021). Formation and implementation of crisis management in the hospitality industry during the pandemic COVID-19. Ekonomika ta suspilstvo, 29. Retrieved from https:// doi.org/10.32782/2524-0072/2021-29-18. [in Ukrainian].

7. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy (2020). Kolektyvni zasoby rozmishchuvannia v Ukrani za 2019 rik: statystychna informatsiia [Collective placement tools in Ukraine in 2019: statistical information], Kyiv: Informatsiino-analitychne ahentstvo. Available at: www.ukrstat. gov. (accessed 24 September 2021).

8. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy (2021) Kolektyvni zasoby rozmishchuvannia v Ukrani za 2020 rik: statystychna informatsiia [Collective placement tools in Ukraine in 2019: statistical information], Kyiv: Informatsiino-analitychne ahentstvo. Retrieved from www.ukrstat.gov. [in Ukrainian].

9. Shykina, O. V.,Goncharenko, Ya. E. (2018). Dynamics of hotel business development in Odessa region. Visnyk sotsialno-ekonomichnykh doslidzhen, 4, 68, 220-232. [in Ukrainian].

10. Pandemiia COVID-19 ta yii naslidky u sferi turyzmu v Ukraini [The COVID-19 pandemic and its consequences in the field of tourism in Ukraine]. Retrieved from http://www.ntoukraine. org/assets/files/EBRD-COVID19-Report-UKR.pdf. [in Ukrainian].

11. Gerasimenko, VG. (2019). Derzhavne regulyuvannya sferi turizmu Ukraпni v konteksti protsesiv yevrointegratsiп: monografiya. Kiпv: FOP Gulyaeva V.M. [in Ukrainian].

12. Shykina, O. V., Goncharenko, Ya. E., & Remihailo, I. Yu. (2020). Ways of business tourism development during the pandemic. Infrastruktura rynku, 50, 213-219. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru