Оцінка фізичного розвитку студентів Прикарпаття

Размещено на http://www.allbest.ru/

Оцінка фізичного розвитку студентів Прикарпаття

Людмила Оклієвич, Роман Партан,

Марія Тірон, Андрій Данищук

Анотація

Мета роботи - вивчити фізіологічний статус студентів 17-22 років. Методи дослідження. АТ визначали методом Короткова, ЧСС - методом пальпації; розрахунок систолічного і хвилинного об'єму крові (СОК і ХОК), фізичний розвиток (ФР) за відповідними формулами; визначення ЖЄЛ - спірометричним методом; вимірювання росту - ростоміром; визначення ваги тіла -на медичній вазі. Результати. Показані вікові особливості ФР в залежності від функціональних показників організму студентів 1-5 курсу Встановлено, що серед дівчат 5 курсу виявляється 11% гіпертоніків та 11% гіпотоніків. Висновки. 1. Гемодинамічні та показники ФР у 70% студентів знаходяться в межах фізіологічної норми, із незначними варіаціями окремих показників. 2. у студентів 2 -3 курсів спостерігається тенденція до збільшення АТ, що тісно корелює із змінами ЧСС; 2.Тільки окремі студенти мали дисгармонійний ФР з надлишком ваги тіла, рідше зустрічався дефіцит ваги тіла. З віком спостерігалося поступове збільшення усіх параметрів ФР.

Ключові слова: Фізіологічний статус, студенти, фізичний розвиток, дихальна система, серцево-судинна система.

Перспективи подальших досліджень полягають у встановленні кореляційних взаємозв'язків між функціональним станом периферичного еритрону і показниками фізичної підготовленості студентів різного віку.

Постановка проблеми та аналіз результатів останніх досліджень

Здоров'я юнаків представляє фундаментальну основу для формування потенціалу здоров'я дорослого населення, що є важливим показником благополуччя країни і фактором національної безпеки. Проблемі вивчення фізичного розвитку студентів приділяється достатньо багато уваги [1,4]. В даний момент одним з важливих завдань є виховання і розвиток здорового молодого покоління. Її вирішення неможливо без знання вікових особливостей структури, функцій і регуляції діяльності кожного органу, його взаємозв'язків з іншими органами, тобто вікових особливостей функціонування організму студентів [2,5,6].

Студентські роки - один із дуже важливих етапів розвитку організму людини як активного члена суспільства. В цей період завершується розвиток фізіологічних систем. Ось чому в ці роки повинна бути створена потужна база для укріплення здоров'я і фізичного удосконалення людини. Формування основних рухових якостей та навичок у процесі освіти може бути успішнішим за умови обгрунтованого застосування засобів та методів фізичної культури, проте при цьому необхідно враховувати статеві та індивідуальні особливості студентів, а також резервні можливості їх організму на даному етапі функціонального розвитку. У процесі навчання слід не лише підвищувати рухову активність, а й формувати психофізичні якості, що забезпечують готовність до праці та активної діяльності [3,5].

Мета роботи - вивчити фізіологічний статус студентів ПНУ ім. Василя Стефаника.

Поставлена мета, в свою чергу, вимагає вирішення таких завдань:

1. Вивчити стан серцево-судинної системи студентів 2-5 курсів за такими показниками, як АТ (артеріальний тиск), СОК (систолічний об'єм крові), ХОК (хвилинний об'єм крові), ЧСС (частота серцевих скорочень);

2. Вивчити стан респіраторної системи студентів 2-5 курсів за такими показниками, як ЖЄЛ (життєва ємність легенів), окружність грудної клітки;

3. Вивчити фізичний розвиток студентів 2-5 курсів за такими показниками, як ріст, вага тіла.

Організація і методи дослідження. Для проведення експериментальних досліджень були використані загальноприйняті методики вимірювання АТ методом Короткова, ЧСС - методом пальпації; розрахунок систолічного об'єму крові (СОК) і хвилинного об'єму крові (ХОК) за відповідними формулами; визначення ЖЄЛ - спірометричним методом; вимірювання росту - ростоміром; визначення ваги тіла з використанням медичної ваги. Дослідження проводилось зі студентами різних факультетів, 2-4 курсу ПНУ імені Василя Стефаника.

Результати дослідження та їх обговорення

Аналіз серцево-судинної системи. Результати дослідження серцево-судинної системи студентів представлені на рисунках 1-4.

Дані, представлені на рис. 1, свідчать, що показники артеріального тиску (як систолічного, так і діастолічного) у студентів 2-го курсу в цілому відповідають фізіологічній нормі. З віком спостерігається тенденція до незначного підвищення АТ, однак середні значення за межі норми не виходять.

СОК в 2017 році в юнаків складав 65,3 мл, в 2019 році - 60,5 мл. У дівчат цей показник складав у 2017 році 63,2 мл, в 2019 р. - 62,2 мл. ХОК в юнаків в 2017-2019 р.р. складав 4,8 л/хв, у дівчат - 4,6 л/хв.

Рис. 1. Стан серцево-судинної системи студентів 2-го курсу (середні норми для даної вікової категорії студентів).

Рис. 2. Стан серцево-судинної системи студентів 3-го курсу.

Рис. 3. - Стан серцево-судинної системи студентів 4-го курсу

Рис. 4. - Стан серцево-судинної системи студентів 5-го курсу

фізичний розвиток студент

Із даних, представлених на рисунку 3, видно, що всі показники відповідають віковим нормам. СОК в 2017 році в юнаків складав 64,3 мл, в 2019 році - 66,8 мл. У дівчат цей показник в 2017 році складав 62,1 мл, в 2019 році - 60,3 мл. ХОК у юнаків даного курсу в 2017 році складав 4,6 л/хв, а в 2019 році - 4,7 л/хв. У дівчат в 2010 році - 4,2 л/хв, в 2019 році - 4,1 л/хв. Таким чином, у студентів 4-го курсу збільшились СОК, тоді як із зменшенням ЧСС, ХОК збільшився, що свідчить про економну роботу серця. Результати обстеження ССС студентів 5-го курсу відображені на рисунку 4. З даних, представлених на рисунку 4, видно, що в обстежених студентів 5-го курсу показники АТ знаходяться в межах норми і з віком суттєво не змінились. СОК в 2017 р. в юнаків складав 59,8 мл, в 2019 році - 61,1 мл. У дівчат цей показник в 2017 р. - 58,3 мл, в 2019 р. - 64,6 мл. ХОК у юнаків даного курсу в 2017 році становив 4,2 л/хв, а 2019 році - 4,3 л/хв, у дівчат в 2017 р. - 3,8 л/хв, в 2019 р. - 4,4 л/хв.

Таким чином, з віком у студентів 5-го курсу спостерігається тенденція до збільшення СОК і ХОК за рахунок збільшення ЧСС.

Аналіз стану дихальної системи студентів

Ефективність зовнішнього дихання може бути оцінена за величиною легеневої вентиляції (вона пов'язана з ЖЄЛ). У студентів 2-5-го курсів були визначені ЖЄЛ (життєва ємність легенів), окружність грудної клітки. Значення показників ЖЄЛ юнаків і дівчат 2-го курсу в середньому складали 3,7 л и 2,7 л, що відповідають межам нижньої границі норми. Значення окружності грудної клітки на вдиху, видиху, паузі як в юнаків, так і в дівчат, з віком незначно збільшуються. Дані дослідження показали, що у студентів 3-го курсу значення ЖЄЛ знаходяться в межах нижньої границі норми. Окружність грудної клітки з віком практично не збільшується. Не дивлячись на низькі показники ЖЄЛ, у студентів 4 -го курсу вони знаходяться в межах норми. Окружність грудної клітки з віком збільшується незначно.

Окружність грудної клітки у студентів 5-го курсу з віком не збільшується. Значення ЖЄЛ в юнаків знаходяться на рівні верхньої границі норми, а у дівчат вони дещо нижче норми.

Таким чином, у віці 17-18 років у студентів спостерігається тенденція до збільшення окружності грудної клітки. У студентів 2-4-го курсів значення ЖЄЛ знаходяться в межах нижньої границі норми, у юнаків 5-го курсу значення ЖЄЛ знаходяться на рівні верхньої границі норми, а у дівчат вони незначно нижче норми.

Фізичний розвиток студентів

Результати дослідження фізичного розвитку студентів представлені на рисунках 5-8.

Рис. 5. Фізичний розвиток студентів 2 курсу

Рис. 6. - Фізичний розвиток студентів 3 курсу

Рис. 7. - Фізичний розвиток студентів 4 курсу

Рис. 8. Фізичний розвиток студентів 5 курсу.

Юнаки 2-го курсу мають високий зріст, а дівчата (37%) вище і (4%) нижче норми. В період (2017-2019 рр.) спостерігається незначне збільшення зросту обстежених студентів. У юнаків значення ваги тіла в 2017 р. знаходились в межах від 57 кг до 77 кг (в середньому - 72 кг). При цьому у 75% студентів вага тіла була вище норми, а у 25% - нижче (норма 70 кг). У їх ровесниць значення ваги тіла коливались в інтервалі від 43 до 66 кг, в середньому - 56 кг. При цьому в 11% обстежених дівчат вага тіла була нижче норми.

У юнаків в 2019 р. значення ваги тіла коливались в межах від 65 до 79 кг, в середньому - 73 кг. При цьому у 50% обстежених спостерігалось перевищення значення ваги тіла. У дівчат значення ваги тіла знаходились в межах від 47 до 80 кг, в середньому - 63,5 кг. При цьому перевищення значення норми спостерігалось у 31%, а у 15% обстежених дівчат вага тіла була нижче норми. В юнаків і дівчат 3 -го курсу показники зросту нижче норми. В період (2017-2019 рр.) постерігається незначне збільшення зросту обстежених студентів. У юнаків значення ваги тіла в 2017. знаходились в інтервалі від 52 кг до 88 кг і в середньому - 70кг. При цьому у 33% студентів спостерігались значення ваги тіла вище норми, а у 17% - нижче норми. В їх ровесниць значення ваги тіла знаходились в межах від 41 до 70 кг, в середньому - 55,5кг. При цьому 29% дівчат мали вагу тіла нижче норми, а 38% - надлишкову вагу. В юнаків в 2019 р. значення ваги тіла коливались в межах від 56 до 88 кг, в середньому - 71 кг. Однак у 50% обстежених спостерігались значення ваги тіла вище норми, а у 17% - нижче норми. У дівчат значення ваги тіла знаходились в інтервалі від 43 до 71 кг, в середньому - 58 кг. При цьому у 38% вага тіла була вище норми, а у 33% - нижче норми.

В юнаків 4-го курсу в 2017 році показник росту знаходився в межах від 173 до 187 см, в середньому - 179 см, що відповідає нормі (170-180 см). У 33% обстежених студентів зріст складав 187 см, що вище норми. У дівчат такого ж самого віку зріст коливався від 159 до 181 см, середнє значення складало 168 см (у 35% дівчат мають зріст вище норми, у 9% - нижче норми). Значення зросту юнаків в 2019 році знаходились в межах від 174 до 188 см, в середньому - 181 см. У дівчат в цьому ж році показники зросту коливались в межах від 159 до 181 см, середнє значення - 170 см.

В юнаків значення ваги тіла в 2017 році знаходились в межах від 56 кг до 117 кг і в середньому складали 86,5 кг (83% - вище норми, а 17% - нижче норми). В їх ровесниць значення ваги тіла знаходились в межах від 43 до 88 кг, в середньому - 65,5 кг. В юнаків у 2019 році значення ваги тіла коливались в межах від 59 кг до 116 кг, в середньому - 87,5 кг. У дівчат значення ваги тіла знаходились в межах від 45 кг до 85 кг, в середньому - 58 кг.

При цьому перевищення значення норми спостерігалося у 30% обстежених, зниження - у 9%. У юнаків 5-го курсу в 2017 році показники зростання перебували в інтервалі від 172 до 188 см, у середньому - 179 см. У всіх студентів значення зростання вище за норму (170¬180 см). У дівчат того ж віку значення зростання коливалися в межах від 155 до 178 см, середнє значення - 167 см. Однак 37% обстежуваних вище, а 21% - нижче за норму (160-170 см). Значення зростання юнаків у 2019 році перебувало в інтервалі від 173 до 188 см, в середньому - 180 см, що дещо вище за норму. У дівчат цього ж року зростання коливалося від 155 до 177 см, середнє значення - 166 см. У юнаків значення маси тіла у 2017 році були в інтервалі від 54 кг до 78 кг, у середньому - 66 кг. При цьому у 57% студентів спостерігалася зайва вага, а у 14% - її нестача. У їхніх ровесниць значення маси тіла знаходилося в межах від 39 кг до 75 кг, у середньому - 57 кг (у 11% - нижче за норму, а у 33% - вище за норму). У юнаків у 2019 році значення маси тіла коливалися в межах від 60 до 82 кг, в середньому - 71 кг. При цьому у 29% обстежуваних спостерігалося перевищення значення маси тіла. У дівчат значення маси перебували в інтервалі від 44 до 75 кг, у середньому - 58 кг. У цьому перевищення значення норми спостерігалося в 33%, зниження - в 11%. До середини ХХ ст. вважалося, що розміри тіла вирішальною мірою зумовлені генетично і малочутливі до умов життя. Під впливом нових порівняльних досліджень у розвинених країнах ця парадигма була відкинута. Нині більшість біологів дотримується думки, що з генетика, а умови середовища впливають фізичний розвиток організму [2]. З результатів дослідження випливає, що середні значення маси тіла та зростання студентів біологічного факультету відповідають нормі, однак у кожній віковій групі є студенти, які мають значення росту та ваги, які далеко виходять за межі як нижньої, так і верхньої меж норми.

Висновки

1. За результатами дослідження серцево-судинної системи студентів біологічного факультету встановлено, що: - у студентів 2-го, 3-го курсів спостерігається тенденція до збільшення АТ із віком, що зумовлено збільшенням ЧСС; - у студентів 4-го курсу АТ практично не змінюється, проте ЧСС зменшується та збільшується СОК та МОК. Це свідчить про більш економну роботу серця; - у юнаків 5-го курсу відхилень від норми АТ та ЧСС немає, однак у дівчат тієї ж вікової групи виявлено 11% гіпертоніків та 11% гіпотоніків. Значення пульсу у дівчат з віком збільшилися, але входять до меж норми.

2. За результатами вивчення дихальної системи встановлено, що: - середні показники кола грудей на вдиху, видиху та паузі у дівчат та юнаків віком 17-18 років (1-2 курс) мають тенденцію до збільшення, у віці 19-22 років ( 3-5 курс) значення не збільшуються; - у студентів 2-го, 3-го, 4-го курсів значення ЖЕЛ перебувають у межах нижньої межі норми; - У юнаків 5-го курсу значення ЖЕЛ знаходяться на рівні верхньої межі норми, а у дівчат трохи нижче норми.

3. За результатами вивчення фізичного розвитку студентів встановлено що: - гармонійний фізичний розвиток відзначався у більшості студентів, деякі студенти мали дисгармонійний фізичний розвиток з надлишком маси тіла, рідше зустрічався дисгармонійний фізичний розвиток з дефіцитом маси тіла. З віком у студентів спостерігалося поступове збільшення значень усіх параметрів, що досліджуються. Проведені експериментальні дослідження показали, що фізичний розвиток обстежених студентів загалом має гармонійний характер, з віком спостерігаються відхилення у бік незначного збільшення АТ, ЧСС та ЖЕЛ.

Література

1. Андрійчук О, Шевчук А, Самчук О, Хомич А. Особливості фізичного й психологічного компонентів здоров'я студентів залежно від їхніх навчальних досягнень. Збірник наукових праць Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Серія: Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я / укладач А.В Цьось, С.П Козіброцький. 20195; 3 (31): 96-104.

2. Апанасенко ГЛ, Попова ЛА. Медична валеологія: навч-метод. посіб. Київ: Здоров'я, 1998. 248 с.

3. Григус I. M., Петряк Л. А. Оцінка показників фізичного розвитку та функціонального стану студенток спеціальної медичної групи. JournalofEducation, HealthandSport. 20195;5(10):158-169. ISSN 2391-8306. DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.32585

4. Завидівська НН. Професійно-прикладні основи формування здорового способу життя студентів вищих навчальних закладів економічного профілю: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. Київ, 2002: 20 с.

5. Круцевич ТЮ, Безверхня ГВ. Рекреація у фізичній культурі різних груп населення. навч. посіб. Київ: Олім. л-ра, 2017. 248 с.

6. Пантік ВВ, Захожа НЯ. Фізичні навантаження та відпочинок як фактори впливу на фізичний розвиток студентської молоді. Молодіжний науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Фізичне виховання і спорт: журнал / уклад. А.В. Цьось, В. П. Романюк. 2017;18: 36-40.

References

1. Andriychuk O, Shevchuk A, Samchuk O, Khomych A. Peculiaritiesofthephysicalandpsychologicalcomponentsofstudents'healthdependingontheireducationalachievements. CollectionofscientificworksofLesyaUkrainkaEastEuropeanNationalUniversity. Series: Physicaleducation, sportandhealthculture / compiledby A. V. Tsyos, S. P. Kozibrotskyi. 20195; 3 (31): 96-104.

2. Apanasenko GL, Popova LA. Medicalvaleology: teachingmethod. manualKyiv: Zdrovya, 1998. 248 p.

3. Grigus I.M., Petryak L.A. Assessmentofindicatorsofphysicaldevelopmentandfunctionalstateoffemalestudentsof a specialmedicalgroup. JournalofEducation, HealthandSport. 20195;5(10):158-169. ISSN 2391-8306. DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.32585

4. Zavidivska NN. Professional-applied foundationsoftheformationof a healthylifestyleofstudentsofhighereducationalinstitutionsoftheeconomicprofile: author'sabstract. thesis ... candidateped. Sciences: 13.00.04; Nationalped. Universitynamedafter M.P. Dragomanova. Kyiv, 2002: 20 p.

5. KrutsevichTyu, Bezverhnya GV. Recreationinphysicalcultureofdifferentpopulationgroups. educationmanualKyiv: Olim. L-ra, 2017. 248 p.

6. Pantik VV, Zahoja NA. Physicalactivityandrestasinfluencingfactorsonthephysicaldevelopmentofstudentyouth. YouthscientificbulletinofLesyaUkrainkaEastEuropeanNationalUniversity. Physicaleducationandsports: magazine / comp. A. V. Tsyos, V. P. Romaniuk. 2017;18: 36-40.

Размещено на Allbest.ru