Методи та інструменти оцінки потенціалу гастрономічного туризму

Размещено на http://allbest.ru

МЕТОДИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ОЦІНКИ ПОТЕНЦІАЛУ ГАСТРОНОМІЧНОГО ТУРИЗМУ

Нестерчук Інна Костянтинівна,

кандидат географічних наук, доцент

Поліський національний університет м. Житомир

Стаття присвячена розробці авторської методики оцінки потенціалу гастрономічного туризму регіону. Але минулий 2021 рік перевернув гастрономічні уподобання і погляди на модну їжу по всьому світу. Адже тепер багато готується на домашній кухні, похід в ресторан можна назвати незвичайним пригодою, а люди все більше стали замислюватися про здорове харчування і використовувати продукти для підтримки імунітету. Світова сфера гостинності в період пандемії всіляко підтримує сектор туризму, згуртовано надає допомогу в подоланні цього глобального надзвичайного стану і підтримує зусилля по відновленню. Одним із дієвих заходів є нові компанії від UNWTO, одна з яких присвячена унікальній можливості поділитися головною стравою своєї країни, показавши, як кулінарна спадщина відображає відчуття спільності і культури.

Мета. В епоху коронавіруса люди все більше стали замислюватися про здорове харчування. Щороку планета вносить в культуру харчування населення свої зміни. Деякі з них - світові гастрономічні тренди, інші залежать від регіону і менталітету населення, що впливає на гастрономічний туризм та вподобання туристів, перезавантаження гастрономічних турів і економіку в цілому.

Методика. Для проведення систематизації існуючих методичних розробок в області оцінки потенціалу гастрономічного території дослідження через призму впровадження кластерних ініціатив визначено базові поняття, якими належить оперувати. Вивчено методику та методики оцінки, які необхідні при оцінці потенціалу гастрономічного туризму території. Автор запропонував власний підхід до оцінки потенціалу гастрономічного туризму на прикладі Правобережного Полісся України, яке унікальне не тільки по географічному положенню, ландшафтній строкатості, але і по кількості унікальних природних та культурно - історичних об'єктів.

Результати. Розроблено авторську методику оцінки потенціалу гастрономічного туризму на прикладі Правобережного Полісся України. Створено картографічну модель потенціалу гастрономічного туризму, темою та основним об'єктом якої є інтегральний показник гастрономічного потенціалу в межах фізико - географічних районів створена засобами та на основі авторського алгоритму, що вписується у загальну методичну схему геоінформаційного картографування.

Наукова новизна. Вперше запропоновано авторський підхід до оцінки потенціалу гастрономічного туризму Правобережного Полісся України, створено картографічну модель потенціалу гастрономічного туризму.

Практична значимість. Гастрономічній туризм виступає в якості одного з ключових інструментів залучення уваги туристів і підвищує туристичну привабливість території. Потенціал гастрономічного туризму постане драйвером розвитку мало атрактивних територій та непрезентабельних дестинацій, які розкриють власні автентичні гастрономічні магніти.

Ключові слова: гастрономічний туризм, потенціал гастрономічного туризму, Правобережне Полісся України, об'єкти гастрономічного туризму, картографічна модель потенціалу гастрономічного туризму.

Нестерчук Инна Константиновна,

Полеский национальный университет

кандидат географических наук, доцент

МЕТОДИ И ИНСТРУМЕНТИ ОЦЕНКИ ПОТЕНЦИАЛА ГАСТРОНОМИЧЕСКОГО ТУРИЗМА

Статья посвящена разработке авторской методики оценки потенциала гастрономического туризма региона. Но прошлый 2021 год перевернул гастрономические пристрастия и взгляды на модную еду по всему миру. Ведь теперь многое готовится на домашней кухне, поход в ресторан можно назвать необычным приключением, а люди все больше стали задумываться о здоровом питании и использовать продукты для поддержания иммунитета. Мировая сфера гостеприимства в период пандемии всячески поддерживает сектор туризма, сплоченно оказывает помощь в преодолении этого глобального чрезвычайного положения и поддерживает усилия по восстановлению. Одним из действенных мер являются новые компании от UNWTO, одна из которых посвящена уникальной возможности поделиться главным блюдом своей страны, показав, как кулинарное наследие отражает ощущение общности и культуры.

Цель. В эпоху коронавируса люди все больше стали задумываться о здоровом питании. Каждый год планета вносит в культуру питания население свои изменения. Некоторые из них - мировые гастрономические тренды, другие зависят от региона и менталитета населения, влияющего на гастрономический туризм и предпочтения туристов, перезагрузку гастрономических туров и экономику в целом.

Методика. Для проведения систематизации существующих методических разработок в области оценки гастрономического потенциала территории исследования через призму внедрения кластерных инициатив определены базовые понятия, которыми предстоит оперировать. Изучены методика и методики оценки, которые необходимы при оценке потенциала гастрономического туризма территории. Автор предложил собственный подход к оценке потенциала гастрономического туризма на примере Правобережного Полесья Украины, которое уникально не только по географическому положению, ландшафтной пестроте, но и по количеству уникальных природных и культурно-исторических объектов.

Результаты. Разработана авторская методика оценки потенциала гастрономического туризма на примере Правобережного Полесья Украины. Создана картографическая модель потенциала гастрономического туризма, темой и основным объектом которой является интегральный показатель гастрономического потенциала в пределах физико-географических районов, созданная средствами и на основе авторского алгоритма, вписывающегося в общую методическую схему геоинформационного картографирования.

Научная новизна. Впервые предложен авторский подход к оценке потенциала гастрономического туризма Правобережного Полесья Украины, создана картографическая модель потенциала гастрономического туризма.

Практическая значимость. Гастрономический туризм выступает в качестве одного из ключевых инструментов привлечения внимания туристов и повышает туристическую привлекательность территории. Потенциал гастрономического туризма станет драйвером развития мало аттрактивных территорий и непрезентабельных дестинаций, которые раскроют собственные аутентичные гастрономические магниты.

Ключевые слова: гастрономический туризм, гастрономический туризм, Правобережное Полесье Украины, объекты гастрономического туризма, картографическая модель потенциала гастрономического туризма.

Nesterchuk Inna Konstantinovna

METHODS AND TOOLS FOR ASSESSING THE POTENTIAL OF GASTRONOMIC TOURISM

The article is devoted to the development of the author's methodology for assessing the potential of gastronomic tourism in the region. But the past 2021 has changed the gastronomic preferences and views on fashion food around the world. After all, now a lot is being prepared in the home kitchen, a trip to a restaurant can be called an unusual adventure, and people are increasingly thinking about healthy eating and use products to maintain immunity. The global hospitality industry during the pandemic period supports the tourism sector in every possible way, unites to help overcome this global state of emergency and supports recovery efforts. One of the effective measures is the new companies from the UNWTO, one of which is dedicated to the unique opportunity to share the main dish of their country, showing how the culinary heritage reflects a sense of community and culture.

Goal. In the age of the coronavirus, people began to think more and more about healthy eating. Every year the planet makes its changes in the culture of nutrition. Some of them are global gastronomic trends, others depend on the region and the mentality of the population, which affects gastronomic tourism and tourist preferences, the resumption of gastronomic tours and the economy as a whole.

Method. In order to systematize the existing methodological developments in the field of assessing the gastronomic potential of the research area through the prism of the implementation of cluster initiatives, the basic concepts to be operated are identified. The methods and techniques of estimation which are necessary at an estimation of potential of gastronomic tourism of territory are studied. The author proposed his own approach to assessing the potential of gastronomic tourism on the example of the Right Bank Polesie of Ukraine, which is unique not only in geographical location, landscape diversity, but also in the number of unique natural and cultural-historical sites.

Results. The author's method of estimating the potential of gastronomic tourism on the example of the RightBank Polesie of Ukraine is developed. A cartographic model of gastronomic tourism potential has been created, the theme and main object of which is an integrated indicator of gastronomic potential within physical-geographical areas, created by means and on the basis of the author's algorithm that fits into the general methodological scheme of geoinformation mapping.

Scientific novelty. For the first time the author's approach to an estimation of potential of gastronomic tourism of the Right-bank Polesie of Ukraine is offered, the cartographic model of potential of gastronomic tourism is created.

Practical significance. Gastronomic tourism is one of the key tools to attract tourists and increase the tourist attractiveness of the territory. The potential of gastronomic tourism will be the driver of the development of unattractive areas and unpresentable destinations, which will reveal their own authentic gastronomic magnets.

Keywords: gastronomic tourism, gastronomic tourism, Right-Bank Polesie of Ukraine, objects of gastronomic tourism, cartographic model of gastronomic tourism potential.

гастрономічний туристичний правобережне полісся

Вступ. На сучасному етапі розвитку гастрономічний туризм необхідно розглядати як один з факторів соціально-економічного розвитку країни в цілому і одним з основних факторів розвитку її регіонів. Розвиток туристичної індустрії сприяє диверсифікації джерел доходів регіонального бюджету, що в сукупності з іншими його джерелами може стати фактором синергетичного ефекту соціально-економічного розвитку окремої території.

Постановка наукової проблеми. Нашим завданням стоїть провести комплексний аналіз вже існуючих методик оцінки природно-ресурсного потенціалу, туристично-рекреаційного потенціалу та визначити методику гастрономічного потенціалу регіону Правобережного Полісся України, зробивши акцент на його туристичній, гастрономічній складовій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Свої праці присвячували тематиці методології оцінки туристичних ресурсів Є. Бабина [1], Бережна [13], О. Бейдик [33], М. Борущак [35], М. Бутко [37], Є. Буценко [10], П. Вірченко [52], М. Гудзь [38], П. Гудзь [38], Б. Данилишина [39], З. Герасимчук [40], А. Жулавський, В. Гордієнко [3], Н. Ігнатенко, В. Руденко [4], І. Зелінський [41], В. Клочков [5], В. Кифяк [42], В. Кравців [43], Є. Леонідова [11], О. Любіцева [44], М. Лупина, А. Ефимов, Т. Элиарова [12], М. Мальська [45], В. Мацала [47], В. Мацола [46 ], Г. Михайліченко [48], М. Нудельман [49], Н. Паньків [54], Н. Реймерс [6], В. Руденко [50], Г. Симочко [53], С. Сонько, Т. Новікова [7], І. Смаль [51], Д. Стеченко [55], Т. Ткаченко [36], Л. Черчик [15, 23], Ю. Шабардіна [14], О. Шаблій [34].

На сьогодні серед учених географів, економістів, зазвичай побутують різнорідні думки щодо визначення категорії «природно-ресурсний потенціал» [1. с. 56 - 67, 2 - 5. с. 107 - 109, 6, 7]. Автор свої вишукування у площині потенціалу гастрономічного туризму, місцевої гастрономії висвітлює у таких працях [8, 9].

Метою даної статті є розробка методики оцінки потенціалу гастрономічного туризму регіону. Основні завдання дослідження: розробити авторську методику оцінки потенціалу гастрономічного туризму регіону; укласти картографічну модель потенціалу гастрономічного туризму Правобережного Полісся України.

Виклад основного матеріалу. У дослідженні Швейцарського інституту Готтлиба Дуттвайлера (GDI) до чинників успіху для позиціонування національної кухні віднесені: - пристрасть нації до їжі; - наявність регіональних переваг кухні; - автентичність кухні; - наявність в регіоні туристських пам'яток; - наявність кулінарних традицій; - існування національної легенди; - користь для здоров'я; - наявність асортименту фірмових страв, які формують основу національного кулінарного іміджу. Необхідно створити картографічну модель потенціалу гастрономічного туризму (рис. 1), темою та основним об'єктом якої є інтегральний показник гастрономічного потенціалу в межах фізико -географічних районів створена засобами та на основі авторського алгоритму, що вписується у загальну методичну схему геоінформаційного картографування.

Для проведення систематизації існуючих методичних розробок в області оцінки потенціалу гастрономічного території дослідження через призму впровадження кластерних ініціатив необхідно визначити базові поняття, якими належить оперувати. Гастрономічний туризм як вид діяльності, що включає три основні елементи: шукачі послуг (туристи), обслуговування провайдерів та місце. Особи, які шукають послуги, є основними гравцями туристичної системи тому їх потреби та бажання необхідно враховувати. Цільовий ринок, кому буде цікаво споживаючи конкретний туристичний продукт, що пропонується, необхідно ідентифікувати . Постачальники послуг прагнуть задовольнити потреби відвідувачів. Місце є дуже важливим елементом для визначення сфера гастрономічного туризму в будь-якому регіоні. Гастрономічний туризм виникає не випадково, і успіх залежить від регіону до регіону залежно від туристичного потенціалу залучення відвідувачів. Таким чином, будь-яка туристична діяльність у регіоні не може розпочатися, якщо не виявлено її потенціал, а саме у нашому досліджені потенціал гастрономічного туризму, який необхідно про класифікувати, оцінити та реалізувати.

Важливу роль грають фактори внутрішнього і зовнішнього характеру при визначені потенціалу гастрономічного туризму. Слід віднести до факторів внутрішнього характеру : туристичну інфраструктуру (колективні засоби розміщення туристів, підприємства громадського харчування, туристичні організації, що займаються формуванням, просуванням і реалізацією туристичного продукту, об'єкти спортивно -оздоровчої інфраструктури); туристичні ресурси (природні, історико-культурні); систему управління туристичною територією (адміністративно - управлінські установи, які координують розвиток туризму, маркетинг туристичної території, розвиток рівня кооперації підприємств туристичної індустрії). До чинників зовнішнього характеру відносимо нормативно-правове забезпечення, економічні, геополітичні, туристичного попиту та екологічної ситуації туристичної території. Існуючі методи оцінки туристичних ресурсів мають взаємозв'язок з типами оцінки гастрономічного потенціалу території і можливостями практичного застосування методів і методик представлені в табл. 1.

Рис. 1. Методика оцінки потенціалу гастрономічного туризму регіону

Вихідними базовими картографічними даними була типова картографічна основа для тематичних карт, виготовлена шляхом цифрування крупномасштабно растрових топографічних карт. Її було отримано з ресурсу http://maptimes.inf.ua/MapBases.html. Для забезпечення відповідності сучасним назвам одиниць адміністративно -територіального поділу її було оновлено за допомогою Геопорталу адміністративно-територіального устрою України http://atu.gki.com.ua/ua/karta. В основу карти покладений фізико -географічний поділ території Правобережного Полісся. Карта фізико-географічного районування взята із Національного атласу України. Вихідні профільні (тематичні) дані були зібрані автором карти з декількох джерел, у тому числі із відомостей в Інтернеті. Це гастрономічні фестивалі, базова туристична інфраструктура, харчова індустрія, аграрне виробництво та туристично-інформаційні центри. Додатково використані профільні (тематичні) дані з відкритих джерел. Це геодані відкритої карти доріг (Open Street Map - OSM, https://www.openstreetmap.org/), а також дані Wikimapia (https://wikimapia.org). На ці картографічні ресурси геопросторові дані наносяться переважно власниками компаній, відвідувачами та споживачами послуг. Опрацювання й верифікація вихідної картографічної інформації.

Таблиця 1

1. Бабина Е.Н. Экономические аспекты рационального природопользования в структуре комплексного управления экологической сферой. Региональная экономика: теория и практика. 2008. №23 (80). С. 56-67.

2. Великий тлумачний словник української мови. Укл. В. Т. Бусель. К.: ВТФ «Перун», 2001. 1440 с.

3. Жулавський А. Ю., Гордієнко В. П. Природно-ресурсний потенціал регіону в системі економічних відносин. Ефективна економіка. 2013. №8 Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z= 2238

4. Ігнатенко Н. Г., Руденко В. П. Природно-ресурсний потенціал. Географічний аналіз та синтез. Львів: Вища школа, 1986. 164 с.

5. Клочков В. А. Определение природно-ресурсного потенциала территории как элемент оптимизации природопользования. Территориальная организация общества и управления в регионах. Воронеж, 1986. С. 107-109.

6. Реймерс Н. Ф. Природопользовани: словарь-справочник. М.: Мысль, 1990. 639 с.

7. Сонько С. П., Новікова Т. П. Про змістовне насичення терміна «зелений туризм». Збірник тез ІІІ Міжвузівської наукової конференції «Екологія - шляхи гармонізації відносин природи та суспільства»; ред. Непочатенко О. О. Ред-вид. центр УНУС. Умань, 2012. С. 104106.

8. Нестерчук І. К. Оцінка та основні етапи формування туристично-рекреаційного та гастрономічного потенціалів регіону в контексті розвитку гастрономічного туризму. Perspectives of world science and education : Abstracts of 2nd International scientific and practical conference (October 30-31, 2019). Osaka, Japan : CPN Publishing Group, 2019. Р. 240-247.

9. Нестерчук І. К. Оцінка та основні етапи формування туристично-рекреаційного та гастрономічного потенціалів регіону в контексті розвитку гастрономічного туризму. Географія та туризм. 2019. Вип. 52. С. 33-44.

10. Буценко Е.Д. Гастрономический туризм как популярное направление в туризме о // Научно-методический электронный журнал «Концепт». 2015. Т.33. С. 56-60.

11. Леонидова Е.Г. Оценка уровня сформированности событийного туризма в регионе // Журнал «Universum: экономика и юриспруденция». 2015. №8. С. 23-33.

12. Лупина М., Ефимов А., Элиарова Т. Гастрономический туризм - перспективное направление туристской отрасли // Питание и общество, 2015. №6. URL: http://dreamchef.ru/pitanie06-2015 (Дата обращения: 12.10.2021).

13. Бережна І. Національні пріоритети та регіональні детермінанти соціально-економічного зростання (на матеріалах АР Крим) / І. Бережна. - К. : НАН України, Інститут регіональних досліджень, 2004. - 640 с.

14. Шабардіна, Ю. В. Рекреаційний потенціал як складова продуктивних сил регіонального економічного простору [Текст] : дис. канд. екон. наук: 08.00.05 / Ю. В. Шабардіна, Чернігівський державний технологічний університет. - Чернігів : 2011 р.

15. Черчик, Л. М. Стратегічний потенціал рекреаційної системи регіону: теорія, методологія, оцінка [Текст] : монографія / Л. М. Черчик, Н. В. Коленда. - Луцьк: ЛНТУ, 2008. - 235 с.

16. Мацала, В. І. Формування і розвиток рекреаційно-туристичного комплексу Закарпатської області [Текст] : автореф. дис. канд. екон. наук: 08.10.02 / В. І. Мацала; НАН України; Інститут регіональних досліджень. - Львів, 1996. - 17 с.

17. Стеченко, Д. М. Теоретичні аспекти дослідження природно-рекреаційного потенціалу [Текст] / Д. М. Стеченко, І. В. Безуглий // Науковий вісник ЧДІЕУ, 2009. - № 2 (3). - С. 65-76.

18. Герасимчук, З. В. Регіональна політика розвитку рекреаційної сфери: механізм формування та реалізації [Текст] : монографія / З. В. Герасимчук, М. В. Глядіна. - Луцьк : Надстир'я, 2006. -164 с.

19. Зелінський І. Про статистичну оцінку рекреаційно-оздоровчого забезпечення населення в регіоні / І. Зелінський // Регіональна економіка. Додаток «Регіони України. Економіко-статистичні порівняння». - 2001. - № 2. - С. 28-32. 342 Випуск 19. 2017 Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського

20. Нудельман М. Социально-экономические проблемы рекреационного природопользования / М. Нудельман. - К. : Наукова думка, 1987. - 132 с.

21. Природо-ресурсний потенціал природних регіонів України : [монографія] / [В. Руденко, В. Вацеба, Т. Соловей]. - Чернівці : Рута, 2001. - 268 с.

22. Черчик Л. Наукові підходи до класифікації туристично-рекреаційних ресурсів / Л. Черчик [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://esnuir.eenu.edu.ua/ bitstream/123456789/10027/3/klas_ttp.pdf.

23. Нестерчук І. К. Гастрономічно-туристичне районування: планування, проектування туристично-рекреаційного простору. Наук. вісник Східноєвропейського нац. університету ім. Лесі Українки. Сер. Географічні науки. 2020. № 1(405). С. 86-92.

24. Нестерчук І. К. Оцінка та основні етапи формування туристично-рекреаційного та гастрономічного потенціалів регіону в контексті розвитку гастрономічного туризму. Географія та туризм. 2019. Вип. 52. С. 33-44.

25. Нестерчук І. К. Фізико-географічне районування Правобережного Полісся: питання методології та практики управління у сфері туризму. Туризм: міжнародний досвід та національні пріоритети : матеріали ІІ Всеукр. наук.-практ. конф. (25 травня 2018 р.). Житомир : Євенок О. О., 2018. С. 55-59.

26. Нестерчук І. К. Гастрономічний туризм в каркасі фізико-географічного районування Правобережного Полісся. Наука. Молодь. Екологія--2019 : зб. матеріалів XV Всеукр. наук.-практ. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених (16 травня 2019 р.). Житомир : ЖНАЕУ, 2019. С. 136-137.

27. Нестерчук І. К. Фізико-географічного районування Правобережного Полісся як польові студії гастрономічного туризму. Основні шляхи збереження лучно-степових екосистем України : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. 90-річчю «Михайлівської цілини» (20-22 червня 2018 р.). Суми : СНАУ, 2018. С. 136-139.

28. Нестерчук І. К. Оцінка та основні етапи формування туристично-рекреаційного та гастрономічного потенціалів регіону в контексті розвитку гастрономічного туризму. Perspectives of world science and education : Abstracts of 2nd International scientific and practical conference (October 30-31, 2019). Osaka, Japan : CPN Publishing Group, 2019. Р. 240-247.

29. Нестерчук І. К. Розроблення оптимальної моделі розвитку гастрономічного туризму Українського Правобережного Полісся. Теоретичні і прикладні напрямки розвитку туризму та рекреації в регіонах України : матеріали VH Міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. 70-річчю утворення.

30. Нестерчук І. К. Регіональний туристичний гастрономічний кластер Правобережного Полісся України. Регіональний туризм: сучасні стан та шляхи оптимізації: зб. тез доп. Міжнар. наук.-практ. конф. (2 квітня 2021 р.). Київ : КРОК, 2021. С. 104-106.

31. Нестерчук І. К. Потенційний кластер Енрайта для розвитку гастрономічного туризму. Туризм: міжнародний досвід та національні пріоритети : матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. (26 травня 2021 р.). Житомир : Поліський нац. університет, 2021. С. 13-16.

32. Нестерчук І. К. Методи та інструменти оцінки потенціалу гастрономічного туризму. Актуальні проблеми міжнародних відносин і регіональних досліджень : матеріали Міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. (6 грудня 2021 р.). Луцьк : Волинський нац. університет імені Лесі Українки, 2021. С. 13-16.

33. Бейдик О. О. Рекреаційно-туристські ресурси України: мето-дологія та методика аналізу, термінологія, районування./ О. О. Бейдик. - К.: КНУ, 2001. - 397 с.

34. Шаблій О. І. Основи загальної суспільної географії / О. І. Шаблій. - Львів, Вид. центр ЛНУ, 2003. - 444 с.

35. Борущак М. Проблеми формування стратегії розвитку туристичних регіонів: монографія. Львів: ІРД НАН України, 2006. 288 с.

36. Ткаченко Т.І. Сталий розвиток туризму: теорія, методологія, реалії бізнесу: монографія; 2-е вид., випр. та доп. К.: Київ. нац. торг.- екон. ун-т, 2009. 463 с.

37. Бутко, М. П. Роль транспортної інфраструктури у зміцненні туристичного потенціалу України / М. П. Бутко, Н. О. Алєшугіна // Ефективна економіка - 2009. - № 3

38. Гудзь М.В., Ґудзь П.В. Визначення диспропорцій використання економічного потенціалу Запорізького регіону. Збірник наукових праць «Регіональна економіка». 2016.№ 4. (26). С.52-60.

39. Данилишин Б.М. Природно-ресурсний потенціал сталого розвитку України / Б.М. Данилишин, С.І. Дорогунцов, В.С. Міщенко, В.Я. Коваль, О.С. Новоторов, М.М. Паламарчук. - К., РВПС України. 1999. -- 716 с.

40. Герасимчук З. В. Організаційно-економічний механізм становлення інноваційного потенціалу регіону: монографія / З. В. Герасимчук, Н. С. Куцай ; Луцький національний технічний університет. - Луцьк, 2011. - 216 с.

41. Зелінський І. Про статистичну оцінку рекреаційно-оздоровчого забезпечення населення в регіоні / І. Зелінський // Регіональна економіка. Додаток «Регіони України. Економіко-статистичні порівняння». - 2001. - № 2. - С. 28-32.

42. Кифяк В. Ф. Організація туристичної діяльності в Україні. - Чернівці: Книги- ХХІ, 2003. - 300 с.

43. Кравців B.C., Гринів Л.С., Копач М.В., Кузик С.П. Науково-методичні засади реформування рекреаційної сфери. Наукове видання. - Львів: НАН України. -1999. -78 с.

44. Любіцева О. О. Ринок туристичних послуг. - К.: Альтерпрес, 2002. - 232 с.

45. Мальська М.П., Антонюк Н.В., Ганич Н.М. Міжнародний туризм і сфера послуг : підручник. Київ : Знання, 2008. 661 с.

46. Мацола В. І. Рекреаційно-туристичний комплекс України / В. І. Мацола; Ін-т регіон. дослідж. НАН України. - Л., 1997. - 259 с.

47. Мацала В. Формування і розвиток рекреаційно-туристичного комплексу Закарпатської області : автореф. дис. ... канд. екон. наук / В. Мацала ; НАН України; Інститут регіональних досліджень. - Львів, 1996. - 17 с.

48. Михайліченко Г. Туристичний потенціал: методи оцінювання та інноваційний розвиток / Г. Михайліченко // Проблеми економіки. - 2013. - № 1. - С. 115-123

49. Нудельман М. Социально-экономические проблемы рекреационного природопользования / М. Нудельман. - К. : Наукова думка, 1987. - 132 с.

50. Руденко В. П. Географія природно-ресурсного потенціалу України: [підр. у 3-х част.] / В. П. Руденко. - Чернівці : Чернівецький національний університет, 2010. - 552 с.

51. Смаль І.В. Туристичні ресурси світу : навчальний посібник. Ніжин : НДУ імені Миколи Гоголя, 2010. 336 с.

52. Вірченко П. Класифікація туристсько-рекреаційного потенціалу територій локального рівня та проблеми його залучення до господарської. Часопис соціально-економічної географії ХНУ імені В.Н. Каразіна. 2013. Вип. 13(2). С. 120-125.

53. Симочко Г. В. Поняттєво-термінологічний апарат та підходи до класифікації туристично-рекреаційних ресурсів. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія «Географія». 2012. № 2. С. 78-84.

54. Паньків Н. Туристичні ресурси та їхні класифікації. Рекреаційна географія і туризм. Наукові записки. 2014. № 2. С. 93-99.

55. Регіонологія туризму. Наукове видання / Стеченко Д. М., Сабодош Г. О., Охрименко А.Г. та ін.. За ред. Д. М. Стеченка. -К.: Вид- во КУТЕП, -2004.-220с.

56. Нестерчук І. К. Гастрономічний туризм як фасилітатор змін для фізико-географічнаої області Київського Полісся. Часопис картографії. 2018. Вип. 2(19). С. 48-59.

57. Ethnic loading of food as a sustainable culture component in the form of physical-geographical, soil and ethnographic zoning of the rightbank Polissia / I. Nesterchuk, A. Osipchuk, T. Chernyshova et al. GeoJournal of Tourism and Geosites. 2020. Year XIII, no. 2 supplement, vol. 30 P. 788-793. DOI: 10.30892/gtg.302spl02-506.

Размещено на Allbest.ru