Соціально-культурні та економічні засади міського туризму

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Соціально-культурні та економічні засади міського туризму

Л.Д. Божко Харківська державна академія культури, м. Харків, Україна

М.М. Зайцева Харківська державна академія культури, м. Харків, Україна

Л.Д. Божко, М.М. Зайцева. Соціально-культурні та економічні засади міського туризму

Розглянуто міський туризм та його внесок у розвиток як міської економіки, так і загально-державної, соціально-культурне життя міського населення та вплив на формування іміджу країни. Виявлено тісний зв'язок між соціально-культурними й економічними складовими міського туризму. З'ясовано, що туризм є стратегічним сектором міської економіки і сприяє соціальному та культурному розвитку міста, впливає на підвищення добробуту і задоволеності життям населення, формує позитивний імідж країни у світі. Доведено, що туристична діяльність є новим дже-релом доходу для місцевих громад.

Ключові слова: міський туризм, туристична ді-яльність, соціально-культурні засади, економічні аспекти, імідж, туристична інфраструктура, місцева громада.

L. Bozhko, M. Zaitseva. Socio-cultural and eco-nomic fundamentals of urban tourism

The relevance of the study. Today, tourism has become a strategic sector of the country's develop-ment, which contributes to social and cultural devel-opment, spreads the welfare and level of the popula-tion and promotes the country on the world market, as well as increases its economic value.

Urban tourism can play a vital role in rebuilding cities and promoting areas. This article discusses the importance of urban tourism, its impact on econom-ic development and the country's image, taking into account socio-cultural and economic aspects. The development of urban tourism will significantly con-tribute to the improvement of urban feeling, the cor-rectness of the city's image and new investments and employment opportunities. And most importantly, tourism depends on the great efforts of the local com-munity and tourism investors, which are associated with the development of tourism infrastructure.

The aim of the article is tostudy the socio-cultur-al and economic foundations of urban tourism.

The methodology. The method of scientific mod-elling was used in the research process.

The results. In modern society, urban tourism has become one of the fastest growing segments of travel around the world due to the growing interest in cultural resources and heritage, as well as urban renew-al, image growth and attractiveness of territories and economic benefits for local communities. The trend of urban tourism, of course, will continue to grow. There is a sufficient level of interaction between vis-itors and residents, which has a positive perception of tourism and takes into account both economic and social and cultural aspects. Residents are an import-ant part of the cultural phenomenon of urban life and a key part of the success of tourism. Exploring the relationship between tourism and urban areas, it is necessary to distinguish between primary, sec-ondary and additional elements of tourist resources of the city, which are very important for the success of urban tourism and the attractiveness of visitors. The mass tourism sector extends to all boundaries of the infrastructure that support it. Thus, there is an intensive interaction between tourists and the host. This affects the perception of the community and residents about the socio-cultural and economic con-sequences. The local population plays a fundamental role, while being an integral part of tourist offers. The local community is a key element of tourism, without its support it is difficult for businesses to be sustain-able. In addition, the host community influences the development process in the tourism direction. Thus, entrepreneurial success, although it depends on at-tractions and services, also depends on the residents. The scientific topicality. Consideration of the so-cio-cultural and economic aspects of tourism in close connection and benefits of tourism for urban communities and local people

The practical significance. The materials of this article can be used to develop regional development programs or strategies for the development of cities and regions.

Keywords: urban tourism, tourist activity, socio-cul-tural aspects, economic aspects, image, tourist infra-structure.

Актуальність теми дослідження

міський туризм економічна політика

Нині туризм є сучасним глобальним явищем, що ві-дображає загальний розвиток суспільства та передбачає історичні, екологічні, економічні, соціальні та культурні аспекти життя. За даними Організації Об'єднаних Націй, більше половини населення світу проживає в міських територіях, а туризм є однією з головних складових культури, економіки та соціально-го життя багатьох міст світу. Експерти компанії Euromonitor International складають що-річний рейтинг «Top 100 City Destinations». За їх даними, у 2019 р. здійснено 1,2 млрд міжнародних поїздок. З них відвідування топ-100 міст становили 558 млн, або 46% від загального числа прибуттів (Самые посещаемые города мира).

У 2015 р. Генеральна Асамблея ООН прийняла Порядок денний у сфері сталого розвитку на період до 2030 р., який визначає 17 цілей стосовно сталого розвитку (ЦСР), зокрема цілі 11: зробити міста і населені пункти інклюзивними, безпечними, життєздатними та стійкими. Тому для багатьох міст і країн міський туризм може становити рушійну силу в їх розвитку та сприяти прогресу (План действий по территориально-пространственному развитию городов в рамках реализации Но-вой городской повестки дня).

Зважаючи на актуальність розвитку туриз-му в містах, Всесвітня туристична організація виокремила цей вид туризму в окремий на-прям.

Постановка проблеми. Всесвітня туристична організація спільно з «Маркетингом європейських міст» і Віденським університе-том MODUL у 2014 р. почала розробку спільної рамкової структури й методики з метою зіставлення даних про міський туризм на глобальному рівні. Питання розвитку міського туризму обговорювалися на 5-му саміті Всесвітньої туристичної організації (англ. UNWTO) стосовно міського туризму, який відбувся в м. Луксорі (Єгипет), де зібралися близько 400 експертів з 40 країн для обгово-рення теми «Міста: місцева культура в інтере-сах міжнародного туриста». Такі вже чинні документи, як Стамбульська декларація і концепція «Розумне місто», дозволяють своєчасно реагувати на всі зміни в туристському секторі, застосовуючи інноваційні стратегії. Уся ця діяльність свідчить про те, що міський туризм став стратегічним елементом міського планування для багатьох міст світу, а отже, потребує детального дослідження й науково-го осмислення, що також актуально і для України.

Нас, передусім, цікавить місто в його со-ціокультурній інтерпретації, що транслює та генерує нові смисли, цінності, соціокультурний досвід, який реалізує людський потенціал і тісно пов'язаний з економічною складовою життя людини в місті. Важливим також є той факт, що культурно-освітній та евристичний потенціал міського простору не враховується або зовсім не береться до уваги в більшості до-сліджень міського туризму, а культурний і ци-вілізаційний спадок, накопичений людством, зберігається й транслюється саме містом.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Новий міський туризм лише почав привертати увагу вчених. Серед західних авторів останніх років, які присвятили свої дослідження цьому складному і багатоаспектному явищу, можна назвати H. Jang, M. Park (2020), J. Nilsson (2020), N. Stors (2020), A. Eldridge (2019), N. Grube (2019), T. Freytag, M. Bauder (2018), T. Mordue (2017). У більшості публі-кацій основна увага приділяється: розвитку міського туризму, відповідно до політики сталого розвитку туризму; загальному впливу практики розробки планів розвитку міського туризму на навколишнє середовище, якісне суспільство, місцеву економіку, а також історію і культуру міст; на те, як туризм допо-магає змінити історичні міські райони і стає соціально нестійким, оскільки він поступово виключає місцеві спільноти, тощо.

В українській науковій періодиці також з'являються публікації, присвячені міському туризму, зокрема англомовна стаття Ш. Мд. А. Хакіма, Мд. Ю. Х. Хана (Hakeem, Khan, 2018), де автори розглядають розвиток місь-кого туризму як ключовий напрям популяризації історичної та культурної спадщини міста серед туристів. І. З. Дуцяк і А. А. Теребух здійснили спробу обґрунтувати терміно-логічний апарат, пов'язаний з аналізом турис-тичних ресурсів міського туризму (Дуцяк, Теребух). О. О. Фастовець розкриває поняття міського (урбан) туризму й визначає основні ознаки цього виду туризму (Фастовець, 2018), О. Гаталяк та О. Ганич присвятили свої дослідження теоретичним підходам до визначення поняття туризму в містах (Гаталяк, Га-нич, 2017). Під редакцією І.М. Писаревсько-го вийшла монографія, присвячена різним питанням міського туризму (Писаревський, 2011). Проте недостатньо вивчені соціально-культурні й економічні засади міського туризму.

Мета статті -- дослідження взаємозв'язку соціально-культурних та економічних засад міського туризму.

Виклад основного матеріалу дослідження

Процеси урбанізації в усьому світі зумовлюють збільшення числа людей, котрі живуть у містах. Зростання рівня життя людей у місті, їх ментальний зв'язок з міською цивілізацією сприяє тому, що дедалі більше людей прагнуть відвідати інші міста й доєднатися до матеріальної і духовної спадщини інших країн або спільнот. Реалізації цього бажання сприяють й інші обставини, такі, наприклад, як зниження транспортних витрат, що значною мірою викликані швидким зростанням бюджетних авіакомпаній і доступністю недорогого житла (Dunneet al., 2010; IPK International, 2013, 2016; UNWTO, 2014; Veille info Tourisme, 2014). Не останнє місце в цьому разі відіграють і досягнення в інформаційно-комунікаційній сфері, і розвиток комп'ютерних технологій. Вони підтримують маркетинг та просування міст, полегшують онлайн-бронювання подорожей і проживання. Як результат, міста більше не сприймаються просто як точ-ки в'їзду, посадки або транзиту під час подорожі, а є самостійними місцями туристичного інтересу.

У системі туризму інтереси культури тісно переплетені з інтересами економіки. Туризм є соціально-економічною системою зі складною організацією, власною структурою, органами правління, різноманіттям внутрішніх і зовнішніх зв'язків. Крім того, туризм -- це вид бізнесу, що розвивається як відповідно до загальних законів бізнессфери, так і до деяких специфічних факторів.

Завдяки численним економічним перевагам, що впливають на розвиток туристичної галузі, міський туризм здобув важливий статус і посів пріоритетне місце в економічному розвитку багатьох міст, де економічні наслідки туризму є найбільше помітними та кількісними (Swarbrooke, 2000). Так, за даними Index Global Destination Cities, у ТОП-10 міст світу, що найбільше заробляють на туризмі, увійшли: Дубай (у 2016 р. витрати туристів становили 28,50 млрд дол. США, зростання у 2017 р. + 10,2%); Нью-Йорк (17,02 млрд дол. США, + 1,5%); Лондон (16,09 млрд дол. США, - 4,6%); Сінгапур (15,69 млрд дол. США, + 0,3%); Бангкок (14,08 млрд дол. США, + 10,9%); Париж (12,03 млрд дол. США, + 4,9%); Токіо (11,28 млрд дол. США, + 3,7%); Тайбей (9,91 млрд дол. США, + 6,9%); Сеул (9,38 млрд дол. США, + 1,8%); Барселона (8,90 млрд дол. США, + 6,9%) (Самые посещаемые города мира).

До економічних засад розвитку міського туризму можна віднести такі: залучення відвідувачів до міст призводить до збільшення витрат туристів, що сприяє розвитку підприємницької діяльності у сфері туризму, зростанню доходів та поповненню місцевого бюджету; туризм має величезний мультиплі-кативний ефект на місцеву економіку, отже, туристична сфера підтримує близько 50 суміжних галузей економіки, де один турист може забезпечити роботою понад одинадцять осіб, а створення додаткового робочого місця коштує в двадцять разів дешевше, ніж у галузі промисловості; ринок туристичних послуг охоплює інтереси багатьох суб'єктів господарювання -- від туристичних підприємств (турагентів та туроператорів) до транспортних організацій, страхових компаній, продуктових і сувенірних магазинів, рекламних агентств, закладів освіти та інших; місто стає місцем споживання, яке користується перева-гами розважальних можливостей та туризму, середовищем для продажу як інвесторам, так і окремим споживачам; масове споживання підвищує важливість диференціації туристичного продукту та послуг і спеціалізації на різних сегментах ринку (Swarbrooke, 2000).

У результаті цього туризм має тенденцію утвердитися як основна економічна діяльність та джерело доходу і зайнятості в більшості міст, а також може допомогти фінансувати збереження спадщини, стимулювати комерційну діяльність та сприяти утриманню міських служб. Крім того, туризм генерує інформованість щодо збереження спадщини, оживляє інтерес людей до культури, поліпшує імідж міста та створює сильніше почуття самобутності й добробуту в місцевій громаді. Водночас маркетингові зусилля, формуван-ня бренду міста впливають на зацікавленість громадян та сприяють залученню інвестицій, що надає можливості створювати нові культурні інфраструктури, збільшує кількість культурних подій, якими можуть скористатися всі містяни.

Отже, економічні переваги від міського туризму є очевидними, але головна проблема полягає в збалансованості між витратами та прибутками від туристичної діяльності. Міста, які мають розвинену економічну базу, можуть ефективніше використовувати переваги туризму. Натомість, як ступінь економічної залежності міста від цього сектора зростає, впливи на туризм стають негативнішими (не-повний робочий день, низька кваліфікація та недостатня оплата праці). Тому є необхідність у постійних державних інвестиціях у туристичну інфраструктуру й визначні пам'ятки для того, щоб підтримувати конкурентні позиції та отримувати економічні вигоди від інвестицій у вигляді прибутку.

Соціокультурні засади організації дозвіл-ля формують цінності сучасного суспільства, зокрема економічні. Створення культурного досвіду, особливо пам'яток, є фундаментальною частиною суспільства, де музеї, театри, галереї, пам'ятки архітектури, парки, заповідники, історичні місця, мова, звичаї та традиції, культурна спадщина відіграють важливу роль для культурного досвіду відвідувачів. Культурна мотивація в туризмі паралельна зростанню інтересу до культури загалом, а її збільшення призведе до зростання кілько-сті відвідувачів короткострокових подорожей щодо усіх видів визначних пам'яток, які не обмежуються містами чи регіонами. Крім того, міський культурний туризм не є настільки сезонним, як інші сегменти, хоча і має сут-тєві відмінності між буднями, вихідними та святковими днями.

Також підвищення освітнього рівня населення пов'язане зі зростаючим інтересом до спадщини та культури. Нині існують різні програми обміну, які сприяють зростанню мовного туризму. Крім того, сучасна демографічна тенденція надзвичайно сприятлива для культурного туризму. До соціальних аспектів туризму можна віднести і диверсифікацію способу життя, потужність засобів масової інформації та моди. Масове споживання сприяло переходу до індивідуальних моделей. Нові аспекти життя спрямовані на комерційні то-вари, які мають відмінності в споживанні на різних сегментах ринку, і збільшення товарів та послуг з коротким життєвим циклом споживання. Це підвищує важливість диференціації продукції та спеціалізації на сегментах ринку, що розвивається, як і відзначають дослідники (Eldridge, 2019; Freytag, Bauder, 2018).

Зростання туристичного інтересу до об'єктів культурної спадщини також пов'язано з відчуттям ностальгії та дезорієнтації, яку породжує сучасність та призводить до збільшення кількості організацій, що займаються збереженням спадщини й підвищують інтерес до відвідування об'єктів спадщини. А ностальгія, водночас, також є економічним ресурсом, від якого залежить прибутковість бізнесу.

Переваги аспектів культурного туризму очевидні, але наявні і певні проблеми: перенаселеність, запозичення культурних цінностей, що може загрожувати збереженню культурної спадщини. Крім того, перетворення певних культурних елементів на туристичні продукти може зумовлювати втрату сенсу та спрощення, а багатофункціональні простори з новими видами діяльності й високі ціни можуть витісняти місцеве населення.

Місцева громада є основним елементом туризму, оскільки без її підтримки підприємствам туристичної індустрії достатньо складно бути стійкими. Крім того, громада суттєво впливає на розвиток туристичного напряму. Підприємницький успіх у туризмі залежить як від визначних пам'яток та послуг, так і від мешканців та їх гостинності. Звичайно, по-пит буде зосереджуватись в основному в місті або районі з давньою історією, автентичним спадком та розвиненою інфраструктурою, приносячи економічну вигоду для громад, які приймають, і сприяючи популяризації міста. Тому розвиток туризму потребує постійних вкладень та інвестицій (Писаревський, 2011). Міський туризм складається з різноманітних видів туристичної діяльності (рекреація, розваги, шопінг, участь у спеціальних і ділових зустрічах, організація художніх галерей, концертів, фестивалів, виставок, шоу та музеїв, відвідування родичів тощо). Кожна локація міського туризму може бути привабливою водночас з декількох сторін: історичної, культурної, економічної. Зосередження таких локацій в одному місці сприяє розвитку різ-номанітних видів туризму: ділового, шоп-туризму, розважального, медичного, спортив-ного, культурного, історичного, креативного тощо. Крім того, однією з форм туризму є від-відування родичів, що також широко поширено в містах.

Міста притягують не лише туристів, а й підприємців, які бажають задовольняти потреби туристів. Особливо цікавими в цьому плані є мегаполіси з їх великою кількістю рекреаційних закладів, розвиненою соціальною інфраструктурою, наявністю різноманітних місць проживання різного рівня комфортно-сті, транспортною системою тощо (Freytag, Bauder, 2018).

У процесі дослідження взаємозв'язку со-ціально-культурних та економічних аспектів туризму і міських територій необхідно розріз-няти первинні, вторинні та додаткові елементи туристичних ресурсів міста.

До первинних елементів можна віднести музеї та художні галереї, театри та кінотеатри, концертні зали, конвенційні центри, спортивні клуби, нічні клуби, казино, організовані заходи, фестивалі, історичні вулиці, цікаві бу-дівлі, старовинні пам'ятники та статуї, парки й зелені насадження, набережні, людні місця, мову, місцеві звичаї та костюми, культурну спадщину, доброзичливість, безпеку, дозвіл-ля, що є основними причинами, які мотивують туристів відвідувати міста.

До вторинних елементів -- заклади розміщення, громадського харчування, магазини, ринки тощо. А до додаткових елементів -- доступність, транспорт та парковку, туристичну інформацію, які також надзвичайно важливі для успіху міського туризму, але не є головними для привабливості відвідувачів (Ali Yэl-maz, Dr. Semra Gunay, 2012).

Кожен з цих елементів може бути представленим окремою організацією туристичної індустрії. Ці організації мають певну організаційно-правову форму власності, цілі та місію, структуру підприємства, кадри і трудовий потенціал, корпоративну культуру та організовують діяльність в умовах конкуренції. Щоби бути рентабельними й ефективно використовувати виробничі фонди та отримувати прибуток, вони повинні стати конкурентоспроможними на туристичному ринку. Саме від ефективної діяльності підприємств туристичної індустрії залежить поповнення місцевих бюджетів, зайнятість і доходи насе-лення, асортимент продукції, якість наданих послуг, інфраструктура та привабливість міста як туристичного об'єкта.

Останнім часом як у національному, так і в міжнародному туризмі спостерігається підвищення туристичного інтересу до міста. Підвищення рівня доходів у містах зумовлює збільшення кількості охочих приємно проводити вільний час поза оселею: відвідувати різноманітні розважальні заходи, споживати їжу і напої в закладах ресторанного господарства та на свіжому повітрі, здійснювати покупки тощо. Зростання попиту на дозвілля посприяло широкому впровадженню рекреаційних заходів для проведення дозвілля. Міська молодь надає перевагу розвагам, спорту та іншим інтерактивним заходам, водночас історичний і культурний напрями більший інтерес викликають у дорослого населення.

Розвиток транспортної індустрії та зв'язку зумовив посилення громадських взаємозв'язків між близькими та далекими містами. Глобалізація та міжнародне співробітництво, яке зростає, спричинили появу MICE-інду-стрії. До 2026 р. глобальний ринок ділового туризму оцінюватиметься в 1,658 трлн дол., щорічний приріст становитиме в середньому 3,7% (Travel & Tourism Economic Impact 2014 World). Великі міста стали осередками цього виду туризму. Цьому також сприяло те, що з появою лоукостів подорожі стали дешевшими та доступнішими.

Збільшення імміграції для проживання в інших містах чи інших країнах зумовило зростання контактів між містами та збільшення відвідування родичів. Нині міські громади усвідомили важливу роль туризму в розвитку і трансформації міст. Туризм дедалі в більшій кількості міст стає важливим напрямом соціокультурної та економічної діяльності. Це також пов'язано з тим, що в старих індустріальних країнах значно скоротилися доходи від тради-ційної економічної діяльності в містах, тому вони змушені шукати нові джерела заробітку, яким є туристична діяльність. Орієнтація на туризм особливо зростає та стає вирішальною за економічного й регіонального спаду в ста-рих промислових містах (Castela, 2018).

Ще одним важливим фактором розвитку міського туризму нині є зростання конкурен-ції серед міст за залучення туристів. Міські ради, розуміючи переваги туризму, намагаються вирішити економічні та cоціокультур-ні проблеми міст, змагаються за збільшення своїх доходів у туристичній діяльності для отримання більшої частки національного й міжнародного туризму.

Глобалізація та міжнародна економічна політика посилили значення маркетингової сфери, а з нею й інтерес до брендингу територій. Міська економіка набуває дедалі більшого значення, оскільки державні економіки втрачають свою важливість, переходячи через кордони країн у процесі глобалізації світу. Світ прискорює місцеву спеціалізацію на основі порівняльних переваг, а зростаюча глобалізація ринків надає змоги міській еко-номіці посісти своє місце. Місцева влада, яка має наміри розвивати свої місцеві райони, повинна шукати нові можливості, а туризм не лише може сприяти розвитку малого, серед-нього та великого бізнесу в містах, а й також допомогти конкурувати з сусідніми містами і навіть з містами світу (Ali Yэlmaz, Dr. Semra Gunay, 2012).

Результатом конкуренції з іншими міста-ми є підвищення якості життя населення, пожвавлення економіки міста, оновлення міста, залучення нових інвестицій, забезпечення зайнятості та сталого розвитку. Таким чином, туризм стає важливою економічною й соціо-культурною діяльністю міста, яка нині праг-не залучити інші інвестиції та споживачів у контексті підвищення глобальної конкурен-тоспроможності.

Розвиток міського туризму, паралельно з іншими економічними цілями, такими як залучення внутрішніх інвестицій та відродження міста, може поліпшити імідж і підвищити популярність міста та країни загалом, таким чином привернути інтерес інвесторів. Культурні об'єкти, пам'ятки спадщини, музеї, різні туристичні заходи і творчий бізнес є головнми компонентами культури та туризму і сприятимуть залученню інвестицій для розвитку міста.

Важливим фактором впливу туризму на міські райони є зростання зайнятості. Туризм збільшує виробництво сотень різних видів виробничої діяльності, від продуктів харчування до подарунків, від продажу автомобілів до меблів у приміщеннях розміщення тощо. Туристи вносять вагомий внесок в економіку та відкривають нові можливості працевлаштування, витрачаючи гроші на проїзд, проживання, подорожі-розваги, вечерю, магазини, сувенірні магазини тощо. Позитивний вплив туризму на економіку міста проявляється в підприємницькій діяльності як можливість отримати прибуток та поповнювати доходи місцевого бюджету від розвитку туристич-ної діяльності. Особливо це стосується міст, у яких погіршується економіка, а туризм тут можна розглядати як можливість стимулювати економіку. Також міський туризм відіграє значну роль, допомагаючи змінити імідж території та взаємодоповнює інші види діяльності. Зокрема, сприяє поліпшенню процесів фізичного відродження територій у результаті проведення великомасштабних спортив-них або культурних «мега-заходів», проєктів реконструкції, створення або реконструкції художніх галерей, театрів і музеїв.

Крім того, розвиток міського туризму впливає на сприйняття та вигляд міста. Завдяки побудованим шляхам, прикрашанню вулиць квітами, освітленню міста, благоустрою парків, зовнішнього виду будівель привабливість міст зростає.

Для поліпшення свого іміджу різні міста обирають свій напрям туристичної діяльності. Деякі з них акцентують на шопінгу та діловому туризмі, деякі на спорті, а деякі зосереджуються на культурній діяльності. Ре-алізація туристських проєктів надає успішні результати в значних пропорціях, особливо в міських районах, що мають вихід до берегів річок і водойм.

Таким чином, завдяки розвитку туризму, новим підприємствам та залученим інвестиціям, відбувається оновлення іміджу міста. Відвідування міста значною кількістю туристів сприятливо впливає на економіку міста й пожвавлює економічну діяльність у виробництві, особливо пов'язану з послугами та торгівлею.

Висновки

Отже, дослідження взаємозв'язку соціально-культурних та економічних засад міського туризму засвідчило, що інтереси культури тісно переплетені з інтересами економіки. Міський туризм може стати головним інструментом регіонального розвитку і привабливою можливістю для економічної перебудови, особливо там, де відбувся спад традиційних видів діяльності, основаних на ресурсах. Туризм як трудовий та інтенсивний сектор допоможе оновити економіку, залучивши інвестиції й нові можливості для бізнесу в містах, а соціокультурне значення туризму, водночас, визначатиметься через характеристику його привабливості та параметри оцінювання туристом вражень від туризму.

Підвищення інтересу до міського туризму підкріплюється зростаючим попитом ту-ристів на міські історичні пам'ятки, міста та зосереджує увагу влади на ролі туризму у від-родженні міських територій і їх економіки.

Для того щоб запобігти негативним аспектам туризму, має бути налагоджена адекватна взаємодія соціокультурних та економічних засад міського туризму й економічної і соціальної політики, а також є необхідним формування регіональної стратегії розвитку туризму.

Список посилань

міський туризм економічна політика

Гаталяк, О., Ганич, О. (2017). Теоретичні підходи до визначення поняття туризму в містах. Географія. Економіка і туризм: національний та міжнарод-ний досвід, Матеріали ХІ наукової конференції з міжнародною участю. (с. 50-55). Львів.

Дуцяк, І., Теребух, А. Методологічні аспекти аналі-зу ресурсів міського туризму. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Відновлено з www.vestnik-econom.mgu.od.ua/ journal/2015/13-2015/33.pdf.

Писаревський, І. М. (Ред.). (2011). Туризм і місто: досвід, проблеми та перспективи: монографія. Харківська національна академія міського госпо-дарства. Харків.

Пландействийпотерриториально-пространствен-ному развитию городов в рамках реализации Новой городской повестки дня: практические решения, контроль и оценка. Восстановлено из https://www.un.org/ru/chronicle/article/21902.

Самые посещаемые города мира. Восстановлено из https://incomartour.com.ua/news/349.

Фастовець, О. О. (2018). Міста як центри розвитку міського (урбан) туризму. Young Scientist, 4.2 (56.2), 167-170.

Ali Yэlmaz, Dr. Semra Gunay (2012). Urban Tourism and Its Contribution to Economic and Image Regen-eration. Відновлено з https://www.researchgate. net/publication/329529240_Urban_Tourism_ and_Its_Contribution_to_Economic_and_Image_ Regeneration.

Castela, Ana (2018). Impacts of Tourism in an Urban Community: The Case of Alfama. Athens Journal of Tourism. Vol. 5, Issue 2, 133-148.

Dunneet al., 2010; IPK International, 2013, 2016; UNWTO, 2014; Veille info Tourisme, 2014.

Eldridge, A. (2019). Strangers in the night: nightlife studies and new urban tourism. Journal of Policy Research in Tourism, Leisure and Events, 11 (3), 422-435.

Freytag, T., Bauder, M. (2018). Bottom-up touristi?cation and urban transformations in Paris. Tourism Geographies, 20 (3), 443-460.

Grube, N. (2019). Touristi?zierung “stadtvertrдglich“ machen. Neue Ansдtze in der Berliner Tourismus politik. Freytag, T. & Kagermeier, A. (Eds.). Touristi?zierungurbanerRдume?Studienzur Freizeit- und Tourismusforschung, Bd 15. (s. 59- 72). Mannheim, MetaGis-Verlag.

Hakeem, S. M. A., & Khan, M. Y. (2018). Urban tourism: the perspective on tourism impacts in Cambridge, United Kingdom. Marketing and Management of Innovations, 3, 268-275.

Jang, H., Park, M. (2020). Social media, media and urban transformation in the context of overtourism. International Journal of Tourism Cities, 6 (1), 233- 260.

Mordue, T. (2017). New urban tourism and new urban citizenship: researching the creation and management of postmodern urban public space. International Journal of Tourism Cities, 3 (4), 399- 405.

Nilsson, J. (2020). Conceptualizing and contextualizing overtourism: the dynamics of accelerating urban tourism. International Journal of Tourism Cities, ahead-of-print.

Stors, N. (2020). Constructing new urban tourism space through Airbnb. Tourism Geographies.

Swarbrooke, J. (2000). Tourism, economic development and urban regeneration: a critical evaluation. Robэnson, M., Sharpley, R., Evans, N., Long, P. and Swarbrooke, J. (Eds.). Developments in Urban and Rural Tourism. (pp. 269-286). London: Business Education Publishers Ltd.

Travel & Tourism Economic Impact 2014 World. World Travel & Tourism Council. (р. 10).

Hataliak, O., Hanych, O. (2017). Theoretical approaches to de?ning the concept of tourism in cities. Heohra?ia. Ekonomika i turyzm: natsionalnyi ta mizhnarodnyi dosvid, Proceedings of the XI scienti?c conference with international participation. (p. 50-55). Lviv. [In Ukrainian].

Dutsiak, I., Terebukh, A. Methodological aspects of the analysis of urban tourism resources. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Retrieved from www.vestnik-econom.mgu.od.ua/ journal/2015/13-2015/33.pdf. [In Ukrainian].

Pysarevskyi, I. M. (Ed.). (2011). Tourism and the city: experience, problems and prospects: monograph. Kharkiv National Academy of Municipal Economy. Kharkiv. [In Ukrainian].

Action plan for territorial and spatial development of cities in the framework of the implementation of the New Urban Agenda: practical solutions, monitoring and evaluation. Retrieved from https://www.un.org/ ru/chronicle/article/21902. [In Russian].

The most visited cities in the world. Retrieved from https://incomartour.com.ua/news/349. [In Russian].

Fastovets, O. O. (2018). Cities as centers of urban (urban) tourism development. Young Scientist, 4.2 (56.2), 167-170. [In Ukrainian].

Ali Yэlmaz, Dr. Semra Gunay (2012). Urban Tourism and Its Contribution to Economic and Image Regeneration.Retrievedfromhttps://www. researchgate.net/publication/329529240_Urban_ Tourism_and_Its_Contribution_to_Economic_and_ Image_Regeneration. [In English].

Castela, Ana (2018). Impacts of Tourism in an Urban Community: The Case of Alfama. Athens Journal of Tourism. Vol. 5, Issue 2, 133-148. [In English].

Dunneet al. 2010; IPK International, 2013, 2016; UNWTO, 2014; Veille info Tourisme, 2014. [In En-glish].

Eldridge, A. (2019). Strangers in the night: nightlife studies and new urban tourism. Journal of Policy Research in Tourism, Leisure and Events, 11 (3), 422-435. [In English].

Freytag, T., Bauder, M. (2018). Bottom-up touristi?cation and urban transformations in Paris. Tourism Geographies, 20 (3), 443-460. [In English].

Grube, N. (2019). Touristi?zierung “stadtvertrдglich“ machen. Neue Ansдtze in der Berliner Tourismus politik. Freytag, T. & Kagermeier, A. (Eds.). Touristi?zierungurbanerRдume?Studienzur Freizeit- und Tourismusforschung, Bd 15. (s. 59- 72). Mannheim, MetaGis-Verlag. [In Deutsche].

Hakeem, S. M. A., & Khan, M. Y. (2018). Urban tourism: the perspective on tourism impacts in Cambridge, United Kingdom. Marketing and Management of Innovations, 3, 268-275. [In English].

Jang, H., Park, M. (2020). Social media, media and urban transformation in the context of overtourism. International Journal of Tourism Cities, 6 (1), 233- 260. [In English].

Mordue, T. (2017). New urban tourism and new urban citizenship: researching the creation and management of postmodern urban public space. International Journal of Tourism Cities, 3 (4), 399- 405. [In English].

Nilsson, J. (2020). Conceptualizing and contextualizing overtourism: the dynamics of accelerating urban tourism. International Journal of Tourism Cities, ahead-of-print. [In English].

Stors, N. (2020). Constructing new urban tourism space through Airbnb. Tourism Geographies. [In English]. Swarbrooke, J. (2000). Tourism, economic development and urban regeneration: a critical evaluation. Robэnson, M., Sharpley, R., Evans, N., Long, P. and Swarbrooke, J. (Eds.). Developments in Urban and Rural Tourism. (pp. 269-286). London: Business Education Publishers Ltd. [In English].

Travel & Tourism Economic Impact 2014 World. World Travel & Tourism Council. (р. 10). [In English].

Размещено на Allbest.ru