Вплив міжнародного туризму на соціально-економічний розвиток України в умовах війни

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський Національний Університет імені Івана Франка

ВПЛИВ МІЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ НА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНИ В УМОВАХ ВІЙНИ

Галина Бригілевич асистент кафедри

туризму географічного факультету,

Марта Мальська доктор економічних наук, професор,

Завідувач кафедри туризму географічного факультету

Анотація

туризм міжнародний регіон агресія

Стаття досліджує аспекти провадження туристичної діяльності в Україні в умовах збройної агресії РФ. Окреслено соціально-економічні та політичні наслідки зменшення міжнародного туризм-потоку до України. Проаналізовано критерії та методики «виживання» туризму в різних регіонах України. Визначено наслідки «закритого неба» над Україною як гальмівника міжнародно-туристичних взаємин. Визначено перспективи відновлення туристичної індустрії в Україні після завершення бойових дій та контекстні шляхи залучення туристів з-за кордону.

Здійснено аналіз «безпечності» туристичних подорожей Україною в умовах війни. Визначено потенційні тенденції падіння «туристичного ВВП» в України та деяких розвинених країн світу внаслідок збройної агресії РФ. Акцентовано увагу на туристичному потенціалі західної України як відносно безпечної дестинації для внутрішнього та міжнародного туризму. Запропоновано можливі шляхи приваблення міжнародних туристів до України в умовах військової небезпеки.

Досліджено аспекти налагодження міжнародно-туристичних зв'язків із країнами ЄС та деякими країнами світу (Хорватія, Ізраїль, Грузія), що мають досвід повоєнної туристичної відбудови та функціонування туризм-сектору в умовах збройних небезпек. Досліджено перспективи антикризового управління туристичною галуззю України у співробітництві формату ДАРТ (Державне агентство розвитку туризму -- UNWTO (United Nations World Tourism Organization).

Додатково означено концепти «повоєнного туристичного розвитку» України -- включно із впровадженням екскурсійних та історико-культурних тематичних програм -- як визначника економічного відновлення. Досліджено потенційний вплив туристичних компаній України на формування «міжнародно привабливої» туризм-інфраструктури. Акцентовано увагу на необхідності залучення світових готельних мереж до України як чинника повоєнної туризмекономічної відбудови України із використанням міжнародної подорожактивності.

Проаналізовано корелятивні наслідки між COVID-19 та повномасштабним вторгненням РФ в Україну від 24.02.2022 р. (ЄС, Україна, розвинені країни світу) на гальмування формування привабливого глобально-туристичного ринку в аспекті соціально-економічного розвитку України.

Ключові слова: міжнародний туризм, соціально-економічний розвиток, воєнний стан, «військовий туризм», міжнародна туристична кооперація.

Abstract

Halyna Bryhilevych Assistant of the Department of Tourism, Faculty of Geography, Ivan Franko National University of Lviv

Marta Malska Doctor of Economic Sciences, Professor, Head of the Department of Tourism, Ivan Franko National University of Lviv

INFLUENCE OF INTERNATIONAL TOURISM ON THE SOCIAL AND ECONOMIC DEVELOPMENT OF UKRAINE DURING THE WAR

The article examines the aspects of tourist activities in Ukraine in terms of the armed aggression of the Russian Federation. The social and economic, and political consequences of decline of the international tourism flow to Ukraine are outlined. The criteria and methods of "survival" of tourism in different regions of Ukraine are analyzed. The consequences of the "closed sky" over Ukraine as an inhibitor of international tourism relations are determined. The prospects for the tourism industry recovery in Ukraine after the end of hostilities and contextual ways to attract tourists from abroad are determined.

The "safety" of tourist travel in Ukraine during the war is analyzed. The potential trends in the decline of "tourist GDP" in Ukraine and some developed countries of the world due to the armed aggression of the Russian Federation are determined. The attention is focused on the tourist potential of the Western Ukraine as a relatively safe destination for domestic and international tourism. Possible ways to attract international tourists to Ukraine in situation of military danger are proposed.

The aspects of establishing international tourism relations with the EU countries and some countries of the world (Croatia, Israel, Georgia) that have experience in post-war tourism recovery and functioning of the tourism sector in situation of military danger are studied. The article examines the prospects of anticrisis management of the tourism industry of Ukraine in cooperation of SATD (State Agency for Tourism Development) with UNWTO (United Nations World Tourism Organization).

In addition, the concepts of "post-war tourist development" of Ukraine, including the introduction of excursion and historical and cultural thematic programs as a determinant of economic recovery are identified. The potential influence of Ukrainian travel companies on the formation of the "internationally attractive" tourism infrastructure is studied. The attention is focused on the need to attract global hotel chains to Ukraine as a factor of post-war tourism and economic recovery of Ukraine using international travel activity.

The correlative consequences between COVID-19 and the full-scale invasion of the Russian Federation in Ukraine on February 24, 2022 (EU, Ukraine, developed countries of the world) on inhibiting the formation of attractive global tourism market in terms of social and economic development of Ukraine are analyzed.

Keywords: international tourism, social and economic development, martial law, "military tourism", international tourism cooperation.

Постановка проблеми

Повномасштабне вторгнення РФ в Україну від 24.02.2022 р. зачепило соціально-економічні, політичні та геоглобальні інтереси України, країн-членів ЄС та українських союзників -- розвинених представників світової політичної спільноти.

Негативним аспектом збройно-агресивних дій РФ, зокрема, стало гальмування економіко-туристичної розбудови України, що володіє позитивним «мандрівним потенціалом» -- так, за результатами 2021 р., Україна входила до топу туристичних країн Європи та посідала перше місце у рейтингу туристично-транспортної світової доступності.

Потрібно відзначити, що функціонування туризм-сектору України в умовах війни відбувається виключно на внутрішньому рівні із залученням відносно безпечних туристичних ділянок: Карпати, Закарпаття, Львівщина, Івано-Франківщина тощо. При цьому, на відміну від 2021 р. (за даними ДАРТ, Україну відвідало 4 - млн. туристів), у 2022 р. міжнародний туризм в Україні де-факто не існує через закритий повітряний простір. Планування поїздок до України для міжнародних туристів, хоча й не є забороненим, залишається виключно на розсуд мандрівників.

В умовах вищезазначеного, особливої актуальності для України набуває процес альтернативного налагодження міжнародно-туристичних зв'язків задля розвитку зовнішнього туризму (принаймні, до сусідніх країн - Польщі, Литви, Болгарії тощо) та підтримання мінімальних соціально-економічних показників туристичного сектору.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання соціально-економічного розвитку України в умовах війни, а саме -туризму в його міжнародному аспекті -є предметом науково-дискурсних обговорень вітчизняних науковців -зокрема, доцільно виділяти науковий доробок Н. Барвінок, А. Зарубіної, Е. Сірої, І. Дворської, Н. Магдик та ін. Серед іноземних джерел варто виокремлювати переважно інформаційні ресурси: UNWTO, Globetrender, Economist Intelligence Unit та ін.

Мета статті -- окреслити аспекти соціально-економічного розвитку України посередництвом міжнародного туризму в умовах повномасштабної збройної агресії РФ.

Виклад основного матеріалу

Туристичний сектор -- один із ключових форматорів загальносвітового ВВП (за оцінками Світового банку від 2020 р., внесок туризм-індустрії щорічно становить від 4,5 до 5 трлн. доларів США).

Водночас, стагнація туристичного ринку ЄС, США та, зокрема, України розпочалася задовго до збройної агресії РФ в Україні від 2022 р. -пандемія COVID-19, за даними Eurostat, спричинила т. зв. «зменшення туризм-потоку» на 50% - відсотків за період 2020-2021 р., та, окрім того, втрату робочих місць щонайменше мільйоном зайнятих осіб туризм-сектору [1].

Саме у цих умовах Україні вдалося налагодити туризм-секторальну привабливість. У 2021 р. країна посіла перше місце у рейтингу автотранспортної привабливості та досягла ТОП-показників у сегменті туризмдоступності країн Європи. Наслідком стало збільшення міжнародних туризмпотоків -за оглядовими даними ДАРТ (Державне агентство розвитку туризму), у 2021 р. Україну відвідало понад 4 млн. іноземних мандрівників -що на чверть більше, ніж у 2020 р [2].

Часткове подолання пандемічної кризи -- COVID-19 ЄС та деякими розвиненими країнами світу створило передумови для повноцінного розвитку міжнародного туризму. На думку Н. Барвінок, на початку 2022 р. (січень - початок лютого) в Україні було створено усі передумови для виходу із карантинно-туристичної кризи (вакцинальна кампанія проти COVID-19, дотримання санітарно-епідеміологічних вимог ВООЗ щодо специфіки розміщення туристів). Зазначений соціально-економічний розвитковий потенціал перекреслило повномасштабне вторгнення РФ в Україну від 24.02.2022 р [3].

Негативний вплив на міжнародно-туристичний, та, як наслідок, соціально-економічний розвиток України в умовах війни з РФ виявляється у наступних чинниках: по-перше, небезпека для іноземних туристів внаслідок власне активних бойових дій на окремих територіях та імовірності нанесення ракетних ударів по всій території України; по-друге, втрата туристично-історичного, культурно-історичного, пам'яткового, лікувально-рекреаційного та природно-заповідного потенціалу України внаслідок точкових інфраструктурних руйнувань; заборона комерційних польотів цивільної авіації повітряним простором України тощо.

У інформаційно-дослідницькій записці-матеріалі порталу Globetrender [4] від 28.04.2022 р. вказано, що, окрім впливу військової агресії РФ на соціально-економічну ситуацію безпосередньо в Україні, даний факт також спричиняє негативні наслідки для туристичної спроможності країн-членів ЄС. Серед них, зокрема: втрата українських мандрівників туристичними дестинаціями Європи (причина -- воєнний стан в Україні та занепад виїзного туризму через несприятливу соціально-економічну ситуацію); відміна польотів з / в Україну (втрата можливостей «прямих подорожей» для заможних громадян України та, відповідно, можливостей комфортного відпочинку для громадян ЄС в Україні у готелях та рекреаційних зонах преміум-класу); негативні зміни у ціноутворенні авіакомпаній (через санкції щодо РФ, вартість авіапалива зросла на 20-30%, що, відповідно даних IATA -- International Air Transport Association -- стало причиною підвищення цін на квитки до 80%). Таким чином, мешканець країни ЄС, що бажає відвідати умовно-безпечну туристичну ділянку України за авіамаршрутом до Польщі та залізничним -- від Польщі до України -- може стикнутися із фінансовими труднощами та відмінити подорож.

Окрім того, розвиток міжнародного туризму -- зокрема, в ЄС -- призупинився через подорожчання цін на енергоносії, паливо, та продукти харчування. Як відмічається у згаданому дослідженні порталу Globetrender, падіння валюти -- євро -- нижче показників долара США на міжнародному ринку вперше із 2002 р. Зазначені економіко-соціальні показники впливають на туристичну спроможність населення -що, додатково до небезпеки перебування в Україні через військову агресію РФ, унеможливлює двосторонні розвиткові зносини між вітчизняним та закордонним туризм-сектором [4].

Одночасно, додатковою неузгодженістю виступає процес планування подорожей в Україну в умовах війни з РФ іноземними туристами. На переконання А. Зарубіної, аспекти воєнного стану на кшталт комендантської години, маршрутного планування відповідно локаціям укриттів цивільного захисту, заборон екскурсійного відвідування інфраструктурних / військових об'єктів та локацій рекреаційно-природничого значення не підвищують ценз «туризм-довіри» до вітчизняного туризму як профільної дестинації [5].

Доцільно відмітити, що використання практики «ритуально-історичного туризму» по місцях військових зіткнень, визначних локацій проведення бойових дій, перемог Збройних Сил України -пріоритет повоєнного туристичного відновлення України. Приклад Хорватії демонструє, що вдала інформаційна туризм-кампанія здатна відновити інтерес мандрівників до окремих туристичних дестинацій. Відтак, рецепція Україною подібної політики виглядає актуальним способом залучення міжнародно-туристичного активу.

Дослідження впливу збройної агресії РФ на стан туризму в Україні та Європі, проведене UNWTO (United Nations World Tourism Organization) [6], відзначає двосторонній характер «мандрівної» проблематики формату «Україна-ЄС-інші розвинені країни світу». Зокрема, перепонами міжнародного туризму в умовах війни в Україні UNWTO називає «ослаблення економічного зростання», поєднане із інфляцією. Останнє, в свою чергу, негативно впливає на потенційні соціально-економічні покращення в Україні як наслідок наповнення державного бюджету через попит іноземних туристів. «Зниження споживацької впевненості» як наступний елемент міжнародно-туристичної стагнації означає не лише складнощі поїздок в Україну в умовах воєнного стану із туристичною метою, але й нівелювання туризм-потоків з ЄС через економічну нестабільність та світову енергетичну, і частково -економічно-продовольчу кризу, викликану діями РФ в Україні.

Наступним негативним туризм-явищем, пов'язаним із повномасштабним вторгненням РФ в Україну, UNWTO називає вплив на класичні туристичні дестинації (аспект доступності перегляду) та т. зв. «додаткові» (до них віднесено морський відпочинок) іноземними туристами з Європи та інших країн світу. Враховуючи те, що в Україні наразі наявно 170 тис. історико-культурних пам'яток та 6 об'єктів культурної спадщини ЮНЕСКО, зазначена проблематика набуває не лише партикулярно-вітчизняного, але й загальносвітового туристичного забарвлення. Відповідно, подібна міжнародно-туристична контекстуація виступає прецедентом соціально-економічних втрат України [6].

Принагідно, UNWTO відзначає соціально-економічною проблемою України внаслідок збройної агресії РФ зниження вітчизняного виїзного туризму (навіть до країн-сусідів, що є повноправними членами ЄС -- Румунія, Болгарія із опціями морського відпочинку та Польща, Чехія, Словаччина, Словенія із опціями «інтелектуального туризму»), поєднане із процесами еміграції (за даними ООН, понад 4 млн. українців були змушені покинути власні домівки від 24.02.2022 р.) [6].

Як наслідок, страждає туризм-пов'язаний робочий сектор -- підприємці, туристичні організації, робітники готельно-ресторанної сфери обслуговування шукають аналогічну роботу в ЄС. «Спустошення» туристичного сектору в Україні пояснюється зниженим попитом від іноземних туристів -переважними «гостями» в умовах воєнного стану виступають представники посольств, консульств, військові журналісти та профільні інформаційні кореспонденти. Таким чином, соціально-економічна туризм-стагнація України є двопричинною: війна з РФ як першочерговий фактор, економічна та споживацька непевність іноземних туристів -- як похідний.

Водночас, процес зниженої іноземно-туристичної активності в Україні пояснюється зменшеним рівнем авіапопиту у територіально наближених країнах Європи та ЄС. За даними Eurcontrol, від 24.02.2022 р. рівень зацікавленості у використанні авіаліній зменшився на 69% у Молдові, на 42% -- у Словенії, на 38% -- у Латвії (порівняно із «доковідними» даними 2019 р.). [7]. Проте, тенденція щодо туризм-інертності спостерігається на усій території ЄС -- відносно «незалежними» від повномасштабного вторгнення РФ в Україну туристичними напрямками залишаються шляхи «Азія -- ЄС» та «США -- ЄС», де портал ForwardKeys відмітив збільшення туристичної попит-спроможності за період березня -- травня 2022 р. [8].

Проміжний перелік контекстуальних згубних наслідків збройної агресії РФ як гальмівника міжнародного туризму та соціально-економічних розвиткових тенденцій сучасної України представлено у Табл. 1.

Таблиця 1

Міжнародно-туристичний (ЄС) та соціально-економічний аспекти (У країна) збройної агресії РФ