Особливості фізичного виховання студентів з порушеннями постави

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості фізичного виховання студентів з порушеннями постави

Демиденко М.О. старший викладач

кафедри технологій оздоровлення і спорту КПІ імені Ігоря Сікорського

Обезюк Т.К. старший викладач

кафедри технологій оздоровлення і спорту КПІ імені Ігоря Сікорського

Карпюк І.Ю.

кандидат педагогічних наук, доцент доцент кафедри технологій оздоровлення і спорту, КПІ імені Ігоря Сікорського

Метою дослідно-експериментального дослідження стала розробка та апробація комплексу спеціальних вправ, що формують правильну поставу на заняттях фізичним вихованням. Мета конкретизувалася через постановку низки завдань: виявити ступінь порушень постави у студентів першого курсу Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», розробити та апробувати комплекс фізичних вправ, спрямований на корекцію порушень постави, оцінити ефективність роботи щодо формування правильної постави на заняттях з фізичного виховання. Результати дослідження ступеня порушень постави на контрольному етапі свідчать, що кількість студентів експериментальної групи з нормальною поставою збільшилася у процесі цілеспрямованої роботи. Виходячи з результатів первинного дослідження складено комплекс спеціальних фізичних вправ та рухливих ігор, спрямований на корекцію порушень постави студентів у експериментальній групі. У рамках занять з фізичного виховання дозування навантаження здійснювали шляхом зміни темпу, амплітуди, кількості рухів, а також за рахунок обтяження та опору. Після кожного заняття студентам ставилося домашнє завдання, яке вони повинні виконувати самостійно вдома. Спеціальні вправи включалися і різні форми фізкультурної роботи у вузі: на заняттях фізичної культурою, гімнастики до занять, у фізкультхвилинах. Комплекси спеціальних фізичних вправ та рухливих ігор, проведених зі студентами першого курсу на заняттях з фізичного виховання, позитивно вплинули на формування правильної постави.

Ключові слова: постава, фізичні вправи, зміцнення спини, порушення постави, фізичне виховання.

Demydenko M., Obeziuk T., Karpiuk I. Features of physical education of students with postural disorders. The purpose of the experimental study was the development and testing of a set of special exercises that form the correct wasp nku in physical education classes at the university. The period of posture formation is quite wide and covers the age up to 18 years. years However, most of the studies devoted to postural disorders are aimed at studying this problem in children of preschool and primary school age, undeservedly avoiding the spread of this problem among student youth. On the one hand, this is due to the fact that at an earlier age, before the appearance of pronounced violations, the process of correction and prevention of posture violations is implemented more effectively, and on the other hand, the complexity of work organization and the low motivation of this category of people to engage in physical education.

The goal was concretized through the formulation of a number of tasks: to identify the degree of posture disorders in first-year students, to develop and try a set of physical exercises aimed at correcting posture disorders, evaluate the effectiveness of work on the formation of correct posture for physical education. The study consisted of three stages: ascertaining, formative, control. The results of the study of the degree of posture disorders at the control stage indicate that the number of children in the experimental group with normal posture increased in the process of purposeful work. Based on the results of the primary research, a set of special physical exercises and outdoor games was compiled, aimed at correcting students' posture disorders in the experimental group. Within the framework of physical culture, the dosing of the load was carried out by changing the tempo, amplitude, number of movements, as well as by burdening and resistance. After each lesson, students were given homework, which they had to do on their own at home. Special exercises were included in various forms of physical culture work at the university: in physical education, gymnastics before classes, in physical education in the classroom, physical education activities for an extended break x. Complexes of special physical exercises and outdoor games, conducted with first-year students in physical culture classes, positively influenced the formation of correct posture.

Keywords: posture, physical exercises, physical culture, back strengthening. posture disorders, physical education.

Постановка проблеми

Сьогоденна проблема здоров'язбереження є однією з найпоширеніших серед молоді. І звичайно порушення постави та її профілактика є найважливішою у цьому напрямі. Дефекти постави істотно погіршують біомеханічні властивості опорно-рухового апарату, несприятливо позначаються на функціях внутрішніх органів та згодом здатні завдавати чималої шкоди здоров'ю.

Як свідчать фахівці, частота даної патології серед підлітків та молоді досягає 80-90%, що в першу чергу пов'язано зі зниженням рівня рухової активності та змінами способу життя сучасної людини.

Постава формується у процесі зростання організму залежно від умов побуту, навчальної та трудової зайнятості, занять фізичними вправами та може змінюватися протягом усього життя. Багато фахівців приходять до думки, що проблема її формування та профілактики є, багато в чому, проблемою педагогічною і може успішно вирішуватися у процесі фізичного виховання.

Період формування постави досить широкий і охоплює вік до 18 років. років. Однак більшість досліджень, присвячених порушенням постави, спрямовані на вивчення даної проблеми в дітей віком дошкільного і молодшого шкільного віку, оминаючи поширення цієї проблеми серед студентської молоді.

Що з одного боку обумовлено тим, що в більш ранньому віці, до виникнення виражених порушень, процес корекції та профілактики порушень постави реалізується більш ефективно, а з іншого, складністю організації роботи та низькою мотивацією цієї категорії осіб до занять фізичною культурою.

фізичне виховання студент порушення постави

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблема фізичного виховання молоді з порушенням постави висвітлена у вітчизняних і зарубіжних працях: В. М. Аплевич [1], Т. Г. Бакалюк [2], Давибіда Н. О., Попович Д. В., Безпалова Н. М., Довгань О. М., Коваль В. Б., Вайда О. В., Черній Ю. М. [3], Нагорна О. Б., Горчак В. В. [4].

Питання, пов'язані з фізичною терапією молоді з порушенням постави розглядали зарубіжні дослідники Bonaitic W., Feingolg J., Briard M.L. [5], Zaleske D.J., Ehrlich M.G., Hall J.E. [6], Zetterberg C., Aniansson A., Grimby G [7]. Однак пошук нових методів фізичного виховання молоді з порушенням постави продовжується.

Мета статті - виявлення ефективності фізичного виховання на формування правильної постави студентів ЗВО.

Виклад основного матеріалу дослідження

Аналізуючи літературу, можна побачити що, правильна постава, у науковій літературі, характеризується симетричним розташуванням частин тіла щодо хребта.

Голова тримається прямо:

- лінія, проведена через зовнішній слуховий прохід та нижній край очниці горизонтальна;

- плечові суглоби розлучені;

- надпліччя на одному рівні;

- кути, утворені бічною поверхнею шиї та над плечем симетричні;

- живіт підтягнутий;

- ноги випрямлені в колінних і кульшових суглобах.

Грудна клітина не має западінь та випинань, симетрична щодо середньої лінії; лопатки симетричні, протягом усього рівномірно прилягають до грудної клітини; трикутники талії симетричні.

Хребет не має патологічних вигинів, величина фізіологічних вигинів та кут нахилу тазу в межах вікової норми [6, с. 15].

Так, виділяється ряд факторів, що визначають поставу, вони поділяються на три групи: анатомічні, фізіологічні та соціальні. Саме до анатомічних факторів, на думку авторів, що визначають поставу відносяться:

- форма хребта;

- розташування хребта щодо передньої серединної осі тіла;

- виразність фізіологічних вигинів, що коливається в нормі від 3 - 5 сантиметрів;

- симетричне, прилегле до грудної клітки положення лопаток;

- м'язові деформації;

- розташування у просторі таза та кут його нахилу;

- довжина та форма кінцівок;

- зв'язку хребта, пояси верхніх кінцівок та тазового;

- розвиток мускулатури [2, с. 175].

До фізіологічних факторів, що впливають на поставу людини та зумовлюють її формування, відносяться:

- темпи та характер індивідуального розвитку рухових навичок та статистичних реакцій, що застосовуються як тренуючий вплив спеціальних фізичних вправ для постави та систематичність їх використання;

- наявність хронічних хвороб, що супроводжуються появою захисної напруги м'язів над хворою областю, загальною функціональною слабкістю, зниженим тонусом м'язів та зв'язкового апарату, негативним впливом на діяльність внутрішніх органів, що змінює м'язовий баланс у всьому тілі;

- врівноваженість основних нервових процесів збудження та гальмування [1, с. 90].

У літературі виділяють найбільш типові причини порушень постави, яким відносять індивідуальні особливості та спадковість, постійні порушення статики, хворий спосіб життя.

Так, на підтвердження значимості неправильного становища тіла, у виникненні порушень постави, Н. Давибіда, наводить дані величини тиску на міжхребцеві диски в різних положеннях: лежачи на спині - 25%, стоячи-100%, стоячи, з нахилом уперед - 150%, стоячи, з нахилів уперед і обтяженням в руках - 220%, сидячи, з нахилом уперед - 185%, сидячи з нахилом вперед та обтяженням у руках - 215 %. У невигідних положеннях тіла м'язовий корсет тулуба розслабляється, і весь тягар тіла припадає на хребетний стовп, що й викликає порушення постави [3, с. 120].

Вивчивши наукову літературу, що стосується деформацій хребта, ми виявили, що класифікацій порушень постави кілька. Найбільш повна класифікація видів порушень постави представлена W. Bonaitic. Саме, у сагітальній площині автор виділяє п'ять видів порушень постави, викликаних збільшенням (сутулість, кругла спина, кругло-увігнута спина) або зменшенням фізіологічних вигинів (плоска спина, плоскогнута спина).

У фронтальній площині той самий автор виділяє два виду порушень постави асиметрична (сколіотична) постава та млява постава. Так, серед перших симптомів можна виділити симптоматику порушень постави:

- різну висоту плечей;

- несиметричність лопаток;

- сутулість або занадто сильно виражений прогин у поперековому відділі хребта;

- вигин хребта убік [5, с. 229].

На думку більшості авторів, чільне місце в системі заходів профілактики та корекції різних порушень постави займають фізичні вправи.

Під час самостійних занять саме вплив фізичних вправ надає позитивний вплив на опорно-руховий апарат, змінюючи його будову та функції, що дозволяє активізувати обмін речовин і місцеві трофічні процеси в м'язах. Застосування вправ дозволяє змінити та нормалізувати кут нахилу таза, коригувати порушені фізіологічні вигини хребта, виправити положення та форму грудної клітки, положення голови, домогтися симетричного стояння плечового пояса, зміцнення м'язів черевного преса [1,4, 6].

Автори у своїх дослідженнях вважають за необхідне поетапну корекцію порушень постави. На першому етапі, на думку автора, необхідно створення умов для майбутньої фіксації виробленої постави, доведення до свідомості поняття про оптимальне співвідношенні різних частин тіла з наступним закріпленням через м'язово-суглобове відчуття.

Метою другого етапу є - оптимізація рухової активності, підвищення рівня розвитку фізичних здібностей та функціонального стану.

На третьому етапі корекції порушень постави використовуються спеціальні фізичні вправи. Усі засоби фізичного виховання, спрямовані на формування правильної постави, поділяються на дві групи: загальнорозвиваючі та спеціальні [7].

Нами проведено дослідження, розроблено та проведено спеціальні вправи на заняттях фізичного виховання з метою формування правильної постави у студентів першого курсу Національного технічого університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».

Результати дослідження методом соматоскопії на констатуючому етапі показали, що у 62% студентів контрольної групи та 58% експериментальної не зафіксовано ознаки порушення постави. У випробуваних не відмічено відхилення голови від середньої лінії, асиметричності плечей та лопаток, деформації грудної клітки, а також ознак плоскостопості.

Ознаки незначного порушення постави зафіксовано у 20% студентів контрольної та стільки ж у студентів експериментальної групи. Найчастіше відзначалися такі ознаки: нахил голови вперед та асиметричність плечей та лопаток при виконанні вису на перекладині, що є ознакою формування першої ступеня сколіотичної постави.

У 10% випробуваних обох груп ці ознаки виявлялися постійно.

У 16% студентів контрольної групи та у 12% експериментальної фіксувалися ознаки формування плоскостопості: нерівність трикутників талії, асиметричність колінних суглобів, неправильна постановка стопи при ходьбі (відсутність перекату з п'яти на носок, тобто нога ставиться на всю ступню).

Далі, за допомогою методу антропометрії виявлялося наявність грудного кіфозу, що найбільш характерно для студентів.

Результати дослідження методом антропометрії на констатуючому етапі показали, що у 56% випробуваних контрольної та 52% експериментальної групи індекс, що характеризує ступінь виразності грудного кіфозу, становив 105%. Отриманий індекс варіюється в межах 100-110%, що свідчить про відсутність порушень грудного відділу хребта. Для 24% студентів контрольної та 28% - експериментальної групи, індекс, що характеризує ступінь виразності грудного кіфозу, дорівнював 115%. Діапазон індексу у межах 110-120%, отже, можна говорити про наявність слабких порушень грудного відділу хребта.

Таким чином, дані дослідження дозволяють зробити висновок про недостатній рівень сформованості правильної постави у студентів. Ознаки незначного порушення постави зафіксовано у 16% студентів у контрольній та 12% -- експериментальної групи.

Для виправлення порушень постави були відібрано вправи, які були розподілені на чотири основні блоки вправ:

1) для вироблення відчуття правильної постави;

2) плоскої спини;

3) круглої спини;

4) опуклої спини.

У кожен блок були включені симетричні вправи, що коригують, вправи в рівновазі, розслабленні, розтягуванні, вправи для збільшення рухливості хребта, гімнастичні вправи для вироблення м'язового корсету (зміцнення м'язів спини, черевного преса, бічних м'язів тулуба), вправи, що формують навик правильної постави, дихальні та власне гімнастичні вправи корекційного характеру, а також вправи з різних вихідних положень (лежачи, сидячи, стоячи на колінах) і з використанням різноманітних предметів та посібників (м'ячі, нудли, гантелі, мішечки з піском, фітбол, гімнастична палиця, лава та ін.).

Ходьбу вводили у всі частини занять, ускладнюючи їх за рахунок дотримання правильної постави, поєднуючи ходьбу з диханням та рухами рук, а також включаючи різні варіанти пересування: з високим підніманням стегна, у напівприсіді, хресним, приставним кроком із використанням різних предметів.

Для зміцнення склепіння стопи включали різні варіанти пересування: на шкарпетках, на п'ятах, зовнішньому краї стоп, перекочування з п'яти на носок.

На заняттях фізичного виховання біг використовували як засіб адаптації до фізичних навантажень серцево- судинної та дихальної систем. Ця вправа застосовували також у різних варіаціях та з використанням предметів та снарядів, при цьому під час бігу формували вміння зберігати правильну поставу. Бігові рухи включали до підготовчої та основної частини занять.

У рамках занять фізичного виховання дозування навантаження здійснювали шляхом зміни темпу, амплітуди, кількості рухів, а також за рахунок обтяження та опору.

Висновки

Виходячи з результатів первинного дослідження, було складено комплекс спеціальних фізичних вправ, спрямований на корекцію порушень постави студентів Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» у експериментальній групі.

Результати дослідження ступеня порушень постави на контрольному етапі свідчать, що кількість студентів експериментальної групи з нормальною поставою збільшилася у процесі цілеспрямованої роботи.

Таким чином, комплекси спеціальних фізичних вправ, проведених зі студентами на заняттях з фізичного виховання, позитивно вплинули формування правильної постави. Це дозволяє зробити висновок, що гіпотеза про те, що цілеспрямоване та комплексне використання спеціальних фізичних вправ на заняттях фізичною культурою сприятиме корекції порушень постави, підтвердилася.

Перспективи подальших досліджень полягають у розробленні технології корекції порушень постави студентів у процесі фізичного виховання з урахуванням рівня стану їхнього біогеометричного профілю.

Література

1. Аплевич В. М. Ефективність застосування кінезіотейпування у програмі відновлювального лікування ідіопатичного сколіозу ранніх ступенів у дітей старшого шкільного віку : дис. ... канд. мед. наук: Одеса, 2017. 181 с.

2. Бакалюк Т. Г., Чурпій І. К., Янів О. В., Стельмах Г. О., Телиця Є. Ю. Сучасні аспекти реабілітаційного обстеження при порушенні постави у людей молодого віку. Art of Medicine, 2020. 1 (13). С. 175-179.

3. Давибіда Н. О., Попович Д. В., Без-палова Н. М., Довгань О. М., Коваль В. Б., Вайда О. В., Черній Ю. М. Масаж та лікувальна фізична культура як засоби фізичної реабілітації при різновидах сколіозу в дорослих та дітей з порушеннями опорно-рухового апарату. Здобутки клінічної і експериментальної медицини. 2019. No 2. C. 119-124.

4. Нагорна О. Б., Горчак В. В. Основи фізичної реабілітації: навчальний посібник. Рівне, 2017. 127 с.

5. Bonaitic W., Feingolg J., Briard M.L. et al. Genetic of idiopathic scoliosis. Helr. Paediat. Acta. 2016. Vol. 31. P.

229-240

6. Zaleske D.J., Ehrlich M.G., Hall J.E. Association of glycosaminoglycan depletion and degradative enzyme activity in scoliosis. Clin. Orthop. Rel. Res. 2020. N 148. P. 177

7. Zetterberg C., Aniansson A., Grimby G. Morphology of the paravertebral muscles in adolescent idiopathic scoliosis. Spine. 2019. Vol. 8. P. 457.

Reference

1. Aplevych V. M.(2017) Efektyvnist' zastosuvannya kinezioteypuvannya u prohrami vidnovlyuval'noho likuvannya idiopatychnoho skoliozu rannikh stupeniv u ditey starshoho shkil'noho viku : dys. ... kand. med. nauk: Odesa, 181 s.

2. Bakalyuk T. H., Churpiy I. K., Yaniv O. V., Stel'makh H. O., Telytsya YE. YU. (2020)т Suchasni aspekty reabilitatsiynoho obstezhennya pry porushenni postavy u lyudey molodoho viku. Art of Medicine, 1 (13). S. 175-179.

3. Davybida N. O., Popovych D. V., Bez-palova N. M., Dovhan' O. M., Koval' V. B., Vayda O. V., Cherniy YU. M. (2019) Masazh ta likuval'na fizychna kul'tura yak zasoby fizychnoyi reabilitatsiyi pry riznovydakh skoliozu v doroslykh ta ditey z porushennyamy oporno-rukhovoho aparatu. Zdobutky klinichnoyi i eksperymental'noyi medytsyny. No 2. C. 119-124.

4. Nahorna O. B., Horchak V. V. (2017) Osnovy fizychnoyi reabilitatsiyi: navchal'nyy posibnyk. Rivne, 127 s.

5. Bonaitic W., Feingolg J., Briard M.L. et al. (2016) Genetic of idiopathic scoliosis. Helr. Paediat. Acta. Vol. 31. P. 229-240

6. Zaleske D.J., Ehrlich M.G., Hall J.E. (2020) Association of glycosaminoglycan depletion and degradative enzyme activity in scoliosis. Clin. Orthop. Rel. Res. N 148. P. 177

7. Zetterberg C., Aniansson A., Grimby G. (2019) Morphology of the paravertebral muscles in adolescent idiopathic scoliosis. Spine. Vol. 8. P. 457.

Размещено на Allbest.ru