Алгоритм визначення психофізіологічних показників кваліфікованих волейболістів за допомогою сучасних комп’ютерних технологій

Размещено на http://allbest.ru

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Анотація

Ключові слова: психофізіологічні характеристики, нейродинамічні характеристики, когнітивні характеристики, волейболісти високої кваліфікації

Abstract

Algorithm for determining psychophysiological indicators of qualified volleyball players using modern computer technologies

Mishchuk D. M.

Equally important is the athlete's ability to keep emotions under control - to achieve success, a volleyball player must be able to manage his emotions, actions, and mental state in various conditions (in conditions of fatigue, under the influence of confounding factors, etc.). It has been proven that emotional stability is closely related to the strength and balance of the nervous system and is manifested already at the first stages of sports activities. The obtained data will make it possible to introduce prognostic models created for correction and individualization of training of volleyball players in the process of multi-year sports improvement into the stage control system.

Key words: psychophysiological characteristics, neurodynamic characteristics, cognitive characteristics, highly qualified volleyball players.

Вступ

Актуальність. Волейбол є одним з найбільш успішних та популярних змагальних видів спорту, включає весь спектр позитивних факторів впливу на фізичний і психічний стан людини [5, 13]. Ефективність та результативність в ігрових видах спорту обумовлена насамперед проявом високих швидкісних якостей, різноманітністю та несподіваною зміною атакуючих та захисних дій, напруженістю тактичної боротьби та емоційною напругою [1, 4, 7]. Враховуючи, що ефективність ігрової діяльності у волейболі залежить від здатності спортсмена до сприйняття, аналізу та переробки інформації, є важливим вивчення психофізіологічних функцій з метою контролю над функціональним станом спортсмена та корекцією тренувального процесу [2, 3, 5].

Серед різноманітних напрямів область психофізіології спорту є однією з найперспективніших галузей пошуку нових підходів до підготовки спортсменів високої кваліфікації. Саме вивчення психофізіологічних характеристик дає додаткову інформацію про функціональний стан спортсмена за різних умов діяльності. Одним із ключових питань є прогнозування потенційно високих результатів у конкретному виді спорту на основі комплексного об'єднання рухових та психічних здібностей та анатомо-фізіологічних задатків [2, 4, 7, 8].

Аналіз літературних джерел та досліджень. Підготовка висококваліфікованих спортсменів в ігрових видах спорту в даний час є складним багаторічним і багатоетапним процесом спортивного вдосконалення. На підготовку кваліфікованих волейболістів в середньому витрачається 8-10 років, це складний багаторічний та багатоетапний процес спортивного зростання. Відбір молодих спортсменів у ігрових видах спорту пов'язаний з певними труднощами, які зумовлені специфікою ігрової діяльності. Складність ігрової діяльності потребує багатостороннього прояву цілого комплексу спеціальних якостей, яких залежить успішна ігрова діяльність у вибраному виді спорту. На формування спортивних здібностей впливає низка факторів: генетика, індивідуальний розвиток, вікові зміни, фізіологічні, психологічні та біохімічні особливості організму [5, 9, 10].

Однак, первинний відбір з акцентом на вивчення та оцінку фізичних якостей, фізичного розвитку (як це зазвичай здійснюється на практиці) без урахування показників інтелекту, мотивації, емоційно-вольової сфери є малоефективним для прогнозу обдарованості спортсмена.

Відповідати на питанням, які психофізіологічні характеристики спортсмена необхідно розглядати як якісно важливі, треба виходити з принципу єдності особистості та діяльності. У такому разі важливими вважатимуться ті психофізіологічні функції, які відповідаю вимогам конкретного виду спорту, і впливають досягнення високого спортивного результату [1, 2, 8, 10].

До найбільш значимих характеристик можна віднести основні нейродинамічні характеристики вищої нервової діяльності, які є вродженими, незмінними та відіграють важливу роль для визначення ознак людської поведінки та психіки. Оцінка за психічними якостями прогнозованіша, ніж визначення рівня розвитку фізичних якостей, оскільки психічні якості генетично більш консервативні й у онтогенезі менш динамічні, ніж фізичні якості [1, 11, 12].

Практично всі компоненти спортивної діяльності характеризуються зовнішнім проявом вищих нервових процесів, які забезпечують швидкість реакції, швидкість переробки інформації, що безперервно надходить, швидкість оволодіння технічних прийомів і дій, здатність до переключення від одного виду діяльності на інший [6, 8, 10].

На думку авторів, успішність професійної діяльності в ускладнених умовах забезпечують такі особливості нервової системи як сила, рухливість та врівноваженість нервових процесів. Не менше значення має комплекс когнітивних характеристик, що лежать в основі здібностей волейболістів до тактичних дій. Ігрова діяльність у волейболі протікає у вигляді розв'язання тактичних завдань, пов'язаних із сприйняттям об'єктів, що рухаються (м'яч, суперник), оцінкою параметрів цього руху, випереджаючими реакціями на рух і прийняттям оперативних рішень. У стані тренованості особливо високого рівня досягають спеціалізовані психомоторні функції, що визначають ефективність реакцій на об'єкт, що рухається, а також таку психічну якість, як швидкість сприйняття та переробки інформації [1, 11, 13].

На першому етапі вирішення тактичного завдання у волейболі найбільш важливими є психофізіологічні характеристики, які забезпечують сприйняття та аналіз ігрової ситуації: зорове сприйняття (перцепція), оскільки більшість дій волейболісти виконують, ґрунтуючись на зорових сприйняттях. А також увага і основні властивості якостей уваги - обсяг, інтенсивність і стійкість уваги, а також перемикання та розподіл уваги.

Специфіка командних ігрових видів спорту висуває особливо високі вимоги до індивідуальних психофізіологічних особливостей когнітивної сфери, що оптимізує процес вирішення оперативних завдань. Тактичні дії спортсменів під час гри є фактором, який може мати вирішальне значення для перемоги чи поразки [5, 11, 12].

Виклад основного матеріалу дослідження

Використання досвіду наукових розробок в інших видах спорту дає можливість стверджувати про нагальну необхідність використання не тільки узагальнених даних науковців та тренерів-практиків, а також інших форм прогнозування успішності та ефективності виступів на світовій арені, сучасних комп'ютерних технологій, методів математичного аналізу, сучасної методології наукових досліджень. Для вивчення психофізіологічних особливостей кваліфікованих волейболістів рекомендовано використовувати апаратно-програмний комп'ютерний комплекс «Мультипсихометр-05».

Спеціальні апаратні засоби комплексу представлені набором периферійних по відношенню до стандартного IBM-сумісного комп'ютера пристроїв, що утворюють разом оптимізоване для цілей психодіагностичного обстеження робоче місце випробуваного. Вони включають: блок спеціалізованої психодіагностичної клавіатури (БСК), блок психомоторних тестів (БПМТ)

Спеціальне програмне забезпечення «Комп'ютерна психодіагностична система «Мультипсихометр-05» надає дослідникові використовувати готові технологічні підходи, що забезпечують вирішення широкого кола наукових завдань, у тому числі:

- виявлення ступеня відповідності характеристик кандидата вимогам, що висуваються кількісно з опорою на популяційні норми, при цьому забезпечується можливість як локального, так і диференціального множинного прогнозу за результатами виконання однієї тестової батареї, ранжування кандидатів за локальними або інтегральними характеристиками тощо;

- виявлення статистично значимих міжгрупових відмінностей, можливість напівавтоматичного налаштування специфікацій тестових батарей за еталонними або контрастними групами на користь об'єктивної конкурентної валідації тесту або тестової батареї;

- виявлення ступеня відповідності актуального функціонального стану до рівня динамічної індивідуальної норми.

Користувачеві надаються зручні програмні засоби для формування та збереження з подальшим повторним використанням тестових батарей, склад і послідовність завдань у яких встановлюються в довільному порядку, що відповідає цілям обстеження, а показникам, що одержуються, присвоюються вагові коефіцієнти, що дозволяють отримувати інтегральну оцінку прогнозу профпридатності. При цьому можливий облік нелінійних зв'язків оцінюваної

змінної з критерієм, а також введення оцінок, що «зрізають».

На початку дослідження апробований повинен отримати чіткі загальні інструкції щодо проведення тестування, на початку кожного тесту на екрані комп'ютера пропонуються інструкції до тесту, які мають бути вивчені спортсменом і у разі потреби роз'яснені дослідником. Для нейродинамічних тестів передбачено попереднє тренування.

Як розумове навантаження для переробки інформації застосовуються предметні (геометричні фігури, кольори) та словесні (назви кольорів) символи, що візуалізуються на екрані монітора ПК.

Вимірювання проводяться на підставі результатів успішно здійсненої переробки інформації, яка задається комп'ютерною програмою у чотирьох режимах:

- адаптивний режим;

- режим нав'язаного ритму;

- режим автотемпу;

- швидкісний режим.

Адаптивний режим передбачає виконання тесту на швидкості, коли в другій частині тесту пред'явлені сигнали коливаються на більш менш постійному рівні (в залежності від індивідуальних особливостей досліджуваного), що дозволяє отримувати статистично більш надійні показники. В цьому режимі виконується:

- тест «Функціональна рухливість нервових процесів». Досліджуваному пропонується виконати від 170 до 200 дій, тривалість тесту коливається від 1,8 до 3,5 хвилин;

- Стрес-тест. В цьому тесті результати першої фази при підрахунку результатів не враховуються, в другій фазі виконуються 40 дискретних рухів в індивідуальному максимальному темпі, в третій фазі також виконуються 40 дискретних рухів, але діяльність досліджуваного відбувається на тлі факторів, що збивають (на екрані з'являються надписи типу «Помилка», «Будьте уважним», «Працюйте швидше»).

Режим нав'язаного режиму обумовлює виконання тесту в умовах, коли забезпечується рівноміре виконання тесту (з фіксованою експозицією і паузою) передбачене для досліджуваного та таке, що не залежить від попередніх дій. Це дозволяє оцінити кожну дію як самостійну та відповідну до конкретного сигналу при мінімальному впливі ефекту наслідків попередніх дій. В такому режимі виконується тест «Баланс нервових процесів». Досліджуваному пропонується виконати 40 спроб при швидкості 0,75 обертання маркера в секунду.

Режим автотемпу передбачає виконання тесту в декількох варіантах в залежності від виду тесту. В першому варіанті мова йде про виконання тесту, коли забезпечується така тривалість експозиції сигналу, яка необхідна для виконання завдання. Такий формат є найбільш привабливим для досліджуваного, тому що дозволяє виконувати завдання з оптимальною, індивідуально специфічною швидкістю. Саме в такому режимі виконуються:

- тест «Перцептивна швидкість». Методика оцінює швидкість і точність співвідношення геометричних фігур з ціллю ідентифікації фігури, частиною якої є тестовий сигнал (фрагмент фігури, що складає 50% від цілого).

- тест «Порівняння чисел (по величині)». На екрані послідовно з'являються числа від 2 до 9. Задача досліджуваного порівняти наявне число з попереднім та натиснути відповідну клавішу. Довжина тесту 128 сигналів, тривалість тесту коливається від 1,5 до 4 хвилин.

- тест кольорових виборів. В тесті кольорових виборів, який виконується в режимі парних порівнянь, досліджуваному пропонуються 28 пар кольорів.

Швидкісний режим встановлений для тестів когнітивного блоку - «Пам'ять на слова» та «Встановлення закономірностей»:

- тест «Пам'ять на слова». Сутність методики полягає в тому, що досліджуваному для запам'ятовування на одну хвилину пред'являється набір з 30 слів. По закінченню цього часу на екрані послідовно з'являються пронумеровані комбінації з п'яти слів, в кожній комбінації є тільки одне слово з попереднього списку. Задача - розпізнати це слово та вказати його порядковий номер. На виконання відводиться чотири хвилини.

- тест «Встановлення закономірностей». В кожному завданні досліджуваному пропонується визначити, яке з п'яти слів (слова пов'язані з цифровими клавішами 1 -5) може бути зашифроване в наданій послідовності символів. До виконання пропонується 25 завдань, які обмежені шістьма хвилинами.

Для реалізації методики слід дотримуватись ряд умов:

1. Визначення психофізіологічних показників здійснюється з використанням апаратно-програмного психодіагностичного комплексу «Мультіпсихометр-05».

2. У зв'язку з тим, що до тестування включені сензитивні показники (показники, що змінюються під впливом навантажень, на фоні втоми тощо), доцільно проводити дослідження на початку тренувального сезону.

3. Дослідник на «Мультипсихометрі-05» комплектує батарею тестів у наступній послідовності:

- "Баланс нервових процесів";

- "Перцептивна швидкість";

- "Пам'ять на слова";

- "Функціональна рухливість нервових процесів";

- "Порівняння чисел";

- "Встановлення закономірностей";

- "Стресс-тест".

4. На початку дослідження досліджуваний повинен отримати чіткі загальні інструкції про проведення тестування, на початку кожного тесту на екрані комп'ютера пропонуються інструкції до тесту, які мають бути вивчені спортсменом і у разі потреби роз'яснені дослідником.

Результати психофізіологічних тестувань у «Мультипсихометрі-05» розраховуються програмою автоматично і представлені в опції «Результати» у різному вигляді: діаграма, гістограма, словесна інтерпретація та табличні дані в умовних одиницях.

Отримані результати дослідник порівнює з еталонними показниками та визначає ступінь відповідності психофізіологічних характеристик спортсмена еталонній моделі. В свою чергу, така прогностична модель дає відповідь, наскільки успішною буде ігрова діяльність в обраному виді спорту. тренувальний нейродинамічний волейболіст

Висновки

Отримані дані дозволять впровадити у систему етапного контролю прогностичні моделі, створені задля корекції та індивідуалізації підготовки волейболістів у процесі багаторічного спортивного вдосконалення.

Література

1. Коробейніков Г, Приступа Є, Коробейнікова Л, Бріскін Ю. Оцінювання психофізіологічних станів у спорті. Львів: ЛДУФК; 2013. 312 с.

2. Коробейніков ГВ, Коробейнікова ЛГ, Козіна ЖЛ. Оцінка та корекція психофізіологічних станів у спорті. Харків: ХНПУ.2012. 340 с.

3. Костюкевич ВМ. Теоретичні та методичні основи моделювання тренувального процесу спортсменів ігрових видів спорту [автореферат]. Київ: НУФВСУ; 2012. 42 с.

4. Макаренко мВ, Лизогуб ВС. Онтогенез психофізіологічних функцій людини. Черкаси: Вертикаль; 2011. 256 с.

5. Спортивные игры: учебник для студ. пед. вузов в 2-х томах. Том 1 / под общей ред. Ж. Л. Козиной. Харьков. 2013. 446.

6. Akhtarieva R. F, Zhestkova Y. K, Shapirova R. R, Psychophysiological measurements in badminton. Teoriya i Praktika Fizicheskoy Kultury. 2018. Vol., Is.3. P.21-23.

7. Chernenko, N., Lyzohub, V., Korobeynikov, G., Potop, V., Syvash, I., Korobeynikova, L., & Kostuchenko, V. Relation between typological characteristics of nervous system and high sport achieving of wrestlers. Journal of Physical Education and Sport, 2020; 20(3), 1621-1627. doi:10.7752/jpes.2020.03221

8. Iermakov, S., Podrigalo, L., Romanenko, V., Tropin, Y., Boychenko, N., Rovnaya, O., & Kamaev, O. Psycho- physiological features of sportsmen in impact and throwing martial arts. Journal of Physical Education and Sport, 2016; 16(2), 433-439. doi:10.7752/jpes.2016.02067

9. Korobeynikov G, Potop V, Ion M, Korobeynikova L, Borisova O, Tishchenko V, Smoliar I. Psychophysiological state of female handball players with different game roles. Journal of Physical Education and Sport, 2019; 19(3): 1698-1702.

10. Lyzohub, V., Chernenko, N., & Palabiyik, A. Neurophysiological mechanisms of regulation of sensorimotor reactions of differentiation in ontogenesis. Journal of Cellular Neuroscience and Oxidative Stress, 2019; 11(1), 805- 814.

11. Romanenko, V., Podrigalo, L., Cynarski, W. J., Rovnaya, O., Korobeynikova, L., Goloha, V., & & Robak, I. A comparative analysis of the short-term memory of martial arts' athletes of different level of sportsmanship. Ido Movement for Culture. Journal of Martial Arts Anthropology, 2020; 20(3), 18- 24. doi: 10.14589/ido.20.3.3

12. Tyshchenko, V., Lisenchuk, G., Odynets, T., Pyptiuk, P., Bessarabova, O., Galchenko, L., & Dyadechko, I. The psychophysiological status of the handball players in pre-competitive period correlated with the reactions of autonomic nervous system. Advances in Rehabilitation, 2020; 34(1), 40-46. doi:10.5114/areh.2020.91526

13. Yevgeniy Imas, Olga Borysova, Olga Shlonska, Iryna Kogut, Viktoria Marynych, Viktor Kostyukevich. (2017). Technical and tactical training of qualified Volleyball players by improving attacking actions of players in different roles. Journal of Physical Education and Sport. 2017;17(1): Art 66:441 - 446

References

1. Korobeynikov G, Prystupa Ye, Korobeynikova L, Briskin Yu. Otsinyuvannya psykhofiziologichnykh staniv u sporti. Lviv: LDUFK; 2013. 312 s.

2. 2.Korobeynikov GV, Korobeynikova LG, Kozina ZhL. Otsinka ta korektsiya psykhofiziologichnykh staniv u sporti. Kharkiv: KhNPU.2012. 340 s.

3. 3.Kostyukevych VM. Teoretychni ta metodychni osnovy modelyuvannya trenuvalnogo protsesu sportsmeniv igrovykh vydiv sportu [avtoreferat]. Kyyiv: NUFVSU; 2012. 42 s.

4. 4.Makarenko MV, Lyzogub VS. Ontogenez psykhofiziologichnykh funktsiy lyudyny. Cherkasy: Vertykal; 2011. 256 s.

5. Sportyvnye ygry: uchebnyk dlya stud. ped. vuzov v 2-kh tomakh. Tom 1 / pod obshchey red. Zh. L. Kozynoy. Kharkov. 2013. 446.

6. Akhtarieva R. F, Zhestkova Y. K, Shapirova R. R, Psychophysiological measurements in badminton. Teoriya i Praktika Fizicheskoy Kultury. 2018. Vol., Is.3. P.21-23.

7. Chernenko, N., Lyzohub, V., Korobeynikov, G., Potop, V., Syvash, I., Korobeynikova, L., & Kostuchenko, V. Relation between typological characteristics of nervous system and high sport achieving of wrestlers. Journal of Physical Education and Sport, 2020; 20(3), 1621-1627. doi:10.7752/jpes.2020.03221

8. Iermakov, S., Podrigalo, L., Romanenko, V., Tropin, Y., Boychenko, N., Rovnaya, O., & Kamaev, O. Psychophysiological features of sportsmen in impact and throwing martial arts. Journal of Physical Education and Sport, 2016; 16(2), 433-439. doi:10.7752/jpes.2016.02067

9. Korobeynikov G, Potop V, Ion M, Korobeynikova L, Borisova O, Tishchenko V, Smoliar I. Psychophysiological state of female handball players with different game roles. Journal of Physical Education and Sport, 2019; 19(3): 1698-1702.

10. Lyzohub, V., Chernenko, N., & Palabiyik, A. Neurophysiological mechanisms of regulation of sensorimotor reactions of differentiation in ontogenesis. Journal of Cellular Neuroscience and Oxidative Stress, 2019; 11(1), 805- 814.

11. Romanenko, V., Podrigalo, L., Cynarski, W. J., Rovnaya, O., Korobeynikova, L., Goloha, V., & & Robak, I. A comparative analysis of the short-term memory of martial arts' athletes of different level of sportsmanship. Ido Movement for Culture. Journal of Martial Arts Anthropology, 2020; 20(3), 18- 24. doi: 10.14589/ido.20.3.3

12. Tyshchenko, V., Lisenchuk, G., Odynets, T., Pyptiuk, P., Bessarabova, O., Galchenko, L., & Dyadechko, I. The psychophysiological status of the handball players in pre-competitive period correlated with the reactions of autonomic nervous system. Advances in Rehabilitation, 2020; 34(1), 40-46. doi:10.5114/areh.2020.91526

13. Yevgeniy Imas, Olga Borysova, Olga Shlonska, Iryna Kogut, Viktoria Marynych, Viktor Kostyukevich. (2017). Technical and tactical training of qualified Volleyball players by improving attacking actions of players in different roles. Journal of Physical Education and Sport. 2017;17(1): Art 66:441 - 446

Размещено на Allbest.ru