Показники серцево-судинної системи жінок 25-35 років різних соматотипів під впливом занять оздоровчим бігом

Размещено на http://www.allbest.ru/

Показники серцево-судинної системи жінок 25-35 років різних соматотипів під впливом занять оздоровчим бігом

Мірошніченко В.М., кандидат наук з фізичного виховання і спорту, доцент кафедри; Брезденюк О.Ю., кандидат наук з фізичного виховання і спорту, завідувачка кафедри; Швець О.П., кандидат наук з фізичного виховання і спорту, доцент кафедри; Ковальчук А.А., кандидат наук з фізичного виховання і спорту, доцент кафедри теорії і методики фізичного виховання, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

Оздоровчі бігові навантаження є ефективним засобом удосконалення функції серцево-судинної системи. Дослідження адаптаційних реакцій серцево-судинної системи у жінок різних соматотипів під впливом занять оздоровчим бігом дозволяє виявити динаміку основних показників, які лімітують фізичне здоров'я людини та встановити їх соматотипологічні особливості. Заняття за програмою оздоровчого бігу викликали у жінок 25-35 років зниження частоти серцевих скорочень у стані спокою на 2,2 % та зменшення систолічного артеріального тиску після дозованого велоергометричного навантаження потужністю 1 Втжг на 2,1 %. Серед жінок різних соматотипів виявлено вірогідне зниження ЧСС лише у представниць ендоморфного соматотипу.

Ключові слова: оздоровчий біг, соматотип, жінки.

Indicators of the cardiovascular system of women 25-35 years age of different somatotypes under the influence of health-improving running classes.

Miroshnichenko V., Brezdeniuk O., Shvets O., Kovalchuk A.

Health-improving running loads are an effective means of improving the functions of the cardiovascular system. The study of the adaptive reactions of the cardiovascular system in women of different somatotypes under the influence of healthimproving running classes allows to reveal the dynamics of the main indicators that determine the physical health of a person and to establish their somatotypological features. 80 women in the the first period of mature age (25-35 years old), who had not played sports before, took part in the study. Training sessions according to the health-improving running program were held 3 times a week. The basis of the program was running loads in the aerobic mode of energy supply, which were performed in a uniform continuous method. Dosing of running loads was carried out according to energy consumption. Heart rate was measured in a state of relative muscle rest. Blood pressure after dosed loads of different power was measured during the PWC170 test.

In women aged 25-35, exercise to the health-improving running program caused a 2.2% decrease in heart rate at rest and a 2.1% decrease in systolic blood pressure after a dosed cycle ergometric exercise with a power of 1 Wkg. Among women of different somatotypes, a probable decrease in heart rate was found in representatives of the endomorphic somatotype.

It has been established that health-improving running classes causes positive changes in the function of the cardiovascular system in women aged 25-35. Women of different somatotypes have different adaptive reactions of the cardiovascular system to health-improving running classes. Statistically confirmed changes were found only in representatives of the endomorphic somatotype.

Keywords: health running, somatotype, women.

Постановка проблеми

Відомо, що фізичне здоров'я оцінюють за потенційними можливостями систем енергозабезпечення м'язової діяльності (аеробної, анаеробної алактатної та анаеробної лактатної) [1]. Серед усіх систем енергозабезпечення найбільша доля припадає на аеробні механізми [3, 4]. Лімітуючим фактором аеробної та анаеробної лактатної продуктивності організму є серцево-судинна система, оскільки дифузійна здатність легень та здатність утилізувати кисень м'язами значно перевищують можливості серцево-судинної системи доставляти кисень [6]. Оздоровчі заняття різними видами рухової активності спрямовані саме на удосконалення фізичного здоров'я [5]. Доведено, що для представників різних соматотипів характерні неоднакові адаптаційні реакції на фізичні навантаження [3, 8]. Відповідно дослідження адаптаційних реакцій серцево-судинної системи у жінок різних соматотипів під впливом занять оздоровчим бігом дозволить виявити динаміку основних показників, які лімітують фізичне здоров'я та встановити їх соматотипологічні особливості.

Робота виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри медико-біологічних основ фізичного виховання і фізичної реабілітації Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського за темою "Оптимізація процесу вдосконалення фізичного стану жителів Подільського регіону засобами фізичного виховання" (реєстраційний номер - 0118U003259).

Аналіз літературних джерел

Існують публікації які доводять ефективність оздоровчих бігових тренувань стосовно підвищення рівня аеробної та анаеробної продуктивності організму. При цьому такі зміни супроводжуються зниження ЧСС у стані спокою [10, 12]. Milanovic et al. виявили, що оздоровчі бігові навантаження можуть бути ефективним засобом удосконалення функції серцево-судинної системи [11]. У своїх попередніх дослідженнях ми встановили, що у дівчат 17-19 років під впливом занять за програмою бігового спрямування відбулося достовірне збільшення інтервалу R-R на кардіограмі (що вказує на зниження ЧСС) у представниць усіх соматотипів. Але ступінь таких зрушень у представниць різних соматотипів був не однаковий. Артеріальний тиск у стані спокою при цьому не зазнав вірогідних змін [8]. У доступній нам літератури даних про вплив занять оздоровчим бігом на ЧСС та артеріальний тиск у спокої та після дозованих фізичних навантажень у жінок першого періоду зрілого віку різних соматотипів ми не виявили.

Мета статті - виявити особливості впливу занять оздоровчим бігом на функціональні показники серцево-судинної системи жінок першого періоду зрілого віку різних соматотипів.

Організація дослідження

У дослідженні брали участь 80 жінок віком 25-35 років, які до цього не займалися спортом та надали письмову згоду на участь у дослідженнях. Тренувальні заняття за програмою оздоровчого бігу проводили періодичністю 3 рази на тиждень. В основі програми були бігові навантаження в аеробному режимі енергозабезпечення, які виконувалися рівномірним безперервним методом. Дозування бігових навантажень здійснювали за енерговитратами. Дана методика розроблена Ю.М. Фурманом [7] та ґрунтується на основі залежності енергетичних витрат від частоти серцевих скорочень, встановленій L. Brouha [9]. Досліджуваним рекомендували виконувати бігові навантаження в аеробному режимі енергозабезпечення (при ЧСС у межах 140-150 уд-хв^-1), а тривалість бігу була індивідуальною, яка забезпечувала енергетичні витрати в межах оптимального діапазону. З метою гармонійного розвитку усіх систем енергозабезпечення м'язової діяльності, кожне друге та третє на тиждень заняття включало пробіжки у анаеробному режимі енергозабезпечення (повторний біг 3-4 рази по 60 м через 80 м бігу підтюпцем). Крім бігових навантажень у процесі оздоровчих занять досліджувані виконували загально-розвиваючі вправи; спеціально-бігові вправи; вправи силового характеру спрямовані на зміцнення м'язових груп робота яких переважає у бігових локомоціях; вправи на розслаблення; дихальні вправи. По мірі зростання тривалості бігових навантажень, зменшувалася кількість вправ іншого характеру.

Частоту серцевих скорочень (ЧСС) визначали за допомогою монітору серцевого ритму «BEURER PM-70» (Beurer, Німеччина).

Артеріальний тиск вимірювали сфігмоманометром ИАДМ-ОП (Україна). Артеріальний тиск (АТ) після дозованих навантажень різної потужності вимірювали під час виконання тесту PWC170. Суть тесту полягала у виконанні двох навантажень на велоергометрі тривалістю 5 хв при частоті педалювання 60 об.-хв^-1. Інтервал відпочинку між ними становив 3 хв. Потужність першого навантаження встановлювали із розрахунку 1 Вт на 1 кг маси тіла досліджуваної, а другого навантаження - 2 Вт-кг. У кінці кожного навантаження вимірювали АТ. Умови виконання тесту детально описані у публікації Ю. Фурмана зі співавт. [8].

Статистичну обробку проводили за t-критерієм Стьюдента для зв'язаних вибірок. Відмінність вважали вірогідною при рівні значимості p < 0,05.

Виклад основного матеріалу дослідження

Заняття за програмою оздоровчого бігу викликали у досліджуваних зниження ЧСС у стані спокою на 2,2 % (t = 2,75; p < 0,01), що вважається позитивною реакцією і свідчить про економізацію роботи серця. Систолічний АТ після дозованого велоергометричного навантаження потужністю 1 Вт-кг зменшився на 2,1 % (t = 2,26; p < 0,05), що також вважається позитивною реакцією і свідчить про адаптацію організму досліджуваних до таких навантажень. Слід відзначити тенденцію до зниження систолічного АТ після навантаження потужністю 2 Вт-кг, але при цьому достовірної відмінності від вихідних даних не виявлено (р > 0,05) (таблиця 2).

Таблиця 1 Показники фізичних навантажень у жінок 25-35 років (п = 80)

Примітки: 1. Вірогідність відмінності показників від вихідних даних.

Таблиця 2. Вплив занять за програмою оздоровчого бігу на показники АТ і ЧСС у стані м'язового спокою та АТ після дозованих фізичних навантажень у жінок ектоморфного соматотипу, п = 18

Вплив занять за програмою оздоровчого бігу на АТ і ЧСС у стані м'язового спокою та АТ після дозованих. Кількість позначок відповідає: * - (р < 0,05); ** - (р < 0,01).

Умовно розподіливши досліджуваних на групи за соматотипом, проведено дослідження адаптаційних реакцій показників серцево-судинної системи у жінок першого періоду зрілого віку різних соматотипів. Дані таблиці 2 засвідчують відсутність статистично підтверджених змін під впливом занять за програмою оздоровчого бігу у жінок ектоморфного соматотипу. Разом з тим слід відзначити наявну тенденцію до зниження ЧСС у стані спокою та систолічного АТ після навантаження потужністю 2 Вт-кг (при цьому р > 0,05).

Заняття за програмою оздоровчого бігу викликали у жінок ендоморфного соматотипу зниження на 3,0 % (t = 2,76; р < 0,01) ЧСС у стані спокою. Слід відзначити наявну тенденцію до зниження систолічного АТ у стані спокою та після дозованих фізичних навантажень потужністю 1 Вт-кг та 2 Вт-кг маси тіла (р > 0,05) (табл..3).

Таблиця 3. Вплив занять за програмою оздоровчого бігу на показники АТ і ЧСС у стані м'язового спокою та АТ після дозованих фізичних навантажень у жінок ендоморфного соматотипу, п = 16

Примітки: 1. Вірогідність відмінності показників від вихідних даних. Кількість позначок відповідає: ** - (р < 0,01).

У жінок ендоморфно-мезоморфного соматотипу під впливом занять за програмою оздоровчого бігу статистично підтверджених змін показників серцево-судинної системи виявлено не було. Слід відзначити наявну тенденцію до зменшення ЧСС у стані спокою та зниження систолічного АТ у стані спокою та після дозованих фізичних навантажень потужністю 1 Вт-кг та 2 Вт-кг маси тіла (р > 0,05) (табл..4).

Таблиця 4. Вплив занять за програмою оздоровчого бігу на показники АТ і ЧСС у стані м'язового спокою та АТ після дозованих фізичних навантажень у жінок ендоморфно-мезоморфного соматотипу, п = 24