Особливості розвитку релігійно-паломницького туризму в Північній Македонії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості розвитку релігійно-паломницького туризму в Північній Македонії

Олександр Тєплюк

У цій статті було досліджено проблеми та перспективи розвитку туризму в Республіці Північна Македонія на прикладі релігійно-паломницького туризму. В ході дослідження було розглянуто сучасний стан розвитку туристичної галузі в Північній Македонії. Було висвітлене питання впливу пандемії коронавірусу на туристичну галузь країни, яке було підкріплене статистичними даними з порівняльним аналізом.

Коротко охарактеризовано теоретичні засади становлення і функціонування релігійного та паломницького туризму як сучасного наукового напряму дослідження. Встановлено зв'язок релігійного туризму з історією, систематизовано релігійні заходи та об'єкти, які включає туристичний продукт цього виду туризму.

Щоб краще зрозуміти, яких потенційних туристів може привабити Північна Македонія, було проаналізовано її релігійний склад населення. Далі було розглянуто православну історико-культурну спадщину країни у контексті релігійного туризму, яка представлена безліччю монастирів. У рамках цієї роботи не було поставлено за мету показати всі православні святині Північної Македонії, залучені в релігійно-паломницькому туризмі, а було поставлено за мету лише ознайомити з деякими з них, надаючи можливість потенційним туристам на власні очі побачити унікальну культуру цієї невеликої, але затишної та гостинної країни. Детально описані основні туристичні об'єкти в рамках релігійно-паломницького туризму: Монастир Святого Пантелеймона, Монастир Святого Іоанна Хрестителя (Бігорський), Монастир Святого Наума, їхнє розташування, архітектурні риси та історія створення. А також рекомендації для туристів, щодо їх відвідування.

Розгляд релігійного туризму, як явища та перспективи його розвитку в Україні висвітлено у працях Кузика С. П., Любіцевої О. О., Казьмирчук М. Г., Коніщевої Н. І., Божук Т. І. та ін. Але нині бракує комплексних праць, в яких було б приділено увагу розвитку такого виду туризму на прикладі конкретної іноземної країни. Тому дана стаття є цілком актуальною та має на меті дати поштовх для дослідження релігійного та паломницького туризму в інших країнах Європи та світу.

Ключові слова: Північна Македонія, релігійно-паломницький туризм, македонські монастирі, середньовічні монастирі, туристичні послуги.

The peculiarities of the development of religious and pilgrimage tourism in North Macedonia

Oleksandr Tepliuk

In this article, the problems and perspectives of the development of tourism in North Macedonia were researched on the example of religious and pilgrimage tourism. During the research the modern state of development of tourism in North Macedonia was examined. The issue of the pandemic impact on the tourism industry in North Macedonia was raised and supported by statistical data with comparative analysis.

The main theoretical principles of the formation and functioning of religious and pilgrimage tourism as a modern scientific direction of research were briefly described. The connection between religious tourism and history was established, the religious events and objects were systemized, that include the touristic product of this type of tourism.

To understand better which potential tourists can North Macedonia attract, the religious composition of the population was analyzed. Then the Orthodox historical and cultural heritage of the country was examined at the context of religious tourism, that was presented by many monasteries. Within this work there wasn't any purpose to show all the Orthodox shrines of North Macedonia that were involved in religious and pilgrimage tourism. Though there was a purpose only to introduce some of them, that gives the potential tourists a possibility to see the unique culture of this small, but cozy and hospitable country by themselves.

The main touristic objects within the framework of the religiously pilgrimage tourism were described, such as the Church of Saint Panteleimon, Saint Jovan Bigorski Monastery, the Monastery of Saint Naum. Also were described their architectural features, location and their history of creation, and the recommendations for the tourists for visiting these saint places were given.

The consideration of religious tourism as a phenomenon and the perspectives of its development are reflected in the works of S. P. Kuzyk, O. O. Lyubitseva, M. H. Kazmyrchuk, N. I. Konischeva, T. I. Bozhuk, etc. Still there aren't enough complex works where the attention would be paid to the development of the religious tourism, on the example of a certain foreign country. That's the reason why this article is rather actual and it has an intention to give a boost to the research of the religious and pilgrimage tourism in the other countries of Europe and the world.

Keywords: North Macedonia, religious and pilgrimage tourism, Macedonian monasteries, medieval monasteries, tourist services.

Північна Македонія - невеличка країна в самому серці Балканського півострова інтерес туристів до якої щорічно зростає. Дана європейська країна має багату природу, історію та культуру, залишаючись при цьому практично незвіданою для туристів. Нині в країні розвиваються безліч видів туризму: історико-культурний, сільський, екологічний, подієвий, гастрономічний, релігійно-паломницький та ін. У даній праці буде висвітлено можливості для розвитку релігійно-паломницького туризму в Північній Македонії: об'єкти, які варто запропонувати туристам, особливості їхнього відвідування і що потрібно мати на увазі при організації таких турів. Мета статті полягає у спробі проведення аналізу туристичного потенціалу та перспектив розвитку релігійно-паломницького туризму в Північній Македонії.

Перш ніж розпочати дане дослідження треба звернути увагу на статистичні дані. Безумовно на розвиток туристичної галузі в Європі та світі негативно вплинула пандемія коронавірусу. Для Північної Македонії, яка і так не входить до світових лідерів у галузі туризму, ця ситуація ще більше ускладнила становище. За даними Державного статистичного управління Північної Македонії кількість туристів у серпні 2020 року становила 133 704 особи, що на 38.2% менше у порівнянні зі серпнем 2019 року. Кількість внутрішніх туристів у серпні 2020 року порівняно із серпнем 2019 року стало більше на 8.9%, а іноземних туристів скоротилося на 92.8%. У період із січня по грудень 2020 року порівняно з аналогічним періодом попереднього року кількість внутрішніх туристів скоротилася на 14.2%, кількість іноземних туристів скоротилася на 84.0%, кількість орендованих номерів у готелях (кількість ночей) скоротилося на 48,0%. (Державне статистичне управління. Прес-реліз, 2020, с. 1).

Через ситуацію, що склалася в світі, з пандемією змінилися переваги туристів, які стали обирати більш спокійні місця та країни для відпочинку, де немає масового туризму, щоб підвищити безпеку для свого здоров'я (відповідно до рекомендацій епідеміологів та адаптації до новим стандартам подорожей), а також знизити втрати як з боку туристів, так і з боку бізнесу. Зважаючи на це, Північна Македонія, яка раніше не була «туристичною Меккою», має всі шанси, щоб нею стати.

Попит на релігійні тури та організацію паломницьких подорожей у світі зростає, і Північна Македонія є одним з актуальних напрямів для такого туризму. У цій країні збереглися практично всі аспекти православної традиції та віри, адже тут розташовано безліч монастирів та церков (в одному тільки місті Охриді можна побачити 365 церков!). Саме тут можна побачити ікони, що належать до V-VI століть, на яких зображені представники американоїдної раси (індіанців) задовго до того, як Колумб відкрив Америку.

Для туристів є як готові релігійні тури, так і безліч цікавих екскурсій святими місцями, які можна включити до програми будь-якого туру, можливе також і проживання під час поїздки в монастирі. Потрібно зауважити, що паломницькі традиції в Північній Македонії мають давню історію: за старих часів паломники часто селилися в монастирях, а самі монастирські будівлі будувалися з розмахом - це були багатоповерхові житлові споруди з просторими мансардами в характерному балканському стилі, зі сторожовими баштами, будівлями та погребами.

Взагалі, релігія історично пов'язана з туризмом. На думку деяких авторів, релігійний туризм, ймовірно, такий же старий, як сама релігія. В окремих публікаціях вказують на факти та події з історії подорожей загалом, з яких можна скласти уявлення про генезис і початковий період розвитку цього виду туризму. Релігійний туризм в наш час приваблює багатьох туристів у всьому світі і тому його економічні можливості розглядаються з різних аспектів. Характерним для цього виду туризму є те, що місця відвідування здебільшого є незмінним протягом століть. Змінилася форма проїзду, засоби розміщення, транспорт тощо. Тобто туристична інфраструктура, менеджмент, маркетинг і безпека об'єктів, які відвідуються.

Туристичний продукт цього виду туризму включає незліченні релігійні заходи та об'єкти, які можна згрупувати таким чином:

* святі місця та релігійні центри;

* культові споруди та пам'ятники, що мають як історичну, так і архітектурну цінність;

* релігійні події та свята (фестивалі, обряди, богослужіння тощо);

* предмети культового призначення, сувеніри, книги та ін. з релігійною тематикою (Закоскі 2020, с. 257).

Релігійний туризм часто більшою чи меншою мірою переплітається з іншими видами туризму. Він найбільш близький до історико-культурного туризму (за характером об'єктів, які відвідують), тому його часто розглядають як його частину. Крім історико-культурного він поєднується і з іншими видами туризму. Релігійний туризм орієнтований на відвідування релігійних об'єктів, пам'яток і напрямків, а головною його метою є учасники або віруючі, що займаються зміцненням певної віри. Метою релігійного туризму є подорож мотивована релігійними мотивами. Однак цей вид туризму складно точно визначенити, але, в основному, він містить набір відносин і послуг діяльності, які виконують переважно релігійні, але також культурні та соціальні потреби віруючих, що випливають з їх релігійної приналежності (Podovac 2017, с. 183).

Розібравшись з понятям «релігійний туризм», варто ознайомитись з релігійним складом населення досліджуваної країни. За конфесійною структурою населення Європи, Північна Македонія належить до Південного-Східного макрорегіону. Характерним для цього регіону є, те що більшість населення сповідує православ'я (64,8% македонського населення). Найбільшими релігійними меншинами є мусульмани (33,3% серед македонського населення, переважно албанці) і католики. Проте є незначні представники інших релігій, зокрема юдеї та індуісти. Такий мультирелігійний склад македонських жителів створює сприятливі передумови та можливості для розвитку релігійного та паломницького туризму в Північній Македонії (Зацепіна 2021, с. 74).

Чи не найголовнішим об'єктом релігійного-паломницького туризму є монастирі. Македонські монастирі є культурним скарбом, наповненим багатьма фресками, іконами, гравюрами, ста- ровиннии книгами та рукописами. Вони представляють культурну спадщину середньовічного мистецтва. Північна Македонія досі не відома у світі цінністю своїх монастирів, тому що вона не виявляє помітний інтерес до організованого та систематичного управління туризмом у монастирі з їх красою та особливими духовними та культурними цінностями. Відновлення чернецтва в македонських монастирях означає відкриття дверей монастирів для тих, хто потребує духовного спокою. Це фактично початок сьогоднішній т зв. монастирського туризму. Важлива передумова для розвитку монастирського туризму - це багатство Північної Македонії з її привабливими монастирями.

Сьогодні в Північній Македонії близько 30 діючих монастирів і втричі більше храмів. Кожен з них є відкритий для туристів. У країні почав розвиватися релігійний туризм завдяки реконструкції житла та відновленню традиційної діяльності монастирів. Розвиток релігійного туризму в Північній Македонії очевидний через те, що тут є велика кількість монастирів, відреставрованих і відкритих для відвідування за останні двадцять років. Ці монастирі приваблюють своєю архітектурою, монументальністю та добре збереженими іконами та гравюрами.

Монастирі є частиною історико-культурної спадщини Північної Македонії, більшість з них охороняється законом, а на території монастирів діють особливі правила. Тому туристи мають звернути увагу на такі аспекти:

* домовлятися про майбутнє відвідування та ночівлю в монастирі слід заздалегідь, причому якомога раніше. Монастирські комплекси, особливо в літній період і в храмові свята, приймають велику кількість гостей, тому потрібно мати це на увазі при плануванні подорожі;

* якщо турист хоче розміститися в монастирі, але не має наміру бути присутнім при обрядах та богослужіннях, то йому варто звернути на це увагу, домовляючись про проживання;

* у кожного монастиря є свій графік роботи, коли він відкритий для відвідувачів. Зазвичай цей час із 7 до 19 години;

* монастирі мають свій статут, розпорядок способу життя та поведінки, яких відвідувачі зобов'язані дотримуватися (Ангеловска-Панова 2015, с. 12).

Монастирів та церков у Північній Македонії дуже багато, і туристу можна запропонувати вже готові програми від профільних туроператорів, так і зібрати індивідуальний тур по об'єктах православ'я. Вони є невичерпним джерелом і викликом для дослідників.

Однак, звичайно, для того, щоб викликати довіру клієнта, слід мати уявлення хоча б про кілька монастирів країни. Розберемо три популярні монастирі Північної Македонії: монастир Святого Пантелеймона, монастир Святого Іоанна Хрестителя (Бігорський) та монастир Святого Наума, де знаходяться, чим приваблюють туристів і що можуть запропонувати для відпочинку.

Одним з найвідоміших монастирів, в якому збереглися фрески візантійського періоду є Монастир Святого Пантелеймона. Він знаходиться за 8 км від центру Скоп'є, поблизу села Нерезі (община Карпош). Обитель розташована у північній частині гірського масиву Водно, на висоті 602 м над рівнем моря. Тут туристам не загрожує спека або морози: середня температура повітря в місцевості, де знаходиться монастир, становить 10,5 ° С, а в літній період - 19 ° С. Дістатися до монастиря з центру Скоп'є можна всього за 10 хвилин на міському автобусі за доступною ціною - і турист зануриться в атмосферу медитативного спокою у монастирі та Св. Пантелеймона (Методієскі та ін. 2016, с. 46).

На стінах монастиря зберігся фресковий розпис, який за своїми художніми якостями належить до кращих здобутків візантійського живопису часів династії Комнінів. Фрески відносяться до трьох різних епох: найстаріші з них належать до XII століття, інші - до періоду після руйнівного землетрусу 1555 р., а фрески купольної частини храму були створені в другій половині XIX століття.

Від інших творів середньовічного мистецтва фрески церкви Святого Пантелеймона відрізняються своїм реалізмом та психологічною достовірністю зображення людини. Так, лик Богородиці на фресці «Оплакування Христа» позбавлений традиційної для нього стриманості і ніби втілює в собі скорботні слова плачу Пречистої Діви про свого Сина. Більшість фресок містить у собі зачатки нового, ренесансного руху в мистецтві, який проявився на території Македонії за сто сорок років до появи робіт Джотто, першого художника італійського Відродження (Корнаков 2005, с. 49).

Монастир зведений з місцевого дикого каменю у поєднанні з обпаленою цеглою. Він має скромні розміри та збудований у формі хреста, вписаного в прямокутну основу, з п'ятьма куполами: одним великим восьмигранним та чотирма малими чотиригранними.

Монастир знаходиться в мальовничій зеленій місцевості на горі Водно, неподалік Хреста Тисячоліття, популярного серед туристів та місцевих жителів місця для недільного сімейного відпочинку. Через дорогу від монастиря знаходиться ще одне цікаве місце - так зване Македонське село. Це нещодавно збудований комплекс, що представляє македонську архітектуру різних епох та регіонів. Комплекс включає 12 автентичних споруд, в яких представлені традиційні ремесла, характерні для того чи іншого регіону. Гості можуть освоїти ази старовинних ремесел, паралельно дегустуючи домашні страви та вина (Методієскі та ін. 2016, с.48).

Надзвичайної краси Монастир Святого Іоанна Хрестителя (Бігорський) також повинен привернути увагу туристів. Він розташований у мальовничій долині річки Радика, серед вапнякових скель гори Бістра у західній частині Північної Македонії, неподалік села Ростуші. Монастир розташований на висоті понад 740 м над рівнем моря. Клімат тут також сприятливий для туристів: середня температура повітря в місцевості, де розташований монастир, становить 10,6 °С, а у літній період - 18,2 °С.

До монастиря ходять автобуси з Маврово, Скоп'є або інших міст Північної Македонії. Крім того, туристи можуть здійснити 15-хвилинну пішу прогулянку до монастиря або доїхати до нього автомобілем.

У монастирі можна зупинитися на ніч, але для цього потрібно обов'язково забронювати кімнату заздалегідь - це пов'язано зі строгістю монастирських правил та способу життя ченців. Участь у релігійних церемоніях - за бажанням, проте потрібно бути готовими дотримуватись суворих правил монастиря та релігії. (Методієскі та ін. 2016, с. 64).

Назва «Бігорський» пов'язана з монастирськими спорудами з вапняного туфу (македонською «бігор»). Непростою є історія монастиря: він був побудований в XI столітті, на залишках старої церкви, зруйнованої задовго до того. У XVI столітті турки пограбували та зруйнували монастир; пізніше, в 1743 році, його відновив монах Іларіон, який побудував також кілька нових чернечих келій. На початку XIX століття завдяки зусиллям ігумена Арсенія та численним пожертвуванням монастир було розширено та доповнено новими спорудами. У 2009 році монастирський комплекс пережив велику пожежу. Наразі всі будівлі монастиря відреставровані.

Іконостас монастирського храму - один із найзнаменитіших іконостасів у Македонії. Він був створений у 1829-1835 роках Петром Філіповим-Гаркатою та його братом Марком із села Гарі, Макраріджем Фрковськи із села Галикник та Аврамом Диковим із синами Вазилом та Філіпом із села Озої (Корнаков 2005, с. 98).

Справжній розквіт Бігорського монастиря припав на два минулі століття, коли в обителі були зведені великі житлові корпуси, архієрейські покої, трапезна місткістю 200 відвідувачів, пекарня, а в монастирських володіннях поблизу річки Радика облаштовано три рибні ставки.

З XVIII століття і до перших десятиліть XX століття в монастирському господарстві були свої стада овець, кіз та великої рогатої худоби, табуни коней; обитель мала великі земельні володіння при всіх селах на околицях Долної Реки і навіть мала оливковий гай в Ельбасані (територія нинішньої Албанії).

Оточений мальовничими горами, монастир пропонує відвідувачам насолодитися чудовими краєвидами. На околицях монастиря також розташовано кілька симпатичних сіл, які користуються неабиякою популярністю серед туристів, - там можна скуштувати традиційну македонську органічну їжу, насолоджуючись свіжим повітрям. У селі Янчі туристи можуть скуштувати себе в ролі господаря, приготувавши смачні страви самостійно, а в Галичнику взяти участь у традиційному македонському весіллі.

Також на території, що оточує монастир, можна зайнятися хайкінгом і трекінгом, вирушити на гірську або велосипедну прогулянку - ця місцевість ніби створена для активного відпочинку (Агеловска-Панова 2015, с. 109).

Багату історію має Монастир Святого Наума, що розташований на південному узбережжі Охридського озера. Обитель знаходиться біля західного схилу гори Галичиця, на висоті 714 м над рівнем моря, в безпосередній близькості до македонсько-албанського кордону. Середня річна температура повітря на місцевості, де розташований монастир, становить 11 °С, середня температура в літній період - 18,2 °С. До монастиря неважко дістатися автомобілем або автобусом.

Монастир Святого Наума є одним з найстаріших і найшанованіших обителів. Згідно з легендою святий Наум мав глибоке пізнання в галузі медицини, що дозволило йому вилікувати дочку короля, і в подяку за це король надав йому місце під будівництво церкви. Через багато років Наум покинув цей світ і, постукавши у браму Св. Петра, заявив, що замість раю небесного вважав за краще залишитися в земному раю - в Охриді. (Методієскі та ін. 2016, с. 86).

Наумів монастир було засновано в 893-905 рр., а після смерті святого в 910 році його мощі були переміщені в монастирський храм. Спочатку церква мала у плані форму триконху, або листа конюшини. На її фундаменті на рубежі XVI--XVII століть було зведено нинішню церкву, яка поступово добудовувалася та розширювалася. Останнє суттєве оновлення храму відноситься до кінця XVIII століття, коли в 1799 всередині церкви було побудовано усипальницю святого Наума (Bechev, 2009).

Прикладаючи вухо до могили св. Наума, туристи чують його серцебиття. Насправді вони чують, як стукає їхнє власне серце, але через благодатну тишу монастиря деякі люди вірять, що це б'ється серце святого (Ангеловска-Панова 2015, с. 33).

Настінний розпис, за винятком деяких фрагментів фресок, що належать до XVI-XVII століть, був виконаний ізографом Трпо з міста Корча (Албанія) у період між 1800 та 1806 роками.

Виняткову художню цінністю має іконостас храму, виконаний у техніці стилізованого дрібного різьблення по дереву. Робота над іконостасом була завершена у 1711 році; тоді ж було виконано і храмові ікони - твори ізографа ієромонаха Костянтина, про що свідчить напис на престольній іконі Ісуса Христа (Bechev, 2009).

У монастирі живуть павичі, які вільно гуляють територією та радують туристів. Можна прогулятися околицями монастиря та помилуватися гірськими краєвидами. Також тут варто пообідати: порадьте туристам спробувати форель з Охрида - це одне з найяскравіших гастрономічних вражень, доступних тут.

Отже, туристична галузь Північної Македонії стрімко розвивається і є однією з пріоритетних сфер економічної діяльності країни. Зокрема розвиток релігійно-паломницького туризму в країні є досить перспективним, оскільки країна має багато монастирів, церков та мечетей, які мають тривалу історію та можуть привернути увагу туристів з православних країн, а також мусульманських країн. А багаті та різноманітні природні ресурси (гористий рельєф, сприятливий клімат, мальовниче озеро Охрид), які має Північна Македонія зможуть підсилити враження від релігійно-паломницької мандрівки в цю країну. Однак, в даний час туризм в Північній Македонії ще мало досліджений і для того, щоб показники в секторі туризму цієї країни виросли, потрібно докласти чимало зусиль в рекламу та популяризацію країни на міжнародній туристичній арені. Правильна реклама принесе велику кількість туристів в Північну Македонію. У всьому цьому неминуча участь туристичних агентств та їхніх маркетингових кампаній.

Виходячи з усього вищезгаданого, Північна Македонія має великі перспективи для розвитку релігійно-паломницького туризму, проте є ще чимало проблем, які потрібно вирішити перш ніж рекламувати країну. Однією з таких проблем є недоступність до багатьох незвіданих храмів для туристів через погану дорожню інфраструктуру та важкодоступність в гірські райони. Також країні бракує висококвалфікованих гідів та екскурсоводів, які би могли докладніше розповісти туристам про історію македонських монастирів та храмів, тому освіта македонських громадян в цій сфері також є немаловажливою.

релігійний паломницький туризм

Список джерел та та літератури

BECHEV, D., 2009, Historical Dictionary of the Republic of Macedonia.

PODOVAC, M., 2017, Uloga i znacaj manastira u pozicioniranju Srbije kao destinacije verskog turizma.Verski turizam i savremeno turisticko trziste. 183-188. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://singipedia. singidunum.ac.rs/izdanje/42772-uloga-i-znacaj-manastira-u-pozicioniranju-srbije-kao-destinacije-verskog- turizma

АНГЕЛОВСКА-ПАНОВА, М., 2015, Македонски цркви и манастири. Скопіе: Младинска книга.

Державне статистичне управління. Прес-реліз, 2020, [Електронний ресурс]. Режим доступу: https:// tourismmacedonia.gov.mk/wp-content/uploads/2020/11/statistika-august-2020.pdf

ЗАКОСКІ, І., 2020, Културни и верски содржини во туризмот на Лешочкиот манастир, 256-265, Трета Мегу- народна Научна Конференциіа Предизвиците во туризмот и бизнис логистиката во 21 век ISCTBL 2020» [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://js.ugd.edu.mk/index.php/YFNTS/article/view/4407/3935 ЗАЦЕПІНА, Н., 2021, Паломництво як соціокультурний феномен на прикладі основних світових релігій (філософський підхід). 69-79. Національний університет «Запорізька політехніка». [Електронний ре-

сурс]. Режим доступу: https://grani.org.ua/index.php/joumal/artide/view/1595/1574 КЛЯП, П., ШАНДАР, Ф., 2013, Сучасні різновиди туризму. Київ.

КОРНАКОВ, Д., 2005, Македонски манастири. CKonje: Матица Македонска.

КУЗИК, С., 2011, Географія туризму. Релігійно-паломницький туризм. Київ.

МЕТОДІЄСКІ, Д., ТАШКОВ, Н., ДІМІТРОВ, Н., 2016, Путівник по монастирях Македонії. Скоп'є: Агентство з підтримки та просування туризму Республіки Македонія.

References

ANHELOVSKA-PANOVA, М., 2015, Makedonsky tsrkvy y manastyry. Skopje: Mladynska knyha. [In Macedonian]. BECHEV, D., 2009, Historical Dictionary of the Republic of Macedonia. [In English].

Derzhavne statystychne upravlinnia. Pres-reliz, 2020. [Online]. Available from: https://tourismmacedonia.gov. mk/wp-content/uploads/2020/11/statistika-august-2020.pdf [In Macedonian].

KLYAP, P., SHANDAR,F., 2013, Suchasni riznovydy turyzmu [Modern types of tourism. Kyiv. [In Ukrainian]. KORNAKOV, D., 2005, Makedonsky manastyry. Skopje: Matytsa Makedonska. [In Macedonian].

KUZYK, S., 2011, Heohrafiia turyzmu. Relihiino-palomnyts'kyi turyzm [Geography of tourism. Religious and pilgrimage tourism]. Kyiv. [In Ukrainian].

METODIESKI, D., TASHKOV, N., DIMITROV, N., 2016, Putivnyk po monastyriakh Makedonii [Guide to the monasteries of Macedonia]. Skopje: Ahentstvo z pidtrymky ta prosuvannya turyzmu Respubliky Makedoniia. [In Ukrainian].

PODOVAC, M., 2017, Uloga i znacaj manastira u pozicioniranju Srbije kao destinacije verskog turizma.Verski turizam i savremeno turisticko trziste, 183-188. [Online]. Available from: fhttps://singipedia.singidunum.ac.rs/ izdanje/42772-uloga-i-znacaj-manastira-u-pozicioniranju-srbije-kao-destinacije-verskog-turizma [In Macedonian]. ZAKOSKI, I., 2020, Kulturny y versky sodrzhyny vo turyzmot na Leshochkyot manastyr, 256-265, Treta Megunarodna Nauchna Konferentsyja Predyzvytsyte vo turyzmot y byznys lohystykata vo 21 vek ISCTBL 2020. [Online]. Available from: https://js.ugd.edu.mk/index.php/YFNTS/article/view/4407/3935 [In Macedonian]. ZATSEPINA, N., 2021, Palomnytstvo yak sotsiokul'turnyi fenomen na prykladi osnovnykh svitovykh relihii (filosofs'kyi pidkhid) [Pilgrimage as a sociocultural phenomenon based on the example of major world religions (philosophical approach)]. 69-79. Natsionalnyi universytet «Zaporizka politekhnika». [Online]. Available from: https://grani.org.ua/index.php/journal/article/view/1595/1574 [In Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru