Теоретико-практичні засади ефективності програми психологічної підготовки в повноконтактному карате

Вступ

В умовах сьогодення переважна більшість тренерів вітчизняної школи віддають пріоритет використанню методичних засад педагогічної дії в напрямах технічної, тактичної і фізичної підготовки спортсменів, не приділяючи необхідної уваги психологічному складнику спортивної діяльності. Навіть при поверхневому розгляді такого підходу до підготовки спортсменів виявляється низка істотних недоліків, що виражаються в невибірковому обмеженні методів, що були використані, і відсутності їх логічного обґрунтування. Спортсмен, за наявності вагомих фізичних кондицій і генетично закладених завдатків до занять конкретним видом спорту, без належної грамотно побудованої програми психологічної підготовки, не зможе в повній мірі розкрити свій потенціал.

Водночас, очевидно, що значна міра вірогідності отримання фізичних травм пов'язана зі специфічними умовами конфліктного протистояння із супротивником, які виникають через вищий рівень психологічної напруги, за яких здійснюється змагальна діяльність у повноконтактних видах єдиноборств, і зокрема, в повноконтактному карате (Алексєєв, 2014).

Можна із впевненістю стверджувати, що в практичній роботі кожного тренера мав місце негативний досвід, коли, на перший погляд, перспективний спортсмен, який подає великі надії та засвідчував стабільно високі показники в спортивній тренувально-підготовчій діяльності, беручи участь у змаганнях, виявляється не в змозі застосувати ті техніко-тактичні дії, завдяки яким здобував багатократні переконливі перемоги в навчальних спарингах зі своїми одноклубниками. Отже, такі метаморфози в поведінці спортсмена викликані тим, що за відсутності психологічної підготовки спортсмен стає уразливим до стресогенних умов, за яких здійснюється змагальна діяльність, та які істотно відрізняються за своєю насиченості і напруженості від умов, властивих тренувальному процесу (Бочелюк, 2007).

Аналіз останніх досліджень та публікацій показав недостатнє вивчення проблеми психологічної підготовки спортсменів у повноконтактному карате, що зумовлює актуальність розроблення та дослідження ефективності програм, які спрямовані на корекцію психологічного стану готовності до ведення успішної змагальної діяльності каратистів.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи було дослідження теоретико-практичних засад ефективності програми психологічної підготовки у повноконтактному карате.

Матеріали і методи дослідження

Дослідження проводилося на базі спортивних клубів Всеукраїнської всестилевої федерації бойових мистецтв (м. Ізмаїл). Обстежувалися спортсмени-єдиноборці чоловічої статі (40 осіб) віком із 18 до 24 років, середній вік обстежуваних - 19,49±0,79 років. Для вирішення поставлених завдань застосовувалося порівняння двох груп: спортсмени контрольної групи (20 осіб) навчалися за стандартними програмами занять; спортсменам експериментальної групи (20 осіб) додатково впроваджувалася спеціально розроблена методика «Програма психологічної підготовки спортсменів із повноконтактного карате». Заняття проводилися в обох групах тричі на тиждень протягом 1,5 години.

У ході дослідження було використано такі методи: теоретичний аналіз літератури; емпіричні: спостереження, бесіда, анкетування, тестування, в ході якого було задіяно такий психодіагностичний інструментарій:

1. Методика «Градусник» (Ю.Я. Кисельова).

2. «Самооцінка вольових якостей студентів-спортсменів» (Н.Б. Стамбулова).

Для обробки отриманих даних використовувалися методи математичної статистики: визначення коефіцієнта парної кореляції Пірсона. Для перевірки вірогідності різниці середніх значень застосовувався t-критерій Стьюдента. Процедура обробки отриманих даних проводилася за ліцензійним програмним забезпеченням SPSS v10.0.5 for Windows.

Результати дослідження

Аналіз наукової і науково-методичної літератури свідчить, що тренувально-підготовча діяльність каратистів проходить здебільшого в розміреній, звичній для спортсмена обстановці. Відпрацювання техніко-тактичних дій і їх наступне закріплення відбувається у взаємодії з партнерами по команді, яких спортсмен добре знає. В більшості випадків навчальні спаринги носять відносно умовний характер, і з часом, звикаючи, стають для спортсмена повсякденністю. Відмітною особливістю діяльності змагання є те, що вона проходить в умовах, що виходять за рамки звичних для спортсмена буденних ситуацій. Як відомо, спортивні змагання носять характер відкритого публічного заходу, отже, проходять при великому скупченні глядачів, що виражають бурхливі реакції на дію того чи того спортсмена, а в окремих випадках - і неприховане, явно негативне ставлення. Можна також відзначити дію на спортсмена таких відволікаючих чинників, як різкі спалахи світла, що створюються працюючою фототехнікою і освітлювальною апаратурою, несподіваного шуму у вигляді вигуків і оплесків уболівальників, або музичним супроводом спортивного змагання. Крім того, слід зазначити, що переважна більшість спортсменів, які беруть участь у змаганнях, ще задовго до початку спортивного протистояння намагаються доходити попередніх припущень щодо подальшого розвитку подій, розглядаючи можливі варіанти, і, здебільшого, з урахуванням специфіки діяльності змагання і збільшеним рівнем відповідальності, навіть думка про можливу невдачу сприймається спортсменом досить боляче. Спортсмен боїться виявитися слабким, підвести тренера і членів команди, отримати травму, втратити пошану присутніх в залі знайомих йому людей та ін. (Шалар, 2018: 104).

Опинившись у подібних умовах, психологічно непідготовлений спортсмен починає втрачати самовладання, що може виражатися в зайвій напрузі, метушливості, нераціональних діях, у стані гарячності, або навпаки, неадекватній для ситуації, що склалася, пасивності (Бойченко, 2014:17).

За визначенням авторів (В.Й. Бочелюк і О.А. Черепєхіна), психологічна підготовка спортсменів до змагань - це комплекс заходів, спрямованих на оптимізацію психічного стану спортсмена перед стартом в умовах тренування; складання психологічних характеристик спортсменів.

Водночас при визначенні найважливіших складників (компонентів) психологічного забезпечення, що сприяють успішній спортивній діяльності, на думку вчених (Шалар О.Г., Хоменко В.В., Дніщенко М.В), взаємодія рухової та емоційно-вольової активності є невід'ємним компонентом розвитку спортсменів, при цьому автори акцентують на тому, що механізми взаємозв'язку емоції і волі найвиразніше простежуються на рівні регуляторних функцій психіки, пов'язаних з активізацією, мобілізацією або прискоренням.

Погоджуючись з цим висловлюванням, зазначимо, що засобами емоційно-вольової регуляції забезпечується досягнення засадничих цілей психологічного супроводу в спортивних видах єдиноборств, а отже, вважаємо висловлену думку, згідно якої емоційно-вольові процеси розглядаються лише як другорядні чинники, невірною. Також, позбавленим логічного обґрунтування нам видається думка, згідно з якою творчі рішення не є обов'язковим компонентом спортивної діяльності. Так, у низці джерел знаходили твердження фахівців щодо доцільності розвитку і залучення творчого потенціалу, як одного з найбільш вагомих складників успіху. Вчені (Бойченко Н.В., Станкевич Б.В, Дрозд М.С.), висловлюючись про важливість розвитку творчого потенціалу в єдиноборствах, запропонували тренерам у ході тренувально-підготовчої роботи із спортсменами навмисно провокувати ситуації, що вимагають творчого рішення.

У процесі розроблення програми психологічної підготовки спортсменів із повноконтактного карате виходили з очевидної доцільності врахування чинників, що визначають її практичну ефективність. Розроблена система складалася з концептуальної комплексної методики, що спрямована на підвищення стресоусталеності в умовах тренувальної та змагальної діяльності.

Концептуальна комплексна методика, також, була спрямована на підвищення психоемоційної усталеності до стресогенних ситуацій змагальної діяльності, зростання технічної майстерності і підвищення вольових кондицій. Також було проведено роботу, спрямовану на навчання спортсменів навичок практичного застосування методів дихальних технік та м'язової релаксації. Дихання - це функція що підпорядковується контролю свідомості. Спортсмен у певних межах може керувати своїм диханням і через нього впливати на діяльність усіх систем життєдіяльності. Таким чином, психологічний стан спортсмена відбивається на характері дихання, з іншого боку, змінюючи характер дихання, спортсмен спроможний змінювати свій психологічний стан. Дихальні вправи обов'язково входять до методики підготовки у традиційних стилях карате. Згідно теорії Едмунда Джекобсона, було проведено роботу, спрямовану на навчання спортсменів м'язового розслаблення.

Після освоєння дихальних вправ і м'язового розслаблення наступним етапом було задіяно методику комплексної дії підвищення рівня спортивної майстерності, вольових якостей та психологічної усталеності до стресогенних ситуацій у тренувальній та змагальній діяльності. Після досягнення спортсменом релаксації і наступного переходу до дрімотного стану, вживалися такі засоби та методи ідеомоторного тренування: сенсибілізація і варіант гіпноідеомоторного тренування «репортаж», у ході якого було здійснено навіювання на переживання різних ситуацій, що виникають під час спортивного протистояння на змаганнях. Для створення більшої реалістичності уявної ситуації використовувалися аудіозаписи, що створюють звукове тло спортивних змагань (музичний супровід виходу учасників, оголошення анонсером вагової категорії, віку і послужного списку учасників, гучні оплески і крики уболівальників, команди судді, підказки тренера тощо). При цьому в усіх створених штучним шляхом уявних ситуаціях спортсмен виглядав якнайкраще, демонструючи відмінну психологічну і фізичну підготовку, здійснював ідеально вивірені технічні дії, за результатом яких здобував яскраву переконливу перемогу.

Для того, щоб вплинути на функціональний стан центральної нервової системи, а саме, на стан свідомості, застосовувалися традиційні медитативні практики - зосередження уваги (в термінах традиційної йоги - пратьядхара) у різних варіантах, зокрема - на тілесних відчуттях. Завдяки процесу послідовного поглиблення стану загальної релаксації відбувалися закономірні зміни активності кори головного мозку, передовсім - її функціональній асиметрії. Спочатку згладжування внутрипівкульної або лобово-потиличної асиметрії - зменшення відмінностей активності передніх (лобових) і задніх (проєкційних) областей кори головного мозку.

У ході проведеного дослідження впливу запропонованої комплексної програми в експериментальній групі було отримано такі результати (згідно методики «Градусник» Ю.Я. Кисельова): самопочуття обстежених спортсменів каратистів експериментальної групи поліпшилося на 12%, контрольної - на 6%; настрій у каратистів експериментальної групи поліпшився на 14%, у контрольній групі на 5 %; бажання тренуватись у каратистів експериментальної групи поліпшилося на 26%, у контрольної - на 11%; задоволеність тренувальним процесом стала кращим у каратистів експериментальної групи на 28%, контрольної - на 25%; взаємовідносини з друзями у каратистів експериментальної і контрольної груп покращилися на 5%; взаємовідносини із тренером у каратистів експериментальної групи поліпшилися на 9%, контрольної - на 8%; спортивні перспективи тренуватися (на прийдешнє змагання) покращали каратисти експериментальної групи на 20%, контрольної - на 13%; готовність до змагань у каратистів експериментальної групи зросла на 22%, контрольної - на 11%. Результати дослідження розміщенні у таблиці 1.

Таблиця 1. Результати досліджень педагогічного експерименту.

Згідно методики самооцінки вольових якостей студентів - спортсменів Н.Б. Стамбулової, «цілеспрямованість» у каратистів експериментальної групи зросла на 17%, контрольної - на 11%; «сміливість» у каратистів експериментальної групи зросла на 12%, контрольної групи - на 10%; «наполегливість» у каратистів експериментальної групи зросла на 11%, контрольної - на 6%; «ініціативність» у каратистів експериментальної групи зросла на 12%, у контрольної групи на 9%; «самовладання» у каратистів експериментальної групи зросла на 15%, у контрольної групи на 11%. Результати дослідження розміщенні у таблиці 2.

Таблиця 2. Результати досліджень педагогічного експерименту.

Отже, результати отриманих даних свідчать про ефективність застосування запропонованої «Програми психологічної підготовки спортсменів із повноконтактного карате».

Висновки

1. Аналіз останніх досліджень та публікацій засвідчив недостатнє вивчення уявлень про психологічну підготовку спортсменів у повноконтактному карате, що зумовлює актуальність розроблення та дослідження ефективності програм, які спрямовані на корекцію психологічного стану готовності до ведення успішної змагальної діяльності каратистів.

2. Доведено, що психологічна підготовка спортсменів до змагань - це комплекс заходів, спрямованих на оптимізацію психічного стану спортсмена перед стартом в умовах тренування. Взаємодія рухової і емоційно-вольової активності є невід'ємним компонентом розвитку спортсменів, при цьому механізми взаємозв'язку емоції і волі найвиразніше простежуються на рівні регуляторних функцій психіки, пов'язаних з активізацією, мобілізацією або прискоренням.

3. Результати дослідження ефективності пропонованої «Програми психологічної підготовки спортсменів з повноконтактного карате», за методикою «Градусник» Ю.Я. Кисельова, свідчать про поліпшення у спортсменів експериментальної порівняно з контрольною групою, таких якостей, як бажання тренуватися (на 15%), готовність до змагань (на 11%). За методикою самооцінки вольових якостей Н.Б. Стамбулової, у спортсменів експериментальної групи в порівнянні з контрольною зросло «самовладання» (на 9%).

4. На підставі аналізу і зіставлення отриманих даних до і після реалізації програми психологічної підготовки, а також спостереження за зростанням рівня спортивної майстерності, можна констатувати позитивний вплив запропонованої програми в повноконтактному карате як на стан психічного і фізичного здоров'я спортсменів-каратистів, так і на ефективність їхньої спортивної діяльності в цілому.

Література

1. Алексєєв А.Ф., Ананченко К.В., Бойченко Н.В. Теорія та методика викладання дзюдо та самбо: навч. посіб. для студенів 3 курсу (за кредитно-модульною системою). ХДАФК, Харків, 2014.

2. Бойченко Н.В., Станкевич Б.В, Дрозд М.С. Контроль за станом підготовленості борця. Проблемы и перспективы развития спортивных игр и единоборств в высших учебных заведениях: сборник статей Х международной научной конференции (7-8 февраля 2014 г.) Том 1. Единоборства. Белгород - Харьков - Красноярск -2014. С. 14-17.

3. Бочелюк В.Й., Черепєхіна О.А. Психологія спорту: Навчальний посібник. К.: Центр учбової літератури, 2007. 224 с.

4. Гузар В.М., Шалар О.Г., Савченко-Марущак М.С. Вплив фізичної підготовленості на властивості особистості юних каратистів. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка, Чернігів: ЧНПУ, 2016. Вип. 139, т. 1. С. 45-48.

5. Кернас А.В. Психологічна корекція передстартових емоційних станів спортсменів-єдиноборців в юнацькому віці: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук. 19.00.07. Одеса: Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського. 2015. 20 с.

6. Шалар О.Г., Дніщенко М.В., Хоменко В.В. Психологічний відбір у карате. Медико-біологічні проблеми фізичної культури, спорту та здоров'я людини. Випуск 17. МНУ, 2017. С. 43-46.

7. Шалар О.Г., Савченко-Марущак М.С., Стрикаленко Є.А. (2018). Взаємозв'язок стилів діяльності юних каратистів із спортивною та психологічною підготовленістю. Единоборства №3 (9) Харків: Харківська державна академія фізичної культури, 2018. С. 77-85.

8. Шалар О.Г., Стрикаленко Є.А., Савченко-Марущак М.С. (2018). Психологія тактичного двобою юних каратистів. Единоборства № 2 (8). Харків: Харківська державна академія фізичної культури, 2018. С. 104-115.

9. Шалар О.Г., Хоменко В.В., Дніщенко М.В. Емоційно-вольова та психомоторна сфера юних каратистів. Медико-біологічні проблеми фізичної культури, спорту та здоров'я людини. Випуск 18, МНУ, 2018. С. 81-85.

карате емоційно-вольовий психологічний

References

1. Aleksyeyev A.F., Ananchenko K.V., Boychenko N.V. (2014). Teoryya y metodyka yzlozhenyya dzyudo y sambo: navch. posib. dlya studentov 3 kurs (za kredytno-modul'noyu systemoyu) [Theory and methods of teaching judo and sambo: The tutorial for the 3rd year students (according to the credit-modular system)]. KHDAFK, Khar'kov [in Ukrainian].