Дефініції фізичної рекреації та проблеми фізкультурно-спортивної діяльності

Так, при заняттях туризмом діяльність може здійснюватися протягом кількох годин і призводити до значних сумарних енерговитрат. Спортивні ігри також характеризуються високою інтенсивністю діяльності та підвищеним емоційним забарвленням, та супроводжується дуже високим рівнем енергетичних затрат. Природно слід зазначити, що, розглядаючи проблему навантаженості вправ, що використовуються, слід уточнювати методичні особливості їх використання для досягнення необхідного ефекту (див. таблицю 1), пов'язаного з підвищенням функціональної стійкості до впливу несприятливих факторів зовнішнього середовища.

Виходячи із запропонованого складу засобів фізичної рекреації можна виділити ті, які характеризуються низькою руховою активністю щодо короткої тривалості здійснення заходу. До них повністю можна віднести: прогулянки в лісі, малорухливі ігри, ранкову гімнастику, мало інтенсивні фітнес програми та ін..

На нашу думку, розглядаючи частину пасивних способів впливу: (логічні ігри), водні процедури (лазня), які можуть бути використані в рекреаційній сфері, можна відзначити, що і в них відображається залежність «доза - реакція», що відображають ступінь іншої залежності «ризик - користь» - при великій дозі буде спостерігатися погіршення поточного функціонального стану організму.

Можна також відзначити, враховуючи спрямованість рекреаційних засобів на відновлювальні процеси, що рекреаційна діяльність може мати не лише самостійний характер, а й бути складовим елементом будьякої іншої діяльності, забезпечуючи раціональне співвідношення роботи та відпочинку, відповідно, високої її ефективності.

Водночас, у науковій літературі відсутні дані про вплив застосовуваних рекреаційних та фітнес засобів на показники функціональної стійкості до впливу несприятливих факторів зовнішнього середовища та на перебіг відновлювальних процесів.

ВИСНОВКИ З ДАНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ І ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ РОЗВІДОК У ДАНОМУ НАПРЯМКУ

Отже, здійснивши теоретичний аналіз праць відомих науковців, ми пропонуємо визначення фізичної рекреації як системи заходів пасивного чи активного характеру, що включають і виконання спеціальних фізичних вправ, спрямованих на зміцнення та підтримання здоров'я людини на основі прискорення перебігу відновлювальних процесів після напруженої професійної (трудової, навчальної, спортивної) діяльності або безпосередньо в її ході, а також підвищенню функціональної стійкості до впливу несприятливих факторів довкілля.

На нашу думку, змістовну основу фізичної рекреації мають складати вправи та заходи, що оптимізують стан регуляторних механізмів організму людини. Основні вимоги до вправ, що використовуються, полягають в обмеженні та недопущенні значних фізичних навантажень і часу їх виконання індивідуального для кожного.

Основними регуляторами напруженості фізичної активності в ході рекреаційних занять можуть виступати частота серцевих скорочень та варіабельність серцевого ритму, що відображає стан регуляторних систем організму та ступінь стійкості до впливу несприятливих факторів зовнішнього середовища.

Література

1. Візитій М. М. Фізична культура та здоров'я спортсмена (філософсько антропологічний аспект проблеми). Теорія та практика фізичної культури. - 2008. № 2. С. 3-8.

2. Дубогай О.Д. Основні поняття й терміни здоров'язбереження та фізичної реабілітації в системі освіти: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. Луцьк: Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки. 2011. С. 275-279.

3. Дуцяк І. Види дефініцій за вмістом інформації про відношення обсягів дефінійованого й суміжних понять // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». 2017. № 869. С. 35-39.

4. Калиниченко, І. О., Заікіна, Г. Л., Антомонов, М. Ю. Оцінка індивідуальної психофізіологічної «ціни» розумового навантаження: Науково-методичне видання. Суми: СумДПУ ім. А. С. Макаренка. 2007. 14 с.

5. Круцевич Т. Ю. Рекреація у фізичній культурі різних груп населення: навч. посіб. Київ: Олімп. література, 2010. 370 с.

6. Круцевич Т. Ю. Теорія і методика фізичного виховання: підруч. Для студ. вищ. навч. закл. фіз. виховання і спорту: у 2 т. Київ.: Олімпійська література, 2008. Т. 1.391 с.; Т. 2. 366 с.

7. Кучковський О.М. Особливості показників серцевого ритму у студентів І та ІІ курсів на початку навчального року // Актуальні питання сучасної медицини і фармації: зб. тез доп. наук.-практ. конф. з міжнар. участю молодих вчених та студентів, 13 - 17 трав. 2019 р. Запоріжжя: ЗДМУ, 2019. С. 13-14.

8. Пацалюк К. Г. Програмування фізкультурно-оздоровчих занять силової спрямованості для юнаків // К. Г. Пацалюк, Д. Р. Ковальчук, О. О. Ковтун: Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт): зб. наук. праць. Київ, 2019. С. 123-127.

9. Плотникова О. Важливість вивчення індивідуальних особливостей першокурсників у період дидактичної адаптації // Рідна школа. 2001. № 10. С. 62-64.

10. Смирнитська М.Б. Результати дослідження впливу фізичних факторів освітнього процесу на здоров'я студентів //Безпека праці людини у сучасних умовах: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. Харків, 2015. С.148150

11. Томенко О.А. Рівень соматичного здоров'я і рухової активності студентів вищих навчальних закладів. Слобожанський науково-спортивний вісник: наук.-теорет. журн. 2010. № 2. С. 17-20.

12. Федорченко В. К. Туристський словник-довідник. Дніпро, 2000. 160 с.

13. Цьось А. Програма самостійних занять фізичними вправами студентів вищих закладів освіти // Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві: зб. наук. пр. Луцьк, 2008. Т. 2. С. 271-275.

14. Яворовська Л.М. Проблема адаптації студентів-першокурсників до процесу навчання у ВНЗ // Всеукраїнська науково-практична конференція «Актуальні проблеми безперервного освіти»: Тези доповідей. Харків, 2003. С. 106-107.

15. Herold, F. Dose--Response Matters! -- A Perspective on the Exercise Prescription in Exercise--Cognition Research / F. Herold, P. Muller,T. Gronwald, N.G. Muller // Front Psychol. 2019. № 10. P. 2338.

16. Wasfy, M. Exercise Dose in Clinical Practice / M. Wasfy, A.L. Baggish // Circulation. 2016. Vol. 7, no. 133(23). Р. 2297--2313.

17. Warburton, D.E.R. Health benefits of physical activity: a systematic review of current systematic reviews / D.E.R. Warburton, S.S.D. Bredin // CurrOpinCardiol. 2017. № 32 (5). Р. 541--556.

References

1. Visitii M. M. Physical culture and health of the athlete (philosophical anthropological aspect of the problem). Theory and practice of physical culture. - 2008. No. 2. P. 3-8.

2. Dubogai O.D. Basic concepts and terms of health care and physical rehabilitation in the education system: teaching. manual for students of higher education closing Lutsk: Volyn. National University named after Lesya Ukrainka. 2011. P. 275-279.

3. Dutsiak I. Types of definitions according to the content of information about the relationship between the volumes of the defined and related concepts // Visnyk Nats. Lviv Polytechnic University. Series "Problems of Ukrainian Terminology". 2017. No. 869. P. 35-39.

4. Kalynychenko, I.O., Zaikina, G.L., Antomonov, M.Yu. Assessment of the individual psychophysiological "cost" of mental workload: Scientific and methodological edition. Sumy: Sumy DPU named after A. S. Makarenko. 2007. 14 p.

5. Krutsevich T. Yu. Recreation in the physical culture of different population groups: education. manual Kyiv: Olymp. literature, 2010. 370 p.

6. Krutsevich T. Yu. Theory and methods of physical education: tutorial. For students higher education closing physical education and sports: in 2 vols. Kyiv.: Olympic literature, 2008. Vol. 1,391 p.; T. 2. 366 p.

7. Kuchkovskiy O.M. Peculiarities of heart rate indicators in firstand second-year students at the beginning of the academic year // Current issues of modern medicine and pharmacy: coll. theses add. science and practice conf. from international with the participation of young scientists and students, May 13-17. 2019. Zaporizhzhia: ZDMU, 2019. P. 1314.

8. Patsalyuk K. G. Programming of strength-oriented physical education and health classes for young men // K. G. Patsalyuk, D. R. Kovalchuk, O. O. Kovtun: Scientific and pedagogical problems of physical culture (physical culture and sport): coll. of science works Kyiv, 2019. P. 123-127.

9. Plotnykova O. The importance of studying the individual characteristics of first-year students in the period of didactic adaptation // Native school. 2001. No. 10. P. 62-64.

10. Smirnytska M.B. The results of the study of the impact of physical factors of the educational process on the health of students // Human occupational safety in modern conditions: materials of the International. science and practice conference. Kharkiv, 2015. P.148-150

11. Tomenko O.A. Level of somatic health and motor activity of students of higher educational institutions. Slobozhansky scientific and sports bulletin: science and theory. journal 2010. No. 2. P. 17-20.

12. Fedorchenko V. K. Tourist dictionary-handbook. Dnipro, 2000. 160 p.

13. Tsyos A. The program of independent physical exercise classes for students of higher education institutions // Physical education, sport and health culture in modern society: coll. of science Lutsk Ave., 2008. Vol. 2, pp. 271-275.

14. Yavorovska L.M. The problem of adaptation of first-year students to the process of studying at a university // AllUkrainian scientific and practical conference "Actual problems of continuous education": Abstracts of reports. Kharkiv, 2003. P. 106-107.

15. Herold, F. Dose -- Response Matters! -- A Perspective on the Exercise Prescription in Exercise--Cognition Research / F. Herold, P. Muller,T. Gronwald, N.G. Muller // Front Psychol. 2019. № 10. P. 2338.

16. Wasfy, M. Exercise Dose in Clinical Practice / M. Wasfy, A.L. Baggish // Circulation. 2016. Vol. 7, no. 133(23). Р. 2297--2313.

17. Warburton, D.E.R. Health benefits of physical activity: a systematic review of current systematic reviews / D.E.R. Warburton, S.S.D. Bredin // CurrOpinCardiol. 2017. № 32 (5). Р. 541-556.

Размещено на Allbest.ru