Ставлення студентів до особистого здоров’я

Шуба В.В. - кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки і психології Придніпровська державна академія фізичною культури і спорту, Дніпро

Korzh N.L., Shuba L.V., Shuba V.V., Cherednychenko I.A.

STUDENTS' ATTITUDE TOWARDS PERSONAL HEALTH

Health deterioration of young people has become an important social problem for modern society. For almost two years, the whole world has been living in the conditions of a pandemic. And for the last six months, Ukraine has also been living in war. This has a negative impact on the health of the Ukrainian nation, in particular on the student youth, as the future generation of Ukraine. That's why, the main task for a modern specialist in the physical education and sports sphere is the popularization of self-tuition to increase the physical activity level of student-age population as one of the main priorities for the healthy lifestyle formation. The purpose of the research is to create pedagogical conditions for the organization of self-tuition in physical culture to form a conscious attitude of students towards their own health. The research was conducted on the basis of Zaporizhzhya Polytechnic University in the organized process of mixed and online learning forms. The study engaged 319 male students aged 17-18, who were divided into two groups: control - CG (n = 157) and experimental - EG (n = 162). Students setting into the groups, as well as participation in the experiment was voluntarily. All male students were classified in the main medical group. There was developed and implemented the experimental methodology "Organization of physical education self-tuition". Comparison of results before and after the research established positive dynamics in EG with mathematical evidence (р<0.05; p<0.001) for most indicators of testing the academic education and physical fitness of male students. The data obtained show that the developed methodology is effective and has the right to exist.

Key words: self-tuition, young male, physical culture, components, pedagogical conditions.

педагогічні умови студенти власне здоров'я самостійні заняття

Постановка проблеми та аналіз літературних джерел. У контексті світової та європейської інтеграції України важливого значення набуває забезпечення високого рівня фізичної надійності нашого населення, зокрема, студентської молоді, які навчаються в закладах вищої освіти (ЗВО) різного рівня акредитації [1, 2, 8, 11].

Інформаційне суспільство ставить перед вищою школою свої вимоги щодо підготовки фахівців і формування особистості, йому нині необхідні спеціалісти, які здатні вистояти в конкурентній боротьбі на ринку праці [4, 6, 9, 13].

В той же час наздоганяючи стрімкий перебіг життя, студенти нехтують фізичним розвитком, надаючи перевагу віртуальному спілкуванню замість прогулянок на свіжому повітрі й відвідування спортивного залу. У структурі їх вільного часу все більше місця займають комп'ютер, перегляд соціальних мереж, YouTube та інші форми пасивного дозвілля [2, 3, 6, 10].

У своїх дослідженнях Мартинова Н.П. [5], зауважує, що здоров'я людини на 50% - залежить від способу життя, на 20% - від стану екології та спадковості і усього на 10% - залежить від рівня медицини.

У зв'язку з цим у спеціальній та психолого-педагогічній літературі ведеться активна дискусія науковців про визначення та обґрунтування такого способу життя, який би дав можливість максимально підвищити рівень рухової активності, здоров'я та фізичної підготовленості сучасної студентської молоді.

У багатьох наукових дослідженнях доведено, що: рухова активність знижує ризик серцевих захворювань, гіпертонії; є визначальним чинником затрат енергії і відповідно має визначальне значення для енергообміну і контролю ваги тіла; значною мірою спонукає людей до дотримання вимог всіх інших компонентів здорового способу життя та нівелює негативний вплив шкідливих звичок на організм [7, 10, 12].

Вивчаючи вплив особистісних орієнтацій на здоровий спосіб життя B. Abar, K.B. Hadden та ін. [9, 13], вважають, що вони є предметом складних стратегій, щодо його формування, це свідчить про перевагу комплексного підходу у використанні засобів фізичної культури і спорту.

Про актуальність проблем сучасного стану фізичного виховання в ЗВО та низьку рухову активність студентської молоді присвяченні наукові праці Гордієнко О.І., Сироватко З.В., М. Редькіної та ін. [2, 7, 12]. Питанню формування стійкої мотивації до самостійних занять фізичними вправами та впливу рухової активності на організм людини присвячені роботи Н. Довгань, Н. Корж, Н. Мартинової, A. Chena та ін. [3, 4, 5, 11].

Аналіз сучасної наукової літератури дає змогу підвести підсумки та констатувати, що: по-перше - рівень здоров'я та фізичної підготовленості учнівської молоді, зокрема студентів, викликає велике занепокоєння; по-друге - неможливість виконувати контрольно-модульні нормативи по програмі з фізичного виховання на позитивну оцінку знижує їх мотивацію до занять фізичною культурою і спортом.

Тому на нашу думку гостро постає питання оптимізації процесу фізичного виховання, як спеціалізованої, цілеспрямованої, керуючої педагогічної діяльності, що вимагає пошуку нових сучасних шляхів, підходів, які сприятимуть формуванню стійкого ставлення студентів до цінностей особистого здоров'я під час навчання у вищих навчальних закладах України.

Мета дослідження - створення педагогічних умов для організації самостійних занять з фізичної культури для формування свідомого ставлення студентів до власного здоров'я.

Виклад основного матеріалу дослідження. Дослідження проводилось протягом дев'яти місяців на базі НУ «Запорізька політехніка» в організованому процесі змішаного та дистанційного навчання. У дослідженні взяли участь юнаки 17-18 років (n =319), які були поділені на дві групи: контрольну - КГ (n =157) і експериментальну - ЕГ (n =162). Розподіл по групам, як і участь в експерименті відбувались за власним бажанням юнаків-першокурсників. Усі студенти були віднесені до основної медичної групи, що відповідає вимогам проведення дослідження.

У результаті аналізу наукових досліджень обраної проблеми та спираючись на особистий опит роботи, нами було розроблено експериментальну методику «Організація самостійних занять фізичною культурою» - мета якої полягала у визначені та створені основних педагогічних умов на заняттях з ФВ, які сприяють формуванню стійкої мотивації до самостійних занять фізичною культурою, як основної умови сформованості свідомого ставлення до особистого здоров'я.

Педагогічні умови нашого дослідження:

1. Опанування теоретичними знаннями, які сприяють підвищенню рівня навчально-пізнавальної діяльності студента в сфері фізичної культури.

2. Використання інноваційних технологій у навчально-тренувальному процесі.

3. Фізичне самовдосконалення та соціалізація особистості студента.

Для визначення ефективності розробленої методики нами було обрано п'ять компонентів, які досліджувалися методом опитування та бальне оцінювання теоретичної та фізичної підготовленості юнаків17-18 років.

Перший «Когнітивний» - компонент став однією з основних педагогічних умов, завдання якого є: дати студентам основні знання про різні види самостійної фізкультурно-оздоровчої діяльності; сформувати у студентів чітке розуміння важливості самостійних занять ФК, як основного чинника здорового способу життя.

«Емоційно-вольовий» компонент та його завдання: навчити студентів самоконтролю в процесі самостійних занять ФК; підвищення рівня фізичної підготовленості та рухової активності.

Третій компонент «Емоційний» - його завдання: сформувати у студентів-юнаків розуміння важливості та необхідності відвідування занять з ФВ; формування стійкого інтересу та позитивної мотивації до фізичної культури, як запоруки фізичного самовдосконалення.

Завдання четвертого компонента - «Поведінковий»: навчити студентів раціонально організовувати вільний час; навчити правилам поведінки на спортивних майданчиках в процесі самостійних занять ФК; навчити адекватному реагуванню до суперників під час змагань.

«Соціалізація» - завдання даного компоненту: підвищити соціальну значимість фізичного виховання у свідомості студента; підвищити інтерес до участі у змаганнях та фізкультурно-оздоровчих заходах.

Для більш детального висвітлення обраної проблеми більшість компонентів складалися з декількох блоків. «Когнітивний» - складався з двох освітніх блоків визначення рівня теоретичних знань: перший блок - «Організація самостійних занять ФК»; другий - «Основи здорового способу життя». Наступний компонент «Емоційно-вольовий» - практичні блоки: бальна оцінка фізичної підготовленості юнаків; другий - визначення рівня рухової активності (за Фремінгемською методикою). Третій компонент «Емоційний» - метод опитування: перший блок - «Мотиви, які спонукають студентів до відвідування занять з ФВ»; другий блок - «Причини, які заважають студентам вести здоровий спосіб життя»; третій блок - «Причини, які заважають студентам самостійно займатися ФК»; Четвертий компонент «Поведінковий» - теж вивчався методом опитування «Самоорганізація вільного часу». «Соціалізація» - мав два практичних блоки: перший - участь студентів у спортивно-оздоровчих заходах; другий участь у соціально-виховних заходах (художня самодіяльність волонтерство, тощо).

З метою визначення показників розвитку фізичних якостей у юнаків нами були обрані тести відповідно стандартам фізичної підготовленості населення України, зокрема юнаків 17-18 років. Оцінка в балах здійснювалося за стандартною системою оцінювання (за 100 бальної шкалою). Використовували статистичний аналіз: дані проводили за допомогою програми SPSS Statistica.

На початку дослідження для того щоб розглянути аспект власного здоров'я студентів перших курсів, які навчаються не за фахом нами було зроблено аналіз медичних карток. Це дало підставу зробити висновки, що на початку навчання 2021 -2022н.р. кількість студентів першого курсу, яких було віднесено до спеціальної медичної групи та до групи ЛФК складає - 31,7% (22,1% та 9,6% відповідно), а кількість студентів яких віднесено до основної групи склала - 68,3%.

Первинний контроль знань показав, що юнаки як контрольної так і експериментальної груп мають низький та нижче за середній рівні (35-59 балів) теоретичної підготовленості 65,8% та 66,7% відповідно.

Після експерименту покращення цих показників спостерігається в обох групах, але більш позитивні зміни відбулися у юнаків ЕГ, що вказує на ефективність створення відповідних педагогічних умов в освітньому процесі юнаків 17-18 років.

Високий рівень знань юнаки ЕГ показали з питань, які стосуються «Основи здорового способу життя» та «Організації проведення самостійних занять ФК». Оцінку «добре» (75-89 балів) отримало - 51,8%, а оцінку «відмінно» (90-100 балів) - отримало 21,3% юнаків. В КГ збільшилась тільки кількість студентів, які отримали оцінку «задовільно» (від 60 до 74 балів) з 15,9% до 30,3%. Збільшення відсотка юнаків ЕГ з 15,6% до 26,9%, які отримали оцінку «задовільно» (60-74 балів) ми пояснюємо тим, що жоден студент ЕГ не отримав оцінку «не задовільно».

Вивчаючи «Емоційно-вольовий» компонент ми не можемо залишити без уваги те, що рівень рухової активності та фізичної підготовленості на пряму залежить від рівня освіченості юнаків.

Отримані данні після експерименту свідчать, що підвищення рівня теоретичних знань студентів стало позитивним чинником, який вплинув на збільшення часу рухової активності високого з 3,3% до 6,3% та середнього рівнів з 7,3% до 19,1%, що юнаки ЕГ витрачають на добу. Також знизились показники витрати часу студентами ЕГ на малий рівень рухової активності з 37,4% до 23,6%.

Ми хочемо звернути увагу на взаємозв'язок між рівнем теоретичної підготовки та рівнем рухової активності, які позитивно вплинули на розвиток фізичних якостей юнаків ЕГ. Динаміка змін показників фізичної підготовленості юнаків 17-18 років контрольної та експериментальної груп до та після експерименту представлена в таблиці 1.

Таблиця 1.

Динаміка змін показників фізичної підготовленості юнаків 17-18 років контрольної та експериментальної груп до та після експерименту (n=316)

Після експерименту достовірно змінилась якісна характеристика фізичної підготовленості студентів ЕГ за більшістю показників тестування (р<0,001). Тоді як у контрольній групі ці покращення відбулися без достовірної значущості (р>0,05). Лише виконання вправи «біг - 3000м» юнаки ЕГ змогли покращити без достовірної значущості (р>0,05).

Бальна оцінка фізичної підготовленості юнаків КГ та ЕГ теж змінилась на краще, але в експериментальній групі кількість студентів, які змогли отримати оцінки «добре» і «відмінно» значно вища.

Оцінку добре отримало: 42,4% юнаків у виконанні вправи - «нахил тулуба з положення сидячи»; «піднімання тулуба в сід» - 39,3% юн.; «човниковий біг» - 38,8% юн.; «підтягування» - 37,1% та 35,8% юнаків - у виконанні вправи «стрибок у довжину з місця».

Оцінку «відмінно» у виконанні запропонованих вправ отримало така кількість студентів: вправа «підтягування» - 32,4%; «човниковий біг» - 24,7%; «стрибок у довжину з місця» - 8,3%; «піднімання тулуба в сід» - 5,1%; та 14,1% - у виконанні вправи «нахил тулуба з положення сидячи».

Ми можемо стверджувати, що створення педагогічних умов в процесі організації самостійних занять ФК позитивно вплинуло на покращення рівня рухової активності та фізичної підготовленості із достовірною значущістю.

«Емоційний» та «Поведінковий» компоненти протягом дослідження вивчалися нами методом опитування.

«Емоційний» - компонент. Результати опитування першого блоку - «Мотиви, які спонукають студентів до відвідування занять з ФВ» дають можливість відзначити, що на початку експерименту основним спонукальним мотивом відвідування занять з ФВ для студентів ЕГ та КГ - був мотив «отримання заліку» 75,1% та 75,6% відповідно. Після експерименту цей мотив в ЕГ знизився до - 41,7% тоді, як значна більшість респондентів КГ - 68,7% не змінили своєї думки. Позитивні зміни відбулися і у відповідях респондентів ЕГ, які почали відвідувати заняття з ФВ для отримання додаткових знань, що до правильності виконання фізичних вправ в процесі самостійних занять збільшення з 11,3% до 37,8%.

Результати відповідей респондентів, другого та третього блоків питань «Основні причин, які заважають студентам вести здоровий спосіб життя» та «Регулярно займатися ФК» теж зазнали позитивних змін. Збільшилась кількість студентів ЕГ, які: прагнуть покращити здоров'я, з 59,9% до 87,3%; прагнення до фізичного самовдосконалення з 15,1% до 44,7% студентів ЕГ. На - 15,3% збільшилася кількість студентів для яких загартування стало невід'ємним частиною здорового способу жаття. Закономірно попереднім відповідям на 26,6% зменшилась кількість студентів ЕГ яким на початку експерименту «лінощі» заважали регулярно займатися ФК та вести здоровий спосіб життя. На - 25,3% зменшилась кількість студентів ЕГ, які мають шкідливі звички.

Четвертий компонент «Поведінковий» Освіченість юнаків ЕГ з «Основ здорового способу життя» та «Організації самостійних занять ФК» позитивно вплинула і на зміни пріоритетів в організації вільного часу Знизилась кількість студентів, які відводять час на розваги в ЕГ на - 26,4% у КГ лише на - 7,8% та які витрачають час на пасивний відпочинок в ЕГ на - 23,9%, у КГ на - 5,4%. Також збільшилась кількість студентів ЕГ, які почали надавати перевагу активному відпочинку з 22,7% до 53,1 %, у юнаків КГ цей показник майже не змінився з 22,3% до 23,1 %.

«Соціальний» - п'ятий компонент. Позитивні зміни пріоритетів студентів ЕГ в організації вільного часу стала закономірністю у змінах пріоритетних установок особистої соціалізації студентів. Зменшилася кількість студентів, які змінили віртуальне спілкування на соціальне (живе) з 67, 3% до 37, 5%.

Збільшилася кількість студентів ЕГ, які почали приймати участь у: фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходах з 23,2% до 55,4%; організації та проведені культурно-масових заходів в рамках студентської активності університету з 18,3% до 33,9%; волонтерська діяльність, тощо з 15,7% до 27,4%.

Аналіз отриманих даних у вивченні обраних аспектів нашого дослідження свідчить про те, що створення педагогічних умов в процесі самостійних занять ФК позитивно вплинуло на підвищення рівнів теоретичної освіти, рухової та фізичної підготовленості студентів. Ці зміни стали основною точкою відштовхування у зміні пріоритетних установок особисті студента до свого власного здоров'я, як найбільш важливою запорукою для майбутньої професійної діяльності.

Висновки. Розкриваючи проблему нашого дослідження, нами було розроблено експериментальну методику «Організація самостійних занять ФК» мета якої створення педагогічні умов на заняттях з ФВ. що сприяють формуванню свідомого ставлення у студентів до особистого здоров'я в процесі самостійних занять фізичною культурою.

Використання методу педагогічного контролю протягом дослідження дало змогу визначити, що на початку дослідження юнаки обох груп відповідно рівням теоретичної, фізичної підготовленості та рухової активності були однорідні, що відповідало вимогам проведення експерименту.

Спрямованість експериментальної методики відповідала меті та завданням: оптимізація навчального процесу занять з ФВ, та освітньо-теоретичних занять; визначення рівня рухової активності, теоретичної та фізичної підготовленості юнаків 17-18 років.

Результати бальної оцінки теоретичних знань підтверджують взаємозв'язок між рівнем особистої освіти з «Організації самостійних занять ФК» і «Основ здорового способу життя» та рівнями фізичної підготовленості і рухової активності студентів 1 курсів.

Результати фізичної підготовленості юнаків ЕГ підтверджують ефективність втілення педагогічних умов в організацію самостійних занять ФК. За більшістю показників покращення відбулося з статистично вірогідними відмінностями. Відбулися позитивні зміни у визначені рухової активності: юнаки ЕГ почали більше приділяти часу добової рухової активності відповідно високому та середньому рівням. Знизилися показники витрати часу студентами на малий рівень рухової.

Динаміка у зміні пріоритетів в: емоційному, поведінковому та соціальному компонентах підтверджується позитивними змінами в когнітивному компоненті, це вказує на ефективність створення педагогічних умов в організації самостійних занять ФК нашої експериментальної методики.

Література

1. Башавець, Н.А. (2016). Сучасні особливості педагогічного процесу фізичного виховання студентів вищих навчальних закладів і рекомендації щодо його вдосконалення. Наука і освіта, 4, 105-111.

2. Гордієнко, О.І. (2018). Сучасний стан та перспективи розвитку фізичного виховання студентів ВНЗ. Молодий вчений, 4.2(56.2), 37-40.

3. Довгань, Н.Ю. (2020). Фізичне виховання здобувачів вищої освіти засобами позааудиторної спортивно- масової роботи : монографія. Ірпінь : Університет ДФС України.

4. Корж, Н.Л. (2016). Формування ціннісного ставлення у студентів до фізичної культури в процесі самостійних занять. Дис. ... к. наук з фіз. вих. та спорту. Дніпропетровськ.

5. Мартинова, Н.П. (2019). Самостійні заняття в системі фізичного виховання студентів закладів вищої освіти. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, Серія: Педагогічні науки, 4 (327), 62-70.

6. Мосейчук, Ю.Ю. (2011). Формування мотиваційних потреб студентської молоді до фізкультурної діяльності. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (Фізична культура і спорт), 15, 400-403.

7. Редькіна, М. (2019). Особливості індивідуальної рухової активності студентів педагогічних спеціальностей. Гірська школа українських Карпат, 21, 78-81.

8. Чухланцева, Н.В., Шуба, Л.В. Шуба, В.В. (2020). Мобільно орієнтовані фітнес-технології як засіб впливу на фізичну активність студентів. Інформаційні технології і засоби навчання, 75(1), 253-268.

https://doi.org/10.33407/itlt.v75i1.2581

9. Abar, B. (2015). Promoting tobacco cessation utilizing pre-health professional students as research associates in the emergency department. Addictive Behaviors, 40(3), 73-76.

10. Armstrong, T. (2011). Physical activity and health benefits. 14th World Conference Sport for All. Abstracts Book: Beijing.

11. Chena, A.A. (2001) Theoretical Conceptualization for Motivation Research in Physical Education. An Integrated Perspective Quest, 53(1), 35-58.

12. Frederick, C., Morrison, C., Manning, R. (1996). Motivation to participate, exercise affect, and outcome behaviours towardphysical activity. Perceptual and Motor Skills, 82, 691-701.

13. Hadden, K.B. (2015). Health literacy training for health professions students. Patient Education and Counseling, 98(7), 918-920.

Размещено на Allbest.ru