Дослідження методом кваліметрії стану тренувального процесу з стрибків на батуті в Україні у спортсменів на етапі базової спортивної підготовки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дослідження методом кваліметрії стану тренувального процесу з стрибків на батуті в Україні у спортсменів на етапі базової спортивної підготовки

Пимоненко М.М. магістр Шевчук О.М., викладач, магістр

Національний університет фізичного виховання і спорту України, кафедра Кінезіології та фізкультурно-спортивної реабілітації

Проведено аналіз літературних даних про стан наукових досліджень та методичних розробок, що відносяться до стрибків на батуті в Україні, як захоплюючого, сучасного, затребуваного у різних сферах високотехнологічних видів діяльності людини (підготовка льотчиків, космонавтів) виду спорту, який до того ж став з 2000 року олімпійським видом спорту. Встановлено відсутність достатньої кількості сучасних досліджень в Україні зі стрибків на батуті. У роботі відображено результати кваліметричних досліджень проведених щодо розвитку батутного виду спорту в Україні, у м. Одеса в ході Відкритих Всеукраїнських змагань зі стрибків на батуті у період з 30.09.2021 - 03.10.2021 за спеціально розробленими анкетами. Проаналізовано та деталізовано проблеми пов'язані з технічною, фізичною та спеціальною підготовкою спортсменів-батутистів. Здійснена диференційована оцінка потреби тренерів у спеціальних нових авторських методиках, здатних забезпечити новий рівень результатів у цьому виді спорту в Україні.

Аналіз наукових джерел за останні 10-15 років та емпіричний досвід практики тренувальної діяльності тренерів та спортсменів, що спеціалізуються у стрибках на батуті, дозволяють зробити висновки, щодо пріоритетних наукових прогресивних позицій та щодо змістовного наповнення навчально-тренувальних занять на етапі СБП. Досі не вистачає наукових досліджень з питань удосконалення спортивної підготовки з погляду сучасних змін, які зазнали стрибків на батуті.

Мета дослідження - виявити стан організації тренувального процесу у ДЮСШ України, які здійснюють підготовку спортсменів, які спеціалізуються у стрибках на батуті, на етапі СБП.

Наукові завдання статті. Виявити недоліки у методичних підходах у навчально-тренувальному процесі підготовки спортсменів-батутистів на етапі СБП з урахуванням вимог сучасного суддівства у стрибках на батуті. Оцінити потребу тренерів, вихованців та спеціалістів у стрибках на батуті у нових авторських методиках спрямованих на покращення досягнень у стрибках на батуті.

Метод дослідження - соціологічні дослідження методом кваліметрії - анкетування експертів, провідних фахівців та тренерів, які займаються підготовкою спортсменів-батутистів, в індивідуальних стрибках на батуті на етапі СБП.

Місце проведення експертної оцінки - м. Одеса. Відкриті Всеукраїнські змагання зі стрибків на батуті (30.09.2021 - 03.10.2021 рр.).

В анкетуванні прийняли участь тренери, судді та провідні експерти та фахівці та діячі спорту України з міст: Одеси, Херсона, Миколаєва, Дніпра, Харкова, Слувутича та Києва (всього - 23 особи).

Сучасний етап розвитку спорту характеризується постійним підвищенням рівня спортивних результатів, що вимагає від тренерів і фахівців подальшого вдосконалення наукової і організаційно-методичної системи підготовки спортсменів для розвитку спортивної майстерності [2].

Этап спеціалізованої базової підготовки - це своєрідний перехідний етап коли спортсмен вже не є початківцем, але ще й не володіє спортивною майстерністю на високому рівні. Від цього періоду залежить чи потрібно спортсмену та тренеру повертатися на декілька етапів назад, для поліпшення елементарних навичок, чи вони можуть успішно крокувати вперед на шляху засвоєння напрочуд складних елементів. Саме етап спеціалізованої базової підготовки, спрямований на забезпечення передумов для максимальної реалізації індивідуальних можливостей спортсменів, створення міцного фундаменту спеціальної підготовленості, формування стійкої мотивації для досягнення високої спортивної майстерності [1].

Основне завдання етапу БСП полягає в тому, щоб забезпечити досконале і варіативне володіння раціональною спортивною технікою в ускладнених умовах, її індивідуалізацію. Також до необхідного рівня необхідно розвинути ті фізичні і вольові якості, які сприяють удосконаленню та реалізації технічної і тактичної майстерності в обраному виді спорту

Особлива увага підходу до проблеми з загальнометодологічної позиції суттєва не через наявність у цій галузі достатньої кількості інформації, а з причини прямо протилежної: кількість досліджень, в такому виді спорту як стрибки на батуті присвячених цьому питанню обмежена. Тому успішна розробка предмета навчання можлива тільки при достатньо високій якості отриманої інформації [1].

Аналіз результатів анкетного опитування експертів, фахівців та тренерів зі стрибків на батуті підтвердив фундаментальну роль важливості етапу СБП у формуванні спортивної майстерності батутистів (100% опитаних). При цьому, незважаючи на те, що всі види підготовки респонденти вважають важливими на даному тренувальному етапі, більшість респондентів на перші місця ставлять якісну базову та спеціально-технічну підготовку. Це узгоджується з даними спеціальної літератури [3].

Вважається [3] що у досконалої техніки виконання базових вправ базувається на навчання всіх елементів прогресуючої складності. Помилки, заучені для формування базових блоків (навичок), переносяться на всі вправи цієї структурної групи. Це не дозволяє якісно освоїти профільні вправи та негативно відображається на технічній підготовці батутистів загалом.

Невивчені чи виконувані з помилками профільні вправи негативно впливають формування техніки подібних елементів і неможливо перейти до освоєння елементів прогресуючої складності [3].

На основі аналізу програми спортивної підготовки [4], методичної літератури, а також анкетного опитування тренерів, суддів та спеціалістів було виявлено та конкретизовано саме профілюючі акробатичні вправи, що використовуються у стрибках на батуті. Профілюючі вправи це - центральні вправи у колі однотипних [3, 4]. Дослідження показали, що з усього різноманіття наявних елементів у стрибках на батуті, фахівці, експерти і тренери одноголосно вважають, що профілюючими є 6 акробатичних стрибків - 3 з них з обертанням вперед, і 3 з них з обертанням назад: сальто вперед у групуванні з ніг на ноги з поворотом на 1800 (2141г); сальто вперед зігнувшись із ніг на ноги з поворотом на 1800 (2141з); сальто вперед у прямому положенні тіла з ніг на ноги з поворотом на 1800 (2141 п); сальто назад у групуванні з ніг на ноги (314г); сальто назад зігнувшись із ніг на ноги (314з); сальто назад у прямому положенні тіла (314п).

Отримані дані свідчать, що з усього переліку елементів, що використовуються в тренувальному процесі, 6 з них отримали одностайну оцінку як важливі на 100%. Це означає, що ці 6 елементів слід вважати елементами особливої важливості та значимості для тренування батутистів на етапі СБП. Виходячи з цього зазначеним елементам, в аспекті тренувальних процесів на етапі СБП, можемо називати терміном - профільних вправ.

За результатами анкетування як вправи для розминки на батуті тренери використовують вправи за програмою 3-го, 2-го та 1 -го юнацьких розрядів, а також сальтові стрибки з обертанням вперед із приземленням на спину і назад із приземленням на живіт у різних положеннях - г, з, п, чергуючи їх зі стрибком 110г, а також 34 оберту вперед; 2141г; 2141п.

У відповідях фахівців щодо питання тренерами критерію для оцінки готовності елемента для включення його в програму змагання на батуті, думки тренерів розділилися.

На 3 запропоновані варіанти відповіді: «візуальна оцінка якості виконання»; «стабільне виконання вправи у трьох спробах поспіль»; «Стабільне виконання вправ у 5-ти спробах поспіль»).

Були отримані такі варіанти відповідей: для 5 із 23 (21,7%) респондентів достатнім є візуальна оцінка якості виконання елемента; для 2 з 23 (8,7%) респондентів надійним критерієм є виконання якісного елемента у 3-х спробах поспіль; для 4 з 23 (17,4%) респондентів надійним критерієм є виконання якісного елемента у 5-ти спробах поспіль.

Але в ході опитування фахівців, при відповіді на цей пункт анкети, частина тренерів запропонувала свої варіанти відповідей: для 6 із 23 (26,1%) респондентів надійним критерієм є факт готовності використання стрибкового елемента у зв'язці з іншими елементами; 3 із 23 (13,0%) респондентів - відповіли - «ІНТУЇЦІЯ», тобто внутрішнє підсвідоме відчуття готовності елемента на основі досвіду, що є у тренера; 3 з 23 (13,1%) респондентів відповіли, що елемент готовий тоді, коли досягається виконання елемента на максимальній висоті з розкриттям.

За аналізом протоколів Відкритих Всеукраїнських змагань зі стрибків на батуті та відповідями тренерів - експертів зі стрибків на батуті, час перебування у польоті спортсменів, які виконують комбінації змагань, що складаються з 10-ти стрибків, викладені в таблиці 1.

За відповіддю тренерів та експертів в Україні єдиним вимірювальним засобом, що визначає час знаходження у польоті спортсменів, що виконують комбінації змагань, що складаються з 10-ти стрибків, як на змаганнях, так і під час навчально-тренувальних занять є спортивний секундомір.

Таблиця 1

Максимальний та мінімальний час знаходження в польоті спортсменів, які виконують комбінації змагань, що складаються з 10-ти стрибків

За новими правилами змагань, запроваджених у 2017 р., час у польоті є однією з 4-х оцінок, що підсумовуються у підсумкову оцінку за виступ спортсмена. Результати аналізу протоколів змагань представлені у таблиці 1. свідчать у тому, що є потенціал зростання результатів за показником часу у польоті. З питання кількості підходів до батуту, яке робить спортсмен на етапі СБП у ході тренування, тренери відповіли, що ця кількість коливається в середньому від 20 до 30. Рідко буває вищою. З цього випливає, що ця кількість підходів, на думку тренерів, є оптимальною та достатньою у тренувальному занятті.

Про важливість та необхідність уроку хореографії на базовому етапі підготовки спортсменів-батутистів підтвердило 74% (17 із 23-х) опитаних тренерів та спеціалістів. 26% (6 з 23-х) опитаних тренерів та фахівців вважають, що на цьому етапі урок хореографії має для вихованців другорядне значення [5].

Важливо відзначити, що ніхто не висловив думку, що урок хореографії принципово не важливий. З цього випливає, що тренери спостерігають, розуміють і відчувають, що та специфічна підготовка, яку отримують їх вихованці під час уроків хореографії позитивно впливає якість підготовки спортсменів- батутистів що виявляється у поліпшенні якості виконуваних ними стрибків і акробатичних елементів.

На питання про те, за якими принципами тренери складають послідовність елементів у програмі змагання для спортсменів на етапі базової підготовки, були отримані наступні відповіді: на запропонований варіант відповіді - «від складного до простого» -відповіли 12 із 23 (52,2 %) респондентів. Це означає, що на початку комбінації тренери воліють розміщувати найскладніші елементи, а стрибки з невисоким коефіцієнтом труднощі тренери воліють зміщувати у заключній частині виступу; на запропонований варіант відповіді «чергуючи складний з простим» - відповіли 11 із 23 (48.8%) респондентів.

Отримані дані показують, що більшість тренерів вважають більш правильним побудова черговості вправ у комбінації з принципу «від складного до простого», менша частина - вважають за краще чергувати складний елемент із простим. Усі респонденти зазначили, що головним правилом при складанні комбінацій змагань є переміщення спортсменом по вертикальній осі з чергуванням обертань вперед і назад. Одним із найважливіших та масштабних питань анкети було про те, яку на думку тренерів нову авторську методику спрямовану на покращення якихось якостей своїх вихованців тренери України хотіли б мати прямо зараз чи в найближчому майбутньому. На запропонований перелік передбачуваних до розробки нових авторських методик, що включав 8 різноманітних, але взаємопов'язаних методик спрямованих на поліпшення техніки виконання стрибкових елементів спортсменами-батутистами тренуються на етапі СБП були отримані наступні відповіді, які складалися з оцінки за 8-ми бальною шкалою значущості.

Кожен опитуваний тренер привласнював кожній із запропонованих методик бал залежно від наявної в нього з його досвіду реальної потреби у ній своєї реальної практичної роботи з його вихованцями. Що потреба - то вище значення бала. Інтервал складався з одиниць від 1 до 8. Отримані відповіді тренерів (бали) за кожною методикою сумувалися в загальну суму. За величиною цієї суми судили про рівень актуальності цієї методики для тренерів. Результати анкетування з цього питання представлені в таблиці 2. Найбільший інтерес, а значить і реальна потреба тренерів, був виявлений до методики, спрямованої на покращення вестибулярної стійкості, яка по суті залежить від сенсорно-моторної координації спортсменів-батутистів [6, 7, 8] - 130 балів.

Таблиця 2

Оцінка в балах авторських методик запропонованих як нові методики підготовки спортсменів-батутистів на етапі СБП

Найменший інтерес був виявлений до методики спрямованої на зменшення G-перевантажень, які природним чином відчуває батутист при виконанні своєї змагальної програми і виникаючих внаслідок гравітаційного тяжіння Землі в моменти гальмування про сітку батута і поштовху батутом спортсмена, а також у поєднанні з векторами, що виникають у процесі виконанні ним складнокоординаційних обертальних вправ. Спостережуваний невеликий розрив у сумарних значеннях балів отриманих першими шістьма методиками, свідчать про важливість всього комплексу методик для досягнення успішних результатів при підготовці спортсменів-батутистів на етапі СБП.

Незважаючи на потенційну важливість правильного дихання при виконанні виступу на батуті, методика, що відноситься до вдосконалення дихання спортсменами, не отримала належного інтересу у тренерів. Це пов'язано з тим, що сучасні школи батуту в Україні та українські тренери, як і їх представники, наразі самі досить добре володіють методикою навчання правильного дихання своїх вихованців.

Висновки

1. Платонов В. Н. Периодизация спортивной тренировки. Общая теория и ее практическое применение. К.: Олимп. лит; 2014. 624 с.

2. Гагин Ю. А., Детков, Ю. Л. Моделирование и экспериментальные исследования механизма отталкивания прыгуна на батуте. Теория и практика физической культуры. 1974. № 7. С. 20-24.

3. Семенов Д. В., Шляхтов В. Н., Румянцев А. А. Технология подготовки гимнастов на этапе начальной спортивной специализации : монография; Великолукская гос. акад. физ. культуры и спорта. Великие Луки : [б. и.], 2018. 126 с.

4. Стрибки на батуті: навчальна програма для дитячо-юнацькіх спортивних шкіл, спеціалізованих дитячо- юнацьких шкіл олімпійського резерву, шкіл вищої спортивної майстерності та спеціалізованих навчальних закладів спортивного профілю / В.М.Горжий, Ю.М. Салямін та ін. Київ, 2020. 147 с.

5. Омельянчик-Зюркалова О. А. Влияние хореографической подготовленности гимнасток на окончательную оценку исполнительского мастерства. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. 2014. № 10. С. 28-34. doi:10.5281/zenodo.10487

6. Болобан В. Сенсомоторная координация как основа технической подготовки. Наука в олимпийском спорте. 2006. № 2. С. 96-102.

7. Болобан В. Н. Регуляция позы тела спортсмена: монография. Киев: НУФВСУ, издадельство Олимпийская литература, 2013. 232 с.

8. Болобан В.Н., Литвиненко Ю.В., Оцупок А.П. Критерии оценки статодинамической устойчивости тела спортсмена и системы. Физическое воспитание студентов. 2012. № 4. C. 17-24.

9. Deineko A. Game method application efficiency for speed and power capability development of trampoline athletes at the initial training stage. Slobozhanskyi herald of science and sport. 2017. Vol.(3 (59)). P. 8-10.

10. Perfection of coordination with the help of jump exercises on trampoline / V. N. Boloban, et. al. Physical education of students. 2016. Vol.20(6). P. 4-17.

References

1. Platonov, V. N. (2014), Periodization of sports training. General theory and its practical application. General theory and its practical application”. K: Olympus. Litas [in Russian].

2. Gagin Ju. A., Detkov, Ju. L. (1974), Modeling and experimental studies of the mechanism of repulsion of a jumper on a trampoline”, Teorija i praktika fizicheskoj kul'tury, 7, 20-24 [in Russian].

3. Semenov, D. V., Shljahtov, V. N., & Rumjancev, A. A. (2018), “Technology of training gymnasts at the stage of initial sports specialization: monograph; Velikolukskaya state acad. physical culture and sports”.Velikie Luki : [b. i.] [in Russian].

4. Horzhyi, V.M. (2020), “ Jumping on a trampoline: a curriculum for children's and youth sports schools, specialized children's and youth schools of the Olympic reserve, schools of higher sportsmanship and specialized educational institutions of sports profile”. Kyiv [in Ukrainian].

5. Omelyanchik-Zyurkalova, O.A. (2014). The influence of choreographic training of gymnasts on the final assessment of performing skills. Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports, (10), 2834. [in Russian].

6. Boloban, V. (2015). Sensorimotor coordination as the basis of technical training. Science in Olympic Sports, (2), 73-80. [in Russian].

7. Boloban, V. (2013). “Regulation of athlete posture”. Kyiv : NUFVSU, izdadel'stvo Olimpijskaja literatura [in

Russian].

8. Boloban, V. N., Litvinenko, Ju. V., & Ocupok, A. P. (2012). “Criteria for estimating statodynamic stability of athlete body and system”. Fizicheskoe vospitanie studentov, 4, 17-24.

9. Deineko, A. (2017). Game method application efficiency for speed and power capability development of trampoline athletes at the initial training stage. Slobozhanskyi herald of science and sport, (3 (59)), 8-10.

10. Boloban, V. N., Tereshchenko, I. A., Otsupok, A. P., Krupenia, S. V., Kovalenko, Y. O., & Otsupok, A. P. (2016). Perfection of coordination with the help of jump exercises on trampoline. Physical education of students, 20(6), 4-17.