Функціонування туристичного сектору Хмельницької області в сучасних умовах

За період 2020 р. можна побачити значне зменшення туристів обслужених суб'єктами туристичної діяльності - 11073, громадяни України, які подорожували за кордоном (виїзні туристи) також суттєво зменшились в кількості - 10271 (рис. 4) [22].

Рис. 4. Кількість туристів, обслуговуваних суб'єктами туристичної діяльності у 2011-2020 рр. [22]

Україна стає щоразу цікавішою для іноземних туристів - про це свідчить зростаюча статистика відвідування нашої країни у 2015-2018 роках. За даними Мінекономрозвитку, уже в 2016-му Україна потрапила до 30-ки країн, найпривабливіших для іноземних туристів, зайнявши 27 позицію. Ми обійшли Ірландію, Швейцарію, Сінгапур та і ще півтори сотні держав, про що повідомив BusinessViews. А в 2017-му, за даними Світового банку, ми успішно перемістилися на 25 позицію. В 2018-му цю позицію, за попередніми оцінками, зберегли. Традиційно лідерами за відвідуванням України є прикордонні країни - Молдова (4,4 млн за 2018 рік), Білорусь (2,6 млн), Росія (1,5 млн), Польща (1 млн), Угорщина (915 тис.), Румунія (740 тис.). Відвідування України громадянами з не прикордонних країн також зросло, і причому відчутно. Великобританії - на 47,3%, Китаю на 38,8%, Литви на 23,4%, Ізраїлю на 21,7%, США на 19,7%, Чехії на 16,0%, Італії на 15,4%, Німеччини на 13,3%, Франції на 9,2%, Болгарії на 7,9%. Безперечно, пандемія коронавірусної хвороби суттєво знизила показники туристичних відвідин України іноземцями у 2020 році, у 2021 році ці показники дещо покращилися, проте уже в перші місяці 2022 року особливо напружена військова ситуація на кордонах України, спричинена збройною агресією Російської Федерації, і відповідно можливість широкомасштабного військового вторгнення звела міжнародні в'їзні туристичні потоки до нуля [22].

Якщо говорити про Хмельниччину, то окрім внутрішнього туриста, регіон інколи відвідують туристи з Румунії та Молдови.

Після 2015 року кількість туристів почала стабілізуватись, але так і не сягнула показників попередніх років. Кількість іноземних туристів, згідно даних офіційної статистики, у період 2011-2019 рр. була рекордно малою або відсутньою [22].

Більшість туристів приїжджали до Хмельницької області на авто (70%), поїзд обирали для поїздки 15%, на автобусі подорожували також близько 15%. В 2017 році дохід від надання туристичних послуг, а саме робота турагентів становила - 4528,1 тис. грн, у тому числі від екскурсійної діяльності - 62,1 тис. грн. За сім місяців 2019 року до бюджетів територіальних громад Хмельницької області надійшла 921 тис. грн туристичного збору, що на 546 тис. грн перевищує результат відповідного періоду минулого року. Особливо активізувалась сплата туристичного збору протягом літніх місяців. В середньому туристи залишають тут до 40 євро. У Хмельницькій області є чудові готелі (їх, зазвичай, обирає 40% відвідувачів регіону), хостели (35% туристів) та апарт-готелі в яких залишаються як внутрішні туристи, так і іноземні. В середньому туристи проводять тут близько 1-4 днів. Цікаві локації Хмельниччини, можна об'їхати за 2 або 3 дні. За мотивами відвідувань більша частка внутрішніх та іноземних туристів відвідали Хмельницьку область проведення для дозвілля, відпочинку, з лікувальною метою. Найбільш відвідуваними туристами залишаються пам'ятки архітектури. Лідером у туристичній галузі традиційно залишається місто Кам`янець-Подільський. Крім того, за інформацією фіскалів, помітно розвивається туристична галузь у місті Хмельницькому, Летичівському, Славутському, Шепетівському, Старокостянтинівському та Ізяславському районах. Щодо туристичного піку, то літній туристичних сезон можна вважати найкращим, щоб побачити Хмельницьку область [22].

За сприяння турфірм вітчизняні туристи 2019 р. виїжджали у понад 100 країн світу. Якщо говорити про виїзди за кордон, то їхня кількість зросла на 6%, всього подорожувало 12,5 млн українців за перші шість місяців року. Найактивніше їздять до Польщі, Росії, Угорщини, Молдови та до Білорусі. Майже наполовину більше, ніж торік, українців побувало в Туреччині [22].

Загалом, виїзний туризм є вигіднішою формою діяльності туристичних підприємств, ніж в'їзний (іноземний) та внутрішній туризм. Виїзним туризмом займається майже кожна туристична фірма, а в'їзним та внутрішнім туризмом - близько 20% туристичних підприємств області. З метою «туризм» найбільша кількість українців-хмельничан поїхала до Туреччини, Єгипту, Білорусі, ОАЕ, Ізраїлю, Греції, Польщі, Болгарії, Німеччини, Австрії [22].

Рис. 5. Розподіл туристів-громадян України за країнами їх подорожі у Хмельницькій області у 2019 р. [22]

Рис. 6. Суб'єкти туристичної діяльності [22]

Найбільш популярною метою туристично-екскурсійних подорожей залишається дозвілля і відпочинок. У 2014-2015 pp. найбільш часто вказуванню метою поїздки було дозвілля та відпочинок і лікування. У 2019 році з метою дозвілля та відпочинку подорожувало трохи більше як дві третини (68,6%) від загальної кількості туристів.

В 2018 році туристичний збір становив 1% від вартості кожної доби тимчасового розміщення, за рік надійшло 269,5 тисячі гривень до місцевого бюджету [27].

Кількість суб'єктів туристичної діяльності в Хмельницькій області у 2011 становила 76 підприємств, у 2015- 78, 2016 - 89, 2017 - 90. Серед них: а) Туроператори: 2011 - 3, 2015 - 2, 2016 - 1, 2017 - 0; б) Турагенти: 2011 - 62, 2015 - 67, 2016 - 79, 2017 - 81; в) Бюро екскурсійних послуг: 2011 - 11, 2015 - 9, 2016 - 9, 2017 - 9 [22]. За цим показником Хмельницька область посідає 20 місце в Україні.

В області працює близько 100 суб'єктів туристичної діяльності (туроператорів, турагентів та фізичних осіб-підприємців фахівців туристичного супроводу). У період з 2011 по 2017 р. можна побачити тенденцію зменшення кількості туроператорів і бюро екскурсійних послуг, але кількість турагентів збільшується. Упродовж 2015 р. у Хмельницькій області діяло 78 суб'єктів туристичної діяльності, що менше порівняно з 2017 роком на 5,6%. Таким чином, можна зробити висновок, що кількість суб'єктів туристичної діяльності щороку зростає.

Перелік найвідоміших туроператорів Хмельницької області подаємо у таблиці 2 [23; 25; 27].

Екскурсійні послуги є однією з специфічних ознак туристичної діяльності, невід'ємною складовою туру. Вони можуть входити до складу комплексного продукту або становити додаткові послуги, але їх наявність є обов'язковим елементом в забезпеченні туристичної мотивації. У області існує дві установи, які організовують курси екскурсоводів.

- Курси екскурсоводів у м. Хмельницькому від туроператора «Перлини світу». Вул. Проскурівська, 44, Хмельницький, Хмельницька область.

- Курси екскурсоводів на базі Хмельницького обласного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді у формі двох двогодинних занять в тиждень та практичних виїздів. Місце та час проведення лекційних занять: м. Хмельницький, вул. Староміська, 2 [25; 28; 29].

Таблиця 2. Список туроператорів

Головним органом управління туристичною галуззю області є Відділ організації роботи туристично-курортної галузі та охорони культурної спадщини, яке підпорядковується Управлінню культури, туризму і курортів України.

Основні функції Управління культури, туризму і курортів облдержадміністрації:

- Забезпечення на території області реалізації державної політики у сфері культури, туризму та курортів, з питань охорони культурної спадщини, а також національної музейної політики.

- Здійснення, відповідно до законодавства, державного управління і контролю у культурно- мистецькій, санаторно-оздоровчій та туристичній сферах.

- Створення умов для розвитку професійного музичного, театрального, хореографічного, образотворчого, декоративно-ужиткового мистецтва і самодіяльної творчості, кіномистецтва, фотомистецтва, народної художньої творчості, культурного дозвілля населення.

- Забезпечення реалізації прав громадян на свободу літературної і художньої творчості, доступ до інформації, вільного розвитку культурно-мистецьких процесів, ознайомлення громадян з пам'ятками історії, архітектури, мистецтва, оздоровлення населення, доступності всіх видів культурних послуг і культурної діяльності для кожного громадянина.

- Розроблення та здійснення заходів з відродження і розвитку культури української нації, культурної самобутності корінних народів і національних меншин, що проживають в області.

- Сприяння захисту прав і законних інтересів творчих працівників та їх спілок, а також закладів, підприємств і організацій культурно-мистецької сфери, що діють на території області.

- Створення умов для розвитку соціальної та ринкової інфраструктури у сфері культури і туризму, організації її матеріально-технічного забезпечення.

- Становлення туризму як високорентабельної галузі, раціональне використання та збереження туристичних ресурсів [27].

У Хмельницькій області також діють некомерційні (ті, які не мають за мету отримання прибутку) туристичні громадські організації та асоціації [27].

Таблиця 3.

Туристичні громадські організації

У Хмельницькому відкрили туристично-інформаційний центр, поки що він працює в онлайн форматі. Згодом він включатиме мережу інформаційних кіосків, де кожен гість міста зможе отримати повну інформацію щодо визначних пам'яток, туристичних локацій, готелів і кафе. А також сайт, на якому будуть розміщувати карти всіх важливих туристичних місць і маршрутів. У туристично-інформаційному центрі Кам'янця-Подільського надають інформацію про туристичний потенціал міста, музеї, місця проживання, харчування, заклади дозвілля та організації шлюбу за добу [27].

Область активно займається формуванням свого туристичного бренду та позитивного іміджу. Проводяться заходи щодо туристичної промоції Хмельниччини, розбудови туристичної інфраструктури, збереження екології, відновлення історичних пам'яток.

Зокрема, впродовж 2021 року в рамках підготовки проекту Програми розвитку туризму Хмельницької області на 2021-2025 роки, в облдержадміністрації неодноразово проводились засідання фокус-груп за напрямами:

- розвиток туристичної інфраструктури (розвиток інфраструктурних проєктів у сфері туризму та рекреації, знакування, «Місця відпочинку», туристичні маршрути, ремонт, реставрація, консервація туристичних об'єктів);

- розвиток Кам'янець-Подільського локального осередку туризму у сучасних межах Кам'янець- Подільського та Чемеровецького районів, центр - м. Кам'янець-Подільський;

- розвиток екотуризму (зелений туризм, велотуризм, спортивний туризм, туристично-рекреаційні зони, курорти) в області;

- розвиток Старокостянтинівського локального осередку туризму у сучасних межах Старокостянтинівського, Старосинявського, Білогірського, Красилівського та Теофіпольського районів [28; 29].

Метою Програми розвитку туризму Хмельницької області на 2021-2025 роки є створення умов для забезпечення сталого розвитку сфери туризму у Хмельницькій області, перетворення її на конкурентоспроможну, високорентабельну, інтегровану у світовий ринок галузь, яка зможе стати вагомим чинником прискорення соціально-економічного розвитку регіону, підвищення якості життя населення, гармонійного поступу і консолідації суспільства, а також популяризації України у світі.

Таблиця 4

Туристичні інформаційні центри

У програмі зазначається, що основні напрямки розвитку туризму області - удосконалення транспортної інфраструктури, розвиток туристичних локацій, організація туристичних послуг, реставрація і ревіталізація пам'яток історії та культури, екологічна та екокультурна безпека туризму [28].

Для обласного центру з нетуристичним іміджем «міста базарів» важливо зламати стереотипні уявлення про себе і насамперед у самих хмельничан. Для цього в місті почали реалізовувати проект «Створення інноваційних об'єктів туристичної інфраструктури Хмельницького регіону із туристично- логістичним центром у місті Хмельницькому», а також презентували туристичний календар фестивалів та спортивних подій. Влада міста вважає, що найважливіше, це, насамперед, відкрити місто для його мешканців. Саме вони повинні якнайкраще знати Хмельницький, його історію і туристичний потенціал. Якщо хмельничани пишатимуться містом, у якому мешкають, то з гордістю запрошуватимуть гостей з усіх куточків країни. Тому більшість акцій та заходів здебільшого орієнтовані на місцевих [23; 24; 26].

В пріоритеті також розвиток подієвого та гастрономічного туризму. За рік область проводить більше 200 мистецьких заходів. Тобто, майже щодня щось відбувається. Найпопулярніші з них -- фестиваль рок-музики Rock&Buh, джазовий фестиваль JazzFest Podillya і новинка - фестиваль оркестрових шоу ArtMajorShow. Масштабний фестиваль Respublica щороку відбувається у Хмельницькому чи Кам'янці- Подільському. Зазначимо, що фестиваль відбувався і в умовах строгого карантину в гібридному режимі з використанням цифрової реальності. Зазначимо, що це перший досвід організації такої масової події у змішаних форматах, і він був вельми вдалим. Чимало гостей міста залишились під враженням від Різдвяного ярмарку, його особливої атмосфери і обіцяли повернутись в Хмельницький знову саме у період новорічних вакацій. У 2020 відбулися дев'ять масштабних гастрономічних фестивалів. Тут можна спробувати справжню подільську традиційну кухню, а деякі оригінальні страви можна скуштувати лише в Хмельницькому [26].

Область має потенціал щодо розвитку арт-туризму та організації мистецьких проєктів. Мало хто знає, що в місті створено ряд унікальних закладів, які були першими в Україні, а окремі і сьогодні залишаються єдиними на її теренах. Це і Хмельницький міський монотеатр «Кут», і музей-студія фотомистецтва, і обласний художній музей - насправді перший в Україні музей сучасного мистецтва, заснований у 1990-і роки. А ще є школа іконопису «Нікош» - особлива гордість Хмельницького. Хмельницький обласний художній музей та Хмельницька обласна бібліотека для дітей імені Т.Г. Шевченка за підтримки Українського культурного фонду реалізували грантові проєкти: «Ребрендингова кампанія Хмельницького обласного художнього музею: Час оновлення» та «Інтерактивна вистава «Подорож до сонечка», загальною вартістю 435,7 тис. грн [24].

Помилково вважається, що у Хмельницькому порівняно мало архітектурних пам'яток. Проте, насправді історія та архітектура нашого міста дуже цікава. Над її вивченням активно працюють місцеві краєзнавці. У місті реалізували проект «Говорять старовинні будівлі» шляхом розміщення інформаційних табличок з QR-кодами на історичних будівлях. Не менш цікаве сучасне будівництво. Неодмінно варто побачити унікальні скульптури Миколи Мазура, створені з металобрухту. Їх надзвичайно люблять діти, і вже це доводить, що скульптури - особливі. У місті цікаві мурали, тому під час прогулянки Хмельницьким їх варто роздивлятися навсібіч. Також продовжено реставраційні роботи на пам'ятках архітектури національного значення Державного історико-культурного заповідника «Межибіж», на які у 2020 році з обласного бюджету виділено 10 млн грн [25; 28].

З 2018 року місто активно розбудовує та нарощує туристичну інфраструктуру. Зокрема, було встановлено сенсорні інформаційні кіоски, які служать джерелом інформації для мешканців та гостей міста. Також з'явилась ідея організувати модульний туристичний інфоцентр (ТІЦ), розробити централізований Інтернет-портал, що міститиме інформацію про туристичні центри регіону та логістичні дані. Впроваджуються проєкти «Створення туристично-інформаційного центру на території курортної зони селища Сатанів Городоцького району Хмельницької області» та «Створення туристично-рекреаційної зони «Сквер Потоцьких» у селищі Антоніни Красилівського району Хмельницької області», які були відібрані конкурсною комісією Міністерства розвитку громад та територій України як проекти, що реалізовуватимуться за рахунок коштів державного бюджету, отриманих від Європейського Союзу. Не менш важливим є навчання та підвищення кваліфікації кадрів у сфері створення інноваційних об'єктів туристичної інфраструктури Хмельницького регіону та розвитку внутрішньорегіонального туризму на Хмельниччині. В лютому 2018 року було оголошено відкритий творчий конкурс на визначення розробника бренду і брендбуку для міста Хмельницького. Участь узяли 24 учасники зі всієї України, а переможцями стали місцеві дизайнери. Ідея збереження в логотипі герба міста дала змогу залишити впізнаваність, яка формувалася тривалий час. Елементи символу -- три стріли символізують перетинання безлічі можливостей, що відкриває Хмельницький для кожного, перетинання безлічі шляхів і напрямків. З 2018 року місто щорічно представлене на міжнародній виставці в рамках Львівського міжнародного форуму індустрії туризму та гостинності Lviv TourExpo [23-25; 28; 29].

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі

Таким чином, можемо констатувати, що Хмельницька область володіє достатнім та унікальним туристичним потенціалом. Туристична індустрія Хмельниччини має суттєві преваги для розвитку. Перш за все, завдяки вдалому географічному розташуванню, до міста дуже зручно дістатися. Таке транзитне положення варто використати через розвиток туризму вихідного дня, турів на вікенд. По-друге, область має репутацію екодружнього регіону, адже Хмельницький -- зелене місто парків та скверів, яке визнано одним з найбільш безпечних, найчистіших і найкомфортніших обласних центрів України. По-третє, у місті та області активно розвивається доступний (значно дешевший, ніж у інших областей-лідерів туристичного ринку Західного регіону України) подієвий та гастрономічний (подільська, європейська, грузинська, китайська кухні) види туризму.

Попри це, області варто уміло відкорегувати стереотипи та негативні установки, які створюють хибне враження про місто; забезпечити доступність інформації про події, заходи, заклади міста; підвищити рівень якості надання туристичних послуг.

Розвиток туристичного (історико-культурного та природно-рекреаційного) потенціалу варто забезпечувати шляхом реалізації заходів, що передбачають промоцію туристичного потенціалу області, у тому числі організацію та проведення промотурів областю; представлення туристичного потенціалу області на спеціалізованих всеукраїнських та міжнародних туристичних заходах, виготовлення та поширення рекламно-інформаційної продукції, організацію та проведення обласних фестивалів, виставок, форумів, пленерів; розвиток туристичної інфраструктури, зокрема, формування мережі кемпінгів (глемпінгів), облаштування безкоштовних зон відпочинку тощо; впровадження інноваційних методів просування туристичного потенціалу області (сенсорні туристичні кіоски, розробка програми «Живий музей» тощо).

Література

1. Duran, C. (2013), Governance for the Tourism Sector and its Measurement, UNWTO Statistics and TSA Issue Paper Series STSA/IP/2013/01. URL: http://statistics.unwto.org/en/content/papers.

2. Ashley, C., De Brine, P., Lehr, A., & Wilde, H. (2007). The role of the tourism sector in expanding economic opportunity. Cambridge, MA: John F. Kennedy School of Government, Harvard University.

3. Navickas, V., & Malakauskaite, A. (2009). The possibilities for the identification and evaluation of tourism sector competitiveness factors. Engineering economics, 61(1).

4. Бондаренко, М. П. (2011). Туристичний сектор економіки України: реалії та перспективи. Економіка і прогнозування, (1), 104-119.

5. Паршина, О. А., & Чумак, Т. В. (2017). Аналіз тенденцій розвитку туристичного сектору України. Вісник Приазовського Державного Технічного Університету. Серія: Економічні науки, (33), 333-341.

6. Поліщук, В. С. (2018). Економічна доцільність розвитку туристичної індустрії Хмельниччини.

7. Буторіна, В. Б. (2016). Сучасні тенденції діяльності підприємств туристичної сфери України та Хмельницької області. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Економіка і менеджмент, (19), 57-60.

8. Мариняк, Я., & Стецько, Н. (2019). Соціально-економічний аналіз туристичних підприємств Західного регіону України.

9. Шило, Д. Ю. (2020). Інфраструктурне забезпечення розвитку туризму у Хмельницькій області.

10. Кіптенко, В. К., & Маденко, О. В. (2013). Перспективні напрями сталого розвитку туризму у Хмельницькій області. Географія та туризм, (25), 167-174.

11. Мазур, Ю. (2021). Особливості проєктної діяльності з розвитку сільського зеленого туризму на прикладі Староушицької територіальної громади Хмельницької області.

12. Білецька, Г. А. (2010). Розвиток екотуризму як засіб економічного зростання Хмельницької області.

13. Печенюк, А. В., & Печенюк, А. П. (2017). Формування регіональної ренти сільського зеленого туризму. Науковий вісник Херсонського державного університету. Сер.: Економічні науки, (23 (1)), 101.

14. Долинська, O. O. (2021). Сільський туризм Хмельницької області: сучасний стан та перспективи розвитку. Вісник Одеського національного університету. Географічні та геологічні науки, 26(1 (38)), 105-116.

15. Опря, Б. О. (2019). Проблеми реалізації туристичного та історичного потенціалу Хмельниччини. Гілея: науковий вісник, (150 (1)), 99-102.

16. Задворний, С. І. Територіальна організація культурно-мистецької сфери регіону (на матеріалах Хмельницької області) (Doctoral dissertation, СІ Задворний).

17. Коваль, Л. М., Церклевич, В. С., & Горун, М. В. (2014). Сакрально-релігійний туризм на Хмельниччини: надбання історико-архітектурної спадщини. Географія та туризм, (27), 119-129.

18. Баженова, С. Е. (2013). Релігійний туризм: християнські святині Хмельниччини. Вісник Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Економічні науки, (7), 117-119.

19. Hrytsku, V., & Abram, A. Дитячо-юнацький туризм у Хмельницькій області: історія становлення та сучасний стан. Вісник Львівського університету. Серія географічна, (43).

20. Баженова С.Е. Сучасний стан туристичної галузі в Хмельницькій області/С. Е. Баженова // Вісник Кам'янець-Подільського національного університету І. Огієнка. Економічні науки. - 2013. - Вип. 8. - С. 314-315.

21. Гуменюк О. В. Розвиток туризму в Хмельницькій області як складова характеристика міжнародного бізнесу регіону / О. В. Гуменюк // Актуальні проблеми розвитку рекреаційного бізнесу в Україні та підвищення його конкурентоспроможності. - 2014. - С.27.

22. Економічна статистика / Туризм. Кількість туристів, обслугованих туроператорами та турагентами, за видами туризму (2000-2019 рр.). Головне управління статистики у Хмельницькій області. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.km.ukrstat.gov.ua/ukr/statinf7tur/tp_r.htm.

23. Перспективи розвитку туризму Хмельницької області [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://tourism-book.com/books/book-42/chapter-1451/

24. Костюк О.М. Туристичні ресурси і розробка туру Хмельницькою областю [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://tourism-book.com/books/book-42/chapter-1451/

25. Програма розвитку туризму у Хмельницькій області на 2013 - 2015 роки : затверджено Рішенням обласної ради від 19 червня 2013 року.

26. Хмельниччина туристична : історико-культурні, природно-географічні та економічні аспекти розвитку : [колективна монографія] / за ред. С.А. Копилова (гол. ред.), С.Е. Баженової (наук. ред.)]. - Кам'янець-Подільський : Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2015. - Розділ 7. - С. 120-149.

27. Офіційний веб-сайт Хмельницької обласної державної адміністрації [Електрон. ресурс]. - Режим доступу : http:// adm.km.ua

28. Програма економічного та соціального розвитку Хмельницької області на 2021 рік. [Електрон.

ресурс]. - Режим доступу : https://www.adm-km.gov.ua/wp-

content/uploads/2021/04/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0-%D0%A1%D0%95%D0%A0-2021.pdf

29. Стратегія розвитку Хмельницької області на 2021-2027 роки [Електрон. ресурс]. - Режим

доступу : https://www.adm-km.gov.ua/wp-

content/uploads/2021/04/%D0%A1%D0%A2%D0%A0%D0%90%D0% A2%D0%95%D0%93%D0%86%D0%AF.pdf.

References

1. Duran, C. (2013), Governance for the Tourism Sector and its Measurement, UNWTO Statistics and TSA Issue Paper Series STSA/IP/2013/01. URL: http://statistics.unwto.org/en/content/papers.

2. Ashley, C., De Brine, P., Lehr, A., & Wilde, H. (2007). The role of the tourism sector in expanding economic opportunity. Cambridge, MA: John F. Kennedy School of Government, Harvard University.

3. Navickas, V., & Malakauskaite, A. (2009). The possibilities for the identification and evaluation of tourism sector competitiveness factors. Engineering economics, 61(1).

4. Bondarenko, M. P. (2011). Turystychnyi sektor ekonomiky Ukrainy: realii ta perspektyvy. Ekonomika i prohnozuvannia, (1), 104119.

5. Parshyna, O. A., & Chumak, T. V. (2017). Analiz tendentsii rozvytku turystychnoho sektoru Ukrainy. Visnyk Pryazovskoho Derzhavnoho Tekhnichnoho Universytetu. Seriia: Ekonomichni nauky, (33), 333-341.

6. Polishchuk, V. S. (2018). Ekonomichna dotsilnist rozvytku turystychnoi industrii Khmelnychchyny.

7. Butorina, V. B. (2016). Suchasni tendentsii diialnosti pidpryiemstv turystychnoi sfery Ukrainy ta Khmelnytskoi oblasti. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Seriia: Ekonomika i menedzhment, (19), 57-60.

8. Maryniak, Ya., & Stetsko, N. (2019). Sotsialno-ekonomichnyi analiz turystychnykh pidpryiemstv Zakhidnoho rehionu Ukrainy.

9. Shylo, D. Yu. (2020). Infrastrukturne zabezpechennia rozvytku turyzmu u Khmelnytskii oblasti.

10. Kiptenko, V. K., & Madenko, O. V. (2013). Perspektyvni napriamy staloho rozvytku turyzmu u Khmelnytskii oblasti. Heohrafiia ta turyzm, (25), 167-174.

11. Mazur, Yu. (2021). Osoblyvosti proiektnoi diialnosti z rozvytku silskoho zelenoho turyzmu na prykladi Staroushytskoi terytorialnoi hromady Khmelnytskoi oblasti.

12. Biletska, H. A. (2010). Rozvytok ekoturyzmu yak zasib ekonomichnoho zrostannia Khmelnytskoi oblasti.

13. Pecheniuk, A. V., & Pecheniuk, A. P. (2017). Formuvannia rehionalnoi renty silskoho zelenoho turyzmu. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Ser.: Ekonomichni nauky, (23 (1)), 101.

14. Dolynska, O. O. (2021). Silskyi turyzm Khmelnytskoi oblasti: suchasnyi stan ta perspektyvy rozvytku. Visnyk Odeskoho natsionalnoho universytetu. Heohrafichni ta heolohichni nauky, 26(1 (38)), 105-116.

15. Opria, B. O. (2019). Problemy realizatsii turystychnoho ta istorychnoho potentsialu Khmelnychchyny. Hileia: naukovyi visnyk, (150 (1)), 99-102.

16. Zadvornyi, S. I. Terytorialna orhanizatsiia kulturno-mystetskoi sfery regionu (na materialakh Khmelnytskoi oblasti) (Doctoral dissertation, SI Zadvornyi).

17. Koval, L. M., Tserklevych, V. S., & Horun, M. V. (2014). Sakralno-relihiinyi turyzm na Khmelnychchyny: nadbannia istoryko- arkhitekturnoi spadshchyny. Heohrafiia ta turyzm, (27), 119-129.

18. Bazhenova, S. E. (2013). Relihiinyi turyzm: khrystyianski sviatyni Khmelnychchyny. Visnyk Kamianets-Podilskoho natsionalnoho universytetu imeni Ivana Ohiienka. Ekonomichni nauky, (7), 117-119.

19. Hrytsku, V., & Abram, A. Dytiacho-yunatskyi turyzm u Khmelnytskii oblasti: istoriia stanovlennia ta suchasnyi stan. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia heohrafichna, (43).

20. Bazhenova S. E. Suchasnyi stan turystychnoi haluzi v Khmelnytskii oblasti / S. E. Bazhenova // Visnyk Kamianets-Podilskoho natsionalnoho universytetu I. Ohiienka. Ekonomichni nauky. - 2013. - Vyp. 8. - S. 314-315.

21. Humeniuk O. V. Rozvytok turyzmu v Khmelnytskii oblasti yak skladova kharakterystyka mizhnarodnoho biznesu rehionu / O. V. Humeniuk // Aktualni problemy rozvytku rekreatsiinoho biznesu v Ukraini ta pidvyshchennia yoho konkurentospromozhnosti. - 2014. - S.27.

22. Ekonomichna statystyka / Turyzm. Kilkist turystiv, obsluhovanykh turoperatoramy ta turahentamy, za vydamy turyzmu (20002019 rr.). Holovne upravlinnia statystyky u Khmelnytskii oblasti. [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu :

http://www.km.ukrstat.gov.ua/ukr/statinf/tur/tp_r.htm.

23. Perspektyvy rozvytku turyzmu Khmelnytskoi oblasti [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu : http://tourism- book.com/books/book-42/chapter-1451/

24. Kostiuk O.M. Turystychni resursy i rozrobka turu Khmelnytskoiu oblastiu [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu : http://tourism-book.com/books/book-42/chapter-1451/

25. Prohrama rozvytku turyzmu u Khmelnytskii oblasti na 2013 - 2015 roky : zatverdzheno Rishenniam oblasnoi rady vid 19 chervnia

2013 roku.

26. Khmelnychchyna turystychna : istoryko-kulturni, pryrodno-heohrafichni ta ekonomichni aspekty rozvytku : [kolektyvna monohrafiia] / za red. S.A. Kopylova (hol. red.), S.E. Bazhenovoi (nauk. red.)]. - Kamianets-Podilskyi : Kamianets-Podilskyi natsionalnyi universytet imeni Ivana Ohiienka, 2015. - Rozdil 7. - S. 120-149.

27. Ofitsiinyi veb-sait Khmelnytskoi oblasnoi derzhavnoi administratsii [Elektron. resurs]. - Rezhym dostupu : http:// adm.km.ua

28. Prohrama ekonomichnoho ta sotsialnoho rozvytku Khmelnytskoi oblasti na 2021 rik. [Elektron. resurs]. - Rezhym dostupu : https://www.adm-km.gov.ua/wp-content/uploads/2021/04/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0-%D0%A1%D0%95%D0%A0-2021.pdf

29. Stratehiia rozvytku Khmelnytskoi oblasti na 2021-2027 roky [Elektron. resurs]. - Rezhym dostupu : https://www.adm- km.gov.ua/wp-content/uploads/2021/04/%D0%A1%D0%A2%D0%A0%D0%90%D0% A2%D0%95%D0%93%D0%86%D0%AF.pdf.

Размещено на Allbest.ru