Урахування фізіологічних особливостей жінок при складанні тренувальних програм з важкої атлетики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Урахування фізіологічних особливостей жінок при складанні тренувальних програм з важкої атлетики

Брюханова Тетяна Сергіївна викладач кафедри фізичного виховання і спорту, Донбаська державна машинобудівна академія, вул. Академічна 72, м. Краматорськ

Анотація

Останнім часом жінки стали займатися багатьма видами спорту, раніше недоступними для них. Популяризація багатьох видів, що раніше вважалися суто чоловічими, призводить до зростання інтересу до них з боку жіночої статі і збільшення кількості дівчат і жінок, які займаються даними видами спорту. Так стає необхідним проведення змагань (в тому числі і Олімпійських) серед жінок, підготовка до яких реалізується по ходу тренувального процесу. Цікавим є той факт, що системи підготовки в таких видах спорту мало розрізняються для чоловіків і жінок. Пов'язано це з малою часткою наукового обгрунтування систем тренувань конкретно для жінок, виходячи з фізіологічних і психологічних особливостей жіночого організму. Тому на практиці часто використовують для жінок чоловічі системи підготовки до змагань і формування спортивної майстерності, що є помилковим рішенням в досягненні максимального ефекту від тренувальних занять. Не можна сказати, що важка атлетика новий вид серед жіночої статі. Так жіноча важка атлетика входить до складу літніх Олімпійських ігор, що говорить про її популярність і визнання спортивним співтовариством. Одночасно з цим покладається високий рівень відповідальності на підготовку спортсменок. Але, незважаючи на це, даний вид спорту відчуває проблеми перераховані раніше. Тому важливим є створення науково обґрунтованих методик для жінок в даному виді спорту і застосування їх на практиці в процесі підготовки спортсменок з подальшою корекцією запропонованих систем на основі отриманих результатів. Тренер, формуючи тренувальні цикли, повинен враховувати ряд особливостей контингенту, котрий займається. Основними особливостями, пов'язаними з тренуванням дівчат є їх вікові особливості та особливості жіночого організму. Подальший розвиток жіночого спорту в великій мірі залежить від розробки диференційованої методики побудови спортивного тренування. Тому слід вивчати ті специфічні особливості жіночого організму, які обумовлюють необхідність розробки специфічної методики спортивного тренування, що відповідає особливостям жіночого організму і психіки. Використання даних про особливості фізіологічного розвитку організму жінок і феномена щомісячної зміни фаз оваріально-менструального циклу (ОМЦ) відкриває поки ще недостатньо досліджені з цих позицій можливості поглиблення природосообразних компонентів педагогічного управління процесом спортивної підготовки дівчаток, дівчат і жінок, що займаються важкою атлетикою. жінка спорт організм

Ключові слова: Фізіологічні особливості, жінка, важка атлетика, тренування, менструальний цикл, фаза, спорт, фізичне навантаження, сила.

Bryukhanova Tatyana Serhiivna Lecturer of the Department of physical education and sports, Donbass State Machine-Building Academy, Akademicheskaya St., 72, Kramatorsk

TAKING INTO ACCOUNT THE PHYSIOLOGICAL CHARACTERISTICS OF WOMEN WHEN DRAWING UP WEIGHTLIFTING TRAINING PROGRAMS

Recently, women have begun to engage in many sports that were previously inaccessible to them. The popularization of many sports that were previously considered exclusively male leads to an increase in interest in them on the part of the female sex and an increase in the number of girls and women involved in these sports. Thus, it becomes necessary to hold competitions (including Olympic ones) among women, preparation for which is implemented in the course of the training process. An interesting fact is that the training systems in such sports differ little for men and women, this is due to the small share of scientific justification of training systems specifically for women, based on the physiological and psychological characteristics of the female body. Therefore, in practice, men's systems of preparation for competitions and the formation of sports skills are often used for women, which is an erroneous decision in achieving the maximum effect of training sessions This is not to say that weightlifting is a new type among the female sex, since women's weightlifting is part of the Summer Olympic Games, which indicates its popularity and recognition by the sports community. At the same time, assigning a high level of responsibility to the training of athletes. But, despite this, this species experiences the problems listed earlier. Therefore, it is important to create scientifically based methods for women in this sport and apply them in practice in the process of training female athletes, followed by correction of the proposed systems based on the results obtained. When forming training cycles, the coach must take into account a number of features of the training contingent. The main features associated with the training of girls are their age characteristics and the characteristics of the female body. The further development of women's sports largely depends on the development of a differentiated methodology for building sports training. Therefore, it is necessary to study those specific features of the female body that make it necessary to develop a specific method of sports training that corresponds to the characteristics of the female body and psyche. The use of data on the features of the physiological development of the body of women and the phenomenon of monthly changes in the phases of the ovarian-menstrual cycle (OMC) opens up the possibilities of deepening the nature-like components of pedagogical management of the process of sports training of girls, girls and women engaged in weightlifting, which have not yet been sufficiently studied from these positions. This makes it possible for women to achieve high results and maintain their sports skills for a long time.

Keywords: physiological features, woman, weightlifting, training, menstrual cycle, phase, Sports,Physical Activity, strength.

Постановка проблеми. Наявність фізіологічних і біологічних особливостей жіночого організму ставить питання про необхідність виділення в самостійний розділ змісту і структури тренувального процесу важкоатлеток, цілеспрямованих комплексів педагогічних впливів, що забезпечують системні ув'язки різних тренувальних і навчальних ефектів. Це дозволить в максимальній мірі використовувати помітні координаційні переваги жінок перед чоловіками і зайняти більш вигідну позицію замість "змагання" з "сильною" статтю в силі. Швидке зростання спортивних результатів, біологічні особливості жіночого організму, відсутність науково обґрунтованої програми підготовки жінок в сучасному спорті вищих досягнень доводять актуальність проблеми управління спеціальною фізичною підготовкою жінок. Це один з найважливіших факторів, що забезпечують високий рівень адаптації до тренувальних навантажень протягом всієї спортивної діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Біологічної циклічності приділяють велику увагу дослідники і практичні лікарі, так як вона визначає зміни розумової і фізичної працездатності, психічного і фізичного стану організму жінки (в. А. Доскін, з співавт., 1979; Е.П. Врублевський, 2003; L. Shakhlina, 1997; J. N. Roemmich, 2001). Зміни функціонального стану організму, спортивної працездатності і фізичних якостей протягом усього дітородного періоду жінки (з 12-13 до 45-55 років) залежать від специфічного біологічного ритму жіночого організму - оваріально-менструального циклу (ОМЦ).

Мета статті З метою гуманізації навчально-тренувального процесу необхідний постійний контроль за здоров'ям спотсменок, зокрема за характером протікання адаптаційних реакцій жіночого організму в умовах інтенсивної спортивної діяльності.

Виклад основного матеріалу. За умови раннього початку жінками занять швидкісно-силовими і власне-силовими видами спорту, до яких відноситься жіноча важка атлетика, правильної побудови навчально- тренувального процесу, використання необхідних засобів і методів для

досягнення високих спортивно-технічних результатів, а також врахування індивідуальних особливостей організму жінок відмінності в обсязі та інтенсивності у чоловіків і жінок можуть ставати все більш незначними, не завдаючи особливої шкоди їх здоров'ю. Якщо порівнювати функціональні можливості жінок і чоловіків, то треба перш за все враховувати різницю у розмірах тіла, а також ритмічність функціонування оваріально- менструального циклу (ОМЦ).

Зростання майстерності спортсменки багато в чому залежить від того, наскільки правильно вдається узгодити тренувальний процес з біологічними ритмами її організму, з властивим йому комплексом психофізіологічних проявів. Циклічність функціональних змін, що відбуваються в організмі жінки, головним чином пов'язана з біоритмами її ендокринної системи, зокрема з концентрацією жіночих статевих гормонів. На початку менструального циклу у жінок концентрація естрадіолу становить близько 30 пг/мл.з наближенням овуляції його концентрація різко зростає і досягає 400 пг/мл (і. б. Манухін з співавт., 2001). Дослідження деяких авторів показали зв'язок статевих гормонів з імунною системою. Передбачається, що для жіночого організму характерна підвищена активність гуморального імунітету, для чоловічого - клітинного (і.Д. Суркіна з співавт., 1987; D.S. Gross, 1980). Сучасні дослідження свідчать, що функція яєчників знаходиться під контролем гіпоталамо-гіпофізарної системи, складаючи гіпоталамо- гіпофізарно-гонадну вісь. Цим пояснюється той факт, що значні психічні та фізичні напруги при спортивній діяльності через кору великих півкуль- гіпоталамус-гіпофіз-статеві залози можуть істотно змінювати перебіг ОМЦ. При ранньому початку інтенсивних тренувань юних спортсменок змінений мікроцикл може зустрічатися в 70% випадків (в.г. Бершадський, 1976; н. Д. Граєвська, 1987; З.А. Гасанова, 1996). Активність статевих залоз регулюється трьома гонадотропними гормонами аденогіпофіза-фолікулостимулюючим, лютеїнізуючим і пролактином. Менструальний цикл відображає дуже складні тимчасові і функціональні взаємини ряду анатомічно віддалених один від одного структур. Причому кожен вид стероїдних гормонів має виражену специфічну дію не тільки на репродуктивну систему, але і на органи і тканини, що не відносяться до неї - екзогенітальні (позаполові) і функціональні системи. На сьогоднішній день рецептори статевих стероїдів крім органівмішеней статевої системи, виявлені практично у всіх тканинах організму. Так само, в жіночому організмі в надниркових залозах, яєчниках і шкірі утворюється тестостерон, але добова продукція його в 20-30 разів менше, ніж у чоловіків і становить 250 мкг х добу-1. Середня сумарна секреція андростендіону у жінок варіюється в межах 1,4-1,6 мг х добу-1, причому 1,2 мг х добу-1 виробляють наднирники і тільки 0,2-0,4 мг х добу-1 яєчники. Велика частина циркулюючих андрогенів знаходиться в зв'язаному з білками плазми стані і тільки 2-3% вважаються біологічно активними(С.а. Blake, 1974;

T.J. Cicero, 1979). Стероїди надниркових залоз мають набагато меншу андрогенну активність, ніж тестостерон. Основні андрогени яєчника- андростендіон, дегідроепіандростерон і тестостерон, будучи обов'язковим проміжним продуктом синтезу естрогенів, беруть участь в процесі овуляції. Малі дози цих гормонів стимулюють функцію яєчників, великі-гальмують її, викликаючи зміни в яєчниках (Б.А. Нікітюк, 1984).

У першому періоді використання стресових навантажень у жінок посилюється синтез адренокортикотропних гормонів (АКТГ) аденогіпофізом, що призводить до підвищення функції кори надниркових залоз. Надлишок АКТГ і андрогенів пригнічує гонадотропну функцію гіпофіза, зменшує вироблення фолікулостимулюючого гормону. В результаті знижується функція яєчників, якщо вони вже функціонували, що виявляється у відсутності (аменорея) або порушення циклу (дисменорея, олігоменорея) менструації або відбувається затримка статевого дозрівання (якщо яєчники ще не почали функціонувати), що виражається у відсутності вторинних статевих ознак (і.А. Ескін, 1951; Н.А. Юдаєв, 1976). Причиною розвитку спортивної аменореї вважають також зниження вмісту в організмі жиру. При його показниках нижче певного рівня (16% ваги тіла) порушується продукція естрогенів, пов'язана з жировою тканиною, тому гальмується виділення нейрогормонів гіпоталамуса. Їх відсутність порушує контроль гіпофізом за функціями яєчників і призводить до відсутності овуляції (A. S. Ryan, 2001). На першому етапі спортивної діяльності дівчата при затримці статевого дозрівання домагаються успіху в спорті в зв'язку з наявністю в їх організмі великої кількості чоловічих статевих гормонів. Однак тривала напружена робота надниркових залоз призводить до їх виснаження з подальшим зниженням темпів приросту досягнень. У свою чергу, правильний індивідуальний менструальний цикл створює певні умови для використання внутрішніх гормональних резервів організму за умови відповідного планування тренувального процесу. Паралельно спостерігається зменшення вироблення кортизолу. Причому при будь-якому стресі саме наднирники грають головну роль в адаптації організму до фізичних навантажень і провідне місце в цьому відводиться глюкокортикоїдам (кортизолу), а не андрогенів (A. Peltenburg, 1984; C. M. Lebrun, 2001). За існуючими уявленнями синхронно з фазами менструального циклу відбувається зміна адренергічних і холінергічних впливів, яка визначає наступні зміни в системі репродукції і підпорядковує своєму ритму вегетативне забезпечення - ня всіх внутрішніх органів. Таким чином, порушення ОМЦ, а отже, і репродуктивної функції можуть бути не тільки обумовлені кількісними змінами в підсистемах гормональної регуляції, а й супроводжуватися якісними зрушеннями (десинхронізація індивідуального ритму ОМЦ). Нераціональна тренування з великими навантаженнями не тільки позначається на змінах ОМЦ, але і призводить до різної гінекологічної патології і гормональної дисфункції. Навколомісячні індивідуальні біоритми в показниках гомеостазу організму набувають особливого значення при порівняльній оцінці ефективності тренувального процесу спортсменів різної статі. Завершення кожного з планованих етапів підготовки може збігатися з негативними або позитивними фазами ОМЦ.

ОМЦ жінок характеризується циклічними змінами, які супроводжуються коливаннями функціонального стану та працездатності жіночого організму в цілому. Увесь цикл вимірюється проміжком часу від першої доби початку менструації до першої доби чергового циклу і триває у середньому від 21 до 35 діб. За нормальних умов функціонування цикл повторюється через рівні проміжки часу, котрі є індивідуальними та складаються з 21, 22, 28, 35 днів. Процеси, що відбуваються впродовж менструального циклу, можуть бути описані як фази в залежності від змінам в яєчниках (фолікулярна, овуляторна і лютеїнова (передменструальна фаза)), і в ендометрії (менструальна, проліферативна і секреторна фази). На динаміку працездатності жінок впливають коливання ОМЦ. Відомо, що надмірне силове навантаження призводить до підвищення внутрішньочеревного тиску, припливу крові до органів малого таза, що негативно позначається на тривалості ОМЦ.Тому необхідно враховувати фізичні і психічні особливості жінок, систематизувати відомості про специфічну біологічної циклічності - зміни гормонального стану організму, що проявляються в менструальних циклах; про вікових нейроендокринних зміни у важкоатлеток в процесі спортивного тренування. Вони мають свою принципову функціональну характеристику, яка обов'язково повинна враховуватися в підготовці важкоатлеток. При управлінні тренувальним процесом і змагальною діяльністю спортсменок, підсумком якої є спортивний результат, включає в себе як складову частину медико-біологічні особливості організму жінок. Протягом менструального циклу у жінок відбуваються зміни гормонального статусу, здійснюється складна перебудова нейрогуморальної регуляції дихання і кровообігу. Як наслідок протягом менструального циклу істотно змінюється фізична і розумова працездатність. У менструальної фазі збільшуються легенева вентиляція і споживання кисню, зменшуються вміст гемоглобіну і киснева ємність крові, а швидкість споживання кисню збільшується. У цей період знижується лабільність нервових процесів, погіршується пропріоцептивна чутливість. Часто спостерігається збільшення збудливості, що виражається в появі неадекватних реакцій, уразливості, конфліктність. Все це пояснює зниження можливості проявляти силові і швидкісно-силові фізичні якості навіть при хорошій спортивній підготовлено- сти. В результаті всіх цих змін загальна і спеціальна працездатність знижується, збільшується її функціональна вартість. Швидкість відновлення після фізичних навантажень низька. У зв'язку з тим що фаза менструації є однією з фаз фізіологічного напруження (поряд з передменструальної і овуляторной), включаючи і фізичний, і психічний стан, необхідно дотримуватися щадний режим в плануванні обсягу, інтенсивності і спрямованості тренувальних навантажень, а також створювати сприятливий психологічний клімат для спортсменок в цій фазі. У цей період слід зменшити обсяг вправ, пов'язаних з навантаженням на м'язи тазового дна, глибокі присідання з обтяженнями.

Підвищена працездатність спостерігається у перші дні після закінчення менструації (5--11-а доби) та після овуляції (16-25-а відповідно). У ці дні у крові жінок підвищується вміст гормонів фоліна, прогестерона та релаксана. У зв'язку з цим, найбільші силові та швидкісно-силові, координаційні можливості, оптимальний піхофізіологічний стан, економічність функцій системи дихання пояснюють найвищий рівень загальної та спеціальної працездатності спортсменок у постменструальній та постовуляторній фазах циклу з найменшими при цьому енерговитратами. У цих же фазах циклу швидкість відновлення функцій після навантажень є найвищою. Тому саме на цей період можна планувати навантаження силовий, швидкісно-силовий на спеціальної витривалості з найбільш високими обсягом і інтенсивністю. В овуляторной фазі стан функцій організму, спрямоване на забезпечення оптимальних умов для процесу овуляції, викликає за принципом домінанти гальмування інших функцій організму, що не мають відношення до неї. У цій фазі допускається більше, ніж зазвичай, порушень точності і координації рухів. Тому часто хороша підготовленість спортсменки, її досить високі фізичні можливості можуть бути реалізовані не повністю. Передменструальна фаза-одна з найбільш труднопереносімих жінками. Для цього періоду характерно виражене збільшення маси тіла. Це наслідок гормональної перебудови, що збільшує реабсорбцію іонів натрію ниркової канальцевої системою, що призводить до підвищення осмотичного тиску у внутрішньому середовищі організму і утримання води. Для цього періоду також характерна низька економічність дихання. Киснева ємність крові і вміст гемоглобіну найменші. Силові можливості також менше, ніж в інших фазах циклу, за винятком менструальної. Відзначено високий рівень рухливості в суглобах. Це фаза фізіологічного напруження, характеризується низькою швидкістю відновлення після навантаження і високою енергетичною вартістю виконаної роботи. В ході того, що у жінок вчасно менструації погіршується самопочуття, появляється дратівливість і болі в області попереку і живота в цій фазі мають місце для розвитку гнучкості і силової підготовки плечового пояса. Виступ спортсменок на змаганнях не обмежується, але результати, будуть залежати від їх самопочуття.

Висновки

Таким чином, навчально-тренувальний процес жінок спортсменок, і в першу чергу висококваліфікованих, вимагає особливих умов організації, планування тренувальних і змагальних навантажень, спрямованості спеціалізованої підготовки. Зміни функціонального стану організму, спортивної працездатності і фізичних якостей протягом усього дітородного періоду жінки залежать від оваріально-менструального циклу. Правильний індивідуальний менструальний цикл створює певні умови для використання внутрішніх гормональних резервів організму за умови відповідного планування тренувального процесу. Тому знання і використання в практичній діяльності тренерів відомостей про особливості ОМЦ спортсменки має істотне значення для розвитку її фізичних якостей, спортивної результативності та збереження здоров'я. Під час фази овуляції у вищих відділах ЦНС створюється стан домінанти, спрямоване на забезпечення оптимальних умов для цього процесу, отже, всі види діяльності жінки стають другорядними. Саме тому у спортсменок незалежно від спортивної спеціалізації навіть при їх гарній підготовленості в фазі овуляції знижується можливість мобілізації функціональних резервів, порушуються координація рухів, орієнтація в просторі, можливе збільшення технічних помилок. Навколомісячні індивідуальні біоритми в показниках гомеостазу організму набувають особливого значення при порівняльній оцінці ефективності тренувального процесу спортсменів різної статі. Завершення кожного з планованих етапів підготовки може збігатися з негативними або позитивними фазами ОМЦ. Тому знання і використання в практичній діяльності тренерів відомостей про особливості ОМЦ кожної спортсменки має істотне значення для розвитку певних фізичних якостей, спортивної результативності, збереження доброго здоров'я і соціального захисту жінки, жінки-матері. Так, жінки показують найбільш високі результати сили-на 5, 13, 15-17-й дні ОМЦ. У передменструальної і менструальної фазах збільшується рухливість в суглобах і розтяжність м'язово-зв'язкового апарату (в.г. Бершадський, 1976; Ф.

A. Йорданська, 1992, 1995, 1999; С. і. Вовк, 2002). З урахуванням описаних особливостей організму жінок считаеться необхідним будувати тренувальний процес відповідно до індивідуальних особливостей організму важкоатлеток.

Література

1. Горулев П.С. Женская тяжелая атлетика: проблемы и перспективы: Учеб. пособ. для студ. высш. учеб. завед., обуч. по спец. 032101 (022300) - "Физическая культура и спорт" / П.С. Горулев, Э.Р. Румянцева. - М.: Сов. спорт, 2006. - 164 с.

2. Дворкин Л.С. Тяжелая атлетика [Текст]: учебник для вузов /Л.С. Дворкин; 1-я и 2-я главы - Л.С. Дворкин, А.П. Слободян. - М.: Советский спорт, 2005. - 600 с.

3. Олешко В.Г. Силові види спорту /В.Г. Олешко. - К.: Олімпійська література, 1999. - 288с.

4. Олешко В.Г. Важка атлетика. Навчальна програма для дитячо-юнацьких спортивних шкіл, спеціалізованих дитячо-юнацьких спортивних шкіл олімпійського резерву, училищ олімпійського резерву та шкіл вищої спортивної майстерності / В.Г. Олешко, О.І. Пуцов, К.В. Ткаченко - К.: Держслужба молоді та спорту України, НОК, ФВА України, 2011. - 80 с.

5. Олешко В.Г. Підготовка спортсменів у силових видах спорту: [навч. посіб.] /

6. Г. Олешко. - К.: ДІА, 2011. --444 с.

7. Платонов В.Н. Система подготовки спортсменов в олимпийском спорте. Общая теория и ее практические приложения: учебник [для тренеров]: в 2-х кн. / В.Н. Платонов. - К.: Олимпийская литература, 2015.- Кн. 1. - 680 с., Кн. 2. - 752 с.

8. Платонов В.Н. Периодизация спортивной тренировки. Общая теория и ее практическое применение / В.Н. Платонов. - К.: Олимп. лит., 2013. - 624 с.

9. Волков В.М. Физиологические особенности организма женщин в связи с занятиями физическими упражнениями и спортом// Физиология человека. - М.: Физкультура и спорт, 1984. - 174с.

10. Спортивная подготовка тяжелоатлеток. Механизмы адаптации. - М.: Изд. "Теория и практика физической культуры", 2005. - 260 с

11. Солоненко О.А.. Особенности распределения тренировочной нагрузки у женщин-тяжелоатлеток высшей квалификации в годичном цикле: Дис. ... канд. пед. наук: Москва, 2004. - 144 с.

12. Соха Т. Женский спорт (новые знания - новые методы тренировки). - М.: Теория и практика физической культуры, 2002. - 203с.

13. Юст В.В. Особенности подготовки юных тяжелоатлеток: учебное пособие. - Хабаровск: изд-во ДГАФК, 2003. - 68с

14. References:

15. Gorulev, P.S. (2006). Zhenskaya tyazhelaya atletika: problemy iperspektivy [Women's weightlifting:problems and prospects]. M.: Sov. Sport [in Russian].