Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет «Львівська політехніка»

Організація культурно-пізнавального туризму. сучасний стан та тенденції розвитку в Україні

Наталія Паньків

Вікторія Сагайдак



Анотація

В роботі проаналізовано історію виникнення культурно-пізнавального туризму його поняття та суть, а також загальні вимоги щодо розробки культурно-пізнавального туру. Здійснено аналіз розвитку культурно-пізнавального туризму на українському ринку та оцінку культурної спадщини України. Визначено тенденції розвитку культурного туризму у Львівській області, зокрема, у містах як важливих центрах культурно-пізнавального туризму та залучення туристичних інновацій на прикладі міста Львів. Досліджено тенденції розвитку культурно-пізнавального туризму та використання світового досвіду для розвитку історико-культурного пізнавального туризму в Україні. Надано практичні рекомендації щодошляхіввдосконаленнявикористаннякультурно-пізнавальнихресурсіврегіонів.

Встановлено, що Україна має велику кількість унікальних пам'яток історії та культури, а тому має великий потенціал для розвитку в'їзного та внутрішнього культурно-пізнавального туризму. На жаль, частина з них зруйнована, внаслідок повномасштабного вторгнення військ російської федерації на територію України. рашисти продовжують воєнні злочини проти українськоїспадщини, намагаючись стертиукраїнськуісторіютаідентичність. Знищитиукраїнськукультуру - одна з їхніх стратегічних цілей в ційвійні! ВжезаразвУкраїнізафіксованопонад350випадківруйнуваньоб'єктівкультурноїспадщини російськими окупаційними військами. Захистити їх в умовах війни дуже складно, адже маємо справу з особливоцинічнимиварварами, дляякихнашіпам'яткикультури-одніізнайважливішихмішенейнашляхудоздійсненняїхньоїмрії-знищення української нації! Але ми цього не допустимо! Боротьба триває! Маємо зберегти історію та культуру України длянашихнащадків!

Ключовіслова:культурно-пізнавальнийтуризм, туристичніресурси, пам'яткиісторіїтакультуриУкраїна, Львів.



Abstract

Natalia PANKIV, Viktiriia Sagaydak

Lviv Polytechnic Nationa University

Organization of cultural and cognitive tourism. current stateanddevelopmenttrends in Ukraine

Thehistoryoftheoriginofculturalandcognitivetourism, itsconceptandessence, aswellasthegeneralrequirementsforthedevelopmentofculturalandcognitivetoursareanalyzed. AnanalysisofthedevelopmentofculturalandcognitivetourismintheUkrainianmarketandassessmentoftheculturalheritageofUkraine. TrendsinthedevelopmentofculturaltourismintheLvivregion, inparticular, incitiesasimportantcentersofculturalandcognitivetourismandattractingtourisminnovationsontheexampleofthecityofLviv. TrendsinthedevelopmentofculturalandcognitivetourismandtheuseofworldexperienceforthedevelopmentofhistoricalandculturalcognitivetourisminUkrainearestudied. Practicalrecommendationsonwaystoimprovetheuseofculturalandcognitiveresourcesoftheregionsaregiven.

ItisestablishedthatUkrainehasalargenumberofuniquemonumentsofhistoryandculture, andthereforehasgreatpotentialforthedevelopmentofinboundanddomesticculturalandcognitivetourism. Unfortunately, someofthemweredestroyedasaresultofafull-scaleinvasionoftheterritoryofUkrainebythetroopsoftheRussianFederation.racistscontinuewarcrimesagainstUkrainianheritage, tryingtoeraseUkrainianhistoryandidentity. DestroyingUkrainiancultureisoneoftheirstrategicgoalsinthiswar! AlreadyinUkraine, morethan 350 casesofdestructionofculturalheritagesitesbytheRussianoccupationforceshavebeenrecorded. Itisverydifficulttoprotectthemduringthewarbecausewearedealingwithespeciallycynicalbarbarians, forwhomourculturalmonumentsareoneofthemostimportanttargetsonthewaytotherealizationoftheirdream - thedestructionoftheUkrainiannation! Butwewillnotallowit! Thestrugglecontinues! WemustpreservethehistoryandcultureofUkraineforourdescendants!

Keywords:culturalandcognitivetourism, touristresources, monumentsofhistoryandcultureUkraine, Lviv.



Основна частина

Постановкапроблемиузагальномувигляді

таїїзв'язокізважливиминауковимичипрактичнимизавданнями

Культурно-пізнавальний туризм є важливим напрямком розвитку сучасного туризму, який має наметі служіння ідеалам людської інтелектуальної та моральної солідарності, утвердження в суспільстві ідеалутолерантності, прийняття та правильного розуміння різноманітності культур нашого світу. Сьогодні Українавідкриваєсвійбагатограннийпотенціаліактивноінтегруєтьсяусвітовийекономічнийтакультурнийпростір. Україна має велику кількість унікальних пам'яток історії та культури, а тому має великий потенціалдлярозвиткув'їзноготавнутрішньогокультурно-пізнавальноготуризму. Нажаль, частиназнихзруйнована, внаслідок повномасштабного вторгнення військ російської федерації на територію України. Зогляду наце, тема дослідженняєактуальною.

Формулюванняцілейстатті

Метою роботи є визначення особливостей, а також аналіз виникнення потреб людини в культурно-пізнавальному туризмі, якодномуз ключових видівтуристичноїіндустрії.

Длядосягненняметипотрібновирішитинаступнізавдання:дослідититеоретичніаспектикультурно-пізнавального туризму; визначити його місце в туристській індустрії; проаналізувати розвитоктуристичногопотенціалуУкраїнидлярозвиткукультурно-пізнавальноготуризму; розглянутийогоособливостіуЛьвівськійобласті; визначитиперспективирозвиткукультурно-пізнавальноготуризмувУкраїні.

Об'єктомдослідженняєсистемакультурно-пізнавальнихресурсівтуристичноїгалузіУкраїни.

Предметом дослідження є сукупність методологічних, науково-теоретичних і практичних аспектіврозвитку культурно-пізнавальноготуризму.

Методи дослідження. У роботі використовуються методи логічного аналізу, системного підходу, статистичного, кластерногоаналізу, методи прогнозування.

Практичнезначенняроботиполягаєвтому, щорезультатипроведенихдослідженьможутьвикористовуватися у процесі діяльності туристичних підприємств, щодо використання культурної спадщиниУкраїниурозробцікультурно-пізнавальнихтурів.

Аналізрозвиткукультурно-пізнавальноготуризмунаукраїнськомуринку

1. ОцінкакультурноїспадщинаУкраїни

СьогодніУкраїнавідкриваєсвійбагатограннийпотенціаліактивноінтегруєтьсяусвітовийекономічний такультурний простір. Туризмєневід'ємноючастиноюміжнародногоринкуівжедавновходить у трійку найбільш прибуткових. Водночас завдяки розвитку туризму можна отримати щось ціннішеза гроші - духовне багатство, хороших друзів у всьому світі та фізичне здоров'я. Для цього необхіднозабезпечити розвиток туристичної інфраструктури та популяризацію існуючого туристично-рекреаційногопотенціалуУкраїни, щобгромадянибудь-якоїкраїнизавждималидоступдоінформаціїпронашукраїнутаїїтуристичніресурси[2].

Український туризм активно розвивається: триває сертифікація засобів розміщення, відкриваютьсяновіготелі. Станомна2019ріквУкраїнівжебулоблизько5335об'єктіврозміщення, заданимиНаціонального управління статистики. Коливання в динаміці розвитку відбулися в 2012 і 2015 роках і булипов'язаніз великимиміжнародними подіями, такимияк Євробачення2017 іЄвро 2012 [22].

Всучаснихумовах, враховуючиновітнісвітовітенденції, передУкраїноюстоїтьзавданнястворення високорентабельної та ефективної туристичної галузі на основі власних туристичних ресурсів. Сьогодні одним з основних напрямків туризму є культурно-пізнавальний, заснований на розумінні важливоїролі культурно-пізнавальної діяльності, визнанні необхідності створення умов для реалізації культурнихпотреб людини з точки зору історії, релігії, традицій, способу розвитку і стилю життя. Для громадян усьогосвіту культурний та пізнавальний туризм є привабливою сферою прямого спілкування, рушійною силою длявзаємного збагачення та взаємної поваги через культурні заходи, завдяки подорожам. Пізнавальний туризммає стати важелем розвитку всієї туристичної галузі. Оскільки найбільша кількість людей подорожують зметоювідпочинкута дозвілля (рис. 1).

ЗметоюпідвищенняефективностірозвиткутуризмувУкраїнінеобхідновпроваджуватиінноваціїзатакиминапрямками:аналізкультурноїспадщини; впровадженнярозважальнихелементіворганізаціїпізнавальнихтурів;інноваційнийрозвитокготельноїінфраструктури; створеннятематичнихпарківтощо [16].

Рис. 1. Розподілтуристівзаметоюпоїздки*Сформованоавтораминаоснові[8]

Проводячи аналіз показників кількості об'єктів інфраструктури протягом періоду 2010-2018 рр., необхідновідзначитинегативнудинамікукількостітеатрів-зі140у2010 р.до113од.у2018 р. Спостерігається також негативна динаміка відвідувачів - із 6,6 млн осіб у 2010 р. до 6,4 млн осіб у 2018 р. Попитнатеатральнемистецтвовпав, частковочерезнедостатнєдержавнефінансуваннякультуритазростанняціннакультурніпослуги, якієнедоступніпевнимкатегоріямлюдей, ачастковочерезполітичнітаідеологічніпричини[8].

Зменшеннявідвідувачівтеатрутазбільшеннякількостівиставспричиненозбільшеннямчислазаходів на малих майданчиках. Поява «міні сцен» отримала велике поширення, що визначається зміноюкультурнихпарадигмівідповідаєзагальносвітовимтенденціям.У2018 р.вУкраїніпрацювало590музеїв, на 16 більше, ніж у 2017 р., та на 44 більше, ніж у 2010 р. Статус національного мали 48 музеїв. У музеяхУкраїни зберігається 12,5 млн експонатів основного фонду, з яких 12 млн, або 96 %, належать до державноїчастини музейного фонду України. На виставках та експозиціях 22,4 млн. Відвідувачів мали змогу побачити1,5 млн експонатів[3].

Домінуючоюланкоюрозвиткутуризмуєкультурно-пізнавальнийтуризм. Важливимикультурнимиі танцювальними центрами в Україні є Кривий Ріг, Мелітополь, Бердянськ. Театральне мистецтво в, Києві, Харкові, Тернополі. Туристівтакожприваблюютьмузично-мистецькіцентри, особливоХерсон, Рівне, Житомир, Одеса, Львів. Закарпаття завжди було відоме своїм декоративно-прикладним та образотворчиммистецтвом. Україна має велику кількість унікальних пам'яток історії та культури, а тому має великийпотенціал для розвитку в'їзного та внутрішнього культурно-пізнавального туризму. Захід України входитьдо п'ятірки найпривабливіших та найпопулярніших туристично-відпочинкових зон України. Враховуючискладнеісторичнеминулетабагатовіковеспівіснуваннябагатьохетнічнихгрупірелігій, Українамаєвеличезнийкультурнийта туристичний потенціал[27].

УдержавномуреєстріУкраїниперебуваєпонад130тис.пам'яток, ізних:57206_пам'яткиархеології(418зякихнаціональногозначення); 51364_пам'яткиісторії(147); 5926_пам'яткимонументальногомистецтва(45); 16293_пам'яткиархітектури, містобудування, садово-парковогомистецтва та ландшафтні (3541) [6]. Нижче наведена діаграма відсоткового співвідношення пам'яток надержавному облікувУкраїні (рис. 2).

культурний пізнавальний туризм львівський

Рис. 2.Кількістьпам'ятокнадержавномуоблікувУкраїні*Сформованоавтораминаоснові[9]

На сьогодні методологічні аспекти аналізу функціонування туристичних об'єктів як пам'яток історіїтакультуринерозроблені. Якнаслідок, компонентиісторико-культурноїспадщинибезсистемнозалучаютьсядотуризму, аїхніпізнавальніфункціїмінімізуються. Тому, з418національнозначущихархеологічнихоб'єктівлише54використовуються як туристичні об'єкти, з147національнозначущихісторичних пам'яток 98 є туристичними. Із 45 пам'яток монументального мистецтва національного значенняв туристичній інфраструктурі використовується лише 28. В Україні 61 історико-культурний заповідник, 13 зяких є національними.

Україна є членом ЮНЕСКО з 1954 року. За цей час країна ініціювала багато міжнародних програм іпроектів, зокрема, сприяючи розробці i прийняттю Декларації у 1978 році про расу та расові забобони. Станом на 2020 рік до Списку всесвітньої спадщини входить 6 культурних об'єктів України та 1 природний. ОкрімосновногоспискуЮНЕСКО, єтакожпопередній списокробіт-кандидатів. Цейсписокнабагатобільший[30].

УСпискувсесвітньоїспадщиниЮНЕСКО: Київ:соборсвятоїСофіїтаприлеглічернечібудівлі

Ці два комплекси в нинішньому історичному центрі Києва представляють культурну спадщинуСередньовіччя та ранньомодерного часу. Софійський собор, або Софія Київська, був побудований княземЯрославом Мудрим в XI ст., незабаром після хрещення Русі. Святиня символізувала становлення Києва якстолиціхристиянського князівства ідоXIIIст. булаголовною церквоюРусі.

Структурапам'ятки: Софійськийсобортаприлеглічернечібудівлі, побудованіупоєднаннівізантійськогоіукраїнськогобароко. Архітектурнийансамбльсоборуоб'єднуєфункціональнібудівлі:дзвіницю, будинокмитрополита, трапезну, брамуЗаборовського, південнув'їзнувежу, келіїсоборнихстарцівтабурсу, оточенукам'яноюстіною.

Чим унікальний: Собор Святої Софії - одна з головних пам'яток архітектури та монументальногомистецтвапочаткуXIстоліття, щовплинуланадизайніоздобленняКиївськоїРусі, азгодомісхідноєвропейськиххрамів. СофіяКиївськавідображаєзміниувізантійськихархітектурно-мистецькихтрадиціях, набуваючи нового значення під впливом місцевого бачення. У соборі збереглися старовинніінтер'єри та найбільша на той час колекція мозаїк і фресок. Богородиця Оранти, найбільший збереженийобраздобиКиївськоїРусі, прикрашаєголовнийвівтар соборуСвятоїСофії[29].

Києво-Печерськалавра.

Києво-Печерська лавра - монастирський комплекс українських православних церков, заснований у1051році. ДуховнийтаінтелектуальнийвпливКиєво-Печерськогомонастирясприявпоширеннюправославної культури та вірувань у ХVІІ-ХІХ ст. Структура пам'ятки: Основними пам'ятками ансамблюКиєво-Печерської лаври є Успенський собор, Троїцька надбрамна церква, Велика дзвіниця, церква ВсіхСвятих, Трапезна церква, оборонні стіни монастиря з вежами, печерні комплекси, церкви ВоздвиженняХреста та Різдва Богородиці. Стародавня церква Спаса на Берестові розташована за межами мурів лаври, проте вважається частиною її історико-архітектурного ансамблю. Чим унікальна: Києво-Печерська лавра - це два унікальні підземні комплекси, комплекс монастирських споруд, що формувався протягом майжедев'яти століть, демонструючи зміни в архітектурних стилях, а також удосконалення інженерних споруд. Києво-Печерськалавраздавнабулаоднимізнайважливішихцентрівхристиянськоїкультуритапаломництваусвіті[29].

Львів-ансамбльісторичногоцентру

Весь історичний центр Львова складається з основних частин, включаючи Замкову гору, околиці тацентр міста, а також собор Святого Юра на Святоюрській горі. Високий замок і Підзамче належать донайстарішоїчастиниміста, ізнаходитьсяуЛьвівськійулоговиніщезVст. ДоПідзамчапримикаєСередмістя, яке виникло уXIV ст. і є добре збереженим зразком східноєвропейського містобудування. Структура: ВисокийзамокіПідзамче-цеЗамковагоразрешткамизамкуXIIIст.таїїоколицізісформованою у XIII-XVII ст. системою вулиць і площ. Середмістя охоплює монастирі та резиденції епохренесансу і бароко, парки, побудовані на місці середньовічних укріплень, а також споруди останніх двохстоліть. Чим унікальні: Високий замок і Підзамче зберегли оригінальний рельєф і старі будівлі. У центрімістагармонійнопоєднуютьсясакральні, громадськітажитловібудівлірізнихетнічнихспільнот, щопроживаютьумісті[2].

До прикладу, в історичному центрі Львова або в Старому місті, який у 1998 році був внесений доСвітовоїспадщиниЮНЕСКО, єКриницязфігуроюДіаниабофонтан «Діана», спорудженийщеу1744році

- цеодинізчотирьохфонтанів, виконанихскульпторомГартманомВітвером, щорозміщенінаплощіРинок біля Ратуші. Фігура богині зображена із луком та стрілами і мисливськими собаками. Діана, разом ізскульптурою Адоніса є уособленням землі. Львів'яни та гостінашого міста вже встигли помітити, щофонтани «зодягнулися» у вогнетривкі та захисні матеріали, на яких ми бачимо надпис: «Оригіналом будемомилуватисьпісляперемоги» (рис. 3)… Вірю, що такібуде!

Зусвідомленнямтарозуміннямцінностісвітовоїспадщинимістодбаєпроконсерваціютазбереженняісакральнихпам'яток. Зокрема, захистилискульптурнікомпозиціїтавітражіЛатинськоїкатедритакостелуСв. Антонія, фасадикаплицьбоїмівікампіанів, намагаючисьмаксимальноунеможливити будь-які їх пошкодження. Захисними екранами закрили унікальні вітражі Успенської церкви, авторства Петра Холодного 1928-33 рр. Та демонтували дерев'яну скульптуру Ісуса Христа з Вірменськогособору, який був частиною середньовічного вівтаря та пережив навіть лихоліття Другої світової війни. Начас російської війни скульптура перебуватиме у бункері. Як бачимо, у Львові пам'ятки культури й об'єктиансамблю Світової спадщини ЮНЕСКО невпинно захищають від можливих руйнувань. Київ також одягаєкультурні пам'ятки у «бронежилети», зокрема, укріплюють такі візитівки міста, як пам'ятники БогдануХмельницькому, Володимиру Великому, княгині Ользі. Як і пам'ятник Кобзареві в Харкові та пам'ятникДюкудеРишельє вОдесі. Найціннішепереміщаютьдосховищ, якіпідчасДругоїсвітовоївійни.

ГеодезичнадугаСтруве

Цемережа опорнихгеодезичнихпунктів, закладенихпротягом40 років уXIX ст. астрономомФрідріхом ВільгельмомГеоргомСтруве.

Дуга довжиною 2820 км простягається через територію десяти європейських країн, від Баренцовогодо Чорного моря. Її південна межа знаходиться в Україні, на березі річки Дунай в селі Стара Некрасівка. Структура: Дуга складається з 265 основних пунктів, з яких до списку Всесвітньої спадщини входять 34 найкращезбереженихпункти.ВУкраїніце «Катеринівка», «Фельштин» і «Баранівка» наПоділлі, атакож

«Старонекрасівка» на Бессарабії. Чим унікальна: На основі вимірювань дуги 25_го меридіану вдалося майжеточно визначити розміри і форму Землі. Цими результатами користувалися до кінцяXX ст., їх змоглипокращити лишезавдякисучасним супутниково-комп'ютерним дослідженням [29].

Рис. 3. КриницязфігуроюДіаниуЛьвові (фотоНаталіїПаньків)

РезиденціямитрополитівБуковинитаДалмації

Архітектурний ансамбль у Чернівцях, збудований у XIX ст. під керівництвом чеського архітектораЙозефа Главки. Центр Буковинської православної митрополії за часів Австро-Угорської імперії. Структура: Резиденціяскладаєтьсязтрьохмонументальнихкорпусів-Митрополичого, СемінарськоготаМонастирського, ідендропарку. Всятериторіяоточенамуром, маєпараднубраму.УМитрополичомукорпусізнаходилисьжитлові, адміністративнітарепрезентативніприміщення. СемінарськийкорпусподілялиГреко-православнийтеологічнийфакультетЧернівецькогоуніверситету-першийповерх, ідуховна семінарія - другий. У Монастирському корпусі розташовувалися дяківська школа, єпархіальниймузей, чернечі келії. Чим унікальна: Резиденція є прекрасним зразком архітектури, дизайну та плануванняXIX століття. Його еклектична архітектура поєднує архітектурні та художні елементи різних етнічних групрегіону. Резиденціявідображаєкультурну самобутність Австро-УгорськоїПравославноїЦеркви[29].

СтародавнємістоХерсонесТаврійськийійогоХора

На території Севастополя в південно-західному Криму збереглися залишки стародавнього міста-держави в оточенні хліборобських громад (хорів). Херсонес Таврійський - типове грецьке місто-держава здемократичною владою. Структура: Об'єкт складається з двох основних частин: херсонеського городища - залишків античного міста Херсонеса Таврійського, заснованого наприкінціV ст. до н. е., і гераклейськоїхори - сільськогосподарської округи Херсонеса, розмежованої на окремі ділянки в ІV ст. до н. е. Чимунікальний: Херсонес Таврійський був важливим політичним та економічним центром у північній частиніПричорномор'я, девідбувавсякультурнийобмінміжГрецькою, Римською, ВізантійськоюімперієютамешканцямипівнічноїчастиниПричорномор'я.Вінвідігравжиттєвоважливурольупоширенніхристиянства в Південно-Східній Європі. Згідно з принципами системи Гіпподама, збереження елементівмістобудуваннятахору демонструєдемократичну організаціюдавньогрецькоїсоціальноїземлі[29].

Значнийвнесоквохоронукультурноїспадщинитапам'ятокробитьдержава, центральнаадміністрація та місцеве самоврядування. Варто також зазначити, що від початку війни росії проти Українибуло пошкоджено щонайменше 53 об'єкти культури. Ці цифри були представлені в ЮНЕСКО у п'ятницю, 1квітня. За оцінками групи, постраждалі від війни архітектурні та культурні об'єкти включають 29 релігійнихспоруд, 16 історичних об'єктів, чотири музеї та чотири пам'ятники. Однак цей список не є повним, оскількиекспертиЮНЕСКОдосівивчаютьзвітиукраїнськоївладипро пошкодженукультурну спадщину [10].

Пошкодження 53 об'єктів культури на півночі та сході країни були підтверджені супутниковимизнімкамитаочевидцями.УХарківськійобласті, яказазналаособливогообстрілурашистами, булопошкодженоізруйновано18місцьіспоруд. Щеп'ятьповідомленьнадійшлозКиєва, ап'ять-зЧернігівської області, де розташована велика кількість історичних пам'яток. Станом на 14 квітня ЮНЕСКОпідтверджує пошкодження або знищення вже 102 об'єктів культури: 47 релігійних об'єктів, 9 музеїв, 28історичнихбудівель, 3театрів, 12пам'ятниківта3бібліотек. Об'єктиСвітовоїспадщиниЮНЕСКО, наскількивідомо, непостраждали. ВодночасуспискунемаєінформаціїпроокупованіросієюмістаМаріупольта Херсон, якіоточеніросійськимивійськами.

Багато нерухомих пам'ятників у різних містах захищають загортаючи в мішки з піском, дошки чипластик (рис. 4).Станомнасерединуквітняблизько28об'єктівКиєвабулизахищенізавдякисилампідприємців, громадськості та волонтерів. Станом на середину квітня близько 28 об'єктів Києва охоронялипідприємці, громадськістьтаволонтери. Дляцьогопредставникибізнесупередалимісту1мільйонгривень.

У Львові європейські організації допомагають охороняти пам'ятники. В результаті до міста відправили двіпольськімашини іззахисними матеріалами. Анакінецьтравнязагальнакількістьоб'єктівукраїнськоїкультурної спадщини, яку від початку повномасштабної війни російські ракети знищили або пошкодили, становилащонайменше353іціцифринеєкінцевими! російськівійськасвавільноруйнуютьнашукультурну спадщину: церкви, синагоги, музеї, пам'ятники, театри.

Рис. 4. Пам'ятникДюкувОдесізахищаютьвідобстрілів*Сформованоавтораминаоснові[18]

Незабаром після вторгнення ЮНЕСКО оголосила, що працює над тим, щоб відзначити основніісторичнімісцякраїниГаазькоюконвенцією1954року, міжнародновизнанимсимволомохороникультурноїспадщинипідчасзбройногоконфлікту. Організаціятакожпрацюватимездиректорамиукраїнськихмузеївдлякоординаціїзусильщодозбереженняколекції. Такожплануєтьсямоніторингпошкодженькультурнихоб'єктівзадопомогоюсупутниковихзнімків. Прикроспостерігати, яквеликакількість об'єктів культурної спадщини навмисно знищується в рашистами в Україні. На більшій частинікраїни недоступні кінотеатри, театри, бібліотеки, книгарні. Багато з них зазнали бомбардувань. Іноді зцивільнимнаселеннямвсередині, яківикористовувалиїхякукриття.Івсе-такиукраїнськімитцімобілізувалися на опір, підвищуючи обізнаність та закладаючи підґрунтя для післявоєнного відродження.Підвищенняобізнаностіможеврятуватимайбутнє українськоїкультури.

2. ТенденціїрозвиткукультурноготуризмууЛьвівськійобласті

Львівська область є однією із найперспективніших для розвитку туризму в Україні. Її привабливістьдлявітчизнянихтаіноземнихтуристівполягаєвстратегічномурозташуванні, численнихісторичних, культурних та архітектурних пам'ятках, яких тут більше ніж у будь-яких інших регіонах. Область такожбагатаналікувально-рекреаційнітакліматичніресурси. Розташуванняобластібілякордонівсприяєпостійному потоку її територією громадян, які перетинають кордон. Варто також відзначити, що цей регіонвходитьдоп'ятіркинайпривабливішихтанайпопулярнішихтуристично-відпочинковихзон України.УЛьвівськійобластіналічуєтьсяпонад4000пам'ятокісторіїтакультури, значначастина(понад2000) зосереджена у Львові, що входить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а також у Жовкві, Белзі, Бібрці, Золочеві, Жидачеві, Самборі, Дрогобичі[12].

Львівськуобластьвідвідуютьтуристизпонад100країнсвіту. ЗаінформацієюДержавноїприкордонної служби у міжнародному аеропорту «Львів» імені Д. Галицького, кількість іноземних туристівв аеропорту у 2020 році становила 84 тис. осіб. Найбільше пасажирів було з Польщі, Туреччини, Німеччини, США, Великобританії, Білорусі, Румунії, Литви, Італії та Ізраїлю. Іноземний пасажиропотік у 2020 році зрісна16 % порівняно з2019роком. На (рис. 5) зображеновідсотковеспіввідношенняпокраїнах [1].

Львівська область повністю забезпечує потреби пізнавального та історико-культурного туризму. Цеодин з найбільших туристичних районів України з унікальними пам'ятками історії та культури. У цьомурегіонізосереджено1/4усієїісторико-культурноїспадщиниУкраїни.55населенихпунктівЛьвівщинипоповнили список історичних міст і поселень. Багатьох туристів до Львова приваблює історія та комплексирізнихархітектурнихстилівХІІ-ХІХстоліття, ціунікальніколекціїзберігаютьсявКартиннійгалереї, НаціональномутаІсторичномумузеях, Музеїісторіїрелігії, Арсеналі-музеїстаровинноїзброї, Музеїетнографіїта художньогопромислута інші.

Основніісторико-культурнітаархітектурніпам'яткирегіону:музей-заповідник «Олеськийзамок»,

«Золочівськийзамок» таіншізамковіспоруди, об'єднанів «Золотупідкову» Львівськоїобласті, заповідник

«Тустань» уселіУричСколівськогорайону, літературниймеморіалІванаФранка - «Нагуєвичі» Дрогобицькогорайонутаінші.УЛьвовірозташованопонад2000охороннихоб'єктів, історико-архітектурний комплекс його центральної частини внесено до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у1998році. Пам'яткиісторіїтакультуриЛьвівщинищорокуприваблюютьтуристівзусієїУкраїнитаз-за кордону. У2006роціекскурсійнимипослугамиобластіскористалосяблизько250тис.туристів.З1997рокуспостерігаєтьсяпостійне зростаннякількостітуристівтаекскурсій[14].

Рис. 5.Відсотковеспіввідношенняпокраїнах*Сформованоавтораминаоснові[24]

Регіон має потужну базу розміщення, загалом 92 готелі, 32 з яких розташовані у Львові. До готелів звисокимрівнемкомфортностівідносяться «Гранд-готель» 4-*, «Опера» 4-*, «Дністер» 4-*, «ЗамокЛева» 3-

*, «Еней» 3-*, «Нтон» 3-*, «БюргерКлуб» 3-*, «Олена» 3-*, «Жорж» 3-*[7].

Архітектурнерозмаїттямістапоєднуєвсобітрадиціїтастилірізнихепох-готики, бароко, рококо, ренесансу, модерну, конструктивізму. Деякіпам'яткиєсимволами тавізитними карткамиміста.

Середнайпопулярнішихтанайціннішихархітектурнихспорудміста, можнавиокремити:

· КомплексВірменськогособору-найстарішачастинаякогодатується1356-1363 рр., атакожбудинки вірменського кварталуXVI ст.;

· Ансамбльруськогокварталу-Успенськацерква (1591-1631 рр.);

· Каплицятрьохсвятителів (1591 р.), дзвіницяКорнякта (1578 р.);

· ЄзуїтськийкостелСв. Петра іПавла (XVIIст.);

· АнсамбльсоборуСв. Юра (XVIIIст.);

· АнсамбльБернардинськогомонастиря (кін.XVIIст.);

· ЛатинськийкафедральнийсоборСв. МаріїзXVIст.;

· ЛьвівськийнаціональнийтеатроперитабалетуіменіСоломіїКрушельницької (1897-1900 рр.).

У Львові діє понад 120 церков. Львів'яни сповідують понад 20 релігійних конфесій. На початку ХХст. Львів - єдине місто у світі з резиденціями трьох католицьких архієпископів: римо-католицького, греко-католицького тавірмено-католицького[15].

За статистикою, у 2016 році близько в 46 % опитаних туристів головною метою прибуття до Львовавважали екскурсію містом. 36 % - щоб дізнатися про місцеву культуру та традиції. Решта туристів такожопосередкованодізналисяпрокультурнітаісторичніресурси, оскількиїхніподорожібулиполімотивованими[5].

НайпопулярнішиммісцемЛьвоваєбезперечнийлідеруконтекстіопитуванняіноземнихтуристів-

площаРинок. Об'єктамизацікавленостієтакожіншіцентральніпам'ятки-Опернийтеатр, вежаРатуші,

«Вернісаж», Вірменська катедра та інші. Фактично, майже кожного третього опитаного іноземного туристацікавлятьтакіпам'ятки, якЛичаківськекладовищетаетнографічниймузейпідвідкритимнебом

«ШевченківськийГай».

Львів - місто музеїв. Історичні комплекси різних архітектурних стилів ХVІ-ХІХ ст., унікальні тарізноманітні колекції, що зберігаються в національних та історичних музеях, художніх галереях, релігійнихісторичних музеях та арсеналах, приваблюютьнезліченну кількість туристів у цестаровинне і гостиннемісто [19].

КрімЛьвова, зарельєфом, особливостямиландшафтутаетнічно-культурнимиознакамитериторію слідрозділити на чотирирекреаційно-туристичнірайони:

— Малополіський (включаєвсебепівнічніЧервоноградський, РадехівськийіБродівськийадміністративнірайони).

— Розтоцько-Опільський (охоплюєцентральнучастинуобластізекономічнонайрозвинутішимиЖовківським, Кам'янко-Бузьким, Бузьким, Яворівським, Городоцьким, Пустомитівським, Золочівським,

Перемишлянськимадміністративнимирайонами).

— Передкарпатський (включає в себе Самбірський, Дрогобицький, Стрийський, Миколаївський іЖидачівськийадміністративнірайони).

— Карпатський (по орографічній осі Карпат межує із Закарпаттям та Івано-Франківщиною), щооб'єднуєСтаросамбірський, Турківський іСколівський адміністративнірайони [21].

Порівняно з іншими туристичними територіями Львівської області малопольський туристичнийрайон є найменш розвинутим, але має досить високий туристичний потенціал. Район характеризується тієюжтуристичноюспеціалізацією, щойРозточчятаОпілля, іпропонуєголовнимчиномекскурсійно-туристичний продукт. Гостейцьогорайону приваблюють:

— мальовничиймалопольськийландшафтзпервіснимиселамиволинськогоетнографічноготипу;

— Давньоруськімістазукріпленнями-Белз (Xст.) іБуськ (1097 р.);

— місцевіПідгорецькийта Бродівськийзамкисередньовічногоренесансу;

— Стародавні галицькі міста Сокаль та Червоноград із сакральними спорудами XVI-XVII ст. у стиліренесансу;

Розтоцько-Опільський туристичний район охоплює центральну смугу Львівщини яку очолює містоЛьвів. Район спеціалізується на обслуговуванні рекреаційного потоку з м. Львова, а також на історико-культурному, релігійномуйсільськомузеленомутуризмі. Туристичне «обличчя» районуформуєнадзвичайно багата історико-культурна спадщина різних епох, народів і культур. Незмінною популярністюсередіноземнихта українськихтуристівкористуються:

— Пам'яткиКиївськоїРусітаГалицько-Ворренськоїобласті (IX-Xст.):

— Плісненськ - одне з найпотужніших стародавніх поселень Х-ХІІІ ст. площа 160 га. З сімомалініямиобороннихвалів.

— мальовничізамкиЛьвівщини:

1. Музей Одеського замку оточує мальовничий ландшафтний парк (місце народження та резиденціякороляПольщіЯнаІІІСобеського, вмузейнійекспозиціїзамкупредставленоунікальнебатальнеполотно

«БитвапідВіднем» М. Альтамонте(1692), портретитамеблі, відомізXII-XVIIIст.таін.).

2. Підгорецькийзамок-палац «МалийВерсаль», оточенийландшафтнимпарком, поручзусипальнеюродинного костелумагнатівЖевуських.

3. Золочівськийзамокбастіонноготипу (1442 р., витримавкількатурецько-татарськихоблог, всерединізамковогоподвір'я)

4. Двоповерховийренесансовийпалаці «Китайський» палацусхідномустилі.

5. Свіржськийзамок (1482 р., витримавдві турецькіоблогиу1672і1675рр.).

6. СтаросідьськийзамоккнязівОстрозьких[21].

— історико-культурніцентриренесансногомістобудування: Жовква(резиденціяпольськихкоролів), Городок (церкваXVст., згадка1213 р.), Яворів, СудоваВишня, Глиняни, Буськ, Золочів;

— релігійні центри і пам'ятки народної сакральної архітектури: древні монастирі у Лаврові (1292 р., Онуфріївська Лавра заснована князем Левом, сином Данила Галицького, на честь якого названо м. Львів. УмонастиріусипальницякнязяЛева, двохволодарівМолдовитабагатьохсередньовічнихєпископів).

— села-центринароднихпромислівісільськогозеленоготуризму (с. Потелич, с. Грушів, с. Монастирок, с. Івано-Франкове, с. Мокротин, с. Куликів та ін.); екотуристичні об'єкти: Яворівський НПП, заповідник «Розточчя».

Необхідність захищати Львів полягає не лише в його особливому статусі серед українців, а й середміст усього світу. Скарби міста - це його спадщина. У 2009 році Львів отримав статус культурної столиціУкраїни. Культурна спадщина Львова - це частина світової матеріальної та духовної культури, яка маєнеосяжну цінність длянинішньоготамайбутніхпоколіньусьоголюдства.

Влада Вроцлава у 2016 році запропонувала Львову розділити титул Європейської столиці культури (для Львова це є неофіційним титулом). Львів є членом організацій: «Eurocities», «EuropeanCitiesMarketing», OWHC(Організаціїмістсвітовоїспадщини) та «Energie-Cites. Львіввключенийдоспискуісторичнихнаселених місць України (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від26.07.2001 № 878 «ПрозатвердженняСпискуісторичнихнаселених місць України»).

Занесений до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (за рішенням ЮНЕСКО 5 грудня 1998 року), ансамбльісторичногоцентруЛьвоваскладаєтьсяздавньоруськоїтасередньовічноїчастинмістатакомплексу соборуСвятогоЮра [23].

Львів має привабливу туристичну інфраструктуру: більше тисячі закладів харчування, близько 9000варіантів розміщення, зручні транспортні шляхи - сучасний аеропорт, залізничний та автовокзал. Згідно зопитуваннями, індекс туристичної привабливості Львова залишається високим і становить 4,72 станом навересень2015року. (за5_бальноюшкалою). Львівєбрамою, крізьякусвітзможепізнатиукраїнськукультуру іментальність [14].

Тому можна сказати, що основою туристичної привабливості Львівської області з одного боку єтуристичніресурси, середякихприрода (клімат, купальні, ландшафти, вода) таісторичнакультура (археологія, сакральність, історія, архітектура, мистецтво, події).Зіншогобоку, туристичнаінфраструктура, якаформуєтьсязавдякиефективномуфункціонуваннюготельногогосподарства, санаторіїв, закладівхарчування, ефективних транспортнихсистем, продуктивноїдіяльностітуристичнихкомпаній[20].

3. Міста, як важливі центри культурно-пізнавального туризму та залучення туристичнихінновацій наприкладіміста Львів.

ЛьвівзавждивідіграваводнуізключовихролейвтуристичнійіндустріїУкраїни. Потенціалтуристичних ресурсів Львова став об'єктом дослідження багатьох науковців, та відомий далеко за межаминашої Батьківщини. За останні роки кількість туристів у Львові зросла майже втричі, тож у 2007 році Львіввідвідало близько 700 тис. туристів, тоді як у 2015 р. їх було близько 2 000 000 (за даними Львівськогоміського управління туризму). Основним напрямом і основним аспектом туризму, безсумнівно, є культурно-пізнавальнийтуризм[4].

Однак сьогодні туризм зазнав одного із найбільших у світі збитків від пандемії COVID_19, а такожвійни і перспективи відновлення вкрай невизначені. Локдаун для учасників туристичного ринку скасував всістратегічніпланищодорозвиткутарозширеннябізнесу. Заданими, оприлюдненимиОрганізацієюміжнародного економічного співробітництва та розвитку, міжнародні туристичні «запити» зменшилися на80 %, акількістькомерційнихструктурутуристичнійсферіуЛьвівськійобластізменшиласьнапонад40 %.

Однактуристичнийпопитзалишаєтьсяактуальним, прицьомутуристивіддаютьперевагукультурному, життєвому, екологічному, сільському та оздоровчому туризму, відкриттю нових туристичнихнапрямківта об'єктів[13].

Мережа суб'єктів туристичної діяльності у Львівській області як і загалом в Україні представлена туроператорами, тур агентами та суб'єктами, що здійснюють екскурсійну діяльність. Розподіл суб'єктів туристичної діяльності за видами вказаний у табл. 1.

Таблиця 1. Розподіл суб'єктів туристичної діяльності у Львівській області

	2011	2012	2013	2014	2015	2016	2017
	Одиниць
Усього	230	279	272	235	221	272	282
Туроператори	60	68	62	52	52	60	63
Турагенти	115	145	149	148	72	171	176
Суб?єкти, щоздійснюютьекскурсійнудіяльність	55	66	61	35	13	41	43

*Сформованоавтораминаоснові[28]

Як видно з табл. 1, кількість суб'єктів туристичної діяльності, що працювали на Львівщині 2017 р.становило 282 суб'єктів туристичної діяльності, що на 10 більше, ніж у 2016 р, що свідчить про розвитоктуристичноїдіяльностівобласті.

Згідноотриманихданихна2017рікможнастверджувати, щоблизько61,3 % усіхсуб'єктівтуристичної діяльності знаходиться в м. Львів. Хоча, протягом досліджуваногоперіоду спостерігаєтьсяпозитивнадинамікащодозбільшеннясуб'єктівтуристичноїдіяльності, розташованихвобласті[20].Розподілсуб'єктівтуристичноїдіяльностіна2017 рокзамістамиірайонамивказанийнижче (рис. 6).

Рис. 6. Розподілсуб'єктівтуристичноїдіяльностізамістамиірайонамиу2017році

*Сформованоавтораминаоснові[28].

ЛьвівможнавважатифестивальноюстолицеюУкраїни. Щорокутутпроводитьсяблизько40фестиваліврізноїтематики. СьогодніуЛьвовіофіційнопрацюютьпонад80туроператорів. Популярнітуриу Львові: «Львів - перлина Юнеско», «Середньовічний Львів», «Підземеллями старого міста», «7 чудесЛьвова», «Пивнийтур», «Львівкавовий», «Личаківськийцвинтар», «Шевченківськийгай» таін. Львівські туроператорипропонуютьбагатоваріантіводноденнихекскурсійпозаходіУкраїни («Золотапідкова», «Жовква і Крехів», «Замки Закарпаття», «Карпатський трамвай», «Почаїв», «Фортеця Тустань», «ОзероСиневир» таін.).Можназупевненістюсказати, щолишевиходячизвищесказаного, туристичнихпропозицій Львова достатньо. Проте більшість туристів (85 %), які приїжджають до Львова, вибираютьсамостійну екскурсію містом, огляд визначних пам'яток та харчування у колоритних львівських ресторанах. З огляду на це, можна сказати, що Львів має великий потенціал для інноваційного розвитку у цій сфері, щотісно пов'язане із задоволенням потребтуристів[26].

НиніуЛьвовідоступнімандрівкинатранспортінавітьвмежахпішохідноїзоницентральноїчастини міста на електромобілі. Фірма «PhaetonLepolis» вдало запозичив досвід європейських туристичнихагентств. Також слід зазначити, що цей вид транспорту є екологічно чистим. Велосипедні тури займаютьпровіднемісце. Цяінноваціясприяєнетількирозумовійактивностіпідчасподорожей, айфізичнійактивності. Як офіційний туристичний транспорт міста, у Львові вже понад рік курсують і екскурсійніавтобуси з відкритими верхами та панорамними вікнами. Серед іншого варто виділити можливість екскурсіїна «чудо-поїзді». На ринку туристичних послуг Львова та довколишніх населених пунктів є багато екзотики, наприклад, польоти наповітрянійкулі, мотодельтапланічимоторизованіпараплани.

МинулогорокуУкрзалізницязапустилатуристичнийпотягпомістуЛевазбезбар'єрнимиекскурсіями. Неможливо уявити Львів без трамваїв, тому місто задіяло і цей вид транспорту до туризму. Наокремісвятавмісті (ДеньСвятогоВалентина, Різдвотощо) курсуютьекскурсійнітрамваї.

ТакожсередінноваційумістіЛьвівєкоманда «Карамельтур», якапропонуєекскурсіїновогоформату длядітоктадорослих. Основними перевагамитаких екскурсійта квестівє:

· Креативнатематика

· Костюмованігідитааніматори

· Інтерактивнаформапроведення

· Доступнаціна

· Гарантованіподарунки

Команда складається з професійних ліцензованих екскурсоводів та аніматорів, які мають великийдосвідроботи. Вонистворюютьпродуктновогоформату. Основнимнововведеннямєте, щокожнаекскурсія проходить у формі інтерактивної гри, в якій туристи являються активними учасниками, а непасивними слухачами. Формат даної гри передбачає розв'язування та виконання цікавих завдань, рухливихта логічних ігор. Також вони пропонують цікаві креативні костюмовані екскурсії Львовом, квести, майстер-класи таоригінальнітуристичніпрограми, якібулирозробленіспеціальнодлядітей зурахуваннямїхсвітогляду та віковихособливостей[24].

Також через пандемію COVID_19 великого поширення у світі набули віртуальні тури та екскурсії. Львівнеставвиключенням, саметомунасайтіЛОДА(ЛьвівськаОбласнаДержавнаАдміністрація) з'явилась функція «Віртуальний тур музеями Львівщини». Тут можна обрати будь-який музей у Львівськійобласті та за допомогою 3D технологій здійснити реалістичну прогулянку та ознайомитися з експонатами[10]. На рис. 7, який наведений нижче зображено віртуальну екскурсію по Національному музею іменіАндрея Шептицького. Це одна із найвизначніших в Україні та світі скарбниць національної культури тамистецтва. Понад175_тисячнезібранняНМЛвіддзеркалюєеволюціюхудожньоїкультуриУкраїнивпродовждев'ятистоліть. Предметомособливоїгордостієнайбагатшаусвітізбіркаукраїнськогосакрального мистецтва ХІІ - ХVІІІ ст. та найбільш вартісне у ній зібрання творів іконопису ХІV - ХVІІІ ст. (понад4000од.)

Рис. 7.ВіртуальнаекскурсіяНаціональниммузеєміменіАндреяШептицького

*Сформованоавтораминаоснові[11].

Також на ринку екскурсійних послуг доступно багато авторських екскурсій, серед них «ДворикамиЛьвова», «Місцямигероїв», «ДахамиЛьвова», «ФотоЛьвів» таін.Ціекскурсіїможутьзадовольнити туристичні потреби багатьох людей, проте є ще велика частка, які вважають, що самостійна екскурсія кращезабудь-якогогіда. СамедлянихуЛьвовііснуєможливістьтеатралізованихекскурсій, начебтозгородянами ХІП-ХІХ століть. Тут і князь Лев, і древній алхімік, львівський батяр чи відьма з середньовіччя, якіможутьтуристамуненав'язливійформірозповістипромісто. Чинавпакиможутьбутиприсутнірізноманітні спец ефекти. Вже доброю традицією стало проводити фестиваль «Ніч у Львові», коли протягомцілого вечора і ночі відчинені різноманітні туристичні і розважальні заклади, які в звичайні дні зачинені (Личаківське кладовище, музеї, оглядові майданчики, храми, собори і т. д.).Це цікаво для молоді, не лишедлярозумінняісторіїміста, айдлятого, щоббратиучастьуквестах. Квести-цеспортивно-інтелектуально орієнтована гра, головна мета якої - послідовне виконання завдань командою чи окремимигравцями. Окремо слід виділити доступні екскурсійні мандрівки на виробництва (пивзаводи, майстерняшоколаду, карамеліта ін.).Дляекстремалівдоступнітакожрізногороду екскурсії[28].

Отже, як відомо, Львів заслужено отримав звання «Столиця туризму» завдяки великій кількостікультурних, історичнихтаархітектурнихцінностей. Неменшважливимиуформуванніпозитивногоіміджуєрозвиненасферапослугта прикордоннерозташування, щонадаєЛьвовуособливийєвропейськийстатус.

4. Практичні рекомендації щодо шляхів вдосконалення використання культурно-пізнавальнихресурсіврегіонівдлярозвитку туризмувУкраїні

Туризм є одним із найважливіших елементів у розвитку сучасної культури. Він стимулює активневивченнямаловідомихаспектіветнічної, історичної, художньоїсамобутностікультури, збагачуючипотенціалособистісногорозвитку[12].

Врахування потреб і мотивації різних категорій туристів допомагає більш повно використовуватикультурнийпотенціалкраїни, щоббільшістьтуристівзмоглиознайомитисязкультурноюспадщиноюрегіонутареалізуватиосвітнюфункціютуризму. УдеякихрегіонахУкраїницентрикультуримаютьможливість створити прибутковий туристичний продукт, який приваблює гостей і туристів з усього світу, відповіднодоїхкультурно-історичногопотенціалу, концентраціїтуристичнихоб'єктів, складовихнаціонального надбання. Цей взаємозв'язок ґрунтується на ролі культури у задоволенні потреб туризму таролі туризму у задоволенні культурних потреб населення. Україна має великий потенціал для формуваннятуристичних продуктів та їх просування на внутрішньому та зовнішньому ринках, що може перетворититуризм на найважливішугалузь економіки[22].

За результатами досліджень можна підтвердити механізм взаємодії між культурним і туристичнимполями, щодозволить:

· задіятивсіаспектикультурноготуризму, аособливоспеціалізованийкультурно-пізнавальнийтуризм;

· збільшити внесок туризму в економіку країни за рахунок збільшення терміну перебуванняіноземних туристіввУкраїні.

Тому, взаємовідносиниміжтуристичнимипідприємствамитазакладамикультуриєосновоюформування та розвитку культурно-пізнавального туристичного продукту. В ідеалі ролі між ними повиннібутирозподіленітакимчином:

- закладикультуриєносіями, зберігачамитатворцямикультурноїспадщинитакультурнихпродуктівкожногорегіону. Вонимаютьінформаціютафактипрокультурнуспадщинуієважливоючастиноюкультурноготуристичногопродукту;

- туристичніагенції-цепосередники, якірекламуютькультурніпродуктипевнимкатегоріямспоживачів. Вони є джерелом інформації про зміни попиту та пропозиції на українському та міжнародномутуристичному ринку, а також розуміння характеристик, потреб та очікувань споживачів щодо послуг, якіпропонує культурний туризм. Турфірми надають консультації щодо адаптації діяльності закладів культуридо потреб ринку. Але це не односторонній вплив турагентства та нав'язування власних ідей та вимог, авзаємовигіднаспівпрацядвохсторін, щодаєпоштовхдляподальшогорозвиткуобохсторін. Такаконкатенаціядозволяєврахуватидвіважливіскладовімайбутньогопродуктукультурноготуризму-економічнівигодита культурнийрозвиток.

Проте, внутрішньому туризму насправді бракує ефективного вертикального управління. Якщо нанаціональному рівні функціонують профільне Міністерство культури, в складі якого є спеціалізований орган(Державнаслужбатуризмутакурортів), тонарівнірегіонівроботазрозвиткуіндустріїподорожейісупутніх послуг (екскурсії, готелі, захист прав туристів і організація їхньої безпеки) фактично не ведеться. Багато місцевих адміністрацій створили відділи культури та туризму. що ці структури є на базі управлінькультури. Томуосновнаувагаприділяєтьсяконтролютафінансуваннюроботибібліотек, музеївтатеатрів. Атуристичною індустрією зазвичайзаймаютьсяодин-два спеціалісти[17].

Унаслідокусьоговищесказаного, длярозвиткукультурно-пізнавальноготуризмутастворенняконкурентоспроможнихтуристичнихпродуктівнасвітовомуринкуУкраїнідоцільнозапропонуватинаступне:

- ПриформулюваннітазатвердженніконцепціїнаціональноїполітикиурядуУкраїниусферікультури необхідно визначити реалізацію національного культурного надбання як чинника формуваннянаціональної свідомостітасталогорозвиткурегіону.

- Державномудепартаментутуризмутакурортногообслуговуваннярекомендованорозробитипрограми охорони та використання українських замків та охорони та використання сакральних споруд зурахуваннямрегіональноїспецифікитаджерелпозабюджетного фінансування.

- Міністерству культури і туризму розвивати міжнародне співробітництво у сфері охорони пам'яток, сприятивнесеннюукраїнськоїкультурноїспадщинидоСпискувсесвітньоїспадщиниЮНЕСКОтавключенняїїдо туристичнихмаршрутів.

- Ініціювати створення регіональних центрів розвитку туризму, зосередившись на створенні новихтуристичнихмаршрутів, дослідженніцільовоїаудиторіїтапросуваннімісцевихтуристичнихпродуктівсередусіхзацікавленихсторін.

- Рекомендується Національному комітету телебачення і радіомовлення України просувати планпопуляризації історико-культурної спадщини України, який висвітлюватиме регіональні особливості нашоїкраїни, актуальні проблеми внутрішнього туризму, оновлення світового культурного досвіду як факторрегіонального розвитку. Залучати до реалізації відповідних програм організації громадянського суспільстватаблагодійніфонди.

- Розробка та кодифікація в атласі відповідно до географічних і тематичних принципів туристичногомаршруту, щодозволитьзакороткийтермінознайомитисязкультурнимитаісторичнимипам'яткамиУкраїни.

- Сприяти програмам обміну для школярів та студентів у різних регіонах, щоб отримати особистевраження.

- Рекомендується районним, міськрайонним відділам культури і туризму створювати регіональнітуристичнівеб-сайти, проводитирегіональнітуристичнізйомкитакартографування, складатиописитуристичних об'єктів.

- Надаватиінформаційно-методичнупідтримкурегіональнимтамісцевимзакладамкультури (відділам, музеям) щодо розробки нових туристичних маршрутів за участю місцевих пам'яток історії такультури, ініціюватиспівпрацюзтуристичнимипідприємствами. Курсипідвищеннякваліфікаціїпрацівниківкультуриза участюекспертівтуристичногобізнесу.

Отже, кожна територія України є потенційно привабливою та цікавою для розвитку культурно-пізнавальноготуризму. Збереженняісторико-культурноїтаприродноїспадщиниукраїнськогонародуєневід'ємноючастиною та важливим явищемвітчизняноїісторії.

Культурно-пізнавальний туризм - це багатогранне явище: потужній чинник економіки, соціальноголаду та культури, що здатний розширити кругозір, поглибити світогляд, сприяти естетичному розвитку тадуховному збагаченню людей. Без державної підтримки важко зберегти місце на ринку, тому сьогодніособливоважливопідтримуватирозвитоккультурно-пізнавальноготуризму, якодногознайбільшперспективнихвидівтуризму, якийдаєзмогувивчатикультурнуспадщинулюдства. Основнамісіякультурно-пізнавальноготуризму-сприятивихованнюнаціональноїзлагоди, поваги, толерантності, вивченняспадщининації, розуміннязвичаївітрадиційнароду, розумінняодинодногонаосновігуманітарнихцінностейтуризму. Отже, дужеважливимєнаданнятуристичнихпослуг, якіхарактеризуються трьома найважливішими показниками в процесі обслуговування туристів - корисністю, ефективністюта якістю туристичногопродукту.

Наша країна має величезний культурно-історичний потенціал, але він не використаний повністю. Тому, сучаснийстанукраїнськогокультурноготуризмупотребуєпосиленихдійзбокусуб'єктівтуристичноїдіяльностітадержавищодовирішенняйогоосновнихпроблемзметоюраціональноговикористанняресурсівтаподальшогорозвиткурегіону. Розвитокуправліннякультурно-пізнавальноюіндустрієютуризмунаЛьвівщинітакожпотребуєпідтримкидлязлагодженогорозвиткуцієїсфери. Дослідження показують, що Львівська область має необхідні природно-кліматичні та історико-культурніресурси, а також певну матеріальну базу для розвитку туризму. Однак, наявні ресурси використовуються неповністю. Причиноюцьогоєзагальнезниженнятуристичноїактивностіузв'язкузкарантиннимиобмеженнямитазвійськовимидіями, відповідно, відсутністьнеобхіднихкоштівдляїхвідновлення.рашисти продовжують воєнні злочини проти української спадщини, намагаючись стерти українську історіюта ідентичність. Знищити українську культуру - одна з їхніх стратегічних цілей в цій війні! Вже зараз вУкраїнізафіксованопонад350випадківруйнуваньоб'єктівкультурноїспадщиниросійськимиокупаційнимивійськами. Захиститиїхвумовахвійнидужескладно, аджемаємосправузособливоцинічними варварами, для яких наші пам'ятки культури - одні із найважливіших мішеней на шляху доздійснення їхньої мрії - знищення української нації! Але ми цього не допустимо! Боротьба триває! Маємозберегтиісторіюта культуруУкраїнидлянаших нащадків!

Щоб посилити розвиток туризму на Львівщині, потрібно насамперед вкладати державні кошти таактивнішезалучатиприватнихінвесторівдовкладеньурозвитоктуризму.Інвестиціївдержавнийіприватнийкапітал маютьспрямовуватисябезпосередньоназахистівідновленнянаявнихтуристичнихресурсів; длямодернізаціїтарозвиткуматеріальноїбазитуризму; нарозвитоктуристичноїінфраструктури;

на просування, рекламу та залучення до регіону якомогабільшевітчизнянихтаіноземнихтуристів. Реалізаціяпередбаченихзаходівзабезпечитьзростаннятуристичнихпотоківідоходувідтуристичноїдіяльності; збільшення зайнятості населення у туризмі та суміжних галузях; популяризацію Львівщини яктериторіїдлякультурно-пізнавальноготуризму, якабезпечнадляподорожей, створитьсприятливіекономіко-правовійорганізаційніумовидляучастівітчизнянихтаіноземнихінвестиційвтуристичнусферу. Загалом, уся територія України єпотенційнопривабливоюта цікавоюдля розвиткукультурно-пізнавальноготуризму. Збереженняісторико-культурноїтаприродноїспадщиниукраїнськогонародуєневід'ємноючастиною та важливим явищемвітчизняноїісторії.



Література

1. АдміністраціяДержавноїприкордонноїслужбиУкраїни[Електроннийресурс].-Режимдоступу: https://dpsu.gov.ua/

2. Божко Л.Д. Культурний туризм як важливий чинник соціальнокультурного розвитку регіонів України/Л.Д. Божко // Культура України. - 2011.-Випуск32.

3. ВечерськийВ.В. Пам`яткиархітектуритамістобудуванняУкраїни:довідникдержавногореєстру національного культурного надбання/В.В. Вечерський. - К.:Техніка, 2000. - 664 с.

...