Відновлення рухомості в суглобах у осіб після контузії головного мозку засобами фізичної культури та спорту
Впровадження корекційно-реабілітаційної програми для чоловіків 25-42 років після бойової травми та проведення оцінки динаміки функціонального стану опорно-рухової системи. Динаміка змін обсягу рухів при згинанні та розгинанні колінних суглобів осіб.
| Рубрика | Спорт и туризм |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 06.11.2023 |
| Размер файла | 381,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Відновлення рухомості в суглобах у осіб після контузії головного мозку засобами фізичної культури та спорту
Місюра В.Б., Харківська державна академія фізичної культури
Анотації
Наслідки надбаної вибухової черепно-мозкової травми можуть суттєво вплинути на постуральну нестабільність і патерн ходьби. Розробка програм з використанням засобів фізкультурно-спортивної реабілітації після вибухової травми є основоположним етапом повернення людини до звичайного життя, а в подальшому до аматорського спорту. Метою роботи було впровадження розробленої корекційно-реабілітаційної програми для чоловіків 25-42 років після бойової травми та проведення оцінки динаміки функціонального стану опорно-рухової системи. Матеріали. Під спостереженням знаходилося 38 чоловіків віком 25-42 років з віддаленими наслідками закритої черепно-мозкової травми у пізньому віддаленому періоді. Методом випадкового відбору пацієнти були розподілені на дві групи: Гр. 1 (n=20) і Гр. 2 (n=18).
Всі пацієнти до отримання травми займалися аматорським спортом. Результати. Програму реабілітаційного відновлення було складено з нормативного та варіативного компонентів. Для осіб Гр. 1 (n=20) було розроблено корекційно-реабілітаційну програму, пацієнти Гр. 2 (n=18) займалися за усталеною реабілітаційною схемою УкрНДІ протезування, протезобудування та відновлення працездатності. Встановлені Smart-цілі для досліджуваних обох груп були однакові: відновлення об'єму рухів в суглобах нижніх кінцівок до нормативного значення. В авторську програму входило: тренування за методикою Neurac на підвісній системі Redcord замість загального тренування на багатофункціональному блочному тренажері, скандинавська ходьба замість тренувальної ходьби, вестибулярна гімнастика.
Для визначення результату реабілітаційного втручання проводили гоніометричні дослідження обсягу рухів кульшового, колінного та гомілковостопного суглобів. У осіб Гр. 1 (p<0,05) і Гр. 2 (p>0,05) всі досліджувані показники збільшилися, проте ще не досягли рівня нормативного значення. Висновки. Таким чином, проведене дослідження показало переваги авторської програми, наслідком реалізації якої було покращення гоніометричних показників у пацієнтів Гр. 1, оскільки статистична значущість становила (p<0,05).
Ключові слова: черепно-мозкова травма, гоніометрія, корекційно-реабілітаційна програма.
Abstract
Restoration of mobility in the joints in persons after brain contusion by means of physical culture and sports
The consequences of acquired blast traumatic brain injury can have a significant impact on postural instability and gait pattern. The development of programs using the means of physical culture and sports rehabilitation after an explosive injury is a fundamental stage in the return of a person to ordinary life, and later to amateur sports. Purpose of the study was to introduce the developed correctional rehabilitation program for men aged 25-42 after a combat injury and to assess the dynamics of the functional state of the musculoskeletal system. Materials. Under observation were 38 men aged 25-42 years with long-term consequences of a closed craniocerebral injury in the late long-term period. The patients were randomly divided into two groups: Gr.1 (n=20) and Gr. 2 (n=18). All patients were involved in amateur sports before injury.
The results. The rehabilitation recovery program was composed of normative and variable components with a duration of 21 days. For persons Gr.1 (n=20) a correctional rehabilitation program was developed, patients Gr. 2 (n=18) were trained according to the established rehabilitation scheme of the Ukrainian Research Institute of Prosthetics, Prosthesis Construction and Restoration. The established Smart goals for the studied patients of both groups were the same: restoration of the range of motion in the joints of the lower extremities to the normative value. The author's program included training according to the Neurac method on the Redcord suspension system, instead of a general workout on a multifunctional block simulator; Nordic walking instead of training walking; vestibular gymnastics. To determine the result of the rehabilitation intervention, goniometric studies of the range of motion of the hip, knee and ankle joints were performed. The faces of Gr. 1 (p<0.05) and Gr. 2 (p>0.05) all the studied indicators increased, but have not yet reached the level of the standard value.
Conclusions. Thus, the study showed the advantages of the author's program, the implementation of which resulted in an improvement in goniometric parameters in patients with Gr. 1 because the statistical significance was (p<0.05).
Key words: traumatic brain injury, goniometry, corrective rehabilitation program.
Вступ
На жаль, війна не проходить без шкоди. За статистикою, понад 50% українців, які отримали черепно-мозкові травми, втрачають частину фізіологічної функції, стають інвалідами та потребують постійної допомоги лікарів. Навіть маючи серйозні поранення, військовослужбовці впевнені в відновлюванні своїх можливостей та соціалізації [4; 5; 9]. Однією з поширених причин черепно-мозкових травм (ЧМТ) вважаються вибухові ураження головного мозку під час бойових дій. Травма голови призводить до порушення роботи мозку, пошкодження м'яких тканин і кісток черепа. Багато разів вони визначають віхи в житті травмованої людини та її родичів. У той же час, якщо немає крововиливу, таке поранення розцінюють як легке, звичайно, більшість із постраждалих не звертають на це уваги. Існує думка фахівців, що наслідки ЧМТ, навіть незначні, можуть проявлятися через багато років після отриманої бойової травми [6; 7; 8]. При цьому, наслідки надбаної вибухової ЧМТ можуть суттєво вплинути не тільки на якість життя, але й на постуральну стабільність і патерн ходьби постраждалих.
Постуральна нестабільність чи дисбаланс є частим симптомом у пацієнтів із черепно-мозковою травмою. Деякі дослідники дійшли висновку, що постуральна нестабільність передбачає мультисенсорну чи центральну причину дисбалансу [14]. Особливо після ЧМТ, коли ознаки та симптоми, пов'язані з вестибулярною дисфункцією, також пов'язані з гіршими результатами та тривалим відновленням. Оцінка, комплексна реабілітація та відновлення після струсу головного мозку, внаслідок бойової травми, часто вимагає багатогранного підходу. Вестибулярна дисфункція представляє важливий профіль симптомів і патології після ЧМТ, з високою поширеністю та асоціацією з тривалим відновленням [3]. Ознаки та симптоми вестибулярної дисфункції можуть включати запаморочення, порушення рівноваги, локомоцій ходьби. Незважаючи на негативний зв'язок між вестибулярною дисфункцією та відновленням, є докази того, що ці ефекти можна змінити за допомогою вестибулярної реабілітації [1; 2; 8; 9]. Розробка програм з використанням засобів фізкультурно-спортивної реабілітації після вибухової травми є основоположним етапом повернення людини до звичайного життя, а в подальшому до аматорського спорту [5-7]. Метою цієї роботи було впровадження розробленої корекційно-реабілітаційної програми для чоловіків 25-42 років після бойової травми та проведення оцінки динаміки функціонального стану опорно-рухової системи.
Матеріал та методи
Дослідження було проведено на базі УкрНДІ протезування, про- тезобудування та відновлення працездатності м. Харкова (2019-2021). Під спостереженням знаходилося 38 чоловіків віком 25-42 років з віддаленими наслідками закритої черепно-мозкової травми у пізньому віддаленому періоді. Причиною інвалідності були поранення та контузії, пов'язані з військовими діями. Методом випадкового відбору пацієнти були розподілені на дві групи: Гр. 1 (n=20) і Гр. 2 (n=18). У всіх досліджуваних ускладненнями після ЧМТ були: постійний головний біль, запаморочення, зниження м'язової сили в нижніх кінцівках, порушення координації, рівноваги та патерну ходьби. Тривалість посттравматичного періоду від півроку. Всі пацієнти до отримання травми займалися аматорським спортом.
Для визначення результату реабілітаційного втручання проводили гоніометричні дослідження. При дослідженні обсягу рухів кульшового, колінного та гомілковостопного суглобів використовували браншові гоніометри за методикою М. Вейсса та А. Зембатого (1986) [15].
Тазостегновий суглоб. Згинання. Початкове положення - лежачи на спині, нога випрямлена. Вісь кутоміра прикладають відповідно до поперечної вісі суглоба на великий вертлюг. Рухоме плече кутоміра прикладають паралельно стегновій кістці в напрямку латерального надвиростка. Нерухоме плече знаходиться паралельно до тулуба.
Розгинання. Початкове положення - лежачи на животі, нога випрямлена. Вісь кутоміра прикладають відповідно до стегнової кістки в напрямку латерального надвиростка. Нерухоме плече знаходиться паралельно до тулуба.
Відведення. Початкове положення - лежачи на спині, нога випрямлена. Вісь кутоміра прикладають на передню верхню клубову ость. Рухоме плече кутоміра прикладають паралельно стегновій кістці. Нерухоме плече знаходиться в напрямку передньої клубової ості.
Приведення. Початкове положення - лежачи на спині, нога випрямлена. Протилежна нога відведена в сторону. Вісь кутоміра прикладають на передню верхню клубову ость. Рухоме плече кутоміра прикладають паралельно стегновій кістці. Нерухоме плече орієнтовано на протилежну передню клубову ость.
Колінний суглоб. Згинання. Початкове положення - лежачи на спині, нога випрямлена. Вісь кутоміра прикладають на латеральний надвиросток стегнової кістки. Рухоме плече кутоміра - зовнішня кістка стопи. Нерухоме плече орієнтовано на великий вертлюг.
Розгинання. Початкове положення - лежачи на спині, нога випрямлена. Вісь кутоміра прикладають на латеральний надвиросток стегнової кістки. Нерухоме плече орієнтовано на великий вертлюг.
Гомілковостопний. Дорсальне згинання. Початкове положення - лежачи на животі, коліно зігнуте під кутом 900. Вісь кутоміра прикладають на латеральну кісточку стопи. Рухоме плече паралельно п'ятої п'ясної кістці. Нерухоме плече орієнтовано на голівку малогомілкової кістки.
Інверсія стопи (розгинання). Сидячи, коліно зігнуте під кутом 900. Вісь кутоміра прикладають на середню лінію між кісточками. Рухоме плече паралельно на середину другої п'ясної кістки. Нерухоме плече паралельно великогомілкової кістці на орієнтир бугристості.
В таблиці 1 представлено нормативні значення показників гоніометрії кульшового, колінного та гомілковостопного суглобів.
Статистична обробка даних проводилася з використанням статистичного пакету STATISTICA 13.0 (StatSoft). Обчислювалися середня арифметична величина - М; стандартне відхилення - 5; дисперсія - D; похибка середньої арифметичної величини - ±m. Для визначення достовірних відмінностей використали параметричний критерій Стьюдента (t), статистично значущими вважали відмінності при p<0,05.
Результати дослідження
Використовуючи філософію Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров'я (МКФ) при побудові корекційно-реабілітаційної програми дотримувались принципів фізичної реабілітації та педагогічної взаємодії, а саме доступності, комплексності, індивідуалізації та мультидисциплінарності. Під час реабілітаційного процесу філософія МКФ передбачає встановлення SMART-цілей, що забезпечую цілеспрямовану та професійну взаємодію фахівець з фізичної реабілітації - клієнт/пацієнт з використанням різноманітних методів та технік [2; 5; 7; 12].
Програма реабілітаційного відновлення було складено з нормативного та варіативного компонентів тривалістю застосування 21 день. Для осіб Гр. 1 (n=20) було розроблено корекційно-реабілітаційну програму, пацієнти Гр. 2 (n=18) займалися за традиційною, усталеною реабілітаційною схемою УкрНДІ протезування, протезобудування та відновлення працездатності. Встановлені Smart-цілі для досліджуваних обох груп були однакові: відновлення об'єму рухів в суглобах нижніх кінцівок до нормативного значення (схема 1).
Таблиця 1 Нормативні показники вимірювання об'єму рухів у суглобах кінцівок
|
Назва суглобу |
Рух в суглобі |
Сторона тулуба |
Нормативне значення |
|
|
Кульшовий |
Розгинання - згинання |
D |
1070/130° |
|
|
S |
1070/130° |
|||
|
Відведення - приведення |
D |
50°/0/40° |
||
|
S |
5070/40 |
|||
|
Колінний |
Розгинання - згинання |
D |
570/140° |
|
|
S |
570/140° |
|||
|
Гомілковостопний |
Розгинання - згинання |
D |
30°/0/40° |
|
|
S |
30°/0/40° |
Примітка: D - права сторона; S - ліва сторона.
Рис. 1 Динаміка змін обсягу рухів при розгинанні колінних суглобів осіб Гр. 1(n=20) і Гр. 2 (n=18)
Рис. 2. Динаміка змін обсягу рухів при згинанні колінних суглобів осіб Гр. 1 (n=20) і Гр. 2 (n=18)
Схема 1 Реабілітаційний маршрут для чоловіків 25-42 років після черепно-мозкової травми
|
Компоненти програми |
Гр. 1 (n=20) |
Гр. 2 (n=18) |
|||
|
1. |
нормативний |
Кінезітерапія, групові заняття |
+ |
+ |
|
|
2. |
Масаж |
+ |
+ |
||
|
3. |
Роботизована інтерактивна система C-mill |
+ |
+ |
||
|
4. |
Бігова доріжка «Cosmos», комп'ютерна програма «Rehabilitation&robotowolk» |
+ |
+ |
||
|
5. |
варіативний |
методика Neurac на подвісній системі Redcord |
+ |
- |
|
|
6. |
Загальне тренування на багатофункційному блочному тренажері |
- |
+ |
||
|
7. |
Скандинавська ходьба |
+ |
- |
||
|
8. |
Тренувальна ходьба |
- |
+ |
||
|
9. |
Вестибулярна гімнастика |
+ |
- |
||
|
10. |
Самостійні заняття: 1. Авторська методика 2. Протокол УкрНДІ протезування, протезобудування та відновлення |
+ |
+ |
Таблиця 2 Динаміка показників обсягу руху в кульшовому суглобі у осіб Гр. 1 і Гр. 2
|
Обсяг руху в кульшовому суглобі |
Сторона тулуба |
Гр. 1 (n=20) |
Гр. 2 (n=18) |
Норм значення |
|||
|
До M±m |
Після M±m |
До M±m |
Після M±m |
||||
|
Розгинання, градуси |
D |
7,5±0,47* |
8,95±0,21** |
7,78±0,49* |
8,11±0,40 |
10°/0/ |
|
|
S |
7,75±0,52* |
9,60±0,16** |
7,67±0,52* |
7,94±0,44 |
130° |
||
|
Згинання, градуси |
D |
120,20±1,21* |
127,33±0,93** |
119,72±1,54* |
123,28±0,94 |
10°/0/ |
|
|
S |
116,6±2,77* |
127,28±0,91** |
117,06±2,45* |
120,45±1,50 |
130° |
||
|
Відведення, градуси |
D |
36,8±2,13* |
43,19±1,58** |
35,44±2,41* |
38,13±2,12 |
50°/0/ |
|
|
S |
37,7±1,84* |
43,34±1,31** |
38,17±1,72* |
40,67±1,54 |
130° |
||
|
Приведення, градуси |
D |
32,8±1,51* |
36,85±0,94** |
33,44±1,11* |
35,16±0,81 |
50°/0/ |
|
|
S |
32,95±1,29* |
38,05±0,45** |
33,94±1,24* |
35,68±0,86 |
130° |
Примітка: * - статистична значущість у порівнянні з нормативним показником; ** - статистична значущість динаміки показників в Гр. 1.
Для аналізу і оцінки ефективності реабілітаційного втручання пацієнтам обох груп проведено дослідження змін обсягу рухів в кульшових, колінних та гомілковостопних суглобах.
Так, при первинному дослідженні кульшових суглобів у осіб Гр. 1 і Гр. 2 показник гоніометрії вказує на статистичне зменшення у порівнянні з нормативним значенням (p<0,05). При аналізу динаміки гоніометричних показників зафіксовано підвищення обсягу руху в правому та лівому кульшових суглобах. У осіб Гр. 1 показник розгинання в правому кульшовому суглобі збільшився на 1,40, в лівому на 1,850 (p<0,05); згинання в правому на 7,130 в лівому на 10,680 (p<0,05); відведення в правому на 6,390 в лівому на 5,640 (p<0,05); приведення в правому на 4,050 в лівому на 5,100 (p<0,05). У досліджуваних Гр. 2 спостерігали збільшення всіх досліджуваних показників, проте статистичних змін не набули (p>0,05). В таблиці 2 представлено динаміку обсягу руху в кульшових суглобах.
Таблиця 3 Динаміка показників обсягу руху в гомілковостопних суглобах у осіб Гр. 1 і Гр. 2
|
Обсяг руху в суглобі |
Сторона тулуба |
Гр. 1 (n=20) |
Гр. 2 (n=18) |
Норм значення |
|||
|
До M±m |
Після M±m |
До M±m |
Після M±m |
||||
|
Розгинання, градуси |
D |
23,75±0,95* |
27,36±0,43** |
23,22±0,85* |
24,18±0,75 |
30° |
|
|
S |
25,05±1,26* |
32,47±1,19** |
22,94±0,8* |
24,27±0,82 |
|||
|
Згинання, градуси |
D |
29,5±1,42* |
35,21±0,9** |
31,33±1,41* |
32,87±1,25 |
||
|
S |
31,05±1,49* |
36,15±0,98** |
31,44±1,56* |
32,6±1,44 |
Примітка: * - статистична значущість у порівнянні з нормативним показником; ** - статистична значущість динаміки показників в Гр. 1.
При первинному дослідженні колінних суглобів у осіб Гр. 1 і Гр. 2 показник гоніометрії так само, як і в кульшових, вказав на статистичне зменшення у порівнянні з нормативним значенням (p<0,05). У осіб Гр. 1 обсяг руху при розгинанні справа знаходився в межах нормального значення, зліва спостерігали незначне зменшення. Після роботи за програмою обсяг руху в лівому колінного суглобі майже приблизився до нормативного показника. У осіб Гр. 2 при первинному вимірюванні спостерігали зменшення обсягу рухів при розгинанні колінного суглоба як правого, так і лівого. Після роботи за програмою зміни обсягу рухів не відбулися (рис. 1).
Обсяг руху в правому колінному суглобі при згинанні збільшився на 8,650 (p<0,05); в лівому на 8,47 (p<0,05). У досліджуваних Гр. 2 обсяг руху в правому колінному суглобі при згинанні збільшився на 5,090 (p>0,05); в лівому колінному суглобі на 4,330 (p>0,05) (рис. 2).
В гомілковостопних суглобах при первинному вимірюванні у осіб обох груп спостерігали зниження обсягу рухів як при згинанні, так і при розгинанні обох кінцівок у порівнянні з нормативним значенням. Динаміка змін вказує на збільшення цих показників у осіб обох груп. Проте у осіб Гр.1 обсяг руху в гомілковостопному суглобі справа, та зліва збільшився достовірно (p<0,05) та наблизився до нормативного значення (табл. 3).
Таким чином, проведене дослідження показало переваги авторської програми, наслідком реалізації якої було покращення гоніометричних показників у пацієнтів Гр. 1, оскільки статистична значущість становила (p<0,05).
Дискусія. Результати проведеного дослідження вказали на те, що у осіб після контузії головного мозку наслідками ураження було зменшення обсягу руху в кульшових, колінних та гомілковостопних суглобах, що в свою чергу впливає на патерн ходьби.
Підтверджено висновки Воронової В.Я., Лазарєвої О.Б., Ковельської А.В. та Кобінського О.В. (2021), які вказують на те, що для відновлення ходьби у пацієнтів з ЧМТ потрібно формувати план обстеження і втручання на основі SMART-цілей, які полягають в отриманні уявлення про потреби та потенціал пацієнта, дозволяють обрати втручання, що найбільше відповідають основній проблемі пацієнта [2].
Базуючись на висновках багатьох вчених, ми визначили, що індивідуальний підбір фізичних навантажень, розробка програм із застосуванням засобів фізкультурно-спортивної реабілітації позитивно впливають на зміни обсягу рухів у суглобах і патерн ходьби [1; 8-11; 13]. Що в свою чергу сприяє поверненню до активного соціального життя та аматорського спорту.
Підтверджено висновки наших попередніх робіт про позитивний вплив авторської програми, яка передбачає застосування в варіативному компоненті тренування за методикою Neurac на підвісній системі Redcord, вестибулярну гімнастику та скандинавську ходьбу, на патерн ходьби осіб після контузії головного мозку [5-7].
Висновки
Проведений аналіз науково-методичної літератури встановив актуальність дослідження. Застосування засобів фізкультурно-спортивної реабілітації при розробці програм для постраждалих після вибухової травми з постуральною нестабільністью і порушеннями патерну ходьби є життєво необхідним, основна мета якого це повернення людини до звичайного життя, а в подальшому до аматорського спорту.
корекційно-реабілітаційний суглоб травма
Література
1. Ашрафутдінова В.А., Вихляєв Ю.М. Відновлення рухливості суглобів у спортсменів після травм ОРА засобами фітнесу і фізичної терапії. Науковий часопис НПУ ім. М.П.Драгоманова. 2019. 11 (119). 97. С. 9-12.
2. Воронова В.Я., Лазарєва О.Б., Ковельська А.В., Кобінський О.В. Сучасні підходи до застосування засобів фізичної терапії, спрямованих на відновлення постурального контролю та ходьби в осіб з наслідками черепно-мозкової травми. Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія. 2021. № 1. С. 57-63.
3. Забенько Є.Ю., Атамас А.В., Півнева Т.А. Легка черепно-мозкова травма: загальна характеристика, нейродегенеративні наслідки та моделювання. Фізіол. журн. 2017. Т. 63. № 3. С. 80-89.
4. Коршняк В.О., Насібуллін Б.А. Сучасні погляди на механізми впливу вибухової хвилі на центральну нервову систему та формування неврологічної симптоматики. Міжнародний неврологічний журнал. 2016. № 6. с. 139-142.
5. Місюра В.Б., Рубан Л.А., Мішин М.В. Вестибулярна реабілітація спортсменів-аматорів після контузії головного мозку. Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation). 2022. № 12. С. 198-203.
6. Місюра В.Б. Стан балансу, функціональної рухливості та біомеханічні параметри ходьби чоловіків 25-42 років із наслідками бойової травми. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. 2023. № 2(160).
7. Рубан Л., Місюра В. Якість життя, вестибулярна дискоординація та порушення паттерну ходьби спортсменів-аматорів з віддаленими наслідками черепно-мозкової травми. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. 2022. 8(153). С. 75-79.
8. Швець А.В., Кіх А.Ю., Лук'янчук І.А. Особливості відновлення постконтузійної симптоматики після черепно-мозкової травми у військовослужбовців. Запорожский медицинский журнал. 2019. 21. № 5. С. 618-624.
9. Alsalaheen B, Stockdale K, Pechumer D., Broglio S.P., Marchetti G.F. A Comparative Meta-Analysis of the Effects of Concussion on a Computerized Neurocognitive Test and Self- Reported Symptoms. J Athl Train. 2017 Sep; 52(9):834-846.
10. Batulenko V I., et al. Альтернативні підходи до фізичної реабілітації наслідків бойової черепно-мозкової травми в учасників операції об'єднаних сил. Медсестринство. 2020. 3. С. 44-46.
11. Biloshytskyi V. V, et al. Оптимізація когнітивної нейрореабілітації пацієнтів із бойовими травматичними ураженнями головного мозку. International neurological journal. 2016. 5.83. P. 70 75.
12. Honcharov A., Ruban L., Litovchenko A., Okun D., Turchinov, A. Physical therapy for oldtimer athletes with chronic back pain. Physiotherapy Quarterly. 2020. 28(2). P. 20 24.
13. Kuznetsov MV, Barashevskyi SA, Pirozhkov VI. Tradytsiini ta skhidni yedynoborstva u systemi fizychnoi pidhotovky VVNZ MO Ukrainy. Aktualni problemy rozvytku tradytsiinykh i skhidnykh yedynoborstv. Zb nauk pr X Mizhnar internet nauk-metod konf Kharkiv: Natsionalna hvardiia Ukrainy. 2016. P. 101-107.
References
1. Ashrafutdinova V.A., Vikhlyaev Yu.M. (2019). Restoration of joint mobility in athletes after ORA injuries by means of fitness and physical therapy. Scientific journal of the NPU named after M.P. Drahomanova. Vol. 11 (119). 97. P. 9-12. [Ukrainian]
2. Voronova V.Ya., Lazarieva O.B., Kovelska A.V., Kobinskyi O.V. (2021). Suchasni pidkhody do zastosuvannia zasobiv fizychnoi terapii, spriamovanykh na vidnovlennia posturalnoho kontroliu ta khodby v osib z naslidkamy cherepno-mozkovoi travmy. Sportyvna medytsyna, fizychna terapiia ta erhoterapiia. № 1. S. 57-63. [Ukrainian]
3. Zabenko E.Yu., Atamas A.V., Pivneva T.A. (2017). Mild traumatic brain injury: general characteristics, neurodegenerative consequences, and modeling. Physiol. journal. T. 63. № 3. P. 80-89. [Ukrainian]
4. Korshniak V.O., Nasibullin B.A. (2016). Suchasni pohliady na mekhanizmy vplyvu vybukhovoi khvyli na tsentralnu nervovu sys- temu ta formuvannia nevrolohichnoi symptomatyky. Mizhnarodnyi nevrolohichnyi zhur- nal. № 6. S. 139-142. [Ukrainian]
5. Mysyura V.B., Ruban L.A., Mishin M.V. (2022). Vestibular rehabilitation of amateur athletes after brain contusion. Rehabilitation and physical culture and recreation aspects of human development (Rehabilitation & recreation). № 12. P. 198-203. [Ukrainian]
6. Mysyura V.B. (2023). The state of balance, functional mobility and biomechanical walking parameters of men aged 25-42 with the consequences of combat trauma. Scientific journal of the NPU named after M.P. Drahomanova. No. 2(160). [Ukrainian]
7. Ruban L., Misyura V. (2022). Quality of life, vestibular dyscoordination and impaired walking pattern of amateur athletes with longterm consequences of traumatic brain injury. Scientific journal of the NPU named after M.P. Drahomanova 8(153): 75-79. [Ukrainian]
8. Shvets A.V., Kih A.Yu., Lukyanchuk I.A. (2019). Peculiarities of recovery of post-concussive symptoms after craniocerebral injury in military personnel. Zaporozhye Medical Journal. 21. № 5. P. 618-624. [Ukrainian]
9. Alsalaheen B., Stockdale K., Pechumer D., Broglio S.P., Marchetti G.F. (2017). A Comparative Meta-Analysis of the Effects of Concussion on a Computerized Neurocognitive Test and Self-Reported Symptoms. J Athl RehabPrime: Train. Sep;52(9):834-846.
9. Ruban L., Putiatina G., Tsyhanovska N. Influence of health-improving motor activity on the vegetative balance of older women. Slobozhanskyi herald of science and sport. 2021. 9(5). Р 57-67.
10. Batulenko, V I., & et al. (2020). Alternative approaches to physical rehabilitation of the consequences of combat craniocerebral trauma in participants of the operation of the combined forces. Nursing. 3. P. 44-46. [Ukrainian]
11. Biloshytskyi, V V & et al. (2016). Optimization of cognitive neurorehabilitation of patients with combat traumatic brain injuries. International neurological journal. 5.83. P. 70-75. [Ukrainian]
12. Honcharov A., Ruban L., Litovchenko A., Okun D., Turchinov A. (2020). Physical therapy for old-timer athletes with chronic back pain. Physiotherapy Quarterly. 28(2). P. 20-24.
13. Kuznetsov M.V., Barashevskyi S.A., Pirozhkov V.I. (2016). Tradytsiini ta skhidni yedynoborstva u systemi fizychnoi pidhotovky VVNZ MO Ukrainy. Aktualni problemy rozvytku tradytsiinykh i skhidnykh yedynoborstv. Zb nauk pr X Mizhnar internet nauk-metod konf. Kharkiv: Natsionalna hvardiia Ukrainy. 10. P. 101-107. [Ukrainian]
14. Ruban L., Putiatina G., Tsyhanovska N. (2021). Influence of health-improving motor activity on the vegetative balance of older women. Slobozhanskyi herald of science and sport. 9(5). Р. 57-67. [Ukrainian]
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Розробка соціальних стандартів для різних груп населення у галузі фізичної культури та спорту, зокрема стосовно рівня фізичної підготовленості та функціонального стану. Аналіз забезпеченості жителів Запоріжжя дитячо-юнацькими спортивними школами.
реферат [51,3 K], добавлен 22.11.2010Виникнення фізичної культури як частини загальнолюдської культури. Високий рівень розвитку фізичної культури в Стародавній Греції. Військова спрямованість спортивної культури Стародавнього Сходу. Видовищність як головна риса спорту в епоху імператорства.
реферат [20,8 K], добавлен 31.03.2011Особливості проведення масових змагань спортсменів Параолімпійських нозологій. Організаційні і соціальні аспекти розвитку спорту інвалідів. Відновлення і розширення у людини рухової активності. Реабілітація інвалідів засобами фізичного виховання.
реферат [27,1 K], добавлен 20.04.2015Узагальнення стану здоров'я, фізичної підготовленості та рухової активності студентів. Розгляд можливості задоволення спортивно-оздоровчих потреб засобами міні-футболу в умовах ВНЗ. Удосконалення методики фізичної підготовки студентів на даних заняттях.
дипломная работа [682,5 K], добавлен 06.06.2014Планування багаторічної підготовки тхеквондиста. Аналіз змагальної діяльності висококваліфікованих жінок-тхеквондистів, старше 17 років, фіналісток Чемпіонатів Світу до та після змін в правилах змагань. Прогнозування техніко-тактичних дій спортсменів.
научная работа [111,8 K], добавлен 08.09.2023Види координаційних здібностей і чинники, що їх визначають. Здібність до оцінки і регуляції динамічних і просторово-часових параметрів рухів, до збереження стійкості та орієнтування в просторі. Розвиток координації рухів у дітей 7–8 років засобами танцю.
курсовая работа [53,0 K], добавлен 15.09.2014Організація та проведення фізичних і спортивних заходів. Зміст і методика фізкультурно-оздоровчих занять із дітьми дошкільного віку. Дослідження пропаганди фізичної культури й спорту серед населення в місті Дзержинську. Друкована наочна агітація.
дипломная работа [95,3 K], добавлен 24.09.2014Стан розвитку фізичної культури та спорту в Україні. Аналіз закордонного досвіду удосконалення цього питання в перехідні періоди розвитку країн. Конкретні механізми підтримки розвитку фізичної культури та спорту в сучасних умовах децентралізації.
статья [23,3 K], добавлен 31.08.2017Основи організації проведення змагань з лижного спорту. Медичний контроль, обстеження та допінг, медичні послуги. Особливості функціонування журі. Акредитації: права та обов’язки офіційних осіб команд. Екіпіровка учасників змагань з лижного спорту.
курсовая работа [56,4 K], добавлен 18.03.2015Відновлення спортивної працездатності і нормального функціонування організму після тренувальних навантажень як невід'ємна складова частина організованої системи спортивного тренування. Засоби відновлення працездатності, загальні принципи їх використання.
реферат [36,0 K], добавлен 27.11.2013Визначення відношення дорослого населення до фізичної культури та спорту, найбільш популярні види занять у чоловіків та жінок. Програмно-нормативні та організаційно-методичні основи фізичного виховання дорослого, форми та методики його організації.
курсовая работа [117,1 K], добавлен 26.09.2010Вплив авторської програми на покращення спеціальної фізичної підготовленості, фізичної працездатності та параметрів серцево-судинної системи курсантів-жінок у вищих навчальних закладах системи МВС України. Шляхи корекції стану фізичної підготовленості.
автореферат [67,9 K], добавлен 27.04.2009Анатомо-фізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку. Визначення ступеня впливу занять у туристсько-краєзнавчому гуртку на організм дітей 9-10 років на основі аналізу динаміки показників фізичного розвитку і стану серцево-судинної системи.
курсовая работа [402,6 K], добавлен 08.12.2013Полягання адаптивної фізичної культури в Росії, як найбільш ефективного комплексу заходів щодо соціального захисту інвалідів у сфері їх соціальної адаптації. Значення Фізичної реабілітації при інтеграції в суспільство осіб з обмеженими можливостями.
реферат [21,4 K], добавлен 08.10.2010Форми фізкультурно-оздоровчої роботи дітей у дошкільному закладі. Методи навчання на уроках фізичної культури. Порядок підготовки та проведення заняття. Правила безпеки під час проведення занять з фізичної культури. Обладнання фізкультурного залу.
реферат [50,6 K], добавлен 24.09.2011Оздоровчий потенціал фізичної культури. Активний відпочинок та тренувальні заняття. Заняття фізкультурою як один із засобів профілактики захворювань. Ходьба і її значення в профілактиці. Раціональне використання засобів фізичної культури і спорту.
реферат [52,5 K], добавлен 25.12.2010Вплив фізичних занять на функціональні системи організму, профілактика захворювань у людей похилого віку засобами фізичної культури. Рухова активність людей похилого віку на сучасному етапі та вплив силових вправ на організм чоловіків похилого віку.
курсовая работа [53,8 K], добавлен 16.07.2011Особливості фізичного розвитку і фізичної підготовленості осіб молодого і зрілого віку. Специфіка проведення занять фізичними вправами в режимі трудового дня. Заняття гігієнічною і реактивною фізичною культурою. Порядок проведення занять груп здоров’я.
реферат [27,8 K], добавлен 08.12.2011Суглоби і вік. Здатність фізичної сили швидко реагувати на тренувальні навантаження. Необхідність поступового збільшення навантаження. Практичні рекомендації, для чоловіків різного ступеня підготовленості. Розробка суглобів.
реферат [11,5 K], добавлен 18.07.2007Особливості морфо-функціонального розвитку та формування фізичних якостей у дівчат 16–17 років. Визначення рівня рухової підготовленості школярок старших класів за допомогою тестів. Порівняльний аналіз досліджуваних показників у віковому аспекті.
дипломная работа [158,6 K], добавлен 28.12.2011
