Сучасні тенденції розвитку культурно-пізнавального туризму в Івано-Франківській області

Размещено на http://www.allbest.ru

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Сучасні тенденції розвитку культурно-пізнавального туризму в Івано-Франківській області

Вичівський Павло Павлович кандидат історичних наук

Маланюк Тарас Зіновійович кандидат педагогічних наук

Орлова Віра Василівна кандидат економічних наук

Анотація

культурний пізнавальний туризм

У статті проаналізовані теоретичні аспекти функціонування культурно-пізнавального туризму, сучасний стан і перспективи його розвитку в Івано-Франківській області. Вказано на проблеми збереження та використання історико-культурної спадщини, традицій та звичаїв території дослідження. Охарактеризовано туристичний потенціал Івано-Франківської області для розвитку культурно-пізнавального туризму, який може розвиватися у: екскурсійно-пізнавальному та культурному напрямах, і займає вагоме місце на регіональному туристичному ринку. Це, в першу чергу, зумовлено тим, що область відзначається значною кількістю і різноманітністю історичних, архітектурних, мистецьких пам'яток і національно-етнічних особливостей, а також зручним географічним розташуванням, розвиненою транспортною мережею. Історико-культурна спадщина Івано-Франківської області є чисельною, зокрема: під охороною держави знаходиться 3,5 тис. пам'яток історії та культури, з них дві церкви занесені до спадщини ЮНЕСКО (церква Святого Духа (м. Рогатин), церква Різдва Пресвятої Богородиці (Коломийський район, с. Нижній Вербіж)), п'ять міст, про які згадують давньоруські літописи: (Галич (898 р.), Тисмениця (1143 р.), Снятин (1158 р.), Тлумач (1213 р.), Коломия (1240 р.). До найбільш відомих історико- культурних пам'яток Івано-Франківської області відносяться: церква св. Пантелеймона (с. Шевченкове Галицького району), Манявський скит, Гошівський монастир (Долинський район), Благовіщенська церква (1587 р., м. Коломия), Успенська церква (Варваринська, 1623 р., с. Пістинь Косівський район), церква Різдва Богородиці (XVII ст., Надвірнянський район), Дерев'яна церква (XIX ст., с. Розсільна Богородчанського району - збудована без жодного цвяха), старовинні споруди та руїни замків у Галичі, Чернелиці, Раковцю, Пневі, а також залишки давньої обсерваторії на г. Піп - Іван (на даний момент проводяться реставраційні роботи). Підкреслено, що культурно- пізнавальний туризм - це багатогранний феномен, який несе в собі інтегративний потенціал, оскільки він є могутнім фактором розвитку економіки, соціальних інститутів і всієї культури. Також, вказані перспективи і застереження щодо використання історико-культурних пам'яток Івано- Франківської області у культурно-пізнавальному туризмі.

Ключові слова: туризм, культурно-пізнавальний туризм, культура, історико-культурна спадщина, пам'ятки історії, пам'ятки культури, культурний потенціал.

Vychivskyi Pavlo Pavlovych PhD in Historical Sciences, Vasyl Stefanyk Precarpathian National University

Malanyuk Taras Zinoviyovych PhD in Pedagogical Sciences, Vasyl Stefanyk Precarpathian National University

Orlova Vira Vasylivna PhD in Economic Sciences, associate professor, Vasyl Stefanyk Precarpathian National University

Koretchuk Yaroslav Volodarovich Director, Ivano-Frankivsk Regional Museum of the Liberation Struggle named Stepan Bandera

CURRENT TRENDS OF THE DEVELOPMENT OF CULTURAL AND EXPERIENCED TOURISM IN THE IVANO-FRANKIVSK REGION

Abstract

The article analyzes the theoretical aspects of the functioning of cultural and educational tourism, the current state and prospects of its development in the Ivano-Frankivsk region. The problems of preserving and using the historical and cultural heritage, traditions and customs of the research area are pointed out. The tourist potential of the Ivano-Frankivsk region for the development of cultural and educational tourism, which can develop in: sight seeing and cultural directions, and occupies a significant place in the regional tourism market, is characterized. This is primarily due to the fact that the region is characterized by a significant number and variety of historical, architectural, artistic monuments and national-ethnic features, as well as a convenient geographical location and a developed transport network. The historical and cultural heritage of the Ivano-Frankivsk region is numerous, in particular: under the protection of the state there are 3.5 thousand monuments of history and culture, of which two churches are included in the UNESCO heritage (the Church of the Holy Spirit (Rohatyn), the Church of the Nativity of the Holy Bogoroditsi (Kolomiy district, village of Nizhniy Verbizh)), five cities mentioned in ancient Russian chronicles: (Halych (898), Tysmenytsia (1143), Snyatyn (1158), Tlumach (1213 ), Kolomyia (1240). The most famous historical and cultural monuments of the Ivano-Frankivsk region include: the church of St. Panteleimon (Shevchenko village, Halych region), Manyava hermitage, Goshiv monastery (Dolyna region), Annunciation church (1587, Kolomyia city), Assumption church (Varvarynska, 1623, Pistin village, Kosiv region), Church of the Nativity of the Virgin (XVII century, Nadvirna region), wooden church (XIX century, Rozsilna village of Bogorodchany region built without a single nail), ancient buildings and ruins of castles in Halych, Chernelitsa, Rakovets, Pnev, as well as the remains of an ancient observatory on Pip - Ivan (restoration works are currently underway). It is emphasized that cultural and educational tourism is a multifaceted phenomenon that carries an integrative potential, as it is a powerful factor in the development of the economy, social institutions, and the entire culture. Also, the prospects and caveats regarding the use of historical and cultural monuments of the Ivano-Frankivsk region in cultural and educational tourism are indicated.

Keywords: tourism, cultural and educational tourism, culture, historical and cultural heritage, historical monuments, cultural monuments, cultural potential.

Постановка проблеми. В останні роки, до початку повномасштабного вторгнення рф, туризм почав відігравати все більш важливу роль у історичному, духовному, культурному, економічному та політичному житті України. Він перетворився у головний соціокультурний феномен загального розвитку людства, та засобу досягнення порозуміння і толерантності у відносинах між численними етнічними спільнотами та різними культурами.

Спостерігалася стійка тенденція до розширення сегменту культурно- пізнавального туризму на світовому ринку. У цьому контексті особливо вагомого значення набуває розвиток культурно-пізнавального туризму в Івано-Франківській області, яка є своєрідним ареалом збереження і розвитку української національної культури і духовності, унікальним регіоном, де споконвіку підтримуються, зберігаються і популяризуються традиції та звичаї наших предків. Зважаючи на це, туристична галузь в цілому і культурно- пізнавальний туризм зокрема, повинні стимулювати розвиток як регіональної, так і загальнодержавної економіки, зміцнити і посилити демократичні процеси в країні та курс на євроінтеграцію.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемі становлення, розвитку і економічного функціонування культурно-пізнавального туризму в Україні присвячені праці В. Кифяка, Г. Дроздова, В. Кравціва, О. Любіцевої, М. Кляпа, М. Мальської, та інших. Дослідження історичних, культурних та природних ресурсів території Українських Карпат, зокрема у межах Івано- Франківської області проводили В. Гетьман і Л. Бородавка. Значної уваги заслуговують праці О. Лесика, О. Стецюка, О. Іванова, які висвітлюють туристичний потенціал західного регіону України. Взаємозв'язок туризму та історичного краєзнавства розглядали С. Дімнич, В. Завада.

Мета статті - висвітлення теоретичних аспектів розвитку та функціонування культурно-пізнавального туризму у Івано-Франківській області.

Виклад основного матеріалу. Культурно-пізнавальний туризм є найкращим способом розширення кругозору людини, поглиблення світосприйняття особистістю, ознайомлення з найкращими культурно- мистецькими творами людства, що у кінцевому результаті сприяє естетично- духовному розвитку і збагаченню людини. Він поєднує у собі широкий спектр споживчої туристичної діяльності, що формує розуміння характерних особливостей окремої дестинації (культурно-історична спадщина, мистецтво, стиль життя), забезпечуючи відкритість та доступність такої культури [12, с. 8].

Культурно-пізнавальний туризм є основою наукових і науково- популярних досліджень культури, а також способом залучення різних верств населення до її вивчення. Визначальним принципнм розвитку культурнн- пізнавального туризму, є принцип стійкнго рнзвитку, який ґрунтується на комплексній підтримці регіональної (місцевої) культури, збереження історико-культурних і природних об'єктів та покращення матеріального і духовного рівня життя місцевого населення. Будь-який вид туризму, в тому числі і культурно-пізнавальний, який реалізується за принципами стійкого розвитку, є основним засобом економічного розвитку регіону, створення нових робочих місць, і що найголовніше збереження і використання історико- культурних об'єктів [10, с. 378].

Культурно-пізнавальний туризм розвивається на базі історико- культурних ресурсів, які поділяються за типами на: предметні (матеріальні) (пам'ятники археології, історії, архітектури, містобудування, монументального мистецтва, музеї, заповідники, садиби), і непредметні (нематеріальні, або духовні) (звичаї, традиції, обряди, фольклор, усна народна творчість) [1, с. 136-137].

В той же час, до культурно-пізнавальних ресурсів відносяться тільки ті історичні та культурні об'єкти, які мають науково-пізнавальну цінність й важливе суспільне значення. Основними компонентами культурно- пізнавального туризму є: археологічні, історичні, монументальні, архітектурні, ландшафтні пам'ятки а також пам'ятки садово-паркового мистецтва [10, с. 378].

Серед великої кількості культурно-пізнавальних об'єктів провідну роль займають пам'ятки історії та культури, які відзначаються привабливістю і служать основним засобом задоволення культурно-пізнавальних потреб [1, ^ІЗЗ^ У класифікаці ї ироф. М. Драгічевіч-Шешич подорожі у культурно-пізнавальному туризмі за метою поділяється на: історичні (мандрівки в історію, релігійні подорожі); географічні (спеціалізовані); художні (з метою вивчення мистецтва) [1, с. 136]

Головною умовою становлення і розвитку культурно-пізнавального туризму є наявність великої кількості історико-культурних об'єктів, доступність до них та достатньо розвинена інфраструктура області (включаючи заклади харчування і розміщення туристів).

В Івано-Франківській області культурно-пізнавальний туризм може розвиватися у: екскурсійно-пізнавальному та культурному напрямах, і займає вагоме місце на регіональному туристичному ринку. Це, в першу чергу, зумовлено тим, що область відзначається значною кількістю і різноманітністю історичних, архітектурних, мистецьких пам'яток і національно-етнічних особливостей, а також зручним географічним розташуванням, розвиненою транспортною мережею.

Історико- кплдтурна спадщина Івано-Франківської області є чисельною, зокрема: під охороною держави знаходиться 3,5 тис. пам'яток історії та культури, з них дві церкви занесені до спадщини ЮНЕСКО (церква Святого Духа (м. Рогатин), церква Різдва Пресвятої Богородиці (Коломийський район, с. Нижній Вербіж)), п'ять міст, про які згадують давньоруські літописи: (Галич (898 р.), Тисмениця (1143 р.), Снятин (1158 р.), Тлумач (1213 р.), Коломия (1240 р.). До найбільш відомих історико-культурних пам'яток Івано- Франківської області відносяться: церква св. Пантелеймона (с. Шевченкове Галицького району), Манявський скит, Гошівський монастир (Долинський район), Благовіщенська церква (1587 р., м. Коломия), Успенська церква (Варваринська, 1623 р., с. Пістинь Косівський район), церква Різдва Богородиці (XVII ст., Надвірнянський район), Дерев'яна церква (XIX ст., с. Розсільна Богородчанського району - збудована без жодного цвяха), старовинні споруди та руїни замків у Галичі, Чернелиці, Раковцю, Пневі, а також залишки давньої обсерваторії на г. Піп - Іван (на даний момент проводяться реставраційні роботи).

Івано-Франківська область, також, є батьківщиною князя Ярослава

Осмомисла і княгині Ярославни, Анастасії Лісовської (всім відомої під ім'ям - Роксолана), тут народилися О.Довбуш (керівник опришківського руху), С.Височан (сподвижник Б.Хмельницького), письменники В.Стефаник, Л.Мартович, І.Вагилевич, М.Підгірянка, М.Черемшина, мистецтвознавець С.Гординський, художник В.Касіян, С.Бандера та Д.Вітовський - провідні діячі національно-визвольного руху. Цей регіон часто відвідували І.Франко, М.Грушевський, Б.Лепкий, М.Коцюбинський, Д.Січинський, М.Рильський. Протягом 1919 року, коли Станиславів (попередня назва Івано-Франківсь а) був столицею ЗУНР, місто відвідали Є.Коновалець, В.Винниченко,

С.Петлюра [9].

Основними відвідуваними об'єктами цього виду туризму є також музеї. Використання музеїв у культурно-пізнавальному туризмі зумовлено значною їх кількість. В області працює понад 120 приватних, громадських та державних музеїв різної форми власності та типу, що надають екскурсійні послуги.

Найвідомішими і найпопулярнішими музеями Івано-Франківської області серед туристів є: Івано-Франківський краєзнавчий музей;

Національний заповідник «Давній Галич»; Коломийський музей народного «Писанка»; Долинський музей «Бойківщина» Тетяни і Омеляна Антоновичів; Косівський музей народного мистецтва та побуту Гуцульщини; Приватний музей старожитностей Романа Кумлика в Верховині; Історико-меморіальний музей Степана Бандери; Івано-Франківський обласний музей визвольної боротьби ім.С.Бандери; Літературно-меморіальний музей Івана Франка; Русівський літературно-меморіальний музей Василя Стефаника та інші.

мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського; Коломийський музей

Особливою популярністю у туристів користується Національний заповідник «Давній Галич» - комплекс історико-культурних пам'яток давнього

Галича та Галицько-Волинської держави ХІІ-ХІІІ ст. Загальна площа заповідника «Давній Галич» становить майже 80 км2.

Значний туристичний потенціал національного заповідника «Давній Г алич» забезпечується наявністю на його території великої кількості пам'яток загальнодержавного та світового значення, зокрема: фундаменти 14 літописних церков ХІІ-ХІІІ ст.; 18 - природоохоронних об'єктів; 200 - пам'яток археології. Найвизначнішими пам'ятками заповідника «Давній Галич» є: Церква Різдва Христового (ХІУ-ХУІ ст.); Галицький (Старостинський) замок (XIV-XVII ст., руїни); Залишки княжого Галича (XI-XIII ст.); Фундаменти Успенського собору (ХІІ ст.) з місцем поховання князя Ярослава Осмомисла та каплицею Св. Василія (ХУ ст.); Фундаменти Іллінської церкви (XII ст.); Легендарна Княжа криниця (XII ст.); Церква Успіння Пресвятої Богородиці (XVI ст.); Церква Святого Пантелеймона (перлина галицької архітектури школи XII ст.); Костел та монастирський комплекс Кармелітів (ХУІІ ст.).

Значними складовими заповідника також є три музеї: Музей-скансен народної архітектури і побуту Прикарпаття (с. Крилос); Музей історії давнього Галича (с. Крилос); Музей караїмської історії Прикарпаття (Галич) [8].

Дуже популярними серед туристів є приватні колекції творів місцевих народних умільців (особливо Гуцульщини), в яких зберігаються більше ніж 270 тис. експонатів, щороку їх відвідує близько 270 тис. туристів [3].

Оскільки розвиток культурно-пізнавального туризму тісно пов'язаний з культурною спадщиною, то необхідно відзначити і те, що територія Івано- Франківської області охоплює чотири етнографічні регіони: Опілля, Покуття, Бойківщина та Гуцульщина. Унікальні традиції, звичаї та обряди їх мешканців є досить цікавими для туристів.

Окрім того, кожного року в багатьох територіальних громадах Івано-Франківської області (Шешори, Космач, Коломия, Верховина, Косів) відбуваються численні і різноманітні фестивалі.

Найбільш відомими і перспективними для використання у туризмі, фестивалями, які проводяться на території Івано-Франківської області є:

- «Карпатський вернісаж», фестиваль народного декоративноприкладного мистецтва, який проводиться щороку в перші дні осені в обласному центрі, і є цікавою туристичною атракцією, що популяризує народні традиції, культуру регіону, різні народні ремесла (близько 40 видів народних промислів, зокрема, писанкарство, ткацтво, гончарство, ліжникарство, виготовлення килимів, гобеленів, національного одягу, бісероплетіння, різьба по дереву, художнє випалювання, вироби із шкіри, розпис по склу, лозоплетіння, петриківський розпис, та інше). Фестиваль «Карпатський вернісаж» може виступати як основним елементом турпродукту, так і складовою інших турів.

Фестиваль «Писанка», проводиться у Коломиї на площі перед музеєм Писанки, і є чудовим заходом який не тільки збирає майстрів писанкарства з усього світу, а й популяризує цю давню українську традицію серед багатьох вітчизняних і закордонних туристів. Програма фестивалю включає: гаївки, пасхальні ігри, майстер-класи, конкурси писанкового розпису, виставки- продажі виробів традиційного українського декоративно-прикладного мистецтва. Основною ціллю фестивалю є збереження і розвиток традиційного українського писанкового розпису, знайомство з особливостями писанкарства різних регіонів України і світу, популяризація вітчизняної писанки як традиційного символу Пасхи.

«Івана Купала» святкують у Карпатах ще з давніх часів. Свою назву це свято бере від імені Купайла - давнього божества добробуту і родючості, а всі обряди, що приурочувалися цьому святу мали на меті загальне очищення, вшанування краси і кохання. Визначальною особливістю святкування «купальської ночі» в Івано-Франківській області є наявність ватри (багаття). Яка згідно давніх вірувань і переказів має дуже велику міфічну силу. Фестиваль відзначається запальними забавами, місцевим колоритом, таємничістю і чарівністю купальської ночі [13, с. 285-286].

Досить популярними серед туристів є і відвідання святкувань традиційних релігійних українських свята, що відбуваються на території Івано-Франківської області. Зокрема, Різдва Христового, яке є найбільш шанованим святом на Гуцульщині, і відіграє роль центрального елементу у духовному розвитку всіх українців. У зв'язку з цим, тур «Різдво у Карпатах» - це найбільш яскравий зразок регіонального турмаршруту Івано-Франківської області.

Туристів, які завітають у Карпати на Різдво пригощатимуть численними традиційними українськими стравами, і обов'язково справжньою густою гуцульською кутею з горіхами і медом. Популярністю у гостей користуються страви з білих грибів, квасолі, риби. Всі туристи мають змогу долучитися до приготування святкових страв. Незабутніх вражень всім гостям подарує різдвяний вертеп.

«Великдень на Прикарпатті» - це спеціалізований туристичний маршрут, який передбачає відвідування Івано-Франківської області у час Великодніх свят. Всі туристи за своїм бажанням мають змогу безпосередньо взяти участь у випіканні пасок і розмальовуванні писанок. Видовищною і незабутньою атракцією для більшості гостей є гаївки - традиційні українські пісні та забави, які відбуваються на церковних подвір'ях.

З великого числа «Великодніх турів», одним з найбільш відомих і найбільш популярних серед туристів є - «Великдень у Космачі». Це міжнародний фестиваль, який започаткований у 2007 році. Метою даного фестивалю є популяризація української культури, історії, традицій. Програма фестивалю передбачає виставки робіт народних майстрів (писанкарства, ткацтва, бондарства, різьбярства, вишиванок, та інших), дегустації страв традиційної гуцульської кухні, виступи численних музикальних колективів як українських так і закордонних, відбуваються майстер-класи з писанкарства, лозоплетіння та виготовлення традиційної української ляльки - мотанки. На території Івано-Франківської області відбувається чимало й інших заходів, які присвячені святкуванню інших не менш цікавих і важливих свят - «Водохреща», «Маланки», гуцульська «Розколяда». Як правило, такі тури найкраще підходять для сімейного відпочинку з дітьми [13, с. 287].

Натомість, у гірських районах Івано-Франківської області до сьогоднішнього дня збереглася велика кількість унікальних народних традицій та звичаїв, які в сучасному урбанізованому суспільстві практично ніде не зустрічаються. А тому місцеві центри народних промислів, мають значний потенціал для розвитку культурно-пізнавального туризму [5, с. 119].

Загалом, у сфері становленні і розвитку культурно-пізнавального туризму у Івано-Франківській області здійснюється чимало заходів. Найбільш відомим з яких був проект «Східноєвропейські перлини: створення та пресування продуктів міського культурного туризму в транскордонному просторі». Одна із основних задач цього проекту збереження і розвиток історико-культурної спадщини і використання її в туристичному бізнесі, шляхом створення нових екскурсійних продуктів [10, с. 381 ].

Розвиток культурно-пізнавального туризму, як на державному рівні так і на регіональному має чимало позитивних наслідків, зокрема, сприяє:

збереженню історико-культурної спадщини;

налагодженню співпраці між пам'ятко охоронними інституціями, музеями та представниками тур бізнесу;

створенню нового культурного продукту для туризму;

розвитку духовності, патріотизму, усвідомлення приналежності людей до певної культури;

налагодженню відносин між представниками різних культур [10, с. 381].

Культурно-пізнавальний туризм, також виступає засобом нівеляції стереотипів щодо населення, культури різних регіони України, засобом інформування та просвітництва. Відіграє фундаментальну роль в осмисленні власної національної ідентичності, у збереженні і відродженні унікальних традицій та звичаїв. А для молодого покоління надзвичайно важливим є усвідомлення гордості за власну країну, її історичної і культурної спадщини.

Культурно-пізнавальний туризм можна також розглядати і як окремий вид розвиваючого дозвілля (відвідання музеїв, бібліотек, пам'яток історії, архітектури, культури), він виступає засобом підвищення рівня освіти та культури людей, завдяки знайомству з культурою, традиціями, побутом, релігією та стилем життя різних народів [6].

З кінця ХХ ст. - поч. ХХІ ст. культурно-пізнавальний туризм відіграє все більш вагоме значення для розвитку Івано-Франківської області, що зумовлено цілим рядом причин, адже він:

справляє позитивний економічний і соціальний вплив на розвиток області (туристичної дестинації);

сприяє налагодженню взаєморозуміння між людьми з різних країн і регіонів, представників різних культур;

служить засобом розвитку позитивного іміджу території;

підтримує збереження історико-культурної спадщини;

сприяє розвитку культури і туризму області [12, с. 9].

У той же час, віддаючи належне всім перевагам культурно- пізнавального туризму, необхідно вказати і на певні застереження, які він становить для Івано-Франківської області як історико-культурного регіону. Вони як правило проявляються у:

негативному, подекуди руйнівному впливі діяльності туристів щодо історичних і культурних пам'яток;

формуванні і поширенні нових стереотипів, не завжди коректних, про певну країну, культуру, людей;

посиленні корупційної складової у залученні історико-культурних пам'яток до сфери туризму [10 , с. 381 ].

Висновки

Отже, культурно-пізнавальний туризм є чудовим засобом пізнання і дослідження власної країни чи регіону, формуванню гордості за її історію та культуру. Проте, на сьогоднішній день, держава не приділяє цьому питання належної уваги, як важливому елементу подолання внутрішніх міжрегіональних стереотипів і непорозумінь, формування національної української ідентичності.

На державному рівні відсутня програма розвитку культурно- пізнавального туризму як ефективного чинника сталого регіонального розвитку - через збереження і відновлення історико-культурних пам'яток, традиційних народних промислів і ремесел.

Надбання української історико-культурної спадщини мало відомі як в самій Україні, так і за кордоном, що ускладнює їх залучення і використання у культурно-пізнавальному туризмі.

Натомість, знайомство з історією, культурою, традиціями і звичаями Івано-Франківської області прискорить розвиток культурно-пізнавального туризму в регіоні шляхом розробки та облаштування нових туристичних маршрутів (науково-пізнавальних) і екскурсій. Збільшення кількості туристів, в свою чергу, дасть змогу покращити соціально-економічне становище місцевого населення, розвивати традиційні народні промисли.

Держава, у свою чергу, на законодавчому рівні повинна вживати заходів щодо збереження і відновлення історико-культурної спадщини, яка є основою для розвитку культурно-пізнавального туризму, зберігати і розвивати традиційну українську культуру, презентувати надбання української культурної спадщину на міжнародному туристичному ринку.

Література

Величко В.В. Організація рекреаційних послуг: навч. посібник. Х.: ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, 2013. 202 с.

Дацко О. І. Культура як чинник сталого розвитку регіонів: європейський досвід. Проблемы и перспективы развития сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ: сб. науч.тр.

Т.1. С. 224-230.

Івано-Франківський краєзнавчий музей. Коротка інформаційна довідка URL: http://www.ifkm.if.ua/page69.html

Кифяк В. Ф. Організація туристичної діяльності в Україні. Чернівці: Книги- XXI, 2003. - 300 с.

Кіндрачук Н. Розвиток культурного туризму в Карпатському регіоні України: аналіз сучасного стану та перспективи розвитку. Інтелігенція і влада. 2012. Вип. 27. С. 117-123.

Кузьмук О. Культурний туризм як інструмент формування національної ідентичності. URL: http://www.tourhb.net/ statti_uki7kuzmuk.htm.

Культурна політика України - оцінка міжнародних експертів / Рада культур. співпраці Ради Європи; М-во культури і туризму України. К..: Рада культур. співпраці, 2007. 56 с.

Національний заповідник «Давній Галич». URL: http://davniyhalych.com.ua/ component/k2/item/ 144-davnii-galich

Пендерецький О. В. Територіальна організація промислового туризму Карпатського суспільно-географічного району та основні напрямки її вдосконалення: монографія О. В. Пендерецький; за наук. ред. Олійника Я.Б. - Івано-Франківськ: ІФНТУНГ, 2011. 225 с.

Савіцька О.П., Федорович О.І. Культурний туризм: реалії та перспективи розвитку у львівській області. Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України. 2014. Вип. 24.1. С. 376-383

Стратегія розвитку Івано-Франківської області на період до 2020 року. Івано-Франківськ, 2014. 78 с.

Сущинская М.Д. Культурный туризм : учебное пособие. СПб. : Изд-во СПбГУЭФ,

128 с.

Філюк С. Роль історико-культурних ресурсів Івано-Франківської області у відновленні духовності туристів. Рекреаційний потенціал Прикарпаття: історія, сучасний стан, перспективи. - Вип. 4 : Збірник статей : Матеріали міжнародної наукової конференції «Туризм і розвиток регіону», присвяченої 10-річчю створення Інституту туризму (Івано-Франківськ, 19-20 вересня 2013 р.). Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника; голова редколегії проф. Володимир Клапчук. - Івано-Франківськ : «Фоліант», 2013. С. 282-288

Франківщина прийняла півтора мільйона туристів минулого року. URL: http://www.if.gov.ua/news/27916

References

Velychko V.V. (2013). Orhanizatsiya rekreatsiynykh posluh [Organization of recreational services], KH.: KHNUMH. 202 s. [in Ukrainian].

Datsko O. I. (2009). Kul'tura yak chynnyk staloho rozvytku rehioniv. [Culture as a factor of sustainable development of the region]. HUAM: S. 224-230. [in Ukrainian].

Ivano-Frankivs'kyy krayeznavchyy muzey. [Ivano-Frankivsk Local Lore Museum], Retrieved from http://www.ifkm.if.ua/page69.html. [in Ukrainian].

Kyfyak V. F. (2003). Orhanizatsiya turystychnoyi diyal'nosti v Ukrayini. [Organization of tourist activities in Ukraine]. Chernivtsi : Knyhy-XXI. 300 S. [in Ukrainian].

Kindrachuk N. (2012). Rozvytok kul'turnoho turyzmu v Karpat-s'komu rehioni Ukrayiny: analiz suchasnoho stanu ta perspektyvy rozvytku. [Development of cultural tourism in the Carpathian region of Ukraine: analysis of the current state and development prospects]. S. 117-123. [in Ukrainian].

Kuz'muk O. Kul'turnyy turyzmyak instrument formuvannya natsional'noyi identychnosti.[Cultural tourism as a tool for the formation of national identity]. Retrieved from. http://www.tourlib.net/statti_ukr/kuzmuk.htm. [in Ukrainian].

Kul'turna polityka Ukrayiny - otsinka mizhnarodnykh ekspertiv. [Cultural policy of Ukraine - assessment of international experts] (2007), K. [in Ukrainian].

Natsional'nyy zapovidnyk «Davniy Halych». [National Reserve «Halych»]. Retrieved from http://davniyhalych.com.ua/component/k2/item/144-davnii-galich. [in Ukrainian].

Penderets'kyy O.V. (2011). Terytorial'na orhanizatsiya promyslovoho turyzmu Karpat-s'koho suspil'no-heohrafichnoho rayonu ta osnovni napryamky yiyi vdoskonalennya. [Territorial organization of industrial tourism of the Carpathian socio-geographical region and the main directions of its improvement]. Ivano-Frankivs'k: IFNTUNH. 225 s. [in Ukrainian].

Savits'ka O.P., Fedorovych O.I. (2014). Kul'turnyy turyzm: realiyi ta perspektyvy rozvytku u l'vivs'kiy oblasti. [Cultural tourism: realities and prospects of development in the Lviv region]. S. 376-383. [in Ukrainian].

Stratehiya rozvytku Ivano-Frankivs'koyi oblasti naperiod do 2020 roku. [Development strategy of the Ivano-Frankivsk region for the period until 2020]. (2014). Ivano-Frankivs'k. 78 s. [in Ukrainian].

Sushchynskaya M.D. (2010). Kul'turnyy turyzm. [Cultural tourism], SPb. : Yzd-vo SPbHUEF. 128 s. [in Russian].

Filyuk S. (2013). Rol' istoryko-kul'turnykh resursiv Ivano-Frankivs'koyi oblasti u vidnovlenni dukhovnosti turystiv. [The role of historical and cultural resources of the Ivano-Frankivsk region in restoring the spirituality of tourists]. Ivano-Frankivs'k : «Foliant». S. 282-288. [in Ukrainian].

Frankivshchyna pryynyala pivtora mil'yona turystiv mynuloho roku. [Frankiv region received one and a half million tourists last year]. Retrieved from. http://www.if.gov.ua/news/27916. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru