Дослідження особливостей фізичної підготовленості військовослужбовців, які мали контузію

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дослідження особливостей фізичної підготовленості військовослужбовців, які мали контузію

Одеров А.М.

кандидат наук з фізичного виховання і спорту, доцент, професор кафедри фізичного виховання, спеціальної фізичної підготовки і спорту Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, м. Львів

Романчук С.В.

доктор наук з фізичного виховання і спорту, професор, начальник кафедри фізичного виховання, спеціальної фізичної підготовки і спорту Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петр а Сагайдачного м. Львів

Підтримання належного рівня професійної та бойової готовності військовослужбовців є надзвичайно важливим та необхідним чинником для успішного виконання завдань за призначенням щодо захисту держави. Військово -професійна діяльність воїнів характеризується постійним підвищеним фізичним та психічним напруженням, а також впливом на психіку різноманітних стрес-чинників, виконанням завдань в особливих умовах, пов'язаних із ризиком для життя і здоров'я, що можуть стати приводом погіршення їх здоров'я та зниження боєздатності. Контузії та їх наслідки є достатньо поширеними порушеннями стану бойової готовності воїнів, що беруть участь у бойових діях. Разом з тим, адаптація військовослужбовців, які отримали контузії під час виконання службових обов'язків повинна носити комплексний характер. Саме засоби фізичної підготовки є не лише важливими чинниками, за допомогою яких залежить професійна реалізація військовослужбовців, але й забезпечується позитивний вплив на виконання бойових завдань.

Ключові слова: військовослужбовці, контузія, фізична підготовка, військово -професійна діяльність, бойова готовність.

Artur Oderov, Serhii Romanchuk, Oleh Olkhovyi, Vasyl Pylypchak, Ihor Romaniv, Oleksandr Тymochko, Pavlo Potsiluiko. Investigation of the peculiarities of the physical fitness of military servants who had injuries. Abstract. Maintaining the appropriate level of professional and combat readiness of military personnel is an extremely important and necessary factor for the successful performance of the tasks assigned to protect the state. The military and professional activity of soldie rs is characterized by constant increased physical and mental stress, as well as the impact on the psyche of various stress factors, the performance of tasks in special conditions associated with the risk to life and health, which can become a reason for the deterioration of their health and reduction of combat capability. Contusions and their consequences are fairly common violations of the state of combat readine ss of soldiers participating in combat operations. At the same time, the adaptation of service men who received concussions during the performance of official duties should be complex in nature. The analysis of the nature of the complaints put forward by the respondents and the self-assessment of well-being at the end of the working day and the working week indicates the deterioration of the regulation of the activity of the main organs and systems of the body, negative changes in the working capacity of servicemen, and the lack of opportunities for its restoration. All this is a sign of the formation of relevant pre-clinical health conditions. Although the vast majority of participants have a sufficient level of physical fitness, at the same time there is a certain number of participants who show results that are worse than age norms. This characterizes the impact of concussion on the physical condition of servicemen and is a sign of general deterioration of health.

It is the means of physical training that are not only important factors that depend on the professional realization of military personnel, but also ensure a positive impact on the performance of combat tasks.

Key words: military personnel, contusion, physical training, military professional activity, combat readiness.

Постановка проблеми та її взаємозв'язок з важливими науковими та практичними дослідженнями

Професійна підготовка військовослужбовців Збройних сил України в умовах виконання бойових завдань є актуальною та вимагає від них високого рівня розвитку фізичних та психологічних якостей, показників функціонального та фізичного стані в, які забезпечують дотримання високого рівня працездатності в бойовій обстановці [3, 4, 10].

У свою чергу, постійне напруження під час виконання специфічних завдань війни проти рф, порушення режиму дня, відпочинку та харчування зменшують резерви організму для пристосування та призводять до розвитку дезадаптаційного синдрому, порушень психоемоційного статусу та працездатності [5, 6]. контузія фізична підготовка выйськовий

Разом з тим, проблема підвищення рівня бойової готовності військовослужбовців після контузії із використанням засобів фізичної культури в умовах сьогодення є актуальною [7, 8]. Отже, забезпечення відновлення функціональних можливостей стає важливим та актуальним науково-практичним завданням у галузі фізичної культури та спорту.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Фізична підготовка відіграє важливу роль у дотриманні бойової здатності військовослужбовців, головною метою якої є покращання її різних компонентів. Науковці De Araujo L., Sanches M.G.M., Turi B. C., Monteiro H.L. та ін. [9, 11, 16] доводять позитивний вплив тривалої підготовки на стан офіцерів військової поліції в штаті Сан - Пауло. Саме після 54 тижнів тренування з'ясовано значне покращання максимального споживання кисню, м'язової витривалості, сили та швидкості. У робах Tait J.L., Bulmer S., Drain J.R., Main L. C. [2, 14] описано та досліджено динаміку стану військовослужбовців австралійської армії протягом 12 тижнів підготовки. З'ясовано покращання самопочуття з мінімальними порушенням маркерів запалення. Науковцями рекомендовано використання цих показників у моніторингу стану військовослужбовців.

De Oliveira I. M., Vila M. H., Burgos-Martos F. J., Cancela J. M. [12, 15] підкреслюють, що військова фізична готовність значною мірою залежить від підтримки загального стану здоров'я і фізичної підготовки солдатів на рівні, який дозволяє їм виконувати завдання за призначенням. Відмінна фізична підготовленість військовослужбовців допомагає визначити програму фізичної підготовки та навчання, яка відповідає їх потребам.

Автори Funch O., Hasselstrom H. A., Gunnarsson T.P. та ін. [1, 13, 17] підкреслюють, що в умовах адаптації після травм або хвороб використання 12-хвилиного бігового тесту Купера та чотирьох силових вправ із власною вагою не завжди виправдано. В таких випадках рекомендується проводити інші випробування. Доведено, що 6 -хвилинний тест на гребному тренажері дозволив адекватно оцінювати функціональний стан військовослужбовців.

На нашу думку, фізична підготовка є особливо важливим елементом бойової підготовки для Збройних сил України, оскільки саме постійний розвиток та удосконалення основних фізичних якостей цілеспрямовано формує необхідні військово - професійні навички діяльності.

Мета дослідження - проаналізувати та дослідити рівень фізичної підготовленості військовослужбовців, які мали контузію визначити вплив фізичних якостей на формування готовності військовослужбовців до виконання бойових завдань.

Організація та методи дослідження

З метою визначення ефективності впливу та розвитку основних фізичних якостей військовослужбовців, які мали контузію нами проведено дослідження, яке ґрунтувалося на узагальненні теоретичних положень, що розкривають зміст технологій формування військово-прикладних навичок військовослужбовців. У дослідженні взяло участь 36 військовослужбовців, середній вік яких становив 32,22±1,26 років. Як інструмент дослідження були використані тести, включені у систему КОНТРЕКС-2. Оскільки нормативи цих тестів були розроблені з інтервалом в один рік, для порівняльного аналізу були використані результати вікових груп від 25 до 39 років, що збігається з віковим інтервалом учасників. В результаті було обґрунтовано проблему дослідження, висунуто гіпотезу, визначено мету та завдання дослідження.

Виклад основного матеріалу дослідження

Аналіз дослідження середньої величини виконання тесту на гнучкість у групі склала 8,67±1,21 см. Відповідно до таблиць, розроблених авторами методики КОНТРЕКС -2, середній норматив виконання тесту на гнучкість у осіб цього віку становив 7,87±0,11 см. Оскільки суттєві відмінності між середнім результатом та нормативом відсутні, ми прийшли до висновку про відповідність рівня гнучкості учасників віковій нормі. З метою підвищення інформативності аналізу було проведено індивідуальну оцінку результатів. Питома вага учасників, результати виконання тесту в яких відповідають віковій нормі склала 77,78 %, тих, результати яких не відповідають нормативу - 22,22 %. Розподіл учасників у групі за рівнем гнучкості (рис. 1). Кількість учасників, які добре виконують тест на гнучкість суттєво більша, ніж питома вага тих, хто не може його виконати (t = 5,67, p<0,05). На наш погляд, це ілюструє достатній рівень розвитку даної фізичної якості в учасників дослідження, що є цілком зрозумілим. Учасники за своєю соціально-професійною категорією є військовослужбовцями, тобто особами, які постійно займаються фізичною підготовкою і спортом, виконують вправи, спрямовані на розвиток та підтримку рівня основних фізичних якостей. Але кожен п'ятий учасник не зміг належним чином виконати запропонований тест. Тобто отримані результати можуть бути сприйнятими як непряме свідоцтво впливу перенесеної контузії на рівень гнучкості. На наш погляд, це може бути результатом переривання регулярних занять під час лікування та відновлення після контузії.

Рис. 1. Розподіл учасників дослідження за результатами тесту на гнучкість (%)

Дослідження швидкості реакції, що повинно бути визнано однією із важливих професійних якостей військовослужбовців показав, середній результат «естафетного тесту» учасників склав 21,44±1,33 см, норма якого для цього ж віку - 16,87±0,20 см. Тобто має місце суттєве погіршення результатів виконання тесту на швидкість учасниками порівняно із віковим нормативом (t=3,44, р < 0,05) (рис. 2).

Рис. 2. Розподіл учасників дослідження за результатами тесту на швидкість (%)

На наш погляд, ці результати повністю вкладаються в картину наслідків контузії. Розбалансованість регуляторних процесів, що є важливою ознакою перенесеної контузії, однозначно сприяє більш повільній реакції індивідуума на подразники. Дані, наведені на рис. 2 повинні бути оцінені як ще один доказ припущення зробленого вище, щодо погіршення швидкості реакції в осіб із перенесеною контузією. Питома вага осіб, які виконують «естафетний тест» гірше вікових нормативів майже у 5 разів більше, ніж відсоток осіб, які добре виконали зазначений тест (t=7,59, p<0,05). Отримані результати ще раз підтверджують наявні літературні відомості щодо наслідків перенесеної контузії та легкої ЧМТ. Крім того, результати цього тесту є ще одним доказом донозологічних порушень нервової системи, встановлених на підставі дослідження функціонального стану. Інформативність використаного випробування є підставою для рекомендації його використання як скринінг -тесту у моніторингу стану військовослужбовців, які перенесли контузію.

Проведені дослідження швидкісно-силових якостей (динамічної сили) респондентів за допомогою стрибку вгору з місця вказую на середній результат 47,57±3,64 см при нормі для цього ж віку - 44,47±0,50 см (p>0,05). Близькість результатів військовослужбовців до нормативів повинна бути оцінена як доказ відсутності суттєвих відмінностей у рівні динамічної сили. Це дає підстави вважати, що зазначена якість не суттєво порушується внаслідок перенесеної контузії.

За індивідуальним аналізом стрибків вгору з місця 80,56 % учасників мали результати, що відповідали віковій нормі, а 19,44 % - мали результати гірші, ніж вікова норма. Тобто кількість військовослужбовців, які добре виконували зазначений тест, практично в чотири рази була більше, ніж кількість тих, які не змогли його виконати. На наш погляд, це повинно бути оцінено з двох сторін. По-перше, велика кількість тих, хто виконав тест на динамічну силу доводить відсутність суттєвого впливу наслідків контузії на цю фізичну якість. Разом з тим, достатня кількість осіб, які не змогли впоратися з цим тестом, враховуючи професійну групу, що оцінювалась, є прогностично несприятливою ознакою. Динамічна сила у військовослужбовців є також професійно важливою якістю. Досить велика питома вага осіб із зниженням рівня цієї якості є доказом загального погіршення фізичного стану. Причину цього погіршення в межах нашого дослідження з'ясувати важко, але можна припустити, що вона пов'язана із загальним погіршенням здоров'я, яке викликає зменшення рухової активності, кратності та тривалості занять спортом та фізичною культурою.

На наш погляд, результати тесту стрибка вгору з місця (рис. 3) є важливими, оскільки вони надають підстави для обґрунтування спрямованості програми фізичної підготовки для адаптації військовослужбовців із перенесеною контузією,

Аналіз оцінки швидкісної витривалості за допомогою вправи на м'язи черевного пресу - кількість підйомів прямих ніг до кута 90⁰ за 20 с з положення лежачи на спині вказую на середній результат учасників 21,47±3,12 раз при віковому нормативі 14,27±0,17 раз, що показує суттєве перебільшення (t=2,31, p<0,05). Усе це пояснюється особливостями досліджуваної професійної групи. Розвиток м'язів черевного пресу є одним із важливих завдань фізичної підготовки військовослужбовців, саме ці м'язи відчувають максимальне напруження під час виконання більшості фізичних навантажень.

Результати індивідуального розподілу учасників за результатами тесту (рис. 4) свідчать, що переважна більшість досліджених, а саме 91,67% виконали тест краще вікових норм. Але наявний відсоток тих, хто не зміг добре виконати тест, а саме 8,33 % учасників, на наш погляд, є ще одним аргументом, що підтверджує припущення, зроблені раніше щодо загального погіршення фізичного стану військовослужбовців, внаслідок перенесеної контузії. Відповідно до статистичних вимог ця кількість не може бути оцінена як значуща, але з позицій прогнозування стану бойової здатності військовослужбовців вона повинна бути врахована. Як і при аналізі результатів попереднього тесту, це повинно бути враховане як один із напрямків програми фізичної

Дослідження швидкісно-силової витривалості для оцінки фізичної підготовленості, - згинання розгинання рук в упорі лежачи протягом 30 с показали підвищений рівень швидкісно-силової витривалості респондентів, середній результат яких склав 33,57± ,16 раз при віковому нормативі 17,80±0,23 раз (t = 4,99, p < 0,05).

Результати (рис. 5) свідчать, що переважна кількість учасників, а саме 97,22 % показали результати краще за віковий норматив і лише 2,78 % не змогли виконати функціональну пробу належним чином. Можливі передумови таких результатів також є підставою для включення вправ на розвиток швидкісно-силової витривалості у комплекс фізичних вправ програми для

Рис. 5. Розподіл учасників дослідження за результатами тесту на швидкісно-силову витривалість (%)

Результати дослідження з бігу на дистанцію 2000 опинилися на позитивному рівні. Середній результат склав 320,45±18,76 с при віковому нормативі 548,93±8,21 с, що показує суттєве перебільшення (t=12,18, p < 0,001). При індивідуальному аналізі отриманих результатів з'ясовано, що всі учасники впоралися з тестом належним чином. На наш погляд, це є наслідком як звичності використаної вправи для фізичної підготовки військовослужбовців, так і тим, що результат, закладений у систему КОНТРЕКС-2 значно більший, ніж нормативи, призначені для цієї професійної групи. Тобто в цьому випадку ми не можемо говорити про достатню інформативність використаного тесту.

Висновки

Таким чином, дослідження особливостей фізичної підготовленості військовослужбовців, які мали контузію, дозволяє зробити певні висновки, а саме:

дослідження повинно бути комплексним;

тести, які використовуються, повинні дати змогу оцінити основні фізичні якості, важливі для оцінки бойової здатності військовослужбовців;

випробування мають відповідати основним вимогам до скринінг-тестів, що дозволяє рекомендувати їх для використання у моніторингу стану військовослужбовців, які мали контузію.

На наш погляд, тести системи КОНТРЕКС-2 найбільш відповідають вимогам дослідження особливостей фізичної підготовленості військовослужбовців, яка має широко розроблені оцінні вікові нормативи.

Результати тестування учасників довели, що переважна більшість має достатній рівень фізичної підготовленості та виконує пропоновані тести краще, ніж передбачено віковими нормативами, закладеними у систему КОНТРЕКС -2, за виключенням «естафетного тесту», який оцінює швидкість реакції. Зменшення швидкості реакції відбиває розбалансування процесів сприйняття та переробки інформації, яке є ілюстрацією порушення нервової системи, що виникають внаслідок контузії.

Разом з тим, при виконанні майже усіх тестів є певна частка респондентів, які показують результати гірші, ніж вікові нормативи. Величина цієї підгрупи коливається в межах від 2 до 19 % учасників. На наш погляд, це є непрямим відбиттям впливу перенесеної контузії на фізичний стан військовослужбовців та пов'язано із загальним погіршенням здоров'я, яке викликає зменшення рухової активності, кратності та тривалості занять фізичною підготовкою. Все зазначене потребує врахування при обґрунтуванні та розробці програми фізичної підготовки ерогенної спрямованості та адаптації стану організму військовослужбовців, які мали контузію.

Література

1. Матвейко О. (2017). Застосування засобів фізичної підготовки для прискорення реабілітації військовослужбовців після отримання травм. Молодіжний науковий вісник. 2017;27. С. 161-166.

2. Матвейко О., Кунинець С., Боярчук О., Романчук В., Яворський А. (2019). Засоби фізичного виховання - напрям відновлення боєготовності військовослужбовців після контузії головного мозку. Український журнал медицини, біології, спорту. 2019;4(3). С. 13-19.

З.Одеров А., Фіщук І., Свищ Я., Пилипчак І., Дух Т., Лашта В. (2022). Удосконалення спеціальних якостей військовослужбовців засобами фізичного виховання. Вісник Кам'янець-Подільського національного університету імені І. Огієнка. Фізичне виховання, спорт і здоров'я людини, Вип. 6. С. 135-141.

4.Одеров А.М., Лещінський О.В., Первачук О.І., Бабич М.О. та ін. (2023). Якість військово -професійної підготовки курсантів - як складова успішного виконання спеціальних завдань. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. Серія №15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт): зб. наукових праць / За ред. О.В.Тимошенка. - Київ : Вид-во НПУ імені М.П.Драгоманова, Вип. 3 (161) 23. - С. 131-135 (doi: 10.31392/NPU-nc.series15.2023.03(161).30)

5.Одеров А.М., Романчук С.В., Афонін В.М. (2017). Дослідження суб'єктивної думки учасників бойових дій щодо важливості фізичної підготовленості військовослужбовців. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. Серія №15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури /фізична культура і спорт : Зб. наукових праць / За ред. О.В.Тимошенка. - К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, Вип. 5 К (86). С. 286-292

3. Романчук С. (2015). Дослідження фізичної підготовленості військовослужбовців під час ведення бойових дій. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. Серія 15: Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт), 2015;3(1):316-319.

4. Романчук С., Ролюк О., Воронцов О, Яворський А. (2017). Фізичні навантаження військовослужбовців у сучасному бою. Український журнал медицини, біології та спорту. 2017; 6(90):47-52

5. A.Oderov, V.Klymovych, S.Romanchuk et.al. (2020). Correlation of Physical Fitness and Professional Military Training of Servicemen. SportMont Journal. Vol. 18 (2). pp. 79-82. (doi: 10.26773/smj.200612).

6. A.Oderov, V.Klymovych, S.Romanchuk, O.Lesko, М.Когсґіадіп (2019). Motivation of forming students healthcare culture on principles of interdisciplinary integration. SportMont Journal. Vol. 17 (3). pp. 79-83. doi: 10.26773/smj.191017.

7. Artur Oderov, Му^ Korchagin & Serhii Romanchuk (2020). Correlation of Physical Fitness and Professional Military Training of Servicemen. SportMont Journal. - 2020. - Vol. 18 (2) - pp. 79-82. - ISSN 1451-7485, еISSN 2337-0351, (doi: 10.26773/smj.200612).

8. de Araujo L., Sanches M.G.M., Turi B. C., Monteiro H.L. Physical Fitness and Injuries: 54 Weeks of Physical Training among Military Police Officers. Revista brasileira de medicina do esporte. 2017; 23(2): 98-102 (doi: 10.1590/1517869220172302158877).

9. de Oliveira I.M., Vila M.H., Burgos-Martos F J., Cancela J.M. Physical fitness in Spanish naval cadets. A four-year study. International Maritime Health. 2021;72(1):10-17 (doi: 10.5603/IMH.2021.0002).

10. Funch O., Hasselstrom H. A., Gunnarsson T. P. Validation and Practical Applications of Performance in a 6-Min Rowing Test in the Danish Armed Forces. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2021;18(4):1395 (doi: 10.3390/ijerph 18041395)

11. Tait J.L., Bulmer S., Drain J. R., Main L.C. Associations between inflammatory markers and well-being during 12 weeks of basic military training. European Journal of Applied Physiology. 2021; 121(3):849-86 (doi: 10.1007/s00421 -020-04554-8).

12. Heyer G.L., Young J.A., Fischer A.N. Lightheadedness after concussion: not all dizziness is vertigo. Clin J Sport Med. 2018;28:272-277 (doi: org/10.1097/JSM.0000000000000445).

13. McCabe CT., Watrous J.R., Galarneau M.R. Health Behaviors Among Service Members Injured on Deployment: A Study From the Wounded Warrior Recovery Project. Military Medicine. 2021;186(1 -2):67-74 (doi: 10.1093/milmed/usaa242).

14. Stevelink SAM, Opie E., Pernet D е.а. Probable PTSD, depression and anxiety in 40,299 UK police officers and staff: Prevalence, risk factors and associations with blood pressure. Plos one. 2020; 15(11):e0240902 (doi: 10.1371 /journal.pone.0240902).

References

1. Matveiko O. Zastosuvannia zasobiv fizychnoi pidhotovky dlia pryskorennia reabilitatsii viiskovosluzhbovtsiv pislia otrymannia travm [Use of means of physical training to accelerate the rehabilitation of servicemen after injuries]. Molodizhnyi naukovyi visnyk. 2017;27. pp. 161-166.

2. Matveiko O., Kunynets S., Boyarchuk O., Romanchuk V., Yavorskyi A. Zasoby fizychnoho vykhovannia - napriam vidnovlennia boiehotovnosti viiskovosluzhbovtsiv pislia kontuzii holovnoho mozku [Means of physical education - the direction of restoring the combat readiness of servicemen after a brain contusion]. Ukrainskyi zhurnal medytsyny, biolohii, sportu. 2019;4(3). pp. 1319.

3. Oderov A., Romanchuk S., Liudovyk T., Fishchuk I., Svyshch Ya., Pylypchak I., Dukh T., Lashta V. (2022). Udoskonalennia spetsialnykh yakostei viiskovosluzhbovtsiv zasobamy fizychnoho vykhovannia [Improvement of special qualities of military personnel by means of physical education]. Visnyk Kamianets-Podilskoho natsionalnoho universytetu imeni I. Ohiienka. Fizychne vykhovannia, sport i zdorovia liudyny, Vyp. 6. рр. 135-141.

4. Oderov A.M., Leshchinskyi O.V., Pervachuk O.I., Babych M.O. ta in. (2023). Yakist viiskovo-profesiinoi pidhotovky kursantiv - yak skladova uspishnoho vykonannia spetsialnykh zavdan [The quality of military-professional training of cadets - as a component of successful performance of special tasks]. Naukovyi chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M.P.Drahomanova. Seriia №15. Naukovo-pedahohichni problemy fizychnoi kultury (fizychna kultura i sport): zb. naukovykh prats / Za red. O.V.Tymoshenka. - Kyiv : Vyd-vo NPU imeni M.P.Drahomanova, Vyp. 3 (161) 23. - S. 131-135 (doi: 10.31392/NPU- nc.series15.2023.03(161).30).

5. Oderov A.M., Romanchuk S.V., Afonin V.M. Doslidzhennia subiektyvnoi dumky uchasnykiv boiovykh dii shchodo vazhlyvosti fizychnoi pidhotovlenosti viiskovosluzhbovtsiv [Research of subjective opinion of combatants on the importance of physical fitness of servicemen]. Naukovyi chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M.P.Drahomanova. Seriia №15. Naukov o- pedahohichni problemy fizychnoi kultury /fizychna kultura i sport : Zb. naukovykh prats / Za red. O.V.Tymoshenka. - K. : Vyd-vo NPU imeni M. P. Drahomanova, 2017. - Vyp. 5 K (86). pp. 286-292.

6. Romanchuk S. Doslidzhennia fizychnoi pidhotovlenosti viiskovosluzhbovtsiv pid chas vedennia boiovykh dii [Study of the physical fitness of servicemen during hostilities]. Naukovyi chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M.P.Drahomanova. Seriia 15: Naukovo-pedahohichni problemy fizychnoi kultury (fizychna kultura i sport). 2015;3(1):316-319.

7. Romanchuk S., Roliuk O., Vorontsov O., Yavorskyi A. Fizychni navantazhennia viiskovosluzhbovtsiv u suchasnomu boiu [Physical activity of servicemen in modern combat.]. Ukrainskyi zhurnal medytsyny, biolohii ta sportu. 2017; 6(90):47 -52.

8. A.Oderov, V.Klymovych, S.Romanchuk et.al. (2020). "Correlation of Physical Fitness and Professional Military Training of Servicemen". SportMont Journal. Vol. 18 (2). pp. 79-82. (doi: 10.26773/smj.200612).

9. A.Oderov, V.Klymovych, S.Romanchuk, O.Lesko, M.Korchagin (2019). Motivation of forming students healthcare culture on principles of interdisciplinary integration. SportMont Journal. Vol. 17 (3). pp. 79-83. doi: 10.26773/smj.191017.

10. Artur Oderov, Mykola Korchagin & Serhii Romanchuk (2020). Correlation of Physical Fitness and Professional Military Training of Servicemen. SportMont Journal. - 2020. - Vol. 18 (2) - pp. 79-82. - ISSN 1451-7485, elSSN 2337-0351, (doi: 10.26773/smj.200612).

11. de Araujo L., Sanches M. G. M., Turi B. C., Monteiro H. L. Physical Fitness and Injuries: 54 Weeks of Physical Training among Military Police Officers. REVISTA BRASILEIRA DE MEDICINA DO ESPORTE. 2017; 23(2): 98-102. DOI 10.1590/1517869220172302158877

12. de Oliveira I. M., Vila M. H., Burgos-Martos F. J., Cancela J. M. Physical fitness in Spanish naval cadets. A four-year study. International Maritime Health. 2021;72(1):10-17. DOI 10.5603/IMH.2021.0002

13. Funch O., Hasselstrom H. A., Gunnarsson T. P. Validation and Practical Applications of Performance in a 6-Min Rowing Test in the Danish Armed Forces. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2021;18(4):1395. DOI 10.3390/ijerph 18041395

14. Tait J. L., Bulmer S., Drain J. R., Main L. C. Associations between inflammatory markers and well-being during 12 weeks of basic military training. European Journal of Applied Physiology. 2021; 121(3):849-860. DOI: 10.1007/s00421 -020-04554-8

15. Heyer G.L., Young J.A., Fischer A.N. Lightheadedness after concussion: not all dizziness is vertigo. Clin J Sport Med. 2018;28:272-277 (doi: org/10.1097/JSM.0000000000000445.

16. McCabe CT., Watrous J.R., Galarneau M.R. Health Behaviors Among Service Members Injured on Deployment: A Study From the Wounded Warrior Recovery Project. Military Medicine. 2021; 186(1 -2): 67-74 (doi: 10.1093/milmed/usaa242).

17. Stevelink SAM, Opie E., Pernet D е.а. Probable PTSD, depression and anxiety in 40,299 UK police officers and staff:

Prevalence, risk factors and associations with blood pressure. PLOS ONE.2020;15(11):e0240902 (doi:

10.1371/journal.pone.0240902).

Размещено на Allbest.ru