Динаміка показників фізичного стану курсантів у процесі високоінтенсивного інтервального тренування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Військова академія

Динаміка показників фізичного стану курсантів у процесі високоінтенсивного інтервального тренування

Ягодзінський В.П.,

кандидат педагогічних наук, начальник кафедри фізичного виховання, спеціальної фізичної підготовки і спорту

Десятка О.А.,

старший викладач кафедри фізичного виховання, спеціальної фізичної підготовки і спорту

Слівінський Я.С.,

викладач кафедри фізичного виховання, спеціальної фізичної підготовки і спорту

Гончарук А.В.,

викладач кафедри фізичного виховання, спеціальної фізичної підготовки і спорту

Сидорчук В.В.

Романченко Д.Ю.

Ворок С.С.

Козлов С.В.

У статті досліджено вплив високоінтенсивних інтервальних тренувань (ВІІТ) на динаміку показників фізичного стану курсантів - майбутніх офіцерів Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Дослідження проводилося у Військовій академії (м. Одеса) у 2022-2023 роках. У дослідженні взяли участь 60 курсантів - чоловіків. Було сформовано дві групи: ЕГ (n=30), курсанти якої займалися ВІІТ, та КГ (n=30), курсанти якої займалися за чинними формами фізичної підготовки. Оцінювання фізичного стану курсантів здійснювалося за антропометричними та фізіометричними показниками. Встановлено позитивний вплив ВІІТ на динаміку показників фізичного стану курсантів - десантників. Наприкінці експерименту більшість показників курсантів ЕГ виявилися достовірно кращими, ніж у курсантів КГ. Найбільш виражений вплив ВІІТ виявлено на показники маси тіла, життєвої ємності легень, частоти серцевих скорочень та кистьової динамометрії. Отримані результати підтверджують ефективність ВІІТ у сучасних умовах навчання та підготовки військовослужбовців. Високий рівень фізичного стану курсантів - десантників є основою результативності їх навчальної та майбутньої професійної і бойової діяльності.

Abstract

YahodzinskyiV. P., Desyatka O.A., SlivinskyiYa. S., Honcharuk A.V., Sydorchuk V.V., Romanchenko D. Yu., Vorok S.S., Kozlov S.V. Dynamics of indicators of cadets' physical state in the process of high-intensive interval training.

The article examines the impact of high-intensity interval training (HIIT) on the dynamics of indicators of the physical state of cadets future officers of the Air Assault Forces of the Armed Forces of Ukraine. The studywas conducted at the Odesa Military Academy in 2022-2023. 60 male cadets took part in the study. Two groups were formed: EG (n=30), whose cadets were engaged in HIIT, and CG (n=30), whose cadets were engaged in current forms of physical training. The physical state of the cadets was assessed using anthropometric and physiometric indicators. Research methods: theoretical analysis and generalization of literature sources, pedagogical observation, medical and biological methods, the methods of mathematical statistics. The positive influence of HIIT on the dynamics of physical state indicators of paratrooper cadets was established. At the end of the experiment, the most of the EG cadets indicators turned out to be significantly better than that of the CG cadets. The most pronounced effect of HIIT was found on indicators of body weight, vital capacity of the lungs, heart rate and hand dynamometry. The obtained results confirm the effectiveness of HIIT in modern conditions of military personnel training. The high level of physical state of paratrooper cadets is the basis of the effectiveness of their educational and future professional and combat activities.

Keywords: high-intensity interval training, physical state, physical training, cadets.

Основна частина

Постановка проблеми. У сучасній війні з російським агресором Десантно-штурмові війська (ДШВ) відіграють провідну роль. Підрозділи ДШВ повинні мати високу оперативну мобільність, у стислий термін розгортати бойові дії, швидко здійснювати маневр, сміливо і раптово завдавати ударів по життєво важливих місцях дислокації противника. Бойова діяльність військовослужбовців ДШВ відбувається в екстремальних умовах, що ускладнює виконання завдань за призначенням, характеризується різноманітністю, напруженістю і специфічністю, значними фізичними навантаженнями, що в цілому зумовлює високі вимоги до фізичної готовності військовослужбовців, зокрема до їх універсальності - готовності діяти в будь-яких умовах обстановки, навколишнього середовища, часу доби [1, 2].

Вищезазначене висуває високі вимоги до фізичного стану військовослужбовців ДШВ, до їх фізичної готовності до бойової діяльності. Тому, фізична підготовка займає важливе місце у системі бойової підготовки військовослужбовців ДШВ. Вона впливає на всі компоненти боєздатності військовослужбовців. Об'єктивною основою цього є перенесення на боєздатність фізичних якостей, рухових навичок, біологічних властивостей організму, сформованих у процесі фізичної підготовки. Військовослужбовці з високим рівнем розвитку сили, витривалості, швидкості, спритності в умовах бойових дій переважають за різними показниками бойоіо діяльності військовослужбовців, у яких рівень цих якостей нижчий [3, 4]. Це обумовлює пошук простих, доступних та одночасно фективних засобів, які в короткий термін можуть покращити фізичний стан, а отже і фізичну готовність військовослужбовців ДШВ до майбутньої бойової діяльності. Ефективними засобами покращання фізичного стану військовослужбовців ДШВ, а також курсантів-десантників, можуть бути високоінтенсивні інтервальні тренування (ВІІТ), сутність яких полягає у виконанні простих і доступних фізичних вправ з високою інтенсивністю для розвитку різних груп м'язів та покарщання фізичного стану методом колового тренування.

Аналіз літературних джерел. За даними фахівців [5, 6], ВІІТ - це короткі серії інтенсивних вправ, що чергуються з періодами відновлення низької інтенсивності. Тобто, це коли ЧСС підіймається у червону зону й організм кілька секунд працює в анаеробному режимі, а потім опускається до середніх показників під час періоду відновлення. За часом ВІІТ можуть тривати 20-40 хв, однак, як стверджують вчені [7, 8], вони можуть спалити на 20-30% більше калорій, ніж під час традиційних силових тренувагь або тренувань на витривалість.

Особливістю ВІІТ є варіативність вправ, переважно силової спрямованості та на розвиток витривалості, а перевагами є: відсутність матеріальних витрат на обладнання (більшість вправ виконується з обтяженням масою власного тіла, значні можливості використання підручних засобів та природних умов); можливість застосування в умовах дефіциту часу та обмеженого простору, в польових умовах; виключення можливості адаптації організму до навантажень за рахунок варіативності засобів; доступність для військовослужбовців із різним рівнем фізичної підготовленості, різної статі [9, 10],

Мета роботи: дослідити вплив ВІІТ на динаміку показників фізичного стану курсантів-десантників.

Методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення наукової і методичної літератури, педагогічне спостереження, медико-біологічні методи, методи математичної статистики.

Організація дослідження. Дослідження проводилося у Військовій академії (м. Одеса) у 2022-2023 роках. У дослідженні взяли участь 60 курсантів-чоловіків четвертого курсу. Було сформовано дві групи: ЕГ (n=30), курсанти якої крім занять за основними формами фізичної підготовки, додатково у години СМР займалися ВІІТ, та КГ (n=30), курсанти якої займалися лише за чинними формами фізичної підготовки. Формування груп здійснювалося за бажанням курсантів. Оцінювання фізичного стану курсантів здійснювалося за анторпометричними (довжина, маса тіла, життєва ємність легень (ЖЄЛ), кистьова динамометрія) та фізіометричними показниками (частота серцевих скорочень (ЧСС), артеріальний тиск) та відповідними індексами. Оцінювання показників фізичного стану курсантів здійснювалося двічі: у вересні 2022 р. (початок експерименту) та у травні 2023 р. (закінчення).

Виклад основного матеріалу дослідження. Дослідження показників довжини тіла свідчить, що достовірної різниці між показниками курсантів ЕГ та КГ не зафіксовано (табл. 1). Аналізуючи масу тіла у курсантів, ми виявили, що на початку досілдження достовірної різниці між ЕГ і КГ не було (р>0,05). Наприкінці дослідження у курсантів ЕГ маса тіла иявилася достовірно (р<0,05) меншою, порівняно із КГ, на 3,5 кг. За час експерименту маса тіла у курсантів ЕГ зменшилася на 1,8 кг (р>0,05), а в КГ - збільшилася на 1,5 кг (р>0,05), однак достовірної різниці між показниками на початку і наприкінці експерименту в обох групах не виявлено. Це дозволяє стверджувати про більш позитивний вплив занять ВІІТ на показники маси тіла у курсантів-десантників, порівняно із чинними формами фізичної підготовки.

Аналіз показників ЖЄЛ показав, що на початку експерименту достовірної різниці між показниками курсантів ЕГ і КГ не виявлено (р>0,05). Наприкінці дослідження функціональні можливості системи дихання у курсантів ЕГ виявилися достовірно кращими, ніж у КГ, на 200,6 мл (р<0,05). За час екперименту функціональні можливості системи дихання за показниками ЖЄЛ в обох групах покращилися, але якщо в ЕГ показники ЖЄЛ достовірно зросли на 213,7 мл (р<0,05), то в КГ - на 22,4 мл (р>0,05), зростання є недостовірним.

Таблиця 1. Динаміка показників фізичного стану курсантів ЕГ і КГ впродовж експерименту (Х± m, п=60)