Оцінювання соціальної корисності портфелю проєктів розвитку фізичної культури та спорту на регіональному рівні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Оцінювання соціальної корисності портфелю проєктів розвитку фізичної культури та спорту на регіональному рівні

Бондарець Єлизавета Миколаївна аспірантка кафедри державного управління і місцевого самоврядування,

Чикаренко Ірина Аркадіївна д. держ. упр., професор, завідувач кафедри державного управління і місцевого самоврядування

м. Дніпро



Анотація

Стаття присвячена вирішенню одного з актуальних завдань методології управління проєктами, а саме, вимірюванню цінності портфелю регіональних проєктів розвитку фізичної культури і спорту в аспекті його соціальної корисності для населення.

Показано, що фізична культура та спорт відіграють важливу роль у життєдіяльності сучасного суспільства і є однією з необхідних складових виховання фізично здорового й гармонійно розвинутого молодого покоління українців, підтримки активного довголіття старшого покоління та зростання авторитету України на міжнародній арені. Сфера фізичної культури та спорту має стратегічне значення для сталого розвитку країни, тому їй має приділятися постійна увага як з боку органів державної влади, так і органів місцевого самоврядування.

Досліджено питання підвищення ефективності цілепокладання, планування та управління розвитком сфери фізичної культури і спорту на рівні окремих регіонів України. У якості методологічної бази для управління процесами розвитку застосовано програмно-цільовий підхід, а у якості інструментарію - інструменти управління проєктами, програмами та портфелями проєктів.

Запропоновано авторський підхід до оцінювання соціальної корисності (цінності) портфелю регіональних проєктів розвитку фізичної культури та спорту, для чого застосовано математичне моделювання на основі елементів векторної та матричної алгебри, а також теорії функцій.

Обґрунтовано, що використання запропонованого підходу до оцінювання діяльності органів публічного управління з реалізації портфелю регіональних проєктів розвитку фізичної культури та спорту буде сприяти підвищенню ефективності діяльності, наслідками якої має бути отримання суспільної цінності та задоволення колективних потреб (як цільових груп, так і кожного охочого мешканця регіону) у створенні належних умов для занять фізичною культурою та спортом на рівні кращих вітчизняних та міжнародних практик.

Запропонований підхід доцільно застосовувати як на етапах формування портфелю проєктів та управління ходом його реалізації, а також на етапі оцінювання наслідків та ефектів від реалізації зазначеного портфелю проєктів.

Ключові слова: публічне управління, фізична культура та спорт, регіональний розвиток, проєкт, портфель проєктів, спортивна інфраструктура, оцінювання, цінність, соціальна корисність, математичне моделювання, вектор, функція.



Abstract

Bondarets Yelyzaveta Mykolayivna PhD student of the Department of Public Administration and Local Government, Dnipro University of Technology, Dnipro,

Chykarenko Iryna Arkadiivna DSc in Public Administration, Professor, Head of the Department of Public Administration and Local Government, Dnipro University of Technology, Dnipro

ASSESSMENT OF THE SOCIAL UTILITY OF THE PORTFOLIO OF PHYSICAL CULTURE AND SPORTS DEVELOPMENT PROJECTS AT THE REGIONAL LEVEL

The article is devoted to solving one of the urgent tasks of the project management methodology, namely, measuring the value of the portfolio of regional projects for the development of physical culture and sports in the aspect of its social utility for the population.

It is shown that physical culture and sports play an important role in the life of modern society and are one of the necessary components of raising a physically healthy and harmoniously developed young generation of Ukrainians, supporting the active longevity of the older generation, and increasing Ukraine's authority in the international arena. The sphere of physical culture and sports is of strategic importance for the sustainable development of the country, therefore it should be given constant attention both by state authorities and local self-government bodies.

The issue of increasing the effectiveness of goal setting, planning and management of the development of physical culture and sports at the level of individual regions of Ukraine was studied. As a methodological base for management of development processes, a program-target approach is used, and as a toolkit - tools for managing projects, programs, and project portfolios.

An author's approach to assessing the social utility (value) of a portfolio of regional projects for the development of physical culture and sports is proposed, for which mathematical modeling based on elements of vector and matrix algebra, as well as function theory, is applied.

It is substantiated that the use of the proposed approach to evaluating the activities of public administration bodies for the implementation of a portfolio of regional projects for the development of physical culture and sports will contribute to increasing the efficiency of activities, the consequences of which should be the achievement of social value and the satisfaction of collective needs (both target groups and every willing resident of the region ) in creating proper conditions for physical education and sports at the level of the best domestic and international practices.

The proposed approach should be applied both at the stages of project portfolio formation and management of its implementation, as well as at the stage of evaluating the consequences and effects of the project portfolio implementation.

Keywords: public administration, physical culture and sports, regional development, project, project portfolio, sports infrastructure, evaluation, value, social utility, mathematical modeling, vector, function.



Постановка проблеми

Фізична культура та спорт відіграють важливу роль у життєдіяльності сучасного суспільства та є однією з необхідних складових виховання фізично здорового та гармонійно розвинутого молодого покоління українців, підтримки активного довголіття старшого покоління та зростання авторитету України на міжнародній арені. Світовий досвід свідчить, що ключовим важелем розвитку фізичної культури та спорту в будь-якій країні є діяльність органів публічного управління, як на центральному рівні, так і на регіональному та місцевому.

Нажаль, в Україні, ще до повномасштабного вторгнення рф, розвиток цієї сфери постійно гальмувався внаслідок негативного впливу численних факторів, зокрема, таких як фінансування з державного бюджету сфери фізкультури і спорту за залишковим принципом, неефективна система публічного управління, недостатня увага у медіапросторі до популяризації здорового способу життя тощо. Як наслідок, суспільство не мало можливості користуватися сучасною та достатньою для задоволення потреб всіх верств населення спортивною інфраструктурою, молодь та діти не відчувають потребу у фізичній культурі та спорті як природню, і таку, що забезпечує гармонійний розвиток кожної особистості. Особливо питання «спорт для всіх» загострилося після переходу закладів освіти на онлайн-навчання, а також під час дії правового режиму воєнного стану в Україні.

Одним із інструментів підвищення ефективності публічного управління у сфері фізичної культури та спорту є проєктно-орієнтований підхід, який нами запропоновано застосовувати для управління портфелем проєктів розвитку фізичної культури та спорту на регіональному рівні.

Втім, у зв'язку з певними труднощами реалізації цього підходу у сучасних умовах правового режиму воєнного стану (це і зміна пріоритетів Уряду на користь Збройних Сил України, і недостатність фінансування проєктів та програм, і кадрові проблеми, пов'язані з відсутністю підготовлених проєктних команд, і складність відбору пріоритетних проєктів до портфелю тощо), вважаємо за доцільне приділити увагу у даній публікації саме інструментам вимірювання цінності портфелю регіональних проєктів розвитку фізичної культури і спорту в аспекті визначення їх соціальної корисності для населення, що дозволить водночас відібрати ті проєкти, які мають найвищу цінність для населення, а також оцінити діяльність органів публічного управління у цій сфері. Запропонований підхід доцільно застосовувати як на етапі формування портфелю проєктів, так і на етапі управління ходом його реалізації, а також на етапі оцінювання наслідків та ефектів від реалізації портфелю проєктів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Запровадженню методології управління проєктами, програмами та портфелями проєктів до реалізації та оцінювання публічноуправлінської діяльності присвячені наукові публікації таких відомих вітчизняних вчених, як С. Бушуєв, Т. Маматова, Є. Матвіїшин, В. Рач, В. Тертичка, І. Чикаренко, О. Чикаренко, Ю. Чучман, Ю. Шаров та інші, які доводили у своїх дослідженнях, що найбільш ефективними інструментами управління розвитком як організацій, так і окремих сфер діяльності, у тому числі, у публічному управлінні, є застосування програмно- цільових підходів, а саме стратегічного та проєктного.

Сфера фізичної культури та спорту також не є виключенням. Запровадженню методології управління проєктами у діяльність різних організацій, підприємств, відомств з розвитку фізичної культури та спорту присвячені праці таких вітчизняних науковців, як Т. Гладченко, А. Козленко, О. Кощеєв, В. Приходько, О. Савіна, В. Савченко та інші. Втім, автори публікацій не розглядали специфічні особливості процесів розроблення, практичного впровадження та оцінювання діяльності органів публічного управління з реалізації проєктів та програм розвитку сфери фізичної культури та спорту в Україні, а також не торкалися питань формування портфелю проєктів у цій сфері та його вимірювання не тільки в контексті успішності процесів його реалізації, а й в аспектах отриманих продуктів та очікуваних результатів (ефектів та наслідків) діяльності. Тому питання, порушені у даному дослідженні, можна вважати такими, що дістали подальшого розвитку.

Мета статті

Метою статті є обґрунтування підходу до оцінювання соціальної корисності портфелю проєктів розвитку сфери фізичної культури і спорту на регіональному рівні.

Виклад основного матеріалу

Управління розвитком сфери фізичної культури та спорту на регіональному рівні (рівно як і на центральному та місцевому рівнях) доцільно розглядати як управління портфелем проєктів, для забезпечення успішності якого важливо застосовувати відповідний управлінський інструментарій. Втім, на цей час актуальними управлінськими задачами, які ще недостатньо досліджені та стандартизовані, залишаються такі:

формування оптимального портфелю проєктів розвитку сфери фізичної культури і спорту на різних рівнях управління;

вимірювання успішності процесів реалізації портфелю, а також успішності продуктів, ефектів та наслідків діяльності.

Складність виконання зазначених процедур полягає у тому, що проєкти розвитку сфери фізичної культури і спорту мають переважно соціальну спрямованість і оцінити їх цінність для суспільства у кількісному вимірі дуже складно, у багатьох випадках практично неможливо.

У праці [1] розглядається категорія проєктної цінності. Автор публікації Л. Батенко зазначає, що розуміння цінності пройшло певну еволюцію, і дуже часто її ототожнюють з вартістю. Втім, крізь призму проектного підходу це поняття часто зводиться до «різниці між вигодами і затратами по проекту, що значно звужує реальний його сенс» [1]. Тому Л. Батенко пропонує вважати цінністю «позитивні зміни, які наступають внаслідок реалізації проекту та відповідають очікуванням його стейкхолдерів» [1], з чим принципово ми погоджуємося, але вносимо певні уточнення. Виходячи з твердження, що будь-яка вигода громади - це її задоволена потреба (тут і далі маються на увазі не особисті, а колективні вигоди та колективні потреби), можна визначити категорію цінності проєкту в аспекті його соціальної корисності для певної цільової групи населення.

Тож, визначення суспільної цінності (або соціальної корисності) проєктів розвитку фізичної культури і спорту є складною та дуже важливою управлінською задачею, оскільки відповідно до основоположних принципів менеджменту, керувати можна тільки такими процесами, які можна виміряти. Вирішення проблеми оцінювання соціальної корисності проєктів дозволить обґрунтовано формувати портфелі проєктів на певний плановий період за критеріями максимальної ефективності для конкретного регіону, територіальної громади тощо.

Результати наших попередніх досліджень свідчать, що найбільш ефективним інструментом управління розвитком у сфері фізичної культури і спорту на регіональному рівні є проєктно-орієнтований підхід, який полягає в «управлінні на основі (або за допомогою) проєктів» (management by project) - на відміну від традиційного поняття «управління проєктами» (project management). Виходячи з цього, діяльність структурного підрозділу у сфері розвитку фізичної культури та спорту, наприклад, управління молоді та спорту обласної військово-цивільної адміністрації, може бути представлена як управління портфелем регіональних проєктів розвитку цієї сфери.

Труднощі у формуванні та оцінюванні суспільної корисності портфелю проєктів полягають у такому:

існує велика кількість різноманітних цілей та завдань, а також напрямків діяльності, які необхідно вирішувати;

складність вимірювання результатів та наслідків реалізації проєктів з портфелю, оскільки переважна більшість з них має соціальну спрямованість.

Слід зазначити, що науковці приділяють значну увагу питанням вимірювання соціальної корисності проєктів, програм та портфелів проєктів. Так, Ю. Шаровим, І. Чикаренко та О. Чикаренко [2; 3] було запропоновано методологію оцінювання суспільної корисності проєктів муніципального розвитку, проте у сфері розвитку фізичної культури і спорту на регіональному та інших рівнях публічноуправлінської діяльності, досі не існує чітких критеріїв оцінювання їх ефектів та наслідків.

Авторський підхід до розбудови системи вимірювання соціальних ефектів від портфелю проєктів полягає в особливостях вибору системи координат, за якими буде здійснюватися таке вимірювання. Вище зазначалося, що діяльність з управління розвитком цієї сфери носить програмно-цільовий характер, отже доцільно обирати систему координат відповідно до основних стратегічних цілей розвитку сфери фізичної культури та спорту.

Діяльність з розвитку фізичної культури та спорту є дуже різноманітною як за спрямованістю, так і за цільовим групами. Законом України «Про фізичну культуру і спорт» до основних видів спорту віднесено: дитячий спорт, дитячо-юнацький спорт, резервний спорт, спорт вищих досягнень, професійний спорт, спорт ветеранів фізичної культури і спорту, спорт ветеранів війни, олімпійський спорт, неолімпійський спорт, службово-прикладний та військово-прикладний спорт, спорт осіб з інвалідністю тощо [4]. Тобто ця сфера охоплює всі види спорту - від спорту вищих досягнень до спорту осіб з інвалідністю, а цільові групи охоплюють усі вікові категорії - від дітей та юнаків до людей похилого віку.

Проте використовувати всі перелічені види спорту у якості так званого «мірила ефективності» зусиль органів публічної влади з розвитку цієї сфери не доцільно, оскільки система буде занадто громіздкою, і, відповідно, нежиттєздатною. Тому для здійснення оцінювання нами запропоновано застосовувати не традиційну (декартову) систему координат, а чотирьохвимірний простір, у якому все різноманіття фізкультурно-спортивної діяльності буде угруповано за наступними координатними вісями: цінність портфель регіональний фізичний

Вісь перша (P, від анг. - professional) - розвиток професійного спорту. Мета діяльності - створення умов для професійного зростання спортсменів, гідне представлення громади, регіону та України на спортивних змаганнях різного рівня.

Вісь друга (Y, від анг. - youth) - розвиток молодіжної фізкультури та спорту. Мета діяльності - створення умов для розвитку масової фізкультури та спорту серед молоді, виховання фізично здорового молодого покоління.

Вісь третя (H, від анг. - health) - забезпечення можливостей людей старшого віку для занять фізичною культурою в оздоровчих цілях. Мета діяльності - покращення стану здоров'я людей старшого віку, підтримання їх активного довголіття, зменшення соціальних витрат на оплату лікарняних, утримання інвалідів тощо.

Вісь четверта (F, від анг. - fan) - дозвілля та розваги (до речі, слово «спорт» походить від французького «disport» - «дозвілля», «розвага»). Мета діяльності - створення умов для проведення дозвілля, зокрема спостерігання за спортивними змаганнями, уболівання за спортсменами з громади, регіону, країни. Створення умов для проведення дозвілля сприятиме зниженню соціальної напруги, покращенню суспільних настроїв тощо.

Отже, базисом для оцінки спрямованості та суспільної корисності портфелю проєктів розвитку сфери фізичної культури та спорту на регіональному рівні запропоновано використовувати 4-х вимірну систему координат PHYF (тут і далі скорочення - за назвами вісей):

P - professional sport;

H - health, фізкультурно-спортивна реабілітація, фізична культура в оздоровчих цілях;

Y - youth, фізична культура і спорт для молоді;

F - fan, вболювання, розваги, дозвілля.

Залежно від місцевих умов кожного регіону (або територіальної громади) дана система координат може дещо видозмінюватися, тому, як зазначалося вище, у загальному випадку будемо розглядати її не як декартову, а як 4-х вимірну систему координат з довільними кутами між осями.

Для визначення кутів, що характеризують взаємне розташування вісів, розглянемо поточний стан та цілі розвитку сфери фізичної культури і спорту на прикладі проведених нами первинних досліджень у Кіровоградській області. Аналіз існуючої в регіоні інфраструктури для занять фізичною культурою та спортом показує, що вона на цей час не відповідає повною мірою інтересам і прагненням цільових груп споживачів. Тоді цілі розвитку даної сфери можна інтерпретувати як максимальну відповідність за напрямами та модулями двох векторів:

інфраструктури для занять фізичною культурою та спортом;

потреб цільових груп споживачів.

Кут між вісями P та Y (а) є близьким до п/6 (cos(a) ^ (V3)/2). Це пояснюється тим, що спортивна інфраструктура для професійних спортсменів може використовуватися і для виховання молоді, тим більше, що саме серед молоді тренери обирають талановитих людей, з яких потім виховують професійних спортсменів. Крім того, молодь часто прагне тренуватися у добре обладнаних спортивних залах, фітнес-клубах, на стадіонах та в басейнах, які за якістю обладнання на поступаються спортивним закладам олімпійського резерву. І переважно за віком спортсмени є молодими людьми, у професійному спорті рідко можна зустріти людей старше за 30-35 років.

Кут між осями P та Н (Р) є близьким до п/2 (cos(P) ^ 0). Цілі, які переслідують професійні спортсмени та люди старшого віку, що проходять фізичну реабілітацію або просто піклуються про власне здоров'я та фізичний стан, є діаметрально протилежними. Професіонали працюють до повного виснаження, використовуючи всі власні фізичні та психологічні ресурси задля досягнення високого результату. На відміну від них, люди, що займаються фізкультурою для здоров'я, працюють у заощадливому режимі, зазвичай не користуються дорогими спортивними закладами. Отже, співпадіння по цілях, використовуваній інфраструктурі, масовості та по інших критеріях у цих двох категорій майже немає.

Кут між осями P та F (у) наближається до 0 (cos(y) ^ 1), оскільки люди, що прагнуть розваг та проведення дозвілля, перш за все інтересуються професійним спортом, і уболівають за професійних спортсменів як на місцевому, так і на національному й міжнародному рівнях. Тому, чим краще буде розвиватися професійний спорт у регіоні або в країні, тим більш широкими будуть ряди уболювальників, і тим більше часу та грошей вони готові витрачати.

Кут між осями Y та H (ф) можна оцінювати у п/4 (cos(9) ^ (V 2)/2). Фізкультурні вправи, види спорту, спортивні об'єкти, які відвідують юнаки, що не прагнуть до рекордів, а також люди старшого віку, які прагнуть зберегти власне здоров'я, достатньо сильно перетинаються. Це - невелике силове навантаження, біг, спортивна ходьба, ігрові види спорту тощо.

Кут між осями Y та F (8) є близьким до п/6 (cos(S) ^ (V3)/2). Молодь у переважній більшості цікавиться спортивними змаганнями і прагне до активного проведення дозвілля. Молоді люди часто є завзятими уболівальниками не лише відомих спортсменів, але й близьких їм місцевих команд - дворових, університетських, заводських тощо. Отже, за цільовими групами, інтересами та витратами часу і фінансів молодь скоріше є уболівальниками, ніж ні.

Кут між осями Н та F (0) є достатньо великим - від п/3 до п/2, оскільки люди, що займаються фізкультурою і спортом для підтримки здоров'я, та / або проходять реабілітацію через заняття фізкультурою (нажаль, таких внаслідок збройної агресії рф стає все більше) - це люди старшого віку, стурбовані життєвими проблемами, і за статистикою небагато з них мають вільний час та натхнення для перегляду спортивних змагань. Приймем його за п/3 (cos(0) ^ 1/2), а не п/2, з тих міркувань, що люди, які регулярно займаються оздоровчою гімнастикою (фізкультурою), сприймають її саме як активне дозвілля, а серед них є суттєва кількість таких, що цікавиться подіями у спортивному світі, вболівають за улюблені команди дещо більше, ніж пересічні громадяни, що не займаються фізичною культурою й спортом взагалі.

Запропоновану систему координат PHYF можна використовувати як базову для вимірювання поточного та майбутнього (бажаного) стану розвитку сфери фізичної культури і спорту на регіональному, а також місцевому рівнях (рис. 1). На національному рівні система координат може бути більш розгалуженою, що може являтися темою наших подальших дослідженб.

Рис. 1. Система координат PHYF

Наближення сучасного стану сфери фізичної культури та спорту у регіоні до бажаного, що відповідає стратегічному баченню, можна виразити через скалярний добуток двох векторів:

ї - вектор що описує існуючу в громаді інфраструктуру для заняття фізкультурою і спортом;

М - вектор, що описує масовість заняття фізичною культурою і спортом у громаді.

Кожний з цих векторів може бути описаний через координати проекцій по осях PHYF (1,2):

{_(Ір5 Ьь Іу5 If)

м (Мр, Mh, Му, Мі)

Так, проекції вектору 2 описують у кількісному вигляді на основі балансової вартості існуючих об'єктів:

Ip - наявну в регіоні інфраструктуру для заняття професійним спортом, а саме: палаци спорту, басейни, стадіони та інші об'єкти для підготовки спортсменів та проведення змагань на високому рівні;

Ih - інфраструктуру для заняття оздоровчими видами спорту та фізкультури - бігові та велосипедні доріжки, парки, сквери, спортивні майданчики громадського призначення, спортивно-лікувальні заклади тощо;

Iy - інфраструктуру для активного проведення дозвілля молоддю та підлітками - дитячі майданчики, тренувальні зали, фітнес-клуби, спортивні майданчики та зали в закладах освіти, палаци спорту, басейни та стадіони, на яких можуть займатися спортом не тільки професійні спортсмени, але й всі бажаючі;

If - інфраструктуру для уболівальників та глядачів спортивних змагань - кількість місць на стадіонах, місця для проведення загально громадських спортивних заходів, тематичні спортивні кафе, клуби тощо.

Проекції вектору М описують цільові групи споживачів, тобто кількість людей, що займаються тим чи іншим видом фізкультури та спорту.

Оскільки кількість професійних спортсменів, що мешкають та тренуються в регіоні, на декілька порядків відрізняється від кількості громадян, що займаються масовими видами фізичної культури та спорту, а кількість останніх, у свою чергу, на порядок менша за кількість пересічних мешканців, що є уболівальниками, або просто полюбляють активно проводять дозвілля, є сенс вводити нормуючи коефіцієнти для проекції Мр, Mh, Му, Mf (табл. 1).

Така система нормуючих коефіцієнтів може змінюватися залежно від цілей органів публічного управління стосовно розвитку того чи іншого виду фізичної культури та спорту.

Таблиця 1 Коефіцієнти проекцій вектору М на вісі базису PHYF

Проєкція на вісь	Коефіцієнт
Мр	10
Mh	1
Му	1
Mf	0,1

Наприклад, якщо керівництво області вважає за першочергову задачу саме виховання фізично здорового молодого покоління, коефіцієнт при Му може бути збільшений. У громадах та регіонах, де гостро стоїть проблема допомоги у фізичній та психологічній реабілітації ветеранам та інвалідам війни, може бути збільшений коефіцієнт при Ми.

Застосування нормуючих коефіцієнтів робить систему вимірювання більш гнучкою та адаптивною до стратегічних цілей розвитку соціальної сфери певного об'єкту управління - регіону, територіальної громади тощо.

Використовуючи систему PHYF як базис, цілі переходу від поточного до бажаного стану розвитку сфери фізкультури і спорту в регіоні (територіальній громаді) можна описати як максимум функції fs(i,m), яка являє собою скалярний добуток векторів ? та М (3);

FS=* * М (3)

Враховуючи, що система координат PHYF у загальному випадку не є прямокутною, у кількісному вимірі функція розвитку сфери фізкультури і спорту FS може бути розрахована через проекції векторів ? та М за формулою, представленою у матричному вигляді (4):

Де:_ _ _

V ,f - орти вісей P,H,Y,F;

Ip, Іь, Iy, If - проекції вектору ї на вісі Р,Н, Y,F;

Мр, Mh, Му, Mf - проекції вектору М На вісі P,H,Y,F.

Оскільки визначник може бути розрахований тільки для квадратних матриць, матриця у формулі (4) доповнена четвертою стрічкою, яка заповнена «1» (одиничками), що не впливає на загальне значення визначника.

Як було зазначено вище, вісі PHYF обираються відповідно до цілей розвитку сфери фізичної культури і спорту в регіоні. Тому для кожного конкретного регіону, залежно від його особливостей, зокрема від кількості і співвідношення типів територіальних громад у регіоні (міські, сільські, селищні), розвитку в конкретному регіоні певних видів спорту, наявності баз «олімпійського резерву», роду та рівня зайнятості і доходів населення тощо, конфігурація системи координат може дещо змінюватися. У загальному випадку система координат PHYF не є декартовою, тому на значення визначника матриці (4) мають великий вплив значення кутів між вісями - а, в, Y, ф, 8, 0, які були описані вище.

Забезпечити універсальність запропонованого підходу можна шляхом певної модифікації системи координат, насамперед, змінюючи кути між вісями.

Проведені нами дослідження сфери фізичної культури та спорту у Кіровоградській області дозволили отримати експертним шляхом наступні кути між вісями (5):

cos(a) = (V3)/2;

cos(p) = 0;

cos(y) = 1;

cos(9) = (V2)/2;

cos(S) = (V3)/2;

cos(0) = 1/2.

Розкриваючи формулу (4) отримаємо наступний многочлен (5).

FS =Ip Мр + Ih Ми + Iy Му + If Мг+ cos(a) (Ip Му + Iy Мр) + cos(P) (Ip Ми + Ih Мр) + cos(y) (Ip Мг + If Мр) + cos(9) (Ih Му + Iy Ми) +

cos(S) (Iy Мг + If Му) + cos(0) (If Ми + Ih Мг) (5)

Формула (5) у застосуванні до розвитку сфери фізичної культури і спорту Кіровоградського регіону може бути записана у вигляді (6):

FS = Ip Мp + Ih Ми + Iy Му + If Мг + Ip Мг + If Мp +

(V3)/2 (Ip Му + Iy Мp) + (V2)/2 (Ih Му + Iy Ми) +

(V3)/2 (Iy Мг + If Му) + 1/2 (If Ми + Ih Мг) =

Ip Мp + Ih Ми + Iy Му + If Мг + Ip Мг + If Мp +

(V3)/2 (Ip Му + Iy Мp + Iy Мг + If Му) +

(V2)/2 (Ih Му + Iy Ми)+ 1/2 (If х Ми + Ih х Мг) (6)

Необхідно зауважити, що значення FS змінюється у часі під впливом зусиль органів публічного управління щодо розвитку інфраструктури для занять фізичною культурою і спортом, пропаганді здорового способу життя тощо, а також відповідно до змін суспільної думки. Цю властивість функції FS(t) будемо використовувати в процесах стратегічного управління розвитком сфери фізичної культури і спорту в регіонах.

Відповідно до принципів управління проєктами [5], соціальний ефект від впровадження проєктів / програм / портфелів проєктів розглядається як зміни зовнішнього оточення від стану «без проєкта» до стану «з проєктом». Тому соціальна цінність (SP - від англ. «social profit») програми / портфелів проєктів розвитку фізичної культури та спорту на рівні регіону може бути розрахована у кількісному вимірі як приріст функції FS у часі (7).

SP = FS1 - FSo, (7)

де: FS1 - стан сфери фізичної культури та спорту наприкінці планового періоду реалізації програми / портфелю проєктів;

FSo - стан цієї сфери на початку планового періоду.

На основі узагальнення зарубіжного досвіду розвитку сфери фізкультури та спорту [6] можна зробити висновок, що для забезпечення ефективності інвестування у цю сферу необхідно на кожній фазі реалізації програм / портфелів проєктів систематично моніторити відповідність напрямків вкладання інвестицій - актуальності проблем у цій сфері, і у разі необхідності коригувати портфель проєктів. Чим на більш ранній стадії буде виявлено невідповідність напрямків інвестування задачам розвитку інфраструктури, тим більш ефективним буде процес стратегічного управління цією сферою.

Запропонований підхід дозволяє проводити систематичний моніторинг поточного стану та ефективності інвестування у сферу фізичної культури і спорту. Для цього необхідно кожний звітний період (квартал, півріччя, рік) проводити вимірювання зміни векторів J та АГ по координатах базису PHYF та розраховувати приріст (диференціал) функції SP (8).

dSP(t) = ASP / At, (8)

де At - період проведення моніторингу (квартал, півріччя, рік).

Отже, у процесі управління портфелем проєктів розвитку фізичної культури та спорту на рівні регіону актуальними та недостатньо опрацьованими на цей час залишаються питання вимірювання як прогресу реалізації кожного з проєктів, так і результатів (ефектів та наслідків) реалізації портфелю проєктів / програми в цілому. Світовий досвід управління проєктами та програмами свідчить, що одним із найбільш розповсюджених інструментів управління реалізацією проєктів є застосування методу освоєного об'єму, який дозволяє достатньо точно оцінити прогрес проєкту як за виконанням графіку, так і за дотриманням бюджету. Але цей метод характеризує тільки ступень досягнення продукту проєкту, проте для управління розвитком певної соціальної сфери, оцінки впливу результатів та ефектів від реалізації портфелю проєктів / програми в цілому, цей інструмент є мало ефективним і практично не застосовується.

Прикладна цінність запропонованого нами підходу полягає у тому, що з його використанням з'являється можливість кількісного оцінювання стану сфери фізичної культури і спорту на рівні регіону або громади. До того ж, таке оцінювання можна проводити періодично, починаючи з моменту проведення стратегічного аналізу та формування програми / портфелю проєктів, і далі, наприкінці кожного планового періоду.



Висновки

Вважаємо, що застосування запропонованого нами інструменту оцінювання соціальної корисності дозволить кількісно вимірювати, а відповідно і управляти соціальною спрямованістю і значущістю програми або портфелю проєктів. Особливо важливим є також те, що із використанням цього підходу можна не тільки виконувати оцінювання по завершенню реалізації програми / портфелю проєктів, але й проводити моніторинг саме в процесі реалізації, що дозволить своєчасно виявляти недоліки (прорахунки) планування, потенційні ризики та інші сприятливі та несприятливі фактори, і, відповідно, своєчасно впроваджувати коригувальні управлінські рішення.

Перспективою наших подальших досліджень є розроблення методико- технологічного забезпечення реалізації проєктно-орієнтованого підходу до управління розвитком фізичної культури й спорту на регіональному рівні.



Література

1. Батенко Л.П. Цінність проекту з позицій різних зацікавлених сторін. Ефективна економіка. 2013. № 9.

2. Чикаренко І. А., Шаров Ю. П. Суспільна корисність муніципальних проектів: оцінка с позицій концепції якості та результативності діяльності. Актуальні проблеми державного управління Дніпро: ДРІДУ НАДУ, 2003. Вип. 2(12). С. 187 - 195.

3. Чикаренко І.А., Чикаренко О.О., Ушакова А.С. Досвід стратегічного управління розвитком об'єднаних територіальних громад. Аспекти публічного управління. 2018. Том 6. № 10. С. 54-61.

4. Про фізичну культуру і спорт : закон України від 24.12.1993 № 3808-XII. Редакція від 03.09.2023.

5. Проектний менеджмент у публічному управлінні : підручник / кол. авт.; за наук. ред. Ю. П. Шарова. Київ : НАДУ, 2017. 344 с.

6. Бондарець Є.М. (Зарубіжний досвід державного управління розвитком спорту: найкращі практики для України. Публічне управління і адміністрування в Україні. Одеса: Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій. 2023. № 36. С. 23-27.

References

1. Batenko, L.P. (2013). Cmrnsf proektu z pozicy riznih zadkavlenih storin [The value of the project from the perspective of various stakeholder sy. Efektivna ekonom^a - Efficient economy, 9.

2. Chikarenko, І. A., Sharov, Ju. P. (2003). Suspd'na korismsf mumcipaTnih proektiv: odnka s pozicij koncepcn jakosti ta rezuTtativnosti dyaTnosti [Social usefulness of municipal projects: assessment from the standpoint of the concept of quality and effectiveness of activity]. Aktual'm problemi derzhavnogo upravlmnja - Actual problems of state administration, 2(12), 187 - 195 [in Ukrainian].

3. Chikarenko, LA., Chikarenko, O.O., Ushakova, A.S. (2018). DosvM strategichnogo upravlmnja rozvitkom ob^dnanih teritoriafnih gromad [Experience of strategic management of the development of united territorial communities]. Aspektipublwhnogo upravlmnja - Aspects of public administration, 6, 10, 54-61 [in Ukrainian].

4. Zakon Ukra'ini “Pro fizichnu kul'turu і sport” [The Law of Ukraine “On physical culture and sports”]. (n.d).

5. Sharov, Ju. P. (2017). Proektnij menedzhment u publwhnomu upravlmm [Project management in public administration], Kirv : NADU [in Ukrainian].

6. Bondarec', Є.М. (2023). Zarub^ny dosvM derzhavnogo upravlmnja rozvitkom sportu: najkrashM praktiki dlja Ukra'mi [Foreign experience of state management of sports development: best practices for Ukraine]. Publwhne upravlmnja і admіnіstruvannja v Ukram - Public management and administration in Ukraine, 36, 23-27.

Размещено на Allbest.ru

...