Надійність психофізіологічних показників в оцінюванні техніко-тактичної підготовленості висококваліфікованих стрільців

Анотація

стрільба кульовий підготовленість спортсмен

Метою роботи було визначити надійність складної зорово-моторної реакції в оцінюванні техніко-тактичної підготовленості висококваліфікованих спортсменів у стрільбі кульовій. Використовувалися наступні методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури та мережі Інтернет, медико-біологічні методи, педагогічне спостереження, методи математичної статистики. Відповідні обчислення проведено з використанням пакету аналізу комп'ютерної програми MS Excel і функцій комп'ютерного пакету Statistica. У досліджені брали участь 11 висококваліфікованих спортсменів зі стрільби кульової. У кожного спортсмена визначався час реакції у десяти спробах. Виявлено статистично істотну різницю (р<0,001) у величині часу реакції між спортсменами: від 303,7±37,7 мс до 457,6±39,0мс. За величиною коефіцієнта інтракласової кореляції (ІСС=0,833) надійність тесту на латентний час може бути оцінена прийнятною. Тест рекомендується для вивчення спеціальної підготовленості висококваліфікованих спортсменів у стрільбі кульовій.

Ключові слова: висококваліфіковані спортсмени, стрільці, стрільба кульова, психофізіологічні показники, техніко - тактична підготовленість.

Annotation

Zanevskyy Ihor, Hrybovskyy Rostyslav, Pityn Maryan, Pazychuk Olha. Reliability of рвусЬо-ркувіоіодісаІ indicators in assessing the technical and tactical preparedness of highly qualified shooters. The aim of the work was to determine the reliability of a complex visual-motor reaction in assessing the technical and tactical preparedness of highly qualified athletes in bullet shooting. The following research methods were used: theoretical analysis and generalization of data from scientific and me thodological literature and the Internet, medical and biological methods, pedagogical observation, and methods of mathematical statistics. The corresponding calculations were carried out using the analysis package of the MS Excel computer program and the functions of the Statistica computer package. 11 highly qualified athletes in bullet shooting took part in the study. For each athlete, the reaction time was determined in ten attempts. A statistically significant difference (p<0.001) was found in the reaction time between shooters: from 303.7±37.7 ms to 457.6±39.0 ms. According to the value of this coefficient (СС=0.833), the reliability of the latent time test can be estimated as acceptable. The test is recommended to be used to study the special training of highly qualified athletes in shooting.

Keywords: highly qualified athletes, shooters, bullet shooting, psychophysiological indicators, technical and tactical preparetion.

Постановка проблеми

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Усвідомлення фахівцями потреби вивчення психологічних особливостей у техніко-тактичній підготовці спортсменів набуває важливого значення саме у стрілецьких видах спорту. Адже все більш відчутним є підвищення психологічної напруги, в зв'язку із загостренням спортивної конкуренції [1, 7]. Під час формування навчальних рухових дій стрілецькі види спорту зумовлюють і своєрідну психомоторну діяльність спортсмена. З'ясовано, що в процесі тренувального циклу в спортсменів психоемоційна втома призводить до зрушення балансу нервових процесів з переважанням процесу гальмування [2, 5].

Фахівцями з'ясовано, що в теорії і практиці стрільби, як кульової, так і стендової, виникла проблема невідповідності традиційній системі техніко-тактичної підготовки ускладненим умовам виконання змагальних вправ. Адже Міжнародна федерація спортивної стрільби (ISSF) систематично змінює правила спортивних змагань. Так, в першу чергу, змінюється тактика виконання стрілецької вправи, що пов'язано із зміною часових параметрів виконання пострілів та свідчить про потребу вивчення й проблеми як технічної, так і тактичної підготовки в стрільбі кульовій [4]. Тому, на сьогодні підвищуються вимоги до різних сторін підготовки стрільців, зокрема й до психологічної, що обумовлено зміною правил змагань [1, 2, 4, 7]. Однак, саме завдяки ретельній психодіагностиці в процесі техніко-тактичної підготовки фахівці прогнозують особливості поведінки спортсмена в різних умовах спортивної діяльності [5].

За твердженнями науковців витрати часу для виконання пострілу зумовлені формуванням стабільного зорового сприйняття. Для дослідження швидкісних властивостей стрільців на круглому стенді (стрільба стендова), було використано лабораторний тест для визначення часу простої зорово-моторної реакції та виявлено його задовільну надійність (ІСС=0,748).

Разом з тим, встановлено, що лабораторна методика тестувань величини часу реакції на об'єкт, що з'являється, як неспецифічний показник, не є достатньо інформативним тестом швидкісних властивостей у спортсменів зі стрільби стендової (вправа-круглий стенд) [2]. Науковцями доведено, що час простої рухової реакції спортсменів змінюється у річному циклі підготовки за рахунок моторного компоненту та може служити інформативним показником стану їх підготовленості [6, 8, 9].

Змагальна діяльність в стрілецькому спорті є тривалою та складається з однотипних дій і результат виступу - це сума очок кожного пострілу у стрілецьких серіях. Тому відповідальність зростає після кожного пострілу незалежно від його кількісної оцінки [7].

Психофізіологічний стан об'єднує, з одного боку, психічні реакції, які у спортсмена в умовах навчально-тренувальної і змагальної діяльності, з іншого боку, стан фізіологічних систем, які забезпечують виконання спортивної діяльності [3]. Тому для цілеспрямованого розвитку та удосконалення психомоторних функцій спортсменів необхідно здійснювати сучасні дослідження для отримання достовірної наукової інформації з метою пошуку шляхів оптимізації спеціальної підготовленості стрільців. Значна кількість науковців займалась проблемами психологічного забезпечення спортивної діяльності, однак, на думку [7], з подальшим підвищенням рівня досягнень неминучим є кардинальне удосконалення як системи психологічної підготовки спортсменів зі стрільби кульової, так і теоретичної та організаційно-методичної бази стрілецького спорту.

Тому для якісного визначення техніко-тактичної підготовленості стрільців у стрільбі кульовій постає актуальне питання пошуку ефективних критеріїв її оцінювання.

Мета дослідження - визначити надійність складної зорово-моторної реакції в оцінюванні техніко-тактичної підготовленості висококваліфікованих спортсменів у стрільбі кульовій.

Методи та організація дослідження

Використовувалися наступні методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури та мережі Інтернет, медико -біологічні методи, педагогічне спостереження, методи математичної статистики.

У досліджені брали участь 11 спортсменів зі стрільби кульової спортивної кваліфікації майстри спорту України та майстри спорту України міжнародного класу. Для вимірювання часу складної зорово-моторної реакції застосовано інструментально-програмний комплекс на базі персонального комп'ютера й комп'ютерної програми (Б. В. Турецький, В. Г. Сівіцький). У кожного спортсмена визначався час реакції у десяти спробах.

Статистичне опрацювання результатів вимірювань. Визначалися середнє арифметичне, стандартне відхилення, максимальне й мінімальне значення, коефіцієнт варіації. Нормальність розподілу результатів вимірювань часу реакції визначалася методом Шапіро-Уілка. Однофакторний дисперсійний аналіз застосовано для порівняння величини часу реакції між спортсменами. Характер взаємозв'язків між результатами повторюваних спроб визначався з використанням коефіцієнта кореляції Пірсона. Статистичну істотність кореляційного взаємозв'язку оцінено за критерієм Стьюдента:

де r - коефіцієнт кореляції Пірсона; n - обсяг групи досліджених спортсменів, тобто одинадцять осіб.

Для визначення надійності тесту на латентний час застосовано внутрішньокласовий коефіцієнт кореляції:

де MSb - між особова дисперсія, тобто між індивідуальними результатами досліджуваних; MSw - внутрішньоособова дисперсія, тобто між спробами разом із взаємодією результатів.

Було застосовано загально прийняту шкалу оцінювання надійності тесту за величиною внутрішньокласового коефіцієнта кореляції: надійність тесту неприйнятна 0,60 сумнівна (для характеристики групи) 0,70 погана 0,80 прийнятна 0,90 добра 0,95 відмінна.

Відповідні обчислення проведено з використанням пакету аналізу комп'ютерної програми MS Excel і функцій комп'ютерного пакету Statistica.

Виклад основного матеріалу. Загалом, було проведено 110 вимірів часу реакції - по десять для кожного з одинадцяти обстежених (табл. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Таблиця 1

Результати вимірювань й статистичного опрацювання величини часу реакції висококваліфікованих спортсменів у стрільбі кульовій

Примітки: M - середнє арифметичне; SD - стандартне відхилення; Max і Min - найбільше і найменше числа; V - коефіцієнт варіації; SW-W - статистика Шапіро - Уілка; р - рівень істотності відхилення статистичної гіпотези про нормальність розподілу результатів

Характер розподілу величини часу реакції виявився статистично близьким до нормального розподілу (SWW=0,875-0,982; р>0,1). Індивідуальна варіація результатів вимірювань часу реакція виявилася на середньому рівні (V=8,5-22,1%). Результати дисперсійного аналізу стосовно гіпотези про однаковість величини часу реакції всіх одинадцяти обстежених представлено в таблиці 2.

Таблиця 2

Результати дисперсійного аналізу стосовно часу реакції висококваліфікованих спортсменів у стрільбі кульовій

Примітки: SS - сума квадратів відхилень від середньої; dfкількість ступенів свободи; MS - дисперсія; критерій Фішера - Снедекора; р - статистична істотність; Q - частка варіації у загальній сумі квадратів відхилень від середньої

Виявлено статистично істотну різницю (р<0,001) у величині часу реакції між спортсменами: від 303,7±37,7 мс до 457,6±39,0 мс (рис. 1). Відносний внесок різниці величини часу реакції між спортсменами (37,7%) від сумарної варіації виявився помітно меншим, ніж відповідний внесок варіації між спробами (62,3%).

Рис. 1 Час реакції висококваліфікованих спортсменів у стрільбі кульовій Оскільки між результатами повторних вимірювань виникає істотний кореляційний взаємозв'язок, для вивчення надійності тесту на час реакції було застосовано двофакторний дисперсійний аналіз (табл. 3). Зафіксовано статистично істотну різницю між результатами стрільців (р<0,001). Було виявлено також помітну варіацію між результатами окремих спроб, але її істотність виявилася значно нижчою (0,057)

Таблиця 3

Результати дисперсійного аналізу за кореляції даних по часу реакції висококваліфікованих спортсменів у стрільбі кульовій

Примітки: SS - сума квадратів відхилень від середньої; dfкількість ступенів свободи; MS - дисперсія; критерій Фішера - Снедекора; р - статистична істотність; Q -частка варіації у загальній сумі квадратів відхилень від середньої; ICC - коефіцієнт інтракласової кореляції

Оскільки міжособова (між спортсменами) дисперсія (16863) вийшла більшою за суму внутрішньоособової (між спробами) дисперсії (5003) та дисперсії взаємодії (2589), для оцінювання надійності тесту було застосовано інтракласовий коефіцієнт кореляції (рис. 2). За величиною цього коефіцієнта (ІСС=0,833) надійність тесту на латентний час може бути оцінена прийнятною.

Рис. 2 Частка варіації результатів тестування реакції вибору висококваліфікованих спортсменів у стрільбі кульовій

Таким чином, отримані результати дослідження є достатньо надійними та можуть слугувати передумовами до індивідуалізації різних сторін підготовки стрільців, зокрема, формування техніко -тактичної майстерності.

Висновки

Виявлено статистично істотну різницю (р<0,001) у величині часу реакції між спортсменами: від 303,7±37,7 мс до 457,6±39,0 мс.

За величиною коефіцієнта інтракласової кореляції (ІСС=0,833) надійність тесту на латентний час може бути оцінена прийнятною, а сам тест рекомендованим для вивчення спеціальної підготовленості висококваліфікованих спортсменів у стрільбі кульовій.

Перспективи подальших досліджень полягатимуть у вивченні взаємозв'язку із результатом змагальної діяльності.

Література