Антропометричні особливості статевого диморфізму акробатів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

Університет митної справи та фінансів

АНТРОПОМЕТРИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СТАТЕВОГО ДИМОРФІЗМУ АКРОБАТІВ

Бачинська Н.В., к.фіз.вих., доцент, ст. викладач

кафедри спеціальної фізичної підготовки

Саричев В.І., д.е.н., професор

кафедри військової підготовки

м. Дніпро

Анотація

У статті розглянуто антропометричні показники, з позиції статевого диморфізму, акробатів та акробаток різних амплуа та осіб, що не займаються спортом, віком від 9 до 23 років, представників Дніпропетровської області. Мета дослідження: вивчення фізичного статусу акробатів та осіб, що не займаються спортом, що розглянуто з позиції статевого диморфізму.

Було виявлено, що дівчата-акробатки відстають від групи контролю за показниками довжини, ваги тіла, довжини руки, ноги (см), коло грудної клітки (як на вдиху, так і на видиху). Акробаток амплуа ті, що вгорі, віком 15-16 років (162,23±1,96 см) у порівнянні з групами контролю (168,28±2,54 см) характеризує більш низький зріст, мала вага тіла у акробаток 13-14 років (39,23±2,12 кг проти групи контролю 49,64±2,98 кг), вузький таз та середньої ширини плечі. акробат антропометричний статевий диморфізм

Порівняльний аналіз складу маси тіла між акробатами різних амплуа та статі показав, що за показниками жирової, м'язової маси тіла та результатами змагань (бали) існують кореляційні взаємозв'язки середнього та високого ступеня.

Ключові слова: акробати; амплуа; антропометрія; статевий диморфізм.

Annotation

Bachynska N.V., Sarychev V.I. Anthropometric features of sexual dimorphism of acrobats. The article examines the anthropometric indicators, from the standpoint of sexual dimorphism, of acrobats and female acrobats of various roles and non -sports persons aged 9 to 23, representatives of the Dnipropetrovsk region. The purpose of the study: the study of the physical status of acrobats and people who do not play sports, which is considered from the point of view of sexual dimorphism. It was found that acrobat girls lag behind the control group in terms of length, body weight, arm length, leg length (cm), chest circumference (both on inhalation and exhalation). The acrobats above, aged 15-16 years (162.23±1.96 cm) in comparison with control groups (168.28±2.54 cm) are characterized by lower height and low body weight in acrobats 13-14 years (39.23±2.12 kg vs. control group 49.64±2.98 kg), narrow pelvis and average shoulder width. A comparative analysis of body weight composition between acrobats of different roles and genders showed that there are moderate to high correlations between body fat and muscle mass indicators and competition results (scores).

Keywords: acrobats; anthropometry; sexual dimorphism.

Постановка проблеми

На сучасному етапі не втратили своєї актуальності антропометричні та морфометричні дослідження спортсменів. Вони активно використовуються для вирішення важливих питань, які стосуються оцінювання фізичного розвитку спортсменів. Також вони мають вагоме значення при спортивному відборі та виборі вузької спортивної спеціалізації, дають можливість контролювати динаміку фізичного розвитку, можуть слугувати при індивідуальному плануванні тренувальних навантажень [6, с. 227; 15, с. 68].

Як акцентують свою увагу фахівці, для організму, що росте, вагоме значення має врахування загальних закономірностей росту та розвитку організму юних спортсменів. Фізичний розвиток має закономірну вікову нерівномірну послідовність, а також генетичний та інші фактори. Але також загальновідомим являється той факт, що він має залежність від впливу особливостей фізичного виховання та спорту [7, с. 67; 9, с. 113; 11, с. 464].

У спортсменів різних спеціалізацій вивчення морфологічних ознак набуває важливого значення, у зв'язку з тим, що кожний вид спорту пред'являє певні вимоги до будови тіла тих, що займаються. Для представників складнокоординаційних виді в спорту (гімнастів та акробатів) велике значення для високих спортивних результатів мають поздовжні, поперекові та обхватні розміри тіла. Для акробатів значними являються показники ширини плечей, грудей, окремо плеча і передпліччя [2, с. 6; 10, с. 296; 12, с. 336].

Роботи з проблеми статевого диморфізму дозволяють виявити чітку закономірність зближення спортивного результату у висококваліфікованих спортсменів обох статей, що спеціалізуються в одному виді спорту [4, с. 4; 6, с. 68].

Аналіз літературних джерел

Дослідженням антропометричних показників спортсменів в складнокоординаційних видах спорту займалась низка фахівців. Вивченню морфологічних особливостей будови тіла гімнастів висвітлено в роботі Райтер Р.!., Знак З.П., Хитрого Л.К. (1997) [10, с. 296].

Питання взаємозв'язку антропометричних даних та фізичних здібностей гімнастів 4 -6 років у прогнозуванні спортивних результатів розкрито в роботі Помазан А.А. (2010) [9, с. 113]. Морфофункціональній характеристиці юних акробатів 6-7 років присвячено роботу Шевчук М. (2012) [12, с. 336]. Розробленню моделей ваго-зростових індексів і різниці антропометричних показників в акробатичному рок-н-ролі було присвячено дисертаційну роботу Батєєвої Н.П. (2013) [1, с. 12]. Залежність спортивних результатів від диморфічних особливостей складу тіла та функціональних можливостей спортсменів показані також іншими авторами [3, с. 12; 6, с. 227].

Однак до цього часу в науково-методичній літературі мало вивченими являються дані про антропометричні та морфометричні показники акробатів в аспекті статевого диморфізму, що й стало метою наших досліджень.

Мета статті: дослідження антропометричних та морфометричних показників спортсменів парно-групової акробатики з урахуванням статевого диморфізму та виявлення їх взаємозв'язку з результатами змагань.

Завдання дослідження

1. Дослідження антропометричних та морфометричних показників акробатів 9 -23 років та осіб, що не займаються спортом. 2. Порівняльна характеристика отриманих даних з урахуванням статевого диморфізму. 3. Здійснення кореляційного взаємозв'язку антропометричних, морфометричних показників та результатів змагальної діяльності акробатів.

Методи дослідження: теоретичний аналіз науково-методичної літератури та мережі Інтернет, педагогічні спостереження, педагогічний експеримент, методи антропометрії, методи математичної статистики.

Виклад основного матеріалу дослідження

Загальновідомо, що такі найважливіші антропометричні показники, як довжина і маса, показники пропорцій тіла являються найпершими критеріями відбору для занять спортивною акробатикою. У майбутньому ці показники є важливими при виборі амплуа спортсменів та формуванні акробатичних пар та груп.

У експериментальних дослідженнях брали участь спортсмени, представники парно -групової акробатики обох статей Дніпропетровської області, різних вікових груп та амплуа (9 -23 роки) та особи, що не займаються спортом.

А саме: дівчата-акробатки амплуа ті, що вгорі, 9-16 років (n=48), та особи, що не займаються спортом цієї ж вікової групи (n=48). Дівчата амплуа ті, що посередині та внизу, віком 16-23 років (n=44) та група контролю (n=44). Юнаки амплуа ті, що вгорі, 12-15 років (n=36) та амплуа ті, що посередині та внизу, віком 16 -23 роки (n=42). Спортивний розряд акробатів: І дорослий, кандидати в майстри спорту та майстри спорту України.

Статистична обробка матеріалу проводилася з використанням програми «Statists 10.0», розраховувалися середнє арифметичне (М), середнє квадратичне відхилення (S), помилки середнього арифметичного (m), коефіцієнта варіації (V, %). Для оцінки нормальності розподілу даних використовувався критерій Колмогорова-Смирнова. У наших дослідженнях використовувалися методи параметричної та непараметричної статистики. Оцінка групових відмінностей проводилася за tкритерієм Стьюдента та U-критерієм Манна-Уітні.

Аналіз отриманих даних дозволив визначити певні відмінності за основними антропометричними параметрами у акробатів та акробаток різного амплуа та кваліфікації, а також осіб, які не займаються спортом, з позицій статевого диморфізм у. Всі вивчені показники були диференційовані в такі групи: тотальні, широтні, обхватні розміри тіла, компоненти маси тіла (м'язовий, жировий та кістковий).

При комплектуванні акробатичних пар та груп важливими являються оптимальне співвідношення антропометричних та морфометричних поєднань у партнерів з урахуванням амплуа. Це може слугувати обов'язковою умовою при побудові раціональної техніки, виконанні елементів високої технічної складності, побудови композицій, надійності змагальної діяльності. Акробати різних амплуа в парно-групових видах діяльності мають індивідуальні морфофункціональні особливості, які необхідно враховувати при комплектуванні пар та груп.

Як зазначають фахівці, не всі морфологічні ознаки однаково генетично обумовлені. Скелетні розміри тіла спортсменів меншою мірою схильні до впливу зовнішньої середи в порівнянні з розмірами м'яких тканин [13, с. 98]. Це може являти собою найбільш позитивний прогностичний показник для відбору спортивної спеціалізації, в акробатиці - це вибір амплуа спортсменів та побудові тренувального процесу.

Внутрішня структура м'яких тканин більшою мірою піддана змінам з точки зору реакцій організму, що пристосовуються до впливу тренувальних навантажень. Під впливом багаторічних специфічних тренувальних навантажень має зміни форма тіла спортсменів із змінами окремих її частин.

Для діагностичного здійснення фізичного розвитку спортсменів необхідним являється комплекс ознак, які вже виділені фахівцями на сучасному етапі та визначають структурно-конструктивні передумови для прояву фізичних здібностей. Це маса, щільність, форма тіла, тотальні та парціальні розміри тіла [8, с. 85].

Нами було досліджено певні антропометричні показники з позиції статевого диморфізму, на прикладі дівчат -акробаток, що вгорі та осіб, що не займаються спортом, які представлено в таблиці 1.

З приведених даних таблиці 1 можна побачити, що за окремими показниками, що досліджували, дівчата -акробатки відстають від групи контролю за показниками довжини, ваги тіла, довжини руки, ноги (см), кола грудної клітки (як на вдиху, так і на видиху).

Акробаток амплуа ті, що вгорі, віком 15-16 років (162,23±1,96 см) у порівнянні з групами контролю (168,28±2,54 см) характеризує більш низький зріст, мала вага тіла у акробаток 13-14 років (39,23±2,12 кг проти групи контролю 49,64±2,98 кг), вузький таз та середньої ширини плечі.

Найбільш статистично значущі відмінності спостерігаються у віці 13-14 та 15-16 років за показниками довжини та ваги тіла. Акробатки амплуа ті, що вгорі, і мають певний дефіцит ваги тіла в порівнянні з групою контролю (р<0,05). Це обумовлено специфікою функціональних обов'язків партнерок, що вгорі, при спортивному відборі.

Табл. 1

Середні значення (M±S) абсолютних антропометричних показників дівчат-акробаток 9-16 років амплуа ті, що вгорі (А) та осіб, щр не займаються спортом (К)

Примітка: достовірність відмінностей між акробатками та групою контролю: 1) КГК - коло грудної клітки; 2) *при р<0,05, **прир<0,001

Такі ж відмінності спостерігаються і в порівнянні з амплуа ті, що внизу та посередині. Також спортсменки, що виконують функції тих, що посередині та внизу, перевершують тих, що вгорі, за всіма антропометричними показниками, що обумовлено специфікою відбору, де та, що вгорі, є більш легкою і низькорослою учасницею пари/групи.

Як відомо, площа поверхні тіла людини являється морфологічним показником, який використовується у фізіології та спортивній медицині для стандартизації даних різних фізіологічних вимірів [5, с. 10; 8, с. 85]. Отримані нами дослідження виявили, що площа поверхні тіла у акробаток та осіб, які не займаються спортом, статистично не відрізняється (р>0,05) (табл. 2).

У акробатів обох статей та різних амплуа переважають індивідуальні морфофункціональні моделі. Це пов'язано з особливостями функціональних обов'язків та характеру специфічної діяльності при взаємодії у парі/групі.

Результати визначення жирової, м'язової та кісткової мас акробатів обох статей представлено в таблиці 3. Ми використовували формули Я. Матейкі [16, с. 25].

Склад тіла має важливе значення у відборі та задля оптимізації навчально -тренувального процесу. У наших дослідженнях здійснено вивчення та порівняльну характеристику над співвідношенням мінливості окремих компонентів маси тіла акробатів під впливом тренування.

Табл. 2

Порівняльна характеристика (M±S) окремих антропометричних показників дівчат-акробаток 9-16 років амплуа ті, що вгорі (А) та осіб, що не займаються спортом (К)

Примітка: 1) ГК - грудна клітка; 2) * - різниця з групою контролю (достовірно при р<0,05)

Аналізуючи дані складу маси тіла акробаток та акробатів різних амплуа виявив, що партнери ті, що вгорі, обох статей поступаються тим партнерам, що посередині та внизу, за показниками жирової маси та м'язової маси. Проте показники кісткового компонента не маю статистично значущих відмінностей (р >0,05) між тими партнерками, що вгорі, та тими, що посередині та внизу. Всі ці дані вказують на те, що це пов'язано особливостями та специфікою їхньої парно -групової діяльності та їх амплуа (функціональними обов'язками в парі чи групі).

Диференційований облік компонентів маси тіла дозволяє судити як про морфологічні, так і про функціональні зрушення, що відбуваються в організмі спортсменів [14, с. 44]. Достовірно статистичні відмінності між акробатками ті, що вгорі, та групою спортсменок, ті, що внизу, виявлені у відносній масі жиру та м'язовій масі (p<0,05).

Показники кісткової маси між акробатками та неспортсменками достовірно не відрізнялися (р>0,05), оскільки цей компонент менш мінливий.

Табл. 3

Показники складу маси тіла акробатів різних амплуа й статі та їх взаємозв'язок з результатами змагань (бали)

Примітка: * - достовірність відмінностей при р<0,05 в порівнянні партнерів/партнерок, що вгорі та партнерів/партнерок, що посередині та внизу

Порівняльний аналіз складу маси тіла між акробатами різних амплуа, що спеціалізуються у парно -груповій акробатиці показав, що за показниками жирової, м'язової маси тіла та результатами змагань (бали) існують кореляційні взаємозв'язки середнього та високого ступеня (r=0,424; -0,636; 0,424) амплуа ті, що вгорі, у віці 12-15 років, та у партнерок, що посередині та внизу, у віці 16-23 роки (r=0,782; 0,623; 0,563 відповідно).

У хлопців також виявлено середні та високі кореляційні взаємозв'язки жирової маси у тих, що вгорі (r=0,512), м'язової маси тіла (r=0,728), кісткової маси (r=0,546) з результатами змагань.

У зв'язку з вищевикладеним, необхідно зазначити, що для прогнозування позитивних тренувальних ефектів, при плануванні та реалізації програм підготовки акробатів, необхідними є важливість обліку статевого диморфізму. Вивчення закономірностей змін у зовнішніх формах тіла та його внутрішній будові, окремих частин організму під впливом фізичних навантажень буде сприяти підвищенню рівня знань у тренера.

Висновки

Фізичний розвиток акробатів різної спортивної кваліфікації вузьких спеціалізацій суттєво відрізняється один від одного. Тотальні розмірні ознаки (вага, довжина тіла, коло грудної клітки) тих що внизу, мають значну перевагу над тими акробатами, що вгорі. Таким чином, багатосторонні морфологічні особливості тісно пов'язані з функціональними проявами статевого диморфізму, що, у свою чергу, обумовлює статеву специфічність процесів адаптації організму до зовнішніх впливів, зокрема до фізичних навантажень.

Виявлено варіативність в окремих антропометричних показниках в порівнянні з групою контролю. У дівчат 12 -15 років амплуа ті, що вгорі та акробатками цієї ж вікової групи, що посередині внизу, свідчать, що у останніх превалюють всі досліджувані антропометричні та морфометричні показники над аналогічними в групі амплуа ті, що вгорі.

Виявлено у дівчат-акробаток амплуа ті, що вгорі, та кореляційні взаємозв'язки антропометричних показників з оцінкою за техніку виконання комбінованої вправи, а саме: високої тісноти - 60 %, середньої - 30 %, слабкої - 10 %. Амплуа дівчат тих, що внизу та посередині: високої тісноти - 55 %, середньої - 40 %, слабкої - 5 %.

У хлопців амплуа ті, що вгорі: високі взаємозв'язки - 50 %, середньої тісноти - 35 %, слабкої - 15 %. Амплуа ті, що посередні та внизу: високі взаємозв'язки - 50 %, середні - 40 %, слабкі - 10 %.

Дослідження морфофункціональних ознак організму акробатів на всіх етапах багаторічної підготовки мають велике значення при вирішенні таких питань, як: 1) підбір партнерів та їх майбутніх функціональних обов'язків (амплуа); 2) удосконалення спортивної техніки; 3) індивідуалізація тренувального процесу; 4) прогнозування технічної, фізичної та функціональної підготовленості та результатів змагальної діяльності; 5) вивчення морфофункціональних проявів адаптації організму до дії фізичних навантажень; 6) використання морфофункціональних показників спортсменів як критеріїв контролю за станом їх тренованості.

Отримані дані антропометричних та морфометричних показників спортсменів з урахуванням статевого диморфізму дозволить на етапі відбору та комплектування парно-групових видів акробатики у виборі амплуа, комплектуванню парно - групового складу, при управлінні та якісній індивідуалізації навчально-тренувального процесу.

Отримані результати дозволяють сформувати уявлення про тенденції зміни досліджуваних показників акробатів різної статі, амплуа та кваліфікації, а також осіб, які не займаються спортом.

Перспективи подальших досліджень плануються у напрямку вивчення психофізіологічних показників акробатів з урахуванням статевого диморфізму.

Література

1. Батєєва Н.П. Удосконалення спеціальної фізичної та технічної підготовки кваліфікованих спортсменів з акробатичного рок-н-ролу в річному макроциклі. Автореф.дис...к.фіз.вих. Харків, 2013. 36 с

2. Бачинська Н.В., Забіяко Ю.О., Чернигіна Т.О. Порівняльна характеристика антропометричних показників спортсменок складнокоординаційних видів спорту та студенток, які не займаються спортом. Регіональна науково-практична конференція студентів і молодих вчених «Студент. Здоров'я. Спорт». Вид-во «Нова Ідеологія», 2018.С. 6-9.

3. Бачинська Н.В., Федоряка А.В. Дослідження антропометричних характеристик спортсменок жіночої парної акробатики. Регіональна науково-практична конференція «Актуальні проблеми фізичного виховання і спорту в сучасних умовах». Дніпропетровськ: «S-print», 2016. С.12-14.

4. Бугаєвський К. Антропометрія і морфологія верхніх кінцівок у спортсменок ігрових командних видів спорту. Спортивні ігри, 2023. 1(23), 4-11. https://doi.org/10.15391/si.2022-1.01.

5. Винник Н.М., Онопрієнко О.М. Методи визначення морфофункціонального розвитку студентської молоді: Методичні рекомендації. Черкаси, 2015. 76 с.

6. Калитка С. Диморфічні особливості рівня спортивних результатів у спортивній ходьбі. Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві: Збірник наукових праць. Т. 3. 2008. С. 227-230.

7. Коробейніков Г.В., Цап'юк Л.В. та ін. Темпи розвитку та фізична працездатність студентів з різним рівне здоров'я. Вісник Черкаського університету. Серія «Біологічні науки». Випуск 32. Черкаси, 2002. С.67-72.

8. Охапкіна О.В., Шкляр А.С. Соматотип та тілобудова: дефінітивний аналіз у контексті онтогенетичного розвитку. Науково-практична міжвузівська конф. «Демографія, здоров'я, медицина». Харків, 2008. С. 85-88.

9. Помазан А.А. Взаємозв'язок антропометричних даних та фізичних здібностей дітей 4-6 років у прогнозуванні спортивних результатів у гімнастиці. Проблеми фізичного виховання і спорту.№ 2/2010. С. 113-117

10. Райтер Р.І., Знак З.П., Хитрий Л.К. Морфологічні особливості будови тіла гімнаста. Матеріали конф. професор.виклад. складу і аспір. академії. Львів: [б. в.], 1997. С. 296-297.

11. Райтер Р., Лесько О., Огірко І., Борик О. Загальні основи технічної підготовки спортсменів складнокоординаційних видів спорту залежно від їхньої конституції будови тіла. Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві. 2012. № 4. С. 464-468.

12. Шапаренко П. Ф. Значение пропорции тела в изучении двигательной конституции спортсмена. Фізична культура, спорт та здоров'я нації: Міжнар. наук. конф. Вінниця: [б. в.], 1996. С. 154-156.

13. Шевчук М.А. Морфофункціональна характеристика юних акробатів 6-7 років. Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві. 2012. № 2. С. 336-339.

14. Шкляр А.С. Кісткова компонента маси тіла людини: антропометрична оцінка на етапах постнатального онтогенезу (методологічні, інноваційні та прикладні аспекти). Вісник проблем біології та медицини. 2013. Вип.4, т.2. С. 98-103.

15. Шкляр А.С. М'язова компонента маси тіла людини: антропометрична оцінка на етапах постнатального онтогенезу (методологічні, інноваційні та прикладні аспекти). Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: збірник наукових праць. Київ; Луганськ, 2013. Вип.5 (119). С. 44-52.

16. Юхименко Л.І., Харченко Д.М. Спортивна морфологія. Навчально-методичний посібник. Черкаси: Вид. відділ ЧНУ, 2005. 68 с.

17. Matiegka J. The testing of physical effeciecy. Amer. J. Phys. Antropol. 1921. Vol. 2, № 3. P. 25-38.

References

1. Bateeva N.P. (2013). Improvement of special physical and technical training of qualified athletes in acrobatic rock and roll in the annual macro cycle. Autoref.dis...k.phys.ex. Kharkiv. 36 p. [in Ukrainian].

2. Bachynska N.V., Zabiako Yu.O., Chernygina T.O. (2018). Comparative characteristics of anthropometric indicators of female athletes of complex coordination sports and female students who do not play sports. Regional scientific and practical conference of students and young scientists "Student. Health. Sport". «New Ideology» edition. P. 6-9 [in Ukrainian].

3. Bachynska N.V., Fedoryaka A.V. (2016). Research of anthropometric characteristics of women's pair acrobatics athletes. Regional scientific and practical conference «Actual problems of physical education and sports in modern conditions». Dnipropetrovsk: «S-print». P.12-14 [in Ukrainian].

4. Bugaevskyi K. (2023). Anthropometry and morphology of the upper limbs in female team sports athletes. Sports Games. 1(23), 4-11. [in Ukrainian].

5. Vinnyk N.M., Onoprienko O.M. (2015). Methods of determining the morphofunctional development of student youth: Methodical recommendations. Cherkasy. 76 p [in Ukrainian].

6. Kalytka S. (2008). Dimorphic features of the level of sports results in sports walking. Physical education, sport and health culture in modern society: Collection of scientific works. Vol. 3. P. 227-230 [in Ukrainian].

7. Korobeynikov G.V., Tsapyuk L.V. etc. (2002). Rates of development and physical capacity of students with different levels of health. Herald of Cherkasy University. «Biological Sciences» series. Issue 32. Cherkasy. P.67-72[in Ukrainian].

8. Okhapkina O.V., Shklyar A.S. (2008). Somatotype and physique: a definitive analysis in the context of ontogenetic development. Scientific and practical interuniversity conference. «Demography, health, medicine». Kharkiv. P. 85-88 [in Ukrainian].

9. Pomazan A.A. (2010). Relationship between anthropometric data and physical abilities of children 4-6 years old in predicting sports results in gymnastics. Problems of physical education and sports. No. 2. P. 113-117 [in Ukrainian].

10. Ryter R.I., Znak Z.P., Khytriy L.K. (1997). Morphological features of the gymnast's body structure. Materials of the conference professor.-lecture. composition and aspir. academy Lviv: [b. v.]. P. 296 -297 [in Ukrainian].

11. Ryter R., Lesko O., Oghirko I., Boryk O. (2012). General basics of technical training of athletes in complex coordination sports depending on their body constitution. Physical education, sports and health culture in modern society. No. 4. P. 464-468 [in Ukrainian).

12. Shaparenko P.F. (1996). The importance of body proportions in the study of an athlete's motor constitution. Physical culture, sport and health of the nation: International. of science conf. Vinnytsia: [b. v.]. P. 154-156.

13. Shevchuk M.A. (2012). Morphofunctional characteristics of young acrobats 6-7 years old. Physical education, sports and health culture in modern society. No. 2. P. 336-339. [in Ukrainian].

14. Shklyar A.S. (2013). The bone component of human body mass: anthropometric assessment at the stages of postnatal ontogenesis (methodological, innovative and applied aspects). Herald of problems of biology and medici ne. Issue 4, volume 2. P. 98-103 [in Ukrainian].

15. Shklyar A.S. (2013). Muscular component of human body mass: anthropometric assessment at the stages of postnatal ontogenesis (methodological, innovative and applied aspects). Problems of environmental and medical genetics and clinical immunology: collection of scientific papers. Kyiv; Luhansk. Issue 5 (119). P. 44-52 [in Ukrainian].

16. Yukhymenko L.I., Kharchenko D.M. (2005). Sports morphology. Educational and methodological manual. Cherkasy: Ed. department of ChNNU. 68 p.

17. Matiegka J. (1921). The testing of physical efficacy. Amer. J. Phys. Anthropol. Vol. 2, No. 3. P. 25-38 [in English].

Размещено на Allbest.ru