Економічні інтереси держави та інших суб’єктів і стейкхолдерів у розвитку спортивно-оздоровчої діяльності

Размещено на http://allbest.ru

Південноукраїнський національний педагогічний університет

імені К.Д. Ушинського

Економічні інтереси держави та інших суб'єктів і стейкхолдерів у розвитку спортивно-оздоровчої діяльності

Романенко Сергій Степанович

кандидат філософських наук, доцент,

доцент кафедри спортивних ігор

Анотація

Останнім часом загостюється проблема із забезпеченням належного стану здоров'я людини. Більшість науковців здійснюють обґрунтування та експериментування спортивно-реабілітаційних програм для підвищення рівня здоров'я населення. Тим самими спровоковує зростаючий попит на спортивно-оздоровчі послуги серед населення.

Більшість суб'єктів господарювання в процесі надмірного попиту на спортивно-оздоровчі послуги знайшли для себе економічний інтерес їх надані. Саме туму, в сучасних умовах господарювання дослідження сутності поняття «економічні інтереси», визначення важливості їх для держави та інших суб'єктів і стейкхолдерів у розвитку спортивно-оздоровчої діяльності в Україні є досить актуальними.

Досліджено сутність поняття «економічні інтереси», визначено важливість їх для держави та інших суб'єктів і стейкхолдерів у розвитку спортивно-оздоровчої діяльності в Україні. Визначено, що під поняттям «економічний інтерес» розглядають дію, мотив, задоволення потреб та усвідомлення необхідності.

Висловлено авторську позицію, що економічний інтерес це мотив і стимул дій щодо отримання економічної вигоди від надання спортивно-оздоровчих послуг та соціального ефекту. Наголошено, що економічні вигоди отримують суб'єкти господарювання, які надають спортивно-оздоровчі послуги, а також держава у вигляді податків та зборів. Здійснено систематизацію стейкхолдерів за рівнем важливості і впливу для розвитку спортивно-оздоровчої діяльності в Україні.

Визначено, що стейкхолдери за рівнем важливості і впливу для розвитку спортивно-оздоровчої діяльності в Україні повинні систематизуватися на основні та другорядні. До основних належать стейкхолдери з високим рівнем важливості і впливу (фізичні та юридичні особи; держава; органи публічного адміністрування). До другорядних стейкхолдери з високим рівнем впливу та низьким рівнем важливості (місцеві органи публічної влади, громадські організації), стейкхолдери з низьким рівнем впливу, але високим рівнем важливості (власники підприємств, установ, організацій з надання спортивно-оздоровчих послуг; наукові та освітянські установи; інвестиційні компанії), стейкхолдери з низьким рівнем впливу та низьким рівнем важливості (інформаційні центри (платформи), фінансові організації).

Ключові слова: економічні інтереси, стейкхолдери, спортивно-оздоровча діяльність, держава, суб'єкти господарювання

Вступ

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Останнім часом загостюється проблема із забезпеченням належного стану здоров'я людини.

Більшість науковців здійснюють обґрунтування та експериментування спортивно-реабілітаційних програм для підвищення рівня здоров'я населення. Тим самим спричиняє зростаючий попит на спортивно-оздоровчі послуги серед населення.

Більшість суб'єктів господарювання в процесі надмірного попиту на спортивно-оздоровчі послуги знайшли для себе економічний інтерес їх надані.

Саме туму, в сучасних умовах господарювання дослідження сутності поняття «економічні інтереси», визначення важливості їх для держави та інших суб'єктів і стейкхолдерів у розвитку спортивно-оздоровчої діяльності в Україні є досить актуальними.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Дослідження важливості розвитку спортивно-оздоровчої діяльності в Україні для всіх суб'єктів господарювання присвячені праці відомих учених, зокрема: К. Богатирьова, І. Бошинди, С. Вавренюк, С. Домбровська, І. Іртищевої, Ю. Наумко, М. Стегней, Р. Сіренко, В. Солопенко, М. Третьякової, І. Лапичка, В. Палюх, С. Цимбалюк та ін.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів

Відповідно до поставленої мети, здійснено дослідження теоретичних підходів до визначення поняття «економічні інтереси». Кірік А. В. та Будник В. А. під економічним інтересом розуміють породженням і соціальний прояв потреби. «Економічний інтерес для стейкхолдерів виникає, коли задоволення потреби усвідомлюється конкретна мета (максимізація прибутку, привласнення товару, користування або володіння певним товаром тощо)» [1].

Міщук Є.В. пропонує розуміти під поняттям економічні інтереси (його стейкхолдерів) «економічну форму прояву їх потреб, яка обумовлює цілеутворення, отже, є спонукальним мотивом їх функціонування та розвитку у заданому напрямі, визначаючи їх економічні відносини, тактику та стратегію. Задоволення економічних інтересів приводить не до їх згасання, а до появи нових економічних інтересів. Отже, слід визначати синергетичний ефект від одночасного задоволення всіх видів економічних інтересів» [2]. Отже, більшість науковців визначають, що економічний інтерес є проявом потреби отримання прибутку, що формує ціну на відповідні послуги або товари.

Колектив авторів під поняттям «економічний інтерес» розуміють «реальний, зумовлений відносинами власності та принципом економічної вигоди мотивів і стимулів соціальних дій щодо задоволення динамічних систем індивідуальних потреб» [3]. Погоджуємося з думкою авторів, що економічний інтерес - це мотив і стимул дій щодо отримання економічної вигоди від здійснення діяльності. Відповідно економічний інтерес має основні елементи характеристики (рис. 1).

Рис. 1. Класифікація основних елементів понятті «економічний інтерес» Джерело: сформовано автором

Отже, поняття економічний інтерес розглядають, як дію, мотив, задоволення потреб та усвідомлення необхідності. Якщо розглядати спортивно-оздоровчу діяльність, то необхідно зауважити, що економічний інтерес це мотив і стимул дій щодо отримання економічної вигоди від надання спортивно-оздоровчих послуг та соціального ефекту. Економічні вигоди отримують суб'єкти господарювання, які надають спортивно-оздоровчі послуги, а також держава у вигляді податків та зборів.

Імас Є. В. та Мічуда Ю. П. наголошують, що «Економічні відносини між державою і представниками суспільного сектору економіки фізичної культури і спорту. За часів командної системи одне із провідних місць у фізкультурно-спортивному русі посідали добровільні фізкультурно-спортивні товариства, які відігравали помітну роль в організації фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності серед населення, яке працює, проводили масові спортивні змагання, здійснювали підготовку спортсменів високої кваліфікації - членів збірних команд України з різних видів спорту. здоров'я спротивний туристичний стейкхолдер

Головними джерелами їхнього фінансування були цільові кошти галузевих профспілок та членські внески. Сьогодні з об'єктивних причин вони фактично позбавлені вказаних джерел існування. Намагаючись відновити втрачені позиції, керівництво товариств звертається до держави за фінансовою підтримкою замість того, аби адаптуватися до вимог ринку, віднаходити нові форми економічних стосунків зі споживачами фізкультурно-спортивних послуг, які б ґрунтувалися на обопільних інтересах сторін» [4]. Отже, окрім органів публічного управління, суб'єктів надання послуг необхідно розглядати і інших стейкхолдерів.

Кравченко О. під поняттям стейкхолдер (stakeholder) «розуміє особу або групу осіб чи організації, чиї дії, поведінка або рішення можуть впливати на прибуток у компанії та процеси в ній. Стейкхолдери можуть знаходитися в середині проекту, тобто бути його безпосередніми учасниками, усередині організації (внутрішні) та за її межами (зовнішні), а також первинними (наприклад, акціонери) і вторинними (наприклад, органи державної та місцевої влади). Та границю між ними можна побачити не завжди. З одними відбувається короткострокова взаємодія, з іншими - тривала» [6, с. 47]. Отже, стейкхолдери мають вплив як прямий, так і опосередкований на розвиток діяльності.

Ляшенко О. наголошує, що «стейкхолдерам підприємства властива сукупність різноманітних взаємопов'язаних і взаємодіючих економічних інтересів, які утворюють єдину систему. Проте система економічних інтересів стейкхолдерів підприємства завжди є суперечливою. Реалізація економічних інтересів здійснюється через досягнення їхніми суб'єктами конкретних економічних цілей.

У реальній діяльності підприємств узгодження економічних інтересів їх стейкхолдерів здійснюється шляхом принаймні часткового задоволення кожного з інтересів. Процес задоволення інтересів є достатньо складним стейкхолдерів зовнішнього середовища, що підлягають узгодженню у процесі взаємодії як з підприємством, так і між собою; складності та суперечливості обох груп економічних інтересів і можливостей та способів їх узгодження тощо» [7, с.56]. Економічні інтереси стейкхолдерів повинні бути взаємоузгодженими між цілями та можливостями їх отримання. Саме тому в спортивно-оздоровчій діяльності економічними інтересами стекхолдерами, може бути отримання соціального задоволення потреб, що в свою чергу приведе до підвищення продуктивності та отримання прибутку.

Однак Дутчак М. В. наголошує, що «Головним елементом розвитку спорту, її найважливішим суб'єктом та об'єктом є людина - носій потреб та інтересу до рухової активності. Інші елементи цієї системи покликані функціонувати для реалізації інтересу людини до рухової активності шляхом задоволення її потреб у фізкультурно-оздоровчих і спортивно- оздоровчих послугах» [8].

При цьому Кравченко О. вважає, що «потенційні та дійсні споживачі є досить пріоритетними стейкхолдерами. Проте для залучення нових споживачів необхідно набагато більше зусиль і ресурсів, ніж на утримання старих» [6, с. 49].

Важкими етапом в дослідженні економічних інтересів є ранжування зацікавлених сторін за критеріями інтересів та впливу. Для ефективного комунікативного зв'язку організацій спортивно-оздоровчої діяльності із стейкхолдерами використаємо сітку влади/інтересів (рис. 2). Приклад її використання можна побачити в адаптації цієї сітки британськими вченими К. Еденом та Ф. Акерманом (рис. 3) [6, с. 49].

Рис. 2. Сітка влади/інтересів

Сітка інтересів стейкхолдерів характеризує вплив на відповідальність їх потреби, визначають найбільш впливові, найменш важливі та з тими з ким необхідно рахуватися.

Леонов Я. В. зазначає, що «Спортивна індустрія є динамічним і швидко зростаючим сектором з недооціненим макроекономічним впливом і може сприяти зростанню, розвитку та створенню робочих місць. Вона може служити інструментом для місцевого і регіонального розвитку, міського відродження або розвитку сільських районів.

Спортивна індустрія має синергію з туризмом і може стимулювати модернізацію інфраструктури та появу нових партнерств для фінансування спортивних та розважальних закладів. Крім того потенціал спортивного руху, що сприяє зміцненню фізичної активності, часто залишається недостатньо використовуваним і потребує розробки актуальної державної спортивно-оздоровчої політики» [9]. Отже, узгодженість інтересів всіх стейкхолдерів дозволяє сформувати пріоритети розвитку спортивно-оздоровчої діяльності в Україні.

Рис. 3. Сітка влади/інтересів адаптована К. Еденом та Ф. Акерманом

Джерело: [10]

Вважаємо, що стейкхолдери за рівнем важливості і впливу для розвитку спортивно-оздоровчої діяльності в Україні повинні систематизуватися на основні та другорядні (рис. 4).

До основних належать стейкхолдери з високим рівнем важливості і впливу (фізичні та юридичні особи; держава; органи публічного адміністрування). До другорядних стейкхолдери з високим рівнем впливу та низьким рівнем важливості (місцеві органи публічної влади, громадські організації), стейкхолдери з низьким рівнем впливу, але високим рівнем важливості (власники підприємств, установ, організацій з надання спортивно-оздоровчих послуг; наукові та освітянські установи; інвестиційні компанії), стейкхолдери з низьким рівнем впливу та низьким рівнем важливосі (інформаційні центри (платформи), фінансові організації).

Зирін Б.О. наголошує, що «держава та інші суб'єкти, що створюють умови для фізкультурно-оздоровчої діяльності, здійснюють адміністративно-правове регулювання зі спеціальною метою - з метою покращення здатності людини ефективно працювати, насолоджуватися вільним часом, бути здоровим, чинити опір гіпокінетичним хворобам і протистояти надзвичайним ситуаціям». [10, с.232].

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку

Досліджено сутність поняття «економічні інтереси», визначено важливість їх для держави та інших суб'єктів і стейкхолдерів у розвитку спортивно-оздоровчої діяльності в Україні. Визначено, що під поняттям «економічний інтерес» розглядають дію, мотив, задоволення потреб та усвідомлення необхідності. Висловлено авторську позицію, що економічний інтерес це мотив і стимул дій щодо отримання економічної вигоди від надання спортивно-оздоровчих послуг та соціального ефекту. Наголошено, що економічні вигоди отримують суб'єкти господарювання, які надають спортивно- оздоровчі послуги, а також держава у вигляді податків та зборів.

Здійснено систематизацію стейкхолдерів за рівнем важливості і впливу для розвитку спортивно-оздоровчої діяльності в Україні. Визначено, що стейкхолдери за рівнем важливості і впливу для розвитку спортивно- оздоровчої діяльності в Україні повинні систематизуватися на основні та другорядні. До основних належать стейкхолдери з високим рівнем важливості і впливу (фізичні та юридичні особи; держава; органи публічного адміністрування). До другорядних стейкхолдери з високим рівнем впливу та низьким рівнем важливості (місцеві органи публічної влади, громадські організації), стейкхолдери з низьким рівнем впливу, але високим рівнем важливості (власники підприємств, установ, організацій з надання спортивно-оздоровчих послуг; наукові та освітянські установи; інвестиційні компанії), стейкхолдери з низьким рівнем впливу та низьким рівнем важливості (інформаційні центри (платформи), фінансові організації).

Література

1. Кірік А. В., Будник В. А. Узгодження інтересів стейкхолдерів транспортних підприємств. Ефективна економіка. 2017. № 12 URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=5945

2. Міщук Є. В. Економічні інтереси підприємства та його стейкхолдерів у контексті їх економічної безпеки. Проблеми системного підходу в економіці. 2019. Випуск 2(70). С.132-138

3. Климко Г. Н., Нестеренко В. П., Каніщенко Л. О., Чухно А. А. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: підручник. Київ: Вища школа, 1999. 743 с.

4. Імас Є. В., Мічуда Ю. П. Протиріччя економіки фізичної культури і спорту в перехідних суспільних системах. Економіка та держава. 2008. № 2. С. 40.

5. Домбровська С. М., Вавренюк С. А., Палюх В. В. Державне регулювання фізичної культури та спорту в Україні: монографія. Харків: НУЦЗУ, 2020. 313 с.

6. Кравченко О. Стейкхолдери як агенти зовнішніх та внутрішніх комунікацій в організаціях сфери масового спорту та спорту для всіх. Молода спортивна наука України. 2014. № 4. С. 47-52.

7. Ляшенко О. Економічні інтереси стейкхолдерів підприємства: діалектична взаємодія, систематизація, вибір способів узгодження. Вісник ТНЕУ. 2013. №2. С.54-61.

8. Дутчак М. В. Спорт для всіх в Україні: теорія та практика. Київ: Олімп. л -ра, 2009. 280 с.

9. Stakeholder Analysis. URL: http ://www.stakeholdermap.com/ stakeholder-analysis.html

10. Леонов Я. В. Роль спортивної індустрії в сучасному суспільстві. Ефективна економіка. 2020. № 12. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/12 2020/131.pdf

11. Eden C. Making Strategy: The Journey of Strategic Management / C.Eden, Ackermann. London: Sage Publications,1998.

12. Зирін Б.О. Поняття й основні елементи фізкультурно-оздоровчої діяльності. Науковий вісник публічного та приватного права. 2019. Випуск 3. Том 1. С. 228-232.

13. Крамаренко І. С., Козаченко Л. А., Стиценко О. В., Карабін К. О. Інклюзивний туризм - інвестиційна складова економіки регіону. Агросвіт. 2020. №11. С.83-89. DOI: 10.32702/23066792.2020.11.83

14. Zhuravel Y., Popadynets N., Irtyshcheva I., Stetsiv I., Stetsiv I., Hryhoruk I., Boiko Y., Kramarenko I., Hryshyna N., Trushlyakova A. Management Aspects in the Higher Education Quality Assurance System. International Conference on Human Interaction and Emerging Technologies. 2021. рр. 635-642.

15. Іртищева І. О., Крамаренко І. С., Іртищев О. С., Гарагуля А. В., Ставцов Р. В. Цифрова економіка в Україні: виклики сьогодення та завдання управління. Ефективна економіка. 2020. №7. http://ojs.dsau.dp.ua/index.php/efektyvna-ekonomika/article/download/2405/2332

16. Melikh O., Irtyshcheva I., Bogatyrev K. Organizational and economic fundamentals of development of sports tourism in the system of management of sports and health activities. Baltic Journal of Economic Studies.2019. no. 5(5). рр. 79-83. https://doi.org/10.30525/2256-0742/2019-5-5-79-83

17. Melikh, O., Bogatyrev, K., Irtyshcheva, I. Conceptual approaches to the development of health - improving tourism. Baltic Journal of Economic Studies. 2019. no. 5(2). р. 131-136. DOI: https://doi.org/10.30525/2256-0742/2019-5-2-131-136

References

1. Kirik, A. V., and Budnyk, V. A. (2017). Uzghodzhennia interesiv stejkkholderiv transport. pidpryiemstv [Coordination of interests of stakeholders of transport enterprises]. Efekty'vna ekonomika [Effective economy]. (electronic journal). no. 12. Available at: http://www.economy.nayka.com.ua/?op =1&z =5945

2. Mischuk, Ye. V. (2019). «Economic interests of the enterprise and its stakeholders in the context of their economic security». Problemy systemnohopidkhodu v ekonomitsi. Issue 2(70). рр.132-138.

3. Klymko, H. N., Nesterenko, V. P., Kanischenko, L. O., and Chukhno, A. A. (1999). Osnovy ekonomichnoi teorii: politekonomichnyj aspekt. [Basics of economic theory: political economic aspect]. Vyscha shkola. Kyiv. Ukraine.

4. Imas, Ye. V., Michuda, Yu. P. (2008). «Contradictions of the economy of physical culture and sports in transitional social systemy». Ekonomika ta derzhava. no. 2. рр. 40.

5. Dombrovs'ka. S. M., Vavreniuk. S. A., and Paliukh. V. V. (2020). Derzhavne rehuliuvannia fizychnoi kul'tury ta sportu v Ukraini. [State regulation of physical culture and sports in Ukraine]. NUTsZ. Kharkiv. Ukraine.

6. Kravchenko, O. (2014). «Stakeholders as agents of external and internal communications in organizations in the field of mass sports and sports for all ». Moloda sportyvna nauka Ukrainy. no. 4. pp. 47-52.

7. Liashenko, O. (2013). «Economic interests of the company's stakeholders: dialectical interaction, systematization, choice of methods of coordination». Visnyk TNEU. no. 2. pp.54-61.

8. Dutchak. M. V. (2009). Sport dlia vsikh v Ukraini: teoriia ta praktyka. [Sport for all in Ukraine: theory and practice]. Olimp. l-ra. Kyiv. Ukraine.

9. Stakeholder Analysis. Available at: http ://www.stakeholdermap.com/ stakeholder-analysis.html

10. Leonov, Ya. V. (2020). Rol' sportyvnoi industrii v suchasnomu suspil'stvi [The role of the sports industry in modern society]. Efekty'vna ekonomika [Effective economy]. (electronic journal). no. 12. Available at: http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/12 2020/131.pdf

11. Eden, C. (1998).Making Strategy: The Journey of Strategic Management / C.Eden, Ackermann. London: Sage Publications.

12. Zyrin. B. O. (2019). «Concepts and main elements of physical cult. and health activities». Nauk. visnyk publich. ta pryvat. prava. Issue. 3. Vol. 1. pp. 228-232.

13. Kramarenko, I. S., Kozachenko, L. A., Stytsenko, O. V., and Karabin, K. O. (2020). Inclusive tourism is an investment component of the region's economy. Ahrosvit. no. 11. рр. 83-89. DOI: 10.32702/23066792.2020.11.83

14. Zhuravel, Y., Popadynets, N., Irtyshcheva, I., Stetsiv, I., Stetsiv, I., Hryhoruk, I., Boiko, Y., Kramarenko, I., Hryshyna, N., and Trushlyakova, A. (2021). Management Aspects in the Higher Education Quality Assurance System. Internat. Conference on Human Interaction and Emerging Technologies. рр. 635-642.

15. Irtyscheva, I. O., Kramarenko, I. S., Irtyschev, O. S., Harahulia, A. V., and Stavtsov, R. V. (2020). Tsyfrova ekonomika v Ukraini: vyklyky s'ohodennia ta zavdannia upravlinnia. [Digital economy in Ukraine: current challenges and management tasks]. Efekty'vna ekonomika [Effective economy]. (electronic journal). no. 1 Available at: http://oj s.dsau.dp.ua/index.php/efektyvna-ekonomika/article/download/2405/2332

16. Melikh, O., Irtyshcheva, I., and Bogatyrev, K. (2019). Organizational and economic fundamentals of development of sports tourism in the system of management of sports and health activities. Baltic Journal of Economic Studies. no. 5(5). рр. 79-83. https://doi.org/10.30525/2256-0742/2019-5-5-79-83

17. Melikh, O., Bogatyrev, K., and Irtyshcheva, I. (2019). Conceptual approaches to the development of health-improving tourism. Baltic Journal of Economic Studies. no. 5(2). рр. 131-136. DOI: https://doi.org/10.30525/2256-0742/2019-5-2-131-136

Abstract

Economic interests of the state and other subjects and stakeholders in the development of sports and health activities

Romanenko Serhii

Recently, the problem of ensuring the proper state of human health has been increasing. Most scientists perform substantiation and experimentation with sports rehabilitation programs to improve the population's health. This provokes a growing demand for sports and health services among the people. The majority of economic entities in the process of excessive demand _ for sports and health services _ found a _ financial interest in their provision. That is why, in current business conditions, the study of the essence of the concept of "economic interests", and the determination of their importance for the state and other subjects and stakeholders in the development of sports and health activities in Ukraine are pretty relevant.

The essence of the concept of "economic interests" was studied, and their importance . for the state and other subjects and stakeholders in the development of sports and health activities in Ukraine was determined. It was determined that "economic interest" includes action, motive, the satisfaction of needs, and awareness of necessity. The author's position is expressed that economic interest is a motive and incentive for steps to obtain financial benefits from the provision of sports and health services and social effects. It was emphasized th at economic benefits are received by business entities that provide sports and health services and the state in the form of taxes and. fees.

Stakeholders were systematized according to the level of importance and influence for the development of sports and health activities in Ukraine. It was determined that stakeholders should be systematized according to the level of significance and power for developing sports and health activities in Ukraine into primary and secondary. The main ones include stakeholders with high importance and influence (individuals and legal entities; the state; public administration bodies). Secondary stakeholders with a high level of influence and a low level of importance (local public authorities, public organizations), stakeholders with a low level of power, but a high level of significance (owners of enterprises, institutions, organizations providing sports and health services; scientific and educational institutions; investment companies), stakeholders with a low level of influence and a low level of importance (information centers (platforms),. financial organizations).

Keywords: economic interests, stakeholders, sports and health activities, state, business entities.

Размещено на Allbest.ru