Вплив пандемії COVID-19 на туристичну галузь країн Європейського регіону
Огляд впливу пандемії COVID-19 на туристичну галузь країн Європейського регіону. Кількісні та якісні показники, котрі характеризують цю сферу з метою виявлення ступеня впливу пандемії. Перелік країн, у структурі туристичних потоків яких відбулися зміни.
Рубрика | Спорт и туризм |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 21.03.2024 |
Размер файла | 37,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Вплив пандемії COVID-19 на туристичну галузь країн Європейського регіону
Impact of the COVID-19 pandemic on European tourism business
Пасевич Юрій Васильович кандидат географічних наук, Волинський фаховий коледж Національного університету харчових технологій
Стешенко Леся Ігорівна кандидат економічних наук, Волинський фаховий коледж Національного університету харчових технологій
Савченко Ірина Анатоліївна кандидат географічних наук, Волинський фаховий коледж Національного університету харчових технологій
Pasevych Yuriy, Steshenko Lesia, Savchenko Iryna Volyn Professional College, National University of Food Technologies
У статті висвітлено особливості впливу пандемії COVID-19 на туристичну галузь країн Європейського регіону. Проаналізовано кількісні та якісні показники, котрі характеризують туристичну галузь країн Європейського регіону з метою виявлення ступеня впливу пандемії. Визначено перелік країн, у структурі туристичних потоків яких відбулися суттєві зміни. Виявлено дві групи країн, структурні показники яких, впродовж пандемії суттєво відрізняються. Виявлено країни із значним скороченням або зростанням показників кількості ночей проведених туристами в закладах розміщення. У процесі розрахунків зроблено акцент на літньому та осінньо-зимовому періодах. Метою такого аналізу було виявлення, на скільки той чи інший туристичний сезон постраждав від пандемії. Аналіз стосується як туристів-резидентів, так і не резидентів. Крім того у статті розраховано та проаналізовано структурні показники кількості ночей проведених туристами в закладах розміщення у більш як 80 регіонах країн Європи, кожен з яких має показники проведених ночей не менше 10 млн на рік. Результатом таких розрахунків є перелік країн де значно зросла або скоротилась частка туристів-резидентів та не резидентів. Такі дослідження дають змогу більш об'єктивно оцінити зміни, які відбулись на туристичному ринку Європейського регіону, зокрема у розумінні того, які регіони та країни найбільше вразила криза. Виявлено, що пандемія COVID-19 є головним, негативним чинником функціонування туристичної галузі ЄС за останні роки. Узагальнено основні заходи від загальноєвропейського до національних рівнів, спрямованих на підтримку туристичної сфери в умовах пандемії.
Ключові слова: туризм, Європейський регіон, заклади розміщення, пандемія COVID-19.
The impact of the COVID-19 pandemic on the tourism business in European region is analised. The indicators of quantity and qualitaty in order to identify the degree of pandemic impact on European tourism industry are analyzed. Evidently the tourism industry felt a significant negative impact during the pandemic. However, like any process, the pandemic can bring not only negative consequences, but also stimulate positive changes in various areas, which will ultimately bring the tourism sector to a new level of development. The countries which have significant changes of tourist flows are determined. Two groups of countries which tourism structural indicators significantly differ are identified. The countries with significant reduction or increase in the number of tourists accommodations are identified. The summer and autumn-winter tourists periods are taken into account during the calculations. Such analysis was aimed at identifying how much a tourist season has suffered from a pandemic. The calculations apply to both resident and non-resident tourists. In addition, the structural indicators of tourist accommodations in more than 80 European regions are calculated and analyzed at the article. Eeach region has indicators of accomodations near 10 million per year. The result of such calculations is the countries list part of resident and non-resident tourists has significantly increased or decreased. Such research allows a more objective assessment of the changes that have taken place in the European tourism market. The regions and the countries have been most affected by the crisis are detected. Each country of the European region has undergone structural changes in the studied processes, and most notably Turkey, France, the Netherlands, Belgium, Germany, Slovenia, Romania, and Ireland. There are a number of countries where such changes are not significant. These include Malta, Norway, Cyprus, and Liechtenstein. The COVID-19 pandemic was identified as a major negative factor of the EU tourism business over the past years.The European and national measures in supporting the tourism sector in a pandemic period are summarized.
Key words: tourism, European region, accommodation facilities, pandemic COVID-19.
Постановка проблеми
туристична галузь пандемія covid-19
Туристична галузь є важливою складовою третинного сектору економіки держав-членів Європейського Союзу. Для низки держав-членів Єс, зокрема багатьох європейських регіонів та міст, туризм є ключовим сегментом економіки, оскільки забезпечує робочі місця для працездатного населення в регіонах, котрі мають низький економічний потенціал, відсутність альтернативних джерел доходів і низьку зайнятість. Для багатьох держав Європи туризм має особливе значення, зокрема для прибережних країн та віддалених гірських регіонів для яких туристична галузь відіграє домінуючу роль. Інфраструктура, яка створена для туристичних цілей сприяє місцевому та регіональному розвитку, а створені робочі місця, забезпечують зайнятість населення у сільських районах. У структурі зайнятих у туристичній галузі переважає молодь, іммігранти та люди котрі отримують низьку заробітну плату. Саме ці категорії працівників туристичної ланки найбільше постраждали від пандемії.
Разом з цим, з початку пандемії COVID-19 практично всі держави-члени ЄС вдались до запровадження заходів спрямованих на стримування та обмеження окремих туристичних поїздок. Насамперед такі обмеження стосувалися подорожей, котрі не є суттєвими у контексті прибутковості для країни, що приймають таких туристів. Окрім того, країни-члени ЄС закрили свої кордони та відновили контроль на внутрішньому кордоні в Шенгенській зоні, що було важливою складовою контролю щодо перебування транскордонних мандрівників на карантині. З огляду на це, мільйони громадян ЄС не змогли здійснити подорожі з туристичною метою.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Існує велика кількість досліджень присвячених різним аспектам впливу пандемії COVID-19 на туристичну галузь країн світу. Зокрема, Кіш Г. В. [3] аналізує розвиток туристичної галузі під час глобальної пандемії COVID-19, що кардинально вплинула на всіх гравців туристичного ринку, зокрема, в статті йде мова про питання безпеки та гігієни, підтримка сталого розвитку, а також, використання новітніх інформаційних технологій в туристичній сфері.
Внучко С. та Тимошенко Т. [1] вивчали європейський досвід, українські реалії та розробили рекомендації щодо подолання негативних наслідків пандемії для туристичної галузі України з використанням інструментів соціального діалогу.
Даниленко-Кульчицька В. А. [2] розглянувши вплив пандемії COVID-19 на туристичний ринок світу та України відзначає, що будь-яка криза призводить до появи нових можливостей. В праці проаналізовано основні тенденції впливу пандемії на різні сектори сфери гостинності, які свідчать, що найбільше криза зачепила міжнародний туризм, а найменше - внутрішні подорожі; рекомендовано можливі напрями, за якими розвиватиметься туристична сфера у майбутньому, а саме: підвищення вимог до безпеки подорожей, індивідуалізація туризму, широке використання новітніх інформаційних технологій у туризмі, використання ідей економіки вражень, розширення географії туристичних маршрутів.
Марценюк Л. та Батмангліч К. [4] аналізують вжиті деякими країнами заходи щодо підтримки туристичної сфери під час пандемії COVID-19 та надають рекомендації щодо розробки комплексу заходів для забезпечення стійкості туристичної сфери в умовах посилення карантинних обмежень в Україні.
Постановка завдання. Туризм є основою економіки багатьох держав-членів ЄС. Більше того, чотири з них: Франція, Італія, Іспанія та Німеччина лідирують в Європі за показниками надходжень від туризму. Зважаючи на вищесказане та беручи до уваги важливе значення туристичної галузі для економіки країн ЄС, вважаємо за доцільне проаналізувати кількісні та якісні показники туристичної галузі з метою виявлення тенденцій впливу пандемії на них.
Виклад основного матеріалу дослідження
Пандемія була головним, негативним чинником функціонування туристичної галузі ЄС за останні роки. Внаслідок обмежень туристичних поїздок, туризм у ЄС та в усьому світі протягом першого кварталу 2020 року фактично зупинився. Туристичні підприємства стикнулися з гострою кризою ліквідності.
За оцінками галузі, втрати доходів на європейському рівні досягли 85% для готелів та ресторанів, 85% для туроператорів та туристичних агентств, 85% для міжміських залізниць, та 90% для круїзів та авіакомпаній. Індустрія подорожей та туризму ЄС заявила про скорочення бронювання на 60-90% у порівнянні з відповідними періодами попередніх років. Криза найбільше вразила малий місцевий туристичний бізнес, який не маючи ліквідності та стикаючись з невизначеністю намагався утриматися на плаву, отримати доступ до фінансування та зберегти своїх співробітників [5].
Загальний стан туристичної галузі країн- членів ЄС значною мірою залежав від термінових заходів та екстреного фінансування, які необхідні для подолання періоду, поки туристичні потоки не відновляться. Разом з цим, багато компаній практично стали банкрутами протягом кількох тижнів або місяців.
У своєму дослідженні ми проаналізували статистичні показники кількості проведених туристами ночей в закладах розміщення різних типів, зокрема до уваги брались готелі, кемпінги, місця короткотривалого перебування, відпочинок у рекреаційних зонах в період пандемії. Такого роду статистика є ключовим показником для аналізу туризму. Також ми здійснили аналіз туристичних потоків за такими основними категоріями відвідувачів: резиденти (громадяни держав) і не резиденти (іноземці). Аналіз такого роду показників дає можливість об'єктивно оцінити ситуацію з туристичними потоками, їх сезонними змінами.
Аналізуючи структурні показники кількості ночей проведених туристами в закладах розміщення країн-членів ЄС (табл. 1) ми виявили певні тенденції, продиктовані динамікою за останні роки. Зокрема, можна виділити дві групи країн, структурні показники яких, впродовж 2019-2020 рр., різняться. Так до країн, де значно зросла частка туристів-нерезиден- тів можна віднести Данію, Німеччину, Італію, Польщу, Румунію, Словаччину, Фінляндію та Швецію. Це пояснюється передусім значним інтересом іноземних туристів до вищезгаданих країн, а також частковим послабленням карантинних обмежень в окремі місяці досліджуваного періоду. До країн з тенденцією до значного скорочення частки туристів-нере- зидентів відносимо Ліхтенштейн, Ісландію, Словенію, Люксембург, Австрію, Мальту, Грецію, Хорватію та Кіпр. Таку тенденцію можна пояснити значними періодами карантинних обмежень. Країни у структурі яких не відбулось кардинальних змін - Іспанія, Угорщина, а також декілька держав, котрі не є членами ЄС, зокрема Туреччина, Албанія, Північна Македонія.
Характеризуючи показники кількості ночей проведених туристами-не резидентами в закладах розміщення країн-членів ЄС у % до аналогічного періоду попереднього року (табл. 2), помітною тенденцією є те, що найбільше скорочення, в осінньо-зимовий туристичний період (10.2019 - 03.2020 та 10.2020 - 03.2021), характерне для Бельгії, Чехії, Угорщини, Нідерландів, Австрії та Ісландії. Найменші показники скорочення кількості ночей характерні для Ліхтенштейну та Люксембургу, а також для низки країн, котрі не є членами ЄС - Північна Македонія, Албанія, Сербія і Туреччина. Така відмінність пояснюється специфікою та спеціалізацією туризму в цих країнах.
Що стосується літнього туристичного періоду (04.2019 - 09.2019 та 04.2020 - 09.2020) то тут варто відмітити значне скорочення кількості ночей проведених туристами не резидентами в закладах розміщення у Греції, Іспанії, Франції, Угорщині, Фінляндії, Румунії, більше 85%. Порівняно не високі показники скорочення характерні для Люксембургу, Ліхтенштейну та Австрії, від 43,8% до 62,3%.
Аналізуючи показники кількості ночей проведених туристами-резидентами в закладах розміщення країн-членів ЄС у % до аналогічного періоду попереднього року (табл. 3) видно, що для осінньо-зимового туристичного періоду (10.2019 - 03.2020 та 10.2020 - 03.2021) характерним є скорочення показників, особливо в таких країнах ЄС як Німеччина, Угорщина, Словаччина, Словенія та Чехія.
Слід зауважити, що зменшення показників кількості ночей проведених туристами- резидентами є не таким високим як для туристів не резидентів. Це пояснюється високим попитом на туристичні послуги, особливо для країн де у структурі відвідування закладів розміщення велику частку займають туристи, котрі проживають в цій же країні.
Таблиця 1Структурні показники кількості ночей проведених туристами в закладах розміщення країн Європейського регіону (у %)
2019 |
2020 |
2021 |
|||||
Не резиденти |
Резиденти |
Не резиденти |
Резиденти |
Не резиденти |
Резиденти |
||
Belgium |
49,8 |
50,2 |
57,2 |
42,8 |
66,9 |
33,1 |
|
Bulgaria |
64,3 |
35,7 |
65,4 |
34,6 |
|||
Czechia |
47,7 |
52,3 |
58,3 |
41,7 |
64,7 |
35,3 |
|
Denmark |
37,8 |
62,2 |
62,2 |
37,8 |
65,5 |
34,5 |
|
Germany |
20,5 |
79,5 |
57,6 |
42,4 |
64,8 |
35,2 |
|
Estonia |
62,8 |
37,2 |
52,2 |
47,8 |
63,5 |
36,5 |
|
Greece |
83,6 |
16,4 |
63,4 |
36,6 |
66,6 |
33,4 |
|
Spain |
63,7 |
36,3 |
55,9 |
44,1 |
65,4 |
34,6 |
|
France |
30,5 |
69,5 |
52,7 |
47,3 |
- |
- |
|
Croatia |
92,3 |
7,7 |
60,2 |
39,8 |
63,9 |
36,1 |
|
Italy |
50,6 |
49,4 |
86,2 |
13,8 |
65,1 |
34,9 |
|
Cyprus |
94,3 |
5,7 |
66,7 |
33,3 |
- |
- |
|
Latvia |
69,9 |
30,1 |
63,8 |
36,2 |
64,9 |
35,1 |
|
Lithuania |
46,3 |
53,7 |
56,1 |
43,9 |
65,3 |
34,7 |
|
Luxembourg |
87,9 |
12,1 |
59,4 |
40,6 |
64,1 |
35,9 |
|
Hungary |
47,5 |
52,5 |
56,1 |
43,9 |
65,4 |
34,6 |
|
Malta |
95,3 |
4,7 |
58,3 |
41,7 |
63,5 |
36,5 |
|
Netherlands |
42,0 |
58,0 |
58,1 |
41,9 |
65,7 |
34,3 |
|
Austria |
71,5 |
28,5 |
56,4 |
43,6 |
65,1 |
34,9 |
|
Poland |
20,0 |
80,0 |
60,3 |
39,7 |
65,6 |
34,4 |
|
Portugal |
66,5 |
33,5 |
59,4 |
40,6 |
65,1 |
34,9 |
|
Romania |
17,7 |
82,3 |
59,5 |
40,5 |
64,5 |
35,5 |
|
Slovenia |
72,1 |
27,9 |
53,9 |
46,1 |
65,6 |
34,4 |
|
Slovakia |
35,2 |
64,8 |
57,9 |
42,1 |
65,2 |
34,8 |
|
Finland |
30,6 |
69,4 |
56,3 |
43,7 |
64,9 |
35,3 |
|
Sweden |
25,3 |
74,7 |
60,2 |
39,8 |
65,4 |
34,6 |
|
Iceland |
87,1 |
12,9 |
50,4 |
49,6 |
65,9 |
34,1 |
|
Liechtenstein |
98,1 |
1,9 |
56,6 |
43,4 |
63,8 |
36,2 |
|
Norway* |
- |
- |
55,7 |
44,3 |
65,4 |
34,6 |
|
United Kingdom* |
- |
- |
51,1 |
48,9 |
- |
- |
|
Montenegro* |
- |
- |
51,2 |
48,8 |
- |
- |
|
North Macedonia* |
68,6 |
31,4 |
57,2 |
42,8 |
64,1 |
35,9 |
|
Albania* |
- |
- |
64,7 |
35,3 |
61,9 |
38,1 |
|
Serbia* |
- |
- |
57,8 |
42,2 |
63,3 |
36,7 |
|
Turkey* |
62,9 |
37,1 |
58,2 |
41,8 |
65,3 |
34,7 |
* країни що не є членами ЄС
Джерело: складено авторами на основі [7]
Таблиця 2Динаміка показників кількості ночей проведених туристами не резидентами країн Європейського регіону в закладах розміщення (у % до аналогічного періоду попереднього року)
04.2019 - 09.2019 |
10.2019 - 03.2020 |
04.2020 - 09.2020 |
10.2020 - 03.2021 |
||
Belgium |
5,4 |
-8,1 |
-77,0 |
-84,8 |
|
Bulgaria |
-1,9 |
-3,8 |
-81,3 |
- |
|
Czechia |
2,1 |
-6,5 |
-82,6 |
-95,3 |
|
Denmark |
3,8 |
-6,9 |
-70,6 |
-80,5 |
|
Germany |
2,5 |
-7,5 |
-73,0 |
-78,8 |
|
Estonia |
5,8 |
0,3 |
-78,4 |
-81,6 |
|
Greece |
3,6 |
-4,6 |
-85,6 |
-61,7 |
|
Spain |
-0,3 |
-9,7 |
-92,0 |
-86,8 |
|
France |
-0,9 |
-14,5 |
-96,0 |
-85,4 |
|
Croatia |
2,6 |
-8,6 |
-71,9 |
-67,2 |
|
Italy |
2,7 |
-8,3 |
-77,9 |
-81,1 |
|
Cyprus |
0,1 |
-0,1 |
-91,7 |
-86,5 |
|
Latvia |
2,9 |
-3,1 |
-70,1 |
-86,5 |
|
Lithuania |
11,8 |
-5,6 |
-81,9 |
-80,3 |
|
Luxembourg |
-1,9 |
-15,7 |
-62,3 |
-39,8 |
|
Hungary |
1,3 |
-0,8 |
-87,4 |
-90,2 |
|
Malta |
-1,9 |
-6,9 |
-86,2 |
-84,6 |
|
Netherlands |
11,1 |
-0,5 |
-62,5 |
-87,0 |
|
Austria |
4,6 |
-4,7 |
-59,9 |
-91,6 |
|
Poland |
6,7 |
-3,9 |
-74,7 |
-79,3 |
|
Portugal |
3,9 |
-8,0 |
-86,8 |
-83,9 |
|
Romania |
-1,4 |
-10,6 |
-92,8 |
-74,5 |
|
Slovenia |
4,5 |
-12,8 |
-79,8 |
-85,9 |
|
Slovakia |
9,6 |
0,9 |
-74,0 |
-91,7 |
|
Finland |
4,7 |
-6,1 |
-88,0 |
-86,5 |
|
Sweden |
4,4 |
-12,4 |
-80,8 |
-62,1 |
|
Liechtenstein |
8,7 |
11,1 |
-43,8 |
-27,1 |
|
Norway* |
5,4 |
0,03 |
-82,2 |
-74,1 |
|
Switzerland* |
2,7 |
-6,6 |
-75,9 |
- |
|
United Kingdom* |
17,0 |
10,8 |
-100 |
- |
|
Montenegro* |
11,9 |
9,9 |
- |
- |
|
North Macedonia* |
5,4 |
-4,6 |
-94,6 |
-58,1 |
|
Albania* |
-7,5 |
-8,7 |
-76,0 |
39,3 |
|
Serbia* |
6,6 |
8,4 |
-86,7 |
-55,4 |
|
Turkey* |
21,7 |
16,6 |
-84,0 |
-35,8 |
* країни що не є членами ЄС
Джерело: складено авторами на основі [7]
Щодо динаміки показників літнього туристичного періоду (04.2019 -- 09.2019 та 04.2020 - 09.2020) то варто виділити Францію, Іспанію, Грецію, Італію, Угорщину та Чорногорію де кількість проведених ночей значно скоротилася у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року. Але є також країни де ситуація з такою динамікою говорить про тенденцію до зростання кількості проведених ночей. Зокрема така ситуація є характерною для Мальти, Словенії та Ліхтенштейну, в яких видно позитивну динаміку. Не значне скорочення структурних показників частки туристів- резидентів у літній туристичний період для більшості країн Європейського регіону, пояснюється внутрішнім попитом, оскільки більшість потенційних туристів лишається у своїх країнах, стимулюючи попит на внутрішньому туристичному ринку.
В цілому варто відмітити відмінність у динаміці показників між осінньо-зимовим та літнім туристичними періодами. Зокрема, можемо говорити про те, що осінньо-зимовий туристичний період зазнав дещо меншого скорочення аніж літній.
У нашому дослідженні з метою більш детального географічного аналізу структурних показників кількості ночей проведених туристами, окрім європейських країн, проаналізовано 85 регіонів з найбільшими показниками загальної кількості проведених ночей. Такого роду аналіз дає можливість оцінити, наскільки в умовах пандемії COVID-19 той чи інший регіон Європи зміг компенсувати значне скорочення кількості туристів.
Як бачимо з статистики, у структурі туристів до аналогічного періоду попереднього року відчутних структурних змін зазнали регіони Валенсія, Іль-Де-Франс, Овернь-Рона-Альпи, Стокгольм, Пеї-де-ла-Луар, Кранд-Ест, Канар- ські та Балеарські острови. Для цих регіонів характерним є зменшення частки туристів не резидентів від -2,1% до -7,25%.
Також слід зауважити, що у порівнянні з аналогічним досліджуваним періодом частка туристів не резидентів у загальній структурі значно зросла - від 6,71% до 22,12%. Особливо помітними такі зміни були для низки регіонів та міст Туреччини - Егейський регіон, Стамбул, Денізлі, Акденіз, Анталія, Іспарта, Бурдур від 17,08% до 21,3% та регіонів країн ЄС - Кельн, Мадрид, Схід Нідерландів, Гел- дерланд, Південно-Західний макрорегіон (Польща), Північна Голандія, від 7,47% до 19,88% (табл. 4).
До переліку країн з найвищими показниками росту частки туристів-резидентів у загальній структурі варто віднести регіони Макленбург Передня-Померанія, Літтораль Хорватія, Стокгольм, Бретань, Іль-Де-Франс, Канарські острови, від 5,4% до 12,07%. Найвищі показники скорочення характерні для регіонів Денізлі, Будапешт, Анталія, Іспарта, Бурдур (табл. 4).
Також у своєму дослідженні ми проаналізували динаміку структури кількості ночей проведених туристами-резидентами та туристами не резидентами у цілому по регіонах Європейських країн і визначили перелік таких, де було відмічено найбільше зростання. Так у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року регіони де значно зросла частка показників кількості проведених ночей туристами-резидентами в основному є регіони Словенії, Німеччини, Бельгії та окремі регіони Туреччини (табл. 5). Що стосується найвищих показників скорочення частки, то вони характерні переважно для Нідерландів, Ірландії та окремих регіонів Туреччини.
Динаміка структури кількості ночей проведених туристами не резидентами показала, що найвищі показники збільшення частки характерні для окремих регіонів Бельгії і найбільше для Туреччини. Натомість найбільше скорочення показників для туристів не резидентів було у окремих регіонах Румунії, Франції, Болгарії та Італії (табл. 6).
Таблиця 3Динаміка показників кількості ночей проведених туристами-резидентами країн Європейського регіону в закладах розміщення (у % до аналогічного періоду попереднього року)
04.2019 - 09.2019 |
10.2019 - 03.2020 |
04.2020 - 09.2020 |
10.2020 - 03.2021 |
||
Belgium |
2,2 |
-5,0 |
-41,7 |
-36,9 |
|
Bulgaria |
6,5 |
-2,0 |
-29,0 |
- |
|
Czechia |
3,4 |
-2,4 |
-26,3 |
-71,6 |
|
Denmark |
3,9 |
-7,2 |
-19,2 |
-29,5 |
|
Germany |
5,5 |
-4,3 |
-36,2 |
-66,0 |
|
Estonia |
5,9 |
-5,5 |
-22,2 |
-3,4 |
|
Greece |
-2,0 |
2,4 |
-60,5 |
-58,7 |
|
Spain |
6,6 |
-8,9 |
-62,0 |
-54,0 |
|
France |
3,7 |
-4,6 |
-77,6 |
-26,1 |
|
Croatia |
8,4 |
-2,7 |
-39,6 |
-21,9 |
|
Italy |
1,6 |
-11,8 |
-46,7 |
-44,5 |
|
Cyprus |
5,9 |
6,2 |
-4,2 |
5,3 |
|
Latvia |
1,7 |
-2,1 |
-25,0 |
-20,3 |
|
Lithuania |
10,4 |
-2,8 |
-26,0 |
-46,3 |
|
Luxembourg |
-1,2 |
-7,7 |
-23,8 |
35,1 |
|
Hungary |
0,1 |
-8,1 |
-45,8 |
-71,2 |
|
Malta |
12 |
10,1 |
21,7 |
18,0 |
|
Netherlands |
4,7 |
-1,1 |
-17,5 |
-26,5 |
|
Austria |
2,1 |
-7,2 |
-26,2 |
-60,6 |
|
Poland |
4,4 |
-4,0 |
-49 |
-62,9 |
|
Portugal |
8,5 |
-0,4 |
-48,4 |
-46,5 |
|
Romania |
8,8 |
-10,2 |
-58,9 |
-24,1 |
|
Slovenia |
-4,4 |
-13,9 |
56,6 |
-61,9 |
|
Slovakia |
16,3 |
6,4 |
-40,9 |
-73,9 |
|
Finland |
5,0 |
-1,6 |
-36,1 |
-22,1 |
|
Sweden |
9,1 |
-2,8 |
-32,8 |
-31,3 |
|
Liechtenstein |
-9,3 |
0,1 |
34,5 |
9,1 |
|
Norway* |
17,9 |
74,4 |
-27 |
76,6 |
|
Switzerland* |
3,2 |
-1,9 |
-22,5 |
-32,7 |
|
United Kingdom* |
3,9 |
-2,8 |
-14,3 |
- |
|
Montenegro* |
-3,4 |
-3,3 |
-100,0 |
- |
|
North Macedonia* |
8,1 |
4,4 |
- 26,7 |
-22,1 |
|
Albania* |
-2,8 |
-6,8 |
-23,5 |
-12,3 |
|
Serbia* |
2,7 |
47,2 |
-33,0 |
-1,8 |
|
Turkey* |
6,6 |
8,1 |
-24,4 |
-15,7 |
* країни що не є членами ЄС
Джерело: складено авторами на основі [7]
Таблиця 4Структурні та динамічні показники кількості ночей проведених туристами у країнах Європейського регіону
Регіони |
Всього проведених ночей |
Структура, у % |
У % до аналогічного періоду |
|||
Резиденти |
Не резиденти |
Резиденти |
Не резиденти |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
Vlaams Gewest |
26 356 863 |
55,99 |
44,01 |
0,44 |
1,45 |
|
Praha |
18 479 653 |
11,41 |
88,59 |
-0,4 |
1,48 |
|
Baden-Wurttemberg |
48 937 527 |
75,46 |
24,54 |
5,16 |
3,53 |
|
Bayern |
90 040 843 |
76,94 |
23,06 |
2,58 |
2,13 |
|
Oberbayern |
41 378 778 |
67,89 |
32,11 |
3,6 |
4,42 |
|
Berlin |
33 922 464 |
54,32 |
45,68 |
4,73 |
2,73 |
|
Hessen |
30 078 589 |
73,03 |
26,97 |
3,55 |
1,01 |
|
Darmstadt |
20 759 536 |
65,78 |
34,22 |
3,43 |
1,76 |
|
Mecklenburg-Vorpommern |
30 880 385 |
96,43 |
3,57 |
12,07 |
3,42 |
|
Niedersachsen |
40 137 164 |
90,07 |
9,93 |
2,97 |
2,45 |
|
Nordrhein-Westfalen |
43 842 305 |
74,83 |
25,17 |
3,36 |
3,51 |
|
Koln |
14 196 715 |
70,73 |
29,27 |
4,01 |
5,78 |
|
Rheinland-Pfalz |
20 307 864 |
73,88 |
26,12 |
2,99 |
0,72 |
|
Sachsen |
18 077 695 |
87,85 |
12,15 |
4,49 |
0,77 |
|
Schleswig-Holstein |
32 423 542 |
93,17 |
6,83 |
4,84 |
4,84 |
|
Noreste (ES) |
21 361 495 |
80,02 |
19,98 |
3,32 |
7,47 |
|
Comunidad de Madrid |
28 975 266 |
45,37 |
54,63 |
0,61 |
8,72 |
|
Centro (ES) |
20 713 731 |
82,49 |
17,51 |
2,64 |
3,76 |
|
Cataluna |
84 140 872 |
33,0 |
67,0 |
1,45 |
3,57 |
|
Comunitat Valenciana |
50 063 663 |
48,2 |
51,8 |
1,79 |
-0,52 |
|
Illes Balears |
68 376 034 |
8,91 |
91,09 |
-1,37 |
-2,74 |
|
Sur (ES) |
77 769 472 |
47,76 |
52,24 |
5,5 |
0,97 |
|
Andalucia |
72 044 756 |
46,45 |
53,55 |
6,26 |
1,19 |
|
Canarias |
96 113 149 |
12,76 |
87,24 |
5,4 |
-4,98 |
|
Tle de France |
84 665 344 |
48,04 |
51,96 |
5,44 |
-7,25 |
|
Grand Est |
22 352 907 |
44,6 |
55,4 |
3,3 |
-2,1 |
|
Pays-de-la-Loire |
24 472 565 |
86,48 |
13,52 |
3,09 |
-4,26 |
|
Bretagne |
24 617 965 |
82,15 |
17,85 |
5,46 |
-4,79 |
|
Nouvelle-Aquitaine |
55 041 165 |
77,1 |
22,9 |
2,2 |
-1,1: |
|
Aquitaine |
36 101 281 |
75,83 |
24,17 |
2,96 |
-0,94 |
|
Occitanie |
54 905 412 |
76,4 |
23,6 |
1,6 |
-1,2 |
|
Languedoc-Roussillon |
36 691 951 |
76,39 |
23,61 |
0,76 |
-0,46 |
|
Auvergne - Rhone-Alpes |
58 352 539 |
73,58 |
26,42 |
2,73 |
-6,97 |
|
Rhone-Alpes |
51 484 901 |
71,6 |
28,4 |
3,31 |
-3,85 |
|
Provence-Alpes-Cote d'Azur |
54 623 288 |
66,92 |
33,08 |
-1,51 |
2,42 |
|
Jadranska Hrvatska |
86 216 777 |
6,54 |
93,46 |
10,58 |
1,04 |
|
Nord-Ovest |
74 073 394 |
48,1 |
51,9 |
1,39 |
1,53 |
|
Piemonte |
14 889 951 |
56,09 |
43,91 |
-1,37 |
-1,43 |
|
Liguria |
15 074 888 |
59,26 |
40,74 |
0,12 |
-1,91 |
|
Lombardia |
40 482 939 |
40,09 |
59,91 |
3,62 |
3,41 |
|
Nord-Est |
172 724 028 |
44,96 |
55,04 |
0,83 |
1,89 |
|
Provincia Autonoma di Bolzano |
33 643 455 |
30,31 |
69,69 |
-1,08 |
2,16 |
|
Provincia Autonoma di Trento |
18 431 051 |
58,29 |
41,71 |
0,58 |
2,85 |
|
Veneto |
71 236 630 |
32,38 |
67,62 |
3,23 |
2,74 |
|
Friuli-Venezia Giulia |
9 052 850 |
43,06 |
56,94 |
0,86 |
-0,06 |
|
Emilia-Romagna |
40 360 042 |
73,71 |
26,29 |
-0,21 |
-2,08 |
|
Centro (IT) |
103 366 580 |
47,8 |
52,2 |
4,7 |
2,37 |
|
Toscana |
48 077 301 |
46,42 |
53,58 |
2,95 |
-0,7 |
|
Lazio |
39 029 255 |
37,5 |
62,5 |
5,86 |
6,71 |
|
Sud |
56 314 453 |
68,33 |
31,67 |
0,43 |
3,48 |
|
Campania |
22 013 245 |
51,71 |
48,29 |
1,02 |
2 |
|
Isole |
30 260 816 |
49,25 |
50,75 |
1,56 |
-1,28 |
|
Budapest |
10 766 722 |
12,0 |
88,0 |
-5,62 |
4,86 |
|
Dunantul |
13 212 311 |
68,57 |
31,43 |
0,76 |
-0,19 |
|
Noord-Nederland |
15 156 752 |
78,0 |
22,0 |
0,44 |
5,37 |
|
Oost-Nederland |
22 482 051 |
81,19 |
18,81 |
2,4 |
13,75 |
|
Gelderland |
13 028 152 |
83,51 |
26,49 |
5,39 |
19,88 |
|
West-Nederland |
62 065 675 |
39,89 |
60,11 |
5,5 |
10,58 |
|
Noord-Holland |
35 064 587 |
32,23 |
67,77 |
9,6 |
11,81 |
|
Zuid-Holland |
12 575 228 |
49,75 |
50,25 |
1,74 |
7,92 |
|
Zeeland |
11 110 345 |
43,49 |
56,51 |
2,05 |
9,03 |
|
Zuid-Nederland |
23 738 092 |
70,99 |
29,01 |
5,26 |
7,82 |
|
Noord-Brabant |
11 444 770 |
72,33 |
27,67 |
7,83 |
8,98 |
|
Limburg (NL) |
12 293 322 |
69,74 |
30,26 |
2,9 |
6,85 |
|
Ostosterreich |
26 556 770 |
36,95 |
63,05 |
2,11 |
6,88 |
|
Wien |
16 817 937 |
17,83 |
82,17 |
1,43 |
7,23 |
|
Sudosterreich |
22 925 710 |
51,3 |
48,7 |
1,41 |
0,49 |
|
Karnten |
11 568 419 |
41,96 |
58,04 |
1,23 |
-0,59 |
|
Steiermark |
11 357 291 |
60,81 |
39,19 |
1,53 |
2,17 |
|
Westosterreich |
78 408 074 |
19,04 |
80,96 |
1,37 |
1,54 |
|
Salzburg |
24 765 838 |
24,14 |
75,86 |
1,44 |
2,23 |
|
Tirol |
38 871 383 |
9,41 |
90,59 |
0,29 |
0,8 |
|
Makroregion Polnocno-Zachodni |
21 452 511 |
76,63 |
23,37 |
5,61 |
3,9 |
|
Zachodniopomorskie |
16 084 732 |
74,88 |
25,22 |
6,41 |
5,36 |
|
Poludniowo-Zachodni (PL) |
10 556 123 |
83,24 |
16,76 |
5,48 |
11,06 |
|
Area Metropolitana de Lisboa |
20 156 849 |
25,34 |
74,66 |
5,89 |
6,52 |
|
Manner-Suomi |
22 699 352 |
69,91 |
30,09 |
4,23 |
3,23 |
|
Ostra Sverige |
21 604 310 |
70,47 |
29,53 |
2,07 |
-0,2 |
|
Stockholm |
15 256 827 |
64,32 |
35,68 |
9,22 |
-2,15 |
|
Istanbul |
32 188 888 |
26,77 |
73,23 |
4,26 |
17,08 |
|
Ege |
32 999 987 |
46,57 |
53,43 |
-6,56 |
22,12 |
|
Aydin, Denizli, Mugla (Denizli) |
21 766 590 |
33,34 |
66,66 |
-16,21 |
21,03 |
|
Akdeniz |
101 150 945 |
17,68 |
82,32 |
-9,77 |
17,49 |
|
Antalya, Isparta, Burdur |
94 869 584 |
12,91 |
87,09 |
-14,81 |
17,54 |
Джерело: складено автором на основі [6]
Таблиця 5Динаміка структури кількості ночей проведених туристами-резидентами (у % до аналогічного періоду минулого року)
Регіон |
Країна |
У % до аналогічного періоду |
|
Tekirdag, Edirne, Kirklareli |
Turkey |
15,15 |
|
Prov. Namur |
Belgium |
10,52 |
|
Yugoiztochen |
Bulgaria |
11,98 |
|
Tubingen |
Germany |
12,43 |
|
Mecklenburg-Vorpommern |
Germany |
12,07 |
|
Regiao Autonoma dos Agores |
Portugal |
11,85 |
|
Dogu Karadeniz |
Turkey |
16,31 |
|
Trabzon, Ordu, Giresun, Rize, Artvin, Gumushane |
Turkey |
16,31 |
|
Erzurum, Erzincan, Bayburt |
Turkey |
18,02 |
|
Zapadne Slovensko |
Slovensko |
15,36 |
|
Stredne Slovensko |
Slovensko |
19,71 |
|
Vychodne Slovensko |
Slovensko |
20,24 |
|
Cyprus |
Cyprus |
10,44 |
|
Eire/Ireland |
Ireland |
-10,75 |
|
Northern and Western |
Ireland |
-15,82 |
|
Eastern and Midland |
Ireland |
-15,58 |
|
Ciudad de Ceuta |
Spain |
-9,06 |
|
Groningen |
Netherlands |
-7,39 |
|
Flevoland |
Netherlands |
-12,15 |
|
Aydin, Denizli, Mugla |
Turkey |
-16,21 |
|
Antalya, Isparta, Burdur |
Turkey |
-14,81 |
Джерело: складено авторами на основі [6]
Таблиця 6Динаміка структури кількості ночей проведених туристами не резидентами (у % до аналогічного періоду минулого року)
Регіон |
Країна |
У % до аналогічного періоду |
|
1 |
2 |
3 |
|
Prov. Namur |
Belgium |
28,61 |
|
Tubingen |
Germany |
19,47 |
|
Severozapaden |
Bulgaria |
25,42 |
|
Basilicata |
Italy |
15,17 |
|
Gelderland |
Netherlands |
19,88 |
|
Opolskie |
Poland |
17,97 |
|
Akdeniz |
Turkey |
17,49 |
|
Antalya, Isparta, Burdur |
Turkey |
17,54 |
|
Adana, Mersin |
Turkey |
18,91 |
|
Orta Anadolu |
Turkey |
45,94 |
|
Kirikkale, Aksaray, Nigde, Nevsehir, Kirsehir |
Turkey |
46,24 |
|
Kayseri, Sivas, Yozgat |
... |
Подобные документы
Характеристика острівних країн Карибського моря, особливості їх фізико-географічного розташування. Кліматичні умови, транспортна та сервісна інфраструктура острівних країн Карибського моря. Рекреаційний потенціал розвитку туристичної галузі регіону.
курсовая работа [1,8 M], добавлен 16.08.2010Теоретичні питання географічного вивчення туристичної привабливості країн південно-східної Європи. Поняття туристичної "привабливості" країни. Аналіз привабливості Балканського регіону. Стан і перспективи розвитку туризму країн південно-східної Європи.
курсовая работа [2,1 M], добавлен 09.09.2010Вивчення зарубіжних туристичних потоків за дуалістичною схемою: витрати на туризм і туристичні вибуття. Аналіз залежності туристичних вибуттів від витрат. Розподіл країн за кластерами за питомими вартісними і натуральними показниками зарубіжного туризму.
статья [222,9 K], добавлен 11.09.2017Гастрономічний туризм, як різновид туризму, пов’язаний з ознайомленням і дегустацією національних кулінарних традицій країн світу. Особливості і правила організації програми винних турів, метою яких є дегустація, споживання, покупка вина на виноробництві.
курсовая работа [411,5 K], добавлен 09.05.2011Основні напрями вдосконалення туристичної галузі у Польщі. Пам'ятки історико-культурної спадщини та музейні заклади країни. Сучасний стан природних умов. Визначення економічну туристичну привабливість регіону. Характеристика гірськолижного курорту.
курсовая работа [307,0 K], добавлен 29.05.2015Сукупність природних, культурно-історичних та соціально-економічних передумов для організації туристичної діяльності регіону. Оцінка території Карпатського регіону за системою показників. Перспективи щодо розвитку гірського туризму та екотуризму.
статья [242,6 K], добавлен 19.09.2017Основні чинники формування рекреаційно-туристичних потоків до Східної Азії і Тихоокеанського регіону. Найбільший туристоутворюючий ринок для Східної Азії. Аналіз розвитку туризму та готельного сектору у Китаї та Японії. Особливості інтеграційних процесів.
доклад [17,8 K], добавлен 18.11.2009Сутність категорій "туристичний регіон" та підходи до його визначення. Оцінка чинників розвитку туризму країн Південної Європи: природно-географічних, суспільно-географічних та екологічних. Основні проблеми та перспективи розвитку туристичних регіонів.
дипломная работа [71,3 K], добавлен 26.04.2015Пізнавальні тури до різних міст, країн. Головна мета туристичної державної політики. Франція як одна з країн, що має великий туристичний потенціал. Розробка схеми маршруту та програмне забезбечення туру. Рекламна стратегія та маркетингове дослідження.
курсовая работа [45,1 K], добавлен 15.04.2009Підсистеми моніторингу рекреаційного середовища природних комплексів, історико-культурної спадщини, туристичних потоків, інфраструктури Тлумацького району. Орографічні особливості, гідроресурси, кліматичні умови, екологічні аспекти і лісові фонди регіону.
дипломная работа [4,2 M], добавлен 23.12.2013Індустрія туристичної галузі Туреччини, потенціал її ресурсів, вплив на економіку крани та загальні подальші перспективи розвитку. Потенціал туристичних ресурсів Туреччини: історико-культурні багатства турецьких міст, природні та гірськолижні курорти.
курсовая работа [79,3 K], добавлен 03.12.2010Сучасний стан сільського зеленого туризму в Україні. Що таке сільський туризм, показники його розвитку та основні тенденції. Особливості західного регіону с куту зору сільського туризму, "родзинка" південного регіону. Головні центри зеленого туризму.
статья [28,4 K], добавлен 04.12.2009Загальна характеристика Львівської області. Особливості формування і використання туристичних ресурсів регіону, їх географічне розповсюдження, потенційні запаси, сучасний та перспективний рівень використання. Розробка інноваційних туристичних маршрутів.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 31.03.2011Індія - одна з найперспективніших рекреаційно-туристичних країн Азійського макрорегіону й усього світу. Туристичні області Індії. Гірські краєвиди Гімалаїв, Долина кольорів, найчудовіші у світі водоспади. Архітектурні об'єкти туризму. Медичний туризм.
презентация [9,6 M], добавлен 26.11.2014Туризм як галузь. Агенти по організації подорожей. Туроператори. Оператори коротких поїздок. Організатори групових подорожей. Потреби туристичної галузі. Цінова політика і оплата замовлення. Шкільні поїздки і освітні подорожі. Зарубіжні ринки.
реферат [35,5 K], добавлен 14.07.2008Туристична галузь, як об'єкт державного управління. Регулювання його у розвинених країнах світу. Основні типи моделей цієї діяльності. Туристична галузь в Україні та основа нормативно-правового забезпечення. Проблеми та перспективи розвитку туризма.
курсовая работа [24,0 K], добавлен 20.02.2009Характеристика території материка Австралії та важливих історичних етапів її освоєння. Огляд найбільш розвинених туристичних ресурсів держави. Аналіз впливу цього фактору на розвиток міжнародного туризму в країні, опис його базових тенденцій розвитку.
курсовая работа [35,4 K], добавлен 18.03.2015Структура та логічна схема функціонування ринку туристичних послуг. Динаміка туристичних потоків, теперішнє становище туристичних послуг. Рекреаційні ресурси Кримського півострова. Діяльність будинків відпочинку, пансіонатів, баз відпочинку Криму.
курсовая работа [926,8 K], добавлен 15.03.2014Вплив фізичних вправ на опорно-руховий апарат. Зміна м’язів під впливом фізичного навантаження. Вплив занять спортом на кістяк та фізичних вправ на органи кровообігу. Особливості впливу занять спортом та оздоровчої фізичної культури на здоров'я.
курсовая работа [48,1 K], добавлен 29.01.2010Дослідження природно-рекреаційних, історико-культурних і інфраструктурних туристичних ресурсів Буковини. Ознайомлення із природним, історичним, культурним потенціалами регіону. Оцінка перспектив розширення курортного, наукового, спортивного видів туризму.
курсовая работа [58,0 K], добавлен 21.09.2010