Резильєнтність сфери гостинності в умовах воєнного стану

Размещено на http://www.allbest.ru/

Резильєнтність сфери гостинності в умовах воєнного стану

Н.М. Бабко,

О.В. Круковська,

Анотація

У статті розглядається вплив воєнного конфлікту на сферу гостинності, визначаються наслідки для підприємств даної галузі, а саме - фізичні втрати та руйнування об'єктів, зменшення туристичного потоку, зміни в попиті та пропозиції, вплив на мережу постачання та необхідність адаптації підприємств індустрії гостинності до шокових умов функціонування. Акцентується увага на необхідності гнучкості та швидкої реакції підприємств сфери гостинності для збереження стійкості в умовах кризи, враховуючи важливість безпеки клієнтів і персоналу. Визначаються стратегії збереження бізнесу та його подальше відновлення після завершення воєнного конфлікту. Підкреслюється важливість провадження ефективного кризового менеджменту, зокрема розробки кризових планів в умовах екстрених ситуацій. Всі аспекти резильєнтності сфери гостинності в умовах військового конфлікту розглядаються як ключові для успішної адаптації та відновлення в таких надскладних умовах. туристичний гостинність руйнування

Ключові слова: резильєнтність сфери гостинності, кризовий менеджмент, стратегії виживання, стратегії відновлення, економічна реабілітація, повоєнне відновлення.

N. Babko,

PhD in Economics, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Economics and Hotel and Restaurant Business,

Bohdan Khmelnytsky Melitopol State Pedagogical University

O. Krukovska,

PhD in Economics, Associate Professor, Associate Professor of the Department of

Hotel, Restaurant and Tourism Business,

Kherson State Agrarian and Economic University

RESILIENCE OF THE HOSPITALITY INDUSTRY UNDER MARTIAL LAW

The article examines the impact of the military conflict on the hospitality sector, identifies the consequences for hospitality enterprises, namely, a decrease in tourist flow, physical losses and destruction of facilities, changes in supply and demand, impact on the supply chain and the need to adapt the hospitality sector to critical operating conditions. Attention is focused on the need for flexibility and rapid response of hospitality companies to maintain resilience in a crisis, given the importance of customer and staff safety. Strategies for preserving business and its further recovery after the end of the military conflict are identified. The importance of effective crisis management, including the development of crisis plans in emergency situations, is emphasized. All aspects of the hospitality industry's resilience in the context of military conflict are considered key to successful adaptation and recovery in these extremely difficult conditions.

Keywords: resilience of the hospitality industry, crisis management, survival strategies, recovery strategies, economic rehabilitation, post-war recovery.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Проблема резильєнтності сфери гостинності в умовах воєнного стану є надзвичайно актуальною та комплексною. У цьому контексті ключовим завданням є визначення ступеня готовності та здатності галузі гостинності витримати вплив воєнних подій та швидко адаптуватися до нових умов. Зв'язок цієї проблеми із науковими завданнями включає дослідження механізмів резильєнтності, вивчення впливу воєнного конфлікту на різні сегменти галузі гостинності та розробку стратегій для забезпечення стабільності та відновлення. Практичні завдання включають розробку ефективних заходів управління кризовими ситуаціями, створення адаптивних моделей бізнесу та підвищення рівня готовності даного сектору економіки до непередбачуваних викликів у контексті воєнного конфлікту.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематику руйнівного впливу російської військової агресії на економіку України в цілому та галузь гостинності зокрема досліджує ряд вітчизняних вчених, а саме Гахович Н.Г., Даниленко-Кульчицька В.А., Дейнеко Л.В., Кушніренко О.М., Ципліцька О.О. та багато інших. Щодо терміну "резильєнтність", то його у різних аспектах розглядають такі науковці, як Андрійчук В. А., Божок Є.В., Волошина О.В., Воронько-Невіднича Т.В., Кий В.Л., Лігоненко Л.О., Пирожков С.І., Хамітов Н.В., Череватський Д.Ю. та ряд інших. Серед зарубіжних фахівців, що вивчають особливості резильєнтності у контексті нашого дослідження, можна виділити такі імена, як С. Дучек, Дж. Орліковскі та М. Тайр.

Наприклад, науковиця Т.В. Воронько-Невіднича акцентує увагу на актуальності концепції резильєнтності підприємств у період післявоєнного відродження, яка має передбачати активні заходи з пошуку механізмів пом'якшення та нівелювання для вітчизняної економіки втрат від військових дій [2].

Дослідники С.І. Пирожков, Є.В. Божок і Н.В. Хамітов стверджують, що економіка, яка є базисом цивілізаційної суб'єктності країни, представляє собою найважливіший компонент стратегії національної резильєнтності. Вчені наголошують на необхідності проведення аналізу зовнішньо- і внутрішньо економічного середовища України для визначення можливих викликів і загроз, а також визначення найефективніших способів реагування на них [7].

В.А. Кий досліджує концепцію резильєнтності на мікроекономічному рівні та визначає важливість управління життєздатністю підприємств у практичному плані. Однак він вказує на те, що цей аспект залишається теоретично та методологічно недостатньо розробленим, представляючи неузгоджену комбінацію підходів, які сформовані іншими науковими напрямами [5].

Дослідження С. Дучек, німецької вченої, фокусується на резильєнтності організацій, управлінні інноваціями та процесах змін. Авторка, використовуючи попередній науковий досвід і здобутки інших наукових галузей, таких як психологія, фізика, медицина та інші, викладає детальне пояснення того, як резильєнтність дозволяє організаціям ефективно протистояти стресам, систематично впроваджувати інновації та швидко адаптуватися до змін. Однак для більш глибокого розуміння того, як працює організаційна стійкість, як її можна розвивати, досліджувати та створювати міцний теоретичний фундамент для концепції резильєнтності, ще потрібні додаткові дослідження [9].

Зарубіжні вчені М. Тайр та Дж. Орліковскі говорять про деякий позитивний вплив кризових ситуацій на резильєнтність організацій, чим практично підтверджують, що шокові стани можуть слугувати можливістю для здобуття досвіду та є фундаментом для майбутнього зростання [10]. Однак, на нашу думку, такий досвід не обов'язково автоматично впроваджується підприємствами в процесі резильєнтності

Отже, дослідження резильєнтності, а також її механізмів та інструментів проводяться на різних рівнях і у контексті різноманітних завдань. Проте як вітчизняні, так і зарубіжні вчені вбачають необхідність глибшого розуміння даної дефініції, особливо в економічному вимірі. Щодо розвідок у контексті забезпечення резильєнтності сфери гостинності в умовах воєнного стану, то даний напрямок є мало вивченим та потребує розгорнутого моніторингу, аналізу та формулювання результатів досліджень.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Завдання статті полягає в розгляді та аналізі резильєнтності сфери гостинності в умовах воєнного стану. Метою є визначення впливу воєнного конфлікту на функціонування та стійкість галузі гостинності, а також факторів, що впливають на можливість її відновлення та адаптації в умовах кризи. Ключовими цілями статті є дослідження та аналіз стратегій і підходів, які галузь гостинності може використовувати для забезпечення резильєнтності в умовах воєнного стану, також розробка рекомендацій щодо відновлення та розвитку в умовах кризового середовища.

Виклад основного матеріалу дослідження. За визначенням провідних фахівців, до індустрії гостинності входять готельні та ресторанні компанії, постачальники туристичних послуг і спеціалізовані розважальні підприємства [3, с. 20]. Таким чином, готельно-ресторанний бізнес представляє собою ключовий елемент сфери гостинності на національному рівні. На жаль, внаслідок повномасштабного вторгнення рф на територію України, дана галузь постраждала чи не найбільше, а головним завданням представників індустрії стало виживання. На початку війни обсяги готельного бізнесу в країні скоротилися на 90%, сьогодні ж частина підприємств залишається під окупацією, багато з них стали об'єктами розграбування чи повного руйнування, значна кількість компаній повністю припинили свою діяльність [4, с. 11]. Загострює проблему й те, що сфера гостинності характеризується низьким рівнем релокації через специфіку функціонування. Причинами такого обмеження є те, що готелі та ресторани часто прив'язані до конкретної місцевості або туристичного об'єкту, а їх успіх часто залежить від місцевого населення та туристичного потоку. Крім того, значну роль відіграють культурні, кулінарні та місцеві особливостей, які роблять процес релокації ще більш складним або і зовсім не можливим.

З початком повномасштабного вторгнення галузь гостинності на Сході та Півдні країни майже повністю призупинила свою діяльність. Щодо Західної частини країни, то тут склалась протилежна ситуація - через масовий переїзд мешканців прикордонних територій у більш безпечні місця, підприємства сфери гостинності даного регіону враз відчули на собі всі принади перезавантаженості. Багато з них почали використовуватись для тимчасового розміщення вимушено переміщених осіб. Така ситуація змусила значну кількість підприємств сфери гостинності адаптувати свої методи прийому і обслуговування гостей, оскільки пріоритетом стало забезпечення безпеки та належного рівня обслуговування великого потоку людей. За таких шокових умов готельно-ресторанні підприємства були змушені використовувати, по можливості, ефективні та, в першу чергу, оперативні стратегії антикризового управління для того, щоб забезпечити стабільність та продовжувати надавати послуги.

Більшість підприємств сфери гостинності розпочали процес диверсифікації своєї діяльності, активно оновлюючи асортимент послуг та продукції, переглядаючи канали постачання товарів і змінюючи маркетингові стратегії. Оскільки тривалість війни непередбачувана, готельно -ресторанним підприємствам досить важко адаптуватися до нових умов ведення бізнесу: надання послуг, планування і отримання доходу, розподіл прибутку, забезпечення сталості, управління людським капіталом - всі ці питання в один момент стали складновирішуваними. Перед підприємствами, в першу чергу, постало завдання збереження власності та капіталу.

Таким чином, для вітчизняної сфери гостинності наслідками воєнної агресії рф стали: зменшення туристичного потоку, зменшення чисельності персоналу індустрії, збитки і руйнування, зміни попиту та пропозиції, порушення мереж постачання та інші, а отже нагальним стало вирішення проблеми адаптації до ситуації, що склалась. У таких умовах підприємства сфери гостинності вимушені швидко пристосовуватися до зміни умов функціонування та бути спроможними впроваджувати стратегії виживання в умовах воєнного стану, наприклад, шляхом зміни асортименту послуг, виходу на нові ринки та вдосконалення заходів безпеки.

Термін "резильєнтність" означає здатність системи або організму відновлювати свою функціональність після стресових ситуацій, труднощів чи втрат [8, с. 34]. Він може застосовуватися у різних контекстах, таких як психологія, бізнес, інформаційні технології та інших. Наприклад, у психології резильєнтність означає здатність людини адаптуватися до стресових ситуацій, пристосовуватися до труднощів і відновлюватися після негативних подій, знаходити позитивні моменти в негативних ситуаціях, швидко відтворюватись після руйнівних подій та розвивати стресостійкість. По аналогії із психологічним контекстом, резильєнтність у бізнесі означає здатність компанії або організації виживати та пристосовуватися до змін в економічному середовищі, технологічних інноваціях, в умовах невизначеності та із врахуванням інших факторів. Отже, у загальному розумінні резильєнтність - це ключова якість для подолання труднощів і забезпечення стійкості в різних сферах життя [1, с. 42-46; 6, с. 24-27].

Ми вважаємо, що резильєнтність сфери гостинності в умовах воєнного конфлікту - це здатність готелів, ресторанів, туристичних агентств та інших суб'єктів пристосовуватися до екстремальних обставин, відновлювати свою діяльність та забезпечувати якісне обслуговування навіть в умовах кризи та шокового стану.

Аспекти резильєнтності підприємств сфери гостинності включають різноманітні елементи, стратегії та механізми, спрямовані на забезпечення стійкості та швидкої адаптації до непередбачених викликів чи кризових ситуацій. На нашу думку, до загальних аспектів резильєнтності підприємств сфери гостинності можна віднести:

1. Гнучкість управління - здатність підприємств адаптуватись до змін в економічному середовищі, технологічних та соціокультурних тенденціях.

2. Маневреність ресурсів - збільшення ефективності управління ресурсами з метою результативної реакції на несподівані зміни в попиті, умовах ринку чи інших факторах.

3. Інновації та технологічна готовність - здатність впроваджувати нові технології та інноваційні підходи для покращення бізнес -процесів та відповіді на нестабільні умови.

4. Сприйняття ризику - розвинута культура оцінки та управління ризиками для зменшення негативного впливу змін на підприємство.

5. Соціальна відповідальність та етика - зосередженість на відповідальному підприємництві, яке враховує соціальні та етичні аспекти управління бізнесом навіть в шокових умовах функціонування.

6. Залученість персоналу - здатність мобілізувати та заохотити персонал у кризових умовах, зберігаючи високий рівень мотивації та комунікації.

7. Стосунки з клієнтами - побудова та збереження тісних відносин з клієнтами, готовність вислуховувати їх потреби та відгуки, враховуючи нестабільність ситуації, шоковий стан та кризові умови діяльності.

Щодо резильєнтності сфери гостинності в умовах воєнного стану, то вона вимагає комплексного підходу, ретельної підготовки та співпраці з різними стейкхолдерами. Загальною вимогою для індустрії гостинності в умовах воєнного конфлікту є гнучкість та швидка адаптація до нових умов, забезпечення безпеки клієнтів та персоналу, а також використання стратегій, спрямованих на збереження бізнесу та його подальше відновлення після кризового періоду. Ми виділяємо наступні стратегії та тактичні рішення забезпечення резильєнтності сфери гостинності в умовах воєнного стану (Табл. 1).

Таблиця 1. Основні стратегічні завдання і тактичні рішення забезпечення резильєнтності сфери гостинності в умовах воєнного стану

У результаті дослідження було проаналізовано поточний стан сфери гостинності з урахуванням впливу воєнного конфлікту; означено його наслідки для підприємств даної галузі; визначено основні фактори забезпечення резильєнтності індустрії гостинності, основні стратегічні завдання і тактичні рішення забезпечення резильєнтності сфери гостинності в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення. Подальші дослідження в області резильєнтності сфери гостинності будуть спрямовані на розробку ефективних стратегій відновлення для готелів, ресторанів та інших суб'єктів індустрії гостинності, а також дослідження можливостей впровадження інновацій для забезпечення її безпеки та стійкості до негативних впливів.