Готельно-ресторанний бізнес у воєнний час: поточний стан та глобальні тенденції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Готельно-ресторанний бізнес у воєнний час: поточний стан та глобальні тенденції

Володько Ольга Василівна, канд. техн. наук, доцентка кафедри; Рогова Наталія Володимирівна, канд. техн. наук, доцентка кафедри; Кущ Лариса Іванівна, старша викладачка кафедра; Дудник Світлана Олексіївна, старша викладачка кафедра готельно-ресторанної справи, Вищий навчальний заклад Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі»

Аналізуючи тенденції розвитку готельного та ресторанного господарств України, можна відзначити, що туристичний потік падає з року в рік у зв'язку з карантинними заходами, спричиненими пандемією коронавірусу, а зараз із обмеженнями через воєнний стан. У зв'язку з цим, готельно-ресторанний бізнес має пристосуватися до нової ситуації та змінювати свої стратегії. Наприклад, шляхом зменшення кількості персоналу, пошук нових можливостей для приваблення туристів та використання інформаційних технологій. Проте, надзвичайно важливим є виокремлення таких заходів, які неодмінно мають бути враховані у післявоєнному відновленні готельно-ресторанного бізнесу України.

Ключові слова: індустрія, готельне господарство, тенденції, засоби розміщення, заклади ресторанного господарства, інформаційні технології

Функціонування готельно-ресторанного бізнесу та його успішність залежать від багатьох факторів, включаючи економічну та політичну ситуацію в країні. У воєнний час ці фактори стають ще більш важливими, оскільки військовий конфлікт може мати значний вплив на сферу гостинності.

Готельно-ресторанна індустрія в умовах воєнного стану функціонує в складних і непередбачуваних обставинах. Щодо готельного господарства з 2010 по 2021 р. кількість засобів тимчасового розміщення коливалася за поліноміальним трендом (рис. 1) у бік зниження з 10113 од. у 2010 р. до 8127 од. в 2021 р. З початку 2022 р. збір статистичних даних ускладнився, що унеможливлює візуалізацію даних за цей період, хоча, за даними суб'єктів господарювання, готельна індустрія сильно постраждала від масштабної війни. У лютому-березні 2022 р. потік гостей припинився, заплановані заходи, зустрічі та поїздки були скасовані, а рівень відмов від бронювань за кілька днів збільшився до 98% [1,2].

Рис. 1 Динаміка розвитку суб'єктів господарювання готельного господарства України, 2010 - 2021 рр., од. [1,2]

Нині в Україні працює не більше 20% готелів (з них 90% відносяться до бюджетного формату), а в грошах це максимум 2-3%. У зв'язку з бойовими діями та тимчасовою окупацією територій багато об'єктів частково або повністю зруйновано [2]. Ситуація з ресторанним бізнесом специфічна, оскільки до війни існувала певна тенденція до зростання, не порушена негативним впливом пандемії Семіб-19 (рис. 2)

Рис. 2 Динаміка розвитку суб'єктів господарювання ресторанного господарства України, 2010 - 2021 рр., од. [1,2]

Наслідки пандемії призвели до зменшення кількості підприємств, які працюють у цьому секторі, з 63 329 до 61 648 у 2020 - 2021 роках. Станом на кінець травня 2022 року в Україні закрилося 37% закладів ресторанного господарства.

Серед основних проблем, з якими зіткнувся готельно-ресторанний бізнес з початком воєнного стану, можна назвати: паніку, відтік кадрів (до 60%), логістику, розірвання договорів на постачання товарів, комунікаційну підтримку в усіх точках. Заклади готельно-ресторанного господарства, які відносно віддалені від обстрілів, страждають через проблеми, які склалися з логістикою та значною нестачею сировини [3].

Готельно-ресторанні підприємства, які не припиняли працювати у період воєнного стану, були вимушені перевести всі свої бізнес-процеси в новий формат роботи, якого ще не було, оскільки в один і той же час потрібно було забезпечити гостям звичний для них рівень сервісу та безпеку перебування, допомагати співробітникам і їхнім сім'ям, займатися волонтерством.

Заклади готельно-ресторанного господарства з початку війни в багатьох містах України є центрами для розміщення переселенців, приготування гарячих обідів та організації харчування під час евакуації українських захисників і волонтерів з усіх районів країни, де тривають бойові дії. Готелі також надають складські приміщення для гуманітарної допомоги та інших заходів, направлених для підтримки постраждалих невійськових [4].

У зв'язку з цим, готельно-ресторанний бізнес має пристосуватися до нової ситуації та змінювати свої стратегії. Однією з таких стратегій може бути зменшення витрат та оптимізація діяльності, зокрема, шляхом зменшення кількості персоналу або заміни дорогих продуктів на дешевші. Також, важливим є пошук нових можливостей для приваблення туристів. Наприклад, готелі можуть залучати гостей за допомогою проведення різноманітних заходів, які привернуть увагу громадськості. Зокрема, більшість готельно-ресторанних комплексів тримають вартість на проживання в закладі незмінними або навіть знижують. Деякі заклади вводять додаткові знижки на проживання з дітьми, людям які переїхали з областей, де відбуваються бойові дії; започатковують колективні заняття із психологом, дитячим тренером для підтримки матерів з дітьми, також приймають гостей з домашніми улюбленцями.

Значна частина закладів ресторанного господарства працює у звичному форматі та забезпечує внутрішньо переміщених осіб, військовослужбовців гарячим харчуванням. Особливістю закладів харчування стає розширення власного виробництва хлібобулочних та кондитерських виробів у значних обсягах.

Отже, заклади готельно-ресторанного господарства прилаштувалися до нових умов роботи. Намагаються дещо змінити формат закладів й намагаються успішно виживати за нових реалій.

Важливим елементом успішної діяльності готельно-ресторанного бізнесу у воєнний час є використання інформаційних технологій. Це означає, що готелі та ресторани мають використовувати інтернет-технології для приваблення гостей та для оптимізації своєї роботи. Наприклад, рекламування готелю через соціальні мережі, віртуальний тур по готелю, онлайн-бронювання тощо.

Окрім цього, важливою є також роль держави в підтримці готельно-ресторанного бізнесу у воєнний час. Наприклад, держава може надавати фінансову допомогу готелям та ресторанам, які постраждали внаслідок війни, або надавати податкові пільги для зменшення витрат.

Враховуючи зазначене вище, доцільно відзначити, що післявоєнне відновлення готельно-ресторанного бізнесу має бути одним із пунктів плану відновлення України, адже цей вид бізнесу особливо постраждав та потребує негайного реагування на проблеми, що порушують його розвиток та функціонування.

Доцільно виокремити такі заходи, які неодмінно мають бути враховані у післявоєнному відновленні готельно-ресторанного бізнесу України, як:

1) підтримка держави та міжнародних організацій через розроблення та реалізацію різноманітних програм та проєктів;

2) усунення перебоїв у ланцюгах поставок;

3) орієнтація на здоровий спосіб життя;

4) орієнтація на надання бюджетних послуг.

готельно-ресторанний бізнес воєнний

Висновки

Отже, готельно-ресторанний бізнес є важливим сегментом економіки країни, а його успішність залежить від багатьох факторів, включаючи воєнний конфлікт. При розробці плану післявоєнного відновлення готельного господарства та індустрії ресторанного господарства слід враховувати аспекти, реалізовані в інших країнах, які також зазнали втрат внаслідок військових дій, особливо війни чи кризових ситуацій, і які нещодавно досягли ефективного розвитку готельного бізнесу. Концепція збереження економічного потенціалу для післявоєнного відновлення полягає у розвитку бюджетних форматів готельних та ресторанних закладів з метою забезпечення якісного та доступного житла та харчування для населення.

Список використаних джерел

1. Колективні засоби розміщування в Україні (юридичні особи, відокремлені підрозділи юридичних осіб). Державна служба статистики України.

2. Volodko O., Kushch L., Dudnyk S., Kampov N. (2023). Development of tourism and hotel-restaurant industry in conditions of martial law in Ukraine. Investytsiyi: praktyka ta dosvid, (6), 122-130.

3. Білас М. (2022, 29 серпня). Ринок HoReCa під час війни: поточний стан та ключові тенденції. Вокс в Україна.

4. Вдовічен А. (2022). Регіональні особливості управління підприємствами сфери гостинності в довоєнний, воєнний та поствоєнний періоди. Управління розвитком сфери гостинності: регіональний аспект (с. 10-22). ЧТЕІ ДТЕУ.

Размещено на Allbest.ru