Конкурентоспроможність України на світовому ринку туристичних послуг: ретроспективний аналіз

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Конкурентоспроможність України на світовому ринку туристичних послуг: ретроспективний аналіз

Паньків Наталія Мирославівна

доцент кафедри туризму ЛНУ імені Івана Франка, Україна

Анотація

Попри значний туристично-ресурсний потенціал нашої держави аналіз основних показників туристичної діяльності України свідчить про постійні перешкоди та загрози її нормальному функціонуванню та розвитку. Починаючи з 2019 року ці загрози набули світових масштабів, пов'язаних з пандемією коронавірусу та російським вторгненням в Україну. Мета дослідження - оцінити реальну конкурентоспроможність українського ринку туристичних послуг попри війну в Україні, виокреслити основні вектори їхнього виживання та впровадження в світову систему туризму після закінчення війни та перебудови туристичної' сфери України.

Ключові слова: туристична конкурентоспроможність, ринок туристичних послуг, ретроспективний аналіз.

Перебування України в стані війни, спричиненою російською агресією, значним чином погіршило економічний, соціальний, психоемоційний стан в країні. За оцінкою Міжнародного валютного фонду у 2022 році падіння економіки України прогнозувалося аж на 35%, проте слід розуміти, що цей прогноз був орієнтовний, адже ситуація змінювалася на щодень, проте економіка зуміла втриматися, попри дисбаланс на товарних ринках та у фінансових каналах [1]. Всі ці події суттєво вплинули на національний туристичний ринок, адже країна весь час є під загрозою ракетних обстрілів, низка туристично-привабливих дестинацій потрапили під окупацію (зокрема Херсонська, Запорізька, Миколаївська, Одеська та інші області).

Необхідно згадати, що український туристичний ринок, як і світовий, значно постраждав внаслідок пандемії COVID-19, вплив якої став відчутний після оголошення урядом «локдауну» у 2020 році. Це також спричинило суттєве погіршення економічного становища країни, за оцінками Державної служби статистики України ВВП у 2020 році впав на 4%. За даними опитування від серпня 2020 року соціологічної групи «Рейтинг», понад 66% населення України не були у відпустці і не планували її. Решта населення (34%) планувала провести відпустку в межах власного населеного пункту, приблизно стільки ж - в іншому регіоні України. Бажання та плани відпочинку за кордоном виявили лише 9% опитаних [2]. Незважаючи на це, глобальна туристична криза у 2020 році спричинила підйом внутрішнього туризму в більшості країн світу. За підрахунками UNWTO у 2020 році в Україні понад 88% міжнародних подорожей були скорочені через пандемію, у 2021 році також спостерігалася негативна динаміка: скорочення туристичного потоку оцінювалося в 9% (становила 3 млн. проти 13,7 млн. у 2019 році) [2]. У зв'язку із цим спостерігався попит на внутрішні курорти України, що протримався до літа 2021 року, проте з очікуваним спадом.

Це підтверджує статистика від туристичного оператора «Join UP!»: у 2021 році відпустку в Одесі чи Львові провело в шість разів більше українців порівняно з 2020 [2]. Відмічалося зростання попиту і на внутрішні лікувальні курорти (наприклад, на Східницю, Трускавець, Моршин) на 73%. Аналіз таблиці 1 засвідчує скорочення кількості в'їзних туристів у 2020 році. Здебільшого в Україну прибували туристи з Європи, їхня кількість скоротилась до 3,007 млн. осіб. Здебільшого переважали туристи з приватною метою поїздки до України - 3,127 млн. осіб, які, в переважній більшості, прибували наземним транспортом. Витрати на приватні поїздки до України скоротились до 317 млн. дол. США і до 57 млн. дол. США у справах та з професійною діяльністю.

Таблиця 1Динаміка показників туристичної діяльності України за період 2016-2020 рр., за даними ВТО

Сформовано з джерел [3,4,5]

Слід зауважити, що в Україні краще розвинений виїзний туризм, аніж в'їзний, що є негативною тенденцією. Пікового значення кількість виїзних туристів набула у 2019 році (5,524 млн. осіб), після чого даний показник суттєво скоротився у 2020 р. (як наслідок пандемії) до рівня 1,758 млн. осіб. Туристичний потік іноземних туристів в Україну скоротився до 11,773 тис. осіб у 2020 році. Одним із найпоширеніших показників, що характеризують рівень розвитку туризму в країні є ТТСІ. Отже, у 2019 році Україна мала середній рівень розвитку, а отже і конкурентоспроможності у туристичній сфері. Таким чином, на основі аналізу конкурентоспроможності України на світовому ринку туристичних послуг можна виявити перспективні напрямки для її розвитку. Проте слід відмітити, що вони не є можливими без активної участі держави, що окрім нормативного врегулювання має забезпечити мотиваційні механізми (наприклад, у формі приватно-державного партнерства, фінансової допомоги стратегічно важливих напрямів туризму тощо) як на національному, так і на міжнародному рівні [6]. Отож, одним із ключових завдань економіки сучасної України на період відбудови та відновлення має стати підвищення конкурентоспроможності сфери туризму. Для цього необхідно не лише забезпечити туристам доступність культурних і природних об'єктів, належний рівень інфраструктури, а й сформувати високі стандарти гостинності за адекватної цінової політики та абсолютної гарантії безпеки.

Сьогодні важко спрогнозувати подальший розвиток туристичної галузі в Україні через невідомість закінчення воєнних дій в Україні та подальшої відбудови та відновлення зруйнованої інфраструктура, що залежить від наявності фінансування на відновлення на відбудову зруйнованого. Не слід забувати, що відновлення туристичних потоків в Україну можливе лише за повної безпекової ситуації та визнання такої безпеки на міжнародному рівні. Проте, очевидним є те, що у післявоєнний період Україна має надалі розвивати ті головні дестинації, які були популярними до початку повномасштабного вторгнення, формуючи їхню туристичну привабливість та долаючи проблемні аспекти.

Рис. 1. Загальна кількість туристів, обслужених туроператорами та турагентами в Україні, за видами туризму

Сформовано з джерел [3,4,5]

Розташування Україна в Східній Європі територіально обумовлює безліч конкурентів в туристичній сфері: Іспанію, Францію, Німеччину, що, своєю чергою, зменшує туристичний потік. Проте героїчний спротив України російській агресії спрацював як реклама чи піар для нашої держави (на превеликий жаль - дуже дорою ціною), формуючи тим самим її імідж та майбутню туристичну привабливість для світу. Більший попит на туристично- рекреаційні послуги в Україні може бути викликаний відкритими кордонами у Європейському Союзі та просуванням України - як країни-претендента до спільноти Європейського союзу.

Підвищення конкурентних переваг України на світовому ринку туристичних послуг може бути досягнуте за допомогою низки стратегій та ініціатив, які сприятимуть розвитку та вдосконаленню туристичної галузі держави:

- брендування через створення сильного туристичного бренду України, як результат - розвиток привабливого та унікального образу країни, який визначатиме її в очах міжнародних туристів як носія культурно-історичної, автентичної європейської спадщини;

- ефективна реклама: використання сучасних медіа та соціальних мереж для активної реклами туристичних атракцій, дійств та послуг;

- розширення та покращення туристичної інфраструктури: створення власних, українських мереж готелів, аеропортів, залізничних шляхів, розваг та інших об'єктів;

- забезпечення високих стандартів обслуговування для туристів на усіх етапах подорожі;

- розвиток культурного туризму через підтримку та створення культурних подій, фестивалів, сприяння розкриттю культурної спадщини країни;

- створення музеїв (особливо інтерактивних) та нових туристичних маршрутів задля популяризації історії та культури України;

- збереження природних резерватів та національних парків: створення та підтримка екологічно чистих територій для приваблення екологічно свідомих туристів;

- розвиток еко-готелів та еко-турів: пропозиція туристичних пакетів, спрямованих на екологічний спосіб відпочинку;

- технологічні інновації: розробка мобільних додатків та веб-платформ, додатків для навігації, онлайн-бронювання та інші технологічні рішення для полегшення подорожей;

- використання віртуальної реальності для віртуальних екскурсій та попереднього огляду туристичних місць.

- пропаганда туризму в Україні через рекламу на міжнародних туристичних виставках та активну участь у виставках, ярмарках для представлення туристичних можливостей України;

- проведення тематичних туристичних кампаній: залучення уваги до конкретних аспектів регіонального туризму, таких як культура, гастрономія, природа тощо.

- розвиток міжнародних туристичних партнерств у співпраці з іншими країнами для обміну туристичними потоками та підтримки спільних ініціатив;

- партнерство з туристичними агентствами та онлайн-платформами: залучення популярних туристичних агентств для активного продажу пакетів відпочинку в Україні;

- просування туристичних об'єктів через телевізійні проєкти, подібні до «Орел і Решка» чи «Світ навиворіт» Д. Комарова, завдяки яким доцільно здійснювати популяризацію туристичних об'єктів України на Європейському ринку, тобто ці телевізійні проєкти мають транслюватись в країнах Європи, щонайменше у Польщі, Чехії, Румунії, країнах Прибалтики тощо.

Висновки

Успішне поєднання таких стратегій може визначити Україну як привабливу та конкурентоздатну туристичну дестинацію на світовому ринку туристичних послуг, тим самим відкриваючи в Україні значний потенціал для розвитку та залучення нових туристів. Проте, все це можливо лише за умов припинення воєнних подій та швидкого відновлення інфраструктури. З цією метою урядом України затверджено «Програму з відновлення України», якою визначено порядок надання субвенції на проєкти з відновлення зруйнованої чи пошкодженої інфраструктури у дев'яти постраждалих від воєнних дій областях (Луганська, Донецька, Одеська, Херсонська, Запорізька, Київська, Харківська, Полтавська та Дніпропетровська області. Потенційними джерелами допомоги є фінанси міжнародних інституції (Світовий банк, Міжнародний Валютний фонд, Європейський банк реконструкції та розвитку, Європейський інвестиційний банк та ін.), конфісковані російські активи та поточні доходи РФ від продажу нафти і газу тощо [7]. Лише спільними зусиллями можна подолати труднощі та проблеми відбудови території нашої держави та створити відповідні передумови для конкурентоспроможності України в світі.

Список використаних джерел

конкурентоспроможність ринок туристичних послуг

[1] Атаманчук З.А. Розвиток міжнародного туризму в умовах пандемії COVID-19: тенденції та очікування. / Атаманчук З. А. // Бізнес Інформ. 2021. № 3. С. 56-62.

[2] Звіт за результатами опитування «Проведення дослідження внутрішнього та виїзного туризму українців» [Електронний ресурс]. - Режим доступу до ресурсу: https://drive.google.eom/file/d/1VbzkC8sG9muJGJjEUCFkzBfAsIVbke9A/view.

[3] https://www.tourism.gov.ua/ - офіційний сайт Державного агентства розвитку туризму.

[4] https://www.unwto-tourismaeademy.ie.edu/ - офіційний сайт UNWTO Toutism online academy.

[5] UNWTO | World Tourism Organization a UN Specialized Agency. [Електронний ресурс]. - Режим доступу до ресурсу: https://www.unwto.org/

[6] Алексєєв Ю. В. Державне регулювання туризму в Україні. Трансформаційні процеси розвитку туризму та готельного господарства. // Економічний простір. 2019. № 2. С. 19-23.

[7] Дворська І. Туристична галузь після війни: чи можлива реанімація та антикризове управління? [Електронний ресурс]. - Режим доступу до ресурсу: https://blog.liga.net/user/idvorskaya/artiele/44952.

Размещено на Allbest.ru