Аналіз та оцінка туристичної активності суб’єктів екскурсійного туризму в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Аналіз та оцінка туристичної активності суб'єктів екскурсійного туризму в Україні

Слатвінська Леся Анатоліївна

кандидат економічних наук, доцент,

Збиранник Оксана Миколаївна

cтарший викладач

Анотація

У статті досліджено потенціал туристичної активності суб'єктів екскурсійного туризму в Україні у пері- од пандемії COVID-19 і у період до терористичного вторгнення РФ на суверенну Україну. У процесі аналізу встановлено, що у кризовий період на основі впровадження інновацій на рівні управління ресурсами під- приємствам екскурсійного обслуговування вдалось отримати прибутки, а потенційний українських турист є активним споживачем екскурсійних послуг для якого найбільш популярним способом проводити час у подо- рожі Україною за згадками відвідування є екскурсійний туризм (платні/спеціально організовані екскурсії), його обирає третина споживачів. Обґрунтовано, що в Україні туризм може стати драйвером відновлення галузевих економік. Визначено напрями розвитку суб'єктів екскурсійного туризму у воєнний та післявоєнний періоди, що базуються на основі реалізації цілей сталого розвитку з метою імплементації загальноєвропейських стандар- тів розвитку суспільства, що інтегрується.

Ключові слова: екскурсійний туризм, туристичний продукт, туристична активність, сталий розвиток туризму.

Abstract

ANALYSIS AND EVALUATION OF TOURIST ACTIVITY OF THE SUBJECTS OF EXCURSION TOURISM IN UKRAINE

Slatvinska Lеsia

Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University

Zbyrannyk Oksana

Kremenchuk Mykhailo Ostrohradskyi National University

The article examines the potential of tourist activity of excursion tourism entities in Ukraine during the COVID-19 pandemic and in the period before the Russian Federation's terrorist invasion of sovereign Ukraine. The analysis shows that during the crisis period, based on the introduction of innovations at the level of resource management, excursion service enterprises managed to make a profit, and a potential Ukrainian tourist is an active consumer of excursion services for whom the most popular way to spend time traveling in Ukraine, according to the mentions of visiting, is excursion tourism (paid/specially organized excursions), chosen by a third of consumers. It is substanti- ated that in Ukraine tourism can become a driver of sectoral economic recovery. The study identifies the directions of development of excursion tourism entities in the wartime and post-war periods, based on the implementation of sustainable development goals in order to implement pan-European standards for the development of an integrating society. It is substantiated that in adapting to the real conditions of development in the near future in Ukraine, the subjects of the tourism market, in particular, excursion tourism in terms of strategic planning and operational man- agement should be guided by European and world standards. One of them is the goals of sustainable tourism devel- opment. Modern sustainable development goals set their own requirements for the subjects of tourism organization, including sightseeing, the goals fully take into account the current and future economic, social and environmental impacts of tourism, meeting the needs of consumers of sightseeing services, the industry, the environment and host communities, preserving their built and living cultural heritage and traditional values and promoting intercultural un- derstanding and tolerance. It is substantiated that the achievement of sustainable development goals by farms in the organization of excursion tourism is a continuous process and requires constant monitoring of the impact, and the introduction of the necessary preventive and/or corrective measures, when necessary, contributes to maintaining a high level of tourist satisfaction and provides a meaningful experience, raising awareness of sustainable develop- ment issues and promoting sustainable tourism practices among them.

Keywords: excursion tourism, tourist product, tourist activity, sustainable development of tourism.

Постановка проблеми

В економіці неза- лежної України туризм посідає пріоритетне місце. Державні, регіональні програми роз- витку економіки держави визначають його як сектор розвитку територій та покращення життя населення. Нині Україна переживає надзвичайно складний час - протистояння збройному, військовому тероризму з боку росії. Індустрія туризму як і багато інших сек- торів нашої держави: освіта, наука, культура, медицина, агропромисловий комплекс пра- цюють на обороностійкість нашої держави, забезпечуючи громадян: продуктами харчу- вання, можливістю навчатись, отримувати медичні послуги, здійснювати реабілітацію та рекреацію. Завдяки цим сферам народного господарства ми можемо популяризувати Україну у світі, демонструючи її величну істо- рію та неймовірну любов до свободи. Україна продовжує нарощувати свій потенціал турис- тичного магніту і головну економічну роль у цьому відіграють суб'єкти туристичного ринку. Саме зараз, коли глобальний туризм демон- струє унікальну можливість відновлюватись. Україна за підтримки країн партнерів бере приклад із їх досвіду та інвестуючи в люд- ський капітал і проекти пов'язані з розвитком туризму може реалізувати потенціал турис- тичного сектора, щоб стимулювати зростання та можливості для всіх учасників ринку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблема сталого розвитку туризму привер- нула увагу експертів Всесвітньої туристичної організації (UNWTO), які розробили ряд реко- мендацій [1].

Проблеми розвитку туризму, а саме вивчення можливостей унаочнення та роз- криття того, яким чином саме у туристичній діяльності досягається взаємообумовле- ність зростання економічного, соціального і культурного, яким чином диверсифікація та оновлення видів туристичної діяльності, його локацій, та вдосконалення зв'язків адміністра- тивного, економічного, культурного підпоряд- кування, можуть сприяти відновленню усієї системи суспільних практик у добу боротьби із біологічними загрозами (пандемія COVID-19, її наслідки), та продовженням системних кри- зових явищ у глобальному просторі світової економіки і геополітики, загостренням деста- білізації суспільного життя під впливом росій- ської військової агресії досліджував колектив провідних українські вчених: В. К. Федорченко, П. В. Федорченко-Кутуєв Н. В. Федорченко, О. І. Василець [2], також колектив дослідників окреслив нові можливості розвитку туризму в умовах надання Україні статусу кандидата до вступу в ЄС.

Постійний моніторинг та аналіз дослі- джень екскурсійного ринку здійснюється на рівні Державного агентства розвитку туризму України, результати досліджень оприлюдню- ються [3]. Питання щодо аналізу економічної діяльності суб'єктів екскурсійного туризму висвітлювались фахівцями громадської орга- нізації Національна туристична організація України [4].

К. А. Компанець [5] у своєму дослідженні приділяє увагу обґрунтуванню методів та принципів управління туристичними органі- заціями в умовах глобалізаційних викликів з метою формування конкурентоспроможного туристичного продукту.

Постановка завдання

Метою статті є ана- ліз та оцінка досвіду туристичної активності суб'єктів екскурсійного туризму в України у період до повномасштабного воєнного втор- гнення росії на територію України, а також формування шляхів розвитку суб'єктів ринку екскурсійного туризму в умовах європейської інтеграції та реалізації цілей сталого розвитку туризму.

Виклад основного матеріалу дослідження

У сучасному соціально-економіч- ному просторі туризм - це впливове явище, тісно пов'язане з економікою, історією, геогра- фією, архітектурою, медициною, культурою, спортом та іншими сферами життя населення. Туризм як економічний драйвер має вплив на міжгалузевий комплекс або ринок, де турис- тичне підприємство з продукції різних галу- зей формує туристичний продукт. Надання Україні статусу кандидата до вступу в ЄС від- криває нові можливості для розвитку різних секторів суспільної практики, водночас вико- ристання цих можливостей передбачає нове бачення діяльності різних структур, адже на транскордонну співпрацю зорієнтовані певні галузі народногосподарського комплексу, особливо - туристична. Туризм має унікаль- ний об'єднуючий потенціал, що спрощує дер- жавний вибір між інвестиціями у пріоритетні та прибуткові галузі [1].

На думку провідних науковців України - туристична галузь, серед багатьох інших, має важливу функцію висвітлення та діагностики ресурсної спроможності інших сфер, вона здатна до окреслення перспектив їх розви- тку та суголосності загальносуспільним інтер- есам. Корпорації та держава перебувають у просторі нових конфліктів сучасної глобаль- ної доби. Конструктивне вирішення суперечностей між ними передбачає нове бачення туристичної галузі, та креативність у вико- ристанні її можливостей. Як особливий вид діяльності, туризм також допомагає узгодити інтереси різних соціальних груп та різних видів їх активності, масштабувати їх позиціо- нування. Саме туризм надає нам шанс збага- титися синергією взаємодій, оновити бачення того, як ми сприймаємо результативність і як насправді, за сучасних умов, необхідно вимі- рювати ефективність того чи іншого виду, суб'єкту, осередку діяльності [1].

Організація екскурсійного туризму як прі- оритетного напрямку туристичного ринку формує у визначених межах економічну, нау- ково-культурну, освітню, екологічну безпеку, забезпечує розвиток технологічно пов'язаних галузей національної економіки. Сучасні цілі організації екскурсійного туризму орієнтовані на удосконалення і розвиток в першу чергу внутрішнього та міжнародного туризму, що у свою чергу вимагає якості виробничих і управлінських процесів, які мають бути відо- бражені у гармонізації стандартів із світовими вимогами, в першу чергу з ЄС [7].

У наших попередніх дослідженнях ми обгрунтовували питання зростання обсягу екскурсійних послуг на ринку організованого туризму так як цей напрямок наукових і прак- тичних досліджень отримав особливу увагу, що викликано різними причинами. По-перше, підвищення культурного й освітнього рівня суспільства в цілому. По-друге, розширення цілей самого туризму, так відправляючись у туристську подорож не завжди на перший план ставляться тільки рекреаційні цілі. Пере- буваючи на відпочинку, сучасні споживачі туристичних послуг бажають також задоволь- нити й інтереси пізнання, освіти і духовного розвитку. По-третє, пов'язане із тлумачен- ням самого поняття «туристичний продукт» як комплексу послуг надаваного туристові в ході подорожі. Зрозуміло, що типові турист- ські послуги представляють: розміщення, харчування й перевезення туристів. Але з огляду на історичний розвиток вітчизняного та міжнародного туризму, а також сучасної національної законодавчої бази екскурсії стають четвертою характерною туристською послугою, причому іноді граючу головну роль при виборі регіону подорожі. По-четверте, зростає пропозиція суто екскурсійних про- грам, тобто турів, основною метою яких є від- відування й знайомство з історичними, куль- турними та іншими визначними пам'ятками певного регіону. І відповідно сформувався окремий вид туризму - екскурсійний туризм [7]. туристичний інновація екскурсійний обслуговування

Відповідно до рекомендацій Всесвітньої туристської організації (UNWTO) [1] даний комплекс повинен включати не менш, ніж три послуги у вільній комбінації. Згідно із Зако- ном України «Про туризм», туристський про- дукт - це «попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, що поєднує не менше, ніж дві такі послуги, що реалізується або про- понується для реалізації за певною ціною, до складу якого входять послуги переве- зення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов'язані з перевезенням і роз- міщенням (послуги з організації відвідувань об'єктів культури відпочинку й розваг, реаліза- ції сувенірної продукції й інше)» [8].

Екскурсійний туризм - подорож із пізнаваль- ною метою. Це найбільш поширена форма туризму, якою займаються сучасні вітчизняні туристичні фірми, бажання громадян України ознайомитися з історичними, культурними, природними та іншими пам'ятками різних регіонів України та за кордоном, задовольня- ється великою кількістю пропозицій туристич- них підприємств (фірм, організацій) [9].

За даними Zruchno.Travel за допомогою експертів Асоціації індустрії гостинності Укра- їни в 2021 році серед українських туристів, які організовано відпочивали, екскурсійний туризм займав друге місце за видами від- починку. Серед регіонів України лідером з організації екскурсійного туризму вважається Львівська область, яка приваблює туристів європейською атмосферою міст, гарною при- родою та розвиненою інфраструктурою, від- повідно має найбільший туристичний збір [10]. К. А. Компанець [5] у своєму дисертацій- ному дослідженні виділяє такі основні прин- ципи формування конкурентоспроможного туристичного продукту:

соціально-культурного спрямування, що передбачає врахування соціальних та культурних уподобань споживачів туристич- ної галузі, вивчення статистичної, анкетної та інформативної доступності при створенні туристичного екскурсійного маршруту;

соціально-економічного спрямування, що передбачає мінімізацію собівартості туристичного продукту щодо задоволення туристичних потреб споживача туристичною екскурсійною послугою;

цілеспрямованості, що передбачає врахування цілей споживача туристичної екс- курсійної послуги та вивчення попиту на тема- тичні екскурсії на туристичному ринку;

ефективності, що передбачає враху- вання специфіки дій по реалізації туристичної екскурсійної послуги з максимальним задово- ленням уподобань туриста, що веде до збіль- шення туристичних потоків;

системності, що передбачає безпе- рервний зв'язок при створенні нового кон- курентного туристичного продукту, екскур- сійної послуги між усіма інфраструктурними одиницями.

Сучасний екскурсійний туризм як еко- номічне явище: має індустріальну форму; виступає у вигляді турпродукту і послуг, що не можуть накопичуватися і транспортуватися; створює нові робочі місця і виступає найчас- тіше інноватором освоєння нових районів і каталізатором прискореного розвитку націо- нальної економіки; слугує механізмом пере- розподілу національного доходу на користь країн, що спеціалізуються на туризмі; є мульти- плікатором зростання національного доходу, зайнятості і зростання місцевої інфраструк- тури і росту рівня життя місцевого населення; характеризується високою ефективністю і швидкою окупністю інвестицій; є ефективним засобом охорони природи і культурної спад- щини, оскільки саме ці елементи становлять основу його ресурсної бази; пов'язаний прак- тично з усіма галузями господарства і видами діяльності людини, оскільки саме їхня дифе- ренціація і дискретність створюють ту різницю потенціалів рекреаційного середовища, що спонукають людей до пізнання і зміни місць свого перебування [6].

За даними Національної туристичної організації України, що відображені у Турис- тичному барометрі ми провели аналіз еко- номічної активності суб'єктів екскурсійної діяльності, за даними (табл. 1) ми спосте- рігаємо, що кількість суб'єктів екскурсійної діяльності у 2019 році порівняно із 2011 роком зменшилась на 43%, відповідно кількість екскурсійних працівників зменшалась на 68%, але загальна ефективність суб'єктів еконо- мічної діяльності зросла і становить 171 % у 2019 році порівняно із 2011 роком. Ми можемо стверджувати, що спад відбувся на фоні пан- демії, а зростання відбулось за рахунок впро- вадження різних видів інновацій тими підпри- ємствами які залишились на ринку, відповідно інновації стимулювали зростання доходу упродовж досліджуваного періоду [4].

Оцінюючи показники зростання еконо- мічної ефективності суб'єктів екскурсійного туризму, важливо дослідити фактори впливу та зростання попиту на екскурсійні послуги, і що саме стимулювало туристів споживати туристичний продукт до складу якого входила екскурсійна послуга, адже закриття кордонів через пандемію COVID-19, стимулювало роз- виток внутрішнього туризму.

За даними дослідження яке проводилось на замовлення Державного агентства роз- витку туризму України [3] проведемо аналіз та оцінку споживачів туристичного продукту та зокрема споживачів екскурсійної послуги. Як відомо, успіх людини вимірюється її турис- тичною активністю, адже люди, які подо- рожують країною, мають вищий показник середньомісячного доходу на одного члена домогосподарства в порівняні з тими, хто не подорожує своєю країною або іншими кра- їнами. Українці з вищою освітою частіше зазначали, що вони мають подорожі за кор- дон, при цьому респонденти з середньою повною та середньою спеціальною освітою частіше зазначали, що вони не подорожують за кордон. 38% українців у віці 15-70 років подорожують Україною, найчастіше такі ман- дрівки з туристичною метою трапляються раз на рік. Жінки та чоловіки рівною мірою залу- чені до внутрішнього туризму, в той час як вік українців суттєво впливає і на залученість до туризму, і на кількість туристичних мандрівок.

Таблиця 1 Аналіз економічної активності суб'єктів екскурсійної діяльності у 2011-2019 рр.

Джерело: [4]

Найбільш активно подорожують жителі Укра- їни у віці від 15 до 44 років, далі з віком турис- тична активність зменшується.

На туристичну активність істотно впливає тип населеного пункту, де проживають укра- їнці. Частіше подорожують міські жителі, при цьому дещо частіше - мешканці великих міст (обласних центрів). Показники туристичної активності в різних регіонах України не мають великих розбіжностей. Певною мірою актив- ніше подорожували у 2021 році жителі Сходу і Заходу України, дещо менше - жителі півден- них і центральних областей.

Майже три чверті (72%) респондентів з тих, які мають подорожі Україною з різною частотою (38% серед усіх учасників опиту- вання), частіше подорожують з метою від- пустки, дозвілля чи відпочинку. Ця мета подо- рожі випереджає усі інші з великим відривом. На другому місці - відвідування рідних та друзів. Хоча цей варіант на умовному дру- гому місці, втім його називають в сім разів рідше, аніж головний мотив подорожей - від- пустки, дозвілля чи відпочинок. Усі інші варі- анти набирають 5% і менше. Абсолютна більшість серед чоловіків та жінок назива- ють відпустку, дозвілля або відпочинок осно- вною метою своїх подорожей Україною. Зага- лом вони схожим чином відповідають на це питання. Єдиною відмінністю зафіксовано те, що серед чоловіків є дещо більша частка тих, хто такою метою називає індивідуальні ділові візити (8% проти 3% серед жінок- респондентів).

Різні вікові групи доволі схожим чином від- повідають про мету своїх подорожей Укра- їною. Помітно відрізняються респонденти 55-70 років, як помітно рідше називають метою подорожей відпустку, дозвілля та від- починок і водночас вдвічі частіше порівняно з молодшими респондентами в якості такої мети відвідування рідних або друзів. Таку від- мінність можна пояснити тим, що значна час- тина цих респондентів належать до пенсіоне- рів, які мають доволі поганий матеріальний стан і не можуть задовольняти повною мірою свої рекреаційні потреби.

Абсолютна більшість жителів різних регі- онів називають основною метою своїх подо- рожей - відпустки, дозвілля та відпочинок. Найбільша частка таких відповідей серед усіх регіонів у Києві, що пов'язано з порівняно кращим матеріальним станом респондентів- киян. Загалом не тільки в Києві, а в обласних центрах дещо частіше називали метою подо- рожей Україною в цілому відпустки, дозвілля та відпочинок. Це так само можна пояснити кращим матеріальним станом жителів вели- ких міст, обласних центрів, порівняно з неве- ликими містами або селами.

Дані, які характеризують вибір виду від- починку туристів відображено у (табл. 2.). Порівняно частіше опитані називали пляжний туризм в якості найбільш улюбленого виду відпочинку в Україні - його назвали близько половини опитаних (48%). На другому місці екскурсійний туризм про який згадала понад третина респондентів (36%). На третьому місці з великим відривом гірськолижні курорти (17%). Також респонденти порівняно часто називали найбільш улюбленими видами від- починку в Україні лікувально-оздоровчий туризм (14%) та тури вихідного дня (10%).

В залежності від статі респондентів 32% чоловіків обирають екскурсійний туризм серед інших видів туризму та 40% серед опи- таних жінок. В залежності від віку екскурсійний туризм (їздити по різним цікавим локаціям) обрали респонденти у віці 15-24 роки (33%), у віці 25-34 роки (35%), у віці 35-44 (36%), у віці 45-54 роки (39%), у віці 55-70 (38%).

Серед регіональних розбіжностей у відпо- відях на це питання, слід виділити, що у захід- них областях помітно рідше обирають пляж- ний туризм, аніж у інших регіонах і особливо на Сході України.

Водночас жителі західних областей та Києва частіше обирали екскурсійний туризм та гірськолижний туризм, порівняно з іншими регіонами. Останню розбіжність можна пояс- нити як фінансовими причинами, так і логіс- тичними - жителям даних регіонів набагато зручніше діставатися до гір, порівняно з Пів- днем та Сходом країни.

Перевагу екскурсійному туризму в залеж- ності регіону проживання респондентів нада- ють 40% респондентів Західного регіону, м. Київ - 42%, Центрального - 34%, Північ- ного - 35%, Південного - 34%, Східного - 33%. Основною відмінністю у відповідях за поселенською ознакою можна виділити те, що сільські жителі загалом рідше дають мно- жинні відповіді щодо улюблених видів відпо- чинку. Через це серед них явно менша частка згадок про цілу низку видів відпочинку порів- няно з мешканцями міст і особливо обласних центрів, як-то про екскурсійний туризм, тури вихідного дня, розважальні тури, участь у від- відуваннях культурних заходів. В залежності від типу населеного пункту проживання екс- курсійний туризм обирають 40% мешканців обласних центрів, 36% - міст, 31% - сіл.

Таблиця 2 Види відпочинку, яким надають перевагу в Україні (%) листопад-грудень 2021 р.

Джерело: [3]

Двома найбільш популярними способами проводити час у подорожі Україною респон- денти називають прогулянки, включаючи самостійне відвідування музеїв, пам'яток архітектури (39%) та відпочинок на пляжі (39%). Обидва способи набирають однакову кількість згадок і корелюють з відповідями громадян, щодо найбільш улюблених видів відпочинку. На другому місці за згадками від- відування платних/спеціально організованих екскурсій - його називає третина респонден- тів (32%). На третьому місці активний від- починок, заняття спортом (23%), що також частково корелює з відповідями опитаних на попереднє питання. Також в цілому корелю- ють з ними решта відповідей щодо способів проводити час у подорожі країною: відвіду- вання музеїв, оздоровлення тощо. Жінки-рес- понденти частіше за чоловіків називали такі активності під час подорожі, як відвідування екскурсій, прогулянки з самостійним відвіду- ванням музеїв та відпочинок на пляжі, а також шопінг та оздоровлення. Натомість чоловіки помітно частіше за жінок згадували про актив- ний відпочинок під час подорожей, що вклю- чав катання на лижах, сноубордах, велосипеді тощо та заняття спортом. Перевагу серед різ- них видів активностей під час подорожі Украї- ною, а саме відвідування платних, спеціально організованих екскурсій надають 27% чоловіків, 37% жінок. Серед різних видів активнос- тей під час подорожі Україною, а саме від- відування платних, спеціально організованих екскурсій в залежності від віку надають у віці 15-24 роки (28%), у віці 25-34 роки (30%), у віці 35-44 (31%), у віці 45-54 роки (35%), у віці55-70 (38%).

У західних областях та Києві набагато частіше, аніж у інших регіонах називають прогулянки, які включають самостійне від- відування музеїв, пам'яток архітектури. Крім того, жителі цих областей та столиці явно більше згадують про активний відпо- чинок, як-то катання на лижах, сноуборді, велосипеді тощо. Це корелює з відповідями цих респондентів на питання стосовно най- улюбленіших видів відпочинку. Жителі Сходу країни більше за інших віддають переважу пляжному відпочинку під час подорожей Україною, а також відвідуванню екскурсій. Відвідування платних, спеціально-організо- ваних екскурсій охоче обирають мешканці Західного регіону - 31%, м. Київ - 32%, Центр - 31%, Північ - 33%, Південь - 31%, Схід -36%. В залежності від типу населеного пункту проживання спеціально організовану, платну екскурсію серед інших видів турис- тичних активностей обирає 35% мешканців обласних центрів, 32% мешканців міст, 29% мешканців сіл.

Основним ресурсом, з якого опитані, які подорожують країною з різною частотою, дізнаються про туристичні об'єкти України, є соціальні мережи - про них згадує поло- вина респондентів (50%). На другому місці поради родичів, знайомих та колег (40%). На третьому - мережа Інтернет загалом (33%). Також кожен п'ятий дізнається про україн- ські туристичні об'єкти з Youtube та ще 12% за допомогою телебачення. Жінки помітно частіше за чоловіків називають соцмережі, в якості ресурсів, з яких дізнаються про турис- тичні об'єкти в країні. Натомість чоловіки порівняно більше згадують про Youtube, як таке джерело інформації. Окрім цих, респон- денти з обох категорій не мають дуже великих розбіжностей у відповідях на питання щодо ресурсів, з яких вони дізнаються про турис- тичні об'єкти в Україні.

Джерела інформації про туристичні об'єкти України, які респонденти використовують в залежності від статі: соцмережі - жінки 56%, чоловіки 45%; поради друзів / родичів/ колег - жінки 41%, чоловіки 38%; в мережі інтернет - жінки 33%, чоловіки 33%; YouTube - жінки18 %, чоловіки 24 %; телебачення - жінки 12%, чоловіки12 %; історичні моменти - жінки 3%, чоловіки 4%; туристично-інформаційні центри (ТІЦ) - жінки 5 %, чоловіки 4 %; друко- вані видання - жінки 3%, чоловіки 3%; тревел- Блоги/Блогери - жінки 4%, чоловіки 3%; інше жінки 1%, чоловіки 2%.

Серед пріоритетів тих респондентів, які використовують соцмережі, для того аби дізнатися про туристичні об'єкти в Укра- їні: Фейсбук - 69%, Інстаграм - 59%; Вай- бер -18%; Телеграм -16%; Тік-ток -12% Твіттер - 4%; Інше - 0,3%.

Абсолютна більшість респондентів серед тих, які мають подорожі Україною з різною частотою, стверджує, що планує подорожі Україною самостійно і не замовляє туристичні послуги 83%. Про те, що вони зазвичай замов- ляють туристичний пакет у туристичного опе- ратора розповіли 12% опитаних.

Чоловіки та жінки віддають перевагу само- стійному прокладанню маршрутів, подоро- жуючи країною. Можна відмітити, що чоло- віки-респонденти навіть ще частіше аніж жінки-респонденти. Єдиною віковою групою, яка віддає перевагу відвідуванню популярних серед українців місць під час подорожей краї- ною, є респонденти 55-70 років. Всі інші вікові групи радше полюбляють прокладати власні маршрути невідомими маршрутами. Полю- бляють прокладати власні маршрути невідомими місцями, в яких я раніше не був/ла 58%, відвідують лише популярні місця серед укра- їнців 42%.

З огляду на всі організаційні моменти щодо подорожі українці готові рекомендувати ман- дри Україною своїм знайомим, друзям, рід- ним. Половина опитаних не має з цього при- воду жодних сумнівів, переважна більшість оцінює вірогідність таких рекомендацій, як високу (83% оцінюють за 10-бальною шка- лою ймовірність своїх рекомендацій від 6 до 10 балів). Жінки у середньому оцінюють віро- гідність рекомендації рідним, друзям, зна- йомим мандрувати Україною дещо вище за чоловіків. Найбільш ймовірно почути таку рекомендацію від молодих українців, най- менш ймовірно - від жителів України у віці 65-70 років. Більшу готовність рекоменду- вати Україну для подорожей демонструють жителі західних та центральних областей, порівняно меншу - жителі сходу. Цікаво, що ті українці, які самі подорожують Україною, з більшою готовністю радять й іншим мандру- вати нашою країною. А найбільше таких реко- мендацій можна почути від тих, хто мандру- вав Україною протягом 2021 року.

З 2014 року на території Луганської, Доне- цької областей та АР Крим та з 24 лютого 2022 року Україна переживає надзвичайно складний період - терористичне вторгнення РФ на територію суверенної, незалежної, демократичної, соціальної, правової держави Україна. Багато регіонів України через вій- ськову агресію втратили туристичні ресурси, тому велику частку туристично-рекреаційних в тому числі екскурсійних послуг надають центральні та західні регіони. Використову- ючи потенціал туризму у період війни суб'єкти туристичного ринку акумулюють синергетич- ний ефект на інші сфери. Сьогодні Україну підтримують всі країни лідери та розвинені держави, навіть у воєнний стан країну відвід- ують багато іноземних гостей.

У ситуаціях суспільного дистресу саме туризм може стати драйвером відновлення економік країн та і усього простору світових обмінів на загал, адже комплексний харак- тер задіяних у його (туризму) функціонуванні практик, розмаїття інтересів соціальних акто- рів та необхідність узгодження цих інтересів шляхом комодифікації суспільного простору через туристичну діяльність, зокрема, окрес- лює можливості туристичної галузі як справді інноваційні [2].

Адаптуючись до реальних умов розви- тку в 2023 році в Україні суб'єкти туристичного ринку, зокрема, екскурсійного туризму в аспекті стратегічного планування та опе- раційного управління повинні орієнтуватись на загальноєвропейські та світові стандарти. Одними із таких є цілі сталого розвитку туризму. Сучасні цілі сталого розвитку став- лять свої вимоги до суб'єктів організації туризму в тому числі й екскурсійного, цілі повністю враховують поточні та майбутні економічні, соціальні та екологічні наслідки туризму, задовольняючи потреби споживачів екскурсійних послуг, галузі, навколишнього середовища та приймаючих громад.

Суб'єктам туристичного ринку в тому числі господарствам екскурсійного туризму варто враховувати рекомендації UNWTO [1] щодо сталого розвитку туризму та практики управ- ління, які полягають у дотриманні принципів сталого розвитку та стосуються екологічних, економічних і соціально-культурних аспектів розвитку туризму, і між цими трьома вимірами господарствам необхідно встановити відпо- відний баланс, щоб гарантувати довгостро- кову стійкість екскурсійного туризму.

Таким чином, розвиваючись на принципах сталого туризму господарства екскурсійного туризму повинні: оптимально використову- вати ресурси навколишнього середовища, які є ключовим елементом розвитку туризму, підтримуючи важливі екологічні процеси та допомагаючи зберегти природну спадщину та біорізноманіття; поважати соціокультурну автентичність приймаючих громад, зберігати їх збудовану та живу культурну спадщину та традиційні цінності та сприяти міжкультурному розумінню та толерантності; забезпечити жит- тєздатні, довгострокові економічні операції, забезпечуючи соціально-економічні пере- ваги для всіх зацікавлених сторін, які спра- ведливо розподілені, включаючи стабільну роботу та можливості отримання доходу та соціальні послуги для приймаючих громад, а також сприяючи зменшенню бідності; ста- лий розвиток екскурсійного туризму вимагає інформованої участі всіх відповідних зацікав- лених сторін, а також сильного політичного лідерства для забезпечення широкої участі та досягнення консенсусу. Досягнення ста- лого розвитку господарствами при організації екскурсійного туризму є безперервним проце- сом і вимагає постійного моніторингу впливу, запровадження необхідних профілактичних та/або коригувальних заходів, коли це необ- хідно; сталий екскурсійний туризм також має підтримувати високий рівень задоволеності туристів і забезпечувати значущий досвід для туристів, підвищуючи їхню обізнаність щодо питань сталого розвитку та просуваючи прак- тику сталого туризму серед них.

Висновки

У статті досліджено потен- ціал туристичної активності суб'єктів екскур- сійного туризму в Україні у період пандемії COVID-19 і у період до терористичного втор- гнення РФ на суверенну Україну. У процесі аналізу встановлено, що у кризовий період на основі впровадження інновацій на рівні управ- ління ресурсами підприємствам екскурсійного обслуговування вдалось отримати прибутки, а потенційний українських турист є активним споживачем екскурсійних послуг для якого найбільш популярним способом проводити час у подорожі Україною за згадками відвід- ування є екскурсійний туризм (платні/спеці- ально організовані екскурсії), його обирає тре- тина споживачів. Обґрунтовано, що в Україні туризм може стати драйвером відновлення галузевих економік. У процесі дослідження визначено напрями розвитку суб'єктів екс- курсійного туризму у воєнний та післявоєнний періоди, що базуються на основі реалізації цілей сталого розвитку з метою імплемента- ції загальноєвропейських стандартів розвитку суспільства, що інтегрується.

Обґрунтовано, що адаптуючись до реаль- них умов розвитку в найближчій перспективі в Україні суб'єкти туристичного ринку, зокрема, екскурсійного туризму в аспекті стратегічного планування та операційного управління пови- нні орієнтуватись на загальноєвропейські та світові стандарти. Одними із таких є цілі ста- лого розвитку туризму. Сучасні цілі сталого розвитку ставлять свої вимоги до суб'єктів організації туризму в тому числі й екскур- сійного, цілі повністю враховують поточні та майбутні економічні, соціальні та екологічні наслідки туризму, задовольняючи потреби споживачів екскурсійних послуг, галузі, навко- лишнього середовища та приймаючих громад, зберігаючи їх збудовану та живу культурну спадщину та традиційні цінності та сприяючи міжкультурному розумінню та толерантності.

Обґрунтовано, що досягнення цілей ста- лого розвитку господарствами при організації екскурсійного туризму є безперервним проце- сом і вимагає постійного моніторингу впливу, а запровадження необхідних профілактичних та/або коригувальних заходів, коли це необ- хідно сприяє підтримці високого рівня задо- воленості туристів і забезпечує значущий досвід, підвищуючи їхню обізнаність щодо питань сталого розвитку та просуваючи прак- тику сталого туризму серед них.

Список використаних джерел

1. Сталий розвиток. Офіційний сайт UNWTO.

2. Федорченко В. К., Федорченко-Кутуєв П. В., Федорченко Н. В., Василець О. І. Туризм - потенціал від- новлення та модернізації українського суспільства. Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право. 2022. Випуск 4(56). С. 17-29.

3. Державне агентство розвитку туризму України. Звіт за результатами опитування «Проведення дослі- дження внутрішнього та виїзного туризму українців».

4. Національна туристична організація України.

5. Компанець К. А. Організаційно-економічне обґрунтування принципів та методів управління підприєм- ством (на прикладі туристичних організацій) : автореф. дис. канд. екон. наук : 08.00.04. Київ, 2015. 20 с.

6. Мальська М. П., Рутинський М. Й., Білоус С. В., Мандюк Н. Л. Економіка туризму: теорія та практика : підручник. Київ : «Центр учбової літератури», 2016. 554 с.

7. Слатвінська Л. А. Організація екскурсійної діяльності: економічний вектор. Ефективна економіка. 2017. № 5.

8. Закон України «Про туризм».

9. Кифяк В. Ф. Організація туристичної діяльності в Україні : навч. посібн. Чернівці : Книги-ХХІ, 2003. 300 с.

10. Лідери екскурсійного туризму. Travel-Журнал. Zruchno. Travel.

References

1. Sustainable development. Official website of the UNWTO.

2. Fedorchenko V. K., Fedorchenko-Kutuev P. V., Fedorchenko N. V., & Vasilets O. I. (2022). Turyzm - potentsial vidnovlennia ta modernizatsii ukrainskoho suspilstva [Tourism - the potential for restoring and modernizing Ukrain- ian society]. Bulletin of NTUU "KPI". Political science. Sociology. Law. Issue 4(56). P. 17-29. [in Ukrainian]

3. State Agency for Tourism Development of Ukraine. Report on the results of the survey "Conducting a study of domestic and outbound tourism of Ukrainians".

4. National Tourist Organization of Ukraine.

5. Kompanets K. A. Orhanizatsiino-ekonomichne obgruntuvannia pryntsypiv ta metodiv upravlinnia pidpryiem- stvom (na prykladi turystychnykh orhanizatsii) [Organizational and economic substantiation of the principles and methods of enterprise management (on the example of tourist organizations)]. Extended abstract of Candidate's thesis. Kyiv. [in Ukrainian]

6. Malska M. P., Rutynsky M. Y., & Bilous S. V. (2016). Ekonomika turyzmu: teoriia ta praktyka [Economics of tourism: theory and practice]. Kyiv: Center for Educational Literature. [in Ukrainian]

7. Slatvinskaya L. (2017) Orhanizatsiia ekskursiinoi diialnosti: ekonomichnyi vektor [Organization of excur- sion activity: economic vector]. Effective economy. № 5.

8. The Law of Ukraine "On Tourism".

9. Kifiak V. F. (2003). Orhanizatsiia turystychnoi diialnosti v Ukraini [Organization of tourist activity in Ukraine]. Chernivtsi: Books-XXI. [in Ukrainian]

10. Leaders of excursion tourism. Travel-Journal. Zruchno. Travel.

Размещено на Allbest.ru