Дослідницька компетентність майбутніх тренерів з виду спорту як запорука професійного самовдосконалення

Размещено на http://allbest.ru

Харківська державна академія фізичної культури

Дослідницька компетентність майбутніх тренерів з виду спорту як запорука професійного самовдосконалення

Єфременко Андрій

Крайник Ярослав

Насонкіна Олена

Анотація

Сучасна спортивна підготовка передбачає вдосконалення тренувального процесу з урахуванням перспектив впровадження результатів наукових досягнень у сфері фізичної культури та спорту. Важливого значення набуває вміння тренера досліджувати та аналізувати можливості впровадження інновацій у тренувальний процес.

Мета дослідження - визначити особливості формування дослідницької компетентності майбутніх тренерів з виду спорту. Для досягнення поставленої мети були обрані релевантні теоретичні методи педагогічного дослідження.

В результаті встановлено, що дослідницька компетентність є складовою професійної компетентності тренера з виду спорту. Її сутність полягає у формуванні комплексу теоретичних знань та розвитку практичних навичок, що сприяють поглибленню розуміння значення методології наукового дослідження для вдосконалення процесу підготовки спортсменів.

В процесі дослідження були визначені компоненти дослідницької компетентності тренера з виду спорту. Наголошується на важливості самовдосконалення у професійній діяльності як запоруки розвитку дослідницької компетентності. Це досягається шляхом формування аналітичних вмінь та здатності до саморефлексії щодо результатів професійної діяльності.

Формування дослідницької компетентності майбутніх тренерів з виду спорту має відбуватися з урахуванням мотивації до наукового пошуку шляхом засвоєння теоретичних знань та практичних умінь з науково-дослідної роботи. Передбачається, що набуття майбутнім тренером дослідницької компетентності сприятиме актуалізації впровадження сучасних науково обґрунтованих методів тренування у процес підготовки спортсменів. Це сприятиме вдосконаленню професійної компетентності та підвищенню успішності тренерської діяльності.

Таким чином, встановлено значення та особливості формування дослідницької компетентності майбутніх тренерів з виду спорту, що дозволить надалі формувати програми зі спеціальних дисциплін з урахуванням сучасних вимог до якісної підготовки спортивних тренерів.

Ключові слова: фізична культура, спорт, компетентність, компетенція студенти, здобувачі освіти, спортивний тренер, науково-дослідна робота, самовдосконалення.

Вступ

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Сучасна освітня парадигма передбачає постійне вдосконалення процесу підготовки спеціалістів та самовдосконалення фахівців в контексті сталого розвитку професійної майстерності. Сьогодні досягнення науки і техніки знаходять широкого вжитку у діяльності фахівців з фізичного виховання і спорту у якості засобів та методів оптимізації процесу підготовки спортсменів. Саме наукові досягнення у різних напрямках досліджень рухової діяльності людини та її забезпечення створюють умови вдосконалення тренувального процесу у різних видах спорту, фізичній реабілітації та оздоровчо-рекреаційній роботи з різними групами осіб. Здобуття знань та розвиток вмінь проводити дослідження у процесі професійної діяльності сприяє поглибленню розуміння сутності застосування специфічних і неспецифічних впливів у роботі тренера зі спортсменами різного рівня.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Сучасними авторами актуалізоване питання компетентнісного підходу у підготовці фахівців з фізичного виховання та спорту [1, 5], конкретизовано вимоги до професійної компетентності фахівців [2-4], сформульовано засади її формування у процесі навчання [6, 7]. Дослідниками наголошується важливість формування вмінь проводити науково-дослідну роботу у рамках професійної діяльності фахівців галузі фізичного виховання та спорту як фактору самовдосконалення спеціалістів [8].

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів

Тренерська діяльність передбачає взаємодію з живими об'єктами, зміну їх форми та інтенсивності функціонування шляхом застосування фізичних або розумових навантажень у широкому діапазоні дискретних величин протягом тривалого часового проміжку. Суто утилітарно результат такої діяльності визначається показниками змагальної діяльності окремого спортсмена, групи або команди. В такому випадку, виникає можливість вимірювання загальної результативності спортсменів, а також контролю їх стану у процесі підготовки (тренування). Саме якість здійснення контролю та оцінювання у процесі тренувальної і змагальної діяльності у роботі зі спортсменами з подальшим аналізом отриманих результатів характеризують елементарні дослідницькі знання та вміння тренера.

Тож структура дослідницької компетентності, яка визначається знаннями та вміннями набутими за період навчання та особистих тренувань, має складатися з наступних компонентів:

- пошуковий, спрямований на встановлення проблемних питань підготовки спортсменів. У результаті у фахівця сформовано вміння аналізувати та деталізувати процес підготовки з пошуком можливостей його оптимізації;

- діагностичний, спрямований на розвиток вмінь визначати стан системи підготовки спортсменів та окремих її складових, стан об'єктів, з якими він співпрацює (спортсмени), проводити моніторинг результативності тренувального процесу;

- аналітичний, спрямований на формування вмінь оцінювати та аналізувати отриману інформацію про об'єкт аналізу (спортсмен, система підготовки та її елементи) з подальшим узагальненням та інтерпретацією, включаючи комунікацію із залученими компетентними фахівцями з інших суміжних сфер діяльності;

- корегувальний, спрямований на розвиток вміння знаходити, формувати та впроваджувати інструменти корекції у структурі процесу спортивної підготовки на основі аналізу про стан об'єкта (спортсмен, система підготовки та її елементи) з метою їх оптимізації або перебудови для підвищення ефективності;

- прогностичний, спрямований на формування вміння моделювати та прогнозувати подальший розвиток системи підготовки спортсменів з урахуванням актуального стану, перспектив розвитку та зважаючи на можливості залученням нових технологій підготовки спортсменів у обраному виді спорту.

Варто зазначити, що з огляду на переважно суто педагогічну діяльність тренера з виду спорту, його дослідницька компетентність є з одного боку складовою професійної компетентності, проте не пов'язана з безпосереднім навчанням та тренуванням спортсменів, окрім випадків дослідження ефективності впровадження педагогічних впливів у тренувальну та змагальну діяльність, а також здійсненні педагогічного контролю.

Тренерська робота передбачає постійне вдосконалення методології у зв'язку з прогресивним розвитком сфери фізичного виховання та спорту. Оволодіння основами спортивного тренування в обраному виді спорту, ефективною комунікацією та практичними вміннями є лише вихідною сходинкою для здійснення професійної діяльності. В результаті навчання майбутній фахівець здобуває фахові знання та навички, які формують його професійну компетентність. Її реалізація неодмінно відбуватиметься в умовах, що є визначеними, нечіткими та в умовах прогнозування. Відтак, сформована компетентність тренера з виду спорту у результаті навчання є актуальною для певних усереднених умов її реалізації у теперішньому форматі професійної діяльності з урахуванням засвоєного знаннєвого компоненту у період навчання. В інших випадках тренеру з виду спорту необхідно не тільки шукати можливості реалізації набутої компетентності, а й розширювати можливості досягнення результативності шляхом розгалуженого пошуку у рамках постійного вдосконалення процесу навчально-тренувального процесу. Даний процес передбачає поглиблення набутих та опанування нових знань та навичок у процесі самовдосконалення.

Саме вміння освоювати, адаптувати та впроваджувати сучасні методики тренування залежить від можливостей тренера самовдосконалюватися як фахівця. Якраз в цьому напрямку актуальним є дослідницький пошук та обґрунтування впровадження нових напрямків та методик тренування. Це потребує аналітичного мислення, що формується у процесі розвитку дослідницької компетентності. Самовдосконалення передбачає пошук шляхів вирішення професійної проблематики через залучення зовнішніх ресурсів. Через їх особистісне опанування на основі набутого досвіду відбувається вдосконаленню професійної компетентності. Проте, вміння визначити проблемну ланку підготовки та сформувати стратегію її усунення через залучення нового досвіду визначається науково-дослідницьким рівнем фахівця. Відтак, саме дослідницька компетентність може бути вирішальним фактором у визначенні здатності до процесу самовдосконалення тренера з виду спорту.

Ефективність роботи тренера не є безумовною, що пов'язано зі складністю та багатогранністю завдань процесу багаторічної спортивної підготовки. Це вимагає формування критеріїв оцінювання та самооцінювання ефективності виробничого процесу. Саме вони є передумовами подальшого професійного вдосконалення. В результаті забезпечується розвиток саморефлексії та мотивації, що є рушійними факторами професійного самовдосконалення.

Формування дослідницької компетентності має відбуватися наскрізно протягом всього періоду навчання як при вивченні навчальних дисциплін спеціального, так і загального циклу. Це стосується як аудиторної, так самостійної роботи, а також безпосередньо виробничої практики.

Формування дослідницької компетентності відбувається на трьох рівнях: проблемному; пошуковому; проективному. Цей процес забезпечується через поступове зменшення аудиторного навантаження відносно зростаючих обсягів самостійної роботи теоретичного та емпіричного характеру.

Необхідно визначати критерії ефективності або сформованості дослідницької компетентності, результативність яких полягає у конкретному продукті діяльності на різних курсах навчання. Важливо дотримуватися узгодження мети практичної діяльності та конкретного дослідницького напряму у відповіді періоди навчання. При цьому формат цього процесу має визначатися продуктивною доцільністю щодо практичної діяльності та самонавчання.

Основна форма розвитку дослідницької компетентності майбутніх тренерів з виду спорту - проведення науково-дослідної роботи на всіх етапах навчання. Структурною основою розвитку дослідницької компетентності здобувачів є поступове формування дослідницьких вмінь на базі теоретичної підготовки у обраному виді спорту. Відповідно цьому положенню мають застосовуватися форми спрямовані на: аналітичне навчання роботі з джерелами та реферування; вирішення проблемних завдань; вміння організувати та реалізувати науково-дослідну роботу у обраному виді спорту; аналіз результатів дослідницької роботи та комунікацію з фахівцями суміжних спеціальностей щодо їх інтерпретації. Результатом є вирішення проблемних завдань з числа важливих для оптимізації підготовки в обраному виді спорту. тренер спорт інновація компетентність

Причому, значення теоретичних досліджень є не менш важливим у порівнянні з практичною роботою, адже обидва є рівноцінними елементами дослідницької компетентності, спрямованими на вирішення конкретних професійних завдань. Відтак, необхідна розробка багатоваріативних завдань у рамках проблемного підходу: визначення (постановки) проблеми у сфері спортивної підготовки в обраному виді спорту; формування пошукового мислення (моделювання) щодо їх вирішення; апробації підходів щодо їх вирішення.

Важливого значення набуває формування теоретичної та практичної складової дослідницької компетентності через проектну діяльність як відносно спортивної підготовки спортсменів, так і спортивної роботи з різним контингентом осіб. Тому необхідно вже на початкових курсах навчання формувати зацікавленість здобувачів щодо вибору напрямку дослідницької роботи з подальшою конкретизацією навчального контенту.

В цілому, формування дослідницької компетентності відбувається як у рамках вивчення навчальних дисциплін професійної спрямованості, так і при вивченні предметів загального циклу. Саме побудова навчального процесу з ухилом у розвиток дослідницької компетентності з урахуванням інтересів та мотивації здобувачів сприятиме її ефективному розвитку.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку

Проведене дослідження дозволило конкретизувати критерії дослідницької компетентності тренерів з виду спорту. Її успішне формування лежить у площині організації навчального процесу з урахуванням потреби розвитку дослідницьких знань та умінь протягом всього періоду навчання. Запорукою розвитку дослідницької компетентності є прагнення здобувачів до самовдосконалення у професійній діяльності. Структурною основою її формування є проведення дослідницької роботи теоретичного та практичного характеру, спрямованої на встановлення та пошук шляхів вирішення проблематики впровадження інноваційних підходів у тренувальний процес.

Перспективи подальших розвідок у даному напрямку передбачають формування програми розвитку дослідницької компетентності майбутніх фахівців з урахуванням особливостей професії тренера з виду спорту.

Література

1. Жерновнікова Я.В., Казак В.Ю., Алексєнко Я.В., Єфременко А.М., Фоменко В.В. Визначення перспектив та напрямків вдосконалення підготовки фахівців сфери фізичного виховання та спорту у закладах освіти України. Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. Серія № 15. Науково- педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт). 2023. Випуск 9 (169) 23. С. 56-59. DOI: https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series15.2023.9(169).11

2. Fullagar H. H., McCall A., Impellizzeri F. M., Favero T., Coutts A. J. The translation of sport science research to the field: a current opinion and overview on the perceptions of practitioners, researchers and coaches. Sports Medicine. 2019. Vol. 49. P. 1817-1824. DOI: https://doi.org/10.1007/s40279-019-01139-0

3. Харківська А. А., Мудрик В. І., Школа О. М. Компетентність як фактор підвищення професійної діяльності майбутніх фахівців фізичної культури і спорту : монографія. Харків, 2020. 185 с. URL: http://repository.khpa.edu.ua:8080/jspui/bitstream/123456789/1804/1/%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B3 %D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F.pdf

4. Santos S., Mesquita I., Gra?a A., Rosado A. Coaches' perceptions of competence and acknowledgement of training needs related to professional competences. Journal of sports science & medicine. 2010. Vol. 9(1). P. 62-70. URL: https ://www.ncbi.nlm. nih. gov/pmc/articles/PMC3737976/

5. Жогло В. М., Коваль С. С., Хмелюк О. В., Лебедєв С. І., Колоколов В. О., Єфременко А. М. Значення соціальної та культурної складової у підготовці фахівців з фізичного виховання та спорту. Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. Серія № 15. Науково- педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт). 2023. Випуск 9 (169) 23. С. 59-62. DOI: https://doi.org/10.31392/NPU- nc.series15.2023.9(169).12

6. Ребрина А. А. Особливості професійно-педагогічної діяльності тренера-викладача з виду спорту та його професійно-важливі якості. Науковий часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова. 2021. Вип. 9 (140). С. 86-89. DOI: https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series15.2021.9(140).19

7. Башавець Н., Федорищак Р., Бондарович О., Овчарук В., Рубан А. Вдосконалення професійної компетентності тренерів різних видів спорту. Вісник науки та освіти. 2023. №8 (14). С. 402-414. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-6165-2023-8t141-402-414

8. Проскурін А. В., Стадніченко В. С. Науково-дослідницька компетентність як основа готовності майбутнього тренера до здійснення спортивного відбору. Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова. 2023. Випуск 1 (159). С. 118-121. DOI: https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series15.2023.1t1591.28

9. Peel J., Cropley B., Hanton S., Fleming S. Learning through reflection: Values, conflicts, and role interactions of a youth sport coach. Reflective practice. 2013. Vol. 14(6). Р. 729-742. DOI: https://doi.org/10.1080/14623943.2013.815609

10. Walker L. F., Thomas R., Driska A. P. Informal and nonformal learning for sport coaches: A systematic review. International Journal of Sports Science & Coaching. 2018. Vol. 13(5). Р. 694-707. DOI: https://doi.org/10.1177/1747954118791522

References

1. Zhernovnikova Ya. V., Kazak V. Yu., Aleksyenko Ya. V., Yefremenko A. M., & Fomenko V. V. (2023). Vyznachennya perspektyv ta napryamkiv vdoskonalennya pidhotovky fakhivtsiv sfery fizychnoho vykhovannya ta sportu u zakladakh osvity Ukrayiny [Determination of perspectives and directions for improving the training of specialists in the field of physical education and sports in educational institutions of Ukraine]. Naukovyy chasopys Natsional'noho pedahohichnoho universytetu im. M.P. Drahomanova. Seriya 15. Naukovo-pedahohichni problemy fizychnoyi kul'tuy (fizychna kul'tura i sport), 9 (169) 23, 56-59. DOI: https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series15.2023.9t1691.11 [in Ukr.]

2. Fullagar H. H., McCall A., Impellizzeri F. M., Favero T., & Coutts A. J. (2019). The translation of sport science research to the field: a current opinion and overview on the perceptions of practitioners, researchers and coaches. Sports Medicine, 49, 1817-1824. DOI: https://doi.org/10.1007/s40279-019-01139-0

3. Kharkivs'ka A. A., Mudryk V. I., & Shkola O. M. (2020) Kompetentnist' yak faktor pidvyshchennya profesiynoyi diyal'nosti maybutnikh fakhivtsiv fizychnoyi kul'tury i sportu : monohrafiya [Competence as a factor in improving the professional activity of future physical culture and sports specialists: monograph]. Kharkiv, 185. URL: http://repositorv.khpa.edu.ua: 8080/ispui/bitstream/123456789/1804/1/%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B3 %D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F.pdf [in Ukrainian]

4. Santos S., Mesquita I., Gra?a A., & Rosado A. (2010). Coaches' perceptions of competence and acknowledgement of training needs related to professional competences. Journal of sports science & medicine, 9(1), 62. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3737976/

5. Zhohlo V. M., Koval' S. S., Khmelyuk O. V., Lebedyev S. I., Kolokolov V. O., & Yefremenko A. M. Znachennya sotsial'noyi ta kul'turnoyi skladovoyi u pidhotovtsi fakhivtsiv z fizychnoho vykhovannya ta sportu [The importance of the social and cultural component in training specialists in physical education and sports]. Naukovyy chasopys Natsional'noho pedahohichnoho universytetu im. M.P. Drahomanova. Seriya 15. Naukovo- pedahohichni problemy fizychnoyi kul'tury (fizychna kul'tura i sport), 9 (169) 23, 59-62. DOI: https://doi.org/10.31392/NPU- nc.series15.2023.9(169).12 [in Ukrainian]

6. Rebryna A. A. (2021). Osoblyvosti prof.-ped. diyal'nosti trenera-vykladacha z vydu sportu ta yoho profesiyno-vazhlyvi yakosti [Peculiarities of the professional and pedagogical activity of a sports trainer and his professionally important qualities]. Naukovyy chasopys NPU im. M.P. Drahomanova, 9 (140), 86-89. DOI: https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series15.2021.9(140).19 [in Ukrainian]

7. Bashavets' N., Fedoryshchak R., Bondarovych O., Ovcharuk V., & Ruban A. (2023). Vdoskon.a prof. kompet. treneriv riznykh vydiv sportu [Improv. the prof. competence of coaches of various sports]. Visnyk nauky ta osvity, 8 (14), 402-414. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-6165-2023-8(14)-402-414 [in Ukrainian]

8. Proskurin A. V., & Stadnichenko V. S. (2023). Naukovo-doslidnyts'ka kompetentnist' yak osnova hotovnosti maybutn'oho trenera do zdiysnennya sportyvnoho vidboru [Scientific-research competence as the basis of the future coach's readiness for sports selection]. Naukovyy chasopys NPU im. M.P. Drahomanova, 1 (159), 118-121. DOI: https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series15.2023.1(159).28 [in Ukrainian]

9. Peel J., Cropley B., Hanton S., & Fleming S. (2013). Learning through reflection: Values, conflicts, and role interactions of a youth sport coach. Reflective practice, 14(6), 729-742. DOI: https://doi.org/10.1080/ 14623943. 2013.815609

10. Walker L. F., Thomas R., & Driska A. P. (2018). Informal and nonformal learning for sport coaches: A systematic review. International Journal of Sports Science & Coaching, 13(5), 694-707. DOI: https://doi.org/ 10.1177/ 1747954118791522

Abstract

Research competence of future sports coaches as a key to professional selfimprovement

Yefremenko Andrii, Krainyk Yaroslav, Nasonkina Olena

Modern sports training involves improving the training process taking into account current scientific achievements. The coach's ability to explore the possibilities of introducing innovations into the training process becomes important.

The purpose of the study is to determine the peculiarities of the formation of research competence of future sports coaches. To achieve the goal, relevant methods of pedagogical research were chosen. As a result, it was established that research competence is a component of the professional competence of a sports coach. Its essence lies in the development of the formation of a set of theoretical knowledge and the development of practical skills that contribute to deepening the understanding of the importance of scientific research methodology for improving the process of training athletes.

The components of the research competence of a sports coach are determined. The importance of self-improvement in professional activity is emphasized as a key to the development of research competence. This is achieved by developing analytical skills and the ability to self-reflect.

The formation of the research competence of future sports coaches should take into account the motivation for scientific research through the assimilation of theoretical knowledge and practical skills from research work. It is assumed that the acquisition of research competence by the future coach will contribute to the actualization of the implementation of modern scientifically based training methods in the process of training athletes.

This will contribute to improving professional competence and increasing the success of coaching activities. Thus, the importance and features of the formation of research competence of future sports coaches have been established, which will allow further formation of programs in special disciplines taking into account modern requirements for quality training of sports coaches.

Keywords: physical culture, sport, competence, students, sports coach, sport research, self-improvement.