Комплексне оздоровлення здобувачів вищої освіти в процесі професійної підготовки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького

Комплексне оздоровлення здобувачів вищої освіти в процесі професійної підготовки

Христова Т.Є.,

професор кафедри теорії і методики фізичного виховання та спортивних дисциплін доктор біологічних наук, професор

Костючок М.Г., магістрант

м. Запоріжжя

Різні вектори оптимізації організаційно -методичних основ фізичної культури здобувачів вищої освіти вже впродовж багатьох років привертають до себе особливу увагу фахівців. В цьому аспекті питання фізкультурно - оздоровчого контенту в процесі набуття професійних компетентностей здобувачами вищої освіти висвітлені фрагментарно. У більшості студентів недостатньо сформована потреба регулярних самостійних заняттях різними видами рухової активності, відмічається байдуже ставлення підтримання певного рівня рухової активності. Тому на сьогодні оздоровлення здобувачів вищої освіти та формування фізичної культури особистості під час навчання у виші повинно стати пріоритетним завданням освітньої діяльності з фізичного виховання. З початком навчання у закладі вищої освіти переважна більшість студентів опиняється в нових умовах, які характеризуються значним зниженням рухової активності, виснаженням фізичних резервів організму внаслідок надмірного навчального навантаження, психоемоційного стресу, що обумовлює погіршення процесів пам'яті, мислення, зниження точності рухової реакції, активності та працездатності. Ці положення обумовлюють актуальність дослідження.

Об'єкт дослідження - фізичне виховання здобувачів вищої освіти (ЗВО) у процесі професійної підготовки.

Предмет дослідження - зміст та організаційно-методичні компоненти процесу оздоровлення здобувачів вищої освіти в період навчання у виші.

Мета роботи - оптимізувати програмні та організаційно-методичні компоненти фізичного виховання здобувачів вищої освіти, які включають поліпшення фізичної підготовленості та функціональних резервів організму.

Для досягнення мети роботи були поставлені наступні завдання:

обґрунтувати наявний стан фізичного виховання студентської молоді;

проаналізувати рівень фізичної підготовленості та функціонального стану молодих людей; фізичний виховання синергічний оздоровлення

розробити та перевірити ефективність синергічної програми фізичного виховання ЗВО, яка передбачає поліпшення фізичного та функціонального контенту ЗВО.

Дослідження було організовано на базі Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького з вересня 2021 р. по лютий 2022 р. В обстеженні брали участь 40 здобувачів вищої освіти природничо-географічного факультету, які були розподілені на дві групи (по 20 осіб): контрольну і експериментальну.

Студенти контрольної групи займалися згідно програми фізичного виховання у закладі вищої освіти, експериментальної - за розробленою синергічною програмою, яка спрямована на покращання функціональних можливостей організму, підвищення фізичної працездатності, фізичної підготовленості та оздоровлення.

Мета фізичного виховання здобувачів вищої освіти передбачає підготовку гармонійно розвинених, висококваліфікованих фахівців. У синергічній програмі фізичного виховання ЗВО стратегічним орієнтиром було підвищення рівня мотивування щодо використання оздоровчо-рекреаційних засобів фізичної культури в повсякденному житті, зокрема до занять фізичними вправами, а також добір адекватних методів компенсації та підвищення дефіциту рухової активності молодих людей.

Організація процесу фізкультурно-оздоровчої рухової активності повинна від таких чинників: стан здоров'я, рівень фізичного розвитку та підготовленості студентів, їх спортивна кваліфікація, а також ураховувати умови та характер праці за майбутньою професійною діяльністю.

Узагальнений аналіз результатів динаміки показників проби Штанге за період експерименту показав, що вихідні середні показники часу затримки дихання на вдиху серед здобувачів вищої освіти обох груп зафіксовані на рівні 39 секунд. Наприкінці експерименту показники за результатами проби Штанге змінилися: в експериментальній групі дорівнювали 60,8 секунди; у контрольній - 42,1 секунди. Показники часу затримки дихання на видиху мали аналогічну динаміку. Отже, було зафіксоване суттєве поліпшення дихальних проб у ЗВО експериментальної групи, що обумовлює підвищення функціональних можливостей кардіореспіраторної системи. Середній показник затримки дихання на вдиху збільшився на 21,9 секунди, а на видиху - на 10,7 секунди, що відповідає можливостям здорових нетренованих молодих людей. Тобто завдяки застосуванню комплексної фізкультурно-оздоровчої методики у молодих людей експериментальної групи відбувалося поступове відновлення функцій дихальної та серцево-судинної систем.

Динаміка показників за індексом Скібінского за період експерименту доводить, що на початку педагогічного дослідження функціональний стан кардіореспіраторної системи у ЗВО обох груп був задовільним, у студентів експериментальної групи за індексом Скібінского він складав 18,3, контрольної - 19,0. Наприкінці дослідження у молодих людей експериментальної групи індекс Скібінского дорівнював 32,4, тобто він підвищився на 14,1 та став відповідати доброму рівню. У ЗВО контрольної групи він став дорівнювати 21,1, підвищившись лише на 2,1 та залишився на задовільному рівні.

Слід зазначити, що за термін дослідження на фоні однакових вихідних результатів в обох групах відбувається значне покращення параметрів за індексом Скібінского в експериментальної групі, що, на нашу думку, пояснюється впровадженням комплексної методики оздоровлення та поліпшення функціонального стану кардіореспіраторної системи.

Структурно-логічний аналіз динаміки показників одномоментної проби за період експерименту дозволяє констатувати, що за вихідними результатами з цієї проби було з'ясоване таке: 26,3 % ЗВО експериментальної групи мають дуже погану реакція серцево-судинної системи на фізичне навантаження, 35,5 % - погану, 35,5 % - задовільну та 2,6 % - добру. 23,7 % молодих людей у контрольній групі показали дуже погану реакцію серцево-судинної системи на фізичні навантаження, 30,3 % - погану, 42,1 % - задовільну та 3,9 % - добру. Тобто, в обох групах студентів на початку експерименту були зафіксовані знижені параметри адаптації та можливості відновлення функціональних резервів організму після навантаження.

Підсумкові результати експерименту за одномоментною пробою свідчать, що у жодного ЗВО експериментальної групи не було зафіксовано дуже поганої та поганої реакції кардіореспіраторної системи на фізичне навантаження, у 56,6 % студентів цей параметр відповідав показнику «задовільно», у 39,5 % - «добре», у 3,9 % - «відмінно». В контрольній групі спостерігалися такі результати: в 19,7% здобувачів вищої освіти залишилася дуже погана реакція серцево-судинної системи на фізичні навантаження, 23,7 % - погана, 50,0 % - задовільна, 6,6 % - добра.

Отже, поступове впровадження синергічної методики оздоровлення в експериментальній групі сприяло підвищенню адаптації та покращенню можливості відновлювати функціональний стан організму після навантаження. Узагальнений аналіз фінальних результатів рухових тестів дозволяє стверджувати, що в процесі дослідження у юнаків і дівчат експериментальної групи відбулося покращення здібності до витривалості; силових якостей, зокрема сили м'язів черевного пресу, вибухової сили; швидкісних здібностей за результатами бігових вправ; здібності до гнучкості.

Таким чином, використання синергічної методики оздоровлення для здобувачів вищої освіти експериментальної групи обумовило підвищення рівня адаптаційних можливостей організму студентів покращення можливості відновлення функціонального стану після фізичних навантажень.

Список використаних джерел

1. Анікєєв М. Проблеми формування здорового способу життя студентської молоді. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: зб. наук. праць за ред. С.С. Єрмакова. 2009. № 2. С. 6-9.

2. Футорний С. М. Сучасні аспекти розробки та впровадження здоров'язберігаючих технологій в процесі фізичного виховання студентської молоді. Фізична культура, спорт та здоров'я нації: зб. наук. праць. Вінниця: ВДПУ ім. М. Коцюбинського. 2014. № 3 (56). С. 312-319.

3. Khrystova T. Information discourse of individual health of student youth. Rozwoj nowoczesnej edukacji i nauki - stan, poblemy, perspektywy: monografia zbiorowa. Konin, Uzhorod, Cherson: Poswit, 2021. S. 271-279.

4. Христова T. Напрями удосконалення соціально-гуманітарних відносин в сучасних умовах розвитку України та світу: кол. монографія. Харків: Новий курс, 2022. С. 181-206.

Размещено на Allbest.ru