Особливості техніко-тактичної підготовки юних футболістів 13-14 років

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра теорії та методики фізичного виховання і спортивних дисциплін

Мелітопольського державного педагогічного університету

імені Богдана Хмельницького

Особливості техніко-тактичної підготовки юних футболістів 13-14 років

Features of technical and tactical training of young football players 13-14 years olds

Проценко А.А., доцент, кандидат педагогічних наук

Новік О.О., магістрант

Чим вище техніка володіння м'ячем і різноманітніші технічні дії, тим ширші можливості футболістів у здійсненні різноманітних тактичних планів і комбінацій, які у грі задля досягнення поставленої мети [1]. Для молодого футболіста підхід до оволодіння технікою має містити такі етапи:

1. Знайомство з дриблінгом, початок швидкісної роботи.

2. Вивчення основних фінтів, постійна робота з м'ячем у русі.

3. Закріплення навичок дриблінгу [2].

З юнацтва під час тренувань закладаються всі дані, необхідні для професійної кар'єри гравця. До 13 років у навчально-тренувальному процесі акцент робиться на розвиток швидкості, швидкісного потенціалу гравців, і особлива увага приділяється розвитку м'язового комплексу [3].

За психологічним змістом вдосконалення техніки полягає у розвитку здатності управління своїми рухами за активної участі свідомості, недостатній зв'язок свідомості та м'язово-суглобового почуття може бути перешкодою у досягненні результату, тому необхідно юних футболістів забезпечити повною інформацією про хід та результати рухових дій. При формуванні рухової навички у дітей створюється рухове уявлення про технічний прийом та його елементи. При вивченні будь-якого технічного прийому в навчально-тренувальному процесі використовують розповідь, показ та практичне випробування рухової дії, що розучується. Під час розповіді необхідно точно описати прийом, повідомити значення та місце даного прийому в грі, пояснити основи техніки виконання, при цьому розповідь має бути короткою, точною, образною [4-5].

При показі бажано відтворити просторово-часові та силові характеристики руху, супроводжуючи поясненням, з метою посилення та поглиблення сприйняття.

При спробі відтворення дії, що досліджується, використовується метод практичної вправи, в постійних і спрощених умовах, в основному у футболі використовують метод цілісної вправи, через ведучу ногу і в зручний для гравця бік. Розучування рухової дії частинами у футболі часто призводить до спотворення його біомеханічної структури.

Нові складно-координаційні вправи часто призводять до швидкої втоми нервових центрів юних футболістів, тому достатньо обмежиться невеликою кількістю повторень вправ у рамках однієї серії чи одного навчально-тренувального заняття.

Багато тренерів дотримуються правила проводити два тренування на день, наприклад, ранок: бігове та силове тренування, вечір: техніко-тактична робота. Іноді проводять тренування без м'яча і більше схиляються до набігових тренувань.

У будь-якому ігровому виді спорту зміст тренувального процесу має бути спрямований на максимальне поєднання дій групи спортсменів, які створюють так звані гострі моменти з діями одного з них, який має реалізовувати цей гострий момент. Реалізація гострого моменту у футболі полягає в ударі по воротах суперника, який часто виявляється неточним. У цих випадках командні дії гравців виявляються неефективними, тому велика увага в сучасному футболі повинна приділятися вдосконаленню колективних техніко - тактичних дій, і, особливо, завершальної фази: тут у тренувальних заняттях необхідно багаторазове повторення відстаючих дій [ 3, 5].

Сучасний футбол враховує високе зростання протиборства, вміння красиво вести гру, ефективно атакувати, вміло оборонятися, гравцям в таких умовах важко досягти успіху, технічні прийоми часто виконуються автоматично, але це можливо тільки при багаторічному тренуванні та відповідному досвіді змагань гравців. Це пов'язано з різницею їх функцій у команді та специфічними завданнями, які доводиться вирішувати у грі тому чи іншому гравцеві: від футболіста потрібно вміння виконувати різноманітні та різнопланові рухи та пристосовуватися до різних умов (наприклад, контролювати швидкість бігу, відстань до воріт), миттєва реакція, здатність швидко приймати рішення [ 6].

Техніку гри у футбол можна покращити лише за відповідної загальної та спеціальної технічної підготовки, щоб усі рухи були цілеспрямовані та раціональні. Передбачити та розрахувати рухи у просторово -часовому відношенні у футболі під час гри заздалегідь неможливо, тому багато тренерів єдині на думці, що основа ігрових дій футболістів - це техніка гри. У спортивних іграх техніка повинна бути одночасно стабільною та гнучкою, різноманітною та невід'ємною від тактики; щоб техніка допомогла вирішувати те чи інше завдання, футболісту треба постійно розширювати арсенал технічних прийомів [6].

Стрімкий розвиток футболу, що висуває високі вимоги до техніко - тактичної підготовки футболістів у навчально-тренувальному процесі юних футболістів необхідно підбирати такі засоби підготовки, при яких гравці повинні вирішувати реальні завдання, які можуть виникнути під час змагань в обмеженому проміжку часу та іноді й у просторі.

Для того, щоб приступити до вивчення техніки футболу, насамперед необхідна відповідна зрілість. Зрілість означає певний рівень зростання тіла та пов'язану з цим роботу органів кровообігу, дихання та центральної нервової системи; при цьому, увага акцентується насамперед не на зростанні та вазі тіла, а на тих якісних змінах, що характеризують діяльність внутрішніх органів молодих футболістів [3]. Гравці мають бути підготовлені не лише фізично, а й психологічно. Тут ми можемо стверджувати, що техніку футболу можна засвоїти при хорошій фізичній та психологічній підготовці, і вона буде результативною лише тоді, коли у гравця відмінно функціонує нервова система при виборі ефективних дій у відповідь під час гри на несподівані подразники. Відомо, що людина у багатьох видах діяльності здатна зберігати набуті раніше навички, навіть якщо трапляються перерви у кілька років. Однак, у футболі, гравець, який не контактує з м'ячем лише кілька місяців, зазнає певних труднощів (залежно від рівня його майстерності), особливо в техніці, не дістає до м'яча, неправильно вибирає позицію, не відчуває м'яч. Справа в тому, що через відсутність практики слабшають колись вироблені зв'язки між кінцівками та нервовими центрами, які посилають імпульси - накази; порушується координація рухів і на великій швидкості гравець може легко помилятися [2-3].

Виходячи з цього, можна зробити висновок, що не можна на тривалий період припиняти навчально-тренувальний процес удосконалення техніки гри, оскільки техніко-тактична підготовка завдання не одного року чи періоду, а постійна цілорічна, з метою оволодіння арсеналом усіх технічних прийомів та тактичних дій, довівши їх до досвіду вищого порядку.

Список використаних джерел

технічний тактичний юний футболіст

1. Lilic A., Stankovic N., Joksimovic M., Hadzovic M., Skrypchenko I., Musovic A. The Importance Of Corners In The Tactical Preparation Of Professional Footballers. European Journal of Physical Education and Sport Science, 2020. Vol. 6 (7).

2. Vazini T. A., Pavlovic R., Skrypchenko I. Combining Effect of Observational Practice, Mental Imagery and Physical Practice on learning a Soccer Dribbling Task in Amateur Boys. Journal Physhical Health and Sport Medicine. 2019. Vol. 2. Pp. 36-43.

3. Головачук М. Г. Основні аспекти удосконалення техніко-тактичної підготовки юних футболістів. Молодий вчений. 2018. № 3 (3). С. 116-119.

4. Медвідь А., Медвідь М. Педагогічні умови удосконалення технічної підготовленості юних футболістів. Вісник Прикарпатського університету. Фізична культура. 2017. № 25-26. С. 16-23.

5. Проценко А., Данченко П. Основні положення підготовки юних футболістів на початковому етапі підготовки. Розвиток сучасної освіти і науки: результати, проблеми, перспективи. Інтердисциплінарні виміри. Конін - Ужгород - Херсон - Кривий Ріг: Посвіт, 2019. С. 209-210.

6. Шаленко В. В. Особливості навчання і становлення технічної підготовленості юних футболістів. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: зб. наук. праць. Харків: ХДАДМ, 2006. № 1. С. 119-122.

Размещено на Allbest.ru